Інформаційно-кореляційні аспекти невдалих спроб допоміжних репродуктивних технологій

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет охорони здоров'я України

імені П. Л. Шупика

Інформаційно-кореляційні аспекти невдалих спроб допоміжних репродуктивних технологій

О.С. Кіцок Кіцок Ольга Сергіївна - аспірант, кафедри акушерства, гінекології та перинатології, Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика, м. Київ

м. Київ



Анотація

Мета дослідження: підвищення ефективності допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) на підставі проведення кореляційного аналізу їх неефективних спроб.

Матеріали та методи. Була виділена основна група з жіночими чинниками безпліддя (100 подружніх пар з невдалими спробами ДРТ в анамнезі). репродуктивний безпліддя жінка вагітність

В основній групі були виділені наступні підгрупи: трубно-перитонеальне безпліддя; ендокринне безпліддя; ендометріоз і поєднані чинники безпліддя. До групи порівняння увійшли 50 жінок без порушень фертильності. У цих жінок була підтверджена нормальна структура ендометрія. У комплекс проведених досліджень були включені клінічні, ендокринологічні і морфологічні.

Результати. Наявність зворотних зв'язків помірної сили виявлено між позитивним ефектом ДРТ і наявністю в анамнезі апендектомій (r=-0,41), тубектомій (r=-0,37), синдрому полікістозу яєчників (r=-0,32), міомектомій (r=-0,35) і лапаротомій (r=0,32). Навпаки, були виявлені позитивні зв'язки чинника настання вагітності після екстракорпорального запліднення з наявністю в анамнезі таких пацієнток відомостей про лапароскопії (r=0,38) і роздільне діагностичне вишкрібання (r=0,30).

Аналізуючи результати ДРТ з проведеним лікуванням, частота коагуляції вогнищ ендометрія у пацієнток з негативним результатом екстракорпорального запліднення становила 28,2%, більш ніж у 2 рази перевищуючи відповідне значення в підгрупі пацієнток з позитивним результатом ДРТ.

Оцінка взаємозв'язку позитивного ефекту ДРТ з гормональним чинником продемонструвала наявність позитивних зв'язків помірної сили з концентраціями гормонів фолікулостимулюючого гормону (r=0,42), пролактину (r=0,39) і трийодтироніну (r=0,31).

Зв'язок настання вагітності з рівнем естрадіолу був достовірним, проте слабким (r=0, 28).

Також слабким був зв'язок позитивного ефекту ДРТ з рівнем рецепторів ендометрія до прогестерону в стромі ендометрія (r=0, 23), проте кореляції зі всіма іншими показниками рецепторів ендометрія до стероїдних гормонів були прямими і помірної сили: з рецепторами ендометрія до прогестерону в епітелії r=0,42, рецепторів ендометрія до естрадіолу у стромі r=0,32, рецепторів до естрадіолу в епітелії ендометрія r=0,40.

Заключення. Основними причинами невдалих спроб ДРТ є: тривале безпліддя, неодноразові оперативні втручання на органах малого таза, велике число внутрішньоматкових операцій, наявність ендометріозу і високий інфекційний індекс. Окрім цього, тривале і неуспішне лікування безпліддя само по собі є негативним чинником, що посилює наявні порушення. Ці чинники ризику сприяють зриву адаптаційно-гомеостатичних резервів організму, хронізації запалення, посиленню анатомо-функціональних дефектів репродуктивної системи, що знижує репродуктивний потенціал пацієнток і сприяє невдалим спробам ДРТ.

Проведений кореляційний аналіз продемонстрував істотну роль дисгормональних порушень і патології ендометрія в невдалих спробах ДРТ. Отримані результати необхідно враховувати під час розроблення алгоритму підвищення ефективності ДРТ.

Ключові слова: допоміжні репродуктивні технології, інформаційно-кореляційні аспекти.



