Оптимізація підготовки військовиих лікарів з питань мультиморбідності у пацієнтів з хворобами системи кровообігу

Размещено на http://www.allbest.ru

Українська військово-медична академія

Оптимізація підготовки військовиих лікарів з питань мультиморбідності у пацієнтів з хворобами системи кровообігу

Г.З. Мороз

Н.Д. Козак

І.В. Огороднійчук



OPTIMIZATION OF MILITARY DOCTORS TRAINING IN ISSUES OF MULTIMORBIDITY AMONG PATIENTS

WITH DISEASES OF THE CIRCULATORY SYSTEM

Z. Moroz1, N.D. Kozak1, I.V. Ogorodniychuk1, A.P. Kazmirchuk2, I.M. Tkachuk1

1Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine 2 National Military Medical Clinical Center "Main MWtary Clinical Hospital", Kyiv, Ukraine

The purpose of the study was to conduct an analysis and generalization of scientific publications of comorbid diseases prevalence in patients with the diseases of the circulatory system, the organization of medical care for patients with multimorbidity, and practical aspects of medical education on these issues.

Materials and methods. The analysis and generalization of scientific publications regarding the comorbid diseases prevalence in patients with the diseases of the circulatory system, the implementation of patient-centered medical care for multimorbid patients and current aspects of medical education was carried out. Methods were used: systematic approach, bibliosemantic, analytical.

Results. Current scientific research has convincingly proven the increase of comorbidity prevalence in patients with cardiovascular diseases, in particular, in military personnel. Improving medical care for patients with multimorbidity is associated with the implementation of the patient-centered approach, which is based on four main principles - individual assessment of diseases, assessment of the expected life expectancy and social needs of the patient, coordination of the treatment plan, improvement of patient-doctor interaction. According to the WHO strategy, patients should become not only participants in the process of providing medical care, but also active partners, which is implemented through shared decision-making. Optimizing medical care for patients with the diseases of the circulatory system and multimorbidity became a priority in the development of the American College of Cardiology «2022 ACC Expert Consensus Decision Pathway for Integrating Atherosclerotic Cardiovascular Disease and Multimorbidity Treatment: A Framework for Pragmatic, Patient-Centered Care: A Report of the American College of Cardiology Solution Set Oversight Committee». The implementation of the patient-centered approach and the shared decision-making in clinical practice requires the improvement of medical education, in particular, regarding communication skills and empathy. The expediency of conducting both distance learning and face-to-face short-term trainings and master classes based on the analysis of specific clinical cases, informal learning and role models, as well as the importance of reflective practice, are substantiated.

Conclusions. Optimization of medical care for patients with the diseases of the circulatory system and multimorbidity is directly related to the implementation of the patient-centered model, the shared decision-making and requires new approaches to the medical education.

Key words: diseases of the circulatory system, multimorbidity, patient-centered medical care, medical education



Мета дослідження: провести аналіз і узагальнення наукових публікацій щодо поширеності коморбідних захворювань у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, організації медичної допомоги пацієнтам з мультиморбідністю та практичним аспектам підготовки лікарів з цих питань.

Матеріали і методи. Проведено аналіз та узагальнення наукових публікацій щодо поширеності коморбідних захворювань у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, запровадженні пацієнт- орієнтованої медичної допомоги мультиморбідним пацієнтам та актуальним аспектам професійної освіти лікарів з цих питань. Використовувались методи: системний підхід, бібліосемантичний, аналітичний.

Результати. Сучасні наукові дослідження переконливо довели зростання поширеності коморбідної патології у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, зокрема, і у військовослужбовців. Удосконалення медичної допомоги хворим з мультиморбідністю пов'язано з запровадженням пацієнт-орієнтованого підходу, який базується на чотирьох основних принципах - індивідуальна оцінка захворювань, оцінка очікуваної тривалості життя та соціальних потреб пацієнта, узгодження плану лікування, покращання взаємодії пацієнт-лікар. У відповідності до стратегії ВООЗ, пацієнти мають стати не лише учасниками процесу надання медичної допомоги, а й активними партнерами, що реалізується шляхом спільного ухвалення рішень. Оптимізація медичної допомоги пацієнтам з хворобами системи кровообігу та мультиморбідністю стала пріоритетом при розробці Американською колегію кардіологів «Консенсусу експертів щодо прийняття рішень комплексного лікування пацієнтів з атеросклеротичними серцево- судинними захворюваннями та мультиморбілністю: рекомендації для прагматичного, орієнтованого на пацієнта догляду», який було затверджено в 2022 році. Впровадження пацієнт-орієнтованого підходу і методу спільного ухвалення рішень у клінічну практику потребує удосконалення професійної освіти лікарів, зокрема, щодо комунікативних навичок та емпатії. Обґрунтовано доцільність проведення як дистанційної форми навчання так і очних короткотривалих тренінгів та майстер-класів, що базуються на аналізі конкретних клінічних випадків, неформального навчання та рольових моделей, а також важливість рефлексивної практики.

Висновки. Визначено значну поширеність коморбідної патології у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, зокрема, у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця, які проходили лікування в кардіологічному відділенні Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» кількість коморбідних захворювань була від 2 до 10. Найбільш часто діагностовано: артеріальну гіпертензію, хронічний холецистит, неалкогольну жирову хворобу печінки, хронічний гастродуоденіт, остеохондроз хребта. Впровадження пацієнт-орієнтованої моделі на сучасному етапі розглядають як основну складову удосконалення медичної допомоги хворим з мультиморбідністю. Обгрунтовано доцільність удосконалення професійної освіти лікарів щодо практичних аспектів лікування хворих з мультиморбідністю, зокрема впровадження пацієнт-орієнтованого підходу, покращення комунікативних навичок та емпатії, з використанням як дистанційної форми навчання так і очних короткотривалих тренінгів та майстер-класів.

