Якість життя людини: сутність поняття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Якість життя людини: сутність поняття

Н.М. Третяк, О.В. Басова, Н.В. Горяінова, А.І. Коваль, М.Ю. Аношина, В.М. Мнишенко, М.В. Яговдик

ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ

Резюме

В статті розкрито сутність поняття якості життя (ЯЖ) у широкому та вузькому розумінні, визначено поняття «якість життя, пов'язана зі здоров'ям». Показано, що дослідження з ЯЖ є надійним та інформативним методом оцінки здоров 'я хворого.

Ключові слова: якість життя, здоров'я хворого, якість життя, пов'язана зі здоров'ям.

Резюме

КАЧЕСТВО ЖИЗНИ ЧЕЛОВЕКА: СУЩНОСТЬ ПОНЯТИЯ

Н.Н. Третяк, О.В. Басова, Н.В. Горяинова, А.И. Коваль, М.Ю. Аношина, В.Н Мнишенко, М.В. Яговдик

ДУ «Иститут гематологии и трансфузиологии НАМН Украины», Киев

В статье раскрыто сущность понятия качества жизни (КЖ) в широком и узком смысле, определено понятие «качество жизни, связанное со здоровьем». Показано, что исследование КЖ является надежным и информативным методом оценки здоровья больного.

Ключевые слова: качество жизни, здоровье больного, качество жизни, связанное со здоровьем.

Summary

якість життя медицина

PEOPLE'S QUALITY OF LIFE: ESSENCE OF THE CONCEPT

N.N. Tretyak, O.V. Basova, N.V. Goryainova, A.I Koval, M.Yu. Anoschina, V.N. Mnischenko, M.V. Yagovdik

SI «Institute of Haematology and Transfusiology of NAMS of Ukraine», Kyiv

In the article the essence of the concept of the quality of life (QOL) is revealed in the broad and narrow sense, defined the concept «health-related quality of life». It is shown that the study of QOL is a reliable and informative method of assessing of patient's health.

Key words: quality of life, patient's health, health-related quality of life.

Якість життя (ЯЖ) - це сумарна характеристика фізичного, психологічного, соціального, емоційного та матеріального благополуччя людини, основана на її суб'єктивному сприйнятті. Поняття ЯЖ є актуальним для громадськості настільки, наскільки у суспільстві існує потреба в її оцінюванні. В Україні з огляду на тенденцію подальшого постаріння та депопуляції населення, а також в умовах неоголошеної війни та побудови демократичного суспільства людський ресурс стає неоціненним скарбом, що в свою чергу збільшує значущість проблеми ЯЖ.

У сучасному світі висока ЯЖ є ознакою благополуччя держави, інтегральним критерієм розвитку суспільства, і досвід провідних країн свідчить, що в стратегії розбудови демократичної держави доцільно опиратися на концепцію ЯЖ людини [5].

Незважаючи на подальше зростання інтересу до даної проблематики, у науковому середовищі не сформовано єдиного підходу до змісту самого поняття ЯЖ, немає загальновизнаної методики та методології його вимірювання. Окрім того, проблема дедалі більше виходить за рамки обмежень однієї дисципліни, стає суспільною, міждисциплінарною та активно привертає до себе увагу різних фахівців.

ЯЖ у медицині - порівняно нове поняття, вперше з'являється в Index medicus у 1977 р. і активно використовується в медичній науці і практиці зарубіжних країн. Поняття ЯЖ запозичене з соціології, де під ним розуміють здатність індивідуума жити й діяти в суспільстві, отримуючи від цього задоволення. Першорядно дослідження ЯЖ започатковуються для того, аби з'ясувати, як живеться людям у конкретних умовах - суспільному оточенні, природному середовищі, за певним місцем роботи тощо. Пізніше з'являються нові дослідження, які дедалі більше концентруються на людині як особистості, її емоціях, внутрішньому стані. Група експертів ВООЗ вказує, що ЯЖ визначається «способом життя як результатом комбінованої дії чинників, що впливають на здоров'я, щастя, включаючи індивідуальне благополуччя в навколишньому фізичному середовищі, задовільну роботу, освіту, соціальний успіх, а також свободу, можливість вільного волевиявлення, справедливість та відсутність будь-якого гноблення». Безумовно все це можливе за умови певного рівня цивілізованості, демократизації та індустріального розвитку суспільства. Однак поняття «умови життя», «рівень життя», «спосіб життя» є вужчими, і фахівці розглядають їх як категорії, що формують ЯЖ [2]. Окрім того, на ЯЖ впливають вік, стать, національність, характер трудової діяльності, культурний рівень і традиції, релігійні уподобання, рухова активність та багато інших чинників [1, 5].

