Статистичний огляд бойової травми грудей та розвитку життєзагрозливих наслідків при пораненнях та травмах грудей

Размещено на http://www.allbest.ru

Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.Амосова Національної академії медичних наук

Статистичний огляд бойової травми грудей та розвитку життєзагрозливих наслідків при пораненнях та травмах грудей

Руденко Микола Леонідович, кандидат медичних наук, керівник департаменту

Анотація

У статті розглянуто статистичний огляд бойової травми грудей та розвитку життєзагрозливих наслідків при пораненнях та травмах грудей. Зокрема, стаття присвячена вивченню бойової травми грудей та її впливу на розвиток життєзагрозливих наслідків у випадках поранень та травм грудей. Дослідження акцентує увагу на важливості ранньої діагностики та надання адекватної медичної допомоги при таких пораненнях з метою зменшення ризику ушкоджень легень, серця, судин та інших внутрішніх органів. Шляхи оптимізації підходів до лікування та реабілітації постраждалих вивчаються з огляду на сучасні медичні досягнення та інноваційні методи. У контексті воєнних конфліктів та насильницьких дій, травми грудей можуть призвести до серйозних пошкоджень органів, зокрема легень, серця та судин. Стаття оглядає актуальні дослідження та клінічні випадки, розглядає патофізіологічні механізми розвитку ускладнень та надає огляд сучасних методів діагностики та лікування. Результати дослідження можуть сприяти покращенню підходів до медичної допомоги при бойових травмах грудей та зменшенню ризику негативних наслідків для постраждалих.

Мета. Метою статті є статистичний огляд бойової травми грудей та розвитку життєзагрозливих наслідків при пораненнях та травмах грудей.

Матеріали і методи: аналіз теоретичних джерел, порівняння, індукції виокремлених даних. Дослідження проведене на основі бази даних Державної установи "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України" та загальної бібліотеки літературних джерел.

Ключові слова: бойова травма грудей, травма грудей, серцево-судинні ускладнення, медична діагностика.

Rudenko Mykola Leonidovych, candidate of medical sciences, head of the department, M.Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery of the National Academy of Medical Sciences

STATISTICAL REVIEW OF COMBAT INJURIES OF THE CHEST AND THE DEVELOPMENT OF LIFE-THREATENING

CONSEQUENCES IN WOUNDS AND INJURIES OF THE CHEST

травма грудь життєзагрозливий

Abstract

The article deals with a statistical review of combat chest trauma and the development of life-threatening consequences in chest wounds and injuries. In particular, the article is devoted to the study of combat chest trauma and its impact on the development of life-threatening consequences in cases of chest wounds and injuries. The study emphasizes the importance of early diagnosis and providing adequate medical care for such injuries in order to reduce the risk of damage to the lungs, heart, blood vessels and other internal organs. Ways to optimize approaches to the treatment and rehabilitation of victims are studied in view of modern medical achievements and innovative methods. In the context of military conflicts and acts of violence, chest injuries can cause serious damage to organs, including the lungs, heart, and blood vessels. The article reviews current research and clinical cases, considers the pathophysiological mechanisms of the development of complications, and provides an overview of modern methods of diagnosis and treatment. The results of the study can contribute to improving approaches to medical care for combat chest injuries and reducing the risk of negative consequences for victims.

Aim. The purpose of the work is a statistical review of combat chest trauma and the development of life-threatening consequences in chest wounds and injuries.

Materials and methods: analysis of theoretical sources, comparison, induction of isolated data. The study was conducted on the basis of the database of the State Institution "National Institute of Cardiovascular Surgery named after M.M. Amosov of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine" and the general library of literary sources.

Key words: combat chest injury, chest injury, cardiovascular complications, medical diagnosis.

