Морфологічні зміни порушень морфогенезу серця експериментальних тварин при інтоксикації сполуками свинцю та при корекції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Морфологічні зміни порушень морфогенезу серця експериментальних тварин при інтоксикації сполуками свинцю та при корекції

Шевченко Інна Володимирівна, кандидат медичних наук, доцент, Нефьодова Олена Олександрівна доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри анатомії людини, клінічної анатомії та оперативної хірургії, Дніпровський державний медичний університет; Степура Валерій Павлович кандидат медичних наук, Бурега Ігор Юрійович кандидат медичних наук, Широков Олександр Васильович кандидат медичних наук, Максименко Оксана Павлівна кандидат медичних наук, доцент, Європейський медичний університет

Анотація

Одне з центральних місць в сучасних дослідженнях посідають патологічні зміни, аномалії та вади розвитку організму, що виникають внаслідок різних факторів, в тому числі і негативного впливу екологічної обстановки, збільшення кількості солей важких металів, які є тератогенами та можуть провокувати порушення розвитку органів. Свинець - токсикант політропної дії, який накопичується у серці і має кардіотоксичну дію.

Метою роботи було дослідити зміни морфогенезу серця за умов експозиції ацетату свинцю та впливу лікопіну і інуліну у щурів. Експериментальне дослідження проведено на лабораторних щурах, морфологічним матеріалом дослідження були серця ембріонів на 14, 16 і 18 добу гестації та серця щурят на 1, 5 і 7 добу постнатального розвитку. Застосування гістологічних, імуногістохімічних та електронно-мікроскопічних методів дозволило дослідити основні судинно-тканинні взаємодії за умов нормального розвитку та при дії 2,5% розчину ацетату свинцю. При використанні сучасних методів досліджень було виявлено, що завдяки проліферативній активності кардіоміоцитів та формуванню пошарової морфологічної диференціації міокарда в пренатальному періоді морфогенезу серця спостерігається збільшення товщини стінки серця і щільності кардіоміоцитів, інтенсивний морфогенез серцевих м'язових волокон та збільшення товщини стінки аорти. Дія ацетату свинцю викликає порушення морфогенезу міокарда з більшим ураженням передсердь та правого шлуночка. Відновні процеси у міокарді домінують у лівому шлуночку при введенні лікопіну та передсердях і правому шлуночку при застосуванні інуліну.

Ключові слова: серце, морфогенез, ацетат свинцю, токсична дія, інулін, лікопін.

Abstract

Morphological changes in disorders of heart morphogenesis experimental animals in intoxication by compounds lead and at correction

Pathological changes, anomalies and malformations of the body, which arise as a result of various factors, including the negative impact of the environmental situation, the increase in the amount of heavy metal salts, which are teratogens, occupy the center of attention in modern research. Lead is a polytropic toxicant that accumulates in the heart and has a cardiotoxic effect. One of the urgent tasks of modern morphology is to establish the influence of lead acetate on the development of organs.

The aim of the work was to investigate changes in heart morphogenesis under conditions of exposure to lead acetate and exposure to lycopene and inulin in rats. The experimental study was conducted on laboratory rats, the morphological material of the study was the hearts of embryos on the 14th, 16th and 18th day of gestation and the hearts of rat pups on the 1st, 5th and 7th day of postnatal development. The use of histological, immunohistochemical and electron microscopic methods made it possible to investigate the main vascular-tissue interactions under conditions of normal development and under the influence of 2.5% lead acetate solution. When using modern research methods, it was found that due to the proliferative activity of cardiomyocytes and the formation of layer-bylayer morphological differentiation of the myocardium in the prenatal period of heart morphogenesis, an increase in the thickness of the heart wall and the density of cardiomyocytes, intensive morphogenesis of cardiac muscle fibers and an increase in the thickness of the aorta wall are observed. The action of lead acetate causes a violation of the morphogenesis of the myocardium with greater damage to the atria and the right ventricle. Restorative processes in the myocardium dominate in the left ventricle when lycopene is administered, and in the atria and right ventricle when inulin is used.

