Аналіз розподілу алельних варіантів генів HLA-DRB1, HLA-DQA1, HLA-DQB1 у хворих на гемофілію А

Визначення генетичних особливостей алелей HLA класу ІІ у хворих на гемофілію А, зокрема з неускладненою гемофілією А, порівнюючи із загальнопопуляційними показниками. Аналіз частоти алельних варіантів генів HLA-DRB1, HLA-DQA1, HLA-DQB1 ІІ класу МНС.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 18.12.2023
Размер файла 29,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України»

ДУ « Інститут спадкової патології НАМН України»

АНАЛІЗ РОЗПОДІЛУ АЛЕЛЬНИХ ВАРІАНТІВ ГЕНІВ HLA-DRB1, HLA-DQA1, HLA-DQB1 У ХВОРИХ НА ГЕМОФІЛІЮ А

О.В. Стасишин, О.І. Терпиляк,

В.В. Красівська, Г.В. Макух

Львів

Резюме

Проаналізовано особливості алельного поліморфізму генів HLA-DRB1, HLA-DQA1, HLA-DQB1 II-го класу МНС людини у 47 хворих на гемофілію А, з них у 12 хворих на гемофілію А, в яких не виникав інгібітор. Методи. Активність фактора зсідання VIII за уніфікованою одностадійною методикою., якісний (скринінговий) тест на наявність інгібітору фактора VIII на основі АЧТЧ; кількісне визначення активності інгібітору до фактора VIII - за методикою Kasper (1975). Виділення ДНК висолюванням, ПЛР, електрофорез в агарозному гелі. Результати. Проведено комплексний аналіз розподілу та частоти алельних варіантів генів HLA-DRB1, HLA-DQA1, HLA-DQB1 у хворих на гемофілію А. Висновки. Зміни в генах системи HLA можуть бути причиною появи ускладнень, зокрема імунних інгібіторів у хворих на гемофілію А.

Ключові слова: гемофілія A, інгібітор, HLAгенотипування.

Аннотация

АНАЛИЗ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ АЛЛЕЛЬНЫХ ВАРИАНТОВ ГЕНОВ HLA-DRB1, HLA-DQA1, HLA-DQB1 У БОЛЬНЫХ ГЕМОФИЛИЕЙ А

О.В.Стасишин, О.И. Терпыляк, В.В. Красивская, Г.В. Макух ДУ «Институт патологии крови и трансфузионные медицины НАМН Украины», Львов

ДУ «Институт наследственной патологии НАМН Украины», Львов

Проанализированы особенности аллельных полиморфизмов генов HLA-DRB1, HLA-DQA1, HLA-DQB1 II класса МНС человека у 47 больных гемофилией А, из них у 12 больных гемофилией А, у которых не развивался ингибитор. Методы. Активность фактора VIII по унифицированной одностадийной методике. Качественный (скрининговый) тест на наличие ингибитора фактора VIII на основе АЧТВ; количественное определение активности ингибитора к фактору VIII - по методике Kasper (1975). Выделение ДНК высаливанием, ПЦР, электрофорез в агарозном геле. Результаты. Проведен комплексный анализ распределения и частоты аллельных вариантов генов HLADRB1, HLA-DQA1, HLA-DQB1 у больных гемофилией А. Выводы. Изменения в генах системы HLA могут быть причиной появления осложнений, в частности иммунных ингибиторов у больных гемофилией А.

Ключевые слова: гемофилия A, ингибитор, HLA-генотипирование.

