Основи фахового мислення в медицині: проблема підготовки медичних кадрів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Основи фахового мислення в медицині: проблема підготовки медичних кадрів

Висоцький Антон Анатолійович кандидат медичних наук, доцент кафедри охорони здоров'я, Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика

Гуменюк Марія Ярославівна кандидат медичних наук, асистент кафедри внутрішньої медицини №1, клінічної імунології та алергології ім. Є.М. Нейка, Івано-Франківський національний медичний університет

Салижин Тетяна Іванівна кандидат медичних наук, асистент кафедри внутрішньої медицини №1, клінічної імунології та алергології ім. Є.М. Нейка, Івано-Франківський національний медичний університет

Ільницька Христина Михайлівна кандидат медичних наук, асистент кафедри радіології та радіаційної медицини, медичного факультету, Івано-Франківський національний медичний університет

Анотація

У цій статті обґрунтовується необхідність розвитку фахового мислення в медицині починаючи з першого року навчання в ЗВО. На думку вчених, навчання фахового мислення в медицині при підготовці медичних кадрів потребує концептуалізації мислення як процесу і навчання з урахуванням специфіки подальшої роботи в медицині. При цьому стверджується, що системний підхід до формування фахового медичного мислення та його навчання, враховуючи різноманітність форм, процесів, видів і типів мислення, можливо застосовувати при розв'язанні проблем у галузі охорони здоров'я. Мета роботи - узагальнити наукові факти, отримані в ході дослідження сутності мислення, і розробити концепцію фахового мислення в медицині як психосоціокогнітивної моделі, заснованої на симбіозі типів мислення. В роботі розкрито інформацію про природу й можливості розвитку мислення, а також про методи та способи його формування. У роботі проаналізовано підходи до мислення базуючись на твердження сучасної наукової думки. Висновуємо, що якісне фахове мислення в медицині залежить не тільки від навичок, а й від чутливості до можливостей і готовності докладати зусилля до базових елементів комунікації в розрізі лікар-пацієнт, прагнучі осягнути феномен фахового медичного мислення. Окрім того, узагальнено досвід науковців щодо вивчення та навчання мисленню спроб пристосувати заклади освіти до навчання мислення, розширення практичного складника формування фахового медичного мислення, а також щодо здійснення організаційних змін та розв'язання проблем, пов'язаних з активізацією впровадження змін.

Ключові слова: фахове мислення лікаря, концепція фахового мислення лікаря, мислення як система

Abstract

Vysotskyi Anton Anatoliiovych Ph.D. in Medicine, Associate Professor, Department of Health Care, Pylyp Orlyk International Classical University

Humeniuk Mariia Yaroslavivna Ph.D. in Medicine, Assistant of the Department of Internal Medicine No. 1, Clinical Immunology and Allergology named after Ye.M. Neik, Ivano-Frankivsk National Medical University

Salyzhyn Tetiana Ivanivna Ph.D. in Medicine, Assistant of the Department of Internal Medicine No. 1, Clinical Immunology and Allergology named after Ye.M. Neik, Ivano-Frankivsk National Medical University

Ilnytska Khrystyna Mykhailivna Ph.D. in Medicine, Assistant Professor, Department of Radiology and Radiation Medicine, School of Medicine, Ivano-Frankivsk National Medical University

THE BASICS OF PROFESSIONAL THINKING IN MEDICINE: THE PROBLEM OF MEDICAL STAFF TRAINING

This article substantiates the need to develop the professional thinking of doctors (PDM) starting from the first year of study. According to scientists, teaching of the DMC requires conceptualisation of thinking as a process and training taking into account the specifics of medical work. At the same time, it is argued that a systematic approach to SMM and its training, taking into account the variety of forms, processes, types and types of thinking involved in solving healthcare problems, is necessary. The paper summarises the scientific facts obtained in the course of the study of the essence of thinking and develops the concept of professional thinking of a physician and the psychosociocognitive model of its formation.

