Інформативність системних показників, які зареєструвані при клино-ортостатичній пробі для оцінки стану роботоспроможності пловців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інформативність системних показників, які зареєструвані при клино-ортостатичній пробі для оцінки стану роботоспроможності пловців

Баламутова Н.М. кандидат педагогічних наук, доцент кафедри спортивно-педагогічних дисциплін і фітнесу, Харківський педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, м. Харків

Клімакова С. М. старший викладач кафедри спортивно-педагогічнихдисциплін і фітнесу, Харківський педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, м. Харків

Шейко Л. В.

старший викладач кафедри водних видів спорту, Харківська державна академія фізичної культури, м. Харків

Багато дослідників у програму фізіологічного обстеження плавців, пов'язаного з визначенням їх працездатності та її фізіологічних корелят включають як оцінку стану спокою, так і реакцій на фізичне навантаження різної потужності. Дуже бажаною є можливість мати орієнтири рівня працездатності вже на підставі показників спокою (критерії працездатності за показниками спокою). Метою нашого дослідження було визначити, які з функціональних показників клино-ортостатичної проби можуть бути фізіологічними корелянтами працездатності. В експерименті взяли участь плавці чоловіки (29 осіб) у віці 17-23 років, спортивна кваліфікація - КМС та МС. У роботі представлені матеріали, отримані при виконанні спортсменами, що спеціалізуються в плаванні, активної клино -ортастатичної проби та ступінчастозростаючого навантаження на тредбані. За допомогою кореляційного аналізу встановлено, що найбільш інформативними для можливості виконання великого обсягу роботи виявилися значення ЧСС і АТ пульсовий у положенні сидячи; АТ мах у положенні стоячи в початковій частині проби. Значення ЧСС під час роботи залежать від функціонального резерву організму спортсмена, що виражається в низьких значеннях ЧСС під час клино -ортостатичної проби та її навантаженості за кількістю вуглекислоти, що виділяється. Рівень енергозабезпечення роботи залежить від адренергічного фону спокою та навантаженості клино -ортостатичної проби. На підставі отриманих результатів реакції на запропоновану пробу можна прогнозувати адаптацію організму спортсменів до фізичного навантаження. клино ортостатична проба фізичний

Ключові слова: плавці, клино-ортостатична проба, фізичне навантаження, функціональний стан, фізична працездатність.

Balamutova Nataliia, Klimakova Svitlana, Sheyko Liliya. Informativen of system indicators regeistered during the wedge-orthostatic test for assessing the state of working capacity of swimmers. Many researchers in the program of physiological examination of swimmers, related to the determination of their working capacity and its physiological correlate s, include both an assessment of the state of rest and reactions to physical exertion of various strengths. It is very desirable to be able to have indicators of the level of working capacity already on the basis of indicators of rest (criteria of working ability based on indicators of rest). The purpose of our study was to determine which of the functional indicators of the wedge-orthostatic test can be physiological correlates of work capacity. Male swimmers (29 people) aged 17-23 took part in the experiment, sports qualification - KMS and MS. The paper presents the materials obtained when athletes specializing in swimming performed an active wedge -orthostatic test and step-increasing load on a treadmill. With the help of correlation analysis, it was established that the values of heart rate and b lood pressure were the most informative for the possibility of performing a large amount of work. in a sitting position; AT swing in a standing position in the initial part of the test. Heart rate values during work depend on the functional reserve of the athlete's body, which is expressed in low heart rate values during the wedge-orthostatic test and its load based on the amount of carbon dioxide released. The level of energy supply of the work depends on the adrenergic background of rest and the load of the wedge -orthostatic test. Based on the obtained results of the reaction to the proposed test, it is possible to predict the adaptation of the athletes' body to physical exertion.

Key words: swimmers, wedge-orthostatic test, physical load, functional state, physical capacity.

Постановка проблеми

У програму фізіологічного обстеження плавців, пов'язаного з визначенням їх працездатності та її фізіологічних корелят багато дослідників включають як оцінку стану спокою, так і реакцій на фізичне навантаження різної потужності [2, с. 19 - 22; 7, C. 23].

Дуже бажаною є можливість мати орієнтири рівня працездатності вже на підставі показників спокою (критерії працездатності за показниками спокою) [8, С. 172 - 176].

