Можливості хондропротекторів при остеоартриті

Размещено на http://www.allbest.ru

Полтавський державний медичний університет

Можливості хондропротекторів при остеоартриті

B.В. Штробля, аспірант

C.С. Філіп, доктор медичних наук, професор

POSSIBILITIES OF CHONDROPROTECTORS IN OSTEOARTHRITIS

Abstract

Osteoarthritis (OA) is the most common joint disease and the main cause of joint dysfunction and disability. Despite advances in the study of the pathogenesis of this disease, its treatment remains a challenge. Currently, nonsteroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs), analgesics, and glucocorticosteroids are used as options for the pharmacological treatment of OA to control pain and inflammation. However, they act as symptomatic treatment and have a high risk of side effects. Symptomatic slow-acting drugs (SYSADOA) for the treatment of OA are not fast-acting, such as NSAIDs, and their clinical effectiveness in reducing OA symptoms can be demonstrated only after a few weeks of regular administration. However, with OA, they not only reduce pain in the joints but also slow down the progression of the disease. One of these drugs is chondroitin sulfate, a complex heterogeneous polysaccharide that has an excellent safety profile. It is chondroitin sulfate and glucosamine sulfate that have recently gained widespread use as variants of SYSADOA for the treatment of OA. They act as chondroprotectors and/or as “disease-modifying drugs in OA" that relieve pain and partially restore joint function in OA patients, and thus exhibit not only symptomatic treatment but also influence on the pathogenetic links of OA. Chondroitin sulfate reduces the activity of pro-inflammatory cytokines and transcription factors involved in inflammation. Glucosamine sulfate strengthens specific components of the cartilage matrix and prevents collagen degeneration in chondrocytes by inhibiting hydrolytic enzymes. Clinical studies of chondroitin sulfate in the treatment of OA have shown that it is effective, safe, and well-tolerated. Therefore, the use of SYSADOA drugs reduces the use of NSAIDs in the treatment of OA and reduces the risk of their side effects. Objective: to collect and analyze the literature on the therapeutic efficacy of symptomatic slow-acting drugs (SYSADOA) in the treatment of OA. Methods. The search for scientific information was carried out in PubMed electronic databases, Google Scholar. Results. A review and analysis of the literature on the therapeutic efficacy of SYSADOA in the treatment of OA was performed. Conclusions. Symptomatic slow-acting drugs reduce pain, stiffness, functional limitations in OA and have a good safety profile.

Keywords: osteoarthritis; symptomatic slow-acting drugs for the treatment of osteoarthritis (SYSADOA).

Анотація

Остеоартрит (ОА) є найбільш поширеним захворюванням суглобів та основною причиною порушення їх функції і інвалідності. Незважаючи на досягнення у вивченні патогенезу цього захворювання, лікування його досі залишається складним завданням. В наш час, як варіанти фармакологічного лікування ОА, для контролю болю та запалення застосовують нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ), анальгетики, глюкокортикостероїди. Однак вони діють як симптоматичне лікування та мають високий ризик побічних ефектів Симптоматичні препарати повільної дії (SYSADOA) для лікування ОА не є швидкодіючими, такими як НПЗЗ і їхня клінічна ефективність щодо зменшення симптомів ОА може бути продемонстрована лише через кілька тижнів регулярного їх прийому. Проте при ОА вони не тільки зменшують біль у суглобах, а й уповільнюють прогресування захворювання. Одним із таких препаратів є хондроїтинсульфат - складний гетерогенний полісахарид, який має відмінний профіль безпеки. Саме хондроїтинсульфат і глюкозамін сульфатостаннім часом набули широкого використання як варіанти SYSADOA для лікування ОА. Вони діють якхондропротектори та/або як «ліки, що модифікують захворювання при ОА»,які полегшують біль та частково відновлюють функцію суглобів у пацієнтів з ОА, і таким чиномпроявляючи не лише симптоматичне лікування, а і вплив на патогенетичні ланки ОА. Хондроїтинсульфат знижує активність прозапальних цитокінів та фактору транскрипції, що беруть участь у запаленні. Глюкозамін сульфатпосилює специфічні компоненти матриксу хряща і запобігає дегенерації колагену в хондроцитах шляхом інгібування гідролітичних ферментів. Клінічні дослідження хондроїтинсульфату при лікуванні ОА показали, що він ефективний, безпечний та добре переноситься. Отже, використання препаратів SYSADOA знижує застосування кількості НПЗЗ при терапії ОА і, зменшує ризик розвитку побічної дії їх. Мета. Провести збір і аналіз літератури щодо терапевтичної ефективності симптоматичних препаратів повільної дії (SYSADOA) при лікуванні ОА. Методи. Пошук наукової інформації проведений в елек-тронних базах PubMed, Google Scholar. Результати. Проведено огляд і аналіз літературищодо- терапевтичної ефективності SYSADOA при лікуванні ОА. Висновки. Симптоматичні препарати повільної діїзменшують біль, скутість, функціональні обмеження при ОА та мають гарний профіль безпеки.