A brief excursion into the history of professional thinking education in medicine is described, which is really ancient and goes back at least to the time of Plato. The novelty of the work is that today there is more knowledge about the possibilities of thinking development, the nature of thinking and how to form it. The paper summarises the definitions of psychologists and philosophers, classifies typical mistakes of professional thinking in medicine, which partially reflect general problems of thinking. The results of the work have shown that high-quality professional thinking in medicine depends not only on skills, but also on sensitivity to opportunities and willingness to make efforts, elements that are ignored by some theorists seeking to understand and improve thinking.

In addition, the experience of scientific thought about thinking and teaching thinking, how to adapt schools to teaching thinking, how to involve more practice in the formation of professional medical thinking, how to implement organisational change, how to solve problems associated with the intensification of change is summarised.

Keywords: professional medical thinking, concept of professional medical thinking, training of thinking as a system.

Постановка проблеми

фахове мислення медицина

Дослідження фахового мислення медичних працівників викликає дедалі більший інтерес науковців та практикуючих лікарів, що зумовлено, з одного боку, зростанням рівня розвитку науки, що висуває нові вимоги до способу мислення, а з іншого - підвищеним інтересом до якості життя, яку суспільство пов'язує з професіоналізмом лікарів. Потреба в знаннях про фахове медичне мислення та можливості його розвитку викликана і проблемами, які, незважаючи на теоретичні та технологічні наукові досягнення, зберігаються донині у сфері практичної медицини.

Науковці, які займаються цією проблематикою, одностайні в тому, що традиційні методи підготовки фахівців уже не відповідають сучасним вимогам розвитку професіоналізму в медицині. Це викликає необхідність змін, визначення методів, які не тільки сприятимуть поглибленню знань, а й формуватимуть фахове мислення, впливаючи таким чином на рівень професіоналізму в медицині [2; 3; 5; 7; 12]. Розбіжності в позиціях різних дослідників щодо сутності та способів формування фахового мислення медиків відображають різноманіття поглядів на проблему, класифікацій типів мислення тощо, тоді як аналіз медичної діяльності розкриває важливість мислення як єдиної системи.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Професійна медична діяльність передбачає різноманітність типів мислення, способів мислення, процесів, що активізуються на різних етапах медичної діяльності: профілактика, діагностика, лікування, реабілітація [14, c. 270]. У цьому контексті особливого значення набуває розуміння і тренування фахового мислення медика.

Тільки лікар, який навчився критично ставитися до власної діяльності, притаманних йому обмежень і спричинених ними конкретних проблем, може називатися безпечним (у будь-якому сенсі цього слова) [1, с. 10]. Заклад освіти повинен навчати способів мислення, формувати правильне ставлення до професії, орієнтуючись не тільки на процес, а й на зміст навчання [3]. Здобуваючи знання та навички з будь-якої медичної спеціальності, студент має водночас розвивати фахове мислення.

Дослідники пов'язують сутність мислення лікарів з цілями їхньої професійної підготовки. Наприклад, якщо постулювати, що фахове мислення лікаря - це клінічне мислення, то навчання в усіх його складниках (цілі, завдання, методи, зміст тощо) буде орієнтоване на розвиток клінічного мислення. В умовах тотальної діджиталізації розвиток клінічного мислення має ще більше перспектив [11, с. 50].

В Україні погляд на медичну освіту базується на тому, що курс із медицини не має бути виключно академічним. Його мета полягає в тому, щоб підготувати не лише кваліфікованого лікаря, а й передусім освічену людину, яка здатна підвищувати свою кваліфікацію в процесі післядипломного навчання [6, с. 157].

Важливою є відмінність між освітою і підготовкою. Якщо особливістю підготовки є безперервність навчання, то особливістю освіти є її універсальність. Навчання переважно зосереджене на підготовці студента до виконання конкретних завдань, тобто на навичках (і знаннях, якщо вони стосуються цих навичок). Освіта, навпаки, не обмежується ані конкретними завданнями, ані навичками та знаннями, пов'язаними з цими завданнями, а переважно стосується способу мислення і ставлення до широкого кола питань, і тому вимагає розвитку здатності до інсайту в будь-якій дисципліні й будь-якій проблемі, а також здатності до інтелектуальної інтеграції та синтезу. В цьому аспекті, введення елементів гейміфікації під час клінічних предметів на старших курсах розширює навички комунікації [2, с. 217].

