Механізми імунних порушень при гострій мієлоїдній лейкемії
Вивчення впливу костимсуляторних молекул родини B.7(B7.1/CD80, B7.2/CD86), що експресуються пухлинними клітинами і моноцитами і Т-клітинного ліганда CD28 на стан протипухлинного імунітету у хворих на гострий мієлоїдний лейкоз у різні періоди захворювання.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.02.2024 |
| Размер файла | 21,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Механізми імунних порушень при гострій мієлоїдній лейкемії
Ал.І. Гордієнко, Н.М. Третяк, Н.В. Горяінова, ДУ "Інститут гематології та трансфузіології НАМН України ", Ан.І. Гордієнко, ФДАОЗ ВО «Кримський федеральний університет імені В.І. Вернадського», Медична академія ім. С.І. Георгієвського
Резюме
Мета досліджень - вивчення впливу костимсуляторних молекул родини B.7(B7.1/CD80, B7.2/CD86), що експресуються пухлинними клітинами і моноцитами, а також Т-клітинного ліганда CD28 на стан протипухлинного імунітету у хворих на гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ).
Матеріали і методи. У 52 хворих на ГМЛ в гострий період захворювання (ГМЛ-ГП) та 24 хворих на ГМЛ в період ремісії (ГМЛ-ПР) аналізували експресію молекул родини В7 (B7.1/CD80, B7.2/CD86) на CD13+- (маркер мієлоїдних клітин), CD33+- (маркер мієлоїдних та моноцитарних клітин), а також ліганда CD28 на CD3+- лімфоцитах крові в порівнянні з аналогічними показниками контрольної групи. Дослідження проведені з використанням прямого двокольорового імунофлюорисцентного тесту та відповідних моноклональних антитіл (фірм Becton Dickinson, Caltag Laboratories), мічених флюорисцируючими барвниками. Зразки крові аналізували на проточному лазерному цитофлюориметрі FACScan (Becton Dickinson за допомогою програмного забезпечення LYSYS-II Ver. 1.1 (BD, USA) і WinMDI 2.8 (Joseph Trotter, Scripps Institute, La Jolla, CA). Для статистичної обробки даних використовувався пакет програм Statsoft Statistica v. 6.0.
Результати та обговорення. Виявлено особливості експресії костимуляторних молекул В7 (B7.1/CD80, B7.2/CD86) та ліганда CD28 на CD3+ - лімфоцитах крові хворих на ГМЛ у різні періоди захворювання. Оцінка індивідуальних показників в співставленні з клінічними характеристиками дозволила констатувати у частини хворих на ГМЛ-ПР розвиток рецидиву захворювання. У хворих на ГМЛ- ПР при високому вмісті в крові CD3+CD28+- лімфоцитів спостерігався достатньо довгий період ремісії (10-14 місяців).
Висновки. Показано, що зменшення числа моноцитів крові, що несуть костимуляторні молекули (CD80, CD86), а також CD3+-лімфоцитів з лігандом CD28 може розглядатися в якості прогностичного фактору розвитку захворювання.
Проведені дослідження свідчать, що у хворих на ГМЛ до початку лікування низька експресія пухлинними клітинами костимуляторних молекул родини В7 (B7.1/CD80, B7.2/CD86) призводить до пригнічення у них реакцій протипухлинного імунітету та є механізмом «висковзання» малігнізованих клітин від імунного контролю.
Ключові слова: гострий мієлоїдний лейкоз, костимуляторні молекули родини В7 (B7.1/CD80, B7.2/CD86), ліганд CD28
Резюме
Механизмы иммунных нарушений при острой миелоидной лейкемии
Ал.И. Гордиенко, НН Третяк, НВ. Горяинова, ГУ «Институт гематологии и трансфузиологии НАМН Украины», Ан.И. Гордиенко, ФГАОУ ВО «Крымский федеральный университет имени В.И.Вернадского», Медицинская академия им. С.И. Георгиевского,
Цель исследований - изучение влияния костимуляторных молекул семейства B.7(B7.1/CD80, B7.2/CD86), экспрессируемых опухолевыми клетками и моноцитами, а также Т-клеточного лиганда CD28 на состояние противоопухолевого иммунитета больных острой миелоидной лейкемией (ОМЛ).
