Обґрунтування системи стандартизації медичного забезпечення у Збройних Силах України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Обґрунтування системи стандартизації медичного забезпечення у Збройних Силах України

В.Г. Лівійський

В.О. Жаховський

А.В. Швець

О.М. Іванько

Українська військово-медична академія, м. Київ ²Військово-медичний клінічний центр Східного регіону, м. Дніпро



Анотація

Мета. Обґрунтування системи стандартизації медичного забезпечення у Збройних Силах (ЗС) України та розроблення військово-медичних стандартів з використанням методологічних засад стандартизації у вітчизняній системі охорони здоров'я і медичних службах збройних сил держав-членів НАТО.

Матеріали та методи. Використано законодавчі та нормативно-правові акти України з питань стандартизації, охорони здоров'я, оборони держави і функціонування ЗС України, нормативно-правові акти та керівні документи Міністерства оборони України і ЗС України з питань стандартизації, наукові статті та інші видання, присвячені питанням стандартизації у сфері охорони здоров'я, у тому числі стандартизації медичного забезпечення військ (сил). Об'єкт дослідження - система медичного забезпечення ЗС України. Предмет дослідження - стандартизація медичного забезпечення у ЗС України. Методи дослідження: бібліографічний, аналітичний, системного підходу, узагальнення, прогностичний.

Результати. Сформульовано та запропоновано визначення поняття системи стандартизації медичного забезпечення ЗС України, визначено її мету, завдання та принципи. За результатами проведеного раніше циклу досліджень стандартизації в галузі охорони здоров'я України, медичного забезпечення ЗС України та інших складових сил оборони, стандартизації медичного забезпечення у збройних силах держав-членів НАТО, а також з урахуванням вимог вітчизняного законодавства і нормативно-правових актів з питань стандартизації, охорони здоров'я, оборони держави та функціонування ЗС України обґрунтовано систему стандартизації медичного забезпечення у ЗС України. Сформовано основні групи стандартів у системі медичного забезпечення ЗС України відповідно до основних напрямів діяльності Медичних сил Збройних Сил України та визначено перелік основних стандартів у кожній групі. Запропоновано порядок розроблення стандартів медичного забезпечення ЗС України (військово-медичних стандартів), визначено основні етапи робіт під час їх опрацювання, а також показано життєвий цикл військово-медичних стандартів.

Висновки. Обґрунтовано систему стандартизації медичного забезпечення у ЗС України, сформульовано її визначення, мету, завдання та принципи. Запропоновано модель системи стандартів медичного забезпечення ЗС України (системи військово-медичних стандартів). Доведено, що опрацювання стандартів медичного забезпечення ЗС України (військово-медичних стандартів) має проводитися з використанням досвіду стандартизації у сфері охорони здоров'я України і досвіду стандартизації медичного забезпечення у збройних силах держав-членів НАТО, дотриманням вимог законодавства України з питань охорони здоров'я та оборони держави за встановленими нормативами, правилами і методиками розроблення стандартів. Запропоновано алгоритм і загальні організаційно-технічні правила виконання робіт зі стандартизації медичного забезпечення у ЗС України. медичний збройний стандартизація

Ключові слова: медичне забезпечення, стандартизація, система стандартизації медичного забезпечення ЗС України, стандарти медичного забезпечення (військово-медичні стандарти).



FRAMEWORK OF THE SYSTEM OF MEDICAL SUPPORT STANDARDIZATION IN THE ARMED FORCES OF UKRAINE

V.G. Livinskiy V.O. Zhahovskiy A.V. Shvets O.M. Ivanko ²

¹ Ukrainian Military Medical Academy, Kyiv, Ukraine ² The Military Medical Clinical Center of the Eastern Region, Dnipro, Ukraine

Purpose. Justification of the system of standardization of medical support in the Armed Forces of Ukraine and the development of military medical standards using methodological principles of standardization in the domestic health care system and medical services of the armed forces of NATO member states.

Materials and methods. The legislative and regulatory acts of Ukraine on standardization, health protection, state defense and the functioning of the Armed Forces of Ukraine, regulatory and legal acts and guidance documents of the Ministry of Defense of Ukraine and the Armed Forces of Ukraine on standardization issues, scientific articles and other publications devoted to standardization issues in the field of health care, including the standardization of medical support for troops (forces) have been used. The object of the study is the system of medical support of the Armed Forces of Ukraine. The subject of the study is the standardization of medical care in the Armed Forces of Ukraine. Research methods: bibliographic, analytical, systemic approach, generalization, prognostic.

Results. The definition of the concept of the system of standardization of medical support of the Armed Forces of Ukraine has been formulated and proposed, its purpose, tasks and principles have been defined. According to the results of the previously conducted cycle of research on standardization in the field of health care of Ukraine, medical support of the Armed Forces of Ukraine and other components of the defense forces, standardization of medical support in the armed forces of NATO member states, as well as taking into account the requirements of domestic legislation and regulatory legal acts on issues of standardization, health care, state defense and the functioning of the Armed Forces of Ukraine, the system of standardization of medical support in the Armed Forces of Ukraine has been substantiated. The main groups of standards in the system of medical support of the Armed Forces of Ukraine were formed in accordance with the main areas of activity of the Medical Forces of the Armed Forces of Ukraine, and a list of the main standards in each group was determined. The procedure for developing the standards of medical support of the Armed Forces of Ukraine (military medical standards) has been proposed, the main stages of work during their development has been defined, and the life cycle of military medical standards has also been shown.

