Аналіз діяльності закладів служби крові України у 2016 році

Оснащеність закладів служби крові України. Оцінка ресурсних можливостей напрямів медицини, що пов’язані з результатами роботи служби як в регіонах, так і в цілому по Україні. Середні дози плазми крові донорів при проведенні автоматичного плазмаферезу.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.12.2023
Размер файла 208,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України»

Аналіз діяльності закладів служби крові України у 2016 році

П.М. Перехрестенко, В.М. Самусь, О.М. Аладьєва

Київ

Анотація

Резюме. Аналіз та оцінка діяльності закладів служби крові - значне теоретичне та практичне підґрунтя для планування роботи самої служби і для оцінки та планування ресурсних можливостей напрямів медицини, що пов 'язані з результатами роботи служби як в регіонах, так і в цілому по Україні. Аналітичні матеріали призначені для керівників управлінь охорони здоров'я, головних обласних та міських трансфузіологів, гематологів, хірургів, акушерів-гінекологів, анестезіологів-реаніматологів, фахівців інших спеціальностей.

Ключові слова: донори, донації, кров, плазма, еритроцитна маса, тромбоцити, продукція на одного працюючого.

Resume

Analysis of the activities of Ukraine's blood service activities in 2016

P.M. Perekhrestenko, V.M. Samus, O.M. Aladye-а

SI «Institute of Hematology and Transfusiology of NAMS of Ukraine», Kyiv

The analysis and evaluation of the activities of the blood establishments is a significant theoretical and practical basis for planning the work of the service itself and for assessing and planning resource resources of the areas of medicine, areas related to the results of the service, both in the regions and in the whole of Ukraine. Analytical materials are intended for heads of health departments, major regional and city transfusiologists, hematologists, surgeons, obstetricians-gynecologists, anesthetists, intensive care specialists, specialists in other specialties.

Key words: donors, donations, blood, plasma, erythrocyte mass, platelets, products per worker.

Вступ

Служба крові є одним з важливих пріоритетних напрямів медицини, який має стратегічне значення, особливо в теперішній час, коли відбуваються військові дії на Сході України. Вона повинна забезпечити надання трансфузіологічної допомоги хворим та постраждалим, від чого залежить не тільки здоров'я пацієнтів, а нерідко і їх життя.

На жаль, останні десятиріччя характеризується негативним ставленням держави до потреб закладів служби крові. Фінансування центрів та станцій переливання крові відбувається за залишковим принципом. Це призвело до погіршення показників їх діяльності.

Мета. Проаналізувати діяльність центрів та станцій переливання крові, відділень трансфузіології лікувальних закладів (ВТЛЗ) областей, м. Києва та закладів, безпосередньо підпорядкованих Міністерству охорони здоров'я України, Національній академії медичних наук України, Міністерству оборони України.

Матеріали і методи

Аналіз проведено на підставі звітів «Галузева статистична звітність - форма № 39-здоров», «Звіт центру служби крові (станції переливання крові), відділення трансфузіології лікувального закладу, установи, лікарні, яка проводить заготівлю крові» областей, м. Києва та закладів, безпосередньо підпорядкованих Міністерству охорони здоров'я України, Національній академії медичних наук України, Міністерству оборони України. Проведено статистичну обробку одержаних матеріалів.

Результати та обговорення

Станом на 1 січня 2017 року в Україні функціонували 44 центри (станції переливання крові) - із них: 24 обласних і 19 міських центрів, 1 відомчий - Міністерства оборони. Крім того, було 315 ВТЛЗ, серед них: 5 підпорядковані МОЗ України і 6 - НАМН України. Заготівлю крові проводили 77 лікарень.

У зв'язку з оптимізацією мережі та передачею в інше підпорядкування закладів служби крові Укрзалізниці кількість центрів (СПК) у 2016 році зменшилась на 5, ВТЛЗ - на 7, лікарень, що заготовляють кров, - на 6.