Материал и методы. У 52 больных c ОМЛ в острый период заболевания (ОМЛ-ОП) и 24 больных ОМЛ в период ремиссии (ОМЛ-ПР) анализировали экспрессию молекул семейства В7 (B7.1/CD80, B7.2/CD86) на CD13+- (маркер миелоидных клеток), CD33+- (маркер миелоидных и моноцитарных клеток), а также лиганда CD28 на CD3+- лимфоцитах крови в сравнении с аналогичными показателями контрольной группы. Исследования проведены с использованием прямого двухцветного иммунофлюоресцентного теста и соответствующих моноклональных антител (фирм Becton Dickinson, Caltag Laboratories), меченых флюоресцирующими красителями. Образцы крови анализировали на проточном лазерном цитофлюориметре FACScan (Becton Dickinson с помощью программного обеспечения LYSYS-II Ver. 1.1 (BD, uSa ) и WinMDI 2.8 (Joseph Trotter, Scripps Institute, La Jolla, CA). Для статистической обработки данных использовался пакет программ Statsoft Statistica v. 6.0.
Результаты и обсуждение. Выявлены особенности экспрессии костимуляторных молекул В7 (B7.1/CD80, B7.2/CD86) и лиганда CD28 на CD3+- лимфоцитах крови больных ОМЛ в разные периоды заболевания. Оценка индивидуальных показателей в сопоставлении с клиническими характеристиками позволила констатировать у части больных ОМЛ-ПР развитие рецидива заболевания. У больных ОМЛ-ПР при высоком содержании в крови CD3+CD28+- лимфоцитов наблюдался достаточно длительный период ремиссии (10-14 месяцев).
Выводы. Показано, что уменьшение количества моноцитов крови, несущих костимуляторные молекулы (CD80, CD86), а также CD3+-лимфоцитов с лигандом CD28 может рассматриваться в качестве прогностического фактора развития болезни.
Проведенные исследования свидетельствуют, что у больных ОМЛ до начала лечения низкая экспрессия опухолевыми клетками кости.муляторных молекул семейства В7 (B7.1/CD80, B7.2/CD86) приводит к угнетению у них реакций противоопухолевого иммунитета и является механизмом «ускользания» малигнизированных клеток от иммунного контроля.
Ключевые слова: острая миелоидная лейкемия, костимуляторные молекулы семействаВ7 (B7.1/CD80, B7.2/CD86), лиганд CD28
Summary
Mechanisms of immune disorders in acute myeloid leukemia
A.U. Gordienko, N.N. Tretyak, N.V.Goryainova, State Institution "Institute of Hematology and Transfusiology of NAMS of Ukraine", An.I. Gordienko, V.I. Vernadsky Crimean Federal University, Medical Academy S.I. Georgievskogo,
The aim of research was the study of the influence of family B.7 costimulatory molecules (B7.1/CD80, B7.2/CD86), expressed by tumor cells and monocytes, and T-cell CD28 ligand on the condition of anti-tumor immunity ofpatients with acute myeloid leukemia (AML) .
Material and methods . In 52 AML patients in the acute phase of the disease (AML AP) and 24 AML patients in remission (AML - RP) analyzed the expression of the B7 family of molecules (B7.1/CD80, B7.2/CD86) on the CD13 + - (a marker of myeloid cells), CD33 + - (marker myeloid and monocytic cells) and CD28 ligand on the CD3 + lymphocytes in comparison with those of the control group. Studies were performed using two-color direct immunofluorescence tests and corresponding monoclonal antibodies (firm Becton Dickinson, Caltag Laboratories), labeled with fluorescent dyes. Blood samples were analyzed by flow cytometry laser FACScan (Becton Dickinson using software LYSYS-II Ver. 1.1 (BD, USA) and WinMDI 2.8 (Joseph Trotter, Scripps Institute, La Jolla, CA). For statistical data used by the software package Statsoft Statistica v. 6.0.
Results and discussion. The features of the expression of B7 costimulatory molecules (B7.1/CD80, B7.2/CD86) and CD28 ligand on the CD3 + - lymphocytes AML patients in different periods of the disease. Evaluation of individual performance in relation to the clinical characteristics allowed to state in some patients with AML - RP relapse of the disease. Patients with AML - RP at high levels in the blood CD3 + CD28 + - lymphocytes was observed sufficiently long period ofremission (10-14 months).