Conclusions. The system of standardization of medical support in the Armed Forces of Ukraine has been substantiated, its definition, purpose, tasks and principles have been formulated. A model of the system of standards of medical support of the Armed Forces of Ukraine (system of military medical standards) has been proposed. It has been proven that the development of the standards of medical support of the Armed Forces of Ukraine (military medical standards) should be carried out using the experience of standardization in the field of health care of Ukraine and the experience of standardization of medical care in the armed forces of NATO member states, in compliance with the requirements of the legislation of Ukraine on health care issues and defense of the state according to the established standards, rules and methods of developing standards. An algorithm and general organizational and technical rules for the standardization of medical care in the Armed Forces of Ukraine have been proposed.

Keywords: medical support, standardization, system of standardization of medical support of the Armed Forces of Ukraine, standards of medical support (military medical standards).



Вступ

Ця стаття є завершальним етапом дослідження авторами стандартизації в галузі охорони здоров'я України, медичного забезпечення Збройних Сил (ЗС) України та інших складових сил оборони, а також у збройних силах держав-членів Організації Північноатлантичного договору (НАТО, Альянс), результати якого опубліковані у попередніх номерах журналу [1, 2, 3, 4, 5], і присвячена питанням обґрунтування системи стандартизації медичного забезпечення у ЗС України.

В ході дослідження авторами вивчено та проаналізовано законодавчу і нормативно- правову базу стандартизації в Україні, зокрема в галузі охорони здоров'я, публікації вітчизняних і зарубіжних науковців, присвячені питанням стандартизації у сфері охорони здоров'я, у тому числі стандартизації медичного забезпечення військ (сил), та встановлено, що стандартизація медичного забезпечення є одним із важливих чинників розвитку військової охорони здоров'я, а її розроблення, впровадження та застосування є одним із ефективних механізмів впливу держави на якість надання медичної допомоги військовослужбовцям, особливо в умовах бойових дій.

Під час дослідження стандартизації медичного забезпечення у збройних силах держав-членів НАТО встановлено, що в них розроблена, впроваджена та ефективно функціонує система стандартизації, зокрема й система стандартизації медичного забезпечення військ, яка служить основою для досягнення взаємосумісності у діяльності їхніх військово-медичних служб і є запорукою успішного спільного виконання ними завдань.

Тому приєднання України до програми НАТО "Партнерство заради миру" [6], підписання угоди про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору [7], розпочате після цього військове співробітництво з Альянсом та його нарощування шляхом підписання Декларації про доповнення Хартії про особливе партнерство між Організацією Північно-Атлантичного договору та Україною [8], а у подальшому задекларований Україною курс на набуття повноправного членства в НАТО [9] створили передумови для опрацювання у ЗС України необхідних документів зі стандартизації, у тому числі й з питань медичного забезпечення військ, проте внаслідок ряду об'єктивних і суб'єктивних причин на перших порах ця робота велася вкрай повільно [10].

У 2012 році на виконання вимог директиви Генерального штабу ЗС України "Про впровадження військових стандартів у діяльність Збройних Сил України" [11] та з метою визначення єдиних поглядів на перелік і взаємозв'язок керівних документів з питань управління, застосування, підготовки та забезпечення ЗС України було затверджено Систему оперативних стандартів Збройних Сил України (Систему документів з питань управління, застосування, підготовки та забезпечення) [12], якою передбачалося впорядкування та структуризацію доктринальних, концептуальних, організаційних, регламентуючих та інших документів, що застосовуються у сфері діяльності ЗС України. Зокрема зазначеною директивою було визначено необхідність розроблення Керівництва з медичного забезпечення Збройних Сил України (на мирний час) та Настанови з медичного забезпечення Збройних Сил України в особливий період.

У 2021 році директивою Головнокомандувача Збройних Сил України "Про організацію розробки доктринальних документів Збройних Сил України" [13] введено в дію "Ієрархію основоположних доктринальних документів (головна та ключові) Збройних Сил України" (Додаток 1 до директиви), проте, незважаючи на наявність на той час Доктрини медичного забезпечення Збройних Сил України [14], якою вперше серед доктринальних документів з питань медичного забезпечення військ (сил), крім використання загальнодержавних медичних стандартів і клінічних протоколів надання медичної допомоги, було передбачено необхідність розроблення системи військово-медичних стандартів, її не було включено до переліку ключових доктринальних документів ЗС України, що, на нашу думку, не сприяло розвитку стандартизації медичного забезпечення у ЗС України.

На цей час в Україні сформовано необхідну законодавчу та нормативно-правову базу для опрацювання і впровадження стандартів в системі охорони здоров'я, а в Міністерстві оборони (МО) України та ЗС України розроблено необхідні керівні документи щодо стандартизації у ЗС України, що створює сприятливі умови для опрацювання і затвердження системи стандартизації медичного забезпечення ЗС України та розроблення необхідних військово-медичних стандартів.

У Командуванні Медичних сил Збройних Сил України (Медичні сили) організована та ведеться робота щодо опрацювання медико- технологічних документів (стандарти, доктрини, накази, керівництва, методичні рекомендації, вказівки, збірники описів тощо), що відповідають найбільш актуальним стандартам медичного забезпечення збройних сил держав-членів НАТО та які, незважаючи на різноманітність їх назв і оформлення, застосовуються у ЗС України як медичні стандарти. З цією метою було створено декілька робочих груп, які співпрацюють з уповноваженими керівними органами НАТО або їх структурними підрозділами, що діють у сфері стандартизації військової охорони здоров'я [15]. На цей час опрацьовано та впроваджено більше тридцяти таких документів, частина з яких, на думку авторів, нині уже потребує уточнення або переопрацювання у зв'язку з невпинним та динамічним розвитком військово-медичної науки, появою і впровадженням нових методів надання медичної допомоги, використанням сучасного медичного обладнання та апаратури, зміною організаційних підходів до порядку надання медичної допомоги в умовах бойових дій тощо. Крім того, в планах Командування Медичних сил передбачено опрацювання ще близько семидесяти стандартів з актуальних питань медичного забезпечення ЗС України [5].

