Антибіотикорезистентність грацилікутів - збудників інфекційно-запальних ускладнень у хворих на лейкемію

Размещено на http://www.allbest.ru/

Антибіотикорезистентність грацилікутів - збудників інфекційно-запальних ускладнень у хворих на лейкемію

Немировська Л. М., Мельник О. А.,

Скачкова Н. К., Рибальська А. П.

ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України»,

Київ, Україна

Резюме

Вступ. Резистентність грацилікутів - збудників інфекційно-запальних ускладнень (ІЗУ) у хворих на лейкемію до антибіотичних препаратів (АБП) стає актуальною проблемою.

Мета. Визначити вплив АБП на антибіотичну резистентність (АБР) збудників ІЗУ у хворих на гостру (ГЛ) та хронічну (ХЛ) лейкемію.

Матеріали і методи. За результатами мікробіологічного моніторингу, проведеного класичними методами, ізольовано, ідентифіковано та визначено АБР до 60 АБП різних класифікаційних груп 46 збудників ІЗУ, що колонізують біотопи носової порожнини, зіву, кишечника хворих на ГЛ та ХЛ.

Результати. Аналіз АБР ізольованих грацилікутів свідчить про їхню індивідуальну чутливість до АБП. Штами від хворих на ГЛ були стабільно резистентними до АБП групи пеніцилінів, тетрациклінів, макролідів, лінкозамідів. Резистентність щодо аміноглікозидів і фторхінолонів перемежовувалася з чутливістю і помірною чутливістю. Штами Klebsiella рпеитопіае були переважно чутливими й помірно чутливими до фторхінолонів; Pseudomonas aeruginosa змінювали чутливість до цих АБП, були резистентними до фторхінолонів, карбапенемів; Escherichia coli й Enterobacter aerogenes - чутливими. Грацилікути, вилучені від хворих на ХЛ, визначилися як резистентні до пеніцилінів, макролідів, тетрациклінів, лінкозамідів. Переважна кількість штамів були чутливими та помірно чутливими до аміноглікозидів, цефалоспоринів, фторхінолонів, чутливими до карбапенемі, що, вірогідно, можуть залишатися препаратами вибору для лікування пацієнтів гематологічних відділень.

Висновок. Показано, що 78,9 % виділених штамів - збудники ІЗУ відносились до класу MDR; 13,2 % -XDR; 7,9 % - PDR стійкі до всіх відомих класів препаратів. лейкемія антибіотик резистентність фторхінолон

Ключові слова: грацилікути, збудники інфекційно-запальних ускладнень, хворі на лейкемію, антибіотики, резистентність.

Конфлікт інтересів: автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Фінансування: дослідження не мало спонсорської підтримки.

GRACILICUT ANTIBIOTIC RESISTANCE - THE CAUSATIVE AGENTS OF INFECTIOUS AND INFLAMMATORY COMPLICATIONS IN PATIENTS WITH LEUKEMIA

Nemyrovska L. M, Melnyk O. A.,

Skachkova N. K., Rybalska A. P.

SI «Institute of Haematology and Transfusiology of NAMS of Ukraine»,

Kyiv, Ukraine

Abstract

Introduction. The resistance of gracilicuts - the causative agents of infectious and inflammatory complications (IIC) in patients with leukemia to antibacterial drugs (ABD) is becoming actual problem.

Aim. To investigate the effect of ABD on the causative agents of IIC in patients with acute (AL) and chronic (CL) leukemia.

Materials and methods. According to the results of microbiological monitoring, 46 strains of pathogen, that colonize the mucous membranes of the nasal cavity, pharynx and intestinal of patients with acute AL and CL were isolated, identified and antibiotic resistance of cultures to 60 ABD of different classification groups are investigated. Results. Analysis of the ABD effect on isolated gracilicates indicated theirs individual sensitivity. Strains from patients with AL were stably resistant to ABD group of penicillins, tetracyclines, macrolides, lincosamides. Resistance of these species to aminoglycosides and fluoroquinolones was interspersed with sensitivity. Cultures of Klebsiella pneumoniae were found to be sensitive and moderately sensitive to fluoroquinolones; strains of Pseudomonas aeruginosa altered sensitivity to these ABDs and were resistant to fluoroquinolones and carbapenems; and strains of Escherichia coli and Enterobacter aerogenes are sensitive. Gracilicuts, isolated from patients with CL were identified as resistant to penicillins, macrolides, tetracyclines, lincosamides. The vast majority of gracilicuts appeared to be sensitive or moderately sensitive to aminoglycosides, cephalosporins, fluoroquinolones, and sensitive to carbapenems, which may be the drugs of choice in clinical hematology practice.