Conclusions. A decrease in the number of blood monocytes bearing the costimulatory molecules (CD80, CD86), and CD3 + lymphocytes with CD28 ligand may be viewed as a predictor of disease.
Studies suggest that AML patients before treatment, low expression of tumor cells B7 family costimulatory molecules (B7.1/CD80, B7.2/CD86) leads to inhibition of their responses and antitumor immunity is the mechanism of "escape" from the malignant cells of the immune control.
Keywords: acute myeloid leukemia, costimulatory molecule B7 family (B7.1/CD80, B7.2/CD86), CD28 ligand.
Гострий мієлоїдний лейкоз (ГМЛ) є злоякісним захворюванням крові і характеризується проліферацією мієлоїдних клітин-попередників [1, 2].
Важливою функціональною особливістю злоякісних клітин при ГМЛ є припинення їх подальшого диференціювання на будь-якому етапі (блок диференціювання), результатом чого є накопичення в кістковому мозку і периферичній крові (ПК) незрілих гемопоетичних клітин [3]. За Франко- Американо-Британської класифікацією (ФАБ-класифікація) ГМЛ розділена на субкласи (підтипи) (М0-М7, засновані на ступені диференціювання злоякісних клітин).
Незважаючи на досягнуті успіхи в лікуванні ГМЛ, спостерігаються резистентні форми захворювання і висока частота зустрічаємості рецидиву. Враховуючи це, актуальною проблемою залишається пошук нових ефективних підходів до терапії ГМЛ, що вимагає розуміння патогенезу даного захворювання.
Вважають, що розвитку ГМЛ активно сприяє накопичення в геномі мутацій, що підвищують проліферативну активність клітини та/або порушення програмованої клітинної загибелі [4, 5]. Наводяться відомості про те, що у пацієнтів, хворих на ГМЛ, бластні клітини мають цитогенетичні зміни (у їх числі мутації, хромосомні транслокації, делеції і інверсії). Висловлюється точка зору, що у хворих на ГМЛ саме мутації стовбурових гемопоетичних клітин призводять до блоку диференціювання, викликаючи порушення гемопоезу [6]. Наряду з цитогенетичними змінами, ГМЛ супроводжують імунні дисфункції, які також є ключовими елементами патологічних процесів. Вивчення імунних механізмів, що сприяють розвитку ГМЛ, необхідно для всебічного аналізу фундаментальних аспектів лейкозного процесу і розробки на основі цього підходів до проведення цілеспрямованої патогенетично обгрунтованої імунотерапії. [7, 8].
Мета: вивчення впливу костимуляторних молекул родини В.7 (B7.1/CD80, B7.2/CD86), що експресуються пухлинними клітинами і моноцитами, а також Т-клітинного ліганда CD28 на стан протипухлинного імунітету хворих на ГМЛ.
Матеріали і методи
Імунологічні дослідження проведені 52 хворим на ГМЛ в гострий період захворювання (ГМЛ-ГП) і 24 хворим на ГМЛ в період ремісії (ГМЛ-ПР). Матеріалом для досліджень були клітини ПК. У контрольну групу входило 10 практично здорових осіб, у яких не було злоякісних захворювань крові.
Аналізували експресію молекул родини В7 (B7.1/CD80, B7.2/CD86) на CD13+ - (маркер мієлоїдних клітин), CD33+ - (маркер мієлоїдних і моно- цитарних клітин), а також ліганда CD28 на CD3+-лімфоцитах. Дослідження проведені з використанням прямого двоколірного иммунофлюоресцен- тного тесту і відповідних МКА (фірм Becton Dickinson, Caltag Laboratories), мічених флюоресцируючими барвниками. Аналіз зразків проводили на проточному лазерному цитофлюориметрі FACScan (Becton Dickinson) за допомогою програмного забезпечення LYSYS - II Ver.1.1 (BD, USA ) і WinMDI 2.8 ( Joseph Trotter, Scripps Institute, La Jolla, CA). Для статистичної обробки даних використовувався пакет програм StatSoft Statistica v.6.0.
Результати та обговорення
Одним з головних напрямків досліджень при ГМЛ є розкриття механізмів, що сприяють «вислизанню» пухлинних клітин від імунологічного контролю [9, 10].