Водночас, незважаючи на певні позитивні зрушення у цьому питанні, темпи розроблення та впровадження вітчизняних військово - медичних стандартів у практику медичного забезпечення ЗС України залишаються недостатніми, що обумовлено слабким знанням офіцерами англійської мови та термінології НАТО, що у свою чергу призводить до значної витрати часу на переклад документів країн-членів Альянсу, труднощами у приведенні змісту існуючих керівних документів під процедури та стандарти збройних сил держав-членів НАТО, новим форматом доктринальних документів, який суттєво відрізняється від структури діючих керівних документів, відсутністю у ЗС України системи стандартизації медичного забезпечення і системності в опрацюванні стандартів медичного забезпечення військ, а проблема розроблення та впровадження військово-медичних стандартів у практику повсякденної діяльності Медичних сил і понині залишається вкрай актуальною [13].

Мета роботи. Обґрунтування системи стандартизації медичного забезпечення у ЗС України та розроблення військово-медичних стандартів з використанням методологічних засад стандартизації у вітчизняній системі охорони здоров'я і медичних службах збройних сил держав-членів НАТО.

Матеріали та методи. Використано законодавчі та нормативно-правові акти України з питань стандартизації, охорони здоров'я, оборони держави і функціонування ЗС України, нормативно-правові акти та керівні документи Міністерства МО України і ЗС України з питань стандартизації, наукові статті та інші видання, присвячені питанням стандартизації у сфері охорони здоров'я, у тому числі стандартизації медичного забезпечення військ (сил).

Методи дослідження: бібліографічний, аналітичний, системного підходу, узагальнення, прогностичний.



Результати та їх обговорення. Функціонування Медичних сил ЗС України в єдиному законодавчому та нормативно- правовому полі України з питань охорони здоров'я на засадах єдиного медичного простору передбачає обов'язковість застосування в практику надання медичної допомоги військовослужбовцям прийнятих у державі стандартів медичної допомоги (медичних стандартів). Водночас, зважаючи на особливості надання медичної допомоги військовослужбовцям в умовах бойових дій, які кардинально відрізняються від умов мирного часу, є необхідність впровадження у ЗС України системи стандартизації медичного забезпечення та опрацювання військово- медичних стандартів для надання медичної допомоги на різних рівнях медичного забезпечення.

В класичному варіанті система являє собою множину взаємопов'язаних елементів, що утворюють єдине ціле, взаємодіють із середовищем і між собою, та мають спільну мету [16].

Стандартизація €к це діяльність, що полягає в установленні положень для загального та неодноразового використання щодо наявних чи потенційних завдань і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері [17].

Продуктом стандартизації є стандарт - нормативний документ, заснований на консенсусі, прийнятий визнаним органом, що встановлює для загального і неодноразового використання правила, настанови або характеристики щодо діяльності чи її результатів, та спрямований на досягнення оптимального ступеня впорядкованості в певній сфері.

Система стандартизації - це система, яка визначає основну мету і принципи управління процесами стандартизації, форми та загальні організаційно-технічні правила виконання всіх видів робіт зі стандартизації. Вона являє собою комплекс взаємопов'язаних правил і положень, які регламентують організацію та порядок проведення робіт з усіх питань практичної діяльності в галузі стандартизації [18].

Виходячи із вищенаведеного можна сформулювати визначення поняття системи стандартизації медичного забезпечення ЗС України - це система, яка визначає основну мету і принципи медичного забезпечення ЗС України, форми та загальні організаційно- технічні правила виконання всіх видів робіт зі стандартизації медичного забезпечення військ (сил) та розроблення військово- медичних стандартів. Вона включає комплекс взаємопов'язаних правил і положень, які регламентують організацію та порядок проведення робіт зі стандартизації медичного забезпечення ЗС України.

Метою стандартизації медичного забезпечення у ЗС України є збереження життя та здоров'я військовослужбовців, надання їм якісних медичних і фармацевтичних послуг, включаючи профілактичні та лікувально-діагностичні заходи, забезпечення спадкоємності та послідовності у наданні медичної допомоги, раціонального використання наявних військово-медичних ресурсів, забезпечення відповідності медичних підрозділів військових частин і військово-медичних закладів своєму призначенню, а також досягнення Медичними силами ЗС України оперативної і технічної сумісності з медичними службами інших складових сил оборони та збройних сил держав-членів НАТО.

Досягнення мети передбачається здійснити шляхом упорядкування та структуризації керівних документів з питань медичного забезпечення ЗС України, впровадження і застосування у ЗС України та інших складових сил оборони єдиних підходів до надання медичної допомоги пораненим, ураженим, травмованим і хворим військовослужбовцям на всіх рівнях медичного забезпечення, використання єдиних програм щодо підготовки медичного і немедичного персоналу військової ланки з тактичної медицини, а також застосування уніфікованих засобів, включаючи комплекти медичного майна, для надання медичної допомоги на передових рівнях медичного забезпечення.

Змінами до Закону України "Про оборону України", внесеними Верховною Радою України у 2019 році, у розділі I "Засади оборони України та підготовки держави до оборони" статтю 1 "Визначення основних термінів" доповнено новими термінами, що стосуються військової стандартизації, а саме: "військова стандартизація", "військовий стандарт", "стандарт НАТО", "стандарт у сфері оборони держави-члена НАТО" та "орган військової стандартизації", а статтю 3 "Підготовка держави до оборони" доповнено новим заходом щодо здійснення військової стандартизації [19].

