Управління процесами інтелектуалізації - системна умова розвитку закладів охорони здоров’я

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Західноукраїнський національний університет

Управління процесами інтелектуалізації - системна умова розвитку закладів охорони здоров'я

Августин Р.Р.

доктор економічних наук, професор

Стахів О.В.

Анотація

У дослідженні розкрито актуальність аспектів інтелектуалізації бізнесу як сучасного тренду системного розвитку суб'єктів господарювання. Метою дослідження є удосконалення методико-прикладних рекомендацій з впровадження системної інтелектуалізації як комплексної основи управління розвитком закладів охорони здоров'я. Показано, що інтелектуалізація є перспективно-проривною моделлю і стратегією системного розвитку і закріплення конкурентних переваг суб'єктів господарювання, особливо охорони здоров'я, де присутній тісний контакт між надавачем й отримувачем послуг. Встановлено, що концептуальний базис інтелектуалізації закладів охорони здоров'я формується на підґрунті природного (людського) і штучного (набутого) інтелекту, поєднання яких на цифровій основі та за рахунок системи цифрової комунікації дозволяє створювати й поширювати як у зовнішніх, так і у внутрішніх бізнес-процесах смарт-технологій. Доведено, що саме поєднання людського капіталу й смарт-технологій створює ключові конкурентні переваги закладів охорони здоров'я. Під смарт-технологіями запропоновано розуміти застосування штучного інтелекту та цифрових інструментів у процесі оперативного прийняття управлінських рішень, надання високотехнологічних медичних послуг, які забезпечують створення принципово нових процесів, технологій, продуктів, становлення і розвиток нових ринків. Показано, що повноцінний перебіг системної інтелектуалізації закладів охорони здоров'я потребує планування і реалізації комплексу заходів за такими напрямами (сферами її поширення), як техніко-технологічна, лікувально-діагностична, інтелектуально-кадрова, інформаційно-маркетингова, організаційно-управлінська, фінансово-економічна.

Ключові слова: менеджмент, управління підприємствами, заклади охорони здоров'я, медична сфера, медичні послуги, системний розвиток, людський капітал, інтелектуалізація.

Annotation

The study revealed the relevance of aspects of business intellectualization as a modern trend of systemic development of business entities. The purpose of the study is to improve methodological and practical recommendations for the implementation of system intellectualization as a comprehensive basis for managing the development of health care institutions. It is shown that intellectualization is a promising breakthrough model and strategy of systemic development and consolidation of competitive advantages of business entities, especially health care, where there is close contact between the provider and recipient of services. It was established that the conceptual basis of the intellectualization of health care institutions is formed on the basis of natural (human) and artificial (acquired) intelligence, the combination of which on a digital basis and at the expense of the digital communication system allows to create and distribute both in external and internal business processes of smart technologies. It has been proven that it is the combination of human capital and smart technologies that creates the key competitive advantages of healthcare institutions. Smart technologies are proposed to be understood as the use of artificial intelligence and digital tools in the process of operational management decision-making, the provision of high-tech medical services that ensure the creation of fundamentally new processes, technologies, products, the formation and development of new markets. It is shown that the full course of systemic intellectualization of health care institutions requires planning and implementation of a set of measures in such directions (areas of its distribution), as technical-technological, medical-diagnostic, intellectual-personnel, information-marketing, organizational-management, financial- economic.

Keywords: management, enterprise management, healthcare facilities, medical field, medical services, system development, human capital, intellectualization.

Вступ

Стрімкий техніко-технологічний прогрес та тотальна цифровізація суспільства, беззаперечно, накладають свій відбиток на умови функціонування підприємств, в тому числі медичної сфери, трансформуючи при цьому конкурентне середовище, вимоги, запити та попит споживачів на традиційні послуги з охорони здоров'я. Відтак впровадження цифрових та смарт-технологій вимагають формування інноваційних підходів до управління бізнес-процесами, особливо на мікрорівні. Це свідчить про те, що задля нарощення та утримання конкурентних переваг керівництву закладів охорони здоров'я необхідно все більше приділяти увагу питанням інтелектуалізації бізнес-процесів, тобто їх формування та менеджменту з високим вмістом інтелектуального капіталу, персоніфікації, та перебігу з врахуванням тенденцій діджиталізації і технологізації бізнес- середовища у різних її проявах. Власне, з огляду на зазначене, сама по собі інтелектуалізація бізнесу і є тією основою, так званою «площадкою», на якій базується системний його розвиток.