Постановка проблеми. Актуальність вивчення бойової травми грудей полягає в необхідності розуміння потенційно серйозних наслідків таких поранень. Розвиток життєзагрозливих наслідків при пораненнях та травмах грудей може включати ушкодження легень, серця, судин та інших важливих органів. Глибше дослідження цієї теми допомагає вдосконалювати медичні підходи та засоби для мінімізації смертності та погіршення стану постраждалих.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізуючи дослідження з нашої теми, було відзначено, що частота поранень грудної порожнини у різних війнах варюється у межах 5-12% у загальній структурі бойової хірургічної травми, залежно від характеру бойових дій та умов проведення лікувально- евакуаційних заходів. Досвід локальних воєн показав, що частота поранень цієї локалізації має відносно невелику тенденцію до зниження, незважаючи на покращення надання медичної допомоги та скорочення термінів медичної евакуації. Тим не менш, у війнах останніх років завдяки широкому застосуванню військовослужбовцями бронежилетів частота поранень грудей зменшилася до 4-7% [1]. Сучасні збройні конфлікти характеризуються помітним збільшенням частки проникаючих поранень грудей, які становлять 70-90% серед усіх поранень грудей. Очевидно, це є наслідком підвищення вражаючого ефекту сучасних засобів ближнього бою [2]. Крім того, в умовах асиметричних військових конфліктів та гібридних воєн змінюється структура бойової хірургічної травми, зростає частка вибухових поразок, невогнепальної механічної травми [3, с. 64]. Частота життєзагрозливих наслідків бойових поранень і травм грудей, за даними різних авторів, відрізняється значно. Закритий пневмоторакс розвивається в 9,4-15,0% випадків вогнепальних проникаючих поранень грудей, відкритий пневмоторакс (частіше гемопневмоторакс) виникає в 15,0-27,8% випадків вогнепальних проникаючих поранень грудей, напружений (клапанний) пневмоторакс 9-4,4% випадків проникаючих вогнепальних поранень грудей [4]. При цьому матеріали щодо частоти та структури життєзагрозливих наслідків бойових невогнепальних травм грудей у доступній літературі нами не виявлено. Загалом статистичні дані щодо сучасної бойової хірургічної травми грудей суперечливі та потребують подальшого вивчення.

Метою статті є статистичний огляд бойової травми грудей та розвитку життєзагрозливих наслідків при пораненнях та травмах грудей.

Виклад основного матеріалу. У сучасних бойових діях основними формами вогневого ураження противника є масовані зосереджені удари ракетних військ та артилерії по живій силі противника у укріплених районах та місцях її скупчень, для знищення військових баз, складів зброї та військової техніки. Для поразки живої сили основним є осколкове поранення від артилерійських боєприпасів, протипіхотних засобів ближнього бою та мінної зброї [5]. У мирному житті осколкові поранення зустрічаються дуже рідко - як наслідок замахів, актів тероризму чи нещасних випадків з боєприпасами, що залишилися від військових років. Кількість утворюються при вибуху агентів, що ранять, варіює від декількох сотень до тисяч одиниць, що значно збільшує ймовірність ураження. Частота поранень уламками серед поранених у сучасних збройних конфліктах становить до 64-73% [6, с. 119]. Уражаючими факторами осколкового поранення є уламки природного дроблення корпусу снаряда після спрацьовування розривного заряду або готові елементи, що вражають. Незаконні збройні формування в терористичних актах застосовують різні за потужністю імпровізовані пристрої, начинені різними снарядами, що ранять, у вигляді насіченого дроту, металевих роликів, болтів та ін., що значно збільшує частоту поранень не тільки серед військовослужбовців, а й осіб цивільного населення. За досвідченими даними відомо, що діапазон уламків, здатних наносити достатні пошкодження,