Цим же Законом на МО України покладено такі функції щодо військової стандартизації:

- забезпечення нормативно-правового регулювання відносин у сфері військової стандартизації;

- встановлення порядку розроблення, прийняття, внесення змін, скасування, відновлення дії, оприлюднення, запровадження та застосування військових стандартів;

- визначення органу військової стандартизації з числа підпорядкованих органів військового управління.

Водночас основні завдання Генерального штабу Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів доповнено функцією розроблення та застосування військових стандартів у межах своїх повноважень.

На виконання вимог вищезазначеного Закону України наказом МО України "Про забезпечення функціонування системи військової стандартизації" визначено конкретні заходи щодо реалізації його положень у МО України і ЗС України, зокрема затверджено Матрицю розподілу відповідальності за співробітництво з НАТО у сфері стандартизації (Матриця) та Перелік організацій, що здійснюють стандартизацію у Міністерстві оборони України та Збройних Силах України (Перелік) [15].

Матриця розподіляє відповідальність органів військового управління ЗС України за співробітництво з уповноваженими керівними органами НАТО або їх структурними підрозділами, які діють у сфері стандартизації, зокрема і в сфері військової охорони здоров'я, а також між органами військового управління ЗС України та організаціями з військової стандартизації (за напрямами діяльності), встановлює призначення та визначає основні завдання, які при цьому виконуються. Зокрема Матрицею визначено створення робочої групи "Авіаційна медицина" (Aeromedical Working Group (AMDWG)), яка працює під егідою Ради стандартизації Повітряних Сил Військового комітету НАТО (Military Committee Air Standardization Board (MCASB)) та Командування Повітряних сил ЗС України, а також ряду робочих груп (підгруп), що працюють під егідою Ради медичної стандартизації Військового комітету НАТО (Military Committee Medical Standardization Board (MCMedSB)) і Головного військово- медичного управління (нині - Командування Медичних сил) за напрямом "Організація робіт зі стандартизації у військово-медичній сфері", а саме:

- постійна підгрупа медичних експертів держав-партнерів (Standing Group Partners Medical Experts (SGPME)) - займається стандартизацією в питаннях взаємосумісності медичних служб держав-членів та держав- партнерів НАТО;

- робоча група "Стандартизація у медичній сфері" (Medical Standardization Working Group (MedStd WG)) - напрями роботи: моніторинг, координація, оцінювання та контроль діяльності робочих груп з медичної стандартизації, управління їх роботою з розвитку, ратифікації та оприлюднення військово-медичних стандартів; роботи зі стандартизації у таких сферах: ветеринарна медицина; гігієна харчування;

-робоча група "Військові медичні структури, медичне забезпечення операцій та процедури" (Military Medical Structures, Operations and Procedures Working Group (MMSOP WG)) - веде роботи зі стандартизації у таких сферах: доктринальні положення та загальні концепції операцій, структур медичних служб та організації медичного забезпечення усіх родів військ у всіх видах операцій НАТО; медичне забезпечення в оборонному плануванні; цивільно-військове співробітництво у сфері медицини;

- робоча група "Військова охорона здоров'я" (Military Health Care Working Group (MHC WG)) - відповідає за розвиток спроможностей медичних служб шляхом удосконалення стандартів надання медичної допомоги, клінічних настанов, вимог до навчальних програм з догоспітальної медичної допомоги у всіх видах операцій НАТО для медичного та немедичного персоналу;

-робоча група "Превентивна медицина" (Force Health Protection Working Group (FHP WG)) - напрями діяльності: стандартизація з питань превентивної медицини у різних середовищах застосування військ (сил), зокрема таких: військова гігієна, вакцинація, хіміопрофілактика, виявлення, діагностика та профілактика інфекційних та неінфекційних захворювань епідеміологічного характеру тощо; збір медичної інформації та звітування щодо неї; медична розвідка; санітарія в польових умовах;

-робоча група "Медичний захист військ (сил) від дії РХБЯ загроз" (Chemical, Biological, Radiation and Nuclear Medical Working Group (CBRNMed WG)) - стандартизація з питань медичного захисту військ (сил) від дії радіаційних, хімічних та біологічних загроз;

- робоча група "Підготовка з питань охорони здоров'я у військовій сфері" (Military Medical Training Working Group (MMT WG)) - підготовка військовослужбовців з питань охорони здоров'я у військовій сфері для забезпечення плану дій щодо забезпечення високої боєготовності військ (сил);

- робоча група "Медичні інформаційні системи та технології" (Health Information Systems and Technology Working Group (HIST

WG)) - функціонування медичних інформаційних систем та технологій, інформаційної безпеки та обміну інформацією шляхом удосконалення їх загальних принципів, доктрин, концепцій, процедур.

Перелік включає найменування організацій, які здійснюють стандартизацію у МО України і ЗС України, та напрями робіт з питань стандартизації. До Переліку також включено Українську військово-медичну академію (УВМА), на яку покладено завдання щодо проведення науково-дослідних робіт за такими напрямами стандартизації: організація медичного забезпечення військ (сил) та досягнення взаємосумісності з медичними службами держав-членів НАТО; медико-технологічні документи/клінічні протоколи; превентивна медицина і медичний захист військ (сил) від дії радіаційних, хімічних та біологічних загроз; медичне постачання та матеріально-технічне забезпечення;

підготовка військовослужбовців з тактичної медицини та фахова підготовка медичних працівників; медичні інформаційні системи та технології [15].

Для виконання зазначених завдань у Науково-дослідному інституті проблем військової медицини (НДІ ПВМ) УВМА було створено науково-дослідний відділ медичної стандартизації та метрологічного забезпечення, який спільно з іншими відділами НДІ ПВМ і кафедрами УВМА, а також головними медичними спеціалістами Командування Медичних сил та провідними медичними фахівцями військово-медичних клінічних центрів веде роботи щодо стандартизації медичного забезпечення у ЗС України.