Ключові слова: остеартрит; симптоматичні препарати повільної дії для лікування остеоартриту (SYSADOA).

Вступ

Остеоартрит (ОА) є хронічним захворюванням рухової системи організму, викликаним багатьма факторами, включаючи літній вік, зниження рівня естрогенів і, як наслідок, травми [35]. Це друга за значимістю причина дискінезії у дорослих, що в основному проявляється дегенерацією суглобового хряща, гіперплазією остеофітів, склерозом субхондральної кістки і болем в ураженому суглобі [9]. Більшість пацієнтів з ОА мають різний ступінь обмеження рухової активності і у значної їх кількості з часом розвивається інвалідність. Сьогодні ОА вражає понад 250 мільйонів людей у всьому світі [16].

Традиційне лікування ОА включає анальгетики або нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ). Європейське товариство клінічних та економічних аспектів остеопорозу та остеоартриту (ESCEO) рекомендує використовувати симптоматичні повільнодіючі препарати (SYSADOA) для лікування ОА [6] [43]. Тому глюкозамін сульфат і хондроїтинсульфат (препарати SYSADOA ) у наш час набули широкого поширення для лікування ОА. Вони діють як ліки, що модифікують захворювання ОА, надають не лише симптоматичне полегшення, а й змінюють протікання хвороби. Мета цього огляду - проаналізувати дані літератури щодо клінічної ефективності та безпеки хондроїтинсульфату і глюкозамін сульфату для лікування ОА.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

Пошук наукової інформації проведений в електронних базах PubMed, GoogleScholar.

Результати та їх обговорення

Суглобовий хрящ являє собою високоспециалізовану структуру із хондроцитів, які секрету- ють агрекан, колаген, матриксні металопротеїнази(ММП) та інші речовини для підтримки гомеостазу позаклітинного матриксу, тим самим підтримуючи нормальну структуру та функцію суглобового хряща. У здорової людини хрящовий матрикс постійно оновлюється, а процеси утворення і руйнування (деградації) хряща урівноважені. Деградація хряща обумовлена ферментами - ММП і глікозидазами. Прозапальні цитокіни, в першу чергу інтерлейкін -1 (ІЛ-1)

фактор некрозу пухлин (TNF-a), які вивільняються при запаленні суглобу, стимулюють синтез ферментів, що запускають процес деградації суглобового хряща [35].

Суглобовий хрящ забезпечує гладку контактну поверхню між кістками, а завдяки еластичності та деформованості самого хряща він може амортизувати потужні вібрації та ударні навантаження під час руху в суглобі, сприяючи безпечному та безболісному руху у здоровому суглобі людини [39]. Дослідження показали, що суглобовий хрящ складається з багатьох неклітинних компонентів та кількох типів хрящових клітин, розташованих у хрящовій лакуні [2]. Матрикс суглобового хряща представлений колагеном II типу, протеогліканами, гіалуро- новою кислотою та неколагеновими білками. Полісахаридні бокові ланцюги протеогліканів (кератосульфат і хондроїтинсульфат) мають негативний заряд і активно притягують молекули

води, максимально розтягуючи колагенову мережу, що надає суглобовому хрящу амортизу- ючих властивостей [35].