Вступ

Методи допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) є найбільш ефективними у подоланні різних форм чоловічого і жіночого безпліддя. Вони розвиваються та удосконалюються, з їх допомогою у світі народилися більше 2 млн дітей. Проте, не дивлячись на всі досягнення, частота розвитку вагітності все ще залишається порівняно низькою і становить 25-30% на цикл лікування, причому за останніх 10 років цей показник значно не змінився [1-7].

Вочевидь, це пов'язано з великим числом всіляких чинників, що впливають на репродуктивний процес. Низка авторів, розділяючи думку про вплив чоловічого і жіночого чинників на зачаття і розвиток ембріона, звертає увагу, що поєднання цих складових може коливатись від 40% до 80% [8-15].

Пошук прогностичних критеріїв ефективності ДРТ представляє широке поле для науково-практичних досліджень, що підтверджують матеріали 30-ї щорічної конференціїЄвропейськогосуспільстварепродукціїтаембріологіїлюдини(Стокгольм, 2019).

Усе викладене вище свідчить про необхідність підвищення ефективності ДРТ. Мета дослідження: підвищення ефективності ДРТ на підставі проведення кореляційного аналізу їх неефективних спроб.



Матеріали та методи

Відповідно до мети дослідження була виділена основна група з жіночими чинниками безпліддя (100 подружніх пар з невдалими спробами ДРТ в анамнезі). В основній групі були виділені наступні підгрупи:

* трубно-перитонеальне безпліддя;

* ендокринне безпліддя;

* ендометріоз;

* поєднані чинники безпліддя.

До групи порівняння увійшли 50 жінок без порушень фертильності. У цих жінок була підтверджена нормальна структура ендометрія.

До початку циклу ДРТ проводили ретельне обстеження партнерів: збір соматичного, акушерсько-гінекологічного та андрологічного анамнезу, ультразвукове дослідження, клініко-лабораторні, біохімічні і гормональні дослідження.

У разі виявлення будь-якої супутньої патології, насамперед урогенітальної інфекції, призначали відповідну терапію, яку проводили в об'ємі, необхідному для досягнення сануючого ефекту.

УсідослідженнявиконуваливідповіднододеклараціїГельсінськоїВсесвітньоїасоціації «Етичні принципи наукових і медичних досліджень за участю людини» (2010).

Лікувальні заходи проводили відповідно до нормативних документів, затверджених Міністерством охорони здоров'я України.

У комплекс проведених досліджень були включені клінічні, ендокринологічні і морфологічні.

Усі обстежені особи давали інформовану згоду на участь у дослідженні.



Результати дослідження та їх обговорення

Результати проведених досліджень свідчать, що жінки основної групи (трубно-перитонеальне безпліддя) мають наступні характеристики:

• віковий інтервал від 36 до 39 років;

• переважання в анамнезі ГРВІ, хронічних тонзилітів, дитячих інфекцій і захворювань серця;

• початок статевого життя з 16 років з одним статевим партнером (78,2%);

• найбільше число в анамнезі штучних абортів (77,1%);

• більше 3 спроб ДРТ в анамнезі (70,4 %);

• початок менархе після 14 років (56,30%), частіше без порушень (53%,

• тривалість безпліддя більше 5-10 років (48,9%);

• переважання операцій з приводу діагностики і відновлення прохідності маткових труб (44,8% і13,80% відповідно);

• переважання вторинного безпліддя (44,6 %), ектопічних вагітностей (35,6%), тубектомії(31%),ендометріозу(26,4%), атакожпологів(25,3%).

Серед інфектів найчастіше у жінок цієї підгрупи були виявлені C. albicans і Chl. trachomatis.

До 2-/підгрупи основної групи (ендокринне безпліддя) включено:

• жінок віком від 30 до 35 років;

• з порушеннями менархе (86,2%);

• раннім початком статевого життя до 16 років, проте здебільшого з одним статевим партнером (82,5%);

• переважання первинного безпліддя (57,9%), тривалість якого більше 5-10 років (68,4%); поліменорея і міжменструальні виділення наголошувалися в 50%;

• у кожної третьої жінки резекція яєчників в анамнезі (29,8%);

• кісти яєчників, ендометріоз і аденоміоз (21,5%, 19,3% і 16% відповідно); *ендокринніпорушення(19%).