Питання системного розвитку підприємств різних видів економічної діяльності перебувають у фокусі наукових пошуків багатьох вітчизняних дослідників. Зокрема, проблематику здатності до стабільного функціонування і розвитку підприємств досліджували К. Бужимська, Т. Васильців, В. Грабовський, Р. Грінченко, І. Запухляк, Р. Захарчин, Н. Коваленко, Р. Лупак та ін.

Системний розвиток суб'єктів господарювання досліджується й безпосередньо у сегменті закладів охорони здоров'я. Ці питання достатньо комплексно розкриті у працях В. Грабовського та П. Клименко, І. Запухляк, Г. Зелінської та С. Побігуна та ін. дослідників.

Невирішеною частиною проблеми ефективного управління закладами охорони здоров'я залишається розробка методико-прикладних засад інтелектуалізації медичного бізнесу.

Метою дослідження є удосконалення методико-прикладних рекомендацій з впровадження системної інтелектуалізації як комплексної основи управління розвитком закладів охорони здоров'я.

Результати

Узагальнення підходів до розуміння поняття інтелектуалізації дає підстави сформулювати авторське розуміння дефініції інтелектуалізації бізнесу як процесу постійного нарощення інноваційно-технологічної та цифрової модернізації шляхом збільшення ролі і значимості інтелектуального капіталу, посилення інтелектуально-кадрової та технологічної місткості бізнес-процесів засобами штучного інтелекту, цифровими інструментами та інформаційно-комунікаційними технологіями з метою створення нових товарів (послуг) та навіть ринків, розширення асортименту високотехнологічних товарів і послуг та посилення конкурентних позицій за рахунок доповнення детермінованих факторів, так званою «природньою еволюцією», коли бізнес-процеси суб'єкта господарювання набувають ознак передових, піонерських, випереджаючих свій час появи.

Таким чином, інтелектуалізація стає не обов'язковою, однак однозначно перспективно-проривною моделлю і стратегією системного розвитку і закріплення конкурентних переваг суб'єктів господарювання, особливо сфери споживчих послуг, до яких відносяться заклади охорони здоров'я, де присутній тісний контакт між надавачем й отримувачем послуг. Водночас у структурному зрізі її концептуальний базис формується на підґрунті природного (людського) і штучного (набутого) інтелекту (рис. 1), поєднання яких на цифровій основі та за рахунок системи цифрової комунікації дозволяє створювати й поширювати як у зовнішніх, так і у внутрішніх бізнес-процесах смарт-технології, під якими ми розуміємо застосування штучного інтелекту та цифрових інструментів у процесі оперативного прийняття управлінських рішень, надання високотехнологічних медичних послуг, які забезпечують створення принципово нових процесів, технологій, продуктів, становлення і розвиток нових ринків.

Відтак смарт-технології виступають результатом завершеності побудови системи інтелектуалізації підприємства, в тому числі у сфері охорони здоров'я. Однак потрібно розуміти, що повноцінна інтелектуалізація бізнесу - процес системний і тривалий в часі, потребує як відповідного ресурсного забезпечення, так і створення передумов для його запуску і успішного перебігу.

Рис. 1. Складові інтелектуалізації закладів охорони здоров'я (авторська розробка)

інтелектуалізація охорона здоров'я

Зрештою, структурні характеристики, стандарти, засоби і заходи інтелектуалізації підприємств перебувають у тісній залежності від галузевої приналежності суб'єктів господарювання та специфіки бізнес-процесів, зокрема у сфері охорони здоров'я.

