До 70-річчя відділу організації трансфузіологічної та гематологічної допомоги ДУ "Інститут гематології та трансфузіології НАМН України"

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ

До 70-річчя відділу організації трансфузіологічної та гематологічної допомоги ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України»

П.М. Перехрестенко

Л.В. Назарчук

Резюме

У 2012 р. виповнюється 70 років від дня заснування в структурі інституту відділу, який розпочав діяльність з організаційних питань заготівлі крові та донорства як в інституті, так і в Україні. За цей час інститут і відділ змінювали свої назви, удосконалювали форми та методи роботи. Минулому і сьогоденню, повсякденній діяльності відділу присвячено цю публікацію.

Ключові слова: науково-організаційний відділ, донорство, кров, компоненти, препарати.

К 70-летию отдела организации трансфузиологической и гематологической помощи ГУ «Институт гематологии и трансфузиологии НАМН Украины»

П.М. Перехрестенко, Л.В. Назарчук

ГУ «Институт гематологии и трансфузиологии НАМН Украины», Киев

Резюме

трансфузіологія гематологія медичний допомога

В 2012 г. исполняется 70 лет со дня основания в структуре института отдела, который начал деятельность с организационных вопросов заготовки крови и донорства, как в институте, так и в Украине. За это время, институт и отдел изменяли свои названия, совершенствовали формы и методы работы. Прошлому и настоящему, повседневной деятельности отдела посвящена эта публикация.

Ключевые слова: научно-организационный отдел, донорство, кровь, компоненты, препараты.

To 70-years jubilee of organization of transfusiology and haematology aid department of SI «Institute of haematology and transfusiology of NAMS of Ukraine»

P.M. Perekhrestenko, L.V. Nazarchuk

SI «Institute of Haematology and transfusiology of NAMS of Ukraine»

Summary

In 2012 we will celebrate 70-years jubilee of department which was formed in Institute structure. It was begun the work with organization questions of the blood donation and donorship both at the Institute and in Ukraine. For this time the Institute and the department were changing their names and perfecting the forms and the methods of work.

This publication is devoted to the past and the present, daily work of the department.

Key words: scientific and organization department, donorship, blood, components, preparations.

Науково-організаційний підрозділ інституту здійснює свою діяльність з проблем трансфузіології та гематології, забезпечує вирішення багатьох важливих питань наукового та практичного значення. З нагоди 70-річчя викладена історія розвитку організаційно-методичної роботи відділу.

Назва підрозділу змінювалась в залежності від завдань, які вирішувались службою крові на етапах її становлення, розвитку донорства, а також у зв'язку з необхідністю удосконалення надання медичної допомоги гематологічним хворим. Наводимо назви підрозділу та інституту у різні періоди існування:

відділ консервування крові, Київського НДІ переливання крові і невідкладної хірургії Народного комісаріату УРСР (1942-1945 рр.);

відділ консервування та заготівлі крові Київського НДІ переливання крові і невідкладної хірургії Міністерства охорони здоров'я УРСР (1946-1949 рр.);

організаційно-методичний сектор Київського НДІ переливання крові і невідкладної хірургії МОЗ України (1949-1954 рр.);

організаційно-методичний відділ Київського НДІ гематології і переливання крові МОЗ України (1954-1967 рр.);

організаційно-методичний відділ із сектором організації та пропаганди донорства Київського НДІ гематології та переливання крові МОЗ України (1967-1968 рр.);

організаційно-методичний відділ з групою інформації та патентно-ліцензійної роботи Київського НДІ гематології та переливання крові МОЗ України (1968-1969 рр.);

науково-організаційний відділ Київського НДІ гематології та переливання крові МОЗ України (1969-1985 рр.);

лабораторія трансфузіології і проблем донорства Київського НДІ гематології і переливання крові МОЗ України (1985-1989 рр.);

відділ організації управління службою крові та гематологічною допомогою населенню Київського НДІ гематології та переливання крові МОЗ України (1989-1995 рр.);

лабораторія організації діяльності центрів крові та проблем донорства Київського НДІ гематології та переливання крові МОЗ України (1995-1997 рр.);

відділ організації трансфузіологічної та гематологічної допомоги Київського НДІ гематології та переливання крові МОЗ України (1997-2000 рр.);

лабораторія проблем організації гематологічної та трансфузіологічної допомоги населенню Інституту гематології та трансфузіології НАМН України (2000-2004 рр.);

відділ організації трансфузіологічної та гематологічної допомоги Інституту гематології та трансфузіології НАМН України (2004-2010 рр.);

відділ організації трансфузіологічної та гематологічної допомоги ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України» (2010 р. - до теперішнього часу).