Conclusion. It has been established: 78,9 % of strains of gracilicuts - activators with multiple hospital resistance (MDR), 13,2 % - with considerable hospital resistance (XDR), 7,9 % -panresistant (PDR) - resistant to all known classes of antibiotics. Keywords: gracilicuts, the causative agents of infectious and inflammatory complications, patients with leukemia, antibiotic, resistance

Вступ

Резистентність до антибактеріальних препаратів (АБП) збудників інфекційних процесів, серед яких першу щабель посідають саме грацилікути (Acine- tobacter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, стійкі до карбапенемів; представники родини Enterobacteriaceae, що продукують р-лактамази розширеного спектру (БЛРС) та стійкі до карбапенемів), є вкрай актуальною світовою проблемою, що її відображено у документах ВООЗ [1]. Проте, відповідно до загально біологічних позицій, резистентність бактерій слід розглядати як адаптацію до умов довкілля, у тому числі - до дії АБП [2].

Грацилікути, на відміну від грампозитивних бактерій, окрім клітинної стінки та внутрішньої мембрани, мають ще і зовнішню, що ускладнює процес проникнення антибіотиків до бактеріальної клітини. Слід зазначити, що особливу роль останнім часом у цьому процесі відіграють коменсали біотопів, зокрема, представники роду Enterobacter, у тому числі й за рахунок спонтанної мутації [3]. Збудники багатьох захворювань набувають стійкості до АБП завдяки горизонтальному переносу генів резистентності іншим мікроорганізмам, тоді як нові препарати, розробка яких потребує значних технічних і фінансових ресурсів, вже за декілька років можуть виявитися неефективними. Проблема АБР грамнегативних чинників стосується різних нозологій, у тому числі й онкогематології, коли у хворих на лейкемію під час курсів хіміотерапії розвиток ІЗУ перешкоджає процесу протокольного лікування [4-9].

За розвиток АБР відповідають чотири біохімічних механізми: детоксикація антибіотика; зниження проникності стінки бактерій для антибіотиків та/або елімінація його з клітини; структурні зміни молекул, що стають мішенями для антибіотиків; продукція альтернативних мішеней. Високі рівні АБР граци- лікутів обумовлено їх здатністю детоксикувати антибіотики у периплазма- тичному просторі. У клітинній мембрані грампозитивних бактерій відсутній периплазматичний простір, тому механізми їх детоксикаційної резистентності до антибіотиків менш ефективні, ніж у грамнегативних [10].

Практично усі збудники інфекційних осередків здатні формувати АБР. Однак, як зазначено вище, інтерпретація цього процесу тільки за рахунок застосування антибіотиків спрощує розуміння проблеми та потребує більш ретельного дослідження процесів, за якими відбувається обмін генами резистентності серед бактерій у природних екосистемах [11]. R-плазмідна передача резистентності до АБП є найвагомішим механізмом для представників родини Enterobacteriaceae. Циркуляція плазмід від тварин до тварин, від тварин до людини і навпаки сприяють швидкому розповсюдженню лікарняної резистентності, у тому числі, за рахунок механізму захисту бактерій від дії АБП [12]. Резистентність мікроорганізмів характеризують відповідними термінами: збудники з множинною лікарняною резистентністю (MDR) - резистентні до трьох класів антибіотиків і більше; зі значною (extensively) лікарняною резистентністю (XDR) - резистентні до всіх, окрім одного або двох класів антибіотиків;

панрезистентні (PDR) - стійкі до всіх відомих класів препаратів. Окрім розробки нових АБП, значна увага приділяється вивченню комбінацій препаратів, потенційно активних проти полірезистентних грамнегативних бактерій, ведеться пошук ефективної альтернативи антибіотикам [9, 13, 14].