Для оцінки функціонального стану організму спортсмена традиційним є дослідження серцево-судинної системи у людини в положенні лежачи (ЕКГ; ПКГ тощо), АТ у положенні сидячи, показників дихання (основний обмін у положенні лежачи, вентиляційні - в положенні сидячи і т. ін.); усе це сприймається як стан спокою, хоча фізіологічні показники зареєстровані за різних положень тіла. Це, мабуть, пов'язано, по-перше, з традиціями, які склали щодо хворих і, по-друге, з технічними труднощами реєстрації низки функціональних характеристик. Крім того, в положенні лежачи серце працює в найбільш полегшених умовах [5, C. 42; 6, С. 92 - 108]. Поряд з цим, витрати на процес життєдіяльності в положенні лежачи виявляються найменшими.

Інша група авторів [3, С. 20 - 24; 5, C. 144] вважає, що доцільніше досліджувати діяльність серцево -судинної системи при вертикальному положенні випробуваного, оскільки це становище зумовлено еволюцією і в такому положенні людина перебуває до 70% часу. Основна діяльність, зокрема й у більшості видів спорту, відбувається у вертикальному положенні. Різновидом вертикального положення є положення сидячи, яке потребує менших енергетичних витрат (порівняно з положенням стоячи).

У спортивної діяльності основне робоче положення також є різним в залежності від виду спорту: лежачи - плавання; сидячи - веслування; стоячи - легка атлетика і т. ін.

Разом з тим у фізіології спорту існує функціональна проба, яка оцінює показники не тільки у певному положенні (лежачи, сидячи, стоячи), а й за її зміні, тобто. оцінює так звані постуральні реакції (пов'язані зі зміною становища тіла у просторі). Ці реакції знаходяться в дещо відокремленому положенні, відображаючи з одного боку вплив зміни положення тіла у просторі на вестибулярний апарат та з іншого - зміни гідростатичного компонента внутрішньосудинного тиску як фізіологічних подразників та механізми подолання цих факторів, чим забезпечується ортостатична стійкість гемодинаміки [1, C. 12 - 15; 9, С. 395 - 403].

У практиці застосовуються дві проби, різниця яких полягає у черговості зміни положень тіла. Ортостатична - з положення лежачи, в положення сидячи, - в положення стоячи. Клино-орстастатична у зворотній черговості.

Мета дослідження - визначити, які з функціональних показників клино-ортостатичної проби можуть бути фізіологічними корелянтами працездатності.

Матеріал та методи дослідження

У наших дослідженнях застосовувалася активна клино -ортостатична проба, що полягає у послідовній зміні п'яти положень тіла: - стоячи, - сидячи, - лежачи, - сидячи, - стоячи. Час виконання кожного положення - три хвилини [4, C. 93].

Для визначення працездатності використовувалася бігова ступінчаста проба до відмови на тредбані зі швидкістю руху стрічки 12 км /годину, зі зміною нахилу доріжки на 2,5% на кожній ступені і тривалості її 3 хвилини.

Під час виконання клино-ортостатичної проби у піддослідних реєструвалося ЧСС, ЧД, VO2, VCO2, АТміп, АТ мах, АТ пульсовий.

Під час роботи на тредбані: час роботи (ТА), сумарна робота (ЈА), кінцева потужність (W^, P, VO2, VCO2, VE, ЧД на сходах. Визначалося: МПК в літрах VO2 мах і мл кг хв^-1.

Отримані результати піддані статистичній обробці за програмою кореляційного аналізу з наступним визначенням "шляху" максимальної кореляції за Вихандом [4, с.42].

В експерименті взяли участь плавці чоловіки (29 осіб) у віці 17 -23 років, спортивна кваліфікація - КМС та МС.

Кожен спортсмен спочатку виконував клино-ортостатічну пробу, а потім ступінчасто-зростаюча роботу до відмови на тредбані.

Всі обстеження проводилися в ранковий час в єдиних умовах 1 -2 днів відпочинку від тренування.

Виклад основного матеріалу

При аналізі результатів математичної обробки простежині взаємозв'язки: а) показників працездатності спортсменів (W, А); б) показників функціонування фізіологічних систем під час роботи (ступінчасто-зростаюче навантаження на третбані) з біологічними характеристиками організму спортсменів у стані відносного спокою за різних положень тіла, обумовлених застосованою пробою.

Результати кореляційного аналізу представлені в таблицях 1, 2, 3. У верхніх частинах таблиць наведені показники отримані в клино-ортостатичній пробі, які (при аналізі кореляційних матриць за Вихандом) безпосередньо пов'язані з аналізованими ергометричними показниками; у нижніх - ті, що мають опосередковані достовірні взаємозв'язки із нею.

