Метаболічна інтоксикація у хворих на залізодефіцитну анемію похилого та старечого віку

У дослідженні проведено визначення вмісту молекул середньої маси у плазмі крові хворих на залізодефіцитну анемію похилого та старечого віку, враховуючи ступінь тяжкості перебігу захворювання та простежити динаміку їх вмісту в процесі лікування.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.01.2024
Размер файла 17,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Метаболічна інтоксикація у хворих на залізодефіцитну анемію похилого та старечого віку

О.В. Сергієнко

Національна медична академія післядипломної освіти

імені П.Л. Шупика, Київ

Резюме

У статті наведено дані визначення вмісту молекул середньої маси в плазмі крові хворих на залізодефіцитну анемію похилого та старечого і динаміка змін їх вмісту в процесі лікування.

Ключові слова: хворі старечого та похилого віку, залізодефіцит- на анемія, молекули середньої маси.

Резюме

МЕТАБОЛИЧЕСКАЯ ИНТОКСИКАЦИЯ У БОЛЬНЫХ ЖЕЛЕЗОДЕФИЦИТНОЙ АНЕМИЕЙ ПОЖИЛОГО И СТАРЧЕСКОГО ВОЗРАСТА

А.В. Сергиенко

Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л. Шупика, Киев

В статье приведены данные определения содержания молекул средней массы в плазме крови больных железодефицитной анемией пожилого и старческого возраста и динамика изменений их содержания в процессе лечения.

Ключевые слова: больных пожилого и старческого возраста, железодефицитная анемия, молекулы средней массы.

Summary

METHABOLIC INTOXICATION IN ELDERLY AND SENILE PATIENTS WITH IRON-DEFICIENCY ANEMIA

O.V. Sergienko

National medical academy of post-graduate education named after

P.L. Shupyk, Kyiv

The article presents data on the determination of quantity of average weight molecules and dynamics of change of this quantity in elderly and senile patients with iron-deficiency anemia.

Key words: elderly and senile patients, iron-deficiency anemia, average weight molecules.

Вступ

Для багатьох країн залізодефіцитна анемія (ЗДА) є медико-соціальною проблемою, оскільки призводить до погіршення якості життя хворих, порушує працездатність, викликає функціональні розлади в органах і системах організму, порушує перебіг захворювань, із якими поєднується. До того ж, ЗДА є проблемою для медицини, як у країнах, що розвиваються, так і для країн із високим рівнем соціально- економічного розвитку [5, 6]. Поширеність цього захворювання у різних країнах світу значно відрізняється, що зумовлено різним ступенем їх соціального та економічного розвитку, національними традиціями, геохімічними особливостями місцевості проживання, укладом охорони здоров'я тощо [1, 3, 4, 5, 6]. Особливою проблемою ЗДА є у геріатричній практиці, оскільки вона значно обтяжує перебіг хронічних захворювань.

За даними ВООЗ/ЮНЕСКО (2000 р.) ЗДА є досить поширеним захворюванням серед населення країн пострадянського простору [5]. За даними ВООЗ (2001), по різних регіонах Земної кулі ЗДА у осіб похилого та старечого віку зустрічається наступним чином (дані у тисячах мешканців): в Африці - 13435; в Америці - 12617; в Південно- Східній Азії - 60208; в Європі - 18095; у країнах Близького Сходу - 11463; у країнах узбережжя і островів Тихого океану - 78211 [6].

Залишаються мало вивченими вторинні метаболічні порушення при сидеропенії та анемічній гіпоксії у осіб похилого та старечого віку хворих на ЗДА. До нез'ясованих особливостей обміну речовин у осіб похилого та старечого віку хворих на ЗДА належать параметри метаболізму молекул середньої маси (МСМ). МСМ - це речовини білкового походження, що не утворюють осад з трихлороцтовою кислотою. З огляду на таку властивість, їх відносять до компонентів залишкового азоту. Інтерес до їх дослідження визначається, насамперед, тим, що показник концентації МСМ використовують як важливий універсальний фактор метаболічної інтоксикації [2]. В основному, МСМ є олігопептидами з молекулярною масою 5001500 D, характеризуються високим вмістом моноамінодикарбонових і низьким - ароматичних амінокислот.