У цій підгрупі зареєстровано найменше число перенесених штучних абортів (8,7%). Саме у жінок з ендокринним безпліддям, практично в кожної третьої, фіксували тривалий і нерегулярний цикл.

Для 3-/п/^супи основної групи (ендометріоз) характерними є:

• переважання в анамнезі гастритів і циститів;

• наявність хворобливого менструального циклу;

• оперативні втручання на органах черевної порожнини і малого таза (670/©– і 31,6/ відповідно);

• більш ніж 3 спроби ДРТ в анамнезі (63,3%);

• переважання первинного безпліддя (43,3%);

*ванамнезідопершихспробДРТвжедіагностувалиендометріоз(24,20/©–),лейоміому матки з переважанням субсерозних і інтерстиціальних вузлів (20,2/); унихтакожбулонайбільшечисловикиднівванамнезі(10,7©–/©–).

Для 4-/Пцгрупи основної групи (поєднані чинники безпліддя) характерними є:

• віковий інтервал від 26 до 29 років;

• переважання операцій з приводу діагностики і відновлення прохідності маткових труб (89,2%);

• менархе до 14 років (78,5%);

• переважання в анамнезі кіст яєчників (67,8%), захворювань шийки матки (64,3%);

• до двох спроб (у середньому 1,74) ДРТ в анамнезі (64,3%);

• порушення циклу у половини пацієнток;

• наявність більше одного сексуального партнера (57,2%);

• тривалість безпліддя 2-4 роки (57,1%);

• дитячі інфекції (57%);

• переважання в анамнезі ендокринних порушень (39%), ендометріозу (32,1%), постійних виділень у вмісті піхви C.albicans, G.vaginalis, U.urealiticum у різних титрах;

• найбільше число абортів (32,3%);

• хронічні бронхіти (25,4%) і викидні (10,7%) в анамнезі.

Наведені дані переконливо свідчать про те, що зважаючи на різні форми безпліддя, які фіксують у пацієнток за домінуючими чинниками безпліддя, чітко простежується спільність системних порушень репродуктивного здоров'я, а саме: тривале безпліддя, оперативні втручання на органах малого таза, деколи неодноразові, велике число внутрішньоматкових операцій, наявність ендометріозу у значної частини пацієнток, високий інфекційний індекс.

Окрім цього, тривале і неуспішне лікування безпліддя є негативним чинником, що посилює наявні порушення.

Аналіз клініко-анамнестичних даних дозволяє передбачити, що ці чинники ризику спричинюють зрив адаптаційно-гомеостатичних резервів організму, хронізацію запалення, посилення анатомо-функціональних дефектів репродуктивної системи, що знижує репродуктивний потенціал пацієнток.

У чоловіків, що перебувають у шлюбі з обстежуваними жінками першої когорти, виявлено: середній вік чоловіків становив 30,5±4,5 року, водночас достовірних міжгрупових відмінностей по цьому показнику виявлено не було. Загалом контингент чоловіків був представлений робочими і службовцями, що ведуть переважно сидячий спосіб життя. Виявлено, що 65% чоловіків курять і 32% регулярно (приблизно 1-2 рази на місяць) вживають спиртні напої.

Усі чоловіки перехворіли в дитинстві дитячими інфекціями: кожен третій (30,7%) хворів на вітряну віспу, кожен п'ятий (20,16%) на кір, а кожен десятий (10,1%) переніс краснуху. Кожен третій чоловік відзначав у себе часті (в середньому 2-3 рази на рік) ГРВІ. Кожен п'ятий вказував на наявність у нього хронічного гастриту, а в кожного шостого в анамнезі хронічний тонзиліт.