Keywords: heart, morphogenesis, lead acetate, toxic effect, inulin, lycopene.

Постановка проблеми

Особливу увагу морфологів заслуговує морфогенез серця в силу своєї високої значущості. В сучасних дослідженнях одне з центральних місць посідають патологічні зміни, аномалії та вади розвитку організму, що виникають внаслідок різних факторів, в тому числі і негативного впливу екологічної обстановки. В сучасному суспільстві об'єктом інтересу стають зміни в навколишньому середовищі, що виникають під впливом антропогенних факторів, збільшення кількості солей важких металів, які є тератогенами та можуть провокувати порушення розвитку органів. Однією з таких сполук є ацетат свинцю. Ацетат свинцю має високу політропну токсичність. Серце та судинна система чутливі до впливу сполук свинцю, протягом пренатального та постнатального періоду [1].

Свинець, крім гострої токсичної дії, накопичується у серці [2] і викликаючи патобіохімічні процеси, спричинює порушення розвитих [3, 4]. Поява нових і сучасних методів дослідження у експериментальній ембріології, такі як електронна мікроскопія та імуногістохімія, дозволяють отримати багато нових даних про цитологічні та морфофункціональні закономірності морфогенезу серця. Запропоновано багато механізмів для пояснення свинець-індукованої гіпертонії, включаючи зміни кальцієвого та натрієвого обміну [5], порушень функціонування ренін-ангіотензинової системи [6], участі симпатичної нервової системи [7], впливу на поверхневі глікокон'югати серця [8], підвищення чутливість до інших сполук [9].

Остаточно не дослідженим залишається вплив ацетату свинцю на морфогенез серця та іншим невирішеним питанням морфогенезу серця є розробка фармакологічного впливу лікарських засобів на морфогенез інтактного серця та за кардіотоксичної дії сполук свинцю. Лікопін в якості потенційного коректора при моделюванні хронічної свинцевої інтоксикації здатний пригнічувати оксидативний стрес, у той час інулін має здатність адсорбувати і посилювати виведення свинцю з організму [10]. Сполуки з антиоксидантною дією розглядають як потенційні протекторні засоби і корекції токсичного впливу сполук свинцю.

Зв'язок публікації з плановими науково-дослідними роботами. Експериментальне дослідження виконано у рамках науково-дослідної роботи кафедри «Морфогенез органів та систем організму людини та експериментальних тварин в онтогенезі в нормі та під впливом зовнішніх чинників», (№ державної реєстрації 01170006976).

Мета статті - дослідити зміни морфогенезу серця за умов експозиції ацетату свинцю та впливу лікопіну і інуліну у щурів.

Об'єкти і методи дослідження

Дослідження проведені на самицях щурів лінії Wistar. Відповідно до мети дослідження, тварин було розділено на чотири групи: група 1 - контрольна група; група 2 - група з хронічною експозицією ацетату свинцю; група 3 - група з хронічною експозицією ацетату свинцю і додаванням лікопіну; група 4 - група з хронічною експозицією ацетату свинцю і додаванням інуліну. Перша серія полягала у дослідженні пренатального розвитку серця. Для цього вагітних самок щурів виводили з експериментів на 14, 16 і 18 добу гестації. Отримували ембріони для морфологічного дослідження. Друга серія полягала у дослідженні постнатального розвитку серця. Новонароджених щурят виводили з експериментів на 1, 5 і 7 добу після народження для морфологічного дослідження.

Експериментальну модель відтворювали шляхом введення 2,5%-го розчину ацетату свинцю із розрахунку 50мг/кг маси тіла щура на добу. Розчин вводили внутрішньошлунково через зонд один раз на добу щоденно протягом всього терміну вагітності. Водні розчини лікопіну (Hubei Pharmaceutical) і інуліну вводили аналогічним способом із розрахунку 500мг/кг маси тіла щура на добу. Самиці контрольної групи отримували дистильовану воду. Матеріалом дослідження слугували серця новонароджених щурів (1, 5 і 7 доба після розродження дослідних самок щурів).