Мета роботи - провести визначення вмісту МСМ у плазмі крові хворих на ЗДА похилого і старечого віку враховуючи ступінь тяжкості перебігу захворювання та простежити динаміку їх вмісту в процесі лікування.

Матеріал і методи дослідження

Обстежено 73 хворих на ЗДА. У всіх хворих причиною ЗДА були хронічні крововтрати, зумовлені кровотечами із травного тракту, а також порушеннями всмоктування заліза у зв'язку з хронічними захворюваннями травного тракту. Всі хворі обстежувались до призначення лікування після госпіталізації в стаціонар та через 3 тижні від початку призначення лікування. Діагноз ЗДА верифікували на підставі характерної клінічної картини (ознак анемічної гіпоксії та сидеропенічного синдрому), характерної гематологічної картини периферичної крові та показників метаболізму заліза. Виділено дві групи спостереження: перша (І) - 51 хворий (29 жінок і 22 чоловіки) на ЗДА похилого і старечого віку. У другу (ІІ) групу включили 22 хворих (14 жінок і 8 чоловіків) на ЗДА віком від 20 до 59 років. Відповідно до класифікації Ю.Г. Митерьова, Л.В. Вороніної (1989) анемію з легким перебігом діагностовано у 19 хворих (8 чоловіків і 11 жінок), середнього ступеня тяжкості - у 21 (8 чоловіків і 13 жінок), з тяжким перебігом - у 33 хворих (17 чоловіків і 16 жінок). Проводились лабораторні та інструментальні дослідження з метою встановлення причини крововтрат та виявлення супутніх захворювань. Хворі отримували комплексне лікування, базисними препаратами у якому були високодозні пероральні засоби заліза. Контрольну групу склали 28 первинних донорів (16 чоловіків і 12 жінок) віком від 20 до 59 років. метаболічна інтоксикація залізодефіцитна анемія

Вміст МСМ визначали за методикою Н.І. Габріелян, В.І. Ліпатової (1984). Результати дослідження вмісту МСМ у сироватці крові обстежених виражали в умовних одиницях (од) оптичної щільності, що визначали цілими значеннями в 1 мл сироватки крові. Статистичний аналіз даних проводився за допомогою пакетів програм SPSS 17.0 та Microsoft Excel XP. Використовували наступні методи аналізу: перевірка нормальності розподілу кількісних ознак за допомогою критерію Колмогорова-Смірнова; для перевірки гіпотез щодо рівності генеральних середніх незалежних вибірок використовували t-критерій Стьюдента, та непараметричний аналіз середніх Уїтні-Манна. Критичне значення рівня значимості приймалося рівним 5%.

Результати та їх обговорення

Дані щодо результатів дослідження вмісту МСМ у плазмі крові обстежених залежно від ступеня тяжкості перебігу ЗДА та динаміку показника в процесі лікування хворих наводимо в табл. 1.

Як видно із наведених у табл. 1 даних, у хворих на ЗДА вміст МСМ у плазмі крові зростає пропорційно наростанню ступеня тяжкості перебігу захворювання. Тобто, тяжкий ступінь перебігу ЗДА супроводжується найвиразнішою ендогенною інтоксикацією організму, оскільки загально відомо, що МСМ є універсальними факторами інтоксикації. До МСМ відносять прості і складні пептиди, глікопептиди і нуклеопептиди, а також такі гуморальні регулятори як глюкагон, інсулін, різноманітні «тропіни» і їхні компоненти, нуклеотиди, спермін і цілий ряд неідентифікованих сполук. Значну частину МСМ складають продукти розщеплення фібрину, вітаміни, гормони і гормоноїди, що надходять у кров із травного тракту, а також метаболіти, які утворюються внаслідок біохімічної деградації білків. Біохімічна структура МСМ є неоднаковою при різних захворюваннях і залежить від характеру патологічного процесу та його ускладнень [2]. Основна маса МСМ інактивується або частково руйнується в середині проксимальних тубул нирок, а вільні амінокислоти, що утворюються внаслідок означеного процесу, реабсорбуються через звичайну транспортну систему. Встановлено, що за фізіологічних умов 95% МСМ вилучається шляхом гломерулярної фільтрації. Зменшення екскреторної функції нирок і неповний протеоліз супроводжуються збільшенням концентрації МСМ у плазмі крові. Вміст МСМ зростає за станів, які супроводжуються метаболічною ендогенною інтоксикацією організму [2].