На наступному етапі наших досліджень усіх пацієнток залежно від результатів ДРТ було розподілено на дві підгрупи. Пацієнтки з ВБ+ вагітність позитивна (31 жінка) і В-, тобто вагітність після ДРТ не настала (69 пацієнток). У пацієнток підгрупи Вбув дещо вищим рівень ТТГ у плазмі крові, хоча достовірних міжгрупових відмінностей при цьому виявлено не було. Водночас концентрація ФСГ у пацієнток з позитивним результатом ДРТ становила 9,7±0,8 МО/л, достовірно (p<0,05) перевищуючи відповідний показник у пацієнток підгрупи В(6,5±0,9 МО/л). Зіставлення концентрації гормонів щитоподібної залози дозволило встановити достовірне (p<0,05) збільшення рівня трийодтироніну (Т3) у плазмі крові у жінок з позитивним результатом ДРТ (4,7±0,4 пг/мл) щодо відповідного показника у пацієнток з негативним результатом 3,7±0,5 пг/мл.

Водночас у пацієнток даної підгрупи вищим був рівень зв'язаного вільного тироксину (Т4) 18,2±2,8 нг/дл, що достовірно не перевищувало значення у групі В 14,0±3,1 нг/дл.

Наявність зворотних зв'язків помірної сили виявлена між позитивним ефектом ДРТ і наявністю в анамнезі апендектомій (r=-0,41), тубектомій (r=-0,37),

Коефіцієнти кореляції вірогідності настання вагітності після застосування ДРТ з анамнестичними даними, рівнями гормонів у плазмі крові та експресією рецепторів стероїдних гормонів в ендометрії

Фактори анамнезу	R (p<0,05)
Апендектомії	-0,41
Тубектомії	-0,37
СПКЯ	-0,32
Міомектомії	-0,35
Лапаротомії	-0,32
Лапароскопії	0,38
РДВ	0,30
ФСГ	0,42
Пролактин	0,39
Естрадіол	0,28
Т3	0,31
ДГЕА С	0,47
ЕР прогестерону в стромі ендометрія	0,23
ЕР прогестерону в епітелії ендометрія	0,36
ЕР естрогенів у стромі ендометрія	0,32
ЕР естрогенів в епітелії ендометрія	0,40

СПКЯ (r=-0,32), міомектомій (r=-0,35) і лапаротомій (r=0,32) (таблиця). Навпаки, були виявлені позитивні зв'язки чинника настання вагітності після ЕКЗ з наявністю в анамнезі таких пацієнток відомостей про лапароскопії (r=0,38) і РДВ (r=0,30).

Аналізуючи результати ДРТ з проведеним лікуванням, частотакоагуляції вогнищ ендометрія у пацієнток з негативним результатом ЕКЗ становила 28,2%, що більш ніж у 2 рази перевищує відповідне значення у підгрупі пацієнток з позитивним результатом ДРТ.

Оцінювання взаємозв'язку позитивного ефекту ДРТ з гормональним чинником продемонструвала наявність позитивних зв'язків помірної сили з концентраціями гормонів ФСГ (r=0,42), пролактину (r=0,39) і Т3 (r=0,31) (див. таблицю). Зв'язок настання вагітності з рівнем естрадіолу був достовірним, проте слабким (r=0,28).

Також слабким був зв'язок позитивного ефекту ДРТ з рівнем рецепторів ендометрія до прогестерону (ЕРП) у стромі ендометрія (r=0,23), проте кореляції зі всіма іншими показниками ЕР ендометрія до стероїдних гормонів були прямими і помірної сили: з ЕРП в епітелії r=0,42, ЕРЕ у стромі r=0,32, ЕРЕ в епітелії ендометрія r=0,40.



Висновки

Результати проведених досліджень свідчать, що основними причинами невдалих спроб ДРТ є: тривале безпліддя, неодноразові оперативні втручання на органах малого таза, значна кількість внутрішньо маткових операцій, наявність ндометріозу і високий інфекційний індекс.