Мета

Визначити та проаналізувати антибіотикочутливість й резистентність до АБП різних класифікаційних груп штамів грацилікутів - збудників ІЗУ, що були вилучені впродовж 2002-2020 рр. із біотопів носової порожнини, зіву, кишечника хворих на гостру лімфоїдну і мієлоїдну лейкемію (ГЛЛ, ГМЛ) та хронічну лімфоїдну лейкемію (ХЛЛ).

Матеріали і методи

Виділення штамів проводили класичними методами, ідентифікацію - за визначником Берджі за морфолого-культуральними, фізіолого-біо- хімічними характеристиками штамів із використанням поживних середовищ: 5 % кров'яний агар на основі агару Columbia, BHi-бульон (BioMe- rieux, Франція), агаризовані поживні середовища Симонса, вісмут-суль- фітний агар, напіврідкі - Олькеницького, Гіса з лактозою і манітом, рідке середовище Кларка (Україна) [15, 16]. Чутливість збудників ІЗУ до 60 АБП різних класифікаційних груп (пеніциліни, аміноглікозиди, тетрацикліни, макроліди, цефалоспорини, фторхінолони, лінкозаміди, карбапе- неми) та окремих антибіотиків визначали за диско-дифузійним методом на агарі Мюлера-Хінтон (HiMedia Laboratories Pvt. Limited) [17]. Статистичну обробку представлених результатів проводили з використанням пакету Microsoft Office Excel 2007.

Результати та їх обговорення

Впродовж 2002-2020 рр. обстежено 427 хворих на гостру (ГЛ) та хронічну (ХЛ) лейкемію, з біотопів носової порожнини, зіву та кишечника яких за мікробіологічним моніторингом ізольовано 4612 бактеріальних культур, дріжджоподібних та міцеліальних грибів, що належать до 54 таксономічних груп. Збудниками ІЗУ визначено 479 мікробних культур, із яких 46 штамів - грацилікути. Серед ізольованих із біотопів хворих на ГЛЛ і ГМЛ грамнегативних культур досліджено та проаналізовано АБР 33 штами: Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella pneumon^, Enterobacter aerogenes, Escherichia coli, Proteus vulgaris (табл. 1-4); від хворих на ХЛЛ - 13 штамів: Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella pneumon^, Enterobacter aerogenes, Escherichia coli (табл. 5, 6, 7). Загальна кількість досліджень щодо АБР грацилікутів становила 1106 тестів.

Таблиця 1. Антибіотикорезистентність штамів Pseudomonas aeruginosa, ізольованих із біотопів хворих на ГЛЛ і ГМЛ (n=12)

Proteus vulgaris, збудник ІЗУ, ізольований від хворого на ГМЛ, визначився як резистентний до аміноглікозидів, тетрациклінів, макролідів, цефалоспоринів, лінкозамідів й до окремих антибіотиків: левоміцетину, фузидину, ванкоміцину, ріфампіцину; чутливий - до офлоксацину, ципро- флоксацину, норфлоксацину, меропенему.

Таблиця 2. Антибіотикорезистентність штамів Klebsiella pneumoniae, ізольованих із біотопів хворих на ГЛЛ і ГМЛ (n=10)

Таблиця 3. Антибіотикорезистентність штамів Enterobacter aerogenes, ізольованих із біотопів хворих на ГЛЛ і ГМЛ (n=6)

Таблиця 4. Антибіотикорезистентність штамів Escherichia coli, ізольованих із біотопів хворих на ГЛЛ і ГМЛ (n=4)

