Досвід використання ендовенозного електрозварювання в лікуванні варикозної хвороби вен нижніх кінцівок

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДЗ «Луганський державний медичний університет»

Досвід використання ендовенозного електрозварювання в лікуванні варикозної хвороби вен нижніх кінцівок

Афонін Дмитро Миколайович кандидат медичних наук, доцент кафедри хірургії та хірургії ФПО, ,

Бурачик Андрій Іванович кандидат медичних наук, асистент кафедри хірургії та хірургії ФПО

Журба Олександр Анатолійович асистент кафедри хірургії та хірургії ФПО Малишев Олександр Олександрович студент 5 курсу медико- фармацевтичного факультету

Ясна Анастасія Олегівна студентка 6 курсу медико-фармацевтичного факультету

м. Рівне

Анотація

Варикозна хвороба нижніх кінцівок продовжує бути однією з найактуальніших проблем людства, яка погіршує якість життя та обмежує пацієтів у працездатності. Лікарі всього світу багато десятиліть шукають оптимальні методи лікування цих хворих. Ми бачимо багато реклами про різні препарати для лікування варикозної хвороби, але це можливо тільки на початковій стадії. Дуже часто люди не звертають на це увагу, а звертаються за допомогою в тих випадках, коли допомогти може тільки хірургічні методи. Спочатку були розроблені різні види венктомій, що було достаньо травматично. Потім з'явилися малоінвазивні методи: лазерна абляція, радіочастотна абляція та ендовенозне електрозварювання. Це стало розвиватися після появи можливості широкого використання УЗД як під час діагностики патології вен нижніх кінцівок, так і під час операції беспосередньо. Кожний з методів має свої переваги та недоліки. Одними з недоліків є висока вартість спеціального обладнання, висока вартість розхідних матеріалів одноразового використання. Метою роботи було проаналізувати досвід застосування ендовенозного електрозварювання у лікуванні хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок у порівнянні з класичною венектомією. Для цього було використано генератор ЕК-300М вітчизняного виробництва, ендовенозний електрозавювальний інструмент до нього та інтрадьюсер для безпосереднього введення інтрументу в просвіт вени. Генератор може працювати в ручному та автоматичному режимах. Найбільш комфортним та ефективним режимом роботи був автоматичний, при якому генератор сам врегульовував параметри електричного струму для ефективної облітерації стовбура великої підшкірної вени. Завдяки використання місцевої тумісцентної анестезії пацієнти не потребували постільного режиму, а навпаки їм рекомендувалось активна ходьба беспосередньо після операції, що покращувало якість життя та сприяло досягненню високого рівня комплайєнсу. Всім хпацієнтам було рекомендовано компресійні панчохи на протязі двох місяців після операції. Опанована методика в порівнянні з класичною венектомією дозволила досягнути кращих косметичних результатів та значно зменшити термін перебування хворого в стаціонарі.

Ключові слова: варикозна хвороба, ендовенозне електрозварювання, венектомія.

Abstract

Afonin Dmytro Mykolayovych Candidate of Medical Sciences, Associate Professor of the Department of Surgery and Surgery, Luhansk State Medical University, Rivne

Burachyk Andrii Ivanovich Candidate of medical sciences, assistant of the department of surgery and surgery of the Faculty of Medicine, "Luhansk State Medical University", Rivne

Zhurba Oleksandr Anatoliyovych Assistant professor of the Department of Surgery and Surgery, Luhansk State Medical University, Rivne

Malyshev Oleksandr Oleksandrovich 5th year student of the Faculty of Medicine and Pharmacy, Luhansk State Medical University, Rivne

Yasna Anastasia Olehivna is a 6th-year student of the medical and pharmaceutical faculty, Luhansk State Medical University, Rivne