У хворих на ГМЛ-ГП вивчені особливості експресії костимуляторних молекул на пухлинних клітинах, а також моноцитах і ліганда CD28 на Т-лімфоцитах; цифрові значення показників у вигляді середніх значень узагальнені в таблиці 1.
Таблиця 1 - Відносний вміст в ПК хворих на ГМЛ пухлинних клітин і моноцитів, що експресують молекули CD80, CD86 і CD3 + - лімфоцитів, що несуть ліганд CD28 + - (відсоток позитивних клітин, M ± m)
|
Показник (CD-антигени) |
Групи |
|||
|
ГМЛ-ГП (n=52) |
ГМЛ-ПР (n=24) |
Контроль (n=10) |
||
|
CD3+ |
56,1±2,4* |
77,2±1,4* |
65,0±0,27 |
|
|
CD3+CD28+ |
29,7±1,6*+ |
48,8±2,4 |
56,1±0,60 |
|
|
CD80+CD13+ |
6,3±0,3*1 |
1,2±0,1* |
2,6±0,5 |
|
|
CD80+CD33+ |
5,5±0,3*1 |
42,5±4,6# |
1,5±0,2 |
|
|
CD86+CD13+ |
45,0 ±3,1+ |
82,0±1,6*л |
51,2±2,9 |
|
|
CD86+CD33+ |
40,6±3,7*+ |
61,6±4,4 |
58,2±2,4 |
Примітки: 1. * - p <0,05 у порівнянні з контролем. 2. # - p <0,01 у порівнянні з контролем. 3. л - p <0,001 у порівнянні з контролем. 4. + - p <0,05 у порівнянні з хворими на ГМЛ- ПР. 5. 1 p <0,001 у порівнянні з хворими на ГМЛ-ПР.
Результати, які характеризують експресію зазначених маркерів, порівнювали з контрольними значеннями. Аналіз показав достовірне підвищення у хворих на ГМЛ-ГП кількості CD13+- і CD33+-мієлобластів, які експресують костимуляторну молекулу CD80 (відповідно в 2,4, 3,7 рази) в порівнянні з контрольними значеннями. Тоді як кількість CD33+- пухлинних клітин, що експресують молекулу CD86+ було достовірно нижче (в 1,4 рази). Виявлено, що в середньому кількість CD13+-, CD33+- бластних клітин, що експресують молекулу CD86+ було достовірно вище відповідно в 7,1, 7,4 рази (p <0,001), ніж тих, що несуть молекулу CD80+.
Аналіз індивідуальних значень показав, що у частини хворих на ГМЛ- ГП були знижені показники протипухлинного імунітету щодо середніх значень в цілому по групі. Так, виявлено, що у 19,2% хворих число СП80+ЄП13+-пухлинних клітин було достовірно знижено в 2,0 рази (p <0,05); у 17,3% пацієнтів кількість CD80+CD33+-клітин достовірно зменшено в 2,0 рази (p <0,05). Відзначено, що у 26,9% хворих кількість пухлинних клітин з імунофенотипом CD86+CD13+ знижено в 2,8 рази; у 34,6% хворих число CD86+CD33+-клітин достовірно зменшено в 3,2 рази (p<0,05). Встановлено, що у 17,3% пацієнтів кількість CD3+CD28+- лімфоцитів знижено в 2,2 рази (p <0,05). Моніторинг показав, що у цих пацієнтів, незважаючи на терапію, була констатована клініко-гематологічна ремісія. З даних таблиці видно, що у хворих на ГМЛ-ПР достовірно значимо в порівнянні з аналогічними показниками в групі контролю знижена кількість CD80+CD13+-клітин (в 2,2 рази). Разом з тим відзначено значне підвищення в ПК цих хворих числа CD80+CD33+- моноцитів (у 28,3 рази), що з високим ступенем достовірності відрізнялося від контрольних значень. Поряд з цим, в ПК достовірно зростала чисельність CD86+CD13+-клітин (в 1,6 рази). Однак тенденція до збільшення в ПК кількості CD86+CD33+, зважаючи широти варіювання індивідуальних значень, не призводила до достовірних відмінностей. Порівняльний аналіз свідчить про більш виражену експресію на CD13+-, CD33+-гемопоетичних клітинах молекули CD86, ніж CD80 зі зменшенням останньої відповідно в 68,3 (p <0,001), 1,5 рази (p <0,05), що мало достовірні відмінності в порівнянні з контрольними значеннями.