Як свідчить практика, рівень інтелектуалізації медичних закладів України не достатньо високий, так як заходи з цифровізації бізнес-процесів мають, скоріше, вибірковий ніж комплексний характер, що у цілому чинить негативний тиск на якість цифрової трансформації бізнес-процесів та інгібує процеси системного розвитку закладів охорони в цілому.

Варто зазначити, що задля досягнення та максимізації очікуваних ефектів інтелектуалізації бізнес-процесів та зростання їх ролі у забезпеченні системного розвитку закладів охорони здоров'я необхідно аби управлінські дії та заходи з цифровізації медичного бізнесу реалізовувались на постійній основі та водночас збалансовано спрямовувались на модернізацію техніко-технологічної, лікувально-діагностичної, інтелектуально-кадрової, інформаційно-маркетингової, організаційно - управлінської та фінансово-економічної сфер бізнесу. Позаяк, для прикладу, формування та удосконалення цифрових компетенцій і навичок медичного персоналу без належної техніко-технологічної підтримки процесів діджиталізації можуть у підсумку погіршувати якість лікувально-діагностичних маніпуляцій та репутацію закладу охорони здоров'я серед споживачів, знижуючи при цьому економічний ефект інтелектуалізації та мотивацію працівників до освоєння інноваційно-цифрових технологій та методів лікування.

Водночас планомірність, системність та ефективність процесів інтелектуалізації на підприємстві великою мірою детермінуються також рівнем сформованості інституційного середовища цифровізації у вигляді затверджених планів, програм заходів розвитку бізнесу на засадах діджиталізації та спроможності управлінського персоналу акумулювати ресурсний і функціональний потенціал закладів охорони здоров'я у русло цифрових змін, освоєння смарт-технологій та якісних структурних трансформацій бізнесу. При тому завдання, інструменти, засоби та заходи з інтелектуалізації медичного закладу повинні розроблятись у тісній прив'язці до стратегічних пріоритетних цілей їх системного розвитку та враховувати медичну спеціалізацію.

Оскільки результативність техніко-технологічної компоненти інтелектуалізації медичних закладів вимірюється у площині автоматизації бізнес-процесів, управлінському персоналу насамперед доцільно зосереджувати увагу на пошуку, розробці, випробуванню та імплементації передових технологічних цифрових інновацій, які спрощуватимуть процедурний алгоритм діагностики, профілактики та лікування поширених захворювань і виступають базисною передумовою інтенсифікації процесів цифрової трансформації медичного бізнесу у різних його сферах.

У цьому відношенні першочергові заходи керівництва, на нашу думку, повинні спрямовуватись на нарощення техніко-технологічної бази апаратного і програмного забезпечення закладів охорони здоров'я. Це дозволить створювати та впроваджувати цифрові медичні платформи моніторингу стану пацієнтів на основі довготривалого і безперервного аналізу великого масиву даних, системи комп'ютерного аналізу функціонально-морфологічних та лабораторних досліджень, використовувати автоматизовані системи інтенсивної терапії, біологічного зворотного зв'язку та цифрові модулі автоматизованого аналізу даних вірусологічних та мікробіологічних досліджень, аналізу тканин і клітин пацієнтів, сформувати адаптивні цифрові платформи управління лікувально-діагностичними процесами та експериментальними медико-біологічними дослідженнями.

Не менш прикладне значення матимуть управлінські дії стосовно трансферу та комерціалізації мікропроцесорних технологій на базі штучного інтелекту, які обладнані механізмами прийняття рішень та на основі зібраної інформації, здатні генерувати пропозиції лікування та методи профілактики хвороб. Зрештою, суттєвою перевагою використання інструментів та засобів штучного інтелекту є те, що вони дозволяють проводити як оперативну діагностику та контроль за станом пацієнтів, так і разом з тим здійснювати сценарне імітаційне моделювання і прогнозування розвитку захворювання та, відповідно, нівелювати ризики виникнення форс-мажорних ситуацій та ускладнень, визначаючи при цьому оптимальну корекцію виникаючих порушень.