EXPERIENCE OF USING ENDOVENOUS ELECTRICAL WELDING IN THE TREATMENT OF VARICOSE VEINS OF THE LOWER EXTREMITIES

Varicose veins of the lower extremities continue to be one of the most urgent problems of humanity, which worsens the quality of life and limits patients' ability to work. Doctors all over the world have been looking for optimal methods of treating these patients for many decades. We see a lot of advertising about various drugs for the treatment of varicose veins, but this is possible only at the initial stage. Very often, people do not pay attention to this, but seek help in cases where only surgical methods can help. Initially, various types of vectomies were developed, which was quite traumatic. Then minimally invasive methods appeared: laser ablation, radiofrequency ablation and endovenous electrowelding. This began to develop after the emergence of the possibility of widespread use of ultrasound both during the diagnosis of the pathology of the veins of the lower extremities and during the operation directly. Each of the methods has its advantages and disadvantages. One of the disadvantages is the high cost of special equipment and the high cost of single-use consumables. The aim of the work was to analyze the experience of using endovenous electrowelding in the treatment of patients with varicose veins of the lower extremities in comparison with classic veneectomy. For this, the EK-300M generator of domestic production, an endovenous electrocautery tool for it and an introducer for direct introduction of the instrument into the lumen of the vein were used. The generator can work in manual and automatic modes. The most comfortable and effective mode of operation was automatic, in which the generator itself adjusted the parameters of the electric current for effective obliteration of the trunk of the large saphenous vein. Thanks to the use of local tumescent anesthesia, patients did not need bed rest, but on the contrary, they were recommended to actively walk immediately after the operation, which improved the quality of life and contributed to achieving a high level of compliance. All patients were recommended to wear compression stockings for two months after surgery. The mastered technique, in comparison with classic veneectomy, allowed to achieve better cosmetic results and significantly reduce the length of stay of the patient in the hospital.

Keywords: varicose disease, endovenous electric welding, venectomy.

Постановка проблеми

Тисячі людей по всьому світу потребують лікування варикозного розширення вен нижніх кінцівок. Однак, проблема лікування ВХНК полягає в тому, що немає єдиного методу лікування, який би підійшов усім пацієнтам. Враховуючи складну природу цієї хвороби, лікарі повинні враховувати індивідуальні особливості кожного пацієнта та підбирати метод лікування, який би відповідав його потребам.

Окрім того, деякі методи лікування, такі як класична венектомія, можуть бути інвазивними та пов'язані з певними ризиками та побічними ефектами. Інші методи, такі як ендовенозна лазерна абляція та склеротерапія, можуть бути менш інвазивними, але не завжди ефективними для всіх типів варикозних вен.

Вдосконалення методів лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок продовжується, і одним з інноваційних методів є ендовенозне електрозварювання вен. Цей метод є менш інвазивним, менше болісним і має менше побічних ефектів, порівняно з традиційними методами лікування, такими як класична венектомія. Однак, як і в інших методах лікування, ендовенозне електрозварювання вен не є універсальним і повинно застосовуватися тільки для пацієнтів з певними умовами та показаннями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

За даними досліджень, що проводилися в різних країнах протягом останніх двадцяти років, кількість пацієнтів з варикозною хворобою нижніх кінцівок (ВХНК) залишається майже незмінною й складає 23,2 - 24,3 %, а щорічний приріст захворювання досягає понад 2,5%[1,11,12,13]. В Україні, в теперішній час, 25-28% пацієнтів, що звертаються до лікаря первинної ланки з проявами ВХНК, мають прояви С2-С3 класів (CEAP - міжнародна класифікація хронічних захворювань вен), а тяжкі форми захворювання з С4-С6 класами виявляють у 27% пацієнтів[3,4,10]. Вік більшості пацієнтів з ВХНК (76%) складає 30-60 років, при цьому пік захворюваності приходиться на 40-60 років. В країнах Європейського Союзу оперативні втручання у пацієнтів з ВХНК займають перше місце серед всіх планових операцій. В Україні щорічно виконують понад 20 тисяч операцій з приводу ВХНК та її ускладнень[7,8,11]. ендовенозний електрозварювання тумісцентний анестезія

Одним з методів лікування варикозної хвороби нижніх кінцівок є класична венектомія. Цей метод полягає в видаленні позначених варикозних вен з нижньої кінцівки через розрізи на шкірі. Однак, в порівнянні з іншими методами лікування, венектомія є більш травматичною і потребує більш тривалого періоду реабілітації після операції.