Оцінка середніх значень між групами показала, що у хворих на ГМЛ - ГП кількість CD33+-пухлинних клітин (пухлинний клон моноцитарного походження), які коекспресують молекулу CD80+ достовірно нижче (в 7,7 рази), а CD80+CD13+ - навпаки, достовірно вище (у 5,3 рази). У хворих на ГМЛ-ГП кількість CD86+CD13+-клітин зменшено в 1,8 рази і CD86+CD33+-моноцитів в 1,6 рази, що достовірно відрізнялося від даних у групі ГМЛ-ПР.
Оцінка у хворих на ГМЛ-ПР індивідуальних показників свідчить про їх зниження у частини пацієнтів щодо середніх значень по групі. Так встановлено, що у 20,8% хворих кількість CD80+CD33+-, CD86+CD33+- моноцитів зменшено відповідно в 4,3 (p< 0,01) і 1,9 рази (p<0,05). Крім того, у 8,3% пацієнтів кількість CD3+CD28+-лімфоцитів було знижено у 1,6 рази (p <0,05). При таких змінах імунологічних показників у обстежених хворих спостерігався нетривалий період ремісії (2-3 місяці). Клінічний моніторинг свідчив про розвиток рецидиву захворювання у цих хворих.
У хворих на ГМЛ-ПР виявлено збільшення кількості CD33 '-моноцитів, що несуть костимуляторні молекули CD80+, CD86+, порівняно з пацієнтами, хворими на ГМЛ-ГП та особами контрольної групи. Результати імунологічного аналізу в зіставленні з клінічними даними дозволяють вважати, що зменшення кількості моноцитів ПК, які несуть обидві костимуляторні молекули (CD80, CD86), а також CD3+-лімфоцити з лігандом CD28, може розглядатися в якості прогностичного чинника розвитку хвороби.
Встановлено, що у хворих на ГМЛ-ГП число CD3+-, CD3+CD28+- лімфоцитів було знижено відповідно в 1,2 і 1,9 рази, що мало достовірні відмінності від контрольних величин. Згідно з результатами, у хворих на ГМЛ-ПР достовірно збільшувався (в 1,2 рази) вміст у ПК CD3+- лімфоцитів. Тоді як у цих хворих кількість CD3+CD28+-клітин характеризувалася тенденцією до зменшення.
У групах хворих найбільш високий вміст в ПК CD3+CD28+-лімфоцитів виявлено у пацієнтів, хворих на ГМЛ-ПР. У цій групі хворих спостерігався досить тривалий період ремісії (10-14 місяців).
Вважається, що родина молекул В7 (B7.1/CD80, B7.2/CD86) бере участь в індукції імунної відповіді на різні антигени, в тому числі пухлинні, забезпечуючи важливими костимуляторними сигналами Т-клітини.
Згідно точки зору, яка сформувалася, для розвитку протипухлинної антигенспецифічної імунної відповіді необхідна активація Т-клітин за допомогою двох взаємодоповнюючих сигналів. Для розпізнання антигенспецифічними Т-лімфоцитами антигенних пептидів, останні повинні представлятися їм у контексті з власними HLA- антигенами (класу I, II). Таким чином, Т-лімфоцити отримують перший сигнал (антигенспецифічний) до активації. Однак, для повноцінної індукції імунної відповіді цим клітинам необхідний другий додатковий костимуляторний сигнал (антигеннеспецифічний), який сприяє підвищенню їх ефекторних функцій. Такий сигнал імунорегуляторні CD4, CD8 Т- лімфоцити отримують від костимуляторних молекул родини В7 (B7.1/CD80, B7.2/CD86), які зазвичай експресуються професійними антигенпрезентуючими клітинами (АПК ), а крім того, моноцитами. Отже, для активації Т-клітин необхідно два сигнали: перший через Т-клітинний рецептор (TCR) і другий - костимуляторний сигнал. Цей другий сигнал, який поєднується з первинною антигензалежною стимуляцією TCR і здійснюється через ліганд CD28, необхідний Т-лімфоцитам для максимального синтезу і секреції цитокінів. Це сприяє адекватній відповіді на антиген за рахунок повноцінної індукції ефекторних функцій Т-лімфоцитів. Разом з тим, при пухлинних процесах неповноцінна активація Т-клітин може бути викликана різними причинами: недостатнім представленням антигену Т-клітинам, пригніченням функції цитотоксичних Т-лімфоцитів супресорними цитокінами, порушенням функціональної активності ЄП4+-лімфоцитів, а також відсутністю або низькою експресією костимуляторних молекул родини В7. Вважають, що недостатня експресія малігнізованими клітинами костимуляторних молекул, може бути причиною неповноцінної стимуляції ефекторних функцій Т- лімфоцитів, сприяючи розвитку периферичної толерантності по відношенню до пухлини.
