Значення гуморальних факторів імунітету в діагностиці інфекційно-запальних ускладнень у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію

Размещено на http://www.allbest.ru/

Значення гуморальних факторів імунітету в діагностиці інфекційно-запальних ускладнень у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію

О.А. Мельник

ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ

Резюме

У сироватці крові 50 хворих на гостру мієлоїдну лейкемію досліджено вміст імуноглобулінів основних ізотипів IgG, IgA, IgM. Визначено діагностичне значення рівнів імуноглобулінів основних ізотипів щодо виникнення інфекційно-запальних ускладнень.

Ключові слова: імуноглобуліни ізотипів IgG, IgA, IgM, інфекційно-запальні ускладнення. імуноглобулін ізотоп інфекційний кров

ЗНАЧЕНИЕ ГУМОРАЛЬНЫХ ФАКТОРОВ ИММУНИТЕТА В ДИАГНОСТИКЕ ИНФЕКЦИОННО-ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ У БОЛЬНЫХ ОСТРОЙ МИЕЛОИДНОЙ ЛЕЙКЕМИЕЙ

Е.А. Мельник

Резюме. В сыворотке крови 50 больных острой миелоидной лейкемией исследовано содержание иммуноглобулинов основных изотипов IgG, IgA, IgM. Определено диагностическое значение уровней иммуноглобулинов основных изотипов в возникновении инфекционновоспалительных осложнений.

Ключевые слова: иммуноглобулины изотипов IgG, IgA, IgM, инфекционно-воспалительные осложнения.

THE MEANING OF HUMORAL FACTORS OF IMMUNITY IN DIAGNOSTIC OF INFECTIOUSLY-INFLAMMATORY COMPLICATIONS AT PATIENTS WITH ACUTE MIELOID LEUKEMIA

Ye.A. Melnik

SI «Institute of Haematology and Transfusiology of NAMS of Ukraine», Kiev

Summary. In the blood serum of 50 patients with acute myeloid leukemia maintenance of immunoglobulin of basic isotypes IgG, IgA, IgM have been certained. The diagnostic meaning of immunoglobulin levels of basic isotypes in relation to the origin of infectiously-inflammatory complications have been certained.

Key words: immunoglobulins of isotypes IgG, IgA, IgM, infectiously- inflammatory complications.

Вступ

Важливим компонентом імунної відповіді є фракція розчинних сироваткових білків - у-глобулінів, які виконують функцію антитіл, специфічних до певних антигенів, і продукуються плазматичними клітинами.

Імуноглобуліни G (IgG) складають 70-75% всіх імуноглобулінів сироватки крові людини. Головна функція IgG - захист організму від інфекційних збудників бактеріальної, вірусної етіології та продуктів їхньої життєдіяльності шляхом опсонізації, запуску системи фагоцитозу та комплементу. IgG забезпечують тривалу гуморальну відповідь при інфекційних захворюваннях, тобто являють собою антитіла вторинної імунної відповіді. Підвищені рівні IgG спостерігаються у період регресії клінічних проявів або реконвалесценції у разі гострого запального процесу. Після перенесеної інфекції у сироватці крові реконвалесцентів фіксується стабільна концентрація IgG або поступове зниження їхніх показників [1].

Імуноглобулін А (IgA) існує в двох формах - сироватковій та секреторній. Якщо сироватковий IgA здатний знешкоджувати мікроби і токсини, що циркулюють у кров'яному руслі, то секреторний IgA залишається на слизових оболонках, де забезпечує місцеву резистентність до інфекції. Підвищений рівень IgA спостерігається у разі хронічних інфекцій дихальної системи. Дефіцит IgA свідчить про високу сприйнятливість організму до вірусів або поєднаних запальних процесах слизових оболонок у різних біотопах [2].

Імуноглобуліни М (IgM) формують пул природних антитіл ще до зустрічі з антигеном, залучають фагоцитуючі клітини в осередки запалення. Вважається, що синтез IgM резистентний до дії імунодепресантів та опромінення. За рахунок високої валентності IgM можуть зв'язувати одразу декілька антигенів, що сприяє скорішому їхньому виведенню із циркуляторного русла. Підвищена концентрація IgM має місце у разі гострого періоду запального процесу. Надто високі рівні ІдМ на фоні глибокого дефіциту імуноглобулінів інших класів проявляються у період хронізації запалення [3].