У закладах служби крові нараховувалося 7425,5 штатних посад у (у 2015 році - 7647,25), із них: лікарів - 1357,5 (у 2015 році - 1398,5), в тому числі зайнято біологами - 252,5 посади; середнього медичного персоналу - 2510,5 (у 2015 році - 2587,75). Укомплектованість штатних посад склала 90,2% (у 2015 році - 91,3%), із них лікарями - 68,0% (у 2015 році - 68,9%), середнім персоналом - 82,5% (у 2015 році - 85,4%).

На заготівлю крові та її компонентів у 2016 році, як і у 2015 році, було спрямовано 53,0% штатних одиниць, на виготовлення препаратів плазми крові - 8,0% (у 2015 році - 9,6%) загальної кількості посад. Це зумовлено значним скороченням номенклатури та кількості препаратів, які вироблялись центрами крові.

Оснащеність закладів служби крові України. Усі заклади служби крові мають апарати для проведення автоматичного плазмаферезу та цитафере- зу. Лабораторіями ПЛР укомплектовані - 3 центри служби крові (Запорізький, Київський обласний та ВТЛЗ МОЗ України).

Аналіз показників виготовлення продукції на одного працюючого в закладах служби крові. В середньому в Україні на одного працюючого в службі крові в 2016 році заготовлено 40,3 л крові і 27,6 л плазми. В зв'язку зі змінами порядку обліку крові порівнювати з 2015 роком цей показник не коректно, а заготівля плазми збільшилась на 3,7 л.

По заготівлі крові на одного працюючого найкращі показники в Луганській (71,0 л), Миколаївській (62,6 л), Хмельницькій (53,2 л), Дніпропетровській (50,7 л) областях. Нижчі середніх по Україні показники в Тернопільській (17,1 л), Херсонській (26,0 л), Рівненській (26,8 л), Львівській (29,8 л) областях. кров плазма донор плазмаферез

Аналіз заготівлі плазми на одного працюючого показав, що в Сумській області цей показник більше середнього по Україні майже в 10 разів (230,5 л). Високі показники, також в Миколаївській (47,3 л), Дніпропетровській (33,1 л), Луганській (32,5 л) областях. Значно нижчі показники від середніх по Україні в Кіровоградській (9,9 л), Рівненській (13,2 л), Львівській (13,6 л), Черкаській (14,6 л) областях (табл. 1).

Загальна кількість донорів порівняно з 2015 роком зменшилась на 26496 осіб або на 6,5%. Зменшення пройшло практично по всіх регіонах, крім Донецької, Львівської, Одеської, Полтавської, Харківської, Черкаської областей та м. Києва.

Донори крові від загальної кількості становили 89,1%, донори плазми - 9,2%, донори клітин крові - 1,7% (рис. 1).

Рис. 1. Донори крові, плазми, клітин крові

Таблиця 1 - Ефективність діяльності закладів служби крові регіонів України

з/п

Регіон (область)