Для імуногістохімічного дослідження депарафіновані зрізи товщиною 5 мкм були поміщені на скельця з адгезивним покриттям SuperFrost Plus та піддавали нагріванню на водяній бані протягом 20 хвилин у 0,0ЇМ цитратному буфері (pH 6,0) за температури 98-10ГС для демаскування антигенів. Активність ендогенної пероксидази пригнічували 3% розчином перекису водню, після чого промивали зрізи у 0,0ЇМ розчині фосфатно- сольового буфера і наносили блокуючу сироватку для перешкоджання неспецифічному зв'язуванню реагентів з тканинними компонентами. Інкубацію з первинними антитілами (a-SMA, VEGF, ММР-9) проводили у вологій камері термостату за температури 37°С у відповідності до інструкцій фірми-виробника, після чого надлишок антитіл відмивався за допомогою фосфатного буфера. Інкубацію зрізів із вторинними антитілами, міченими біотином, проводили за кімнатної температури протягом 20 хвилин, після чого зрізи повторно промивали у буфері. Візуалізацію імуногістохімічної реакції проводили з використанням системи детекції LSAB (Labelled Streptavidin-Biotin) і хромогену діамінобензидину (DAB), після чого зрізи додатково забарвлювали гематоксиліном Майера [11].

Препарати, забарвлені за гістологічними та імуногістохімічними методиками, вивчали за допомогою світлового мікроскопа Leica CM Е (Leica Microsystems, Німеччина) при збільшеннях x40, x100, х400, х1000, і фотографували цифровою фотокамерою Olympus ВХ 51 (Японія). Оцінка рівня імуногістохімічної реакції проводилась, як описано у публікації для VEGF та інших антигенів [12]. Морфометрію серця проведено з використанням програмного забезпечення CarlZeiss (AxioVision SE64 Rel.4.9.1) при збільшенні х400.

Статистичну оцінку проводили з використанням непараметричних методів. Критерій Колмогорова-Смірнова використано для визначення нормальності розподілу вибірок даних. Міжгрупову різницю визначали за непараметричним критерієм Крускала-Уоліса. Результати морфометричного дослідження наведено у вигляді середнього значення і похибки середнього (М±т).

Виклад основного матеріалу

Результати дослідження та їх обговорення.

Основним методом опису результатів поведінкових реакцій та соматичних змін було зважування тварин, ембріонів та серця. Статистично значуще зменшення ваги дослідної групи щурів з ацетатом свинцю (1-ї серії досліду - тварини від яких отримували ембріони на стадії Е14, Е16 і Е18 пренатального розвитку) виявлено майже у весь термін спостереження, крім

10-12 добу, від 7,4% до 9,2% у термін перших 9 діб експерименту і від 7,2% до 15,7% на 13 і 18 добу досліду (Р<0,05). Значення зміни ваги вагітних самиць щурів у ІІ-й серії досліду, тобто груп з потомством на ранньому етапі постнатальному розвитку, були статистично значуще меншими від контрольних, тривале вживання ацетату свинцю позначилось на зменшенні набору ваги у весь термін експерименту - в середньому на 13,2% (з максимальною різницею у 20,8% на 14 добу дослідів (Р<0,05).

Середнє збільшення ваги інтактних щурів становила 34,1% (Р<0,05), у щурів з ацетатом свинцю - 19,6% (Р<0,05), ацетатом свинцю з введенням інуліну -- 18,7% (Р<0,05), ацетатом свинцю з введенням лікопіном - 14,5% (Р<0,05). Тобто середня різниця набору маси вагітних самок становила 17,1% (Р<0,05).