Окрім цього, тривале і неуспішне лікування безпліддя само собою є негативним чинником, що посилює наявні порушення. Ці чинники ризику сприяють зриву адаптаційно-гомеостатичних резервів організму, хронізації запалення, посиленню анатомо-функціональних дефектів репродуктивної системи, що зі свого боку знижує репродуктивний потенціал пацієнток і сприяє невдалим спробам ДРТ.

Проведений кореляційний аналіз показав істотну роль дисгормональних порушень і патології ендометрія в невдалих спробах ДРТ. Отримані результати необхідно враховувати під час розроблення алгоритму підвищення ефективності ДРТ.



Abstract

Informatively cross-correlation aspects of unsuccessful attempts of assisted reproductive technologies

O.S. Kitsok

Kitsok Olha S. graduate student department of obstetric, gynecology and perinatology Shupyk National Healthcare University of Ukraine, Kyiv

The objective: increase of efficiency of assisted reproductive technologies (ART) on the basis of leadthrough of cross-correlation analysis them uneffective attempts.

Materials and methods. A basic group was selected with the womanish factors of infertility (100 matrimonial pair are with the unsuccessful attempts of ART in anamnesis).

Thus the followings sub-groups were selected in a basic group: pipe peritoneal infertility; endocrine infertility; endometriosis and united factors of infertility. The group of comparison was made by 50 women without violations fertility. For these women the normal structure of endometrium was confirmed. In the complex of the conducted researches were included clinical, endocrinology and morphological.

Results. The presence of feed-backs of moderate force found out between the positive effect of ART and presence in anamnesis of appendectomy (r=0,41), tubectomy (r=-0,37), to the syndrome of polycystic ovaries (r=-0,32), myomectomy (r=-0,35) and laparotomy (r=0,32). Opposite, were found out the positive copulas of factor of offensive of pregnancy after in vitro fertilization with a presence in anamnesis of such patients of information about laparoscopy (r=0,38) and separate diagnostic scraping off (r=0,30).

Analysing the results of ART with the conducted treatment, frequency of coagulation of hearths of endometrium for patients with the negative result of in vitro fertilization was 28,2%, more than in 2 times, exceeding the proper value in the sub-group of patients with the positive result of ART. The estimation of intercommunication of positive effect of assisted reproductive technologies with a hormonal factor rotined the presence of positive connections of moderate force with the concentrations of hormones of follicle-stimulating hormone (r=0,42), prolactin (r=0,39) and to the triiodo-thyronine (r=0,31). Connection of offensive of pregnancy with the level of estradiol was reliable, however weak (r=0,28).

Also weak was connection of positive effect of ART with the level of receptors of endometrium to progesterone in stroma of endometrium (r=0,23), however much correlations with all other indexes of receptors of endometrium to the steroid hormones were lines and moderate force: with the receptors of endometrium to progesterone in an epithelium r=0,42, receptors of endometrium to the estradiol in stroma r=0,32, receptors to the estradiol in the epithelium of endometrium of r=0,40.

Conclusion. Principal reasons of unsuccessful attempts of ART is: protracted infertility, repeated operative interferences on the organs of small pelvis, large number of endometrial operations, presence of endometriosis and high infectious index. Except for it, protracted and unsuccessful treatment of infertility in itself is a negative factor which strengthens present violations. These factors of risk are instrumental in derangement adaptation-homoeostatic backlogs of organism, chronization inflammation, to strengthening anatomical-and-functional defects of the genesial system, that, in same queue, reduces genesial potential of patients and instrumental in the unsuccessful attempts of ART.

Conducted a cross-correlation analysis rotined the substantial role of dishormonal violations and pathology of endometrium in the unsuccessful attempts of ART. The got results must be taken into account at development of algorithm of increase of efficiency of ART.

Keywords: assisted reproductive technologies, informatively cross-correlation aspects.