Вказані метаболіти матриксу суглобового хряща є фізіологічною основою для підтримки його нормальної функції. Метаболізм хрящової матриці включає процеси анаболізму та катаболізму, які співіснують у динамічній рівновазі [39-40]. Протеоглікан (агрекан), один з найважливіших компонентів матриксу, що надає хрящу гідрофільність, яка дозволяє протистояти компресійним навантаженнямі забезпечує функції для протидії механічним навантаженням та забезпечує осмотичний тиск, необхідних для нормального функціонування тканин суглоба. Крім того агрекан, як структурний протеоглікан завдяки здатності зв'язуватися з гіалуро- новою кислотою та колагеном, відіграє важливу роль у взаємодіях «клітина - клітина» і «клітина - матрикс». Функціональна здатність агрекана залежить від співвідношення в ньому глікозаміногліканів, попередником якихє глюкозамін [34].

Хондроцити є метаболічним центром суглобового хряща. Щоб витримувати екстремальне навантаження під час фізичних вправ, хондроцити синтезують та секретують велику кількість позаклітинного матриксу, необхідного для здорового мікросередовища порожнини суглоба [43-44]. Матрикс суглобового хряща в основному складається з переплетених один з одним колагенових волокон II типу [13]. При дегенерації хряща зміна вмісту колагену II типу має важливе значення [44]. Таким чином, хоча ОА часто називають захворюванням суглобів з пошкодженням і втратою хряща, всеж ОА є захворюванням зі складним патогенезом, що вражає всі тканини всередині суглоба [29]. Одним із найважливіших факторів патогенезу ОА є порушення балансу цитокінів на користь прозапальних цитокінів, які ініціюють порочне коло, що призводить до пошкодження хряща та інших внутрішньосуглобових структур, зокрема за рахунок активації катаболічних ферментів (ММП) [23]. Ураження суглобів супроводжуються аномальними змінами у клітинах, у позаклітинному матриксі і навколишньому середовищі суглобового хряща, які характеризуються прогресуючим руйнуванням суглобового хряща, особливо при опорному навантаженні [33] [45].

Найбільш важливими медіаторами запалення в патогенезі ОА є інтерлейкіни 1 бета (ІЛ-Щ), TNF-a та ІЛ-6, які є активаторами багатьох різних сигнальних шляхів, що активують цитокіни [34]. IL-ip є одним з основних прозапальних цитокінів, які беруть участь у патогенезі численних захворювань, і є членом суперродини IL-1, до якої входять IL-1a, IL-Щ та IL-1Ra (антагоніст рецептора IL-1). Медіатор запалення ІЛ-Щ досягає своїх ефектів за рахунок зв>язування з рецептором IL-1RI, трансмембранним білком типу I, який також є сайтом зв>язування IL-1a та IL-1Ra [11]. Ці рецептори експресуються на клітинах суглобів, включаючи хондроцити, синовіоцити, остеобласти, остеокласти та запальні клітини, такі як макрофаги [5]. Зв>язуючись з рецептором, IL-1P активує кілька сигнальних шляхів, які разом призводять до прогресування ОА.

IL-1Ra зв'язується з тими самими рецепторами, що і IL-Щ, і діє як його конкурентний антагоніст, таким чином блокуючи прозапальні ефекти IL-Щ [1]. Крім того, IL-Щ призводить до деградації екстрацелюлярного матриксу, одночасно індукуючи колагенази та агреканази, такі як MMP-1, MMP-3, MMP-13 та ADAMTS-5 [19]. Ці катаболічні процеси призводять до гіпертрофії хондроцитів, диференціювання та, нарешті, до їх апоптозу [17]. Отже, через всі указані сигнальні шляхи мітоген-активованої протеїнкінази IL-Щ стимулює секрецію IL-6 та інших прозапальних цитокінів, які потенціюють катаболічні ефекти IL-Щ і в той же час самі по собі служать катаболічними медіаторами [19].