становить від 0,5 до 100 г і більше. Осколкові елементи, що вражають, з масою осколка близько 0,5 г з площею поперечного перерізу 0,28 см2 на відстані 50 метрів мають середню швидкість пробиття шкіри стегна 150,3 м/с. При колото-різаному пораненні з масою ножа до 300 г удар наноситься зі швидкістю близько 3 м/с. Однак, незважаючи на різницю швидкості нанесення пошкоджень осколками і ножами, пошкодження уламками, у тому числі при поєднаному їх характері, можуть мати подібну хірургічну тактику з пошкодженнями при колото-різаних пораненнях як патології, подібної за основними клінічними показниками. Важливим як при ножових, так і осколкових пораненнях є виключення пошкоджень внутрішніх органів та структур, що викликають життєбезпечні наслідки, що вимагає формулювання лікувально-діагностичного алгоритму. Цей факт може мати значення при оцінці можливості навчання військових хірургів на прикладі колото-різаних поранень лікувальної тактики, що застосовується у військово-польових умовах за бойової патології [7].

За даними, які наводить Дж. Солдаті зі співаторами, розподіл грудної клітини на топографо-анатомічні зони (діафрагмальна, серцева та суміжна діафрагмально-серцева, аксиллярна, лопаткова та навколохребетна) дозволяє точніше прогнозувати частоту та характер пошкоджень. Однак відсутність контакту з постраждалим через алкогольне або наркотичне сп'яніння, втрати свідомості або при доставці пораненого на ШВЛ (з седацією пацієнта) створює серйозні діагностичні проблеми, тому фізикальний метод не завжди дозволяє отримати чітку картину і дати правильну інтерпретацію. Використання додаткових методів дослідження дозволяє визначити внутрішньогрудні ушкодження. Стандартним методом дослідження при пораненнях грудей є виконання рентгенографічного дослідження. Однак за даними різних авторів, діагностична цінність цього методу в діагностиці пневмо- і гемотораксу становить від 52 до 60% [8], а при пораненнях діафрагми діагностична цінність її знижується до 12-14. У той же час наявність вимушеного горизонтального положення пораненого та рухове збудження не дозволяє точно визначити кількість повітря та крові у плевральній порожнині. Х. Асенсыо із співавторами, оцінюючи діагностику колото-різаних поранень грудей, роблять висновок, що оглядова рентгенографія в цілому дозволяє отримати об'єктивні дані про характер пошкоджень, але в той же час низька її чутливість змушує клініцистів використовувати інші методи дослідження [9]. Відзначимо, що протягом кількох десятків років удосконалювалося УЗД, велике значення воно набуло і в галузі діагностики постраждалих із політравмою. У поранених з колото-різаними пораненнями УЗД знайшло своє застосування для діагностики пневмотораксу, гемотораксу, гемоперитонеуму. Велике значення для скринінгового обстеження постраждалих із політравмою набуло скороченого ультразвукового дослідження - FAST. FAST ефективно у пацієнтів з підозрою на поранення серця для швидкого підтвердження (виключення) наявності рідини (крові) у порожнині перикарда. Так, при порівнянні двох груп постраждалих з ознаками поранення серця в одній із них для діагностики застосовувалося FAST-дослідження, а в іншій не застосовувалося. Аналіз показав 100%-ву ефективність FAST у виявленні гемоперикарда, що дозволило зменшити кількість летальних випадків з 27 до 22% [10]. В інших дослідженнях також підтверджується висока чутливість FAST у виявленні пневмотораксу, яка досягає 98%, що можна порівняти з спірально. комп'ютерною томографією грудей. У той же час використання FAST дозволяє відмовитися в деяких випадках від виконання інвазивних діагностичних втручань. Однак, на думку ряду авторів, FAST є оператор- асоційованим методом і вимагає застосування альтернативних методів діагностики: так, отримані результати обстеження постраждалих з пораненням або тампонадою серця показали їхню низьку чутливість та специфічність.

Спіральна комп'ютерна томографія (СКТ) дозволяє найбільш точно виявити наявність пневмо- та гемотораксу. На думку багатьох авторів, цей метод є «золотим» стандартом у діагностиці поранень грудей. Діагностична точність СКТ у виявленні пневмо- та гемотораксу досягає 98-100%. При цьому виявлення пошкоджень діафрагми методом СКТ дуже обмежене [26, с. 11].