Ключові слова: хвороби системи кровообігу, мультиморбідність, пацієнт-орієнтована медична допомога, професійна освіта лікарів.

коморбідний захворювання кровообіг



Вступ

Хвороби системи кровообігу залишаються провідною проблемою сучасної медицини, що обумовлено їх поширеністю та впливом на тривалість і якість життя [1, 2, 3]. В Україні хвороби системи кровообігу займають перше місце серед причин смертності дорослого населення, а показник DALY (втрачені роки здорового життя, які призвели до втрати працездатності) є значно вищим, ніж в інших державах [4]. Цей аспект проблеми має важливе значення і для військової медицини, позаяк хвороби системи кровообігу протягом багатьох років посідають провідні позиції в структурі захворюваності, працевтрат, смертності та дискваліфікації військовослужбовців за медичними показами в мирний час [5, 6]. Науковими дослідженнями встановлено, що пацієнти з хворобами системи кровообігу, зокрема у разі атеросклеротичних серцево-судинних захворювань, мають численні супутні захворювання і організація медичної допомоги таким хворим має враховувати сучасні рекомендації щодо запровадження пацієнт-орієнтованого підходу [7, 8, 9].

Американська колегія кардіологів в 2022 році затвердила «Консенсус експертів щодо прийняття рішень комплексного лікування пацієнтів з атеросклеротичними серцево- судинними захворюваннями та мультиморбілністю: рекомендації для прагматичного, орієнтованого на пацієнта догляду» [9], в якому визначені основні принципи організації медичної допомоги. Реалізація запровадження пацієнт- орієнтованого підходу потребує відповідної підготовка медичних працівників, зокрема лікарів, щодо лікування пацієнтів з мультиморбідністю [10, 11]. Тому важливим є узагальнення сучасних наукових досліджень щодо особливостей поширеності коморбідних захворювань у пацієнтів з хворобами системи кровообігу та запровадження сучасних принципів організації медичної допомоги, зокрема, актуальним аспектам професійної освіти лікарів з проблеми мультиморбідності.

Мета дослідження: провести аналіз і узагальнення наукових публікацій щодо поширеності коморбідних захворювань у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, організації медичної допомоги пацієнтам з мультиморбідністю та практичним аспектам підготовки лікарів з цих питань.

Матеріали і методи дослідження. Проведено аналіз та узагальнення наукових публікацій щодо поширеності коморбідних захворювань у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, запровадженні пацієнт- орієнтованої медичної допомоги мультиморбідним пацієнтам та актуальним аспектам професійної освіти лікарів з цих питань. Використовувались методи: системний підхід, бібліосемантичний, аналітичний.

Результати дослідження та їх обговорення. Сучасні наукові дослідження переконливо довели зростання поширеності коморбідної патології у пацієнтів з хворобами системи кровообігу [3,12, 13]. Серед пацієнтів, які були включені до Українського реєстру гострого інфаркту міокарда, артеріальна гіпертензія виявлена у 79%, цукровий діабет - у 19,1 %, хронічна серцева недостатність - у 24% [13]. Аналіз результатів ретроспективної оцінки історій хвороб 900 пацієнтів з артеріальною гіпертензією високого кардіоваскулярного ризику, які лікувались в умовах стаціонару ДУ «Національній інститут терапії ім. Л. Т. Малої НАМН України», засвідчив більш високий рівень коморбідності у пацієнтів чоловічої статі - середній по групі рівень індексу Чарлсон у чоловіків становив (4,97±0,11) бали, у жінок (4,60±0,12) бали (р=0,031). З найбільшою частотою артеріальна гіпертензія поєднувалась із неалкогольною жировою хворобою печінки - 78,1% обстежених, цукровим діабетом - 27,5%, ожирінням - 19,2%, жовчнокам'яною хворобою - 10,2%, виразковою хворобою шлунку і дванадцятипалої кишки - 7,5% [14]. При обстеженні хворих на ішемічну хворобу, яким було проведено черезшкірне коронарне втручання в Державній науковій установі «Науково практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами було встановлено, що у пацієнтів, яким проведено ургентне черезшкірне коронарне втручання (1 група) кількість коморбідних захворювань була 8,2±0.3, а у пацієнтів, яким проведено планове черезшкірне коронарне втручання (2 група) - 9,3±0.4 (p>0,05) [15]. Десять і більше захворювань було виявлено у 28.3±5.8% хворих 1 групи і у 43,6±5.6% хворих 2 групи (p=0,06). Найбільш частими коморбідними захворюваннями були - артеріальна гіпертензія, церебро-васкулярні захворювання, атеросклероз артерій нижніх кінцівок, цукровий діабет 2 типу та порушення толерантності до глюкози [15]. Дослідження, проведені в Українській військово-медичній академії, засвідчили значну поширеність коморбідних захворювань у

військовослужбовців хворих на артеріальну гіпертензію, зокрема у учасників антитерористичної операції [16]. При обстеженні військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця, які проходили лікування в кардіологічному відділенні Національного військово-медичного

клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» кількість коморбідних захворювань була від 2 до 10 [17]. Артеріальна гіпертензія була виявлена у 100 % хворих, значну поширеність мали хронічний холецистит, неалкогольна жирова хвороба печінки, хронічний гастродуоденіт, остеохондроз хребта тощо [17].

