Дослідження фармакокінетики препаратів донорського походження у хворих на гемофілію А із артритами колінних суглобів

Визначення товщини синовіальної оболонки у різних відділах у хворих за даними ультрасонографії. Аналіз особливостей фармакокінетики концентратів фактора донорського походження при проведенні профілактичного лікування у хворих на гемофілію із артритами.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 17.01.2024
Размер файла 21,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України»

Дослідження фармакокінетики препаратів фактора VIII донорського походження у хворих на гемофілію А із артритами колінних суглобів

В.І. Семеняка, Є.В. Авер'янов, М.Ю. Аношина, П.В. Ющенко

Київ

Резюме

У роботі досліджено особливості фармакокінетики концентратів фактора VIII (ФУШ) донорського походження при проведенні профілактичного лікування у хворих на гемофілію А (ГА) із артритами. Встановлено, що артрити, перебіг яких супроводжується активно прогресуючим синовітом, призводять до більш вираженого споживання ФУШ, що потребує корекції терапевтичної дози ФУШ.

Ключові слова: гемофілія А, артрит, фармакокінетика фактора VIII.

Резюме

ИССЛЕДОВАНИЕ ФАРМАКОКИНЕТИКИ ПРЕПАРАТОВ ФАКТОРА VIII ДОНОРСКОГО ПРОИСХОЖДЕНИЯ У БОЛЬНЫХ ГЕМОФИЛИЕЙ А С АРТРИТАМИ КОЛЕННЫХ СУСТАВОВ

В.И. Семеняка, Е.В. Аверьянов, М.Ю. Аношина, П.В. Ющенко

ГУ «Институт гематологии и трансфузиологии ПАМП Украины», Киев

В работе исследованы особенности фармакокинетики концентратов фактора VIII (cI»VIII) донорского происхождения при проведении профилактического лечения у больных гемофилией А (ГА) с артритами. Установлено, что артриты, течение которых сопровождается активно прогрессирующим синовитом, приводят к более выраженному потребление ФVIИ, что требует коррекции терапевтической дозы ФУШ.

Ключевые слова: гемофилия А, артрит, фармакокинетика фактора VIII.

Summary

STUDY OF PHARMACOKINETICS OF FACTOR VIII PREPARATIONS OF DONOR ORIGIN IN PATIENTS WITH HEMOPHILIA A WITH ARTHRITIS OF THE KNEE

V.I Semernaka, E.V. Averianov, M.Yu. Anoshina, P.V. Yuschenko

SI «Institute of Hematology and Transfusiology of NAMS of Ukraine», Kyiv

It was studied the peculiarities of pharmacokinetics of donor's factor VIII (FVIII) concentrates in the preventive treatment of patients with hemophilia A (HA) with arthritis. Found that arthritis, which is accompanied by an actively progressive synovitis, leading to a more pronounced consumption of FVIII, which necessitates correction of therapeutic doses of FVIII.

Keywords: hemophilia A, arthritis, pharmacokinetics of factor VIII.

Вступ

Гемофілія А (ГА) - важке спадкове порушення системи зсідання крові, яке виникає внаслідок дефіциту активності фактора VIII (аФУШ) - одного з білків плазми крові. Фізіологічна роль Ф'УІП полягає в його участі в процесі протромбіназоутворення, яке є першим етапом каскаду реакцій, що приводять до фібриноутворення. При ГА процес фібриноут- ворення відбувається значно повільніше, ніж у здорових осіб. Це клінічно проявляється кровотечами різної інтенсивності та локалізації, які не тільки значно погіршують якість життя пацієнтів та призводять до інвалідизації, але й можуть становити реальну загрозу життю цих хворих [1].

Єдиним визнаним ефективним методом профілактики та лікування геморагічних ускладнень при ГА є замісна гемостатична терапія (ЗГТ), яка проводиться за допомогою лікарських засобів, що містять ФУІІІ донорського походження, або отриманий за допомогою генно-інженерних технологій, так званих концентратів ФУШ (КФУІІІ) [1]. КФУІІІ - група аналогічних за дією опотерапевтичних вузькоспецифічних препаратів, що потребують обов'язкового терапевтичного моніторингу, а саме вивчення особливостей їх фармакокінетики (ФК) та фармакодинаміки у кожного пацієнта індивідуально. Втім, існують певні коморбічні та поліморбічні стани хворих на ГА, які спричиняють певні загальні тенденції до зміни показників ФК КФУШ [4]. Встановлення таких тенденцій сприятиме поліпшенню ЗГТ як при проведенні профілактики геморагічних проявів, так і при виникненні кровотеч.