М. Ільхан зі співавторами вважають, що непрямі ознаки, такі як одночасна наявність рідини у черевній та плевральній порожнинах, вказує на високу (80%) чутливість СКТ у виявленні поранень діафрагми [329].

У свою чергу В. Бойко із співавторами пропонує виконувати СКТ у неясних випадках, коли отримані дані клінічного обстеження не відповідають даним більш простих методів променевої діагностики [6]. У той же час застосування СКТ обмежене рядом факторів, таких як наявність у пораненого нестабільної гемодинаміки, тривалість проведення методу (близько 23 хв), відсутність можливості виконання на операційному столі та при великій масі пораненого тіла. Також вважається, що застосування цього методу практично неможливе при масовому надходженні постраждалих [7].

Засоби діагностики, що традиційно застосовуються, дозволяють побічно судити про внутрішньогрудні пошкодження. Достовірно отримати інформацію про пошкодження внутрішніх органів можливо при виконанні повноцінної порожнинної операції, проте цей метод характеризується високою травматичністю та розвитком ускладнень у 12-50% хворих . За даними різних авторів, кількість марних (діагностичних) торакотомій коливається від 10 до 15% [8]. Ретроспективний аналіз постраждалих із поєднанням колото-різаних поранень грудей показав, що невідкладної торакотомії потребують 15%. Вважається, що решта 85% поранених може бути пролікована дренуванням плевральної порожнини з подальшою активною аспірацією та динамічним спостереженням. Доцільність дренування плевральних порожнин за наявності гемотораксу пояснюється не тільки діагностичним значенням, а й лікувальним, у тому числі для встановлення показань до виконання торакоскопії або торакотомії.

На думку інших авторів, дренування плевральної порожнини є базовим методом лікування проникаючих поранень грудей. В. Бойко пропонує виконувати дренування плевральної порожнини при торакоабдомінальних пораненнях як перший етап лікування перед виконанням лапаротомії [9]. При цьому визначено оптимальні розміри дренажних трубок для плевральної порожнини. Так для дренування плевральної порожнини в 2 міжребір'я і купірування пневмотораксу достатня трубка діаметром 8 F, а при гемотораксі - від 24 до 32 F .

Однак, незважаючи на безліч літературних даних, що позитивно характеризують результати дренування плевральної порожнини, існує і негативне ставлення до нього. Так, у роботі деякі дослідники наголошують, що у 31% спостережень було порушено методики дренування плевральної порожнини, що призвело до формування гемотораксу, що згорнувся, і це споводувало необхідність застосування додаткових оперативних рішень . Існує думка, що активно-вичікувальна тактика, що застосовується у постраждалих з ПКРПГ (поєднані колото-різані поранення грудей), заснована на визначенні об'єму і швидкості надходження крові по дренажах, у відсутності показань до невідкладної торакотомії, не дозволяє визначити наявність і тяжкість внутрішньогрудних пошкоджень, що ускладнює вибір оптимального алгоритму лікування.

Впровадження ендоскопії в діагностику та лікування постраждалих із політравмою дозволило переглянути концепцію лікування постраждалих із поєднаними пораненнями грудей. Виявлено, що причиною гемотораксу у постраждалих із ПКРПГ у 24-56% є кровотеча з грудної стінки . В основі визначення хірургічної тактики при проникаючих пораненнях грудей лежить оцінка інтенсивності внутрішньоплевральної кровотечі. Для вирішення цієї проблеми R. Villavicencio у проведеному дослідженні показав, що виконана невідкладна торакоскопія ефективна в усуненні триває внутрішньоплевральної кровотечі в 82%, в евакуації гемотораксу - в 90% спостережень і в 98% випадків ефективна в діагностиці поранень діафрагми .