Таким чином, інтерлейкін^-Щ може індукувати та посилювати ефекти, пов'язані з активністю PGE-2 (простагландин E2), NO (оксид азоту) та ЦОГ-2 (циклооксигеназа-2), що є медіаторами запалення [42]. Ці медіатори також сприяють синовіальному запаленню, яке додатково посилює секрецію IL-1P та інших цитокінів, що збільшує порочне коло прогресування ОА [8]. Іншим важливим патологічним сигнальним шляхом в прогресуванні ОА є підвищення продукції матриксних металопротеїназ (ММП-1, ММП-2, ММП-3, ММП-7, MMP-8, MMP-9 та MMP-13) та агреканази (ADAMTS), а також ЦОГ-2, PGE-2 та NO [7] [39], що підтверджує складність порочного запального циклу при ОА [19]. Зрештою це призводить до руйнування в суглобі колагену та агрекану [27]. Крім того, стимулюється експресія ЦОГ-2 та індуцибельної синтази оксиду азоту (iNOS), які є основними прозапальними та деструктивними медіаторами ОА, що збільшує продукцію NO та PGE2 [7][40]. Збільшення NO модулює експресію цитокінів та гомеостаз позаклітинного матриксу шляхом інгібування продукції протеогліканів та колагену II типу, що призводить до окисного пошкодження та загибелі хондроцитів. Тоді як підвищення рівня PGE2 знижує синтез позаклітинного матриксу, інгібує проліферацію хондроцитів та призводить до утворення остеофітів [8]. Все це є біохімічними ланками патогенезу ОА.

Щодо лікування пацієнтів із ОА міжнародна медична спільнота рекомендує НПЗЗ, анальгетики, селективні інгібітори циклооксигенази-2, внутрішньосуглобові глюкокортикостероїди (за необхідності), гіалуронову кислоту внутрішньосуглобово і симптоматичні повільнодіючі препарати (SYSADOA), які здатні позитивно моделювати тканину хряща. Цю схему лікування застосовують у більшості країн світу, що знайшло відображення в усіх рекомендаціях Європейських та Американських медичних товариств з проблем ОА. Крім того, у цих рекомендаціях зазначено застосування при необхідності НПЗЗ та анальгетиків у найнижчих ефективних дозах [6]. Одночасно Європейське товариство клінічних та економічних аспектів остеопорозу та остеоартриту (ESCEO) рекомендує використовувати SYSADOA для лікування ОА, як фармакологічне лікування першої лінії, а також парацетамол, як препарат невідкладної допомоги при необхідності [6] [42]. SYSADOA при лікуванні ОА набагато краще переносяться пацієнтами, ніж НПЗЗ і можуть покращувати клінічні симптоми. Зазвичай їх призначають разом з анальгетиками та НПЗЗ. Вони відомі також, як хондропротекторні речовини, які діють повільно, але приносять полегшення пацієнту [28]. Сьогодні вважається, що лікування глікозаміно- гліканами, глюкозамін сульфатом та хондроїтинсульфатом може стимулювати синтез протео- глікану, уповільнювати процес дегенерації суглобів та сприяти відновленню суглобів [18]. Крім того, ці препарати широко використовуються як харчові добавки в надії змінити патологію ОА [20].

Особливі ризики, пов'язані із застосуванням НПЗЗ, обумовлені їх механізмом дії, тобто пригніченням секреції простагландинів за допомогою інгібування циклооксигенази: ЦОГ-1 та ЦОГ-2. Селективні інгібітори ЦОГ-2 мають вибірковий протизапальний ефект, але все-таки мають помірну нефротоксичність, тоді як неселективні інгібітори ЦОГ мають явні побічні ефекти з боку нирок. Незважаючи на відсутність суттєвих відмінностей у ефективності між селективними, частково селективними або неселективними НПЗЗ щодо ЦОГ-2, в літературі передбачається, що целекоксиб може зменшувати біль при ОА більш ефективно, ніж інші НПЗЗ [15]. Проте, незважаючи на велику кількість досліджень, поки що неможливо однозначно судити про ефективність та безпеку НПЗЗ [43]. Крім того, сьогодні підтверджено короткострокову ефективність місцевих НПЗЗ при ОА. Їх застосування пов>язане з меншим ризиком побічних ефектів порівняно з пероральними НПЗЗ. Тому їх рекомендують пацієнтам віком > 75 років, а диклофенак є найефективнішим серед НПЗЗ [6]. На додаток згаданих вище препаратів існує гетерогенна група препаратів, які, на відміну від інгібіторів ЦОГ-2, не пригнічують синтез простагландинів. До цієї групи входять гіалуронова кислота, глюкозамін сульфат, хон- дроїтинсульфат та діацереїн.