У таблиці 1 представлені результати кореляційного аналізу між ергометричними показниками (потужністю на останньому ступені роботи, кількістю роботи на цьому ступені та загальним обсягом виконаної роботи) та показниками стану кардіореспіраторної системи під час виконання клино-ортостатичної проби.

Таблиця 1

Кореляційні взаємозв'язки ергометричних показників із показниками стану кардіореспіраторної системи під час клино-ортостатичної проби (п = 29; r = 0,37; P = 0,05)

Примітки:* - положення стоячи, 2 - положення сидячи, 3 - положення лежачи, 4 - положення сидячи, 5 - положення стоячи, WKiH^ea - потужність роботи на кінцевому ступені, А кінцева - обсяг роботи на кінцевому ступені, ТА - загальна кількість виконаної роботи (сумарна робота)

З таблиці 1 видно, що в безпосередньому взаємозв'язку з ергометричними показниками знаходяться значення ЧСС в положенні 2 - сидячи клино-статичної частини проби.

Низькі значення пульсу (при r = -0,49) є передумовою для досягнення максимальних значень потужності на кінцевому ступені навантаження, обсягу роботи на цьому ступені (r = -0,67) і, таким чином, загальної кількості виконаної роботи (r = -0,66). Це підтверджується і достовірними коефіцієнтами кореляції Wкінцевої і Акінцевої з низькими значеннями ЧСС та в інших положеннях їх тіла, і з величинами роботи - АТ пульсового у положенні 2 - сидячи.

Таким чином, досить універсальним виявився пульс у положенні сидячи першої частині проби, причому його низькі значення свідчать про можливість виконання великого обсягу роботи. Разом з тим, економізація торкнулася і значень, які побічно відображають стан скорочувальної функції серця у спокої (АТмах і АТпульсовий).

Проте, результуючий показник - загальний обсяг роботи (ТА) залежить лише від двох показників (Р - 2 та АТ11 -2).

Зі сказаного випливає, що потужнісні характеристики обумовлюються багатьма показниками, а результуючи - мінімум двома.

У зв'язку з вищесказаним можна припустити, що зниження ЧСС у положенні сидячи (Р-2), зниження АТмах у положенні стоячи (АТмах-1) та АТпульсового у положенні сидячи (АТ -2) є показниками збільшення трофотропного резерву, що забезпечує можливість виконання великого обсягу роботи при досягненні її високої потужності. І навпаки, при перевазі симптатичних впливів, високі значення зазначених показників при клино-ортостатичній пробі є індикатором обмеження працездатності.

У таблиці 2 наведено кореляційні залежності значень пульсу на ступенях навантаження з показниками кардіорепіраторної системи при клино-ортастатичній пробі.

Таблиця 2

Кореляційні взаємозв'язки ЧСС під час роботи на третбані з показниками кардіорепіраторної системи під час клино -ортостатичної проби

Виявилося, що показники спокою, які визначають значення пульсу під час навантажень, є величини ЧСС у всіх положеннях клино-ортостатичної проби з найбільш значущими зв'язками в положенні 1 - стоячи. Причому найбільш значуща кореляція спостерігається на ступенях малої та субмаксимальної потужності навантаження, а на кінцевих та критичних потужностях коефіцієнти кореляції стають нижчими (картина зворотня залежності ергометричних показників).

Здається цікавим, що ЧСС на ступенях навантаження перебуває у прямій залежності від виділення вуглекислоти (УСО2 - 5) наприкінці проби, що є показником ступеня навантажуваності клино-ортостатичної проби для спортсменів.

Закономірне (зростання коефіцієнтів кореляції з наростанням потужності навантаження) спостерігається і з АТмін у положенні сидячи (АТмін - 2), що побічно характеризує стан судинного тонусу.

З вищесказаного слід, що значення ЧСС усіх ступенів навантаження залежить від функціонального резерву організму спортсмена. Високий трофотропний резерв (низькі значення при клино-ортостатичній пробі) забезпечує економічність функціонування під час навантаження. Виражена реакція на клино -ортастатичну пробу при високих значеннях пульсу і підвищеному тонусі судин зумовлює неекономічне функціонування організму під час навантаження.

Кореляційні зв'язки рівнів енергозабезпечення за різних потужностей навантаження представлені в таблиці 3.