Заразом потрібно розуміти, що імплементація цифрових технологій потребує мобілізації значних фінансово-економічних ресурсів, а відтак керівництву закладів охорони здоров'я на етапі відбору смарт-інновацій та при ухваленні управлінських рішень необхідно враховувати факт суспільної корисності, бізнес- і суспільної ефективності та рівня їх інноваційності. Задля раціоналізації процесів техніко-технологічної інтелектуалізації бізнесу та їх адаптації під потреби лікувальної установи управлінському персоналу доцільно налагоджувати співпрацю із провідними науково-дослідними інституціями в галузі охорони здоров'я та IT-індустрії, які займаються розробкою, випробуванням та поширенням смарт-технологій, в тому числі реалізовувати заходи стосовно формування на базі матеріально-технічних та інтелектуально-кадрових потужностей закладу охорони здоров'я власної платформи експериментальних досліджень та верифікації смарт- технологій.

Оскільки в умовах інтелектуалізації відбувається проникнення смарт-технологій у всі сфери бізнесу, ефективність діяльності медичного закладу в цілому та у зрізі структурних підрозділів у значній мірі детермінується рівнем належного налаштування та злагодженого функціонування цифрових технологій. Відтак, виникає гостра необхідність у створенні профільного структурного підрозділу (на кшталт сектору цифрової трансформації та діджиталізації бізнес-процесів) відповідального як за розробку програмно-цільових та проектно-кошторисних документів цифровізації бізнесу, так і за забезпечення технічного супроводу та підтримки процесів інтелектуалізації шляхом моніторингу функціонування інформаційних-інтелектуальних систем і цифрового обладнання, в тому числі їх профілактичного обслуговування, калібрування, ремонту, пошуку та усунення дефектів, консультування персоналу структурних підрозділів з питань імплементації та практичного використання смарт-технологій.

Зростання ролі технологічних інновацій та смарт-технологій накладає свій відбиток на спосіб надання та проведення лікувально-діагностичних процедур, а це зі свого боку засвідчує необхідність розробки нових способів організації та програмування простору приміщень закладів охорони здоров'я, їх дизайну для підтримки необхідних медичних технологій.

Таким чином, у підсумку інтелектуалізації техніко-технологічних процесів заклади охорони здоров'я зможуть не лише наростити обсяги діяльності, асортимент та номенклатуру медичних послуг, але й на загал покращити конкурентну позицію та оптимізувати бізнес-процеси через проникнення цифрових технологій у всі сфери діяльності, серед яких чільне місце займає лікувально-діагностична компонента.

На сьогоднішній день якісне надання лікувально-діагностичних послуг в умовах масового обслуговування споживачів при дефіциті часу кваліфікованих фахівців немислиме без належної техніко-технологічної підтримки роботи лікарів різних спеціальностей. Однак активізація цифровізаційних процесів актуалізує потребу в постійному оновленні та модернізації як медико-діагностичного обладнання, так і методів та способів лікування пацієнтів із врахуванням тенденцій інноватизації та діджиталізації.

Виходячи з цього, ключові заходи інтелектуалізації лікувально-діагностичних процесів, на нашу думку, повинні спрямовуватись на імплементацію та удосконалення інноваційних практик, методів лікування і діагностики поширених захворювань із використанням широкого арсеналу таких цифрових інструментів, як штучний інтелект, робототехніка, чат-боти, 3-D біопринтинг, віртуальна та доповнена реальність, генетичне тестування, біо- та нейротехнологія, цифрові програмні продукти.

Зважаючи на прогресивність технологій штучного інтелекту у наданні медичних послуг, одним із перспективним напрямів інтелектуалізації медичних закладів залишається впровадження роботизованих систем та робототехніки, прикладами яких можуть бути роботи-хірурги, мікро- та нано-боти, роботи-помічники, роботи-масажисти, дружні роботи-доглядачі, роботи-компаньйони, екзоскелети тощо.

Потреба в роботизації лікувально-діагностичних послуг набирає особливої актуальності у закладах, профілем діяльності яких є надання хірургічних та ерготерапевтичних послуг. Позаяк, з одного боку, використання роботів-хірургів дозволяє проводити малоінвазивні процедури та операції без хірургічного втручання з надвисокою точністю та якістю, скорочуючи при цьому часові межі післяопераційної реабілітації пацієнтів та мінімізуючи ризики виникнення ускладнень. З іншого боку, застосування роботизованої техніки при наданні реабілітаційних послуг з догляду за пацієнтами допомагає людям з обмеженими можливостями виконувати звичні дії, а відтак полегшує і прискорює їх одужання та інтеграцію до звичного способу життя.