Немає сумнівів щодо прогресу, досягнутого суспільством принаймні в одному напрямку - у величезному зростанні комфортності життя людини. Ю. Ілясова пише, що, можливо, людство як колектив або принаймні якась його частина в минулому турбувалося про періоди відпочинку, боротьбу з тривогою, але ніколи окрема людина не була такою важливою, як сьогодні. Сучасна особистість розглядається як унікальна та священна, і в медичній деонтології обов'язок захищати її права є імперативом [4, с. 130].

О. Шевченко вважає, що завдання провідного медичного закладу освіти як інституції, покликаної сприяти фізичному та психічному благополуччю і здоров'ю людини, є подвійним: навчати професії та вчити мислити, щоб бути спроможним виконати найголовніші обов'язки лікаря. Особливої важливості ця проблема набуває при наявності мовного бар'єру при роботі зі студентами- іноземцями [12, с. 180]. Перша частина завдання забезпечується викладанням навчальних предметів, наприклад хімії, анатомії, фізіології тощо. Саме навчання забезпечує лікарю необхідну основу, на якій можна сформувати досвід довіри і впевненості в собі. Кожна з дисциплін, які вивчаються майбутніми лікарями, сама по собі є наукою, складною і важкою, трудомісткою для опанування, так що за кілька років, відведених на їх вивчення, студент може засвоїти лише загальні підходи, принципи та певні факти, на яких вони ґрунтуються. Тільки в тій частині, в якій вони сприяють розумінню феномену хвороби, ці предмети входять до навчальної програми, і для медиків вони є справді важливими засобами для досягнення вищої мети - лікування. Проте без контекстного психокогнітивного складника навчання перетворюється на механічне накопичення матеріалу [5, с. 98].

У цій праці обґрунтовано важливість психокогнітивного складника професійної діяльності лікаря для успішного виконання своєї роботи. Процес наближення до пацієнта є складним і потребує залучення цілої низки різних властивостей, форм, типів, операцій мислення, починаючи з першого знайомства з пацієнтом. Лікар повинен критично оцінювати власні уявлення і враження, оперувати гіпотезами, шукати контраргументи, ефективно спілкуватися з пацієнтом та розв'язувати клінічні проблеми. Завершенням процесу мислення на кожному етапі є ухвалення рішення, яке стосується інтерпретації даних, діагнозу, лікування або профілактики.

Мета статті - дослідження особливостей формування фахового мислення в медицині з огляду на проблему формування медичних кадрів загалом, визначення особливостей формування фахового мислення як когнітивної структури.

Завдання статті. Провести аналіз сучасної літератури стосовно фахового мислення лікарів, аргументувати підхід до фахового мислення в галузі медицини як системи, виділити типи фахового мислення.

Виклад основного матеріалу

Питання формування фахового мислення медиків є особливо актуальним у наш час, коли суспільство почало цінувати кожне життя незалежно від віку людини. Але медична професійна освіта, на відміну від медицини загалом, все ще залишається багато в чому традиційною, методи підготовки лікарів не відповідають потребам сьогодення, сучасним вимогам формування професіоналізму та розвитку фахового медичного мислення.

Сучасні дослідження фахового мислення лікарів викликають все більший інтерес у науці та практичній медицині. Рівень розвитку науки висуває нові вимоги до способу мислення, а суспільство пов'язує фахове мислення лікарів із підвищенням якості життя в сучасному світі [15, с. 215]. Проте досі існують проблеми в галузі практичної медицини, незважаючи на теоретичні та технологічні наукові досягнення.

У контексті нашого дослідження з'ясування сутності фахового мислення є важливим з погляду його формування. Традиційно університетська медична освіта була цілковито зосереджена (і до певної міри залишається) на засвоєнні студентами фактичної інформації та навичок, а не на розвитку мислення майбутніх лікарів.