Показники діяльності служби крові регіону

На 1 зайняту посаду

На 1 апарат аферезу

Кіль

кість

донацій

Кількість

консер

вованої

крові,

літри

Плазми,

одержаної

апаратним

аферезом,

літри

Тромбоцитів,

одержаних

апаратним

аферезом,

дози

1

Вінницька

82

39,4

112,7

783

2

Волинська

87

34,8

171,2

420

3

Дніпропетровська

123

50,7

286,7

305

4

Донецька

72

34,9

354,7

108

5

Житомирська

69

30,2

272,1

626

6

Закарпатська

76

33,3

135,7

191

7

Запорізька

82

35,9

498,3

391

8

Івано-Франківська

91

35,4

160,1

700

9

Київська

86

40,7

19,7

230

10

Кіровоградська

55

25,4

11,0

110

11

Луганська

132

71,0

115,0

120

12

Львівська

64

29,8

133,6

596

13

Миколаївська

161

62,6

518,2

454

14

Одеська

74

34,7

120,0

185

15

Полтавська

79

35,1

47,0

789

16

Рівненська

60

26,8

118,9

190

17

Сумська

379

39,3

882,5

460

18

Тернопільська

51

17,1

663,6

124

19

Харківська

76

30,4

417,8

765

20

Херсонська

57

26,0

212,6

31

21

Хмельницька

116

53,2

83,8

93

22

Черкаська

66

30,5

166,6

220

23

Чернівецька

70

32,3

202,4

238

24

Чернігівська

99

42,2

300,8

12

25

м. Київ

86

40,5

39,2

816

Україна

90

40,3

371,5

348

Середній відсоток донорів від загальної кількості населення регіонів у 2016 році склав 0,97% (у 2015 році становив 1,03%). Вище середнього по Україні цей показник був у Хмельницькій (1,96%), Запорізькій (1,73%), Волинській (1,58%), Миколаївській (1,45%) областях. Найнижчий показник - у Донецькій (0,33%), Луганській (0,55%), Херсонській (0,71%) областях, м. Києві (0,72%), Харківській (0,72%), Одеській (0,72%) областях (табл. 2).

Для порівняння в 2013 році в країнах ЄС питома вага донорів в середньому становила 2,4% від кількості населення. Рівнем самодостатності забезпечені продуктами крові вважається 3,0% і більше донорів. Показник 1,0% донорів від населення оцінюється як такий, що створює проблеми із забезпеченням країни кров'ю, її компонентами та препаратами.

У 2016 році кількість донорів плазми в Україні збільшилась на 5841 особу. Імунні донори були лише у трьох областях: Сумській - 217 донорів, Донецькій - 13 донорів, Львівській - 8 донорів.

Кількість донацій крові, клітин крові та плазми становила 601107 (що на 22813 менше, ніж у 2015 році), із них: кроводач - 494782, плазмодач - 95141, донацій клітин крові - 11184 (рис. 2).

Донації на 1000 осіб населення України у 2016 році склали - 14,2 (у 2015 році - 14,6), із них: кроводач 11,04 (у 2015 році - 11,40) та 2,21 плаз- модач (у 2015 році - 2,11).

Рис. 2. Донації крові, плазми, клітин крові

Таблиця 2 - Основні показники забезпеченості на 1000 населення регіонів України

з/п

Регіон (область)