Відділ консервування крові, створений у липні 1942 року, займався питаннями організації донорства, заготівлі, консервування, зберігання і застосування крові в практичній медицині. Цьому передувала велика робота. У довоєнні роки були створені опорні пункти (Житомир, Одеса, Херсон, Дніпропетровськ, Запоріжжя), котрі в подальшому реорганізовані в обласні станції переливання крові. В Україні була створена одна з потужних служб крові серед республік Радянського Союзу.

У лютому 1942 р. інститут, який був евакуйований з м. Києва, приступив до планового постачання консервованої крові для фронтів діючої армії. Інститут став базою з заготівлі консервованої крові, контролю якості, тимчасового збереження і відправлення її фронтам, а також основним установам служби крові тилу країни.

У міру звільнення території України від окупантів прискорено відновлювалася діяльність станцій переливання крові. Життя вимагало створення в масштабах України єдиного організуючого і направляючого центра, уповноваженого вирішувати всі завдання з відновлення діючих і створення нових закладів служби крові.

Заготівля консервованої крові і її відправлення фронтам продовжувалися й у 1945 р. Інститутом у цьому році було заготовлено 14722 л крові. Тільки протягом 1944-1945 рр. установою було отримано та передано госпіталям близько 30000 л крові.

У післявоєнні роки спостерігалося швидке зростання периферійної мережі служби крові. Цьому сприяла наполеглива робота Київського НДІ переливання крові і невідкладної хірургії та створеного у 1940 р. Львівського НДІ гематології та переливання крові. Наприкінці 50-х років у роботу станцій переливання крові почали впроваджуватися нові технології, зокрема, виготовлення компонентів крові, а у 60-ті р. розпочаті напрацювання з одержання препаратів крові.

Слід особливо наголосити, що завдання, які були поставлені перед інститутом і відділом практичною охороною здоров'я та медичною наукою, вирішували фахівці, які в ньому працювали.

Першим завідувачем відділу консервування крові (1942-1946 рр.) була Олександра Герасимівна Полубоярінова. До цього вона працювала лікарем-хірургом, а у подальшому молодшим та старшим науковим співробітником. З червня 1962 р. - завідувач відділу заготівлі крові. Олександра Герасимівна активно проводила наукові дослідження з проблеми заготівлі донорської крові. У 1964 р. захистила кандидатську дисертацію «Консервація крові синантрином «С» і її експериментально-клінічна оцінка» на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. Учене звання старшого наукового співробітника їй було присвоєно у 1967 році. Її було нагороджено медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 19411945 рр.», значком «Відмінник охорони здоров'я», грамотами Київського міського комітету КПУ, міськвиконкому, Шевченківського райвиконкому. Поєднувала наукову і виробничу роботу з громадською діяльністю. З 1976 р. по 2007 р. працювала лікарем у Київському міському центрі крові.

З 1946 р. відділ консервування та заготівлі крові очолив лікар-хірург, кандидат медичних наук Юхим Абрамович Грінберг, який у 1948 р. захистив кандидатську дисертацію «Морфологічні і біохімічні зміни у крові, консервованої на глюкозо-цитратних і цитратних розчинах». У 1956 році Юхиму Абрамовичу присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника. Велику увагу Грінберг Ю.А. приділяв організаційно-методичній роботі служби крові. Був нагороджений медалями та грамотами за участь у Великій Вітчизняній війні.

З 1969 р. по 1974 р. науково-організаційним відділом інституту керував кандидат медичних наук Микола Андрійович Леоненко, досвідчений організатор охорони здоров'я. Великий досвід роботи на відповідальних посадах Української РСР, а саме, з 1952 р. по 1959 р. - зав. Макіївським відділом охорони здоров'я, з 1959 р. по 1963 р. - начальник Управління лікувально-профілактичної допомоги Міністерства охорони здоров'я УРСР, з 1963 р. по 1969 р. - завідувач Київським відділом охорони здоров'я, сприяв покращенню роботи відділу. Ним, у співавторстві з проф. Р.Б. Гутніком, в 1983 р. видана монографія «Служба крові лікувально-профілактичної установи», у якій висвітлена робота відділення переливання крові та організація трансфузіологічної терапії у лікувальних установах.