При цьому автори зазначають, що торакоскопія дозволила уникнути марних торако- та лапаротомій у 62%, ускладнення спостерігалися у 2%, а летальність - у 0,8% спостережень. В. Бойко у роботі, у дослідженнях з лікувально-діагностичної тактики при проникаючих вогнепальних та колото- різаних пораненнях грудей, наголосив, що показники від 10 до 515 мл/год (76±78 мл/год) говорять про відсутність ознак інтенсивної внутрішньоплевральної кровотечі, тоді як 120-2600 мл5/ч (7 течії та вимагають виконання торакотомії [10]. Також автор зробив висновок, що для безпечного застосування торакоскопії необхідно визначити оптимальні параметри гемодинаміки, а для виключення необгрунтованої крововтрати під час торакоскопічного гемостазу слід визначити граничне значення темпу кровотечі.

Дж. Солдаті визначив, що ендохірургічні операції без конверсії можуть виконуватися при об'ємі гемотораксу 388±262 мл (5,9±3,3 години), а конверсія проводиться при об'ємі 430±162 мл (за 3,4±0,8 годин) [11].

На думку інших авторів, у постраждалих навіть з наявністю тотального гемотораксу і ознаками кровотечі, що триває, завжди потрібно виконувати діагностичну і лікувальну торакоскопію, яка значуще зменшить кількість післяопераційних ускладнень, зменшить кількість летальних наслідків і терміни перебування пацієнта в стаціонарі. Вони застосували торакоскопію у лікуванні ускладнень (емпієму плеври) травм грудей [12].

У 2007 р. опубліковано результати лікування гемодинамічно стабільних постраждалих із проникаючими пораненнями грудей, у лікуванні яких застосовувалася торакоскопія [13]. Автори вважають, що її виконання забезпечує проведення повноцінної ревізії плевральної порожнини та дозволяє адекватно усунути виявлені ушкодження. У той самий час вони вказують, що абсолютним протипоказанням є нестабільна гемодинаміка.

Такої ж думки дотримуються й інші автори. Так, у своєму досліджені С. Бріттен та С. Палмер порівнюють торакоскопію і торакотомію, автори підкреслюють, що торакоскопія при пораненнях грудей є основним оперативним методом, а торакотомія показана постраждалим, які перебувають у важкому стані і з нестабільними показниками гемодинаміки [14]. Такої ж думки дотримуються ряд інших авторів, які вважають, що торакоскопія не тільки дозволяє виявити ушкодження, уточнити їх локалізацію та тяжкість, але й визначає подальшу хірургічну тактику [15].

Однак, незважаючи на безліч публікацій, що позитивно характеризують невідкладну торакоскопію, цей метод використовується відносно рідко і в основному в умовах багатопрофільних стаціонарів. Цей факт пов'язаний з можливістю застосування ендоскопічної хірургії лише у постраждалих зі стабільними показниками гемодинаміки, а також із наявністю спеціалізованої торакоскопічної техніки та фахівців, здатних цілодобово надавати ЕХ (ендоскопічну хірургічну) допомогу. У той же час діагностичні та лікувальні можливості ЕХ, можливість застосування її в екстреному порядку вивчені недостатньо та вимагають формулювання чітких критеріїв щодо їх застосування .

За даними, які надають закордонні дослідники, традиційна хірургічна тактика у постраждалих з ПКРПГ, з одного боку, призводить до великої кількості марних торакотомій, а з іншого боку, - до тривалого динамічного спостереження, що у свою чергу веде до затримки виконання необхідної хірургічної допомоги. В цьому контексті, абсолютними показаннями до виконання невідкладної торакотомії є наявність ознак поранення серця та інтенсивної внутрішньоплевральної кровотечі [16].

Для діагностики поранень серця ще 1979 р. Дж. Трінкл запропонував використовувати субксифоїдальну фенестрацію перикарда, що полягає у виконанні розрізу по середній лінії живота від мечоподібного відростка до середини відстані до пупка. Цей метод досить широко використовувався доти, доки не був замінений ехокардіографією. Пункція перикарда при підозрі на гемоперикард чи тампонаду серця нині застосовується рідко. Це зумовлено її малою інформативністю, великою кількістю хибнонегативних та хибнопозитивних результатів, що становлять близько 40% [8]. Тому у разі виявлених за допомогою інвазивних та неінвазивних методів поранення серця рекомендується виконувати торакотомію за невідкладними показаннями.