Зважаючи на важливе значення оптимізації медичної допомоги пацієнтам з мультиморбідністю, експертами ВООЗ в 2016 році запропоновано відповідні рекомендації [18]. Роль координаторів медичних послуг відводиться лікарям первинної медичної допомоги. Лікар первинної ланки ? лікар загальної практики та/або сімейний лікар - має забезпечити координацію діагностичних та лікувальних заходів, взаємодію спеціалістів та служб при організації медичної допомоги, а також - проводити моніторинг стану пацієнтів. Лікар загальної практики проводить інтеграцію рекомендацій, наданих спеціалістами, з урахуванням індивідуальних потреб пацієнта [18]. Серед організаційних заходів експерти ВООЗ вказують на необхідність забезпечення взаємодії системи первинної медичної допомоги з медичними закладами, що надають спеціалізовану допомогу, органами соціальної служби, а також - її інтеграції у систему медичної освіти. Важливе значення у забезпеченні доступу до інформації щодо пацієнта з мультиморбідністю мають сучасні інформаційні технології, зокрема, електронні медичні карти та історії хвороби, які зберігають інформацію не лише щодо медичних аспектів стану здоров'я, але і соціальних та економічних складових, та дозволяють проводити оцінку загального стану здоров'я. Створення єдиної електронної системи медичних записів, зокрема електронних медичних карток та історій хвороби пацієнта, дозволяє контролювати маршрут медичної інформації, забезпечити наступність допомоги та ефективну взаємодію між спеціалістами різного профілю [8]. Важливий вплив на результати лікування пацієнтів з мультиморбідністю має прихильність до виконання рекомендацій медичного персоналу. Лікарям рекомендується уникати складних багатокомпонентних схем лікування, не включати до лікування препарати з недоведеною ефективністю, не намагатись лікувати всі діагностовані захворювання, зважено підходити до обсягу корекції факторів ризику, широко використовувати заходи немедикаментозної корекції та системи нагадування [18].

Удосконалення медичної допомоги хворим з мультиморбідністю на сучасному етапі безпосередньо пов'язано з формуванням пацієнт-орієнтованого підходу, який базується на чотирьох основних принципах - індивідуальна оцінка захворювань, оцінка очікуваної тривалості життя та соціальних потреб пацієнта, узгодження плану лікування, покращання взаємодії пацієнт-лікар [13]. Концепція пацієнт-орієнтованого підходу, запропонована у США, зараз використовується у більшості країн при розробці програм розвитку системи охорони здоров'я та підтриманий ВООЗ. На шістдесят п'ятий сесії Європейського регіонального комітету ВООЗ було проведено детальне обговорення засад пацієнт-орієнтованої медичної допомоги [19]. Експертами ВООЗ запропоновано комплекс заходів щодо впровадження стратегії розвитку системи охорони здоров'я, орієнтованої на потреби людей, для Європейського регіону [20]. Пацієнт- орієнтований підхід став ключовим елементом якості медичної допомоги і передбачає, що медична допомога повинна відповідати індивідуальним потребам і цінностям пацієнтів, враховувати їх побажання при ухваленні рішень щодо обсягу медичних послуг. Участь пацієнта в процесі медичної допомоги спрямована на покращання результатів медичного втручання, якості медичної допомоги та зменшення витрат системи охорони здоров'я [21, 22]. У відповідності до рамкової стратегії ВООЗ [21], пацієнти мають стати не лише учасниками процесу надання медичної допомоги, а й активними партнерами, що реалізується шляхом спільного ухвалення рішень. Цей підхід набуває все більшої популярності, що пов'язано зі збільшенням поінформованості пацієнтів щодо захворювань та їх лікування через засоби масової інформації та соціальні мережі, а також з існуванням різних підходів до лікування окремих захворювань. За таких умов залучення пацієнтів до вибору лікування призводить до формування у них відчуття контролю та індивідуальної компетентності [23]. В 2021 р. експертами Національного інституту охорони здоров'я та удосконалення медичної допомоги (National Institute for Health and Care Excellence - NICE), Велика Британія, опубліковано настанову NG197 «Спільне ухвалення рішень» [24]. Настанова містить рекомендації щодо організаційних підходів впровадження стратегії спільного ухвалення рішень в управління охороною здоров'я та клінічну практику [24]. Окремий розділ настанови «Практична реалізація спільного ухвалення рішень» містить покрокову інструкцію щодо організації спільного ухвалення рішень. Зокрема, наголошується, що перед обговоренням необхідно надати пацієнту необхідну інформацію в зручному для нього форматі (буклет, листівка або мобільний додаток), щоб допомогти підготуватися до та ухвалення спільних рішень.

Оптимізація медичної допомоги пацієнтам з хворобами системи кровообігу та мультиморбідністю стала пріоритетом при розробці Американською колегію кардіологів «Консенсусу експертів щодо прийняття рішень комплексного лікування пацієнтів з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями та мультиморбілністю: рекомендації для прагматичного, орієнтованого на пацієнта догляду» [9], який було затверджено в 2022 році. Це перша спроба розробки комплексного та інтегративного підходу щодо лікування пацієнтів з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями та мультиморбідністю, з урахуванням фази життя пацієнта, з акцентом на систему цінностей, яка визначає пріоритети терапії, адаптованої в рамках чотирьох складових: медичної, психоемоційної, фізичного функціонування, соціального та фізичного середовища [9]. Автори документа стверджують, що такий підхід дає лікарям та іншим членам команди з догляду багатовимірне розуміння пацієнта, щоб краще сприяти оптимізації лікування. Важливо, щоб цілі, пріоритети та переваги пацієнтів враховувалися при ухваленні рішень щодо лікування. Лікарі-кардіологи, при призначенні лікування, мають оцінювати пацієнта в цілому, а не лише серцево-судинні захворювання. Це включає очікувану тривалість життя та інші аспекти, пов(язані з пацієнтом (медичний, психо-емоційний, фізичне функціонування, соціальне та фізичне середовище). Необхідно регулярно переглядати та узгоджувати всі зміни стану пацієнта і призначене лікування, щоб виявити недоліки в догляді [9]. Оптимальний догляд за пацієнтом - це безперервний процес прийняття медичних рішень, який визначає пріоритет лікування, яке найкращим чином відповідає цілям і вподобанням пацієнта, а також призначенням лікаря, з позиції медичної доцільності. Слід враховувати очікувану користь, потенційну шкоду та навантаження (наприклад, поліпрагмазію), пов'язані з початком або зміною терапії. Пріоритет необхідно надавати лікуванню, яке спрямоване одночасно на кілька клінічних станів [9]. Для досягнення найкращих можливих результатів для пацієнтів з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями та мультиморбідністю слід використовувати мультидисциплінарний підхід. Роль пацієнта визначається як провідна при ухваленні чи зміні будь-яких рішень щодо лікування, що відповідає стратегії пацієнт-орієнтованої моделі медичної допомоги [9].