Акцент робився на змісті навчального матеріалу, основною метою було випустити «хороших лікарів» після закінчення навчання. Але зі стрімким розширенням фактичних знань і не менш стрімким розвитком технічних можливостей очевидними стали дві проблеми:

- жоден студент не може сподіватися засвоїти абсолютно весь обсяг знань із медицини до моменту закінчення навчання;

- оскільки знання та навички постійно змінюються, будь-яка орієнтована на зміст навчальна програма не здатна забезпечити випуск «ідеальних» лікарів, фахівців з технічними знаннями та відповідними навичками.

Водночас дослідження в галузі практичної медицини показують, що розвиток науки і техніки не має прямого впливу на професіоналізм лікарів, про що свідчать наступні факти з медичної практики: методи, які, як було доведено, є шкідливими, все ще використовуються; методи, які вважалися недієвими, тепер знаходять застосування в клінічній практиці; методи, ефективність яких було доведено, часто не пропонуються пацієнтам; існують великі розбіжності між заявами про ефективність та доказами, що її підтверджують; добрі наміри подаються, як добрі результати; часто допускаються помилки, яких можна було б уникнути; хворих зазвичай не інформують про статус запропонованих послуг, оскільки немає достовірних доказів того, що ці послуги приносять користь і не завдають шкоди; хворі не залучаються до розроблення, проведення та інтерпретації результатів оцінювання ефективності отриманих послуг.

Ці та інші обставини спонукають до перегляду цілей медичної освіти. Одним із можливих рішень є забезпечення здатності лікаря продукувати знання самостійно, використовуючи власне фахове мислення, що означає переорієнтацію підготовки медичних працівників із засвоєння змісту на формування цього типу мислення.

Аналізуючи психосоціокогнітивний складник професійної медичної діяльності в ракурсі залучення процесу мислення, можна побачити необхідність перегляду процесу підготовки фахівця в сучасних умовах.

Аналіз наукової літератури показує, що у дослідженнях фахового мислення, вказують на важливість поєднання теоретичного з педагогічним контекстом, наукового, патріотично-духовного і клінічного мислення [7; 9; 13]. Останнє відображає професійну специфіку медичного мислення, що виникає в процесі медичної практики. Клінічне мислення формується на основі теоретичного мислення, яке, згідно з теорією розвитку психіки в діяльності, а також з інформацією про діяльність та з відомостями про підготовку медичних працівників, інтенсивно розвивається в процесі професійної діяльності та під час вивчення загальних дисциплін на факультеті.

Аналіз наукової літератури за темою дослідження дав змогу узагальнити інформацію і розробити концепцію фахового мислення в медицині, суть якої полягає в підході до нього як до психосоціокогнітивної системи з елементами навичок наукового пошуку, центрального структурного елементу професіоналізму, що включає види, рівні, форми, операції мислення, відношення між цими операціями, системно-операційні зв'язки, спрямовані на виявлення і розв'язання професійних проблем лікаря [8; 10].

Теоретична модель навчання може сприяти розвитку фахового мислення лише за умови чіткого уявлення про цей когнітивний конструкт.

Складність питання та аналіз літератури підтверджують необхідність іншого підходу до процесу навчання - підходу до навчання фахового мислення як системи, яка включає в собі мультидисциплінарність [1; 4; 6; 9; 13; 15]. Зосередження тренувальних зусиль на окремому аспекті мислення є недостатнім з точки зору вимог сучасної медичної діяльності, труднощів і бар'єрів, що виникають у зв'язку з розвитком фахового мислення.

Підхід до мислення як до системного утворення вимагає розгляду взаємодії типів, характеристик, операцій, внутрішніх і зовнішніх системних зв'язків, характерних для мислення як загальнолюдського процесу. При цьому важливо знати нюанси та специфічні комбінації, які конструюються відповідно до специфіки медичної професійної діяльності. Така концепція може забезпечити достатньо високий рівень розвитку медичного мислення.