Не менш прикладне значення інструменти штучного інтелекту відіграють у створенні 3D- моделей візуалізованих зображень органів людського організму, використання яких при наданні профілактично-діагностичних послуг дає можливість медичному персоналу виявляти ознаки захворювання до появи його перших симптомів, моделювати та прогнозувати процес його розвитку і детермінувати способи лікування та профілактики. Перспективним, на нашу думку, також є впровадження у закладах охорони здоров'я цифрових технологій 3D-біопринтингу (тривимірного друку живих тканин), які виготовляти штучні органи, імпланти і протези та у результаті суттєво трансформувати традиційні підходи і методи лікування захворювань, які потребують хірургічного втручання через трансплантацію органів.

Зрештою системна інтелектуалізація лікувально-діагностичної складової розвитку закладів охорони здоров'я в умовах становлення ери цифрових технологій потребує також реалізації низки заходів спрямованих на забезпечення віртуалізації медичних послуг, тобто створення передумов для їх надання у віддаленому режимі шляхом онлайн-консультування та лікування з використанням дистанційних пристроїв моніторингу, фіксування симптомів захворювання.

Доцільно зазначити, що значимість надання телемедичних послуг закладами охорони здоров'я набирає особливої актуальності в середовищі поширення сучасних пандемій, війни та на загал зростання зайнятості населення і футуристичного тренду до віртуалізації суспільних відносин. Впровадження у лікарську практику можливостей онлайн-консультування та діагностики насамперед дозволяє знизити ризики інфікування пацієнтів та медичного персоналу небезпечними захворюваннями, оптимізувати процес надання невідкладної медичної допомоги, здійснювати ранню діагностику, профілактику та безперервний моніторинг стану пацієнтів з хронічними захворюваннями шляхом використання ними натільних цифрових пристроїв, а також більш оперативно і своєчасно ухвалювати у онлайн-режимі рішення щодо методів, способів та прийомів лікування й профілактики захворювань.

Однак, як свідчить практика, рівень розвитку сегменту телемедичних послуг у закладах охорони здоров'я України все ще не достатньо високий та, на сьогоднішній день, перебуває, скоріше, у процесі становлення ніж системного функціонування. В цілому процеси віртуалізації лікувально- діагностичної діяльності стримуються через не сформованість техніко-технологічної інфраструктури телемедицини, слабкий рівень мотивації лікарів до застосування телемедичних інструментів в роботі, низьку якість цифрової грамотності персоналу та отримувачів послуг, наявність психологічних бар'єрів та ментальної недовіри споживачів послуг до якості консультування у онлайн-режимі.

Виходячи з вищенаведеного керівництву закладів охорони здоров'я доцільно проводити проактивну політику з віртуалізації медичних послуг. Першочергово вона повинна включати комплекс заходів з нарощення рівня техніко-технологічної озброєності персоналу апаратно-програмними та комп'ютерно-інформаційними засобами цифрової комунікації зі споживачами, формування на базі цифрових потужностей медичних закладів телемедичних сервісів та інформаційно-цифрових платформ взаємодії зі споживачами, розробки мобільних застосунків для операційних систем Android та iOS, які надаватимуть змогу проводити телемедичне консультування у форматі відеочату або конференц-зв'язку, а також у віддаленому режимі призначати лікувально- діагностичні процедури та маніпуляції, виписувати цифрові рецепти на медичні препарати, формувати календар лабораторних досліджень та спостережень за показниками здоров'я пацієнтів, здійснювати управління дієтою, фізичними навантаженнями та забезпечувати обмін медичною інформацією між вузькопрофільними фахівцями закладів охорони здоров'я.