Запровадження пацієнт-орієнтованої моделі медичної допомоги та підвищення ефективності лікування пацієнтів з хворобами системи кровообігу та мультиморбідністю потребує відповідної підготовки медичних працівників, зокрема, лікарів [25, 26, 27]. ВООЗ рекомендує враховувати мультиморбідність при навчанні медичних працівників та формуванні професійних навичок [18]. Перший системний огляд літератури щодо післядипломної підготовки лікарів з питань лікування пацієнтів з мультиморбідністю був опублікований у 2016 році C. Lewis та співавт. [10]. Результати узагальнення наукових досліджень обґрунтовують доцільність впровадження як очних короткотривалих тренінгів та майстер-класів, так і дистанційної форми навчання з питання оптимізації лікування хворих з коморбідними та мультиморбідними станами. Важливим елементом є використання підходів, що базуються на аналізі конкретних клінічних випадків [10]. Враховуючи зайнятість та фінансові витрати лікарів, C. Lewis та співав. [10] пропонують, аби будь-яке навчання з питань надання медичної допомоги пацієнтам з мультиморбідністю в клінічній практиці було орієнтовано на потреби аудиторії та було орієнтованим на результати - зміну повсякденної клінічної практики та покращання результатів медичних втручань, проте залишається ще багато питань щодо оптимізації проведення навчання.

В дослідженні S. Maguire та співавт. [28] встановлено, що лікарі загальної практики, які відвідували майстер-клас, покращили знання щодо надання медичної допомоги пацієнтам з мультиморбідною патологією (80% правильних відповідей після майстер-класу порівняно з 25% перед початком семінару). Для проведення майстер-класів використовували підхід з моделюванням випадків мультиморбідності та аналізу клінічної ситуації за участі досвідчених лікарів загальної практики. Автори дійшли висновку, що використання такої моделі навчання покращує знання та впевненість лікарів щодо менеджменту таких пацієнтів на рівні первинної медичної допомоги [28].

Дослідження, проведені в Державній науковій установі «Науково практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами щодо медико-соціологічного обґрунтування оптимізації безперервної професійної освіти лікарів з питань лікування хворих на ішемічну хворобу серця з коморбідною патологією засвідчили, що на запитання «Чи потрібен Вам розділ для лікарів в комп'ютерній мережі установи, у якому були б розміщені сучасні матеріали щодо лікування коморбідних станів у хворих на ішемічну хворобу серця?» ствердно відповіли 97,9±2,1% опитаних; запровадження в програму професійної освіти навчального модуля «Коморбідність у хворих на ішемічну хворобу серця: сучасні вимоги до лікування» вважали за доцільне 95,8±2,9 % лікарів [25], при цьому не було визначено відмінностей при опитуванні лікарів терапевтів дільничних і лікарів кардіологів, ендокринологів тощо [11]. Запровадження навчального модуля проводили з використанням можливостей дистанційної форми навчання. Навчальний процес включав різноманітні підходи: лекції (в тому числі з використанням дистанційної форми освіти), практичні заняття з аналізом конкретних клінічних випадків та вільне користування інформацією в локальній мережі установи [26]. Результати анонімного опитування 60 лікарів, проведене після опрацювання матеріалів модуля «Коморбідність у хворих на ішемічну хворобу серця: сучасні вимоги до лікування», показали, що ці матеріали були сприйняті позитивно: на запитання: «Чи сподобався Вам зміст модуля?» відповідь «так» надали 100 % респондентів, а на запитання щодо отримання нової інформації - 94,3±3,9 % опитаних [26].

Проведені наукові дослідження засвідчили, що впровадження пацієнт- орієнтованого підходу і методу спільного ухвалення рішень у клінічну практику потребує удосконалення комунікативних навичок у лікарів [21, 27, 29]. Кількість навчальних програм щодо підготовки лікарів до спільного ухвалення рішень зростає [30, 31, 24]. Більшість з них розроблені в Сполучених Штатах та Європі і спрямовані на широке коло професіоналів. Результати опитування лікарів, інтернів, пацієнтів, проведені у Великій Британії засвідчили важливу роль неформального навчання та рольових моделей, а також використання рефлексивної практики [27].

