Диференційні можливості методу забарвлення гістологічних препаратів за Перлсом для встановлення давності утворення крововиливу травматичного та нетравматичного ґенезів у речовину головного мозку

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДИФЕРЕНЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ МЕТОДУ ЗАБАРВЛЕННЯ ГІСТОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ ЗА ПЕРЛСОМ ДЛЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ДАВНОСТІ УТВОРЕННЯ КРОВОВИЛИВУ ТРАВМАТИЧНОГО ТА НЕТРАВМАТИЧНОГО ҐЕНЕЗІВ У РЕЧОВИНУ ГОЛОВНОГО МОЗКУ

Гараздюк М.С. Буковинський державний медичний університет, м. Чернівці, Україна

Резюме. Верифікація точного часу утворення крововиливів у речовину головного мозку людини (РГМЛ) травматичного (КТҐ) та нетравматичного (КНҐ) ґенезів дає можливість значно звузити коло підозрюваних у разі скоєння злочину проти життя людини.

Мета роботи. Розробка судово-медичних критеріїв діагностики давності утворення крововиливів травматичного та нетравматичного ґенезів методом світлової мікроскопії гістологічних зрізів речовини головного мозку людини.

Матеріали та методи. Для дослідження використовувалися забарвлені за методом Перлса гістологічні препарати головного мозку 80 трупів з відомим часом утворення крововиливу від 2 до 15 діб, згідно з даними медичних документів: у випадку смерті від КНҐ - 30 гістологічних зразків (І група), смерті від КТҐ - 30 гістологічних зразків (ІІ група), для контролю були обрані препарати мозку у випадку смерті від ішемічної хвороби серця - 20 зразків (ІІІ група).

Результати. Проаналізувавши наявні гістопрепарати, виявили, що відповідні часові залежності давності утворення крововиливів не лінійні, а, навпаки, мають коливання власних значень - нерівномірну появу пігменту в РГМЛ з поступовим збільшенням часу з моменту утворення крововиливів різного ґенезу.

Висновок. Гістологічне дослідження мікропрепаратів речовини головного мозку, забарвлених за методом Перлса, не є ефективним для встановлення давності утворення крововиливів.

Ключові слова: геморагічний інфаркт головного мозку, травматичний крововилив, судова медицина, гістологія.

Вступ

Давність утворення тілесних ушкоджень завжди була одним з ключових питань, поставлених на вирішення судово-медичному експерту органами слідства. [1] Практично в кожній постанові запитується про те, чи є на трупі тілесні ушкодження, їхню давність і в якому причинному зв'язку з фактом настання смерті вони знаходяться.

Колектив науковців на чолі з проф. В. Бачинським досягнув значних успіхів у розв'язанні проблеми встановлення зажиттєвості та часу утворення тілесних ушкоджень на шкірі та гематом паренхіматозних органів, використавши у своїх дослідженнях новітні лазерно-оптичні методи. [2,3] V. Mahalakshmi та співавт. [4] запропонували застосовувати гістологічний метод для оцінки давності перебігу процесів у перші години після настання смерті, оскільки у своїх дослідженнях вони помітили, що аутолітичні зміни, які відбуваються в зажиттєво відібраній і надалі не зафіксованій тканині ясен, гістологічно відбивають аналогічні зміни в цій тканині в ранньому посмертному періоді. [4]

Загалом слід зазначити, що гістологічний метод є «золотим стандартом» діагностики причини настання смерті, встановлення зажиттєвості та давності процесів у біологічних тканинах у судово- \медичній практиці. [5-7] Досягнення поставлених завдань базується на основі мікроскопічного аналізу репрезентативних зразків біологічних тканин, вилучених у трупа під час розтину, також враховуються дані макроскопічного дослідження, отримані в ході здійснення розтину. Передумовою ефективної діагностики є дотримання стандартів якості проведення гістологічних досліджень.

Мета роботи. Розробка судово-медичних критеріїв діагностики давності утворення крововиливів травматичного та нетравматичного ґенезів методом світлової мікроскопії гістологічних зрізів речовини головного мозку людини.

Матеріали та методи. Для дослідження використовувалися забарвлені за методом Перлса гістологічні препарати головного мозку 80 трупів з відомим часом утворення крововиливу від 2 до 15 діб, згідно з даними медичних документів: у випадку смерті від КНҐ - 30 гістологічних зразків (І група), смерті від КТҐ - 30 гістологічних зразків (ІІ група), для контролю були обрані препарати мозку у випадку смерті від ішемічної хвороби серця - 20 зразків (ІІІ група).