Було виявило структурні перебудови ембріонального серця досліджених сердець ембріонів, що зазнавали впливу ацетату свинцю протягом пренатального періоду онтогенезу. Встановлено, що за 14-18 денний термін гестації збільшення ваги ембріонів досягає в середньому 151,7% (Р<0,05), а за умов дії ацетату свинцю зменшується до 145,5% (Р<0,05). Вірогідна різниця становила в середньому 6,2% (Р<0,05). Вага ембріонів на 18 добу гестації у групі з інуліном та лікопіном збільшилась відповідно на 168,7% та 154,8% (Р<0,05), тобто була в межах статистичної похибки контрольної групи.

Мікроскопічний аналізи особливостей морфогенезу серця інтактних щурів показали, що на 14 добу гестації у серці щурів вже сформовані шлуночки і передсердя, а між шлуночками реєстрували перегородку. У наступні 16 і 18 діб розвитку встановлено збільшення обсягу камер серця та морфогенез оболонок серця. Збільшення товщини стінки серця відбувається за рахунок розвитку всіх оболонок серця, але в більшій мірі за рахунок збільшення товщини міокарда. Міокард передсердь складався з кількох шарів м'язових волокон, які далі збільшувались у товщині та щільності. Міокард шлуночків поступово диференціювався на зовнішній компактний шар і внутрішній папілярно-трабекулярний шар. На 14 добу гестації диференціація слабко реєструється, а на 18 добу більш чіткі морфологічні зміни, які полягали у збільшення товщини стінки міокарда і розвитку трабекулярного міокарда. Збільшення товщини міокарда відбувається за рахунок збільшення шарів кардіоміоцитів, збільшення товщини та довжини м'язових волокон. У міокарді відбувається прогредієнтний ангіогенез, збільшення щільності та діаметру кровоносних судин, диференціації їх стінки.

У постнатальному розвитку морфогенез серця полягав у активному розвитку міокарда та збільшенні обсягу камер серця. Активний морфогенез камер серця відбувався головним чином за рахунок обсягу та товщини стінки лівого шлуночка і міжшлуночкової перетинки. У передсердях відбувалось збільшення товщини шарів кардіоміоцитів, появі і розвиток епікарду. Морфогенез шлуночків позначився активним збільшенням обсягу міокарда, збільшенні шарів і щільності м'язових волокон порівняно з передсердями. Ядра кардіоміоцитів збільшувалися на 5-7 добу у передсердях, тоді як ядра кардіоміоцитів на 1-7 добу не відрізнялись, що вказує на те, що у шлуночках швидше відбувається морфогенез кардіоміоцитів. Цікаво відмітити диференціацію кардіоміоцитів у правому передсерді.

На особливу увагу заслуговують зміни морфогенезу аорти. Якщо на 14 добу гестації стінка аорти мала лише кілька шарів клітин, без чіткої диференціації на морфо-функціональні шари, то на 18 добу вже можна виділити прототип всіх основних оболонок судини. У постнатальному розвитку морфогенез аорти відбувався за рахунок збільшення товщини серединної оболонки.

Виявлена вірогідна затримка набору маси серця у ембріонах пов'язана з змінами розвитку міокарда. Останнє полягало у меншому розвитку компактного шару шлуночків над папілярно-трабекулярним шаром та збільшенням міжклітинного простору між м'язовими волокнами. Виявлені морфологічні зміни свідчать про затримку морфо-функціональної диференціації шарів міокарда шлуночків та дистрофічних змін. При цьому виявлена проліферативна активність вказує на одночасний розвиток стінки серця. У постнатальному розвитку виявлено подібні зміни серця так на 1 добу після народження різниця довжини серця була в середньому на 21% (Р<0,05), на 5 добу 14,5% (Р<0,05), хоча на 7 добу цей показник був у межах статистичної похибки. Встановлено також відмінності морфогенезу стінки шлуночків. Так, на 1 добу постнатального розвитку товщина стінки лівого та правого шлуночка була вірогідно більшою від контрольної (26,3% і 20,0%, Р<0,05), а далі досягала значень інтактних тварин. Стінка міжшлуночкової перетинки була вірогідно меншою на 5 і 7 добу розвитку, а товщина стінки передсердь була статистично значимо тоншою у всі три терміни постнатального розвитку. Найбільш вираженими зміни площі ядер кардіоміоцитів були виявлені у правому шлуночку та передсердях. Площа ядра кардіоміоцитів передсердь була більшою від контрольних, що вказує на компенсаторну реакцію клітин за умов кардіотоксичної дії ацетату свинцю, а у правому шлуночку навпаки меншою від контрольних значень, що є свідченням дистрофічних змін і затримки розвитку м'язових волокон.