Мета дослідження - визначення діагностичного значення вмісту імуноглобулінів основних класів у сироватці крові хворих на гостру мієлоїдну лейкемію щодо виникнення інфекційно-запальних ускладнень.

Матеріали і методи дослідження

Обстежено 50 хворих на гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ), які знаходились на стаціонарному лікуванні у відділенні захворювань системи крові ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України» (зав. проф. Н.М. Третяк). Контрольну групу склали 19 практично здорових осіб.

Дослідження вмісту Ig основних ізотипів у сироватці крові пацієнтів проводили за методом радіальної імунодифузії у гелі за допомогою діагностичних моноспецифічних сироваток проти імуноглобулінів людини сухих (серії IgG - 3-0801, IgA - 5-1001, IgM - 4-0901) виробництва «ИмБио» (Росія) [4]. Статистичну обробку даних проводили за М.Ю. Антомоновим [5].

Результати та їх обговорення

Інфекційно-запальні ускладнення (ІЗУ) у хворих на ГМЛ були діагностовані у 20 пацієнтів (40,0%). Реєстрували ІЗУ різного ґенезу та ступеня тяжкості: ангіна - 5 випадків, отит - 1, пневмонія - 3, бронхіт - 1, параапендикулярний абсцес та абсцес лівого передпліччя - 2, мукозит - 1, хронічний аднексит - 1, стоматит - 1. У трьох хворих діагностували пневмонії, що були обтяжені ентероколітом, плевритом та ангіною. У двох хворих встановили інфекційне ускладнення, викликане вірусом Епштейна-Барр.

Кількісна характеристика складу імуноглобулінів основних ізотипів у сироватках крові хворих на ГМЛ у взаємозв'язку з діагностованими ІЗУ представлена у таблиці 1. За результатами проведених досліджень встановлено, що у хворих на ГМЛ незалежно від наявності ІЗУ, рівень IgG коливався у межах показників фізіологічної норми - (9,62-10,58) г/л. Однак слід зазначити, що у 7 осіб (14,0%), серед яких у чотирьох не були виявлені ІЗУ, спостерігалося зниження вмісту IgG до мінімальних значень - (2,68-8,60) г/л, що може бути зумовлено дією проведеної поліхіміотерапії [6, 7].

Таблиця 1

Вміст імуноглобулінів у сироватці крові хворих на ГМЛ

Примітки:

1. * р>0,5 - порівняння з показниками контрольної групи;

2. ** р<0,001 - порівняння з показниками контрольної групи.

Рівень IgA був підвищений у 45 хворих (90,0%), а IgM - у 100% пацієнтів у порівнянні з контрольною групою (р<0,001). Причому збільшені показники Ig A та Ig M були визначені як у пацієнтів із діагностованими ІЗУ, так і без останніх.

Розподіл вмісту імуноглобулінів у сироватках крові хворих залежно від стадії перебігу ГМЛ представлений у таблиці 2.

Концентрація IgG у сироватці крові хворих на різних стадіях захворювання знаходилась у межах показників фізіологічної норми. Проте, у пацієнтів на стадії ремісії, у яких основне захворювання не було обтяжене ІЗУ, виявились високі рівні IgG - (11,62±0,18) г/л, порівняно з контрольною групою та групою хворих у ремісії з діагностованими ІЗУ. У чотирьох пацієнтів у I гострому періоді, де перебіг основного захворювання ускладнився ангіною чи пневмонією, рівень IgG знизився до мінімальних значень - (5,00 - 8,60 г/л). У той же час, у цих хворих спостерігали максимальні показники IgA - (2,954,60 г/л) чи/або IgM - (2,27-3,50 г/л), що може свідчити про етап гострого періоду розвитку запального процесу.

Таблиця 2

Вміст імуноглобулінів сироватки крові хворих на ГМЛ у різні періоди захворювання

Примітки:

1. * р>0,5, ** р<0,05 - порівняння з показниками контрольної групи;

2. *** р<0,05 - порівняння з показниками хворих у ремісії з ІЗУ.