Відповідно до Стратегії розвитку Медичних сил Збройних Сил України до 2035 року, якою визначено розвиток Медичних сил за євроатлантичними стандартами і критеріями, забезпечення підготовленості особового складу, досягнення технічної сумісності комплектно-табельного оснащення, медичної та спеціальної техніки, а також застосування у практику медичного забезпечення військ (сил) військово-медичних стандартів держав-членів НАТО, на першому етапі реалізації заходів Стратегії (2020 - 2025 роки) сплановано розроблення вітчизняних військово -медичних стандартів шляхом вивчення та імплементації стандартів медичного забезпечення збройних сил держав-членів НАТО [20].

Зважаючи на зазначене, система стандартизації медичного забезпечення ЗС України має базуватися на положеннях вітчизняного законодавства з питань охорони здоров'я [21], оборони держави [22] та функціонування ЗС України [23], враховувати вимоги нормативно-правових актів і керівних здоров'я військовослужбовців і медичного забезпечення військ, забезпечувати адаптацію та імплементацію військово-медичних стандартів збройних сил держав-членів НАТО в систему медичного забезпечення ЗС України (рис. 1).

Рисунок 1. Законодавча і нормативно-правова основа стандартизації медичного забезпечення у ЗС України.

Також під час розроблення стандартів медичного забезпечення ЗС України (військово- медичних стандартів) в обов'язковому порядку мають бути враховані принципи медичного забезпечення військ (сил), визначені Доктриною з медичного забезпечення сил оборони [24] та Доктриною медичного забезпечення Збройних Сил України [14].

Таким чином, формування системи стандартизації охорони здоров'я військовослужбовців та медичного забезпечення ЗС України передбачає наявність законодавчих і нормативно-правових актів з питань охорони здоров'я та оборони держави, нормативно-правових актів і керівних документів з питань стандартизації та доктринальних документів з питань медичного забезпечення військ (сил), потребує визначення основних груп військово-медичних стандартів (за напрямами діяльності Медичних сил) та переліку основних стандартів у кожній групі, а також встановлення порядку їх розроблення, затвердження, впровадження, використання, оновлення та скасування.

Враховуючи вищезазначене, на думку авторів, розроблення стандартів медичного забезпечення у ЗС України (військово-медичних стандартів) має проводитися за групами, які мають формуватися відповідно до основних напрямів діяльності Медичних сил та їх всебічного забезпечення, а саме:

- організаційні стандарти (організація медичного забезпечення військ);

- клінічні стандарти (стандарти надання медичної допомоги);

військово-профілактичної медичної постачання комплектів медичного майна, норми оснащення Медичних сил (медичної служби), матеріально-технічного оснащення, медичної (санітарної) та спеціальної техніки тощо);

-стандарти органів управління медичним забезпеченням, військово-медичних закладів та медичних підрозділів військових частин;

- стандарти підготовки військово-медичних кадрів для потреб ЗС України і військовослужбовців з тактичної медицини;

-стандарти медичних систем зв⁽язку, інформації та телемедицини.

На рисунку 2 наведено систему стандартів медичного забезпечення ЗС України (систему військово-медичних стандартів), розроблену авторами з опрацьованих і затверджених військово-медичних стандартів та прирівнених до них інших керівних і доктринальних документів з питань медичного забезпечення військ (сил) та сформовану відповідно до основних напрямів діяльності Медичних сил, яка водночас передбачає можливість її подальшого розвитку та удосконалення.



Рисунок 2. Система стандартів медичного забезпечення ЗС України (система військово-медичних стандартів).

Розроблення нормативних документів з питань медичного забезпечення ЗС України, зокрема й стандартів медичного забезпечення (військово-медичних стандартів), має визначатися насамперед їх потребою. Визначення потреби та прийняття рішення щодо необхідності опрацювання тих чи інших стандартів медичного забезпечення ЗС України належить до компетенції Командування Медичних сил і здійснюється ним з урахуванням пропозицій головних медичних спеціалістів МО України, начальників медичних служб видів, окремих родів військ (сил) ЗС України, керівників регіональних органів управління медичним забезпеченням (начальників військово-медичних клінічних центрів регіонів) та науково-педагогічного складу УВМА.

Порядок розроблення, оформлення та видання стандартів у ЗС України регламентовано наказом МО України "Про питання військової стандартизації" [25], а також рядом відомчих документів нижчого рівня €к військових стандартів, якими закріплено термінологію у сфері військової стандартизації та наведено її визначення [26]; встановлено вимоги до побудови, викладення та оформлення військових стандартів [27]; визначено порядок щодо підготовки, оформлення, позначення та обліку стандартів [28]. Вимоги цих документів поширюються й на порядок опрацювання та впровадження стандартів медичного забезпечення.

Водночас, з огляду на те, що в процесі своєї повсякденної діяльності Медичні сили ЗС України керуються вимогами законодавства України з питань охорони здорові та нормативно-правовими актами Міністерства охорони здоров'я (МОЗ) України з питань надання медичної допомоги, під час опрацювання стандартів медичного забезпечення ЗС України (військово-медичних стандартів) також необхідно враховувати їх положення та вимоги, зокрема визначені наказом МОЗ України "Про створення та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров'я України" [29].

Зважаючи на вищезазначене, опрацювання стандартів медичного забезпечення ЗС України (військово-медичних стандартів) має здійснюватися на засадах доказової медицини, а політика стандартизації медичного забезпечення ЗС України має базуватися на збалансованому застосуванні таких принципів, як:

-забезпечення участі широкого кола заінтересованих осіб у розробленні стандартів медичного забезпечення (військово-медичних стандартів);

-відкритість та прозорість процедур розроблення і прийняття стандартів медичного забезпечення (військово-медичних стандартів) з урахуванням інтересів усіх заінтересованих сторін;

-прийняття військово-медичних

стандартів на засадах консенсусу;

-відповідність військово-медичних стандартів законодавству України;

-пріоритетність прийняття стандартів медичного забезпечення (військово-медичних стандартів) збройних сил держав-членів НАТО;

-дотримання міжнародних та національних правил і процедур стандартизації;

-забезпечення участі провідних фахівців зі стандартизації медичного забезпечення ЗС України в роботах зі стандартизації медичного забезпечення збройних сил держав-членів НАТО.