Вважають, що толерантність in vivo на антигенний стимул індукує down-regulatory сигнал, наприклад, такий як CTLA-4 (CD152), який знижує ефект костимуляціі. Висловлюється думка, що після взаємодії CD4+- клітин з АПК їх подальша роль зводиться до підтримки CD8+-Т-клrтинно- опосередкованої відповіді. Так, CD4+-Т-лімфоцити послідовно розпізнають специфічні пептиди, які презентують молекули MHC класу II. Підкреслюється, що, MHC-антигенне розпізнавання потребує наявності костимуляторних молекул. Відомо, що бластні клітини хворих на ГМЛ є попередниками дендритних клітин і за рахунок експресії костимуляторних молекул можуть виконувати функції АПК. Наводяться відомості про те, що у хворих на ГМЛ бластні клітини експресують тільки деякі мембранні молекули, необхідні для ініціації Т-клітинної активації, включаючи, зокрема, пептиди,які презентуют антиген (HLA-молекули класу I, II). Є дані, що у хворих на ГМЛ в більшості випадків бластні клітини не експресують костимуляторних молекули родини В7 (CD80, CD86).
Деякі дослідники методом проточної цитофлюориметрії виявили конститутивно низьку експресію В7.1 (CD80) молекул на бластних клітинах хворих на ГМЛ. Тоді як експресія В7.2 (CD86) молекул була більш гетерогенна і вони набагато частіше експресувалися на бластних клітинах пацієнтів з М4 і М5 підваріантами ГМЛ за ФАБ-класифікацією. У більшості пацієнтів, хворих на ГМЛ, бласти несуть HLA-молекули, але вони гетерогенні щодо експресії костимуляторних молекул. Ця гетерогенність припускає, що здатність ГМЛ бластів ініціювати антилейкозну відповідь буде індивідуальною у кожного пацієнта. Показано, що при взаємодії молекул CD80, CD86 з лігандами CD28 і CD152, які експресуються CD4+- лімфоцитами, посилюється синтез інтерлейкіну-2. Це сприяє активації CD8+- клітин, які розпізнають лейкемічні пептиди в комплексі з МНС класу 1.
Автори підкреслюють, що костимуляторний сигнал, який ліганд CD28 отримує від молекули CD80 необхідний для активації Т-лімфоцитів. При цьому багато пухлин, у тому числі лейкози, мають недостатню експресію молекули CD80. Незважаючи на наявність HLA молекул антигенна презентація у відсутності адекватного костимуляторного сигналу веде до анергії Т-лімфоцитів. Наголошується, що у хворих на ГМЛ HLA-DR+- клітини мають більш високий рівень експресії молекул CD86 і CD40. Тим не менш, лейкозні клітини "вислизають" від імунологгічного нагляду за рахунок недостатньої експресії, можливо, CD80 костимуляторних молекул, які, як відомо, важливі для індукції повноцінної імунної відповіді. Проведені авторами експерименти на різних клітинних лініях підтримали гіпотезу щодо внеску костимуляторних молекул у "вислизання" пухлинних клітин від імунологічного контролю. Вважають, що найімовірніше, слабка імунна відповідь на пухлиноасоційовані антигени пов'язана з відсутністю ефективної стимуляції Т-лімфоцитів, в основному, за допомогою костимуляторних молекул.
Висновки
Проведені дослідження показали, що у хворих на ГМЛ до початку лікування низька експресія пухлинними клітинами костимуляторних молекул родини В7 (B7.1/CD80, B7.2/CD86) призводить до пригнічення у них реакцій протипухлинного імунітету і є механізмом "вислизання" малігні- зованих клітин від імунного контролю.