Annotation

THE DISTRIBUTION OF ALLELIC VARIANTS OF GENES HLA-DRB1, HLA-DQA1, HLA-DQB1 IN HEMOPHILIA A PATIENTS

O.V. Stasyshyn, O.I. Terpylyak, V.V. Krasivska, G.V. Makuch SI "Institute of Pathology of blood and of tranfusion medicine of NAMS of Ukraine", Lviv

SI "Institute of Hereditary Pathology of NAMS of Ukraine", Lviv

The features allelic polymorphisms of genes HLA-DRB1, HLA-DQA1, HLA-DQB1 II-class МНС in 47 patients with haemophilia A, including 12 patients with haemophilia A, which did not develop inhibitor. Methods. Factor VIII for uniform one-step method. Screening test for an inhibitor factor VIII based on the APTT; activity of the inhibitor to factor VIII - Bethesda method. Salting-out DNA isolation, PCR, electrophoresis in agarose gels. Results. A comprehensive analysis of the distribution and frequency of allelic variants ofgenes HLA-DRB1, HLA-DQA1, HLA-DQB1 in patients with haemophilia A has been performed Conclusions. Changes in genes HLA system can cause complications, including immune inhibitors in patients with haemophilia A.

Key words: haemophilia A, inhibitor, HLA-genotyping.

Виклад основного матеріалу

Гемофілія А - це найбільш поширений важкий розлад коагуляції у чоловіків, обумовлений відсутністю або порушенням активності фактора згортання VIII (FVIII) в результаті різноманітних мутацій гена FVIII [4, 6, 8]. Поширеність цього захворювання становить 1 на 10000 новонароджених хлопчиків або 100 на 1 млн. населення і рівномірно розподілена у всіх расових та етнічних групах. В Україні на даний час зареєстровано близько 2500 хворих на гемофілію А. Основним методом лікування є пожиттєва замісна трансфузійна терапія препаратами, які містять FVIII. Але, на жаль, у частини хворих, за даними різних авторів - від 15 до 35%, - виникають імунні інгібітори у відповідь на введений FVIII, що призводить до розвитку резистентності до замісної трансфузійної терапії [3-5] Причини появи інгібітору до кінця не з'ясовані. В численних дослідженнях доведено, що фактором ризику є тип та тяжкість генетичної мутації FVIII, зокрема великі делеції, місенс мутації, інтрон 22 інверсія частіше призводять до розвитку інгібітору [2, 3, 5, 7, 9] До генетичних факторів ризику також відносять алелі генів основного комплексу гістосумісності (МНС) І та ІІ класу і поліморфізми генів цитокінів [3-5, 7, 9].

Метою нашого дослідження було визначити генетичні особливості алелей HLA класу ІІ у хворих на гемофілію А, зокрема з неускладненою гемофілією А, порівнюючи із загальнопопуляційними показниками.

Матеріали і методи досліджень

В дослідження були включені 47 пацієнтів з гемофілією А, чоловіки, віком від 3 до 65 років, які знаходяться на диспансерному обліку в ДУ «Інститут патології крові та трансфузійної медицини НАМН України», м. Львів і проживають у Південно-Західному регіоні України. З них: у 33 пацієнтів було діагностовано тяжку форму гемофілії А (рівень FVIn < 1,0%), в 11 - форму середньої тяжкості (рівень FVIII - 1,1-5,0%) та у 3 - легку форму (рівень FVIII 5,1-10,0%). Контрольну групу складали 34 здорові чоловіки -донори, віком від 25 до 46 років.

Визначення активності дефіцитного FVIII проводили за уніфікованою одностадійною методикою і виражали у відсотках від його вмісту у нормальній плазмі. Якісний (скринінговий) тест на наявність інгібітору фактора згортання проводили на основі активованого часткового тромбопластинового часу (АЧТЧ); кількісне визначення активності інгібітору до FVIII (IX) проводили за методикою Kasper (1975) і виражали в Бетезда од/мл (БО/мл) [6].

Досліджено ДНК, виділену з лейкоцитів периферичної крові методом висолювання. Генотипування DRB1, DQA1 та DQB1 проводили за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) на термоциклері «Терцик» («ДНК-технология», РФ) в автоматичному режимі за відповідною програмою. Для типування алелів зазначених генів використано набір реагентів «GenPak HLADRB1 PCR test», «GenPak HLADQA1 PCR test» «GenPak HLADQB1 PCR test» (ООО «Лаборатория Изоген, РФ) Набори реагентів, призначених для ампліфікації ДНК методом ПЛР з сиквенс-специфічними праймерами. Алелі детектували електрофорезом в 3%-му агарозному гелі, забарвленому бромистим етидієм в УФ-світлі за довжини хвилі 302 нм.