Не менш важливе значення у забезпеченні віртуалізації медичних послуг матимуть також заходи освітньо-просвітницького характеру серед споживачів та медичного персоналу спрямовані на формування та удосконалення цифрових компетенцій, покращення медіаграмотності, набуття практичних навиків користування телемедичними сервісами, в тому числі подолання цифрових та технічних бар'єрів при допомозі чат-ботів зі штучним інтелектом.

Водночас варто наголосити, що якість лікувально-діагностичних процедур детермінується в площині аналізу ретроспективної інформації про стан здоров'я пацієнтів, перенесені ними захворювання та наявні медичні протипоказання. Відтак, необхідно аби телемедичні послуги надавалися лише після повної верифікації особистих медичних даних клієнтів через особистий електронний кабінет споживача. Зрештою можливість реєстрації облікового запису забезпечує формування персоналізованого підходу до надання медичних послуг та контролю їх якості, посилює відкритість взаємовідносин та довіру між закладом охорони здоров'я і пацієнтами, позаяк дозволяє останнім отримати доступ до інформації про свій стан свого здоров'я, ознайомитись із планом лікування та медикаментозними призначеннями.

Разом з тим активізація процесів інтелектуалізації закладів охорони здоров'я ставить нові вимоги до якісних характеристик інтелектуально-кадрового забезпечення, яке в контексті цифрових трансформацій має не лише володіти знаннями та досвідом у сфері професійної діяльності, але й бути спроможним опановувати передові інноваційно-цифрові технології діагностики та лікування захворювань, освоювати інформаційно-цифрові методи управління бізнесом та імплементувати їх у медичну практику.

Відтак, з метою посилення інтелектуально-кадрової компоненти цифровізації закладів охорони здоров'я пріоритетними, на наш погляд, будуть заходи спрямовані на створення медико- інформаційних платформ дистанційного навчання, стажування та підвищення професійної кваліфікації медичного персоналу через проведення вебінарів, онлайн-нарад, конференцій та професійних відео-консультацій з провідними фахівцями.

Додатково, варто наголосити, що в умовах зростання ролі штучного інтелекту у наданні медичних послуг та роботизації лікувально-діагностичних процедур заклади охорони здоров'я все більше потребуватимуть універсальних фахівців з професійними знаннями як лікаря, так і оператора роботів або навіть робототехніка одночасно. Це актуалізує доцільність впровадження практики створення навчально-дослідницьких лабораторій смарт-технологій обладнаних медичними тренажерами та симуляторами роботизованих систем, де медичний персонал матиме змогу з використанням інструментів віртуальної та доповненої реальності здобувати практичний досвід і навички управління системами штучного інтелекту, проводити експериментальні лікувально-діагностичні маніпуляції та процедури.

Водночас потрібно розуміти, що інтелектуалізація кадрового забезпечення та проникнення смарт-технологій у лікувально-діагностичну діяльність медичних закладів підвищують якість та результативність медичної допомоги, проте не гарантують фінансово-економічний успіх та зростання бізнесу, який великою мірою детермінується в площині цифровізації інформаційно-маркетингової, організаційно-управлінської та фінансово-економічної компонент системного розвитку.

Позаяк інтелектуалізація інформаційно-маркетингової діяльності закладів охорони здоров'я виступає одним із дієвих механізмів підвищення рівня їх впізнаваності, брендованості та покращення довіри споживачів до методів, способів, прийомів профілактики, діагностики та лікування поширених захворювань. Фахівцям відділу промоції та маркетингу доцільно зосереджувати увагу на розробці цифрових платформ інтерактивного спілкування з споживачами медичних послуг, використовуючи при цьому інструменти та засоби штучного інтелекту.

Для цього при розробці дизайну веб-сторінок та сайтів закладів охорони здоров'я зі зручним інтерфейсом та зрозумілою архітектурою інформацію про послуги медичної установи слід доповнювати інтерактивно-динамічною з використанням цифрових інструментів взаємодії та візуалізації, які в режимі реального часу без будь-яких допоміжних засобів дають змогу, для прикладу, пройти автоматичну верифікацію та створити цифровий кабінет споживача, отримати безкоштовну онлайн-консультацію фахівця, в тому числі з використанням інструментів штучного інтелекту, ознайомитись із діяльністю медичного закладу, асортиментом та процесом надання лікувально-діагностичних послуг через проходження віртуальних 3-D екскурсій, перегляду відео-записів типових діагностичних процедур та відгуків пацієнтів.