Розвиток фахового мислення медиків мав би стати принаймні однією з загальновизнаних і обгрунтованих цілей закладів, що займаються підготовкою медичних працівників і майбутніх лікарів. Намагаючись сформулювати деякі ідеї щодо ефективного навчання мислення, ми зосередимося на свідомому характері навчання, що ґрунтується на зв'язку між психічною вибірковістю і метою: людина вчиться тому, що має особисту мету, а не тому, що це передбачено навчальною програмою. Дослідження процесу навчання показало, що практика сама по собі не гарантує розвитку фахового мислення.

Інтуїтивно виявлені неоднозначні практичні ситуації і правильні рішення набувають актуальності й цінності, коли вони переведені з підсвідомості у свідомість через вербалізацію, групову рефлексію, обговорення з викладачем, наставником або саморефлексію. З цієї точки зору важливо вивчати лексику й розширювати словниковий запас щодо фахового мислення в медицині. Відсутність в активному лексиконі слів про мислення, процеси, цілі, операції, форми, види мислення свідчить про низький рівень усвідомлення концепту мислення як процесу та пов'язаних з ним психічних явищ. Вивчення лексики мислення та її застосування підвищує ступінь осягнення та цілеспрямованості мислення, сприяє усвідомленості та навмисності мислення, стимулює самоаналіз і самооцінку в процесі мислення.

Зазначимо, що в ході цього дослідження було виділено три виміри теоретичної моделі формування фахового мислення в медицині (рис. 1):

З огляду на це формування фахового мислення має поєднувати два типи змісту: рефлексивний (саморефлексія) і процес мислення як такий, безпосередньо спрямований на виявлення та розв'язання конкретних професійних завдань.

Рис. 1 Виміри формування фахового мислення в галузі медицини

Джерело : власна розробка авторів

Отже, розвиток фахового мислення стане об'єктом усвідомлення, а цілі навчання сприйматимуться кожним студентом (інтерном, фахівцем на курсах підвищення кваліфікації тощо) як навчальні потреби, і це стане автентичною метою його навчання. Відповідно, заклад освіти (викладачі) та студенти працюватимуть над досягненням цієї мети. Такі зусилля у формуванні медичного мислення необхідні на всіх рівнях медичної підготовки. У процесі вивчення загальноосвітніх предметів, на перших курсах, засвоюється зміст і формується теоретичний аспект фахового мислення.

Під час загальної практики зусилля спрямовані на реалізацію, на навчання клінічного мислення, яке ґрунтується на теоретичному мисленні, власній діяльності, діяльності викладачів, колег, на аналізі випадків, описаних у медичній та психологічній літературі.

Після закінчення навчання, завдяки безперервній освіті, розвиток фахового мислення буде орієнтований на зміст поточних професійних потреб лікаря та на загальну мету формування медичного мислення.

Навчання процесу мислення найкраще можна організувати через поєднання дидактичної підготовки та клінічної практики в конкретних предметних галузях. Досвід застосування теорії критичного мислення показує, що хоча фахового мислення та його компонентів можна навчати на будь-якому матеріалі, але найефективніше воно розвивається і застосовується тоді, коли навчання здійснюється у зв'язку з конкретною галуззю знань.

Однак усе це не є достатнім для створення повноцінної програми розвитку фахового медичного мислення без поєднання з моделлю творчого мислення. Якщо ми хочемо краще зрозуміти компоненти критичного мислення та їхню цінність для процесів оцінювання та ухвалення рішень, нам необхідно розглянути модель розв'язання проблем і ухвалення рішень, а також модель творчого мислення, побачити їхню сукупну цінність для процесів оцінювання, аргументації і вироблення рішень. Тобто у складних ситуаціях необхідно залучати творче (латеральне) мислення та досвід розв'язання проблем і ухвалення рішень. У наш час у зв'язку зі стрімкою зміною соціально-економічного контексту все більше цінується практичне розв'язання проблем та ухвалення правильних рішень, а не просто демонстрація вузького переліку навичок.