Електронно-мікроскопічні дослідженя дозволили виявити ультраструктурні зміни кардіоміоцитів було становлено фрагментацію мітохондрій на 1 добу постнатального розвитку та їх набряк на 7 добу. Одночасно з цим виявлено зменшення щільності скоротливих міофібрил та їх деструкцію. Виявлено фокальне скупчення лейкоцитів у просвіті судин міокарда, що може вказувати на розвиток клітинної агресії імунокомпетентних клітин на дистрофічні зміни у міокарді. Зміни морфогенезу аорти за хронічної дії ацетату свинцю полягали у пошкодженні гладком'язових клітин t. media, збільшенні міжклітинних просторів між шарами клітин у оболонці.

Алгоритм дослідження фармакологічного впливу лікарських засобів був аналогічним до того, що застосовано у вивченні основної дослідної групи, але додаткове використання імуногістохімічих методів дало можливість встановити додаткові нові дані морфофункціональних змін морфогенезу міокарда. Аналіз мікропрепаратів ембріонів на 14, 16 і 18 добу гестації засвідчив сформовані камери серця, міжшлуночкову перетинку, клапани серця та магістральні судини серця (аорта, легеневий стовбур, верхня і нижня порожнисті вени). Стінка серця на 14 добу була диференційована на ендо-, міо- та епікард, як це описано у інтактних тварин. Довжина серця ембріонів була у межах статистичної похибки групи з ацетатом свинцю і відрізнялась від контрольних значень у групі з лікопіном на 14 і 16 добу (25,4% і 19,0%), а на 18 добу досягала контролю. У групі з інуліном відмічено тенденцію затримки розвитку серця, а зніми були не вірогідними.

У групах з фармакокорекцією виявлено збільшення кількості клітин у різних фазах мітозу, що є свідченням проліферативної активності та активного морфогенезу міокарда, але токсичну дію ацетату свинцю також було відмічено. Свідченням останнього на гістологічному рівні були зміни щільності м'язових волокон у міокарді шлуночків, збільшення міжклітинного простору та фокальні без клітинні ділянки у компактному шарі міокарда на 18 добу гестації. Аналіз морфометричного дослідження, що було проведено для встановлення кількісних змін морфогенезу серця, дало змогу встановити зміни стінки камер серця при застосування лікопіну та інуліну. Так, після застосування лікопіну виявлено вірогідне збільшення товщини стінки правого шлуночка, а дія інуліну позначилась у відновленні морфогенезу лівого передсердя і правого шлуночка. Морфогенез серця був збільшений за рахунок розвитку папілярно-сосочкому шарі шлуночків.

В якості критеріїв оцінки кардіопротекторної дії лікарських засобів були обрані три протеїни, за змінами експресії яких оцінювали морфогенез кардіоміоцитів. Білок a-SMA є специфічним маркером кардіоміоцитів і гладком'язових клітин. За змінами цього білка можна стверджувати про порушення розвитку клітин та їх синтетичну активність. VEGF є фактором росту судин, тобто зміни його експресії є свідченням активності ангіогенезу. ММР-9 є ензимом позаклітинного матриксу, який задіяний у морфогенезі та реорганізації тканин.