протипухлинний імунітет лейкоз
Література
1. Heerema-McKenney A. Acute myeloid leukemia / A. Heerema-McKenney, D.A. Arber // Hematol Oncol Clin North Am. 2009, 23(4):633-54.
2. Klepin H.D., Balducci L. Acute myelogenous leukemia in older adults / HD Klepin, L. Balducci // Oncologist. 2009, 14(3):222-32.
3. Chan W.I. Leukemia stem cells in acute myeloid leukemia / WI Chan, BJ. Huntly // Semin Oncol. 2008, 35(4):326-35.
4. Clinical characteristics and laboraty analyses of acute myeloid leukemia with t(16, 21) (p 11; q22) / Z. Zhang, J. Zou, Y. Li, R. Xu, W. Tian, Z. Zhao et al. // Oncol Lett, 2015, 9 (5), 2244-2248.
5. Foucar K. Acute myeloid leukemia recurrent cytogenetic abnotmalities / K. Foucar, J. Anastasi // Am J Clin Pathol, 2015, 144 (1), 6-18.
6. Acute myeloid leukemia with t(16;21)(q24;q22) and eosinophilia: case report and review of the literature / I.J. Park, J.E. Park, H.J. Kim [et al.] // Cancer Genet Cytogenet.- 2010.- Vol.196, № 1. - 105-108.
7. Immunodominance and tumor escape / H. Schreiber T.H. Wu, J. Nachman [et al.] // Simin Cancer Biol. - 2002. - Vol. 12, № 1. - P. 25-31.
8. Pardoll D. Does the immune sistem see tumors as foreign or self? / D. Pardoll // Annu. Rev. Immunol. - 2003. - Vol. 21. - P. 807-839.
9. Smits E.L. Immunotherapy of acute myeloid leukemia: current approaches / E.L. Smits, Z.N. Berneman, V.F Van Tendeloo // Oncologist. - 2009. - Vol. 14, № 3. - P. 240-252.
10. Leung W. Immunotherapy in acute leukemia / W. Leung // Semin. Hematol. - 2009. - Vol. 46, № 1. - P. 89-99.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Проблема патогенезу, ранньої діагностики та своєчасного лікування пневмонії. Етіологічні фактори. Формування гострої пневмонії. Стан неспецифічних та специфічних клітинних та гуморальних механізмів пошкодження та захисту в різні періоди захворювання.
автореферат [103,4 K], добавлен 26.01.2009Механізми виникнення вторинних імунодефіцитів при карієсі у дітей та змін в бронхо-легеневому змиві у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Сучасні погляди на імунну систему у дітей. Клініко-імунологічна ефективність препарату імунофан.
научная работа [84,6 K], добавлен 29.03.2011Дистрофічні і некротичні ураження печінки. Недостатність печінки за ступенем порушення функцій. Токсична дистрофія печінки. Патологоанатомічні зміни печінки в різні періоди захворювання. Гострий і хронічний перебіг гепатиту. Морфологічні ознаки цирозу.
реферат [23,0 K], добавлен 24.11.2009Динаміка рівнів неоптерину, цитокінів і С-реактивного білку. Дестабілізація ішемічної хвороби серця у хворих на різні клінічні варіанти гострого коронарного синдрому, прогнозування тяжкості перебігу та виникнення ускладнень у цій категорії хворих.
автореферат [54,5 K], добавлен 19.03.2009- Клініко-мікробіологічне та імунологічне обґрунтування комплексного лікування кандидозу товстої кишки
Основні умови виникнення та особливості клінічних проявів КТК у хворих гастроентерологічного профілю з ознаками імунодефіциту. Характер змін кишкової мікрофлори. Основні показники неспецифічної ланки клітинного імунітету та характер їх змін у хворих.
автореферат [71,0 K], добавлен 21.03.2009 Розроблення кількісних критеріїв ступеня тяжкості хворих на гострий деструктивний панкреатит. Визначеня комплексу лікувальних заходів, що сприяли зниженню летальності та поліпшенню результатів лікування деструктивного панкреатиту та виниклих ускладнень.