Статистичне опрацювання результатів проводили з використанням критерію Пірсона х2. Для всіх видів аналізу критичний рівень значущості для статистичних критеріїв приймали як р<0,05. Асоціацію генотипів та алелів з ризиком інгібітору оцінювали, розраховуючи коефіцієнт шансів (Odds ratio, OR) з 95%-м довірчим інтервалом.

Результати та їх обговорення

Враховуючи позаклітинний характер антигену екзогенно введеного FVIII виникає особливий інтерес для вивчення ролі алелей HLA класу II у формуванні інгібітору Дослідження показали, що деякі алелі HLA класу II пов'язані з високим ризиком утворення інгібітору, в той час як інші - можуть бути захисними [2, 7].

Ми провели аналіз алелей генів HLA-DRB1, HLA-DQA1, HLADQB1 II-го класу МНС людини у 47 хворих на гемофілію А, з них у 12 хворих на гемофілію А, в яких не розвивався інгібітор, порівняно з контрольною групою з 34 здорових чоловіків - донорів середнього віку, які проживають у Львівській області. Досліджено 16 алелів гена HLA DRB1, 10 алелів гена HLA DQA1 та 19 алелів гена HLA DQB1.

У хворих на гемофілію А спостерігається збільшення частоти DRB1*1101-1104 вдвічі порівняно з контрольною групою (19.5% проти 10,29% (%2=2,371, р > 0,05), збільшення частоти DQB1*0302 (12,77% проти 5,88%, %2=2,10, р > 0,05); зменшення частоти DRB1*0701-0702 (12,77% проти 23,53%, х2=3,197, р > 0,05), DQA1*0201 (12,77% проти 22,06, х2=2,45, р > 0,05) та відсутність у хворих алелі DRB1*1201-1202 (Х2=2,799, р > 0,05).

Таким чином, розподіл алелей генів HLA-DRB1, HLA-DQA1, HLADQB1 ІІ класу МНС людини у групі хворих на гемофілію, в цілому, не відрізняється від розподілу цих генів в популяції чоловіків цього ж регіону. Тобто не виявлено впливу генів II-го класу МНС на виникнення захворювання гемофілії А.

Ми також проаналізували розподіл генів у 12 хворих на гемофілію А, в яких ніколи не виявлявся інгібітор FVIII, порівняно з контрольною групою (табл. 1).

Розподіл алелей генів ІІ класу МНС у хворих на гемофілію А без інгібітору

Алелі

Хворі без інгібітору (12 чоловіків;

24 алеля)

Чоловіки

контрольної групи (34 чоловіки;

68 алелей)

р

n

Частота, %

n

Частота, %

DRB1

*1601-1602

3

12,50

2

2,94

3.154

<0.05

DRB1

*0701-0702

1

4,17

16

23,53

4.415

<0.05

DQA1*0201

1

4,17

15

22,06

3.953

<0.05

DQA1*0301

5

20,83

6

8,82

2.431

>0.05

DQB1 *0302

8

33,33

4

5,88

11.786

<0.05

Одержані результати показали інший (відносно контролю) розподіл частот алельних варіантів досліджуваних генів у групі хворих з неускладненою гемофілією А. Зокрема в межах локусу DRB1 встановлено підвищену (у порівнянні з контрольними показниками) частоту алелі DRB1*1601-1602 (12,5% проти 2,94%) та знижену (стосовно контролю) частоту алелі DRB1*0701-0702 (4,17% проти 23,53%,). В межах локусу DQA1 в групі хворих на неускладнену гемофілію А підвищеною виявилася частота DQA1*0301 (20,83% проти 8,82% у контролі) та суттєво зниженою - частота DQA1*0201 (4,17% проти 22,06% у контрольній групі). Для локусу DQB1 у групі хворих з неускладненою гемофілією частота алеля DQB1 *0302 становить 33,33%, що суттєво більше, ніж у донорів (5,88%).