Мета дослідження. Встановити особливості ФК КФУІІІ донорського походження при проведенні профілактичного лікування у хворих на ГА із артритами.

Матеріали і методи. У даній роботі подано матеріали дворічного спостереження хворих на ГА тяжкого перебігу із артропатіями колінних суглобів різного ступеня та з різною інтенсивністю запальних процесів. Пацієнтів було розділено на дві групи в залежності від ступеня артропатії: 16 хворих було віднесено до групи 1 (Г1), які мали артропатію І-Ш ступеня, а 15 пацієнтів із арт- ропатіями ІУ-У ступенів склали групу 2 (Г2). Вік пацієнтів становив від 18 до 32 років. У пацієнтів Г1 спостерігався активно прогресуючий синовіт колінних суглобів. У хворих Г2 клінічні ознаки синовіту або були відсутні, або синовіт мав повільнопрогресуючий характер. Контрольну групу (КГ) склали 11 практично здорових чоловіків віком від 19 до 34 років.

Визначення активності синовіту проводили за допомогою ультрасоно- графії [3].

Усім пацієнтам виконувалося 72-годинне ФК дослідження аФУШ після введення КФУІІІ. Досліджувалися показники аФУШ у плазмі крові та активності імунного інгібітору ФУІІІ [2]. Загальна схема дослідження була наступною.

1. Шляхом збору анамнезу визначали дату останнього введення КФУІІІ. Вважалося, що пацієнт відповідає вимогам даного дослідження, якщо останнє введення проводилося понад 72 год тому.

2. Пацієнту натще після 20 хв перебування у стані спокою проводили забір венозної крові (ФК0) і, відразу ж, вводився КФУІІІ у дозі 50 МО/кг маси тіла, що мало би підняти рівень аФУІІІ близько до 100 МО/дл.

3. Повторно кров набиралася через 0,5 (ФК0,5), 2 (ФК2), 4(ФК4), 8(ФК8), 12(ФК12), 24(ФК24), 48(ФК48), 72(ФК72) год.

4. АФУІІІ досліджували у всіх пробах. Визначалась розрахункова аФУІІІ, яка повинна була б бути у хворих через 0,5 год після введення КФУІІІ у данній дозі (ФКР).

5. Активність імунного інгібітору визначали в моменти ФК0 та ФК72. В усіх випадках у досліджуваних групах активність імунного інгібітору не перевищувала референтну межу.

Для порівняння достовірності різниці між вибірками використовували критерій Стьюдента для малих виборок.

Результати та обговорення

Результати вимірювання товщини синовіальної оболонки (СО) колінних суглобів у Г1 та Г2, наведені в табл. 1, показали, що ступінь її проліферації у хворих Г1 в зоні супрапателярного, медіального завороту, задніх відділів достовірно перебільшує аналогічний показник у Г2, відповідно, на 59,14%, 48,42% та 46,46%. Товщина СО у латеральному тібіофеморальному відділі також була більшою у пацієнтів Г1 підгрупи на 42,25%. Виявлену закономірність зміни товщини СО можна вважати не лише показником її запалення, але й маркером артриту колінного суглобу.

Таблиця 1 - Товщина синовіальної оболонки у різних відділах КС у хворих досліджуваних груп за даними ультрасонографії, мм (M±m)

Відділи синовіальної порожнини КС

Група 1 (n=16)

Група 2 (n=15)

КГ (n=11)

Супрапателярний відділ

16,7±1,80

4,70±1,01

Не візуалізувалась

р > 0,001

Медіальний тібіо-феморальний відділ

9,60±0,98

4,40±0,93

р > 0,002

Латеральний тібіо-феморальний відділ

7,10±0,93

4,10±0,79

р > 0,05

Зона підколінної ямки

10,10±1,25

5,10±0,95

р > 0,005

При дослідженні фармакокінетичних параметрів КФУІІІ (табл. 2) виявлено, що АФУІІІ у Г2 у всі періоди достовірно перевищувала аналогічні параметри Г1: у період ФК0 у 1,50, ФК0,5 - в 1,11, ФК2 - в 1,23, ФК4 - в 1,43, ФК8 - в 1,80, ФК12 - в 1,94, ФК24 - в 2,59, ФК48 - 2,29, ФК72 - в 1,17 раза.