Доно

ри

Дона-

ції

Кров

консер

вована,

літри

Плазма,

літри

Концен

трат

тромбо

цитів,

дози

Кріопре-

ципітат,

дози

Аль

бумін

10%,

літри

і

Вінницька

9,3

10,8

5,2

2,6

0,6

1,38

0,13

2

Волинська

15,8

24,7

9,9

5,0

0,5

0,2

0,58

3

Дніпропетровська

13,8

20,0

8,2

5,4

0,7

1,59

0,34

4

Донецька

3,3

7,2

3,5

1,8

0,2

-

-

5

Житомирська

8,2

9,9

4,3

2,6

0,5

0,63

0,19

6

Закарпатська

7,4

10,5

4,6

2,3

0,2

0,2

0,23

7

Запорізька

17,3

22,8

9,9

6,0

0,6

0,79

0,31

8

Івано-Франківська

10,2

13,1

5,1

2,5

0,5

0,7

0,19

9

Київська

8,2

10,9

5,1

2,7

1,2

0,44

-

10

Кіровоградська

9,8

11,6

5,3

2,1

0,4

-

-

11

Луганська

5,5

5,5

3,0

1,4

0,1

0,04

-

12

Львівська

9,1

9,5

4,4

2,0

0,5

-

0,09

13

Миколаївська

14,5

24,2

9,4

7,1

0,9

0,43

0,37

14

Одеська

7,2

11,8

5,5

3,0

0,4

-

0,14

15

Полтавська

9,5

13,7

6,1

3,1

0,7

0,12

-

16

Рівненська

8,3

11,0

4,9

2,4

0,4

0,49

0,24

17

Сумська

9,7

38,9

4,0

23,6

0,5

-

-

18

Тернопільська

8,4

11,5

3,9

3,6

0,2

-

0,4

19

Харківська

7,2

11,3

4,5

3,6

0,6

0,5

0,56

20

Херсонська

7,1

12,3

5,6

3,2

0,5

0,02

0,38

21

Хмельницька

19,6

24,8

11,4

5,1

0,5

0,68

0,52

22

Черкаська

9,6

12,3

5,7

2,7

0,5

0,35

-

23

Чернівецька

7,4

11,5

5,3

2,9

0,6

0,25

0,06

24

Чернігівська

10,2

14,3

6,1

3,4

0,3

0,51

0,23

25

м. Київ

7,2

9,2

4,3

2,1

0,6

0,04

-

Україна

9,7

14,2

8,9

3,8

0,7

0,37

0,18

ЄС (2013 р.)

24,0

36,0

Кількість донацій крові в країнах ЄС в 2013 році дорівнювала 36 на 1000 населення. На європейському рівні за кількістю донацій на 1000 населення показник тільки в Сумській області - 38,88 (за рахунок плазмаферезу - 30,27). Двадцять і більше донацій на 1000 населення ще в 5 областях (Хмельницька - 24,76, Волинська - 24,71, Миколаївська - 24,15, Запорізька - 22,77, Дніпропетровська - 19,95). В чотирьох регіонах цей показник менше 10 (Луганська - 5,48, Донецька - 7,24, Львівська - 9,50 області та м. Київ - 9,17) (табл. 2).

Кількість відведених від донацій донорів у порівнянні з 2015 роком зменшилась на 1073 особи і становить 33489 осіб (8,1%) від усіх донорів.

Середня доза кроводачі у 2016 році по країні була 418,7 мл, у 2015 році - 445,0 мл.

У 2016 році заготовлено 257238,6 л консервованої донорської крові. Значне зменшення заготівлі пов'язане зі змінами в обліку. У 2015, як і у попередні роки, кров, яка пройшла через апарати плазма- та цитаферезу, зараховувалась, як заготовлена. Із загальної її кількості на виготовлення компонентів та стандартних сироваток використано 98,3% (247795,5 л).

Необхідно особливо відзначити, що у 2016 році всі регіони, крім Чернігівської області, відмовилися від трансфузій цільної крові. В Чернігівській області перелили 53,2 л цільної крові, що значно менше, ніж в 2015 році (95,2 л).

Брак консервованої донорської крові у 2016 році склав 1,36% - це 3510,4 л. Великий відсоток браку крові спостерігався у зв'язку з виявленням антитіл до вірусу гепатиту С - 507,2 л (0,2%), поверхневого антигену вірусу гепатиту В - 348,6 л (0,14%), блідої спірохети - 290,6 л (0,11%). Брак крові з причин виявлення антитіл до ВІЛ 1А склав 131,2 л (0,05%). Неможливо залишити поза увагою брак з причин підвищення показників АлАТ 760,6 л (0,3%).

Компоненти крові. У 2016 році заготовлено 121586,6 л еритроцитної маси. Лікувально-профілактичними закладами для трансфузій використано тільки 63,8% (77632,6 л). З різних причин забраковано 9,5% (6679,6 л). У зв'язку з закінченням терміну зберігання було списано 11,9% еритро- цитної маси, що склало 14468,3 л (у 2015 році було утилізовано 18416,1 л).

В 2016 році в Україні заготовлено 162519,3 л плазми крові (що менше на 2471,0 л ніж в 2015 році). В середньому вихід плазми з одного літру консервованої крові склав 47,0% (466,5мл).