Важливим моментом є оцінка сформованих навичок фахового мислення. Викладачі на всіх рівнях навчання повинні вимагати від студентів використання цих навичок і, відповідно, оцінювати їхню роботу.

Висновки

Отже, проведене дослідження демонструє, що розвиток фахового мислення перебуває у тісному зв'язку з розвитком особистості. Особистісні характеристики впливають на вибір професії, професійну адаптацію, схильність чи несхильність до опанування вершин професійної майстерності, прийняття чи неприйняття творчого підходу в професії. Людина може розвивати фахове мислення або нехтувати ним через відсутність відповідного ставлення до праці, загальних здібностей, мотивації тощо.

Наявні в сучасній психології відомості про межі мислення, про організаторів мислення та його виміри, свідчать, з одного боку, про необхідність, а з іншого - про можливість навчання і розвитку фахового мислення.

Суперечності, виявлені в цьому питанні, зумовлені розумінням сутності професійного медичного мислення і, як наслідок, розумінням способів його формування. Більшість дослідників, які вивчають фахове медичне мислення, зосереджуються лише на одному аспекті мислення, проте необхідно брати до уваги важливість інших типів мислення. Тільки системний підхід до фахового медичного мислення не суперечить фактам і взаємозв'язкам, виявленим дослідженнями професіоналізму. Аналіз досліджень підтверджує важливість підключення у формуванні фахового медичного мислення різних аспектів мислення для ідентифікації та розв'язання професійних завдань у медичній діяльності.

Література:

1. Бараннік С. І., Лященко П. В. Інтеграція кліпового мислення в сучасну вищу медичну освіту. Південноукраїнський медичний науковий журнал. 2018. №19. С. 8-12.

2. Ділова гра, як метод активного навчання для студентів 6 курсу при вивченні дисципліни «Внутрішня медицина» / Є. Д. Єгудіна, О. О. Хонюков, І. Ю. Головач та ін. Вісник проблем біології та медицини. 2018. Т. 2. №4. С. 217-22. https://doi.org/ 10.29254/2077-4214-2018-4-2-147-217-222

3. Закон України про вищу освіту. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. (дата звернення: 26.04.2023)

4. Ілясова Ю. С. Деонтологічна компетентність медичного працівника. Професійно- педагогічна компетентність: навчальний посібник за ред. І. Л. Холковської. Вінниця, 2018. С. 108-113.

5. Ілясова Ю. С. Застосування контекстного навчання у вивченні фахових дисциплін у медичних освітніх закладах. Наукові записки. Серія: Психолого-педагогічні науки. Ніжин, 2018. № 2. С. 96-101.

6. Князян М.О. Теоретичні підходи й методи формування готовності майбутніх сімейних лікарів до науково-дослідницької діяльності. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2020. Т. 2, №70. С.156-159. 3. https://doi.org/10.32840/1992-5786.2020.70-2.29

7. Лещенко Т. О., Юфименко В. Г. До проблеми формування духовної особистості майбутнього лікаря-патріота України в умовах моделювання навчально-виховної діяльності й професійної взаємодії. Реалії, проблеми та перспективи вищої медичної освіти: матеріали навч.-наук. конф. з міжнар. участю, м. Полтава, 25 березня 2021 р. Полтава, 2021. С. 151-152.

8. Лещенко Т. О., Юфименко В. Г. Контроль опанування студентами навичок редагування медичних наукових текстів як засіб формування професійних компетенцій. Актуальні питання контролю якості освіти у вищих навчальних закладах: матеріали наук.- практ. конф. з міжнар. участю, м. Полтава, 22 березня 2018 р. Полтава, 2018. С. 142-144.

9. Лісецька І.С. Роль студентського наукового гуртка у підготовці майбутніх висококваліфікованих спеціалістів. Сучасна педіатрія. 2020. №2 (106). С. 104-107.