У пренатальному розвитку рівень експресії a-SMA у інтактних тварин не мав суттєвої різниці між термінами експерименту, тоді як за дії ацетату свинцю встановлено вірогідне зменшення синтезу цього білка, що є доказом горді отоксичної дії. При введенні інуліну відмічено тенденцію збільшення рівня a-SMA, а лікопіну змін не виявлено. На постнатальному розвитку встановлено статистично значуще збільшення синтезу a-SMA у шлуночках серця, головним чином у папілярно-сосочкому шарі, та аорті при введенні лікопіну. Дія ацетату свинцю також позначилась на зменшенні a-SMA на 1, 5 і 7 добу розвитку, особливо у компактному шарі міокарда шлуночків.

Рівень VEGF у інтактних ембріонів мав тенденцію до збільшення активності на 14-18 добу гестації, а у постнатальному розвитку був суттєво більшим, хоча не відрізнявся між термінами спостереження. Головним топографічними осередками експресії VEGF були клітини ендокарду шлуночків і передсердь, дрібних судин міокарда і магістральні судини, зокрема аорта. На 16 і 18 добу гестації і у наступні терміни постнатального розвитку встановлено зменшення рівня VEGF у групі з ацетатом свинцю, що пояснює зміни ангіогенезу у міокарді серця. За умов фармакокорекції виявлено неоднорідну дію лікарських засобів на зміну синтезу VEGF. Так, при введенні лікопіну відновлення встановлено лише постнатальному періоді, тоді як після введення інуліну достовірне збільшення експресії VEGF виявлено у всі терміни дослідів.

Рівень ММР-9 був вірогідно меншим за контрольні значення на 18 добу гестації і у наступні терміни постнатального розвитку. Синтез цього ензиму був особливо зменшеним у компактному шарі міокарда шлуночків і передсердях, що пов'язано з дистрофічними змінами у цих ділянках. Відновлення синтезу ММР-9 виявлено після введення лікопіну і інуліну у пренатальний період, а у постнатальний період ступінь імунопозитивного забарвлення не відрізнявся від групи порівняння, що ймовірно пов'язано з відновними процесами та меншими змінами ремоделювання міжклітинного простору при дистрофічних змінах міокарда. Імуногістохімічні зміни ілюстрували затримку розвитку міокарда, що позначилось на меншій щільності імунопозитивних кардіоміоцитів у шлуночках і передсердях, появі фокальних осередків порожнього інтерстиційнного простору, що є свідченням набряку та дистрофічних змін. За всіма застосованими маркерами (a-SMA, ММР-9 і VEGF) показано вірогідне пригнічення морфогенезу серця, структурно- метаболічних порушень. Разом з тим, встановлено збільшення VEGF у групі з лікопіном і інуліном і додатково a-SMA у групі з лікопіном. Виявлено відновлення морфогенезу у правому шлуночку під дією лікопіну, але у більшій мірі цитопротекторний вплив встановлено щодо інуліну. Рівень синтезу ММР-9 і VEGF також був значно більшим саме за введення інуліну, ніж у контролі та досліді, що дозволяє припустити активацію компенсаторних та відновних процесів.

морфогенез серце свинець лікопін

Висновки

Упродовж 14-18 діб внутрішньоутробного розвитку щурів відбувається збільшення товщини стінки серця і щільності кардіоміоцитів, інтенсивний морфогенез серцевих м'язових волокон та збільшення товщини стінки аорти. Диференціація міокарда на щільний та папілярно-трабекулярний шари розпочинається з 14-ї доби гестації та продовжується у ранньому постнатальному періоді. Особливістю морфологічної характеристики серця впродовж 1-7 діб постнатального онтогенезу є активний розвиток міофібрил кардіоміоцитів і становлення міжклітинних взаємовідношень.