Встановлення довірчих відносин з пацієнтом в процесі ухвалення спільного рішення потребує використання недирективної моделі спілкування. «Модель допомоги пацієнтам з мультиморбідністю: Рекомендації консеснусної зустрічі експертів «Спільних дій щодо хронічних захворювань» та «Сприяння здоровому старінню протягом життєвого циклу» [7], запропонована в 2018 році, передбачає участь лікаря як доброзичливого і висококваліфікованого партнера, який бере активну участь не тільки у безпосередньому спілкуванні, а й інтеграції заходів медичної допомоги та соціальної підтримки. Професійна ефективність лікаря визначається комунікативним самоконтролем, толерантністю, емпатією, вмінням встановлювати контакти та слухати, відкритістю, низькою конфліктністю, уважністю, бажанням допомогти, прагненням до співпраці [7]. Роль лікаря міняється і для цього потрібні певні навички, зокрема, щодо технології проведення мотиваційного інтерв'ю. В 2020 році в Україні в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу підготовлено підручник «Практики комунікативної культури в медичному закладі. Пацієнт-центрований підхід» [32], який доступний в мережі Інтернет, що дає можливість вільного доступу та використання. У посібнику викладено сучасні погляди на комунікативну культуру як одну зі складових пацієнт-орієнтованої моделі організації медичної допомоги. Наведено базові морально-етичні норми та правила, що сприяють налагодженню конструктивного діалогу між лікарями та пацієнтами, що є важливим чинником ефективності лікування. Авторами узагальнено сучасні моделі консультування з покроковою технологією виконання професійних завдань [32]. Для підвищення якості медичної допомоги зусилля мають бути направлені на розуміння того, що спосіб надання медичної допомоги не менш важливий, ніж сама медичної допомоги. Якщо медична допомога надається з емпатією та співчуттям пацієнт більш охоче розповість про симптоми свого захворювання та свої сподівання, що дозволить лікарю більш адекватно оцінити стан пацієнта та провести діагностику. Крім того, це позитивно впливає на відчуття задоволеності пацієнта щодо наданої медичної допомоги та взаємовідносини між лікарем та пацієнтом. При відсутності таких відносин це може призвести до того, що пацієнт не отримає необхідної медичної допомоги [32].

Посібник «Людяність та емпатія в охороні здоров'я» [33] -- перше українське видання про те, як викладати у медичних закладах вищої освіти дисципліни, пов'язані з пацієнт-орієнтованим підходом. Посібник створено учасниками Україно-швейцарського навчального курсу «Людяність та емпатія в охороні здоров'я» у рамках проєкту «Розвиток медичної освіти. Посібник має на меті покращити загальний рівень якості спілкування, спрямованого на зростання у кожному випадку довіри й співробітництва заради удосконалення медичної допомоги. Видання містить систематизовані теоретичні матеріали та практичні розробки, що базуються на актуальних знаннях про комунікацію, етику, емпатію [33].

Таким чином, процес оптимізації медичної допомоги пацієнтам з

мультиморбідністю безпосередньо пов'язаний з запровадженням пацієнт-орієнтованої моделі, методу спільного ухвалення рішень і потребує нових підходів щодо професійної підготовки лікарів.



Висновки

Визначено значну поширеність коморбідної патології у пацієнтів з хворобами системи кровообігу, зокрема, у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця, які проходили лікування в кардіологічному відділенні Національного військово-медичного клінічного центру



Література

2021 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice Eur. Heart J. 2021. 42(34). P. 3227-3337. DOI: 10.1093/eurheartj/ehab484.

2021 Guidelines for the diagnosis and

treatment of acute and chronic heart failure: Developed by the Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) With the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC. European Heart Journal. 2021. 42(36). P. 3599-3726.

DOI:10.1093/eurheartj/ehab368

2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes. The Task Force for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes of the European Society of Cardiology (ESC). Eur Heart J. 2020. Vol. 41. P. 407-477. DOI: 10.1093/eurheartj/ehz425

Серцево-судинні захворювання €к головна причина смерті українців. Висновки з дослідження глобального тягаря хвороб у 2019 році / Центр громадського здоров'я МОЗ України. 2021. URL: https://phc.org.ua/news/sercevo-sudinni- «Головний військовий клінічний госпіталь» кількість коморбідних захворювань була від 2 до 10. Найбільш часто діагностовано: артеріальну гіпертензію, хронічний холецистит, неалкогольну жирову хворобу печінки, хронічний гастродуоденіт, остеохондроз хребта.

Впровадження пацієнт-орієнтованої моделі на сучасному етапі розглядають як основну складову удосконалення медичної допомоги хворим з мультиморбідністю.

Обґрунтовано доцільність

удосконалення професійної освіти лікарів щодо практичних аспектів лікування хворих з мультиморбідністю, зокрема впровадження пацієнт-орієнтованого підходу, покращення комунікативних навичок та емпатії, з використанням як дистанційної форми навчання так і очних короткотривалих тренінгів та майстер-класів.

Перспективи подальших досліджень. Перспективним напрямом наукових досліджень є розробка медико-організаційних підходів, спрямованих на запровадження пацієнт-орієнтованої моделі медичної допомоги військовослужбовцям.

Подальшого розвитку потребує безперервна професійна освіта лікарів з питань запровадження пацієнт-орієнтованої стратегії медичної допомоги, удосконалення лікування пацієнтів з мультиморбідністю, зокрема, проведення практичних тренінгів та фахових шкіл.

zakhvoryuvannya-golovna-prichina-smerti-ukrainciv-

visnovki-zdoslidzhennya.

Аналіз показників захворюваності на хвороби системи кровообігу у військовослужбовців Збройних Сил України на сучасному етапі / Ткачук І.М., Мороз Г.З., Ткаленко О.М., Єпішев Ю.П. Проблеми військової охорони здоров'я. Збірник наукових праць УВМА. 2019. Вип. 52. С. 283-292. URL: https://uvma.mil.gov.ua/files/zbirnyk_nauk_prac.pdf

Комплексний аналіз показників втрати

професійної придатності військовослужбовців Збройних Сил України з приводу хвороб системи кровообігу протягом 2016-2020 років / Ткачук І. М., Соколюк А. К., Та Чан Туан Лінь, Латишенко С. В. Український журнал військової медицини. 2022. Том 3. № 1. С. 19-25. DOI:

https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-019

Multimorbidity care model:

Recommendations from the consensus meeting of the Joint Action on Chronic Diseases and Promoting Healthy Ageing across the Life Cycle (JA- CHRODIS) Health Policy. 2018. 122(1). Р. 4