Таблиця 3

Кореляційні взаємозв'язки О2-забезпечення на ступенях навантаження на тредбані з показниками стану кардіорепіраторної системи під час клино -ортостатичної проби

З цієї таблиці видно що, як і значення ЧСС на ступенях навантаження, рівень енергозабезпечення, його економічність залежить від трофотропного резерву спокою. Це виявляється у позитивних взаємозв'язках показників енергозабезпечення (V02) з пульсом спокою, причому значущість коефіцієнтів кореляції однакова для перших чотирьох ступенів навантаження. Однак, ця закономірність не простежується на кінцевому ступені і за критичної потужності.

При простеженні взаємозв'язків кисневого забезпечення роботи на окремих ступенях навантаження виявлено, що його рівень у процесі впрацьовування - на I ступені залежить від адренергічного фону спокою (Р, АTміn,VО2).

Наступний рівень енергозабезпечення пов'язаний лише із значеннями пульсу спокою. На III ступені (субмаксимальне навантаження) - рівень енергозабезпечення вже залежить і від стану судинного тонусу АТміп - 2 (енерговитрати тим вищі, чим вищі його значення) і від ступеня навантажуваності проби спокою (УСО2 - 5).

Ця залежність зберігається і на IV, і кінцевій ступені (навантаження максимальної потужності). Про конкретні значення МПК судити лише зі взаємозв'язків з непрямим показником стану судинного тонусу (АТміп- 2,3) нам видається некоректним.

З наведених даних випливає, що з оцінки стану працездатності та її енергетичного забезпечення, інформативним виявилися різні показники кардіореспіраторної системи, отримані при клино -ортостатической пробі. Системоутворюючими фізіологічними показниками для прогнозування працездатності ^кінцеве, А кінцеве, ЈА), є ЧСС та АТ пульсове (Р - 2, АТІІ - 2), зареєстровані в положенні сидячи початковій частині клино-ортостатичної проби.

Для прогнозування ведичини пульсової реакції на дозовані навантаження найбільш інформативними є: пульс у положенні стоячи, стан судинного тонусу в положенні сидячи та ступеня навантажуваності проби (Р - 1, АТ міп - 2, УСО2 - 5).

Енергозабезпечення виконуваної роботи не має однозначних зв'язків із показниками клино -ортостатичної проби. Для початкових ступенів ступеневозрастаючого навантаження інформативним є пульс при різних положеннях тіла, для IV і кінцевої (максимальної потужності) ступеів - ступінь навантаження проби ^СО2 - 5).

Висновки

Результати дослідження дозволяють судити про те, що клино-ортостатична проба є достатньо інформативною для прогнозування працездатності та рівня функціонування систем організму за фізичних навантажень. Мабуть, це зумовлюється тим, що при виражених симпатичних впливах клино-ортостатична проба є навантажувальною і дозволяє припускати при недостатньому рівні працездатності підвищену реактивність вегетативних функцій.

При переважанні ваготропних впливів (високий трофотропний резерв) передбачається економне використання енергетичного ресурсу під час роботи, що забезпечує високу працездатність

Перспективи подальших досліджень. Продовжити пошук найбільш ефективних та доступних у використанні методик оцінки фізичної працездатності на різних етапах багаторічної підготовки плавців.

Література

1. Баламутова Н. М., Блошенко Е. И., Борейко Н. Ю., Шейко Л. В. Реакции кардиореспираторной системы юных пловцов на физические нагрузки, применяемые для развития силы, быстроты и выносливости. Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. 2020. Вип. 2 (122) 20. С. 12 - 15.

2. Баламутова Н. М., Шейко Л. В., Ширяева С. В., Курий Е. В., Бабаджанян В. В. Функционально -диагностический подход к системе воспитания спортивной работоспособности пловцов. Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. 2021. Вип. 2 (130) 21. С. 19 - 22.

3. Баламутова Н. М., Шейко Л. В. Юшко О. В., Борейко Н. Ю., Блошенко О. І., КучеренкоГ.Г. Біоенергітичні критерії працездатності пловців різного віку. Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. 2022. Вип. 1(145) 22. С. 20 - 24.

4. Мехед О. Б. , Ткаченко О. В. Математичні методи в біології: методичні рекомендації для студентів природничіх спеціальностей. Чернігів, НУЧК, 2020. 93с.

5. Медико-біологічне забезпечення підготовки спортсменів збірних команд України з олімпійських видів спорту / [Шинкарук О .А, Лисенко О. М., Гуніна Л. М. та ін. ]; за заг. ред. О. А. Шинкарук. Київ: Олімпійська література, 2009. 144с.: іл.

6. Платонов В. Н. Современная система спортивной подготовки. Нагрузка в спортивной тренировке.: СААН, 1995. С. 92 - 108.