Отже, приходимо до висновку, що поняття ЯЖ є багатовекторним і залежить від впливу багатьох різнорідних факторів, не обмежується однією дисципліною та є актуальним для сьогодення. Спробуємо визначити сутність поняття ЯЖ людини у широкому та вузькому розумінні і розкрити поняття «ЯЖ, пов'язана зі здоров'ям».

У широкому сенсі ЯЖ - швидше філософське поняття, спроби сформулювати його призводять до появи численних визначень.

Дійсно, ЯЖ (англ. - quality of life, скор. - QOL;) належить до тих понять словника суспільних наук, які використовують дослідники різних наукових дисциплін, внаслідок чого вони втрачають точність визначення і набувають більшої кількості значень [4].

Аналіз різнорідних визначень поняття ЯЖ дозволяє виокремити в їх структурі дві складові: змістовну та операційну. Змістовна частина розкриває саму сутність поняття, а в операційній конкретизується спосіб кількісного вимірювання рівня ЯЖ.

Раціональний підхід для узагальнення різних трактувань поняття ЯЖ запропонував М. Farquhars у 1994 р. Автор встановив три основні типи визначень: глобальні (англ. - global), компонентні (англ. - component) і вузькі (англ. - focused) [5].

Глобальні визначення є досить загальними - в них ідеться про ступінь задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб людини. Наприклад, ЯЖ визначають як рівень задоволення чи незадоволення людей різними аспектами свого життя. Простіше кажучи, ЯЖ - це забезпечення «необхідних умов для щастя і задоволення» (McCall, 1975 р.). Одне з найпростіших визначень понять ЯЖ запропоновував B. Spilker у 1996 р., характеризуючи його як сферу життя людини, яка безпосередньо цієї людини стосується і є для неї важливою [7]. Як найбільш лаконічне заслуговує уваги визначення, що міститься у Великій медичній енциклопедії США, де ЯЖ розглядається як «ступінь задоволення людських потреб».

Компонентні визначення підкреслюють багатовимірну природу цього поняття і виокремлюють різні виміри (компоненти) ЯЖ. Тобто такий підхід уже передбачає перспективу розгляду операційної складової поняття ЯЖ. Різні автори конкретизують відмінну кількість компонентів (категорій, складових, вимірів), частина з яких є об'єктивні, а частина суб'єктивні. Автори L.K. George та L.B. Bearon (1980 р.) визначають чотири категорії, дві з яких є «об'єктивними» (загальне здоров'я, функціональний статус; соціально-економічний статус) і дві - «суб'єктивними» (задоволення життям, самооцінка). B. Hughes (1990 р.) висвітлює вісім категорій, які вона визначає як «складові елементи» концептуальної моделі якості життя (особиста свобода, виражене задоволення, фізичне і психічне здоров'я (благополуччя), соціально- економічний статус, якість навколишнього середовища, усвідомлена діяльність, соціальна інтеграція і культурні чинники). Модифікована версія цього підходу висвітлюється у дослідженнях якості життя людей з психічними відхиленнями (J. Bond, 1999 р.). W. W. Spirduzo зі співавт. [8] подають 11 компонентів ЯЖ, чотири з яких безпосередньо пов'язані з фізичними можливостями людини: стан здоров'я, фізична функціональність, до якої автор зараховує самостійність у повсякденній діяльності, енергійність і привітність, а також сексуальні функції. T. Tomaszewski (1984 р.) вважає, що ЯЖ можна визначити на підставі конкретних, загальновизнаних і однакових для всіх критеріїв. До них належать: різноманітність життєвих подій, рівень свідомості, рівень активності, творчість, участь у громадському житті. І чим повнішим є виконання вказаних критеріїв-вимагань, тим вищою є ЯЖ.