При появі ознак запалення при ОА внутрішньосуглобові ін>єкції глюкокортикоїдів (наприклад, тріамцинолону ацетонід або гексацетонід у дозі 10 мг або 40 мг, відповідно) можуть швидко ліквідувати суглобовий набряк. Ін>єкції даних стероїдів слід використовувати з обережністю у пацієнтів з діабетом. При аналізі ефективності внутрішньосуглобових ін>єкцій глюкокортикоїдів виявилося, що вони значно зменшували біль через два тижні після ін'єкції. З іншого боку, в рекомендаціях Американської академії хірургів-ортопедів (AAOS) рекомендується внутрішньосуглобові ін>єкції глюкокортикоїдів для лікування ОА використовувати нетривало [31]. хондропротектор остеоартрит секреція простагландин

Розширення і поглиблення знань про патогенез ОА призвело до застосування нових лікарських препаратів, або структурно-модифікуючих препаратів - хондропротекторів.Термін «хондропротектор» з грецької мови перекладається як «захищає хрящ» чим і обумовлено застосування препаратів при захворюваннях суглобів, хребта, а також у відновлювальному періоді після травм при ОА. Таким чином, хондропротектори - це лікарські засоби, які здатні поліпшувати структуру хрящової тканини і модифікувати його дегенеративні зміни і не пригнічують синтез простагландинів.

Хондроїтинсульфат є важливою складовою хрящової тканини, яка чинить опір при стискуванні і являє собою полімерний сульфатований глікозаміноглікан, який входять до складу синовіальної рідини. Цей глікозаміноглікан є одним з найважливіших основних компонентів сполучної тканини, яка входить до складу кісток, хрящів, сухожиль, зв>язок і забезпечує механічну функцію суглоба, зокрема стійкість до здавлювання [12]. Європейське агентство медицини (EMA) рекомендувало хондроїтинсульфат як біологічно активну речовину [6].

Хондроїтинсульфат знижує активність ферментів, які руйнують суглобовий хрящ. Він стимулює синтез гіалуронової кислоти, зміцнюючи сполучнотканинні структури: хряща, сухожиль, зв'язок, шкіри, надає анальгетичну та протизапальну дію, сприяє активній регенерації хряща. Особливістю хондроїтинсульфату серед протеогліканів є його здатність зберігати воду в товщі хряща [43] [10,14].

Хондроїтинсульфат діє при ОА трьома основними механізмами. Анаболічний ефект його проявляється за рахунок стимуляції вироблення позаклітинного матриксу хряща, пригнічення медіаторів запалення, що призводить до інгібування дегенерації хряща [24]. Дослідження показали, що хондроїтинсульфат протидіє дії інтерлейкіну IL-1b, тим самим виконуючи хон- дропротекторну роль [25]. Крім того, хондроїтинсульфат позитивно впливає на субхондраль- ну кістку за рахунок зниження її резорбтивної активності [36], зменшує ядерну транслокацію NF-kB, що знижує утворення прозапальних цитокінів IL-1 в і TNF-аі ферментів (ЦОГ-2 та NOS-2) [10]. Цей препарат інгібує протеолітичні ферменти ІNF-Kb, здатний стимулювати синтез протеогліканів та гіалуронової кислоти [4]. Отже, багатогранний механізм дії хондроїтинсульфату пояснює його сприятливий вплив на хрящ, синовіальну оболонку та субхондральну кістку.

Баслер та ін автори [3] виявили, що в хондроцитах хондроїтинсульфат знижує утворення не тільки прозапальних цитокінів IL-1 і TNF-а, а також прозапальних ферментів, таких як фосфоліпаза A2, ЦОГ-2 та NOS-2. Джомф та ін. [21] теж спостерігали, що сприятливі ефекти хондроїтинсульфату у пацієнтів з ОА частково зумовлені його протизапальною та імуномодулюючою діями, такими як зниження ядерної транслокації NF-kB, синтезу прозапальних цитокінів IL-1 і TNF-а та активності NOS -2 та ЦОГ-2 [26]. Хондроїтинсульфат здатний стимулювати продукцію протеогліканів хондроцитами, а також знижувати продукцію цитокінів хряща та індукувати апоптоз хондроцитів [10]. Все це зменшує запалення і деградацію хряща та потенційно змінює прогресування ОА. Висловлено припущення, що хондроїтинсульфат, крім своєї антикатаболічної дії, має анаболічну дію: стимулює хондроцити до синтезу протеогліканів, які є субстратом для нового синтезу хондроцитів [37].