DOI: 10.1016/j.healthpol.2017.09.006

Current approaches to medical care

optimization for patients with multimorbidity / Diachuk D.D., Hidzynska I.M., Moroz G. Z., Tkachuk I. M.. Медичні перспективи. 2020. Т. 25. № 4. С. 4-11. DOI: https://doi.org/10.26641/2307-

0404.2020.4.221220

2022 ACC Expert Consensus Decision Pathway for Integrating Atherosclerotic Cardiovascular Disease and Multimorbidity Treatment: A Framework for Pragmatic, Patient-Centered Care: A Report of the American College of Cardiology Solution Set Oversight Committee / Birtcher KK et al J Am Coll Cardiol. 2022. DOI: 10.1016/j.jacc.2022.08.754

Training Doctors to Manage Patients with Multimorbidity: A Systematic Review / Lewis C., et al. Journal of Comorbidity. 2016. 6(2). P. 85-94. DOI: https://doi.org/10.15256/joc.2016A87

Current aspects of the continuing medical education of doctors on management of patients with multimorbidity and comorbidity / Diachuk D., Moroz G., Lasytsia T., Dzizinska O. Wiadomosci Lekarskie, 2022, vol LXXV, ISSUE 1, PART 1, Р.52-54. DOI: 10.36740/WLek202201109

Advancing multimorbidity management in

primary care: a narrative review / Aramrat C. et al. Prim Health Care Res Dev. 2022. 23. e36. DOI:

10.1017/S1463423622000238.

Мультиморбідність як клінічна проблема / Дячук Д.Д., Мороз Г.З., Гідзинська І.М., Ласиця Т.С. Український кардіологічний журнал, 2019. № 1. С.94- 104.

URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2019_26_1_16

Коморбідні патологічні стани у хворих

високого кардіоваскулярного ризику / Несен А. О. та ін. Український журнал медицини, біології та спорту. 2016. №2 (2). С. 147-150. URL:

https://jmbs.com.ua/pdf/1/2/jmbs0-2016-1-2- 147.pdf

Gomorbidity in patients with chronic coronary syndromes: prevalence and assessment / G. Z. Moroz et al. Wiadomosci Lekarskie. 2020. Tom LXXIII, Nr 3. S. 462-465. DOI: 10.36740/WLek202003110

Ткачук І. М., Мороз Г. З., Буженко А. І.

Комплексна оцінка поширеності коморбідної патології у військовослужбовців-учасників антитерористичної операції, хворих на артеріальну гіпертензію, в амбулаторно-поліклінічній

практиці. Військова медицина України. 2016. № 2. С. 54-60. URL:

http://nbuv.gov.ua/UJRN/vmuk_2016_16_2_9

Куц. Т.В., Мороз Г.З. Поширеність

коморбідної патології у військовослужбовців, хворих на ішемічну хворобу серця. Український журнал військової медицини. 2020. Т.1. № 4. С. 29-34. DOI: https://doi.org/10.46847/ujmm.2020.4(1)-029

Multimorbidity: Technical Series on Safer Primary Care. - Geneva: World Health Organization, 2016. - Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO.

Ong KY, Lee PSS, Lee ES. Patient-centred and not disease-focused: a review of guidelines and multimorbidity. Singapore Med J. 2020. 61(11). Р. 584-590. DOI: 10.11622/smedj.2019109.

Priorities for health systems strengthening in the WHO European Region 2015-2020: walking the talk on people centredness URL: https://www.euro.who.int/--data/assets/pdf_file/000 3/282963/65wd13e_HealthSystemsStrengthening_15 0494.pdf

Strengthening people-centred health systems in the WHO European Region: framework for action on integrated health services delivery. 2016. URL:

https://www.euro.who.int/--data/assets/pdf_file/000

4/315787/66wd15e_FFA_IHSD_160535.pdf

Personalized Strategies to Activate and Empower Patients in Health Care and Reduce Health Disparities / Chen J., Mullins C.D., Novak P., Thomas S.B. Health Educ Behav. 2016. 43(1). Р. 25-34. DOI: https://doi.org/10.1177/1090198115579415

Effect of multimorbidity on health service utilisation and health care experiences / Millar E. et al. Journal of Primary Health Care. 2018. 10(1). P. 44-53. DOI: 10.1071/HC17074.

National Institute for Health and Care

Excellence. Shared decision making. NICE guideline [NG197]. 2021 URL:

https://www.nice.org.uk/guidance/ng197

Ласиця Т.С., Мороз Г.З., Гідзинська І.М. Медико-соціологічне обгрунтування оптимізації безперервної професійної освіти лікарів з питань лікування хворих на ішемічну хворобу серця з коморбідною патологією Клінічна та профілактична медицина. 2020. № 1(11). С. 10-17. DOI: https://doi.org/10.31612/2616- 4868.1(11).2020.01

Ласиця Т.С., Мороз Г.З., Гідзинська І.М. Запровадження безперервної професійної освіти лікарів з питань лікування хворих на ішемічну хворобу серця з коморбідною патологією. Клінічна та профілактична медицина. 2022. № 1(19) С.4.-10. DOI: https://doi.org/10.31612/2616- 4868.1(19).2022.01

Training health professionals in shared

decision making: update of an international

environmental scan / Diouf Nt et al. Patient Educ. Couns. 2016. 99 Р. 1753-1758. DOI:

10.1016/j.pec.2016.06.008.

Teaching multimorbidity management to GP

trainees: a pilot workshop / Maguire S., et al. Educ Prim Care. 2015. 26(6). P. 410-15.

DOI: https://doi.org/10.1080/14739879.2015.11018 48

Gulbrandsen P. Shared decision making: improving doctor-patient communication. BMJ. 2020. 368. m97. DOI: 10.1136/bmj.m97.