У той же час за відсутності ознак поранення серця та великих судин у 75% випадків при виконанні торакотомії обсяг операції обмежується ушиванням рани легені, евакуацією гемотораксу, санацією та дренуванням плевральної порожнини. При цьому всі ці автори наголошують, що на момент виконання операції кровотеча, як правило, вже самостійно зупиняється [17].

Висновки

Таким чином, дотепер немає єдиних підходів до діагностики та хірургічної тактики при проникаючих пораненнях грудей. Відмінності застосовуваних інвазивних та неінвазивних засобів зумовлюють необхідність визначення найбільш інформативних методів діагностики, які дозволять сформулювати показання до невідкладних операцій, а також ендоскопічних методів.

Література

United States army rangers in Somalia: an analysis of combat casualties on an urban battlefield / R. L. Marby et al. Journal of Trauma. 2000. Vol. 49. № 3. Р. 515-528.

Trauma Manual / ed. E. E. Moore, K. L. Mattox, D. V. Feliciano. New York: McGraw-Hill, 2008. 1430 р.

Структура бойової травми залежно від характеру уражувальних факторів під час деяких сучасних локальних війн, військових конфліктів (огляд літератури) / В. І. Трихліб та ін. Семейная медицина. 2015. № 4. С. 63-70

Bellamy R. F. History of surgery for penetrating chest trauma. Chest surgery clinics of North America : history of thoracic surgery. 2000. Vol. 10. P. 55-70

Трофименко П.Є. Бойова робота вогневих підрозділів артилерії: навчальний посібник. Суми : Сумський державний університет, 2011. 251 с.

Загальні питання травматології та ортопедії: навчально - методичний посібник. 2-е видання виддання (переглянуто та доповнено) / М. Л. Головаха та ін. Запоріжжя, 2016. 200 с.

Extended focused assessment with sonography for trauma (EFAST) in the diagnosis of pneumothorax: experience at a community based level 1 trauma center / K. C. Nandipati et al. Injury. 2010. Vol. 41. № 86. P. 2-5

Біленький В. А., Негодуйко В. В., Михайлусов Р. М. Аналіз помилок при виконанні первинної хірургічної обробки вогнепальних ран м'яких тканин. Хірургія України. 2015. № 1. С. 7-14

Обрані лекції з військово-польової хірургії / В. В. Бойко В та ін.; під ред. В. В. Бойка, В. М. Лісового, В. В. Макарова. Харків, «НТМТ», 2018. 212 с.

Penetrating cardiac trauma at an urban trauma center: a 22 - year perspective / V. H. Thourani et al. The American surgeon. 1999. Vol. 65. № 9. P.811-816

Occult traumatic pneumothorax: diagnostic accuracy of lung ultrasonography in the emergency department / G. Soldati et al. Chest. 2008. № 133. P. 204-211

Needle thoracostomy may not be indicated in the trauma patient / D. C. Cullinane et al. Injury. 2001. Vol. 32. № 10. P. 749-752

Chest wall Thickness in military personnel implications for needle thoracocentesis in tension pneumothorax / H. T. Harcke et al. MilitaryMedicine. 2007. Vol. 172. № 12. P. 1269-1273

Britten S., Palmer S. Chest wall thickness may limit adequate drainage of tension pneumothorax by needle thoracocentesis. Journal of Accident and Emergensy Medicine. 1996. Vol. 13. № 6. P. 426-427

Відеоторакоскопічні технології при бойових пораненнях та травмах грудної клітки: методичні рекомендації / І. П. Хоменко та ін. Київ : «Видавництво Людмила», 2021. 64 с.