Статистичне опрацювання результатів дозволило виокремити алелі, асоційовані з неускладненою гемофілією А. Як видно з табл. 1, вірогідно значуще підвищення частоти встановлено для алеля DRB1*1601-1602, (Х2= 3.154, р < 0.05), а вірогідно значуще зниження частоти для алеля DRB1*0701 0702 (%2= 4.415, р<0.05). Алель DQA*0201 виявилася вірогідно зниженою (%2= 3.953, р<0.05), а алель DQB1 *0302 вірогідно збільшеною (%2= 11,786, р<0.05,СІ 8(2.14 - 29.93). Тобто алель DRB1*1601-1602 та DQB1 *0302 можна розглядати як алель протектор, а алелі DRB1*0701-0702 та DQA*0201 - як алель - агресор відносно розвитку імунних інгібіторів у хворих на гемофілію, що, в цілому, відповідає даним інших дослідників [4,5,8].

Висновки

алель генетичний ген гемофілія

1. Проведено комплексний аналіз розподілу та частоти алельних варіантів генів HLA-DRB1, HLA-DQA1, HLA-DQB1 ІІ класу МНС людини у хворих на гемофілію А. Встановлено, що, розподіл алелей генів HLA-DRB1, HLA-DQA1, HLA-DQB1 ІІ класу МНС людини у хворих на гемофілію, в цілому, не відрізняється від розподілу цих генів в популяції чоловіків цього ж регіону, тобто гени II-го класу МНС не впливають на виникнення захворювання гемофілією А.

2. Встановлено, що DRB1*1601-1602 та DQB1*0302 є алелями протекторами, тобто захищають від появи інгібітору у хворих на гемофілію А, а алелі DRB1*0701-0702 та DQA*0201 можуть бути алелями-агресорами, що потребує подальшого вивчення у більшої кількості хворих.

Література

1. Патент RU 2469 322 C1, МПК G01N 33/48. Способ прогнозирования риска развития ингибиторной формы гемофилии / Г. А. Зайцева, Е. П. Ивашкина, С. А. Ситников, С. И. Ворожцова // Опубл. 10.12.2012. Бюл. № 34.

2. HLA class II profile: a weak determinant of factor VIII inhibitor development in severe haemophilia A / CR Hay, W Ollier, L Pepper [et al.]// UKHCDO Inhibitor Working Party. Thromb Haemost. 1997. Vol.77. P. 234-7.

3. HLA class II genotype and factor VIII inhibitors in mild haemophilia A patients with an Arg 593 to Cys mutation / W. S. Bril, P. E. Maclean, P. H. P. Kaijen [et al.] // Haemophilia. 2004, Vol. 10. P. 509-514.

4. Impact of HLA alleles and cytokine polymorphisms on inhibitors development in children with severe haemophilia A / H. Pergantou, I. Varela, O. Moraloglou [et al.] // Haemophilia. 2013. Vol. 19. P. 706-710.

5. Importance of immune response genes in hemophilia A / J. B de Alenca, L C. Macedo, M F de Barros [et al.] // Rev Bras Hematol Hemoter. 2013. Vol. 35(4). P. 280-286.

6. Diagnosis of haemophilia and other bleeding disorders. A laboratory manual. Second Edition / S. Kitchen, A. McCraw, M. Echenagucia // - Саnada, Montreal: World Federation of Hemophilia (WFH). 2010. 144 p.

7. Genetic risk factors for inhibitors to factors VIII and IX. / J. Oldenburg, A. Pavlova. // Haemophilia. 2006. Vol. 12 (Suppl. 6). P. 15-22.

8. MHC class II proteins and disease: a structural perspective / E.Y. Jones, Fugger,, J.L. Strominger, C. Siebold // Nat. Rev. Immunol. 2006. Vol. 6. P. 271-282.

9. The Association Between HLA Class II Alleles and the Occurrence of Factor VIII Inhibitor in Thai Patients with Hemophilia A / O. Nathalang, P. Sriwanitchrak, W. Sasanakul, A. Chuansumrit // Turk J Hematol. 2012. Vol. 29. P.3

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.