10. Удосконалення методів науково-дослідницької роботи студентів у сучасних умовах / О.В. Хміль, Л. Ф. Каськова, Д.О. Хміль, та ін. Актуальні проблеми сучасної вищої медичної освіти в Україні: матеріали навчально-наукової конференції з міжнародною участю, 7 лютого 2019 р. Полтава, 2019. С.235-236.

11. Шевченко Л. С., Ілясова Ю. С. Використання інноваційних інтернет технологій у медичних коледжах. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2019. Вип. 54. С. 148-154.

12. Шевченко О. М. Педагогічні умови підготовки іноземних студентівмедиків у процесі вивчення української мови. Естетика і етика педагогічної дії : зб. наук. пр. / Інститут пед. освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. 2019. Вип. 20. С. 178-187.

13. Юфименко В. Г. Виховання особистості майбутнього лікаря як педагогічна проблема. Основні напрямки удосконаленя підготовки медичних кадрів у сучасних умовах: матеріали навч.- наук. конф. з міжнар. участю. Полтава, 2015. С. 278-280.

14. Юфименко В. Г. Медична блогодидактика та медіаосвітні технології як новітні чинники розвитку професійної компетентності фахівця. Сучасна медична освіта: методологія, теорія, практика: матеріали Всеукр. навч. - наук. конф. з міжнар. участю (м. Полтава, 19 березня 2020 р.). Полтава, 2020. С. 269-272.

15. Юфименко В. Г. Теорія і практика формування почуття патріотизму майбутнього лікаря України. Новітні педагогічні технології у викладанні мов іноземним студентам: матеріали Міжнар. наук.-метод. семінару (м. Харків, 25 лютого 2021 р.). Харків: ХНАДУ, 2021. С. 211-217.

References:

1. Barannik S. I., Liashchenko P. V. (2018). Intehratsiia klipovoho myslennia v suchasnu vyshchu medychnu osvitu [Integration of clip thinking in modern higher medical education]. Pivdennoukrainskyi medychnyi naukovyi zhurnal- South Ukrainian medical scientific journal, 19, 8-12. [in Ukrainian].

2. Yehudina, Y. D., Khaniukov, O. O., Golovach, I. Y., & Sapozhnychenko, L. V., et. al. (2018). Dilova hra, yak metod aktyvnoho navchannia dlia studentiv 6 kursu pry vyvchenni dystsypliny «Vnutrishnia medytsyna» [Business game as a method of an active education for the 6 th year students in the internal medicine discipline study (review of the literature and own experience)]. Bulletin of Problems Biology and Medicine, 2(4), 217. https://doi.org/10.29254/ 2077-4214-2018-4-2-147-217-222 [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrainy pro vyshchu osvitu. (n.d). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1556-18. [in Ukrainian].

4. Iliasova, Yu. S. (2018). Deontolohichna kompetentnist medychnoho pratsivnyka. Profesiino-pedahohichna kompetentnist [Deontological competence of a medical worker. Professional and pedagogical competence]. Vinnytsia, pp. 108-113. [in Ukrainian].

5. Iliasova, Yu. S. (2018). Zastosuvannia kontekstnoho navchannia u vyvchenni fakhovykh dystsyplin u medychnykh osvitnikh zakladakh [Application of contextual learning in the study of professional disciplines in medical educational institutions]. Naukovizapysky. Seriia: Psykholoho-pedahohichni nauky - Proceedings. Series: Psychological and pedagogical sciences, 2, 96-101. [in Ukrainian].

6. Kniazian, M. (2020). Teoretychni pidkhody y metody formuvannia hotovnosti maibutnikh simeinykh likariv do naukovo-doslidnytskoi diialnosti [Theoretical approaches and methods to form the readiness of future family doctors for research activities]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of the formation of a creative person in higher and secondary schools, 2(70), 156-159. [in Ukrainian].