Третій тип визначення ЯЖ - це вузькі (сфокусовані) визначення [5]. Вони зосереджуються лише на одній чи двох категоріях і передбачають переважно відображення специфічного змісту різних сфер. Наприклад, психологи найчастіше характеризують ЯЖ за показниками психічного благополуччя і почуття щастя; соціологи підкреслюють зв'язки ЯЖ із системою цінностей, суб'єктивним оцінюванням життя та його умов; економісти характеризують ЯЖ, головним чином, у контексті рівня та умов життя населення, а також суб'єктивним оцінюванням цих показників членами досліджуваної спільноти; у правовому відношенні ЯЖ є реалізацією права на гідне життя і вільний розвиток людини.

У медицині ЯЖ виразно пов'язана з дефініцією здоров'я і передбачає комплексне оцінювання фізичного, психічного і суспільного благополуччя [3, 6].

Ще у 1948 р. ВООЗ визначила поняття здоров'я не лише як відсутність хвороби, але і наявність фізичного, психологічного та соціального благополуччя. Відтоді в медичній практиці все частіше звертають увагу на проблему ЯЖ як важливий показник процесу лікування та реабілітації. В такому контексті пацієнт розглядається не тільки як суб'єкт лікування, але й як особистість, що під впливом хвороби змінюється і повертається до соціуму в іншому новому статусі.

На сьогодні вважається, що ЯЖ є характеристикою фізичного, психологічного, емоційного і соціального функціонування, яка опирається на суб'єктивне сприйняття пацієнта. У медицині ЯЖ стосується передусім стану здоров'я, тому в даному випадку коректно застосовувати поняття «ЯЖ, пов'язана зі здоров'ям» (в англомовній літературі «health-related quality of life»). Вважається, що це - рівень благополуччя і задоволення тими сторонами життя, на які впливають хвороба чи процес її лікування та/або нещасні випадки.

ЯЖ хворої людини у сучасній медицині розглядається як інтегральна характеристика її стану, що складається з фізичної, психологічної та соціальної компоненти, кожна з яких у свою чергу включає цілий ряд складових, наприклад, фізична - симптоми захворювання, можливість виконання фізичної роботи, здатність до самообслуговування; психологічна - тривогу, депресію, ворожу поведінку; соціальна - соціальну підтримку, роботу, громадські зв'язки тощо. Їх всебічне вивчення дозволяє визначити рівень якості життя як окремої особи, так і цілих груп, і встановити, за рахунок якого складника він підвищується чи знижується та на що необхідно вплинути, аби покращити ЯЖ (скоригувати лікування, надати соціальну підтримку тощо).

Очевидно, хвороба може істотно впливати на фізичний стан, психологію, поведінку людини, емоційні реакції, а також змінювати її місце і роль у суспільному житті. Сучасні підходи до оцінки ЯЖ, пов'язаної зі здоров'ям, віддають перевагу суб'єктивним характеристикам самого індивіда перед клінічними оцінками експертів. На думку більшості вчених, особиста оцінка пацієнтом свого стану дає змогу точніше характеризувати ЯЖ. Зазвичай лікар, оцінюючи стан здоров'я пацієнта, аналізує фізикальні, лабораторні та інструментальні дані, а інформація щодо психологічних чи емоційних проблем, які виникають у зв'язку з хворобою, як правило, залишається поза увагою лікаря. Разом із тим, інколи не завжди об'єктивне зменшення патологічних змін супроводжується покращенням самопочуття пацієнта. Виникає замкнуте коло, що створює передумови для появи непорозуміння, а інколи зневіри у можливості отримання адекватної медичної допомоги, відмови від лікування тощо. Безпосередня участь пацієнта в оцінці свого стану та активне його залучення до співпраці - це важливо, оскільки тільки хворий може надати адекватну інформацію про ступінь задоволення аспектами свого життя, пов'язаними безпосередньо з симптомами захворювання, з процесом лікування і його наслідками.