Роман Борисович Гутник у відділі працював з 1959 по січень 1993 року, спочатку - на посаді лікаря, а у 1962 році був обраний за конкурсом на посаду молодшого наукового співробітника. У 1963 році захистив кандидатську дисертацію «Лабораторна і експериментальна оцінка лактатно-сахарозо-глюкозного розчину для збереження еритроцитів». З 1966 року - старший науковий співробітник, а у 1970 році захистив докторську дисертацію «Плазмаферез, цитаферез і їхній вплив на організм донора». Був керівником підрозділу протягом 19 років, з 1974 по 1993 рік. Р.Б. Гутник - один із фундаторів служби крові України. Його внесок у розвиток виробничої і клінічної трансфузіології важко переоцінити. Багато ним зроблено з впровадження методу плазмаферезу на станціях переливання крові країни. Працював з товариством Червоного хреста. За його участі організовані і проводилися перші курси підвищення кваліфікації для працівників служби крові. Професор Гутник Р.Б. - розробник препарату «Протесаліну». Його наукові розробки узагальнені в 187 публікаціях, 3 винаходах, 7 методичних рекомендаціях та 4 монографіях. Гутник Р.Б. був нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня, трьома медалями і нагрудним знаком «Відмінник охорони здоров'я».

У підрозділі працювали:

Зінаїда Микитівна Бабій - лікар, молодший науковий співробітник (1959-1963 рр.). У 1966 році захистила кандидатську дисертацію. Працювала молодшим та старшим науковим співробітником у різних підрозділах інституту: лабораторіях мікробіології та бакконтролю, СНІД та СНІД-асоційованих інфекцій у службі крові. Була нагороджена значком «Відмінник охорони здоров'я».

Людмила Олексіївна Ковалкіна - молодший науковий співробітник науково-організаційного відділу інституту (1974-1985 рр.). У 1983 році захистила кандидатську дисертацію «Підвищення ефективності розвитку донорства і переробки донорської крові». За час роботи опублікувала 16 наукових робіт, методичні рекомендації по підвищенню ефективності роботи станцій і відділень переливання крові, розвитку донорства. Займалася проблемою організації служби крові України. У теперішній час займає посаду доцента кафедри гематології та трансфузіології НМАПО ім. П.Л. Шупика.

Кандидат медичних наук Лариса Петрівна Муравова - старший науковий співробітник відділу, працювала з 1974 р. по 1993 р.

Поліна Володимирівна Яралова - кандидат медичних наук, молодший науковий співробітник, старший науковий співробітник науково-організаційного відділу інституту (1977-1985 рр.). Займалася питаннями організації служби крові і гематологічної допомоги населенню. У інституті працювала з 1961 року. У 1966 році захистила кандидатську дисертацію «Вплив іонізуючого випромінювання на консервовану шкіру».

З квітня 1987 р. по грудень 1989 р. на посаді молодшого наукового співробітника у відділі працювала Галина Іванівна Мороз, брала участь у вирішенні організаційних проблем гематологічної допомоги дитячому населенню. Займалася питаннями планування заготівлі донорської крові у обласному регіоні.

У підрозділі на посаді молодшого наукового співробітника з 1987 р. по 1989 р. працювала Світлана Борисівна Яковенко. Вона була співвиконавцем розробки нового препарату крові - а2-макроглобуліну.

Ядвіга Іванівна Федорова - кандидат медичних наук, старший науковий співробітник, провідний науковий співробітник лабораторії організації гематологічної і трансфузіологічної допомоги населенню (1993-2000 рр.). Велику увагу приділяла організаційним питанням служби крові, проводила аналіз діяльності закладів переливання крові, брала участь у підготовці довідників.