Аналіз резистентності штамів, ізольованих із біотопів хворих на ГЛ, свідчить про мінливість показника АБР, що може бути обґрунтовано індивідуальною чутливістю грацилікутів до дії АБП, зокрема, з урахуванням джерела їх виділення від різних пацієнтів та відповідного періоду дослідження, що треба також враховувати. Для характеристики АБР по різних видах мікроорганізмів проаналізовано чутливість та резистентність щодо АБП по роках. Так, штами Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella рпеитопіае, Escherichia coli, Enterobacter aerogenes, Proteus vulgaris були стабільно резистентними до усіх препаратів групи пеніцилінів, тетрациклінів, макролідів, лінкозамідів і групи окремих антибіотиків, починаючи з 2002 р. до 2018 р. Слід зауважити, що переважна кількість штамів Klebsiella pneumon^, Enterobacter aerogenes та Proteus vulgaris були ізольовані саме з кишечника та є представниками мікробіоценозу біотопу. Це співпадає з даними наукової літератури про підвищення ролі комен- салів у процесі набуття АБР штамами представників родини Enterobac- teriaceae [3, 12]. Щодо класифікаційних груп аміноглікозидів і фторхіно- лонів, то резистентність окремих штамів усіх названих видів грацилікутів перемежовувалася з чутливістю і помірною чутливістю впродовж усього періоду дослідження. Слід зазначити, що 30 % ізольованих у 2015 р. штамів Klebsiella pneumon^ були стійкими до фторхінолонів (офлок- сацин, ципрофлоксацин, ломефлоксацин, левофлоксацин), проте з 2004 р. по 2015 р. всі представники цього виду визначалися як переважно чутливі та помірно чутливі до названих антибіотиків. Аналогічно штами Pseudomonas aeruginosa, ізольовані до 2016 р., змінювали характеристики щодо цих АБП, а від 2018 р. ізолювали резистентні до фторхінолонів і карба- пенемів культури. У той же час, переважна кількість штамів Klebsiella pneumon^, виділених від 2006 р. до 2015 р., були чутливими до карбапенемів і фторхінолонів. Щодо Escherichia coli, то усі ізольовані у 2003 р., 2013 р., 2015 р. штами були чутливими до фторхінолонів. Переважна кількість Enterobacter aerogenes, майже рівномірно були резистентними, чутливими й помірно чутливими до АБП групи фторхіноло- нів. Фактично у переважній кількості груп антибіотиків було визначено АБП, до яких ізольовані штами різних видів виявили резистентність, за виключенням карбапенемів, фторхінолонів,окремих антибіотиків аміноглікозидної групи (канаміцин, гентаміцин, амікацин) та цефало- споринів (цефатаксим, цефоперазон, цефтазидим, цефепим).

Результати дослідження АБР серед чинників ІЗУ, ізольованих від хворих на ХЛЛ, свідчать, що штами переважно резистентні до наступних груп антибіотиків: Pseudomonas aeruginosa - до макролідів, лінкозамідів, ристоміцину, фузидину, ванкоміцину, левоміцетину; Klebsiella pneumo- піае - до тетрациклінів, макролідів, ристоміцину, фузидину; Enterobacter aerogenes - до макролідів, лінкозамідів та групи окремих антибіотиків. Усі досліджені грацилікути були високо чутливими до карбапенемів, штами Klebsiella pneumoniaе - до фторхінолонів та аміноглікозидів. Єдиний штам Escherichia coli був чутливим до антибіотиків групи цефалоспоринів, чутливим та помірно чутливим до аміноглікозидів, фторхінолонів й лінкозамідів; резистентним до окремих пеніцилінів і макролідів (табл. 5, 6, 7).

Таблиця 5. Антибіотикорезистентність штамів Pseudomonas aeruginosa, ізольованих із біотопів хворих на ХЛЛ (n= 6)

Майже усі штами грацилікутів, вилучені з біотопів хворих на ХЛЛ впродовж 2002-2010 рр., були резистентними до пеніцилінів (окрім поодиноких, чутливих до ампіциліну, карбеніциліну, азлоциліну), макролідів, тетрациклінів, лінкозамідів, до всіх окремих антибіотиків.

Таблиця 6. Антибіотикорезистентність штамів Klebsiella pneumoniae, ізольованих із біотопів хворих на ХЛЛ (n=4)

Культури, ізольовані після 2004 р., визначилися переважно як чутливі та помірно чутливі до аміноглікозидів, цефалоспоринів і фторхінолонів; від 2006 р. - як чутливі до карбапенемів (іміпенем, меропенем). За даними наукової літератури, резистентність до карбапенемів грамнегативних бактерій, за виключенням видів із природною стійкістю до цих препаратів, вважається маркером XDR або PDR, коли основним механізмом формування резистентності є продукція ферментів, що здатні руйнувати Р-лактамне кільце антибіотиків. Останнім часом число стійких до карба- пенему штамів грамнегативних бактерій зростає у геометричній прогресії й основними «проблемними» збудниками вважають штами Pseudomonas aeruginosa, Acinetobacter baumannii, Klebsiella pneumon^ [13]. Відповідно до критеріїв оцінки антибіотичної резистентності грацилікутів, що були ізольовані від хворих на лейкемію, відсоток збудників з множинною лікарняною резистентністю (MDR) складав - 78,9 %, чинники зі значною лікарняною резистентністю (XDR) - 13,2 %; панрезистентні (PDR) - 7,9 %.