7. Leshchenko, T. O., Yufymenko, V. H. (2021). Do problemy formuvannia dukhovnoi osobystosti maibutnoho likaria-patriota Ukrainy v umovakh modeliuvannia navchalno-vykhovnoi diialnosti y profesiinoi vzaiemodii [To the problem of the formation of the spiritual personality of the future doctor-patriot of Ukraine in the conditions of modeling educational activities and professional interaction]. Realii, problemy taperspektyvy vyshchoi medychnoi osvity - Realities, problems and prospects of higher medical education: educational and scientific materials. conf, from international with participation, Poltava, March 25, 2021. Poltava, 151-152. [in Ukrainian].

8. Leshchenko T. O., Yufymenko V. H. (2018). Kontrol opanuvannia studentamy navychok redahuvannia medychnykh naukovykh tekstiv yak zasib formuvannia profesiinykh kompetentsii [Control of students' mastery of editing skills of medical scientific texts as a means of forming professional competencies]. Aktualni pytannia kontroliu yakosti osvity u vyshchykh navchalnykh zakladakh- Current issues of quality control of education in higher educational institutions: scientific and practical materials. conf, from international with participation, Poltava, March 22, 2018. Poltava, 142-144. [in Ukrainian].

9. Lisetska, I.S. (2020). Rol studentskoho naukovoho hurtka u pidhotovtsi maibutnikh vysokokvalifikovanykh spetsialistiv [The role of the student research group in the training of future highly qualified specialists]. Suchasna pediatriia - Modern pediatrics, 2(106), 104-107. [in Ukrainian].

10. Khmil, O.V. Kaskova, L. F. Khmil, D.O., et. Al. (2019). Udoskonalennia metodiv naukovo-doslidnytskoi roboty studentiv u suchasnykh umovakh [Improving the methods of students' research work in modern conditions]. Aktualniproblemy suchasnoi vyshchoi medychnoi osvity v Ukraini - Actual problems of modern higher medical education in Ukraine: materials of the educational and scientific conference with international participation, February 7, 2019. Poltava, pp. 235-236. [in Ukrainian].

11. Shevchenko, L. S., Iliasova, Yu. S. (2019). Vykorystannia innovatsiinykh internet tekhnolohii u medychnykh koledzhakh [Use of innovative Internet technologies in medical colleges]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia vpidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problem- Modern information technologies and innovative teaching methods in the training of specialists: methodology, theory, experience, problems, pp.148-154. [in Ukrainian].

12. Shevchenko, O. M. (2019). Pedahohichni umovy pidhotovky inozemnykh studentivmedykiv u protsesi vyvchennia ukrainskoi movy [Pedagogical conditions for training foreign medical students in the process of learning the Ukrainian language]. Estetyka i etyka pedahohichnoi dii - Aesthetics and ethics of pedagogical action, 20, 178-187. [in Ukrainian].

13. lufymenko, V. H. (2015). Vykhovannia osobystosti maibutnoho likaria yak pedahohichna problema [Education of the personality of the future doctor as a pedagogical problem/. Osnovni napriamky udoskonalenia pidhotovky medychnykh kadriv u suchasnykh umovakh - The main directions of improving the training of medical personnel in modern conditions, pp. 278-280. [in Ukrainian].

14. Yufimenko, V. G. (2020). Medychna blohodydaktyka ta mediaosvitni tekhnolohii yak novitni chynnyky rozvytku profesiinoi kompetentnosti fakhivtsia [Medical blog didactics and media educational technologies as the latest factors in the development of the specialist's professional competence]. Modern medical education: methodology, theory, practice: materials of the All-Ukrainian education - sciences conf, from international participation (Poltava, March 19, 2020). Poltava, 2020. P. 269-272 [in Ukrainian].15. Yufimenko, V. G. (2021). Teoriia i praktyka formuvannia pochuttia patriotyzmu maibutnoho likaria Ukrainy [Theory and practice of forming a sense of patriotism of the future doctor of Ukraine]. Novitni pedahohichni tekhnolohii u vykladanni mov inozemnym studentam- The latest pedagogical technologies in teaching languages to foreign students: materials of the international science and method seminar (Kharkov, February 25, 2021). Kharkiv: Khnadu, pp. 211-217. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru