Підбір паціентів з лімфопроліферативними новоутвореннями до імунотерапії
Визначення вмісту загальних імуноглобулінів в крові здорової людини та розрахування інтервалів істинних значень. Виявлення гіпогамаглобулінемічних станів у пацієнтів з лімфопроліферативними новоутвореннями й визначення осіб, котрим доцільна імунотерапія.
Рубрика | Медицина |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.12.2023 |
Размер файла | 955,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Державна установа «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України»
Комунальне некомерційне підприємство «Київський міський центр крові»
Підбір паціентів з лімфопроліферативними новоутвореннями до імунотерапії
Л.Ю. Вергун, В.М. Сурменко
Київ, Україна
Резюме
Актуальність. Показаннями для використання імуноглобулінів для внутрішньовенного введення (ІГВВ) є первинні та вторинні імунодефіцити, що обумовлюють зростання чутливості до інфекцій. Численні дослідження ІГВВ підтверджують імуномоделюючий та протизапальний ефекти. Небажані явища, що трапляються при застосуванні ІГВВ, обумовлюють необхідність ретельного обстеження пацієнтів.
Мета. Виявлення гіпогамаглобулінемічних станів у пацієнтів з лімфопроліферативними новоутвореннями (ЛПН) та визначення осіб, котрим доцільне призначення імунотерапії.
Матеріали і методи. Плазма/сироватка крові клінічно здорових людей і пацієнтів з ЛПН. Тест-системи для кількісного визначення імуноферментним аналізом (ІФА) загальних IgG, IgM, IgA в плазмі/сироватці крові та маркерів гемостазу D-димеру (D-д) і розчинного фібрину (РФ) в плазмі крові.
Результати. Визначено вміст загальних імуноглобулінів (Ig) класів G, M, A в плазмі/сироватці крові здорової людини та розраховані інтервали істинних значень (CI - confidence interval) середніх в популяції м. Києва. Відносно отриманих величин норми визначали відхилення у дослідній групі пацієнтів з ЛПН. T-критерієм Стьюдента, U-критерієм Манна-Уітні, ANOVA тестом визначено різницю між рівнями загальних Ig донорів і хворих. Виявлено гіпоглобулінемію за IgG у 19% пацієнтів, таким пацієнтам доцільне призначення імунотерапії. Визначено рівні маркерів гемостазу D-д і РФ у донорів і пацієнтів з ЛПН. Критерієм Краскела-Уолеса підтверджено суттєву різницю між донорами і хворими.
Висновки. Виявлено широкий діапазон показників вмісту загальних IgG, IgM, IgA в плазмі/сироватці крові пацієнтів з ЛПН. При призначенні імунотерапії необхідно враховувати результати моніторингу загальних Ig і маркерів гемостазу плазми крові хворих до і під час імунотерапії.
Ключові слова: імунодефіцитні стани; лімфопроліферативні новоутворення; імуноглобуліни внутрішньовенні; плазма/сироватка крові; імуноферментний аналіз.
Конфлікт інтересів: автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Фінансування: дослідження не мало спонсорської підтримки.
Abstract
SELECTION OF PATIENTS WITH LYMPHOPROLIFERATIVE NEOPLASMS FOR IMMUNOTHERAPY
L.Yu. Vergun, V.M. Surmenko
State Institution «Institute of Haematology and Transfusiology of NAMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine
Communal non-profit enterprise «Kyiv Municipal Blood Center», Kyiv, Ukraine
Background. Primary and secondary antibody deficiencies resulting in increased susceptibility to infection - are index for treatment by intravenous immunoglobulin (IVIG). Chemotherapy for B cell lymphoma and the use of Rituximab, corticosteroids or immunosuppressive medications were the most common causes of secondary antibody deficiency in this cohort (Duraisingham S. S. et al, 2014). Many investigations confirm immunomodulatory and antiinflammatory activity of IVIG. Treatment of IVIG is appointed if level of IgG lower 5 mg/cm3 (Linmbruno G. et al., 2009). The term of therapy is 3-6 months after the starting of treatment. The balance level of blood plasma IgG is more 4-6 mg/cm3. Side-effects of IVIG are increasing plasma viscosity, thromboembolic events. The aim of work was to select ofpatients with lym- phoproliferative neoplasms (LPN) for immunotherapy.
Materials and methods. Samples of citrate blood plasma (0,109M or 0,129M citrate) and serum of 45 healthy donors, volunteers (M/F: 30/15; mean age 29,8±3,32; p<0,05) and 43 patients with LPN from the department of city clinical hospital № 9 (M/F: 20/23; mean age 60,4±4,6; p<0,05). The quantity of total IgG, IgM, IgA in blood plasma/serum was tested by kits «Immunoscreen G,M,A-IEA-BEST»; the quantity of hemostasis markers D-dimer (D-d) and soluble fibrin (SF) in blood plasma was tested by kits «DIA-fibrin soluble», «DIA-D-dimer», «D-dimer-ELISA-BEST» according to the manufacturer's instructions.
Results. Quantity of total IgG, IgM, IgA in donors blood plasma/serum determined. Confidence interval for donor blood plasma/serum Ig was the range of reference values of IgG, IgM, IgA in population of our region (Kiev). Quantity of total IgG, IgM, IgA determined for patient blood plasma/serum. Normal or abnormal level of Ig-patient blood plasma determined relatively confidence interval for Ig-donor blood plasma. Statistic distinction between IgG, IgM, IgA levels of donor- and patient blood plasma/serum determined by Student t-test, Mann-Whitney U-test, ANOVA. 19% patients have secondary hypogammaglobulinaemia, globulinotherapy need for them. Quantity of D-d and SF in donor- and patient blood plasma determined by «sandwich» quantitative ELISA. Substantial distinctions between the levels of D-d, SF of donor-and patient blood plasma educed at 32% persons (the Kruskal-Wallis test). Patients with hyperglobulinaemia of IgM as rule had abnormal high level of D-d.
Conclusions. Some patients with LPN had hypogammaglobulinaemia, in our case it was 19% patients who need immunotherapy.
Keywords: immunodeficiency conditions; lymphoproliferative neoplasms; intravenous immunoglobulin; blood plasma/serum, ELISA.
Вступ
На початку 80-х років минулого століття високоочищенні мономерні суспензії імуноглобулінів G (IgG) для внутрішньовенного використання (ІГВВ) почали використовувати у клінічній парктиці і на сьогодні кілька десятків комерційних препаратів ІГВВ є у розпорядженні лікарів. Показаннями для використання ІГВВ є первинні та вторинні імунодефіцитні стани, що обумовлюють зростання чутливості до інфекцій.
Численні дослідження ІГВВ підтверджують імуномодулюючий та протизапальний ефекти, хоча механізми їхньої дії вивчені недостатньо [1, 2]. Про вимоги до ІГВВ при проведенні імунотерапії вже було сказано раніше [3]. Небажані наслідки застосування ІГВВ - це вплив на гемостаз і, що зберігається від 3 до 5 днів після інфузії [4]. Маркери гемостазу плазми крові людини D-димер (D-д) і розчинний фібрин (РФ) мають нормальні рівні в організмі здорової людини. При різних патологічних і фізіологічних станах (злоякісні пухлини, ожиріння, гіподинамія, діабет, серцева недостатність та ін. ) концентрації' D-д і РФ у плазмі крові зростають, що супроводжується активацією системи згортання крові. Такі хворі належать до групи ризику, що потрібно враховувати при імунотерапії.
При вторинних імунодефіцитних станах (хронічний лімфолейкоз, множинна мієлома, неходжкінські лімфоми) використовують ІГВВ для підтримки рівня IgG плазми крові (Ступінь рекомендацій 1А) [1].
В огляді Ph. Wood [5] детально висвітлені теоретичні і практичні аспекти лікування імунодефіцитних станів нормальними імуноглобулінами людини: протоколи лікування, терапія та її ефективність, ризики, економічний ефект. У висновках підкреслюються позитивні результати - пролонгована виживаність, зниження патології і покращення якості життя.
Таким чином, застосування ІГВВ у хворих на лімфопроліферативні новоутворення (ЛИН) з ознаками імунодефіциту може бути ефективним, але лише за умови ретельного обстеження пацієнтів.
Метою дослідження було визначення рівня основних класів загальних імуноглобулінів в плазмі крові здорових і хворих людей методом кількісного імуноферментного аналізу (ІФА) та виявлення пацієнтів з ЛПН, котрим доцільне призначення імунотерапії.
Матеріали і методи
Для визначення діапазону референтних значень рівнів IgG, IgM, IgA людини 45 зразків донорської плазми/сироватки крові (ч/ж: 30/15, середній вік - 29,8±3,3; р<0,05) було відтестовано кількісним ІФА, з відповідними розрахунками. З відділення цитогенетичної діагностики та лікування онкогематологічних захворювань ДУ «ІГТ НАМН України» на базі Київської клінічної лікарні № 9 було отримано біоматеріал (зразки крові з 0,129 М Na-цитратом та без Na-цитрату) 43 пацієнтів з ЛПН, серед яких були як первинні хворі, так і хворі, які проходили курси хіміотерапії (ХТ). З цитратної крові отримували тромбоцитозбіднену плазму, з крові без Na-цитрату отримували сироватку. Плазму і сироватку аліквотували, маркували в асептичних умовах (ламінарний кабінет другого класу), тестували або закладали на зберігання (-40° С) до постановки реакцій.
Дослідні зразки пацієнтів тестували дот-ІФА з використанням нітроцелюлозної мембрани, специфічних антивидових кон'югатів, мічених ферментом пероксидаза хрону, та хромогену 3-аміно-9-етил-карбазолу («ACROS», Бельгія).
Результати
Для визначення діапазону референтних значень в популяції нашого регіону було відтестовано зразки плазми/сироватки крові здорових донорів.
Рисунок 1. Підтвердження гіпотези нормальності розподілення даних за рівнем загальних IgG плазми/сироватки крові донорів.
Рисунок 2. Діаграми розсіювання (нормальні вірогідні графіки) рівнів загальних IgG (а), IgM (б), IgA (в) плазми/сироватки крові хворих (n=43).
Відносно отриманих величин норми визначали відхилення у дослідної групи пацієнтів. Істинне значення рівнів (СІ - confidence interval) загальних IgG донорів складало 14,99±1,22 мг/см3. Дані підпорядковані закону нормального розподілення. На рис. 1 представлено підтвердження гіпотези нормальності розподілення даних за рівнем загальних IgG плазми/сироватки крові донорів: частотна гістограма, діаграма розсіювання, «box»-діаграма (середня).
Ознаки нормального розподілення характерні тільки для рівнів загальних IgG донорів. На рис. 2а наведено діаграму розсіювання рівнів загальних IgG плазми/сироватки крові 43 пацієнтів з ЛИН.
На рис. 3 представлено діаграма розмаху рівнів загальних IgG плазми/сироватки донорів і пацієнтів (медіана). Згідно t-критерію Стьюдента суттєвої різниці між рівнями загальних IgG донорів і хворих немає. імуноглобулін лімфопроліферативний пацієнт
Рисунок 3. Діаграма розмаху загальних IgG донорів (1), пацієнтів після ХТ (2), первинних пацієнтів (3).
Як контроль використовували сироватку клінічно здорової людини і альбумін сироватки людини (ЛСА). Дот-аналіз допоміг визначити робоче розведення зразків сироватки під час постановки кількісного ІФА. Для кількісного визначення загальних IgG, IgM, IgA у плазмі/сироватці крові використовували тест-систему «Иммуноскрин G,M,A-ИФА-БЕCT» (ЗАТ «Вектор-БЕСТ»). Для кількісного визначення маркерів гемостазу у плазмі крові людини використовували експериментальні серії тест-систем «DIA- фібрин розчинний», «DIA-D-димер» вітчизняного виробника і «D-димер- ИФА-БЕСТ» (ЗАТ «Вектор-БЕСТ»).
Зразки плазми/сироватки пацієнтів, яким проводилась замісна імунотерапія, було відтестовано кількісним ІФА до, через день після одноразового введення ІГВВ і через 7, 30 днів після імунотерапії.
У роботі використовувався пакет статистичних програм Statistica v. 6.1 software. При нормальному розподілі даних визначали середнє значення (M±m), при ненормальному - медіану в інтервалі 25 і 75 процентілей (Me(25; 75)). Порівняння показників між дослідними групами здійснювали за допомогою параметричних критеріїв Стьюдента, ANOVA або непараметричних критеріїв Манна-Уітні, Краскела-Уоліса і представляли їх як середню, медіану, максимум і мінімум. Всі представлені розрахунки проведено при рівні значення р<0,05.
СІ загальних ^М донорів складало (1,31±0,15) мг/см3. Дані підпорядковані закону нормального розподілення. На рис. 4 представлено підтвердження гіпотези нормальності розподілення даних за рівнем загальних ^М плазми/сироватки крові донорів: частотна гістограма, діаграма розсіювання, «Ьох»-діаграма (середня).
Ознаки нормального розподілення характерні тільки для рівнів загальних ^М донорів. На рис. 2б наведено діаграму розсіювання рівнів загальних ^М плазми/сироватки крові пацієнтів з ЛПН (n=43). На рис. 5 представлено діаграму розмаху ^М плазми/сироватки донорів і пацієнтів (медіана). За t-критерієм Стьюдента суттєвої різниці між рівнями загальних ^М донорів і хворих немає.
СІ загальних ^А донорів складало (1,66±0,27) мг/см3. Дані підпорядковані закону нормального розподілення. На рис. 6 представлено підтвердження гіпотези нормальності розподілення даних за рівнем загальних ^А плазми/сироватки крові донорів: частотна гістограма, діаграма розсіювання, «Ьох»-діаграма (середня).
Рисунок 4. Підтвердження гіпотези нормальності розподілення даних за рівнем загальних IgM плазми/сироватки крові донорів.
Рисунок 5. Діаграма розмаху загальних IgM донорів (1), пацієнтів після ХТ (2), первинних пацієнтів (3).
Ознаки нормального розподілення для рівнів загальних IgA донорів слабкі. Як приклад, ненормального розподілення даних на рис. 2в наведено діаграму розсіювання рівнів загальних ^А плазми/сироватки крові пацієнтів з ЛПН (n=43). На рис. 7 представлена діаграма розмаху ^А плазми/сироватки донорів і пацієнтів (медіана). За t-критерієм Стьюдента існує суттєва різниця між рівнями загальних IgA донорів і пацієнтів.
Серед дослідної групи пацієнтів нормальні рівні IgG відмічено у 70% хворих, ^М - у 60%, ^А - у 82%; гіперглобулінємія за IgG - у 11% хворих, за ^М - у 19%, за ^А - у 2%; гіпоглобулінємія за IgG - у 19% хворих, за ^М - у 21%, за ^А - у 16%.
В табл. 1 наведено рівень основних класів загальних Ig в плазмі/ сироватці крові пацієнтів з ЛПН. 8 пацієнтів (19%) мали рівень IgG, при якому призначається лікування ІГВВ.
Рисунок 6. Підтвердження гіпотези нормальності розподілення даних за рівнем загальних IgA плазми/сироватки крові донорів.
Ў 25%-75%
Рисунок 7. Діаграма розмаху загальних IgA донорів (1), пацієнтів після ХТ (2), первинних пацієнтів (3).
Додаткове дослідження двох маркерів гемостазу плазми крові клінічно здорових і хворих людей дало такі результати. Діапазон рівнів маркерів гемостазу плазми крові клінічно здорових людей (ч/ж:15/15, вік від 18 до 60 років) D-д і РФ складав відповідно (45,2±9,4) нг/см3(норма <100 нг/см3) і (0,5±0,1) мкг/см3 (норма <2 мкг/см3), р<0,05. У зразках плазми крові 31 пацієнта з ЛПН (ч/ж:13/18, середній вік 60,4±4,6, р<0,05) визначали рівні D-д і РФ кількісним ІФА. Різниця за маркерами гемостазу між донорами і хворими суттєва (критерій Краскела-Уоліса), суттєвою різниця була Не виявлено суттєвої різниці між первинними пацієнтами і пацієнтами після ХТ за D-д. У пацієнтів з підвищенними рівнями D-д, як правило, спостерігалась гіперглобулінємія заІЈ;М.
Таблиця 1. Рівень основних класів загальних імуноглобулінів в плазмі/сироватці крові пацієнтів з ЛПН (р<0,05)
Рівень загальних IgG, мг/см3 |
Рівень загальних І§М, мг/см3 |
Рівень загальних ^А, мг/см3 |
|||||||
У межах норми (n=30) |
Гіперглобулінемія (n=5) |
Гіпоглобулінемія (n=8) |
У межах норми (n=26) |
Гіперглобулінемія (n=8) |
Гіпоглобулінемія (n=9) |
У межах норми (n=35) |
Гіперглобулінемія (n=1) |
Гіпоглобулінемія (n=7) |
|
(13,72± 1,87) |
(37,63 ±6,45) |
(5,02± 1,15) |
(1,п± 0,18) |
(5,62± 2,58) |
(0,33± 0,08) |
(1,81± 0,39) |
(5,42) |
(0,34± 0,19) |
Препарати ІГВВ (5% Біовен Моно) дозволяли досягти лікувального ефекту після одного введення (150 мл) зі збереженням нормального рівня IgG до 7 днів, далі рівень IgG знижувався і через 30 днів досягав початкового значення.
Враховуючи результати статистичного аналізу, а також отримані значення рівнів основних класів загальних Ig (табл. 1) у плазмі/сироватці крові пацієнтів, очевидно, що при призначенні імунотерапії необхідно орієнтуватися на результати моніторингу загальних Ig і маркерів гемостазу плазми крові хворих до і під час імунотерапії. Для досягнення стійкого лікувального ефекту необхідно використовувати індивідуальні підходи до введення ІГВВ.
Обговорення
В роботі показано, що в дослідній групі хворих з ознаками імунодефіциту (19%) виявлено зниження рівня загальних IgG, серед них однакову кількість осіб складали первинні пацієнти і пацієнти, яким проводили ХТ. У первинних пацієнтів рівні IgG складали 5-6 мг/см3, у пацієнтів після ХТ нижче 3-5 мг/см3. За даними англійських дослідників більше половини вторинних імунодефіцитів (n=167) пов'язано з ХТ, кортикостероїдами і імуносупресивними препаратами [2]. Молекулярні механізми дії ІГВВ досі остаточно не з'ясовані. Вважають, що ІГВВ можуть прямо нейтралізувати патогени, антитіла [2, 6, 7]. Гіпотеза щодо можливої імуномоделюючої ролі ІГВВ знайшла експериментальне підтвердження в роботі італійських науковців [8]. Вивчалися ефекти впливу ІГВВ на клітини адаптивної імунної відповіді і генну транскрипцію. Зміни, що спостерігалися в генній транскрипції. Паралельно вивчені зміни модифікаціях Т- та В-клітин пацієнтів (n=30). Показано, що ІГВВ індукують проліферацію В-лімфоцитів і імуноглобуліновий синтез у пацієнтів з імунодефіцитними станами.
У нашій групі хворих (n=43) виявлено широкий діапазон рівнів загальних IgG, IgM, IgA (табл. 1) в плазмі/сироватці крові, ця різноманітність підтверджена діаграмою розсіювання (рис. 2). В групі хворих з гіпогло- булінемією за IgG (19%), котрим доцільна імунотерапія, були хворі з аномально низькими рівнями загальних глобулінів трьох класів (G, М, A), двох класів (G, М), один пацієнт з гіперглобулінемією за IgM (10 мг/см3) і низьким рівнем IgA (0,4 мг/см3). Як видно з табл. 1, чимала кількість пацієнтів (n=8) мала високий рівень IgM. У літературі описуються випадки гіпер-IgM синдрома при первинних гіпогамоглобулінеміях, перше повідомлення відноситься ще до 1961 року [9]. Кількість інформації про успішне застосування ІГВВ з часом зростає [10].
Висновки
У пацієнтів з ЛПН виявлено широкий діапазон показників вмісту загальних IgG, IgM, IgA в плазмі/сироватці крові. При призначенні імунотерапії необхідно враховувати результати моніторингу загальних Ig і маркерів гемостазу плазми крові хворих до і під час терапії ІГВВ.
Автори висловлюють подяку співробітникам наукового відділу ПАТ «НВК Діапрофмед» за тест-системи для визначення маркерів гемостазу плазми крові людини.
Література
1. Linmbruno G, Bennardello F, Lat- tauzio A, Piccoli P, Rossetti G. Recommendations for the use of albumin and immunoglobulins. Blood transfuse. 2009; 7:216-34. doi: 10.2450/2009. 0094-09.
2. Duraisingham SS, Buckland M, Dempster J, Lorenzo L, Grigoriadous S, Longhurst HJ. Primary vs. secondary antibody deficiency: clinical features and infection outcomes of immunoglobulin replacement. PLoS ONE. 2014 June27; 9(6): e100324. doi: 10.1371/journal. pone. 0100324.
3. Вергун Л. Ю., Тимченко А. С., Коршун Л. Н. Опыт лабораторного анализа иммуноглобулинов для внутривенного введения. Журнал клинических и экспериментальных медицинских исследований. 2016; 4(1):169-77.
4. Costa-Carvalho BT, Lin M, Sole D, Carneiro-Sampaio MMS, Sorensen RU, Naspitz CK. Metabolic and hematologic changes occurring after rapid intravenous infusion of gammaglobulin in patients with antibody deficiency syndromes. RevPaulMed. 1998;116(5):1815-20.
5. Wood Ph. Human normal immunoglobulin in the treatment of primary immunodeficiency diseases. Therapeutics and clinical risk management. 2012;8:157-67. doi: 10.2147/TCRM.522599
6. Tanaka J, Hirano U, Sakamoto Y, Sugahara-Tobinai A, Endo Sh, Ito- Matsuoka Y, et al. Intravenous immunoglobulin suppresses IL-10 production by activated B cells in vitro. Open journal of immunology. 2012Oct3;2(4):149-60.
7. Sanchez-Ramon S, Dhalla F, Chapel H. Challenges in the role of gammaglobulin replacement therapy and vaccination strategies for hematological malignancy. Frontis in immunology. 2016Aug22;7, Article 317:1-11. doi: 10.3389/fimmu.2016.00317.
8. Dolcino M, Pattuzzo G, Barbieri A, Tinazzi E, Rizzi M, Beri R, et al. Gene expression profiling in peripheral blood mononuclear cells of patients with common variable immunodeficiency: modulation of adaptive immune response following intravenous immunoglobulin therapy. Plos ONE. 2014May15;9(5):1-9, e97571. doi: 10.1371/journal.pone.0097531
9. Notarangelo LD, Duse M, Ugazio AG. Immunodeficiency with hyper- IgM. Immunodeficiency Rev. 1992; 3(2): 101-02.
10. Голубовская О. А. Применение стандартных внутривенных иммуноглобулинов для лечения тяжелых форм гриппа. Клиническая инфектология и паразитология. 2017; 6(1):38-44
Reference
1. Linmbruno G, Bennardello F, Lat- tauzio A, Piccoli P, Rossetti G. Recommendations for the use of albumin and immunoglobulins. Blood transfuse. 2009; 7:216-34. doi: 10.2450/2009. 0094-09.
2. Duraisingham SS, Buckland M, Dempster J, Lorenzo L, Grigoriadous S, Longhurst HJ. Primary vs. secondary antibody deficiency: clinical features and infection outcomes of immunoglobulin replacement. PLoS ONE. 2014 June27; 9(6): e100324. doi: 10.1371/journal.pone. 0100324.
3. Vergun L, Timchenko A, Korshun L. Experience of immunoglobulin laboratory analysis for intravenous administration. J. Clin. Exp. Med. Res. 2016Mar28; 4(1): 169-77. (In Russian)
4. Costa-Carvalho BT, Lin M, Sole D, Carneiro-Sampaio MMS, Sorensen RU, Naspitz CK. Metabolic and hematologic changes occurring after rapid intravenous infusion of gammaglobulin in patients with antibody deficiency syndromes. RevPaulMed. 1998;116(5):1815-20.
5. Wood Ph. Human normal immunoglobulin in the treatment of primary immunodeficiency diseases. Therapeutics and clinical risk management. 2012;8:157-67. doi:10.2147/TCRM.522599
6. Tanaka J, Hirano U, Sakamoto Y, Sugahara-Tobinai A, Endo Sh, Ito- Matsuoka Y, et al. Intravenous immunoglobulin suppresses IL-10 production by activated B cells in vitro. Open journal of immunology. 2012 Oct3; 2(4):149-60.
7. Sanchez-Ramon S, Dhalla F, Chapel H. Challenges in the role of gammaglobulin replacement therapy and vaccination strategies for hematological malignancy. Frontis in immunology. 2016Aug22;7, Article 317:1-11. doi: 10.3389/fimmu.2016.00317.
8. Dolcino M, Pattuzzo G, Barbieri A, Tinazzi E, Rizzi M, Beri R, et al. Gene expression profiling in peripheral blood mononuclear cells of patients with common variable immunodeficiency: modulation of adaptive immune response following intravenous immunoglobulin therapy. Plos ONE. 2014May15; 9(5):1-9, e97571. doi:10. 1371/journal. pone. 0097531.
9. Notarangelo LD, Duse M, Ugazio AG. Immunodeficiency with hyper- IgM. Immunodeficiency Rev. 1992; 3(2):101-02.
10. Golubovska O. The usage of standard immunoglobulin intravenous administration for treatment of severe forms of flu. Clinical infectology and parasitology. 2017; 6(1):38- 44. (In Russian).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Метод гетерогенного твердофазного імуноферментного аналізу для визначення вмісту антитіл до екзогенного та ендогенного інсулінів у сироватках крові людей. Діагностичні характеристики імуноферментного методу (чутливість, специфічність, відтворюваність).
автореферат [47,5 K], добавлен 07.03.2009Розробка диференційованих підходів до імунотерапії різних морфологічних форм хронічного гломерулонефриту з нефротичним синдромом. Реакції перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту. Оцінка ефективності мікофенолату мофетилу у хворих.
автореферат [117,3 K], добавлен 09.03.2009Використання харчування в ролі лікувального засобу. Значення білків, жирів і вуглеводів в харчуванні людини та їх норми. Порушення правильного харчування як причина деяких захворювань. Види вітамінів та способи визначення їх вмісту в харчових продуктах.
реферат [26,9 K], добавлен 04.09.2009Характеристика основних симптомів глікемії та концентрації в крові глюкози, яка відображає обмін в організмі вуглеводів, білків і жирів. Особливості гіпоглікемічного стану, пов’язаного із різким зниженням вмісту глюкози в крові, особливо під час змагань.
реферат [782,2 K], добавлен 27.05.2010Діагностика ранніх стадій діабетичної нефропатії на підставі визначення ліпідного спектра крові та вмісту плазмового гомоцистеїну і поліпшення результатів її лікування із розробкою коригуючої терапії. Вуглеводний обмін та функціональний стан нирок.
автореферат [29,4 K], добавлен 11.04.2009Визначення, характеристика функціонального стану людини. Можливості впливу засобів фізичної реабілітації при порушенні функціонального стану людини. Приклад розкриття нервово-рефлекторної дії масажу. Комплекс лікувальної гімнастики, підбір фізичних вправ.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 22.01.2015Вплив рунної психографії на рівень гормону кортизолу у сироватці крові людини за методом імуноферментного аналізу. Визначення рівня гормону кортизолу, циркулюючих імунних комплексів і пептидів середньої молекулярної маси за умов пливу рунної психографії.
дипломная работа [2,0 M], добавлен 04.08.2015Використання методу пульсоксиметрії як вимірювання поглинання світла певної довжини хвилі гемоглобіном крові для визначення трьох основних діагностичних параметрів: ступеню насичення гемоглобіну крові киснем, частоти пульсу та його "об'ємної" амплітуди.
реферат [81,2 K], добавлен 09.01.2012Склад і властивості плазми крові. Хвороби крові як результат порушень регуляції кровотворення і кроворуйнування. Кількісні зміни крові, особливості і класифікація анемії. Пухлини системи крові або гемобластози. Злоякісні та доброякісні утворення крові.
реферат [26,1 K], добавлен 21.11.2009Селеновий статус організму людини. Гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів.
автореферат [56,6 K], добавлен 09.03.2009Визначення діагностичної значимості кількісного аналізу вільних амінокислот крові в поєднанні з оцінкою фенотипу у виявленні спадкових порушень обміну в дітей. Співставлення біохімічного та клінічного фенотипів дітей з ознаками метаболічних захворювань.
автореферат [42,1 K], добавлен 07.03.2009Вивчення функціонального стану мікроциркуляції крові за допомогою методу лазерної допплерівської флоуметрії. Виявлення залежності особливостей мікроциркуляції крові від індивідуально-типологічних особливостей вищої нервової діяльності студентів.
статья [337,9 K], добавлен 21.09.2017Кореляційний аналіз показників лейкограми крові жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Лабораторні показники вмісту еритроцитів та гемоглобіну, кількості формених елементів у сечі жінок при ускладненні вагітності різних строків пієлонефритом.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 13.10.2015Вплив поетапних диференційованих методів лікування невропатії лицьового нерва на клініко-неврологічний та нейрофізіологічний статус, стан гемодинаміки, реґіонарного кровообігу, метаболічних показників крові осіб похилого віку. Розробка методів корекції.
автореферат [33,8 K], добавлен 21.03.2009Зміни функціонального стану ЦНС пацієнтів, які перенесли критичні стани, використовуючи омегаметрію. Розробка способів прогнозування несприятливого перебігу критичних станів і післяреанімативного періоду, використання методики нейропротекторної терапії.
автореферат [37,9 K], добавлен 10.04.2009Вітаміни, їх види та значення в роботі організму людини. Добова потреба людини у вітамінах. Групи жиророзчинних та водорозчинних вітамінів. Методи визначення вітамінів. Необхідність збалансованості харчування і включення повного комплексу вітамінів в їжу.
презентация [4,5 M], добавлен 02.12.2016Вивчення рівня реактивної відповіді поліморфноядерних нейтрофільних лейкоцитів периферійної крові у дітей із сколіозом і здорових дітей у віці 7-10 років. Визначення залежності від полу і показників, що характеризують реактивну відповідь нейтрофілів.
статья [20,0 K], добавлен 31.08.2017Поняття та класифікація опіків. Визначення загальної площі та глибини ураження шкіри людини. Основи прогнозування перебігу опіку, діагностика шоку. Особливості визначення загального переохолодження тіла, відмороження. Поняття та причини електротравм.
презентация [3,1 M], добавлен 30.03.2015Ефірні олії, їх види та характеристика. Практичне визначення фітонцидних та гемаглютинуючих властивостей Picea abies та Pinus sibirica. Методика виявлення і виділення лектинів з рослинної сировини. Вплив ефірної олії на психоемоційний стан людини.
реферат [53,7 K], добавлен 30.09.2014Класифікація захворювань з генетичної точки зору. Аналіз теорії про плейотропність генів. Закономірності успадкування Менделя. Виявлення взаємозв’язку між різними групами крові та гонорейними інфекціями. Оцінка нейроінфекцій серед чоловіків та жінок.
статья [22,0 K], добавлен 17.08.2017