Якщо виявлена різниця не мала клінічного значення до початку дослідження, а також у період ФК0,5, то більш швидке зниження аФУІІІ в наступні терміни може бути перешкодою для адекватних фізичних навантажень та лікарських маніпуляцій пацієнту з вираженими запальними процесами в суглобі. Крім того, при проведенні профілактичного лікування, зважаючи на те що уже через 48 год аФУІІІ знижується в Г1 до (2,10 ± 0,12) МО/дл, пацієнт потребує додаткового введення КФУІІІ. На відміну від Г1 у Г2 повторне введення можна проводити через 72 год.

Таблиця 2 - Показники аФУШ при проведенні 72-годинної фармакокінетики, МО/дл (М±т)

Групи

Період обстеження^^^^

Група 1 (n=16)

Група 2 (n=15)

Достовірність різниці Г1 та Г2 з КГ(п=11)

ФК0

1,20 ± 0,08

1,80±0,12

рз>0,001

р4>0,001

рі>0,001

ФК0,5

100,30±1,20

111,70±1,70

рз>0,001

р4<0,05

рі>0,001

ФКР

101,20±0,08

101,80±0,12

рз>0,001

р4>0,001

р2<0,05

р2>0,005

ФК2

90,30±1,50

111,20±2,40

рз>0,001

р4<0,05

р1>0,001

ФК4

71,40±1,30

102,30±1,10

рз>0,001

р4>0,001

р1>0,001

ФК8

37,50±1,20

67,40±1,80

рз>0,001

р4>0,001

р1>0,001

ФК12

27,40±1,40

52,70±1,90

рз>0,001

р4>0,001

р1>0,001

ФК24

7,30±2,40

18,9±1,50

рз>0,001

р4>0,001

р1>0,001

ФК48

2,10±0,12

4,80±0,09

рз>0,001

р4>0,001

р1>0,001

ФК72

1,20±0,04

1,40±0,06

рз>0,001

р4>0,001

р1>0,02

Примітки:

1. р1 - достовірність різниці між Г1 та Г2.

2. р2 - достовірність різниці аФУШ між ФКР та ФК0,5. а. р3 - достовірність різниці між Г1 та КГ.

3. р4 - достовірність різниці між Г2 та КГ.

4. аФУІІІ в КГ=112,2±2,3 МО/дл.

Найвірогідніше, встановлені особливості ФК КФУІІІ пов'язані із особливостями запальних процесів суглобів. У осіб, в яких відсутня гемофілія, але які страждають на артрити з високою активністю синовіту, внаслідок запалення відбувається, з одного боку, споживання ФУІІІ, а з іншого - інтенсифікація його синтезу. При ГА можливість синтезу генетично детермінована, а споживання не відбувається через відсутність ФУШ. Та незначна кількість антигемофільного глобуліну практично повністю споживається у зоні ураження. Напевно, саме це є причиною достовірної різниці досліджуваного параметру між Г1 та Г2 до початку лікування та після інфузії КФУШ. синовіальний фармакокінетика гемофілія артрит

Необхідно відмітити, що в обох групах після інфузії аФУІІІ досягала розрахункової, а в Г2 навіть достовірно перевищувала її. Отже в дозі 50 МО/кг ефективно зупинити кровотечу можна і за наявності активно прогресуючого синовіту, але у подальшому тактика лікування таких пацієнтів повинна враховувати більш швидке споживання OVIII.

Висновки

1. Артрити, перебіг яких супроводжується активно прогресуючим синовітом, призводять до більш вираженого споживання введеного препарату OVIII.

2. Активність OVIII після його застосування у дозі 50 МО/мл дозволяє досягти гемостатичного ефекту, але доза повинна коригуватися з урахуванням особливостей фармакокінетики препарату фактора VIII.

Література

1. Андреев Ю.Н. Многоликая гемофилия / Ю.Н. Андреев. - М.: Ньюдиамед, 2006, 232 с.

2. Баркаган З.С. Диагностика и контролируемая терапия нарушений гемостаза / З.С. Баркаган, А.П. Момот. - М.: Ньюдиамед АО, 2001. - 296 с.

3. Ультрасонографія колінного суглоба: методологічні аспекти та нормальна анатомія / Р.Я. Абдулаєв, О.О. Могила, С.О. Пономаренко, В.В. Гапченко // Український радіологічний журнал. - 2006. - № 14. - С. 7-11.

4. A limited sampling strategy for estimating individual pharmacokinetic parameters of coagulation factor VIII in patients with hemophilia A / M. Bolon-Larger, V. Chamouard, F. Bressolle, R. Boulieu // Ther. Drug Monit. 2007. - Vol. 29, № 1. - Р. 20-26.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.