Таблиця 7. Антибіотикорезистентність штамів Enterobacter aerogenes, ізольованих із біотопів хворих на ХЛЛ (n=2)

Висновки

0. Досліджено антибіотикорезистентність до 60 антибіотиків різних класифікаційних груп 46 штамів грацилікутів - чинників інфекційно-запальних ускладнень у хворих на гостру і хронічну лейкемію, ізольованих із біотопів носової порожнини, зіву, кишечника (Pseudomonas aeruginosa, Klebsiella pneumon^, Enterobacter aerogenes, Escherichia coli, Proteus vulgaris).

1. Визначено, що грацилікути, ізольовані з біотопів хворих на гостру лейкемію, є стійкими до переважної кількості груп антибіотиків, за виключенням карбапенемів, фторхінолонів, окремих аміноглікозидів (кана- міцин, гентаміцин, амікацин) та цефалоспоринів (цефатаксим, цефопера- зон, цефтазидим, цефепим).

2. Штами, вилучені з біотопів хворих на хронічну лімфоїдну лейкемію від 2000 р. до 2010 р., були резистентними до пеніцилінів (окрім поодиноких, чутливих до ампіциліну, карбеніциліну, азлоциліну), макролідів, тетрациклінів, лінкозамідів, до окремих антибіотиків (левоміцетин, ристо- міцин, фузидин, ванкоміцин, рифампіцин); усі штами, ізольовані після 2004 р., визначилися як переважно чутливі та помірно чутливі до аміно- глікозидів, цефалоспоринів, фторхінолонів; після 2006 р. - чутливі до карбапенемів (іміпенем, меропенем).

3. Встановлено, що 78,9 % штамів мають множинну лікарняну резистентність (MDR); 13,2 % - значну лікарняну резистентність (XDR); 7,9 % - панрезистентні (PDR).

Література

0. Список ВОЗ приоритетных возбудителей заболеваний для НИОКР в области создания новых антибиотиков 27 февраля 2017 г. Выпуск новостей ЖЕНЕВА: https://www.who.int/ru/news- room/detail/27-02-2017-who- publishes-list-of-bacteria-for-which- new-antibiotics-are-urgently-needed

1. Сидоренко С.В, Тишков В.И. Молекулярные основы резистентности к антибиотикам // Успехи биологической химии.2004;44:263-306.

2. Новые антибиотики для борьбы с грамотрицательными бактериями: https://www.mirjournal.org/ru/articles /novye_antibiotiki_dlya_borby_s_gra motricatelnymi_bakteriyami/

3. «Забытый» препарат поможет победить бактерии, устойчивые к современным антибиотикам: https://nakedscience.ru/article/sci/zaby tyy-preparat-pomozhet-pobedit.

4. Первухин С.А., Стаценко И.А., Иванова Е.Ю., Пальмаш А.В., Вит- ковская И.В., Жидкова О.В. Анти- биотикорезистентность грамотри- цательных возбудителей нозокомиальной пневмонии у пациентов отделения реанимационной интенсивной терапии // Журнал Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. 2019;21:1:62-68. ISSN:1684-4386eISSN:2686-9586.

5. Шалекенов Б.У., Бисекенова А.Л., Рамазанова Б.А., Адамбеков Д.А., Шалекенов С. Б. Видовая структура и молекулярно-генетическая характеристика антибиотикорезис-тент- ных штаммов грамотрицательных микроорганизмов, выделенных от пациентов урологического отделе-

References

1.Spisok VOZ prioritetnyh vozbudi- telej zabolevanij dlya NIOKR v oblasti sozdaniya novyh antibioti- kov 27 fevralya 2017 g. Vypusk no- vostej ZHENEVA https://www.who.int/ru/news- room/detail/27-02-2017-who- publishes-list-of-bacteria-for-which- new-antibiotics-are-urgently-needed

0. Sidorenko S.V, Tishkov V.I. Mo- lekulyarnye osnovy rezistentnosti k antibiotikam // Uspekhi biologiche- skoj himii.2004;44:263-306.