Впродовж останніх років активно розвиваються малоінвазивні методи лікування хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок: лазерна абляція, радіочастотна абляція та ендовенозне електрозварювання. Останній з перелічених методів розроблений групою авторів України. Нами була впроваджена ця методика в клінічну практику. Результатами своїх спостережень і хотілось би поділитись у цій статті.

Метою статті було порівняння переваг і недоліків використання класичної венектомії і ендовенозного електрозварювання у хворих на ВХНК.

Виклад основного матеріалу

Протягом 2020-2022 років нами було прооперовано 77 хворих на ВХНК. Основну групу склали 35 хворих, яким було проведено ендовенозне електрозварювання за допомогою генератора ЕК- 300М, розробленого в інституті електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України. Контрольну групу склали 42 хворих , яким виконувалась кросектомія та класична венектомія за Бебкоком, Наратом з перев'язкою перфоративних вен за Кокетом. У 68 хворих були прояви варикозної хвороби на рівні С3, а 9 хворих на рівні С4 (згідно класифікації СЕАР).

Генератор ЕК-300М (рис.1) є універсальним коагулятором з функцією зварювання, який містить мікропроцесорну систему керування, і забезпечує 4 режими роботи[6]. Нами використовувався режим «ЗВАРЮВАННЯ АВТ» , а вибір режиму «Тривалість» обирали в залежності від діаметру вени. Зварювальний ендовенозний інструмент (рис.2) складається з 3 частин: робочої частини, гнучкого тубуса та ручки. Робоча частина складається з двох різнополярних електрично ізольованих електродів , які закріплені у формі циліндру, довжиною до 5 см та мають діаметр до 2,5 мм. Тубус довжиною до 70 см, діаметр до 3 мм та зроблений із спеціального полімерного матеріалу, який дає оптимальне співвідношення гнучкості та жорсткості для просування в просвіті вени. Тубус містить герметично ізольовані провідники змінного струму від генератора до робочої частини. Ручка герметично з'єднана с тубусом та містить в собі механізм зчеплення роз'ємних частин інструменту та з'єднувального кабелю[7].

Рис.1. Генератор ЕК-300М.

Цей метод забезпечує оклюзію та фіброзну трансформацію підшкірних венозних магістралей. Це досягається за рахунок денатурації білкових компонентів крові та венозної стінки під впливом високочастотного модульованого електричного струму. Особливістю даного методу є автоматична генерація параметрів енерговпливу ЕВЕЗ в залежності від конкретного імпедансу провідного оточуючого середовища в кожній окремій ділянці вени[5,6].

При цьому, температура, до якої нагрівається вена, становить від 55 до 80 градусів, а глибина поширення термічного впливу не перевищує 1-2 мм, що не викликає коагуляційного некрозу венозної стінки та не пошкоджує паравазальні тканини.

Рис.2 Ендовенозний електрозварювальний інструмент для для генератора ЕК-300М.

ЕВЕЗ нами використовувалося для електроклюзії розширених стовбурів великої підшкірної вени (ВПВ) в діаметрі від 9 до 15 мм у пацієнтів з ВХНК, а також для оклюзії притоків ВПВ. Класичну венектомія виконували в умовах спінальної анестезії, ЕВЕЗ - під адекватною тумесцентною анестезією. Цей метод забезпечує зовнішню компресію вени, надає оптимальний контакт між веною та робочою частиною приладу і покращує охолодження ділянки втручання. Зазвичай ми використовуємо анестетики, такі як 0,5 % розчин новокаїну або 1% розчину лідокаїну з розрахунку 10 мл на 1 см цільового сегменту вени. Підбір анестезуючого препарату є індивідуальним для кожного пацієнта і залежить від його особливостей та чутливості[2,3,6].

Після знеболення шкіри, проводиться процедура пункції вени. Для цього гнучкий провідник вводиться через голку в просвіт вени та просувається під контролем ультразвуку на відстань, трохи більшу за довжину інтрадьюсера. Після видалення голки робиться надріз завдовжки 2-3 мм, через який під контролем ультразвуку вводиться інтрадьюсер в вену. За допомогою запірного клапана на дистальній частині інтрадьюсера, зварювальний ендовенозний інструмент (ЗЕІ) (рис.2) імпортується в просвіт вени. Надалі також під УЗ контролем виконується переміщення ЗЕІ по сегменту ВПВ.

Паралельно з ЕВЕЗ ми застосовували мініфлебектомії, дисекція перфораторних вен, флебосклерозування за допомогою 1%-3% розчину Етоксісклерола.

У ранньому післяопераційному періоді всім хворим застосовували носіння еластичних панчох з компресією 2 класу, які одягаються пацієнту практично одразу після операції. У випадках використання додаткової склеротерапії хворим рекомендувалося активна ходьба протягом 1 години.

Завдяки ЕВЕЗ ми скоротили тривалість перебування в стаціонарі. При виконанні класичної венектомії необхідність перебування в стаціонарі була від 3 до 8 днів, це пов'язано з необхідністю спостереження за пацієнтами, у яких виникали різного ступеню гематоми після венектомії. Після виконання ЕВЕЗ більше половини хворих потребували знаходження в стаціонарі від 4 до 8 годин, інші пацієнти залишались максимально на одну добу тому, що не потребували стаціонарного лікування.

Після ЕВЕЗ 100% пацієнтів могли одразу ходити, що покращувало якість життя та підвищувало комплайнс між пацієнтом та лікарем. Пацієнтам, яким виконувалась венектомія в умовах спінальної анестезії, рекомендувалося лежаче положення до наступного ранку.

Після виконання ЕВЕЗ ми не спостерігали явищ флебітів, місцевих запальних процесів в проекції стовбура ВПВ у 33(94%) пацієнтів, проте за данними літератури деяки автори не спостерігали ці явища у жодного пацієнта[6].В ділянках стегна та гомілки хворі відчували парестезії як при виконанні класичної венектомії -38(90%) пацієнтів, так і при виконанні ЕВЕЗ - 12(34%) хворих. При чому парестезії після венектомії зберігалися у більшості пацієнтів більше двох місяців, а при виконанні ЕВЕЗ протягом двох- трьох тижнів. Ще треба зазначити, що після ЕВЕЗ в проекції ВПВ майже у всіх хворих визначалися екхімози площиною від 3 до 6 см2, але ці явища не впливали на термін перебування у стаціонарі та відновлення працездатності пацієнтів. Спостерігаючи за пацієнтами протягом 6 місяців після ЕВЕЗ, у жодного пацієнта не було відновлення кровотоку по стовбуру ВПВ.

Больовий синдром в місці операції після ЕВЕЗ у 14 (33,3%) пацієнтів взагалі не відзначався, в інших в середньому склав 3 за 10ти-бальною шкалою болю. Після класичної хірургічної методики середній показник болю складав 5 балів та відзначався у 100% пацієнтів.

Висновки

Застосування ЕВЕЗ показало його високу ефективність, надійність та мінімальну травматичність у хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок.

Місцева тумесцентна анестезія дозволяє пацієнтам активно пересуватись безпосередньо після оперативного втручання в порівнянні з спінальною анестезією.

Поєднання ЕВЕЗ з мініфлебектоміями та склеротерапією дозволила досягти високих рівнів косметичних ефектів; скоротити тривалість післяопераційного періоду до 8-12 годин; знизити кількість післяопераційних ускладнень, що без заперечливо свідчить, що цей метод вартий уваги при виборі лікувальної тактики варикозної хвороби нижніх кінцівок.

Література

1. Внутрішньовенозне електрозварювання в лікуванні хронічних захворювань вен / Л.М. Чернуха, В.С. Горбовець, Г,Г. Влайков, С.І, Саволюк, В.А. Ходос, Р.А. Геращенко. - м. Київ, 2019. - доп. 1. - C. 13.

2. Використання методу ендовенозного електрозварювання у комплексному лікуванні гострого висхідного тромбофлебіту великої підшкірної вени / С.І, Саволюк,

3. А. Ходос, Р.А. Геращенко, В.С. Горбовець // Матеріали ХШ Міжнародної науково-практичної конф.: Зварювання і термічна обробка живих тканин. Теорія. Практика. Перспективи; за ред. Г.С. Маринського. - Київ: ІЕ3 ім. Є.О. Патона НАН України, 2018. - С. 93.