Щодо IgA було виявлено статистично достовірне підвищення (р<0,05) його концентрації у всіх хворих незалежно від стадії захворювання, крім хворих з ІЗУ у стадії ремісії та при рецидивах. До того, максимальний рівень IgA (2,21-4,05 г/л) був зафіксований у 9 (70,0%) хворих у I гострому періоді, перебіг ГМЛ яких супроводжувався тяжкими проявами гнійної ангіни, бронхіту та пневмонії у сукупності з іншими ІЗУ.

Статистично підтверджена висока концентрація IgM фіксувалась у всіх хворих на стадії I гострого періоду, серед яких у групі з діагностованими ІЗУ виявлені надто високі значення рівня IgM. Максимальні ж показники вмісту імуноглобуліну даного ізотипу - (2,85-3,50) г/л були визначені у сироватці крові трьох (100%) пацієнтів, що перебували на стадії ремісії і мали ангіну, пневмонію та загострення хронічного аднекситу. Одержані результати вказують на гострий період запального процесу в організмі цих хворих.

Таким чином, за результатами проведених досліджень визначено: на момент встановлення діагнозу ГМЛ у сироватці крові хворих спостерігається зростання концентрації IgA та IgM у 1,5-2 рази і незначне підвищення рівня IgG. З усіх 50 пацієнтів тільки в одного виявився низький вміст імуноглобулінів трьох ізотипів, що свідчить про дисбаланс у гуморальній ланці імунітету.

Максимально високі показники вмісту IgG, що були зафіксовані у 7 осіб із групи хворих без проявів ІЗУ, можливо обумовлені перенесеним інфікуванням у недалекому минулому. Натомість IgG- дефіцит у хворих з ІЗУ на тлі підвищених рівнів IgA та особливо IgM (4 особи) вказує на розпал інфекційного процесу в організмі пацієнтів.

Збільшені рівні IgA у хворих з ІЗУ свідчать про інфекційні процеси у дихальній системі, що наразі підтверджується діагностованими у 70,0% випадків ураженнями верхніх та нижніх відділів дихальних шляхів.

Щодо розподілу вмісту IgG, IgA, IgM у сироватці крові хворих за різними стадіями захворювання на ГМЛ виявилося наступне.

Незалежно від стадії основного захворювання в усіх пацієнтів спостерігалося підвищення вмісту IgA та IgM. Привертає увагу зростання концентрації IgG до максимальних значень у хворих, що перебували на стадії ремісії і не мали ІЗУ. На нашу думку, це може вказувати на готовність імунної системи пацієнтів щодо опору виникненню інфекційно-запальних ускладнень у різні періоди захворювання на ГМЛ. Виходячи з цього, доцільним є ретельне вивчення анамнезу хворих та проведення досліджень гуморальних факторів імунітету у динаміці спостережень, що має діагностичне значення.

Література

1. Дранник Г.Н. Специфический приобретенный (адаптивный) иммунитет: В-лимфоциты, Т-независимая и Т-зависимая продукция антител, иммуноглобулины, иммунные комплексы. Лекция № 3 / Г.Н. Дранник // Сучасні інфекції. - 2001. - № 1. - С.99-111.

2. Лебедев К.А. Иммунограмма в клинической практике / К.А. Лебедев, И.Д. Понякина. - М.: «Наука», 1990. - 224 с.

3. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология / Дранник Г.Н. - Одесса, 1999. - 604 с.

4. Mancini G. Immunochemical quatitation of antigens by single radial diffusion / G. Mancini, O.O. Garbonara, G.F. Herman // Immunochemistry. - 1965. - № 2. - P. 235-241.

5. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико биологических данных / М.Ю. Антомонов. - К., 2006. - 558 с.

6. Изменение содержания иммуноглобулинов сыворотки крови после высокодозовой химиотерапии и аутотрансплантации / Т.Б. Стрельникова, Л.П. Менделеева, Е.Ю. Варламова [и др.] // Проблемы гематологии и переливания крови. - 2003. - № 2. - С. 58.

7. Бергольц В.М. Иммунология и иммунотерапия лейкоза /

В.М. Бергольц, Н.С. Кисляк, В.С. Еремеев. - М.: Медицина, 1978. - 407 с.

Размещено на Allbest.ru