Морфологічними ознаками кардіотоксичної дії є порушення морфогенезу міокарда та розвиток дистрофічних змін, які у більшій мірі зосереджені у компактному шарі шлуночків. Дистрофічні зміни на цитологічному рівні спричинені деструкцією скоротливих елементів кардіоміоцитів (міофібрил) та розвитком інтрацелюлярного набряку, особливо мітохондрій. Дистрофічні зміни кардіоміоцитів пояснюють виникнення у міокарді без клітинних ділянок та зменшенні експресії маркерів кардіоміоцитів. Дія ацетату свинцю викликає порушення морфогенезу міокарда різних відділів серця, з більшим ураженням передсердь та правого шлуночка. Проявами кардіотоксичної дії ацетату свинцю є зміни ультраструктурної організації кардіоміоцитів - набряк їх цитоплазми та редукція органел. Дія досліджуваних засобів сприяла проліферативним процесам у міокарді, формуванні м'язових волокон папілярно-трабекулярного шару міокарда, що знайшло свої відображення у збільшенні експресії a-SMA, ММР-9 і VEGF. Виявлені особливості розвитку шлуночків серця є свідченням потенційної кардіопротекторної дії лікопіну та інуліну.

Література

1. Ghosh D., Firdaus S.B., Mitra E., Dey M. Chattopadhyay A, Pattari SK, et al. Aqueous leaf extract of Murraya koenigii protects against leadinduced cardio toxicity in male Wistar rats. International Journal of Phytopharmacology. 2013;4(2): 119-32.

2. Winiarska-Mieczan A., Krusinski R., Kwiecien M. Tannic Acid influence on lead and cadmium accumulation in the hearts and lungs of rats. Adv Clin Exp Med. 2013 Sep- Oct;22(5):615-20.11 Barbosa et al., 2006;

3. Barbosa F.Jr., Sertorio J.T., Gerlach R.F., Tanus-Santos J.E. Clinical evidence for lead-induced inhibition of nitric oxide formation. Arch Toxicol. 2006 Dec;80(12):811-6.

4. Silveira E.A., Lizardo J.H.F., Souza L.P., Stefanon I., Vassallo D.V. Acute lead-induced vasoconstriction in the vascular beds of isolated perfused rat tails is endothelium-dependent. Braz J Med Biol Res. 2010 May;43(5):492-9.

5. Fioresi М., Furieri L.B., Simoes M.R., Ribeiro R.F. Junior, Meira E.F., Fernandes A.A., et al. Acute exposure to lead increases myocardial contractility independent of hypertension development. Brazilian Journal of Medical and Biological Research. 2013;46:178-85.

6. Carmignani M., Boscolo P., Poma A., Volpe A.R. Kininergic system and arterial hypertension following chronic exposure to inorganic lead. Immunopharmacology. 1999;44:105-10,

7. Tsao D.A., Yu H.S., Cheng J.T., Ho C.K., Chang H.R. The change of beta-adrenergic system in lead-induced hypertension. Toxicol Appl Pharmacol. 2000;164:127-33.

8. Dovgal H.V., Dovgal M.A., Zharikov M.Yu., Rudenko K.M., Shevchenko I.V., Savochkina M.V. Early developmental dynamics of cell surface glycoconjugates in the rat left ventricle myocardium relate to the tissue stereological data. European Applied Sciences. 2017;1:17-9.

9. Heydari A., Norouzzadeh A., Khoshbaten A., Asgari A., Ghasemi A., Najafi S., et al. Effects of short term sub chronic lead poisoning on nitric oxide metabolites and vascular responsiveness in rat. Toxicol. 2006; 166( 1 ):88-94.

10. Evaluation of Inulin Replacing Chitosan in a Polyurethane/Polysaccharide Material for Pb2+ Removal. / A.R. Hernandez-Martinez, G.A. Molina, L.F. Jimdnez-Hernandez [et al.] // Molecules. - 2017. - Vol. 22(12). - P. 566-574.

11. George L. Kumar, Lars Rudbeck. Immunogistohimicheskie metody: Rukovodstvo: DAKO / Per. s angl. pod red. G.A.Franka і P.G.Malkova. 2011; 224.

12. De la Torre N.G., Buley I., Wass J.A., Turner H.E. Angiogenesis and lymphangiogenesis in thyroid proliferative lesions: relationship to type and tumour behaviour. Endocr Relat Cancer. 2006 Sep; 13(3):931-944.

Размещено на Allbest.ru