Як метод дослідження застосовувалася світлова мікроскопія гістологічних препаратів мозку при збільшенні в 400 разів (для виявлення наявних у РГМЛ морфологічних змін), забарвлених за методом Перлса (реакція на берлінську лазур). Для проведення дослідження були необхідні наступні реактиви: 1 % розчин соляної кислоти та 2 % розчин жовтої кров'яної солі [K4Fe(CN)6]. Методика дослідження полягала в наступному:

1) гістологічні зрізи РГМЛ збирали в чашку з дистильованою водою та переносили (скляними голками) в свіжу суміш двох вищевказаних розчинів з розрахунку 1-2 краплі 2 % розчину жовтої кров'яної солі на 1 мл 1 % соляної кислоти. У цій суміші зрізи залишали до набуття ними синього кольору;

2) надалі зразки промивали в дистильованій воді 5-10 хв;

3) наступним кроком було дофарбування зрізів у галуновому карміні Гренахера (10-20 хв);

4) на завершення зрізи промивали, зневоднювали, просвітлювали та заключали в канадський бальзам.

Статистична оцінка отриманих даних проводилася шляхом використання непараметричного критерію Крускалла-Уолліса.

Результат фарбування. Метод забарвлення за Перлсом поширений у гістологічній практиці для виявлення в тканинах сполук феруму. [8,9] Така реакція можлива за наявності гемохроматозів, при розсмоктуванні крововиливів, використовується для діагностики гемосидерозу - станів, при яких у тканинах наявний надлишок сполук феруму. Що характерно, в реакції використовується не готовий реагент для фарбування, а візуалізується пігмент, утворений безпосередньо в тканині, що пов'язано з присутністю сполук феруму та розцінюється як позитивна реакція. При мікроскопічному дослідженні гістопрепарату, забарвленого за Перлсом, солі феруму внаслідок взаємодії з кровяною сіллю зафарбовуються в синій колір. Інтенсивний яскраво-синій колір берлінської лазурі зумовлений, ймовірно, одночасною наявністю феруму в різних ступенях окиснення (2- та 3-валентний ферум), оскільки наявність у сполуках атомів одного елемента в різних ступенях окиснення часто призводить до появи або посилення яскравості кольору.

Результати дослідження

Утворення крововиливу в РГМЛ з наступним масивним розпадом червоних кров'яних тілець призводить до накопичення в ній залізовмісних продуктів розпаду. [10] Унаслідок таких процесів ферум з'являється там, де його в нормі не мало б бути.

Провівши дослідження зразків речовини головного мозку з крововиливами різного ґенезу та різного часу утворення методом світлової мікроскопії гістологічних препаратів РГМЛ, забарвлених за методом Перлса, виявили:

1) КНҐ (зразки 3-15 діб): реакція на гемосидерин була позитивною - в ділянках крововиливу та некрозу; скупчення гемосидерину й окремі його грудки (рис. 1). Гемосидерин був наявним у 24 з 30 зразків з різним ступенем яскравості берлінської лазурі. У мікропрепаратах 6- та 15-денного крововиливу пігмент був яскраво-блакитного кольору, в 10- та 13-денних з моменту утворення крововиливу зразках він мав блідо-блакитний колір. У зразках РГМЛ з КНҐ давністю 3 доби гемосидерин взагалі не візуалізувався, так само як і в 7-денному зразку;

2) КТҐ (зразки 2-12 діб): у ділянці РГМЛ реакція на гемосидерин була слабко позитивною - у вогнищах крововиливів місцями зустрічалися дрібні грудки гемосидерину (рис. 2) інтенсивного блакитного кольору, зокрема в 10-денному препараті. У 2-, 3-, 6- й 11-денних зразках пігмент був відсутнім. Можливо, цей факт зумовлений порівняно малим об'ємом крововиливу;

3) ІХС (зразки 2-14 діб): у зразках РГМЛ сліди гемосидерину виявлені не були.

Рис. 1. Крововилив нетравматичного ґенезу (13 діб), збільшення мікроскопа ^400: 1 - реакція на гемосидерин слабко позитивна - в ділянках крововиливу та некрозу. Скупчення гемосидерину й окремі його грудки.

Рис. 2. Крововилив травматичного ґенезу (10 діб), збільшення мікроскопа ^400: 1 - у вогнищах крововиливів місцями зустрічаються дрібні грудки гемосидерину.

Був проведений статистичний аналіз наявності гемосидерину в зразках РГМЛ залежно від давності настання крововиливу. При порівнянні не було виявлено статистично вірогідної різниці (х²=6,04; df=5; Р=0,112) між групами КНҐ та КТҐ, що підтверджувало дані, отримані при попередньому аналізі зразків.

Проаналізувавши наявні гістопрепарати, встановили, що відповідні часові залежності давності утворення крововиливів не лінійні, а, навпаки, мають коливання власних значень - нерівномірну появу пігменту в РГМЛ з поступовим збільшенням часу з моменту утворення крововиливів різного ґенезу.

крововилив травматичний гемосидерин мозок

Висновок

Враховуючи той факт, що не завжди можна виявити пігмент у зразку, та відсутність прямої залежності появи гемосидерину від давності утворення крововиливу, можна зробити висновок, що гістологічний метод дослідження препаратів мозку не дає точної й об єктивної інформації щодо давності утворення крововиливів, тобто не є ефективним для використання з цією метою в рутинній судово-медичній практиці. Проаналізувавши наявні гістопрепарати, встановили, що відповідні часові залежності давності утворення крововиливів не лінійні, а, навпаки, мають коливання власних значень - нерівномірну появу пігменту в речовині головного мозку людини з поступовим збільшенням часу з моменту утворення крововиливів різного ґе- незу. Проте проведені дослідження свідчать про наявність змін у структурі речовини головного мозку людини. Тому актуальним є продовження пошуку інших об'єктивних методів діагностики давності утворення крововиливу в речовину головного мозку людини залежно від його ґенезу.