Мануальним та автоматичним плазмаферезом одержано 52959,9 л плазми, або 32,6% від всієї заготовленої (у 2015 році цей відсоток становив 29,7%). Ця тенденція дуже позитивна і напряму корелює з показником утилізації еритроцитної маси (в 2016 році еритроцитної маси утилізовано майже на 4000 л менше, порівняно з 2015 роком). Методом автоматичного плазмаферезу одержано - 28,8% (46804,7 л) плазми від об'єму всієї заготовленої, а мануальним плазмаферезом - 3,8% (6155,2 л)

Середні дози плазми крові донорів при проведенні автоматичного плазмаферезу склали 646,6 мл (у 2015 році - 649,9 мл), однократного мануального плазмаферезу - 272,9 мл, двократного мануального плазмаферезу - 511,1 мл.

Брак плазми крові від всієї заготовленої в 2016 році склав 5,0% (у 2015 році - 5,1%), тобто 8086,6 л виявилися непридатними для використання. Більше всього забраковано плазми з причини виявлення антитіл до вірусу гепатиту С 14,7% (1186,2 л), поверхневого антигену вірусу гепатиту В 12,2% (988,0 л), антитіл до блідої спірохети 9,9% (803,5 л). Брак із причин виявлення антитіл до ВІЛ У склав 6,1% (496,0 л). Високі показники АлАТ при заготівлі плазми виявлені у 20,0% (1620,3 л), білірубіну - у 1,7% (139,4 л).

Карантинізація плазми проводилась у всіх закладах служби крові України. На карантинізацію було закладено 154192,9 л (94,9%) (у 2015 році - 155667,0 л (94,3%)) плазми від заготовленої. У лікувально- профілактичні заклади для трансфузій видано 47,2% (72805,1 л) каранти- нізованої плазми (2015 рік - 46,3%; 72006,8 л). На виготовлення препаратів використано 14,4% (36463,9 л), а у 2015 році - 14,1% (35662,1 л) карантинізованої плазми. Максимальний відсоток каранти- нізованої плазми у Чернігівській (98,8%), Сумській (98,6%), Харківській (97,7%), Хмельницькій (97,3%) областях.

Після карантинізації забраковано 2031,7 л (1,3%). Карантинізована плазма вибраковувалась при виявленні у донорів поверхневого антигену вірусу гепатиту В (16,7%), антитіл до вірусу гепатиту С (12,1%), антитіл до блідої спірохети (8,9%), ВІЛ У (7,6%), високих показників АлАТ (3,5%).

Виробництво препаратів плазми. Із усієї заготовленої плазми закладами служби крові на препарати використано 22,5% (у 2015 році - 22,4%), на компоненти - 46,1% (у 2015 році - 46,5%), на стандартні сироватки 0,3% (у 2015 році також 0,3%).

Заготівля та використання концентрату тромбоцитів. У 2016 році заготовлено 31140,6 дози тромбоцитів, із них: концентрату з 500мл консервованої крові - 9979,0 доз, аферезних тромбоцитів - 19480,6 дози. Використано для трансфузій у лікувально-профілактичних закладах 82,9% (25823,0 дози) заготовленого концентрату тромбоцитів.

Висновки

Служба крові України потребує корінної реорганізації. На наш погляд, слід першочергово забезпечити централізоване управління з належним фінансуванням з державного бюджету закладів, котрі заготовляють кров та її компоненти.

Створення Національного трансфузіологічного центру, як керівного координаційного органу, надасть можливість впровадити сучасні технології заготівлі донорських компонентів крові, що в свою чергу, забезпечить їх якість.

З метою підвищення безпеки донорської крові необхідно перейти до добровільного безоплатного донорства, розробити та затвердити реєстр донорів України.

Література

1. Закон України від 23.06.1995 р. №239/95 ВР «Про донорство крові та її компонентів» [Електронний ресурс].

2. Наказ МОЗ України від 01.08.2005 №385 «Про інфекційну безпеку донорської крові та її компонентів»; «Порядок медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів» [Електронний ресурс].