Крім того, необхідно брати до уваги, що розроблення стандартів медичного забезпечення ЗС України (військово-медичних стандартів) є складною і трудомісткою науково- технічною роботою, яка потребує певного часу. Тому під час опрацювання медико- технологічних документів зі стандартизації медичного забезпечення ЗС України необхідно дотримуватися таких вимог:

-використовувати сучасні методи стандартизації;

-встановлювати до властивостей об'єкта стандартизації тільки такі вимоги, які можна об'єктивно перевірити та оцінити;

-медико-технологічні документи зі стандартизації медичного забезпечення ЗС України (військово-медичні стандарти) мають бути викладені чітко для забезпечення однозначності розуміння їхніх вимог;

-розробляти медико-технологічні документи зі стандартизації необхідно відповідно до основних принципів державної політики у сфері стандартизації, враховуючи при цьому норми законодавства України, вимоги національної стандартизації та документів міжнародних і регіональних організацій зі стандартизації.

Зважаючи на зазначене, для виконання робіт з розроблення стандартів медичного забезпечення ЗС України (військово-медичних стандартів), їх обговорення, рецензування та оцінювання (експертизи), затвердження та впровадження має виділятися достатній для цього, звичайно в розумних межах, час.

Порядок опрацювання медико- технологічних документів зі стандартизації медичного забезпечення (розроблення військово-медичних стандартів), на думку авторів, має бути наближеним до порядку, визначеного Методикою розробки та впровадження стандартів надання медичної допомоги у сфері охорони здоров'я України, що затверджений наказом МОЗ України "Про створення та впровадження медико- технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги в системі Міністерства охорони здоров'я України" [29].

Об'єктами стандартизації в системі медичного забезпечення ЗС України можуть бути окремі складові діяльності медичної служби (зокрема ті, що визначають організацію та порядок надання медичної допомоги в районах бойових дій, терміни їх надання, медичні профілактичні заходи тощо), норми забезпечення військовослужбовців індивідуальними засобами медичного захисту, а медичних підрозділів і військово-медичних закладів - комплектно-табельним оснащенням, медичним майном та обладнанням, іншими засобами, які забезпечували б їх належне функціонування, критерії вимог до польової медичної і санітарної техніки, вимоги щодо підготовки військово-медичних кадрів для потреб ЗС України і військовослужбовців з тактичної медицини тощо. Водночас слід враховувати, що об'єктами стандартизації можуть бути лише такі параметри, які можна виміряти, об'єктивно перевірити та оцінити.

Нормативні (медико-технологічні) документи зі стандартизації медичного забезпечення ЗС України слід опрацьовувати відповідно до основних принципів державної політики у сфері стандартизації, враховуючи норми чинного законодавства України, вимоги національної стандартизації та документів міжнародних і регіональних організацій зі стандартизації. Опрацьовані медико- технологічні документи зі стандартизації медичного забезпечення ЗС України мають бути викладені чітко і лаконічно та не допускати можливості двоякого трактування їхніх вимог. Базовим документом щодо забезпечення цих вимог служить "ДСТУ 1.2:2015. Національна стандартизація. Правила проведення робіт з національної стандартизації" [30], який є загальним та не залежить від об'єкта стандартизації.

Для досягнення організаційно-методичної єдності при розробленні стандартів медичного забезпечення ЗС України (військово-медичних стандартів), забезпечення координації та контролю робіт за їх розробленням і підготовкою до впровадження необхідно керуватися вимогами наказу МО України "Про питання військової стандартизації", яким затверджено Положення про військову стандартизацію та Порядок розроблення, прийняття, внесення змін, скасування, відновлення дії, оприлюднення, запровадження та застосування військових стандартів [25].

У МО України та ЗС України роботи з опрацювання військових стандартів або ж запровадження міжнародних військових стандартів проводяться на плановій основі в рамках виконання програм робіт із військової стандартизації (Програма). Програма складається органом військової стандартизації (ОВС) на три роки та включає заходи з розроблення, перегляду та скасування військових стандартів і змін до них, а також роботи із запровадження міжнародних військових стандартів.

Програма розробляється з метою визначення стратегічних пріоритетів військової стандартизації; стратегічного планування та прогнозування розвитку військової стандартизації у відповідних сферах діяльності МО України і ЗС України та цілеспрямованого планування робіт на певний період; найбільш повного виявлення об'єктів стандартизації у сфері оборони та охоплення їх військовими стандартами; організації, координації та оптимізації робіт із військової стандартизації за строками, затратами та результатами; усунення дублювання об'єктів стандартизації та вимог до них шляхом аналізування пропозицій; систематизації та класифікації робіт із військової стандартизації задля спрощення їх обліку та пошуку. Роботи Програми включаються до планів діяльності замовників і виконавців.



Рисунок 3. Основні етапи робіт з опрацювання військово-медичних стандартів та їх життєвий цикл.

Зазвичай опрацювання військових стандартів, у тому числі й стандартів медичного забезпечення ЗС України, включає такі основні етапи (фази) виконання робіт (рис. 3):

- організація розроблення стандарту та складання технічного завдання на його опрацювання;

-розроблення першої редакції проєкту військового стандарту;

- розроблення другої та наступних редакцій проєкту військового стандарту;

- формування справи військового стандарту та її технічна перевірка;

- прийняття (затвердження) військового стандарту та його реєстрація;

- видання, розповсюдження та застосування військових стандартів.