У літературі зустрічаються різноманітні повідомлення про ефективність глюкозамін сульфату та хондроїтинсульфату при ОА колінного суглоба. Канадзаки та ін. [22] у пілотному дослідженні дійшли висновку, що їх біологічні добавки збільшують швидкість ходьби у пацієнтів з ОА колінного суглоба [22]. Тоді як Дж. А. Роман-Блас зі співавторами [32] у своєму дослідженні вказали, що ефективність глюкозаміну сульфату і хондроїтинсульфату гірша порівняно з терапією плацебо [32]. Дж. Р. Провенза та співавтори [30] вважають, що будь-яка з комбінацій глюкозамін сульфату і хондроїтинсульфату забезпечує клінічно значуще полегшення болю при ОА колінного суглоба. Аналогічні дані виявили C. T. Вангнес Jr. та ін. [41]: при одночасному прийомі глюкозаміну сульфату і хондроїтинсульфату результат виявився кращим, ніж при прийомі кожного окремого препарату. J. P. Raynauld та співавтори [31] показали, що одночасне лікування глюкозамін/хондроїтинсульфатом значно зменшує втрату об>єму хряща в колінному суглобі.

При аналізі активності даних хондропротекторів Європейським товариством з клінічних і економічних аспектів остеопорозу та остеоартрозу (European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis and Osteoarthritis - ESCEO) виявлено, що в фармакотерапії ОА найбільш поширеною (53 %) групою препаратів є комбінація глюкозаміна сульфату та хондроїтинсульфату. Саме така комбінація увійшла до алгоритму лікування ОА колінного суглоба як перша лінія середньо- та довгострокової терапії (через здатність контролювати біль, покращувати функцію та уповільнювати розвиток патологічних структурних змін суглобів). Цей алгоритм покликаний допомогти лікарям визначитися з пріоритетами вибору методів терапії ОА серед тих, що застосовуються в Європі та на міжнародному рівні на підставі наявних доказів. Отже, ESCEO рекомендує SYSADOA для лікування ОА.

Проводячи даний фармакологічний аналіз фармакотерапії ОА, важливо також звернути увагу на співвідношення між препаратами, що застосовують лікарі. Так, велику перевагу надають знеболювальним препаратам і відносно невелику - препаратам, що впливають на стан хрящової тканини. Така ситуація пояснюється тим, що при лікуванні цих пацієнтів лише хондропротекторами, ефект буде відчутним через 1 місяць, а можливо й пізніше, у той час як знеболювальні лікарські засоби дають ефект одразу. Тому комбінація НПЗЗ з хондропротекторами - найбільш ефективна терапія для цієї категорії пацієнтів. З аналізу сучасної літератури щодо лікування ОА видно, що лікарі часто застосовують глюкозамін сульфат і хондроїтинсуль- фат, але найбільш перспективним вважають перший [4]. Крім того, незважаючи на те, що тенденція вивчення хондроїтинсульфату була статичною протягом останнього десятиліття, особливо роль цього препарату у дослідженнях різко зросла за останні два роки через його величезну медичну цінність [38].

Отже, при систематичному застосуванні хондропротектори стимулюють синтез протеоглі- канів, внаслідок чого зменшується біль і нормалізується рухливість в уражених суглобах. Також прийом екзогенного глюкозамін сульфату протидіє прогресуванню ОА і сприяє зменшенню частоти його загострень, запобігає можливому метаболічному пошкодженню хряща від дії НПЗЗ і глюкокортикоїдів. Терапія SYSADOA для лікування ОА набагато краще переносяться пацієнтами, ніж лише НПЗЗ, адже покращує клінічні симптоми ОА. Тому сьогодні, зазвичай, SYSADOA призначають разом з анальгетиками та НПЗЗ [28].

Висновки

Метою проведеного аналізу визначалася оцінка фармакологічної властивості хондропротекторів в терапії ОА. У багатьох дослідженнях in vitro та in vivo, а також у численних клінічних дослідженнях показано, що хондропротектори можуть уповільнювати, модифікувати, стабілізувати клінічні прояви ОА. Вказані препарати є важливими компонентами терапії ОА: стимулюють важливі процеси регенерації хряща, регулюють дисбаланс катаболічних та анабо- лічних процесів при ОА.