4. Ендовенозна електрозварювальна облітерація великої підшкірної вени у лікуванні варикозної хвороби. / С. І. Саволюк, В.С, Горбовець, В.А. Ходос, Р.А. Геращенко. - м. Київ : Клінічна хірургія, 2017. - №1. - С. 29 - 32.

5. Порівняльний аналіз результатів ендовенозного електрозварювання і ендовенозної лазерної коагуляції в лікуванні варикозної хвороби. / С.І. Саволюк , В.С. Горбовець, А.С. Любченко. - м. Київ, «Art of Medicine», 2017. - № 1(1). C. 41 - 47.

6. Теоретичні експериментальні та кличні аспекти застосування ендовенозного електрозварювання у лікуванні варикозної хворобиС.І. Саволюк, В.С. Горбовець, М.М. Гвоздяк, Д.Д. Кункін, М.Ю. Крестьянов. - м. Ірпінь, Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія, 2017. - № 1 (19). - С. 49 - 65.

7. Розробка та перший досвід застосування автоматичного режиму ендовенозного електрозварювання в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок. / В.С. Горбовець,

8. І. Саволюк, О.О. Дядик, М.М. Гвоздяк, Р.А. Геращенко. - м. Київ, «Art of Medicine». 2018. - № 4 (8). - C. 35 - 43.

9. Автоматичний режим ендовенозного електрозварювання в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок. / В.С. Горбовець, С.І. Саволюк, О.О. Дядик, М.М. Гвоздяк,

10. А. Балабай. - м. Київ, Клінічна Хірургія , 2018. - № 11. - C. 37 - 39.

11. Горбовець В.С. Дворічний досвід застосування ендовенозного електрозварювання у лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок / В.С. Горбовець. // Матеріали XII міжнародної наук.-практ. Конф.: Зварювання і термічна обробка живих тканин. Теорія. Практика. Перспективи; за ред. Г.С. Маринського. - Київ: ІЕ3 ім. Є.О. Патона НАН України, 2017. - С. 21.

12. Зварювання та термічна обробка живих тканин. Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України. - м. Київ, 2018р. С. 69-72, 116-117.

13. Татарін А.Є. Методична розробка для практичного заняття з теми: «Варикозне розширення вен нижніх кінцівок» /А.Є. Татарін. - : м. Вінниця. 2020 р.

14. Варикозна хвороба нижніх кінцівок: клініка, діагностика, лікування / Ю.В. Мелеховець,

15. В. Мішура, О.К. Мелеховець . - м. Суми, навчальний посібник, 2021.

16. Безродний Б.Г. Методичні вказівки до практичних занять з хірургії (модуль 8) : навчальний посібник / Б. Г. Безродний, І. В. Колосович, В. М. Короткий та ін.; за ред. Б. Г.Безродного. - Київ : Експрес, 2017. - С. 614.

17. Jose I. Almeida.(2019) Atlas of endovascular venous surgery, second edition.

References

1. Chernukha L.M., Horbovets V.S., Vlaikov G.G., Savoluk S.I., Khodos V.A., Herashchenko R.A. (2019). Vnutrishnovenozne elektrozvariuvannia v likuvanni khronichnykh zakhvoriuvan ven [ Intravenous electric welding in the treatment of chronic vein diseases], (pp. 13). Kyiv: [in Ukrainian].

2. Savoliuk S.I., Khodos V.A., Gerashchenko R.A., Horbovets V.S. (2018). Vykorystannia metodu endovenoznoho elektrozvariuvannia u kompleksnomu likuvanni hostroho vyskhidnoho tromboflebitu velykoi pidshkirnoi veny [The use of the endovenous electrowelding method in the complex treatment of acute ascending thrombophlebitis of the large subcutaneous vein] / Proceedings of the 13th International Scientific and Practical Conference: Zvariuvannia i termichna obrobka zhyvykh tkanyn. Teoriia. Praktyka. Perspektyvy - Welding and heat treatment of living tissues. Theory. Practice. Perspectives , (pp. 93). Kyiv: IE3 named after E.O. Paton of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian].