Висновки

Розуміння природи інтелектуалізації бізнесу дає підстави до ідентифікації в якості її трьох базисних невід'ємних компонент природного і штучного інтелекту, а також їх цифрового поєднання, взаємодія та повноцінний розвиток яких дозволяють формувати, впроваджувати та якісно комерціалізувати смарт-технології як застосування штучного інтелекту та цифрових інструментів у процесі оперативного прийняття управлінських рішень, надання високотехнологічних медичних послуг, які забезпечують створення принципово нових процесів, технологій, продуктів, становлення і розвиток нових ринків. Крім того, керівництву закладів охорони здоров'я потрібно розуміти, що умовами інтелектуалізації є формування та розвиток персоналу, наявність передумов для розробки і впровадження передових технологій, наявність матеріальної і техніко-технологічної бази; процес інтелектуальних змін стосується підвищення кваліфікації кадрів, модернізації техніко-технологічної бази, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій, цифровізації бізнес-відносин, інтернет-маркетингу; результатами інтелектуалізації стають смарт-технології, автоматизовані клініки, оцифровані внутрішні і зовнішні бізнес-процеси.

Повноцінний перебіг системної інтелектуалізації закладів охорони здоров'я потребує планування і реалізації комплексу заходів за такими напрямами (сферами її поширення), як техніко- технологічна, лікувально-діагностична, інтелектуально-кадрова, інформаційно-маркетингова, організаційно-управлінська, фінансово-економічна.

Подальші наукові дослідження у цьому напрямі доцільно зосередити на формуванні методики аналізування життєздатності суб'єктів медичної сфери.

Список використаних джерел

1. Бужимська К. О., Царук І. М. Механізми управління розвитком підприємства: сутність і структура. Бізнес-інформ. 2020. № 7. С. 278-287.

2. Васильців Т. Г., Лупак Р. Л., Штець Т. Ф. Обґрунтування стратегічних напрямів, цілей та заходів державної політики реалізації потенціалу ІТ-сектору економіки України. Підприємництво і торгівля. 2018. № 23. С. 56-63.

3. Грабовський В. А., Клименко П. М. Системний підхід до управління закладами охорони здоров'я. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України.2014. №3. С. 136-142.

4. Грінченко Р. В. Методи та інструменти формування механізму адаптації підприємства до змін. Вісник Херсонського державного університету. Серія: Економічні науки. 2019. Вип. 34. С. 53-58.

5. Запухляк І.Б., Зелінська Г.О., Побігун С.А. Підходи, методи та інструменти управління змінами в системі управління розвитком підприємства. Глобальні та національні проблеми економіки. 2018. №23. С. 204-209.

6. Захарчин Р.М. Сучасні виклики щодо формування економічної стратегії розвитку підприємства. Науковий вісник НЛТУ України. 2014. Вип. 24.7. С. 245-250.

7. Коваленко Н.В. Організаційне забезпечення управління розвитком підприємств: цілі, принципи, функції та завдання. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Економіка і управління. 2019. №4. С. 69-77.

8. Лупак Р. Л., Дідич А. М. Економічні основи забезпечення конкурентоспроможності підприємства в умовах ринкових відносин. Науковий вісник НЛТУ України. 2017. Вип. 20.6. С. 248-252.

9. Lupak R. L., Kunytska-Iliash M. V. Conceptual Relationships between the Systems of Ensuring the Economic Security of the State and the Implementation of the State Policy of Import Substitution. Проблеми економіки. 2017. № 2. С. 117-123.

10. Lupak R., Boiko R., Kunytska-Iliash M., Vasyltsiv T. State management of import dependency and state's economic security ensuring: New analysis to evaluating and strategizing. Accounting. 2021. № 7 (4). P. 855-864.

Размещено на Allbest.ru