3. Наказ МОЗ України 19.08.2005 р. №415 «Про удосконалення добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію» [Електронний ресурс].

4. Наказ МОЗ України 09.03.2010 р. №211 «Про затвердження Порядку контролю за дотриманням показників безпеки та якості донорської крові та її компонентів» [Електронний ресурс].

5. Наказ МОЗ України від 19.02.2013 №134 «Про затвердження Порядку скринінгу донорської крові та її компонентів на гемотрансмісивні інфекції» [Електронний ресурс].

6. Наказ МОЗ України від 17.12.2013 р. №1093 «Про затвердження інструкцій з виготовлення, використання та забезпечення якості компонентів крові» [Електронний ресурс].

7. Обов'язкове забезпечення потреб охорони здоров'я населення в донорській крові, її компонентах і препаратах на 2016 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 лютого 2016 року № 93-р).

8. Обсяги обов'язкового забезпечення потреб охорони здоров'я населення донорською кров'ю, її компонентами і препаратами на 2017 рік (розпорядження Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 року № 90-р).

9. The collection, testing and use of blood and blood components in Europe, 2013, Report [Electronic resource].

10. Чугрієв А.М. Макрооцінка діяльності регіональних служб крові України / А.М. Чугрієв // Україна. Здоров'я нації. - 2017. - № 3. - С. 292-297.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Склад і властивості плазми крові. Хвороби крові як результат порушень регуляції кровотворення і кроворуйнування. Кількісні зміни крові, особливості і класифікація анемії. Пухлини системи крові або гемобластози. Злоякісні та доброякісні утворення крові.

    реферат [26,1 K], добавлен 21.11.2009

  • Клінічний аналіз крові - кількісне та якісне дослідження елементів, формуючих кров; діагностика захворювань та подальший моніторинг на фоні медикаментозної терапії. Фактори впливу на показники аналізу крові. Показання та підготовка до дослідження.

    презентация [896,7 K], добавлен 10.10.2013

  • Роль крові як єднального елементу у забезпеченні життєдіяльності організму. Склад крові, поняття плазми та характеристика кровообігу. Будова серця, суть систоли і діастоли. Методика електрофізіологічного дослідження, коронарографії та ангіографії.

    презентация [936,5 K], добавлен 29.03.2010

  • Ізосерологічна несумісність крові матері та плоду. Розподіл антигенів еритроцитів по імунологічному ризику. Продукування антитіл при першій та наступних вагітностях. Профілактика резуссенсибілізації, а також зв'язок групи крові та стану здоров’я.

    курсовая работа [503,3 K], добавлен 26.03.2014

  • Вивчення функціонального стану мікроциркуляції крові за допомогою методу лазерної допплерівської флоуметрії. Виявлення залежності особливостей мікроциркуляції крові від індивідуально-типологічних особливостей вищої нервової діяльності студентів.

    статья [337,9 K], добавлен 21.09.2017

  • Характеристика основних симптомів глікемії та концентрації в крові глюкози, яка відображає обмін в організмі вуглеводів, білків і жирів. Особливості гіпоглікемічного стану, пов’язаного із різким зниженням вмісту глюкози в крові, особливо під час змагань.

    реферат [782,2 K], добавлен 27.05.2010

  • Розробка новітніх методик корекції гіпоксії у хворих з синдромом гострого пошкодження легенів при критичних станах з позицій інтегративної медицини. Ефективність малопоточної мембранної оксигенації крові, протекторний вплив її на легеневу тканину.

    автореферат [52,1 K], добавлен 24.03.2009

  • Вивчення в динаміці змагального періоду в спортсменів-бігунів на середні дистанції, в залежності від їх спортивної кваліфікації, вплив фізичних навантажень на кількість та вік червонокрівців периферичної крові, кислотну резистентність червонокрівців.