Література

1. Хохлов ВВ. Судебная медицина: Руководство. Смоленск; 2010. 992 с.

2. Bachinskyi V,f Boychuk T,f Ushenko A. Laser polarimetry of biological tissues and fluids. Lap Lambert Academic Publishing; 2017. 204 p.

3. Беженар ІЛ. Встановлення часового характеру ушкоджень шкіри на основі аналізу спектрів потужності кутів нахилу мікронерівностей її шорсткої поверхні. Буковинський медичний вісник. 2008;12(2):127-9.

4. Mahalakshmi V, Gururaj N, Sathya R, Sabarinath TR, Sivapathasundharam B, Kalaiselvan S. Assessment of histological changes in antemortem gingival tissues fixed at various time intervals: A method of estimation of postmortem interval. J Forensic Dent Sci. 2016;8(2):114. doi: 10.4103/0975-1475.186373

5. Kostadinova-Petrova I, Mitevska E, Janeska B. Histological Characteristics of Bruises with Different Age. Open Access Maced J Med Sci. 2017;5(7):813-7. doi: 10.3889/oamjms.2017.207

6. Dettmeyer RB. The role of histopathology in forensic practice: an overview. Forensic Sci Med Pathol. 2014;10(3):401-12. doi: 10.1007/s12024-014-9536-9

7. Fronczek J, Hollingbury F, Biggs M, Rutty G. The role of histology in forensic autopsies: is histological examination always necessary to determine a cause of death? Forensic Sci Med Pathol. 2014;10(1):39-43. doi: 10.1007/s12024-013-9496-5

8. Коржевский ДЗ, Гиляров АВ. Основьі гистологической техники. Санкт-Петербург: СпецЛит; 2010. 95 с.

9. Луцик ОД, Чайковський ЮБ, редактори. Гістологія. Цитологія. Ембріологія: підручник. Вінниця: Нова Книга; 2018. 592 с.

10. Radakovich LB, Olver Ch S. Pigments: Iron and Friends. Vet Clin North Am Small Anim Pract. 2017;47(1):17-29. doi: 10.1016/j.cvsm.2016.07.002

References

1. Khokhlov VV. Sudebnaya meditsina: Rukovodstvo [Forensic Medicine]. Smolensk; 2010. 992 s. (in Russian)

2. Bachinskyi V,f Boychuk T,f Ushenko A. Laser polarimetry of biological tissues and fluids. Lap Lambert Academic Publishing; 2017. 204 p.

3. Bezhenar IL. Vstanovlennia chasovoho kharakteru ushkodzhen' shkiry na osnovi analizu spektriv potuzhnosti kutiv nakhylu mikronerivnostei yii shorstkoi poverkhni [Establishing the temporal character of skin injuries based on an analysis of slope capacity spectra of microirregularities of its rough surface]. Bukovyns'kyi medychnyi visnyk. 2008;12(2):127-9. (in Ukrainian)

4. Mahalakshmi V, Gururaj N, Sathya R, Sabarinath TR, Sivapathasundharam B, Kalaiselvan S. Assessment of histological changes in antemortem gingival tissues fixed at various time intervals: A method of estimation of postmortem interval. J Forensic Dent Sci. 2016;8(2):114. doi: 10.4103/0975-1475.186373

5. Kostadinova-Petrova I, Mitevska E, Janeska B. Histological Characteristics of Bruises with Different Age. Open Access Maced J Med Sci. 2017;5(7):813-7. doi: 10.3889/oamjms.2017.207

6. Dettmeyer RB. The role of histopathology in forensic practice: an overview. Forensic Sci Med Pathol. 2014;10(3):401-12. doi: 10.1007/s12024-014-9536-9

7. Fronczek J, Hollingbury F, Biggs M, Rutty G. The role of histology in forensic autopsies: is histological examination always necessary to determine a cause of death? Forensic Sci Med Pathol. 2014;10(1):39-43. doi: 10.1007/s12024-013-9496-5

8. Korzhevskiy DE, Gilyarov AV. Osnovy gistologicheskoy tekhniki [Fundamentals of histological technique]. Sankt-Peterburg: SpetsLit; 2010. 95 s. (in Russian)

9. Lutsyk OD, Chaikovs⁵kyi YuB, redaktory. Histolohiia. Tsytolohiia. Embriolohiia: pidruchnyk [Histology. Cytology. Embryology]. Vinnytsia: Nova Knyha; 2018. 592 s. (in Ukrainian)

10. Radakovich LB, Olver Ch S. Pigments: Iron and Friends. Vet Clin North Am Small Anim Pract. 2017;47(1):17-29. doi: 10.1016/j.cvsm.2016.07.002

Размещено на Allbest.ru