Кожний стандарт медичного забезпечення ЗС України (військово-медичний стандарт) має свій життєвий цикл - це період часу, який починається з моменту його створення та затвердження, включає періоди впровадження, застосування і перегляду (оцінювання) та завершується або його переопрацюванням (внесенням змін і доповнень чи виданням на його основі нового стандарту) або ж скасуванням (повним вилученням із використання).

Організація розроблення стандарту. Згідно з затвердженим планом (програмою) стандартизації керівник організації, яка повинна розробляти проєкт стандарту, призначає відповідальних виконавців та визначає терміни виконання окремих етапів роботи. Розробляється технічне завдання на розробку стандарту, яке складається на основі вивчення та аналізу матеріалів щодо об'єкта стандартизації, з урахуванням сучасних досягнень військової охорони здоров'я, вітчизняного та закордонного досвіду медичного забезпечення військ (сил), результатів патентних досліджень у сфері охорони здоров'я тощо. У технічному завданні зазначаються мета та завдання стандарту; перелік вимог, які будуть у ньому встановлені; обсяги та етапи проведення робіт і строки їх виконання. Технічне завдання на розробку стандарту затверджує керівник замовника після погодження його з усіма заінтересованими суб'єктами військової стандартизації, які визначаються замовником. Для опрацювання стандарту формується робоча група із числа визнаних фахівців у цій сфері медичного забезпечення або залучається найбільш компетентна в цій галузі організація (установа). За наявності співвиконавців робіт із військової стандартизації виконавець складає для них часткове технічне завдання з визначенням конкретного обсягу робіт та строків їх виконання. Часткове технічне завдання погоджується замовником і співвиконавцем робіт та затверджується керівником виконавця.

Розроблення першої редакції проєкт^ стандарту. Робоча група або організація- розробник готують проєкт стандарту згідно з технічним завданням на його розроблення. Для підготовки проєкту стандарту здійснюється всебічне вивчення об'єкту стандартизації, проводяться необхідні науково-дослідні та проєктно-конструкторські роботи, випробування тощо. За результатами науково- дослідних робіт вибираються оптимальні характеристики об'єкта стандартизації (показники, нормативи, критерії, вимоги, правила), які стандарт повинен встановлювати.

Одночасно з розробкою проєкту стандарту складається пояснювальна записка до нього, проводяться техніко-економічні розрахунки і обґрунтування та розробляється план організаційно-технічних заходів щодо впровадження стандарту. Підготовлений проєкт стандарту та пояснювальна записка до нього розсилаються для оцінювання організаціям відповідно до переліку, з якими згідно технічного завдання повинен бути погоджений проєкт стандарту.

Розроблення другої та наступних редакцій проєкту стандарту. Організації (установи), які одержали проєкт стандарту для оцінювання, розглядають та аналізують його в частині, що належить до їх компетентності, складають на нього відгук і в місячний термін надсилають його на адресу організації- розробника.

Організація-розробник опрацьовує одержані відгуки та узагальнює їх. На підставі зауважень і пропозицій, які містяться у відгуках, здійснюється доопрацювання проєкту стандарту, робляться обґрунтовані висновки щодо кожного зауваження та пропозиції. За наявністю суттєвих розбіжностей відносно тексту проєкту стандарту організація- розробник організує їх всебічний розгляд та усунення.

Після доопрацювання проєкту військового стандарту, тобто проєкт військового стандарту у другій редакції, разом з уточненою пояснювальною запискою до нього та зводом отриманих відгуків виконавець повторно розсилає на розгляд і погодження до всіх заінтересованих суб'єктів військової стандартизації відповідно до технічного завдання.

Суб'єкти військової стандартизації протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання другої редакції проєкту військового стандарту та пояснювальної записки складають відгук на нього, а за відсутності зауважень і пропозицій оформлюють аркуш погодження.

Якщо не вдається досягнути консенсусу із суб'єктами військової стандартизації щодо розгляду другої редакції проєкту військового стандарту виконавець організовує проведення узгоджувальної наради із залученням представників усіх заінтересованих суб'єктів військової стандартизації, яким надсилався проєкт військового стандарту на погодження. За її результатами складається відповідний протокол, завірена копія якого надсилається до ОВС.

Проєкт військового стандарту вважається погодженим, якщо відсутні суттєві зауваження до нього з боку всіх погоджувальних організацій.

Остаточною редакцією проєкту військового стандарту вважається редакція, яка погоджена всіма суб'єктами військової стандартизації згідно з технічним завданням та якій ОВС надано познаку.

Військовий стандарт в остаточній редакції оформлюється для проведення технічної перевірки і затвердження у відповідності до вимог Тимчасового порядку оформлення військових публікацій у Збройних Силах України [31].

Формування справи військового стандарту та її технічна перевірка.

Для підготовки подання проєкту військового стандарту на технічну перевірку виконавцем формується комплект документів, який має назву "Справа військового стандарту" та включає:

1. Опис справи військового стандарту.

2. Технічне завдання на розроблення військового стандарту (копія).

3. Остаточна редакція проєкту військового стандарту з підписами керівника виконавця та керівника розробки проєкту військового стандарту.

4. Пояснювальна записка до остаточної редакції проєкту військового стандарту.

5. Оригінали аркушів погодження проєкту військового стандарту.

6. CD-диск (з можливістю додаткового запису) із такою інформацією: усі редакції проєкту військового стандарту (копії у PDF- форматі); пояснювальні записки до всіх редакцій проєкту військового стандарту (копії в PDF-форматі); зводи відгуків до всіх редакцій проєкту військового стандарту крім остаточної (копії в PDF-форматі); листи відгуків (копії в PDF-форматі); остаточна редакція проєкту військового стандарту, підготовлена до видання (у форматі текстового редактора "Word", версії 97-2003 і вище).