Петро Михайлович Перехрестенко - доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії Української РСР у галузі науки і техніки, керівник підрозділу з 1998 р. до 2012 р. на громадських засадах. Під його безпосереднім керівництвом були виконані фундаментальні і прикладні наукові розробки зі створення нових високоефективних препаратів донорської крові, патогенетично обґрунтована і успішно застосована в широкій клінічній практиці нова технологія діагностики гемостазіопатій і лікування онкогематологічних хворих із застосуванням трансплантації клітин кордової крові. Всі науково-дослідні розробки, що проводились за участі П.М. Перехрестенка були завершені винаходами, на які одержані патенти України. Він є автором понад 300 наукових робіт, у т. ч. 3 монографій та навчальних посібників, 9 авторських свідоцтв і патентів, 5 інформаційних листів, 12 методичних рекомендацій та 23 довідників «Показники діяльності служби крові України» і «Показники діяльності гематологічної служби України». Для удосконалення діяльності служби крові і гематологічної служби України ним спільно з іншими фахівцями були підготовлені: проект Закону України «Про донорство крові і її компонентів», прийнятий Верховною Радою України у 1995 році, «Програма розвитку донорства крові і її компонентів на 2002-2007 роки», що була затверджена Кабінетом Міністрів України у 2001 році, стандарти діагностики і лікування онкогематологічних хворих. Науковим співтовариством у 1995 р. його було обрано головою Українського республіканського наукового товариства гематологів і трансфузіологів. Він є членом редакційних колегій і рад профільних наукових журналів в Україні і Росії - «Гематологія і трансфузіологія», «Український журнал гематології і трансфузіології», «Клінічна хірургія» та інших, головним редактором республіканського збірника «Гематологія і переливання крові», а також членом Європейської асоціації гематологів. За його активної участі як голови оргкомітету були успішно проведені III-V з'їзди гематологів і трансфузіологів та інші науково-практичні форуми. П.М. Перехрестенко очолює єдину в Україні Спеціалізовану раду із захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальністю «гематологія та трансфузіологія» 14.01.31. Нагороджений орденом «Знак Пошани», двома медалями, значком «Відмінник охорони здоров'я».

Лідія Василівна Назарчук - доктор медичних наук, головний науковий співробітник відділу організації трансфузіологічної та гематологічної допомоги ДУ «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України» з 2001 року. В інституті працює з січня 1966 року. Вирішує проблему отримання алогенних імунних антиінфекційних препаратів крові. У 1973 році захистила кандидатську дисертацію, вченезвання старшого наукового співробітника присвоєно в 1985 році. У 1994 році захистила дисертаційну роботу «Принципи розробки антисинегнійних і антипротейних препаратів крові» на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук. Є автором 250 наукових праць, 15 винаходів і патентів. Розробник антиінфекційних препаратів донорської крові: антисинегнійної, антипротейної, антилептоспірозної плазми; протиправцевого, антисинегнійного, антипротейного, антилептоспірозного, антидифтерійного імуноглобулінів. З 2000 року займається проблемами донорства, виробничої трансфузіології. Автор нововведень, інформаційних листів, 4 методичних рекомендацій, 8 довідників «Діяльність служби крові України» (2000-2007 роки). Нагороджена медалями «Винахідник СРСР», «1500 років Києву», «Ветеран праці», значком «Відмінник охорони здоров'я», почесними грамотами Кабінету Міністрів, АМН, МОЗ України, профспілкою медпрацівників України.

Валерій Миколайович Самусь працює у відділі на посаді наукового співробітника з 2004 р. Бере участь у вирішенні організаційних питань діяльності закладів служби крові. Значний багаторічний досвід військового лікаря дозволяє йому проводити аналіз роботи клінічних підрозділів інституту та готувати відповідну звітність.

Значний внесок у розвиток служби крові, донорства та гематологічної допомоги населенню внесли відомі вчені: член-кореспондент АН УРСР, проф. С.С. Лаврик, проф. А.Г. Караванов, к.м.н. П.Ф. Демидюк, проф. М.Т. Терехов, проф. М.Ю. Повстяний та ін.

Основні напрями діяльності відділу:

Розробка в рамках конкретних завдань МОЗ і НАМН України нормативних та інструктивних актів з питань служби крові.

Пошук пріоритетних напрямів досліджень з питань виробничої трансфузіології.

Проведення науково-дослідної роботи з питань підвищення якості обстеження донорів, заготівлі крові, її компонентів і препаратів.

Консультативна і організаційно-методична допомога закладам служби крові.

Проведення аналізу діяльності виробничої трансфузіології.

Размещено на Allbest.ru