1. Novye antibiotiki dlya bor'by s gramotricatel'nymi bakteriyami: https://www.mirjournal.org/ru/articl es/novye_antibiotiki_dlya_borby_s_ gramotricatelnymi_bakteriyami/

2. “Zabytyj” preparat pomozhet pobedit' bakterii, ustojchivye k sovre- mennym antibiotikam: https://nakedscience.ru/article/sci/z abytyy-preparat-pomozhet-pobedit

3. Pervuchin CA, Staczhenko IA, Ivanova EYu, Palmash AV, Vitkov- skaya IV, Zhidkova OV. Antibioti- korezistentnost gramotrizhatelnich vozbuditeley nozokomialnoy pneu- monii u paczhientov otdelenia re- animaczhionnoy intensivnoy terapii // Zhurnal Klinicheskaya mikro- biologia i antimikrobnaya chimio- terapiya. 2019; 21:1:62-68. ISSN:1684-4386eISSN:2686-9586.

4. SHalekenov B.U., Bisekenova A.L., Ramazanova B.A., Adambekov D.A., SHalekenov S. B. Vidovaya struktu- ra i molekulyarno-geneticheskaya harakteristika antibiotikorezis-tent- nyh shtammov gramotricatel'nyh mikroorganizmov, vydelennyh ot pacientov urologicheskogo otdele- ния // Урология. 2018;1:21. https: //dx.doi.org/10.18565/urology. 2018.1.00-00.

5. Гординская Н.А., Сабирова Е.В., Абрамова Н.В., Дударева Е.В., Митрофанов В.Н., Живцов О.П. Молекулярные основы резистентности грамотрицательных возбудителей раневой инфекции у пациентов отделения гнойной остеологии // Успехи современного естествознания. 2015; 2:26-29.

URL: http://www.natural- sciences.ru/ru/article/view?id=34694

6. Куцевалова О.Ю., Покудина И.О., Розенко Д.А., Мартынов Д.В., Каминский М. Ю. Современные проблемы антибиотикорезистентности грамотрицательных возбудителей нозокомиальных инфекций в Ростовской области. Медицинский вестник Юга России Medical Herald of the South of Russia. 2019;10(3):91-96.

7. Немировська Л.М., Скачкова Н.К. Вплив пробіотиків на ростові та патогенні властивості клінічних штамів роду Staphylococcus в експерименті in vitro. Міжвід. збірка Гематологія і переливання крові. Київ, 2019;40:150-163.

8. Супотницкий М.В. Механизмы развития резистентности к антибиотикам у бактерий // Биопрепараты. 2011; 2: 4-11.

9. Будник Т.В. Антибіотикорезис- тентність у контексті інфекції сечовивідних шляхів // Журнал Сімейна медицина. 2015;54 (60):77-82.

10. Покудина И.О., Шкурат М.А., Бат- талов Д.В. Резистентность микроорганизмов к антимикробным препаратам // «Живые и биокосные системы». 2014; 10:

niya // Urologiya. 2018;1:21. https: //dx.doi.org/10.18565/ urology. 2018.1.00-00.

6. Gordinskaya N.A., Sabirova E.V., Abramova N.V., Dudareva E.V., Mitrofanov V.N., Zhivcov O.P. Mo- lekulyarnye osnovy rezistentnosti gramotricatel'nyh vozbuditelej ra- nevoj infekcii u pacientov otdele- niya gnojnoj osteologii // Uspekhi sovremennogo estestvoznaniya. 2015; 2:26-29. URL:http://www.natural- sciences.ru/ru/article/view?id=34694

7. Kutsevalova O.Yu., Pokudina I.O., Rozenko D.A., Martynov D.V., Kaminsky M.Yu. Modern problems of antibiotic resistance gram-negative nosocomial infections in the Rostov region. Medical Herald of the South of Russia. 2019;10(3): 91-96.