    автореферат [25,3 K], добавлен 16.04.2009

  • Класифікація захворювань з генетичної точки зору. Аналіз теорії про плейотропність генів. Закономірності успадкування Менделя. Виявлення взаємозв’язку між різними групами крові та гонорейними інфекціями. Оцінка нейроінфекцій серед чоловіків та жінок.

    статья [22,0 K], добавлен 17.08.2017

  • Утворення в просвіті судин або порожнині серця згустку крові. Тромбоз судин основи мозку. Утворення первинної тромбоцитарної бляшки. Агглютинація і дегрануляція тромбоцитів. Зміни судинної стінки. Зміни системи гемостазу крові. Зміни густоти крові.

    презентация [6,3 M], добавлен 03.05.2015

  • Призначення та функції гемоглобіну - складного залізовмісного білка еритроцитів крові людини. Його структура, нормальний вміст в крові. Аномалії організму, що пов’язані із гемоглобіном. Токсичність білка і системи для його зв'язування і знешкодження.

    презентация [1,5 M], добавлен 12.12.2013

  • Предмет клінічної біохімії. Основні об'єкти клініко-біохімічних досліджень. Особливості взяття крові для аналізу. Принципи, які необхідно враховувати для правильного трактування результатів біохімічних аналізів. Вплив положення тіла на показники крові.

    презентация [179,6 K], добавлен 10.04.2014

  • Забарвлення еритроцитів та перенесення кисню гемоглобіном. Тривалість життя тромбоцитів. Групи крові в українців. Резус-конфлікт і групова несумісність. Характеристика ізогемаглютинуючих сироваток. Оцінка результатів реакції за наявністю аглютинації.

    курсовая работа [267,5 K], добавлен 16.05.2014

  • Хронічний гломерулонефрит як найактуальніша проблема сучасної нефрології. Виснаження системи антиоксидантного захисту та активація перекисного окислення ліпідів. Концентрація мікроелементів у крові. Лікування хворих на хронічний гломерулонефрит.

    автореферат [43,4 K], добавлен 21.03.2009

  • Використання методу пульсоксиметрії як вимірювання поглинання світла певної довжини хвилі гемоглобіном крові для визначення трьох основних діагностичних параметрів: ступеню насичення гемоглобіну крові киснем, частоти пульсу та його "об'ємної" амплітуди.

    реферат [81,2 K], добавлен 09.01.2012

  • Міська поліклініка як спеціалізований лікувально-профілактичний заклад. Служби сімейних лікарів та медичних сестер, надання пацієнту медичної допомоги на вторинному і третинному рівнях. Суть Концепції розвитку охорони здоров’я населення України.

    контрольная работа [27,4 K], добавлен 23.11.2009

  • Дослідження клініко-неврологічних особливостей перебігу ішемічного інсульту,який клінічно розвинувся вперше, та їх прогностичної оцінки. Прогностичні аспекти клініко-лабораторних показників периферичної крові, біохімічних показників, рівня СРП у крові.

    автореферат [29,2 K], добавлен 10.04.2009

  • Кореляційний аналіз показників лейкограми крові жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Лабораторні показники вмісту еритроцитів та гемоглобіну, кількості формених елементів у сечі жінок при ускладненні вагітності різних строків пієлонефритом.

    дипломная работа [1,1 M], добавлен 13.10.2015

  • Анемії внаслідок крововтрати, порушення утворення еритроцитів та гемоглобіну та посиленого кроворуйнування. Варіанти морфологічних змін еритроцитів. Загальні діагностичні критерії синдрому гемолізу. Система крові, переливання крові та її компонентів.

    методичка [88,6 K], добавлен 16.01.2011

  • Методика та етапи проведення комплексної оцінки функціонально-морфологічного стану тромбоцитів за такими показниками: кількість тромбоцитів у крові, взятої із пальця ноги та руки, адгезивно-агрегацій на функція тромбоцитів, тромбоцитарна формула крові.

    курсовая работа [30,6 K], добавлен 05.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.