Oeriemans, A.J.M., Knippenberg, M.L., Olthuis, G.J. Learning shared decision-making in clinical practice. Patient Education and Counseling 2021. 104 (5). Р. 1206-1212. DOI: 10.1016/j.pec.2020.09.034

Ready for shared decision making: Pretesting a training module for health professionals on sharing decisions with their patients / Kienlin S., Nytr0en K., Stacey D., Kasper J. J Eval Clin Pract. 2020. 26(2) Р. 610-621. DOI: 10.1111/jep.13380.

Бронікова С. Практики комунікативної

культури в медичному закладі. Пацієнт- центрований підхід. 2020. 72 с. URL:

https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home /library/recovery-and- peacebuilding/communication-culture-in-

healthcare.html

Людяність та емпатія в охороні здоров'я. Посібник для викладачів / Леухіна А. Г. та ін. - Київ:

References

2021 European Guidelines on cardiovascular disease prevention in clinical practice (2021) Eur. Heart J., 42, 34, 3227-3337. DOI: 10.1093/eurheartj/ehab484.

2021 Guidelines for the diagnosis and

treatment of acute and chronic heart failure: Developed by the Task Force for the diagnosis and treatment of acute and chronic heart failure of the European Society of Cardiology (ESC) With the special contribution of the Heart Failure Association (HFA) of the ESC (2021) Eur. Heart J, 42 (36), 3599-3726,

https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab368

2019 ESC Guidelines for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes. The Task Force for the diagnosis and management of chronic coronary syndromes of the European Society of Cardiology (ESC) (2020). Eur Heart J., 41, 407-477. DOI: https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehz425

Serts evo -sudynni zakhvoriuvannia -

holovna prychyna smerti ukraintsiv (2021). Vysnovky z doslidzhennia hlobalnoho tiaharia khvorob u 2019 rotsi. Tsentr hromadskoho zdorovia MOZ Ukrainy. URL: https://phc.org.ua/news/sercevo-sudinni-

zakhvoryuvannya-golovna-prichina-smerti-ukrainciv-

visnovki-zdoslidzhennya [in Ukraine]

Tkachuk, I.M., Moroz, G.Z., Tkalenko, O.M.,

Yepishev Yu.P. P019) Analiz pokaznykiv zakhvoriuvanosti na khvoroby systemy krovoobihu u viiskovosluzhbovtsiv Zbroinykh Syl Ukrainy na suchasnomu etapi. Problemy viiskovoi okhorony zdorovia. Zbirnyk naukovykh prats UVMA, 52, 283292. URL:

https://uvma.mil.gov.ua/files/zbirnyk nauk prac.pdf

[in Ukraine]

Tkachuk, I. M., Sokoliuk, A. K., Ta Chan, Tuan

Lin, Latyshenko, S. V. (2022) Kompleksnyi analiz pokaznykiv vtraty profesiinoi prydatnosti viiskovosluzhbovtsiv Zbroinykh Syl Ukrainy z pryvodu khvorob systemy krovoobihu protiahom 2016-2020 rokiv. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny, 3 (1), 19-25. DOI:

https://doi.org/10.46847/ujmm.2022.1(3)-019 [in

Ukraine]

Multimorbidity care model:

Recommendations from the consensus meeting of the Joint Action on Chronic Diseases and Promoting Healthy Ageing across the Life Cycle (JA-CHRODIS) (2018). Health Policy., 122 (1), 4

11. DOI: 10.1016/j.healthpol.2017.09.006

Diachuk, D.D., Hidzynska, I.M., Moroz, G. Z.,

& Tkachuk, I. M. (2020). Current approaches to medical care optimization for patients with multimorbidity. Medychni perspektyvy, 25 (4), 4-11.

DOI: https://doi.org/10.26641/2307-

0404.2020.4.221220

2022 ACC Expert Consensus Decision Pathway for Integrating Atherosclerotic Cardiovascular Disease and Multimorbidity Treatment: A Framework for Pragmatic, Patient-Centered Care: A

Майстер книг. 2022. €к 363 с. URL:

https://mededu.org.ua/wp-

content/ themes/metheme / assets/pdf/lib7.pdf

Report of the American College of Cardiology Solution Set Oversight Committee (2022) J Am Coll Cardiol. DOI: 10.1016/j.jacc.2022.08.754

Lewis, C., Wallace, E., Kyne, L., Cullen, W.,

Smith, SM. (2016) Training Doctors to Manage Patients with Multimorbidity: A Systematic Review. Journal of Comorbidity., 6 (2), 85-94. DOI:

10.15256/joc.2016.6.87

Diachuk, D., Moroz, G., Lasytsia, T.,

Dzlzinska, O. (2022) Current aspects of the continuing medical education of doctors on management of patients with multimorbidity and comorbidity. Wiadomosci Lekarskie, LXXV, 1 ( 1), 52-54. DOI:

10.36740/WLek202201109

Aramrat, C., Choksomngam, Y., Jiraporncharoen, W., Wiwatkunupakarn, N., Pinyopornpanish, K., Alice, P., Angkurawaranon, C. (2022). Advancing multimorbidity management in primary care: a narrative review. Prim Health Care Res Dev., 23, e36. DOI: 10.1017/S1463423622000238.