автореферат [49,1 K], добавлен 21.03.2009Епідеміологія, види профілактики, а також основні екологічні чинники захворювань пародонта. Індивідуальні профілактичні заходи у різні вікові періоди. Правила планування індивідуальної програми профілактики захворювань пародонта у різні вікові періоди.
презентация [14,2 M], добавлен 04.10.2014Клінічні особливості, характер та вираженість порушень з боку місцевого імунітету ока і цитокінового профілю сльози. Лікування хворих на травматичні ерозії рогівки. Вплив додаткового застосування ліпофлавону на показники місцевого імунітету ока.
автореферат [100,7 K], добавлен 19.03.2009Класифікація, будова, життєвий цикл, епідеміологія, діагностика та лікування вірусу гепатиту С. Дослідження ефективності застосування імуномоделюючих препаратів у хворих на хронічний гепатит С. Визначення показників клітинного і гуморального імунітету.
курсовая работа [58,9 K], добавлен 11.11.2009Удосконалення комплексного хірургічного лікування хворих на гострий калькульозний холецистит ускладнений коломіхуровим інфільтратом. Порушення у хворих стану білковосинтезуючої функції печінки, гуморального імунітету, ферментів цитолізу гепатоцитів.
автореферат [41,5 K], добавлен 21.03.2009Особливості гемореологічних порушень та їх вплив на імунну відповідь у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень. Ефективність фенспіриду у забезпеченні нормалізації гемореологічного статуса. Відзначення найбільш позитивного ефекту препарату.
статья [41,5 K], добавлен 14.11.2010Анатомія імунної системи людини, її гістологія і механізми зміцнення. Зовнішні та внутрішні фактори, що змінюють клітинні цикли здорової людини. Особливості і роль імунної системи в організмі. Умови і чинники формування протипухлинного імунітету.
курсовая работа [35,3 K], добавлен 09.05.2014Характеристика збуднику лейкозу, його морфологія і хімічний склад. Антигенна варіабельність і спорідненість. Вірус лейкемії котів в культурі клітин фібробластів ембріона котів. Особливості внутрішньоклітинної репродукції. Диференційна діагностика.
курсовая работа [41,6 K], добавлен 22.04.2014Визначення клініко-лабораторних, ендокринних і імунологічних показників у хворих на пієлонефрит, взаємозв’язок між параметрами адаптації і показниками імунітету. Зв'язок між адаптогенною і імуномоделюючою дією бальнеотерапії на курорті Трускавець.
автореферат [88,8 K], добавлен 10.04.2009Нові методи лікування із застосуванням лізиноприлу і глутаргіну на основі вивчення клініко-патогенетичних особливостей мозкового і периферійного кровоплину у хворих на артеріальну гіпертензію, аналіз впливу лікування на клінічний перебіг захворювання.
автореферат [32,9 K], добавлен 21.03.2009Активна герпетична інфекція. Клінічна маніфестація активних форм герпетичних інфекцій у хворих на тяжку мігрень без аури в період між нападами. Стан системного імунітету за показниками лейкограми. Рівень сироваткового кортизолу. Місцевий імунітет.
автореферат [66,1 K], добавлен 21.03.2009Клітинні та гуморальні фактори імунітету у хворих на інфекційний ендокардит до операції. стан клітинної ланки імунної системи після операції без використання гіпертермії із застосуванням загальної керованої гіпертермії з різними температурними режимами.
автореферат [43,5 K], добавлен 09.03.2009Складність питання хірургічної тактики, термінів та об’єму хірургічних втручань при гострому панкреатиті з супутньою серцево-судинною патологією. Порівняльний аналіз результатів обстеження та лікування хворих та здорових людей. Інтоксикаційний синдром.
автореферат [42,4 K], добавлен 20.02.2009Роль генетичної схильності до розвитку захворювань тканин пародонта на основі комплексного клініко-генетичного обстеження хворих. Вміст основних остеотропних біометалів у крові і ротовій рідині хворих. Етіологічний та патогенетичний способи лікування.
автореферат [87,2 K], добавлен 09.03.2009Хронічні запальні захворювання кишечнику: етіологія, патогенез, статистика. Механізм та патогенез анемічного явища. Роль оксидативного стресу та ендотоксикозу у хворих на захворювання кишечнику з анемією. Рівень оксидативного стресу та ендотоксикозу.
дипломная работа [284,7 K], добавлен 22.06.2014