Список літератури

1. Alecsandru D, Garc a-Velasco JA., 2020. Immunology and human reproduction. Curr Opin Obstet Gynecol : 27 (3): 231-4.

2. Beaman KD, Ntrivalas E, Mailers TM, Jaiswal MK, Kwak-Kim J, Gilman-Sachs A., 2019. Immune etiology of recurrent pregnancy loss and its diagnosis. Am J Reprod Immunol.:67(4):319-25.

3. Broussin B., 2019. The clinical value of ultrasound for endometrial receptivity assessment in Assisted Reproductive Techniques (ART). Gynecol Obstet Fertil. :35(6):570-5.

4. Budani MC, Fensore S, Di Marzio M, Tlboni GM., 2018. Cigarette smoking impairs clinical outcomes of assisted reproductive technologies: A meta-analysis of the literature. Reprod Toxicol.:80:49-59. DOI: 10.1016/j.reprotox.2018.06.001.

5. Cameron NJ, Bhattacharya S, Bhattacharya S, McLernon DJ., 2020. Cumulative live birth rates following miscarriage in an initial complete cycle of IVF: a retrospective cohort study of 112 549 women. Hum Reprod.:32(11):2287-97. DOI: 10.1093/ humrep/dex293.

6. Catallozzi M., 2021. Attitudes towards Microbicide Use for Bacterial Vaginosis in Pregnancy. Sex Health.:11(4):305-12.

7. Cheung CWC, Saravelos SH, Chan TYA, Sahota DS, Wang CC, Chung PW, Li TC.,2019. A prospective observational study on the stress levels at the time of embryo transfer and pregnancy testing following in vitro fertilisation treatment: a comparison between women with different treatment outcomes. BJOG.:126(2):271-9. DOI: 10.1111/1471-0528.15434.

8. Chin TH, Hsu YC, Soong YK, Lee CL, Wang HS, Huang HY, Wu HM, 2019. Obstetric and perinatal outcomes of pregnancy in patients with repeated implantation failure. Taiwan J Obstet Gynecol.: 58(4):487-91. DOI: 10.1016/j.tjog.2019.05.010.

9. Choux C, Carmignac V, Bruno C, Sagot P, Vaiman D, Fauque P., 2020. The placenta: phenotypic and epigenetic modifications induced by Assisted Reproductive Technolo^es throughout pregnancy. Clin Epigenetics.:7:87. DOI: 10.1186/s13148-015-0120-2.

10. Cicinelli E, Matteo M, Tlnelli R, Pinto V, Marinaccio M, Indraccolo U, 2020. Chronic endometritis due to common bacteria is prevalent in women with recurrent miscarriage as confirmed by improved pregnancy outcome after antibiotic treatment. Reprod Sci.:21(5): 640-47.

11. Cocksedge KA, Li TC, Saravelos SH, Metwally M. 2021. A reappraisal of the role of polycystic ovary syndrome in recurrent miscarriage. Reprod Biomed Online.:17(1):151-60.

12. Coulam CB, Krysa LW, Sten J., 2021. Intravenous immunoglobulin for treatment of recurrent pregnancy loss. Am J Reprod Immunol.:34:333-7.

13. Crawford S, Boulet SL, Kawwass JF, Jamieson DJ, Kissin DM., 2021. Cryopreserved oocyte versus fresh oocyte assisted reproductive technology cycles, United States.:107(1):110-8. DOI: 10.1016/j.fertnstert.2016.10.002.

14. Cruz M, Alecsandru D, Garcia-Velasco JA, Requena A., 2019. Use of granulocyte colony-stimulating factor in ART treatment does not increase the risk of adverse perinatal outcomes [Electronic resource]. Reprod Biomed Online.:39(6):976-80. DOI: 10.1016/j.rbmo.2019.09.008.

15. Desjardins MK, Stephenson MD., 2020. «Information-rich» reproductive outcomes in carriers of a structural chromosome rearrangement ascertained on the basis of recurrent pregnancy loss. Fertil Steril.:97(4):894-903.

Размещено на Allbest.ru

...