Diachuk, D.D., Moroz, H.Z., Hidzynska, I.M., Lasytsia T.S. P019) Multymorbidnist yak klinichna problema. Ukrainskyi kardiolohichnyi zhurnal, 1, 94104.

http://www.ucardioj.com.ua/index.php/UIC/article/v

iew/163 [in Ukraine]

Nesen, A. O., Chyrva, O. V., Valentynova, I. A.,

Hrunchenko, M. M., Shkapo, V. L. (2016). Komorbidni patolohichni stany u khvorykh vysokoho kardiovaskuliarnoho ryzyku. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu, 2 (2), 147-150.

https://jmbs.com.ua/pdf/1/2/jmbs0-2016-1-2-

147.pdf [in Ukraine]

Moroz, G.Z., Hidzynska, I.M., Kravchenko, A. M., Lasytsia, T.S., Dzrnnska, O.O. (2020). Comorbidity in patients with chronic coronary syndromes: prevalence and assessment. Wiadomosci Lekarskie, LXXIII, 3, 462465. DOI: 10.36740/WLek202003110

Tkachuk, I. M., Moroz, G. Z., Buzhenko, A. I.

(2016). Kompleksna otsinka poshyrenosti

komorbidnoi patolohii u viiskovosluzhbovtsiv- uchasnykiv antyterorystychnoi operatsii, khvorykh na arterialnu hipertenziiu, v ambulatorno-poliklinichnii praktytsi. Viiskova medytsyna Ukrainy, 2, 54-60. URL: http://nbuv.gov.ua/UIRN/vmuk 2016 16 2 9 [in Ukraine]

Kuts, T.V., & Moroz, G.Z. (2020). Poshyrenist

komorbidnoi patolohii u viiskovosluzhbovtsiv,

khvorykh na ishemichnu khvorobu sertsia. Ukrainskyi zhurnal viiskovoi medytsyny, 1 (4), 29-34.

DOI: https://doi.org/10.46847/ujmm.2020.4(1)-029 [in Ukraine]

Multimorbidity: Technical Series on Safer Primary Care. - Geneva: World Health Organization, 2016. - Licence: CC BY-NC-SA 3.0 IGO.

Ong, KY, Lee, PSS, Lee ES. (2020). Patient- centred and not disease-focused: a review of guidelines and multimorbidity. Singapore Med J., 61 (11), 584590. DOI: 10.11622/smedj.2019109.

Priorities for health systems strengthening

in the WHO European Region 2015-2020: walking the talk on people centredness.

https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/000 3/282963/65wd13e_HealthSystemsStrengthening_15 0494.pdf

Strengthening people-centred health systems in the WHO European Region: framework for action on integrated health services delivery. 2016. https://www.euro.who.int/--data/assets/pdf_file/000 4/315787/66wd15e_FFA_IHSD_160535.pdf

Chen, J., Mullins, C.D., Novak, P., Thomas, S.B. (2016) Personalized Strategies to Activate and Empower Patients in Health Care and Reduce Health Disparities. Health Educ Behav., 43 (1), 25-34. https://doi.org/10.1177/1090198115579415

Millar, E., Stanley, J., Gurney, J., Stairmand J., Davies, С. , Semper, K.…Sarfati, D. (2018) Effect of multimorbidity on health service utilisation and health care experiences. Journal of Primary Health Care, 10, 1, 44-53. DOI: 10.1071/HC17074.

National Institute for Health and Care

Excellence. Shared decision making. NICE guideline [NG197]. 2021.

https://www.nice.org.uk/guidance/ng197

Lasytsia, T.S., Moroz, G.Z.,. Hidzynska, I.M. (2020). Medyko-sotsiolohichne obhruntuvannia optymizatsii bezperervnoi profesiinoi osvity likariv z pytan likuvannia khvorykh na ishemichnu khvorobu sertsia z komorbidnoiu patolohiieiu Klinichna ta profilaktychna medytsyna, 1 (11), 10-17. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.1(11).2020.01

Lasytsia, T.S., Moroz, G.Z., Hidzynska, I.M. (2022). Zaprovadzhennia bezperervnoi profesiinoi osvity likariv z pytan likuvannia khvorykh na ishemichnu khvorobu sertsia z komorbidnoiu patolohiieiu. Klinichna ta profilaktychna medytsyna, 1

(19), 4-10. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-

4868.1(19).2022.01

Diouf, Nt, Menear, M., Robitaille,

H., Painchaud, G., Legare, F. (2016). Training health professionals in shared decision making: update of an international environmental scan. Patient Educ. Couns., 99, 1753-1758. DOI:

10.1016/j.pec.2016.06.008.

Maguire S., Hanley K., Quinn K., Sheeran J.,

& Stewart P. (2015) Teaching multimorbidity management to GP trainees: a pilot workshop. Educ Prim Care, 26 (6), 410-15. DOI:

https://doi.org/10.1080/14739879.2015.1101848

Gulbrandsen P. (2020). Shared decision making: improving doctor-patient communication. BMJ, 368, m97. DOI: 10.1136/bmj.m97.

Oeriemans, A.J.M., Knippenberg, M.L., Olthuis, G.J. (2021)?earning shared decision-making in clinical practice. Patient Education and Counseling, 104 (5), 1206-1212.

Kienlin S., Nytr0en K., Stacey D., & Kasper

J.(2020). Ready for shared decision making: Pretesting a training module for health professionals on sharing decisions with their patients. J Eval Clin Pract., 26 (2), 610-621. DOI: 10.1111/jep.13380.

Bronikova S. (2020) Praktyky komunikatyvnoi kultury v medychnomu zakladi. Patsiient-tsentrovanyi pidkhid. 72 s. URL: https://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home /library/recovery-and- peacebuilding/communication-culture-in- healthcare.html [in Ukraine]

Leukhina, A. H. Bohdan, D. B., Borovyk, I. O., Havrysh, T. S. Haliiash, N. B., Hovardovska, O. O ¦¦¦ Shchudrova, T. S. (2022). Liudianist ta empatiia v okhoroni zdorovia. Posibnyk dlia vykladachiv. Kyiv: Maister knyh. 363 s. URL: https://mededu.org.ua/wp- content/themes/metheme/assets/pdf/lib7.pdf

Размещено на Allbest.ru

...