Demirkiran S. M., Tekin G. A. Cardiac penetration wounds : three years Adana Numune Hospital experience. Ulusal travma ve acil cerrahi dergisi. 2003. Vol. 9. № 1. P.30-33

Діагностичні можливості спіральної комп'ютерної томографії у поранених із комбінованими вогнепальними ушкодженнями грудної клітки / В. Бойко та ін. Economic and Social-Focused Issues of Modern World: Conference Proceedings of the 3nd International Scientific Conference (November 17--18, 2020, Bratislava, Slovak Republic). Bratislava, 2020. С. 320-328.

References

United States army rangers in Somalia: an analysis of combat casualties on an urban battlefield / R. L. Marby et al. Journal of Trauma. 2000. Vol. 49. No. 3. R. 515-528.

Trauma Manual / ed. E.E. Moore, K.L. Mattox, D.V. Feliciano. New York: McGraw-Hill, 2008. 1430

The structure of combat trauma depending on the nature of striking factors during some modern local wars, military conflicts (literature review) / V. I. Trikhlib et al. Family medicine. 2015. No. 4. P. 63-70

Bellamy R. F. History of surgery for penetrating chest trauma. Chest surgery clinics of North America: history of thoracic surgery. 2000. Vol. 10. P. 55-70

Trofimenko P.E. Combat work of artillery fire units: training manual. Sumy: Sumy State University, 2011. 251 p.

General issues of traumatology and orthopedics: educational and methodological manual. 2nd edition of the edition (revised and supplemented) / M. L. Holovakha and others. Zaporizhzhia, 2016. 200 p.

Extended focused assessment with sonography for trauma (EFAST) in the diagnosis of pneumothorax: experience at a community-based level 1 trauma center / K. C. Nandipati et al. Injury. 2010. Vol. 41. No. 86. P. 2-5

Bilenkyi V. A., Negoduyko V. V., Mykhailosov R. M. Analysis of errors during primary surgical treatment of gunshot wounds of soft tissues. Surgery of Ukraine. 2015. No. 1. P. 7-14

Selected lectures on military field surgery / VV Boyko V and others; under the editorship V. V. Boyka, V. M. Lisovoy, V. V. Makarov. Kharkiv, "NTMT", 2018. 212 p.

Penetrating cardiac trauma at an urban trauma center: a 22-year perspective / V. H. Thourani et al. The American surgeon. 1999. Vol. 65. No. 9. P.811-816

Occult traumatic pneumothorax: diagnostic accuracy of lung ultrasonography in the emergency department / G. Soldati et al. Chest. 2008. No. 133. P. 204,211

Needle thoracostomy may not be indicated in the trauma patient / D. C. Cullinane et al. Injury. 2001. Vol. 32. No. 10. P. 749-752

Chest wall thickness in military personnel implications for needle thoracocentesis in tension pneumothorax / H. T. Harcke et al. Military Medicine. 2007. Vol. 172. No. 12. P. 1269-1273

Britten S., Palmer S. Chest wall thickness may limit adequate drainage of tension pneumothorax by needle thoracocentesis. Journal of Accident and Emergency Medicine. 1996. Vol. 13. No. 6. P. 426-427

Videothoracoscopic technologies for combat wounds and chest injuries: methodological recommendations / I. P. Khomenko et al. Kyiv: Lyudmila Publishing House, 2021. 64 p.

Demirkiran S. M., Tekin G. A. Cardiac penetration wounds: three years Adana Numune Hospital experience. Ulusal travma ve acil sirigi dergisi. 2003. Vol. 9. No. 1. P.30-33

Diagnostic possibilities of spiral computer tomography in wounded with combined gunshot injuries of the chest / V. Boyko et al. Economic and Social-Focused Issues of Modern World: Conference Proceedings of the 3rd International Scientific Conference (November 17-18, 2020, Bratislava, Slovak Republic). Bratislava, 2020. P. 320-328.

Размещено на Allbest.ru