3. Savolyuk S.I., Horbovets V.S., Khodos V.A., Gerashchenko R.A. (2017). Endovenozna elektrozvariuvalna obliteratsiia velykoi pidshkirnoi veny u likuvanni varykoznoi khvoroby . [Endovenous electric welding obliteration of the great saphenous vein in the treatment of varicose veins], (pp. 29 - 32). Kyiv: Klinichna khirurhiia [In Ukrainian].

4. Savoliuk S.l., Horbovets V.S., Lyubchenko A.S. (2017). Porivnialnyi analiz rezultativ endovenoznoho elektrozvariuvannia i endovenoznoi lazernoi koahuliatsii v likuvanni varykoznoi khvoroby [Comparative analysis of the results of endovenous electrowelding and endovenous laser coagulation in the treatment of varicose veins], (pp. 41 - 47). Kyiv: «Art of Medicine» [In Ukrainian].

5. Savoliuk S.I., Horbovets V.S., Gvozdyak M.M., Kunkin D.D., Krestyanov M.Yu. (2017). Teoretychni eksperymentalni ta klychni aspekty zastosuvannia endovenoznoho elektrozvariuvannia u likuvanni varykoznoi khvoroby [Theoretical experimental and critical aspects of the use of endovenous electric welding in the treatment of varicose veins] // Endovascular neuroradiological surgery. (pp. 49 - 65). Irpin : Endovascular neuroradiological surgery [In Ukrainian].

6. Horbovets V.S., Savoliuk S.I., Dyadyk O.O., Gvozdyak M.M., Gerashchenko R.A. (2018). Rozrobka ta pershyi dosvid zastosuvannia avtomatychnoho rezhymu endovenoznoho elektrozvariuvannia v likuvanni varykoznoi khvoroby nyzhnikh kintsivok [Development and first experience of using the automatic mode of endovenous electric welding in the treatment of varicose veins of the lower extremities], (pp. 35 - 43). Kyiv: «Art of Medicine» [In Ukrainian].

7. Horbovets V.S., Savolok S.I., Dyadyk O.O., Gvozdyak M.M., Balabai A.A. (2018). Avtomatychnyi rezhym endovenoznoho elektrozvariuvannia v likuvanni varykoznoi khvoroby nyzhnikh kintsivok [Automatic mode of endovenous electric welding in the treatment of varicose veins of the lower extremities], (pp. 37-39). Kyiv: Clinical Surgery [In Ukrainian].

8. Horbovets V.S.(2017). [Two-year experience in the use of endovenous electrowelding in the treatment of varicose veins of the lower extremities] // Zvariuvannia i termichna obrobka zhyvykh tkanyn. Teoriia. Praktyka. Perspektyvy - Welding and heat treatment of living tissues. Theory. Practice. Perspectives , (p.21). Kyiv: IE3 named after E.O. Paton of the National Academy of Sciences of Ukraine [In Ukrainian].

9. Welding and heat treatment of living tissues (2018). Institute of electric welding named after E.O.Paton of the National Academy of Sciences of Ukraine, (pp. 69-72, 116-117). Kyiv [In Ukrainian].

10. Tatarin A.E. (2020). Metodychna rozrobka dlia praktychnoho zaniattia z temy: «Varykozne rozshyrennia ven nyzhnikh kintsivok» [Methodical development for a practical lesson on the topic: "Varicose dilatation of the veins of the lower extremities" ]. Vinnytsia [In Ukrainian].

11. Melekhovets Y. V., Meshura V. V., Melekhovets O. K. (2021). Varykozna khvoroba nyzhnikh kintsivok : klinika, diahnostyka , likuvannia [Varicose disease of the lower extremities: clinic, diagnosis, theratment]. Sumy : Study guide [In Ukrainian].

12. B. G. Bezrodny, I. V. Kolosovych, V. M. Korotky (2017). Metodychni vkazivky do praktychnykh zaniat z khirurhii (modul 8) : navchalnyi posibnyk [Methodical instructions for practical classes in surgery (module 8): study guide], (pp. 614) . Kyiv: Express [In Ukrainian].

13. Jose I. Almeida (2019). Atlas of endovascular venous surgery, second edition, (pp. 746).

Размещено на Allbest.ru