Після завершення формування справи військового стандарту виконавець подає її до ОВС для проведення технічної перевірки, під час якої перевіряються:

- комплектність справи військового стандарту;

- наявність на документах справи військового стандарту необхідних підписів, прізвищ і дат;

-правильність побудови, викладення та оформлення проєкту військового стандарту;

-правильність посилань на інші стандарти у тексті проєкту військового стандарту;

-відповідність проєкту військового стандарту законодавству України;

-відповідність тексту проєкту військового стандарту українському правопису;

-відповідність термінології, установленій в нормативно-правових актах, національних та військових стандартах.

Якщо шляхом розроблення військового стандарту запроваджується міжнародний військовий стандарт, перевіряється ступінь ідентичності, правильність методу прийняття та оформлення проєкту військового стандарту.

Якщо за результатами технічної перевірки справи військового стандарту установлено, що проєкт містить положення, які потребують перевірки на відповідність законодавству України, організовується проведення такої перевірки.

У разі виявлення в проєкті військового стандарту положень, що не відповідають законодавству України, даються рекомендації щодо усунення цих невідповідностей та приведення проєкту військового стандарту у відповідність до чинного законодавства.

Після усунення всіх виявлених недоліків і приведення проєкту стандарту у відповідність до законодавства України відповідальними посадовими особами ОВС готується висновок технічної перевірки справи військового стандарту щодо відповідності встановленим вимогам. Крім того, текст стандарту перевіряється на відповідність українському правопису.

Затвердження військового стандарту та його реєстрація. Затвердженню підлягають погоджені всіма суб'єктами військової стандартизації, визначеними технічним завданням, проєкти військових стандартів, які відповідають законодавству України, отримали позитивний висновок технічної перевірки справи військового стандарту, а їх текст відредаговано відповідно до вимог українського правопису.

У наказі ОВС про прийняття військового стандарту наводяться:

- познака та назва військового стандарту;

-дата (число, місяць, рік) набуття чинності військового стандарту;

- інформація про те, що проєкт військового стандарту прийнято вперше або на заміну іншого;

- вказівки щодо оприлюднення військового стандарту на офіційному вебсайті ОВС.

Якщо військовим стандартом запроваджується міжнародний військовий стандарт, зазначається метод його прийняття.

Якщо військовий стандарт приймається із скасуванням чинного військового стандарту, у наказі додатково зазначаються: познака та назва військового стандарту, який скасовується; дата (число, місяць, рік) скасування військового стандарту. Якщо військовий стандарт скасовується у певній частині, то зазначаються розділи, пункти, підпункти тощо, які скасовуються.

Дату набуття чинності визначають з урахуванням підготовчих заходів, необхідних для впровадження військового стандарту.

Видання, розповсюдження, впровадження та застосування військових стандартів. Видання, розповсюдження та застосування військових стандартів забезпечується замовником. Військові стандарти застосовуються безпосередньо чи шляхом посилання на них в інших документах. Військові стандарти застосовуються на добровільній основі, окрім випадків коли обов'язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами.

Суб'єкт військової стандартизації протягом десяти календарних днів після затвердження військового стандарту інформує ОВС про його введення в дію для обов'язкового застосування (впровадження).

Впровадження стандартів є важливим завданням, а також завершальним етапом проведення комплексу робіт зі стандартизації. Стандарти впроваджуються у визначені терміни на основі планів організаційно-технічних заходів. Стандарт вважається впровадженим, якщо встановлені у ньому показники, норми та вимоги дотримуються у відповідній сфері застосування, у нашому випадку в системі медичного забезпечення ЗС України. Стандарт на військово-медичну техніку та обладнання вважається впровадженим, якщо вироблені та поставлені до медичних підрозділів чи військово-медичних закладів зразки медичної техніки та обладнання відповідають усім вимогам цього стандарту.

У разі виявлення у військовому стандарті орфографічних чи стилістичних помилок, неправильного вживання розділових знаків, окремих елементів графічних зображень або друкарських помилок, що може вплинути на правильне розуміння тексту, до нього розробляється поправка задля їх усунення.

У випадку необхідності виключення окремих положень або внесення нових положень і вимог до військового стандарту, які мають невеликий обсяг та не потребують його повного перегляду, розробляється проєкт змін до стандарту за правилами, передбаченими для розроблення проєкту військового стандарту. При цьому технічне завдання на розроблення проєкту змін до військового стандарту не складається. Необхідність розроблення проєкту змін до військового стандарту визначає замовник за власною ініціативою або за пропозиціями виконавця чи інших суб'єктів військової стандартизації.

Стандарти, як і інші нормативні документи, не можуть залишатися незмінними протягом тривалого часу. Під впливом розвитку військово-медичної науки і техніки, удосконалення технології виробництва, створення нових речовин, матеріалів тощо відбувається старіння продукції, яку замінюють новою, більш сучасною, модернізованою. З цієї причини показники, норми, вимоги та правила, раніше встановлені у стандартах, застарівають і втрачають свою актуальність.

Зважаючи на зазначене, виникає необхідність здійснення перегляду наявних військово-медичних стандартів з метою приведення їх у відповідність до законодавства України, оновлених потреб охорони здоров'я військовослужбовців та медичного забезпечення військ (сил), рівня новітніх досягнень медичної науки та перспектив її розвитку, а також вимог міжнародних військових стандартів. Перегляд військових стандартів проводиться, якщо загальний обсяг змін до нього перевищує 50 % його загального обсягу, або планово, за результатами перевірки.

...