7. Фізіологія людини : навч. посіб. - Вид. 2-ге, доп. / Яремко Є. О., Вовканич Л. С., Бергтраум Д. І. [та ін.] - Л 'вів : ЛДУФК, 2 0 1 3.2 0 8 с.

8. Юшко А. В., Баламутова Н. М., Блошенко Е. И., Шейко Л. В. (2020). Возрастные особенности реакции сердечно - сосудистой системы юных пловцов на дозированную физическую нагрузку. Науковий часопис Націо нального педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, 2020. Вип. 3 (123) 20. С. 172 - 176.

9. Perini R., Tironi A., Cautero M., Di Nino A., Tam E., Capelli C. Seasonal training and heart rate and blood pressure variabilities in young swimmers. Eur. J Appl. Physiol, 2006. No 97. P.395 - 403.

References

1. Balamutova, N. M., Bloshenko, E. I., Boreyko, N. U, & Sheyko, L. V. (2020). Reaksii kardiorespiratornoy sistemi yunih plovtsov na fizicheskie nagruzki, primenyaemie lkz razvitiya sili, bistroti i vinoslivosti.[The reactions of the cardiorespiratory system of young swimmers to physical activity used to develop strength, speed and endurance]. Naukoviy chasopis Natsional'nogo pedagogichnogo universitetu im. M. P. Dragomanova. 2 (122) 20. 12 - 15. (in Ukrainian).

2. Balamutova, N. M., Sheyko, L. V., Shiryaeva, S. V., Kuriy, E. V., & Babadzhanyan, V. V. (2021). Funksionalno- diagnosticheskiy podhod k sisteme vospitaniya sportivnoy rabotospocobnosti plovtsov. [Functional-diagnostic approach to the system of education of swimmers' sports performance] Naukoviy chasopis Natsional'nogo pedagogichnogo universitetu im. M. P. Dragomanova. 2 (130) 21. 19 - 22. (in Ukrainian).

3. Balamutova, N. M., Sheyko, L. V., Yushko, A. V., Boreyko, N. U, Bloshenko, O. I., & Kucherenko, G. G. (2022). Bioenergitichi kriterei prasezdatnosti plovsiv riznogo viku. [Bioenergetic performance criteria of swimmers of different ages.] Naukoviy chasopis Natsional'nogo pedagogichnogo universitetu im. M. P. Dragomanova. 1(145)22. 20 - 24. (in Ukrainian).

4. Mehed O. B., Tkachenko O. V. Matematichni metodi v bioligiimetodichni recomendasii dly studentiv prurodnuchih spesialnostey. [Mathematical methods in biology: methodological recommendations for students of natural sciences]. Chernigiv, NUCHK, 2020. 93. (in Ukrainian).

5. Mediko-biologichne zabezpechennya pidgotovki sportsmeniv zbirnih komand Ukraini z olimpiyskih vidiv sportu / [Shinkaruk O. A., Lisenko O. M., Gunina L. M. ta in. ]; za zag. red. O. A. Shinkaruk. Kiyev: Olimpiyska literature, 2009. 144. . (in Ukrainian).

6. Platonov, V. N. (1995). Sovremennaya Sistema sportivnoy podgotovri. Nagruzka v sportivnoy trenirovke [Modern sestem of sporting preparation. Loading is in the sporting training]. Moskva : SAAN (in Russ.).

7. Fiziologiy ludini: navch.posib. - vid. 2-ge. dop. / Yaremko E. O., Vovkanich L. C., Bergtraum D. I. [te іп.] [Physiology of humans]. L'viv: LDuFk, 2013. 208. (in Ukrainian).

8. Yushko, A. V., Balamutova, N. M., Bloshenko, E. I., & Sheyko, L. V. (2020). Vozrastnie osobennosti reaksii serdechno- sosudistoy sistemi yunih plovtsov na dozirovannuyu fizicheskuyu nagruzku. [Age features of the reaction of the cardiovascular system of young swimmers to the dosed physical activity]. Naukoviy chasopis pitaniyaNatsional'nogo pedagogichnogo universitetu im. M. P. Dragomanova. 3 (123) 20. 172 - 176. (in Ukrainian).

9. Perini, R., Tironi, A., Cautero, M., Di Nino, A., Tam, E., & Capelli C. (2006). Seasonal training and heart rate and blood pressure variabilities in young swimmers. Eur. J Appl. Physiol. No 97. P.395 - 403.

Размещено на Allbest.ru