8. Nemyrovska LM, Skachkova NK. The probiotics influenceon the clinical strains growth and pathogenic properties of the Staphylococcus in experiment in vitro. Hematology and Blood Transfusion: interdepar- tamental collection. Kiev, 2019; 40: 150-163.

9. Supotnickij M.V. Mekhanizmy razvitiya rezistentnosti k antibioti- kam u bakterij // Biopreparaty. 2011; 2: 4-11.

10. Budnyk T.V. Antybiotykorezys- tentnist u konteksti infektsii secho- vyvidnykh shliakhiv // Zhurnal Si- meina medytsyna. 2015;54 (60):77-82.

11. Pokudina I.O., SHkurat M.A., Bat- talov D.V. Rezistentnost' mikroor- ganizmov k antimikrobnym pre- paratam // «ZHivye i biokosnye sistemy». 2014; 10:

URL: http://jbks.ru/archive/issue- 10/article-10.

12. Черненькая Т.В., Годков М.А. Проблемные полирезистентные бактерии - возбудители внутрибольничных инфекций у пациентов в критических состояниях (обзор литературы) // Журнал им. Н.В. Склифосовского Неотложная медицинская помощь. 2015; 3:30-35.

13. Патент на корисну модель № 133312 UA, МПК G01N 33/53. Спосіб оцінки ефективності застосування про- біотичного препарату у хворих на лейкемію мієлоїдного походження» / Рибальська А.П., Третяк Н.М., Мельник О.А., Немировська Л.М., Скачкова Н.К., Мазур М.М. / ДУ «Інститут гематології та трансфу- зіології НАМН України». - Заявка № u 2018 11560; заявл. 26.11.2018 р.; опубл. 25.03.2019, бюл. № 6.

14. Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений / Приказ МЗ СССР № 535 от 22 апреля 1985 года. М., 1985;126 с.

15. Определитель бактерий Берджи / Под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита и другие пер. с англ. Г. А. Заварзина. М.: Мир, 1997; 800 с.

16. Про затвердження методичних вказівок «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів» / Наказ МОЗ України № 167 від 05. 04. 2007 р. К., 2007; 113 с.

Стаття надійшла 13.08.2021 Контакти: igtmicrob@ukr.net

URL: http://jbks.ru/archive/issue- 10/article-10.

11. Chernen'kaya T.V., Godkov M.A. Problemnye polirezistentnye bakte- rii - vozbuditeli vnutribol'nichnyh infekcij u pacientov v kriticheskih sostoyaniyah (obzor literatury) // Zhurnal im. N.V. Sklifosovskogo Neotlozhnaya medicinskaya po- moshch'. 2015;3:30-35.

12. Patent na korisnu model № 133312 UA, MPK G01N 33/53. Sposib otsinki efektivnosti zastosuvannya probio- tichnogo preparatu u hvorih na ley- kemiyu mieloyidnogo pohodzhen- nya» / Rybalska A.P., Tretyak N.M., Melnik O.A., Nemirovska L.M., Skachkova N.K., Mazur M.M. / DU «Institut gematologiyi ta transfuziologiyi NAMN Ukrayini». - Zayavka № u 201811560; zayavl. 26.11.2018 r.; opubl. 25.03.2019, byul. № 6. [in Ukrainian].

13. Ob unifikazhii mikrobiologiches- kich (bakteriologicheskich) meto- dov issledovaniya, primenyaembich v kliniko-diagnosticheskich labora- toriyach lechebno-profilakticheskich uchregdeniy / Prikaz MZ SSSP № 535 ot 22 aprelya 1985 goda. M., 1985; 126 s.

14. Opredelitel bakteriy Berdgi / Pod red. Dg. Choulta, N. Kriga, P. Snita i drugie per. s angl. GA Zavarzina. M.: Mir, 1997: 800 s.

15. Pro zatverdzhennia metodychnykh vkazivok «Vyznachennia chutly- vosti mikroorhanizmiv do anty- bakterialnykh preparativ» / Nakaz MOZ Ukrainy № 167 vid 05. 04. 2007 r. K., 2007; 113 s.

Размещено на Allbest.ru