Оцінка ЯЖ важлива не лише для визначення стану пацієнта на даний момент. Вона може впливати і на вибір тактики лікування. Покращення прогнозу у багатьох випадках є основною метою лікування. Разом з тим оптимальним вважається лікування, яке не лише збільшує тривалість життя, але і покращує його якість. З іншого боку, багато методів лікування не впливають на прогноз, однак можуть істотно покращити ЯЖ, зменшуючи прояви захворювання, частоту ускладнень, частоту госпіталізацій тощо.

Отже, показник ЯЖ, пов'язаної зі здоров'ям, узагальнено відбиває ступінь адаптації людини до хвороби і можливість виконання звичних функцій, що відповідають її соціально-економічному статусу [3, 6]. Вивчення ЯЖ увійшло до стандартів світових медичних досліджень і відображає біосоціальну основу різних аспектів життєдіяльності індивідума. Відомо понад 50 наукових груп та інституцій, які займаються розробкою методів дослідження ЯЖ. У 1994 р. створено Міжнародне товариство дослідження ЯЖ (International Society for Quality of Life

Research -- ISOQOL), яке об'єднує експертів різних країн та має 3 представництва: американське, азіатське та російське. Ці регіональні представництва мають наступні задачі: об'єднання у певному регіоні чи державі фахівців, що займаються дослідженням ЯЖ; ініціація і координація наукових досліджень у сфері вивчення ЯЖ на певній території; удосконалення методології дослідження ЯЖ; впровадження стандартизованих інструментів оцінки ЯЖ і симптомів у клінічні дослідження і клінічну практику; координація досліджень по культурній та мовній адаптації міжнародних інструментів оцінки ЯЖ і симптомів; створення банку національних інструментів дослідження ЯЖ і симптомів; розробка і реалізація програм у царині дослідження ЯЖ з метою покращання якості надання медичної допомоги; проведення наукових конференцій і симпозіумів з даної проблематики.

Таким чином, якість життя, пов'язана зі здоров'ям, визнана невід'ємною частиною комплексного аналізу нових методів діагностики, лікування, профілактики та надання медичної допомоги і тому потребує створення усіх передумов для практичного застосування у вітчизняних реаліях.

Література

1. Булич Э.Г. Здоровье человека: биологическая основа жизнедеятельности и двигательная активность в ее стимуляции. / Э. Г. Булич, И. В. Муравов - К. : Олимпийская литература, 2003. - 424 с.

2. Гукалова І.В. Якість життя населення України: теоретико-методологічні основи суспільно-географічного дослідження: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня д-ра геогр. наук : спец. 11.00.02 «Економічна і соціальна географія» / І.В. Гукалова. - К., 2008. - 20 с.

3. Новик А.А. Руководство по исследованию качества жизни в медицине./ А.А. Новик, Т.И. Ионова. - СПб. : ОЛМА Медиа Груп, 2007. - 315 с.

4. Плахова О.М. Якість життя населення України в умовах трансформації (соціологічний аналіз) : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. соціол. наук : спец. 22.00.04 «Социальная структура, социальные институты и процессы» /О.М. Плахова. - Харків, 2005. - 20 с.

5. Приступа Є. Якість життя людини: категорії, компоненти та їх вимірювання. / Є. Приступа, Н. Куриш // Фізична активність, здоров'я і спорт. - 2010. - № 2. - С. 54-63.

6. Erickson J.M. Fatique sleep-wake disturbances, and quality of life in adolescents receiving chemotherapy / J.M. Erickson, S.l. Beck, B.R. Christian // J. Pediatr. Hematol. Oncol. - 2011. - № 33. - P. 17-25.

7. Kelley-Gillespie N. An Integrated Conceptual model of Quality of Life for Older Adults Based on a Synthesis of the Literature / N. Kelley-Gillespie // Applied Research Quality Life. - 2009. - Vol. 3. - Р. 259-282.

8. Spirduzo W.W. Phisical Demensions of Aging / W.W. Spirduzo, K.L. Francis, P.G. MacRae // Human Kinetics. - 2005. - P. 131-155.

Размещено на Allbest.ru