Таблиця 1

Динаміка вмісту МСМ (ум. од.) у плазмі крові хворих на ЗДА залежно від ступеня тяжкості перебігу в процесі лікування (M+m)

Групи обстежених

Достовірність різниці (р)

Контрольна (n=28)

Хворі на ЗДА (n=73)

до лікування

через 3 тижні

0,241+0,008

Легкий перебіг

р1<0,001

р2<0,001

0,268±0,001

0,253±0,002

Середнього ступеня

р1<0,001

р2<0,001

0,321 ±0,002

0,275±0,002

Тяжкий перебіг

р1<0,001

р2<0,001

0,338±0,002

0,292±0,003

Примітка: р1 - достовірність різниці порівняно із здоровими; р2 - достовірність різниці в процесі лікування хворих.

Цілком очевидно, що збільшення вмісту МСМ є маркером метаболічної ендогенної інтоксикації і у хворих на ЗДА. Показник їхнього вмісту можна розглядати як додатковий лабораторний діагностичний критерій ступеня тяжкості перебігу ЗДА, оскільки їхній рівень змінюється відповідно до прогресування тяжкості цього захворювання. Ми вважаємо, що визначення показника МСМ можна рекомендувати, поряд із іншими критеріями, до широкого впровадження у практику установ охорони здоров'я не тільки для оцінки ступеня тяжкості перебігу ЗДА, її динаміки, а і обґрунтування розширення обсягу терапевтичних заходів корекції метаболічних порушень при цьому захворюванні. Показник вмісту МСМ у плазмі хворих на ЗДА є лабільним і змінюється в процесі лікування, тому, на наш погляд, його можна використовувати і для оцінки ступеня компенсації вторинних метаболічних порушень.

Аналіз вікових особливостей змін вмісту МСМ у обстежених хворих показав, що ЗДА у осіб похилого і старечого віку (І група) він був достовірно вищим (р<0,05), ніж у хворих ІІ групи, що свідчило про виразнішу ендогенну інтоксикацію.

Отже, визначення вмісту МСМ у плазмі хворих на ЗДА осіб похилого і старечого віку має важливе діагностичне та прогностичне значення і може служити лабораторним критерієм як для оцінки ступеня вторинних порушень метаболізму при означеному захворюванні, так і ефективності лікування, що проводиться.

Література

1. Воробьев П.А. Анемии в геронтологической практике / П.А. Воробьев // Врач. - 2001. - № 12. - С. 22-24.

2. Громашевська Л.Л. «Середні молекули» як один з показників «метаболічної інтоксикації» в організмі / Л.Л. Громашевська // Лаб. діагностика. - 1997. - № 1. - С. 11-16.

3. Дворецкий Л.И. Железодефицитные анемии / Л.И. Дворецкий // Российский мед. журн. - 1997. - № 5 (19). - С. 123-124.

4. Ким З. Депрессия сегмента ST при ишемической болезни сердца с сопутствующей анемией / З. Ким, И. Латфуллин // Врач. - 2002. - № 2. - С. 26-28.

5. Complementary feeding and the control of iron deficiency anemia in the Newly Independent States. Presentation by WHO at a WHO/UNISEF Consultation. - Copenhagen: WHO, Reg. Off. Eur., 2000. - 33 p.

6. WHO. Iron deficiency anaemia: Assessment, prevention and control. - Geneve, 2001. - 114 p.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.