Хондропротектори здатні інгібувати багато патологічних процесів при ОА: захищають хон- дроцити від апоптозу, викликаного окислювальним стресом, зменшують викликану медіаторами запалення дегенерацію суглобового хряща та реактивують ослаблені запаленням ана- болічні властивості компонентів позаклітинного матриксу. Це призводить до зменшення запалення, набряку та болю, а також до збільшення рухливості уражених суглобів.

Отже, хондропротектори здатні інгібувати багато процесів при ОА: захищають хондроцити від апоптозу, викликаного окислювальним стресом, зменшують викликану медіаторами запалення дегенерацію суглобового хряща та реактивують ослаблені запаленням анаболічні процеси компонентів позаклітинного матриксу. Це призводить до більш швидкого зменшення запалення, набряку та болю, а також до збільшення рухливості уражених суглобів.

Список використаної літератури та джерел references

Attur, M., Statnikov, A., Samuels, J., et al. (2015). Plasma levels of interleukin-1 receptor antagonist (IL1 Ra) predict radiographic progression of symptomatic knee osteoarthritis. Osteoarthritis Cartilage, 23(11):1915- 24. https://doi.org/10.1016Zj.joca.2015.08.006

Barrett-Jolley, R., Lewis, R., Fallman, R., & Mobasheri, A. (2010). The emerging chondrocyte channelome. Front Physiol., 1:135. https://doi.org/10.3389/fphys.2010.00135

Bassleer, C. T., Combal, J. P., Bougaret, S., & Malaise, M. Effects of chondroitin sulfate and interleukin-1 beta on human articular chondrocytes cultivated in clusters. Osteoarthritis Cartilage, 6(3):196-204. https:// doi.org/10.1053/joca.1998.0112

Bishnoi, M., Jain, A., Hurkat, P., & Jain, S. K. (2016). Chondroitin sulphate: a focus on osteoarthritis. Glycoconj

J., 33(5):693-705. https://doi.org/10.1007/s10719-016-9665-3

Boraschi, D., Italiani, P., Weil, S., & Martin, M. U. (2018). The family of the interleukin-1 receptors. Immunol Rev., 281(1):197-232. https://doi.org/10.1111/imr.12606

Bruyere, O., Cooper, C., Al-Daghri, N. M., et al. (2018). Inappropriate claims from non-equivalent medications in osteoarthritis: a position paper endorsed by the European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis, Osteoarthritis and Musculoskeletal Diseases (ESCEO). Aging Clin Exp Res., 30(2):111-117. https://doi.org/10.1007/s40520-017-0861 -1

Choi, M. C, Jo, J., Park, J., Kang, H. K., & Park, Y. (2019). NF-kB Signaling Pathways in Osteoarthritic Cartilage Destruction. Cells., 8(7):734. https://doi.org/10.3390/cells8070734

Chow, Y. Y., & Chin, K. Y. (2020). The Role of Inflammation in the Pathogenesis of Osteoarthritis. Mediators Inflamm., 2020:8293921. https://doi.org/10.1155/2020/8293921

Deng, J., Zong, Z., Su, Z., et al. (2021). Recent Advances in Pharmacological Intervention of Osteoarthritis:

A Biological Aspect. Front Pharmacol., 12:772678. https://doi.org/10.3389/fphar.2021.772678

du Souich, P., Garcia, A. G., Verges, J., & Montell, E. (2009). Immunomodulatory and anti-inflammatory

effects of chondroitin sulphate. J Cell Mol Med., 13(8A):1451-63. https://doi.

org/10.1111 /j.1582-4934.2009.00826.x

Fields, J. K., Gunther, S., Sundberg, E. J. (2019). Structural Basis of IL-1 Family Cytokine Signaling. Front Immunol., 10:1412. https://doi.org/10.3389/fimmu.2019.01412

Hached, F., Vinatier, C., Le Visage, C., et al. (2019). Biomaterial-assisted cell therapy in osteoarthritis: From mesenchymal stem cells to cell encapsulation. Best Pract Res Clin Rheumatol., 31(5):730-745. https://doi. org/10.1016/j.berh.2018.05.002

Hodgkinson, T., Kelly, D. C., Curtin, C. M., O'Brien, F. J. (2022). Mechanosignalling in cartilage: an emerging target for the treatment of osteoarthritis. Nat Rev Rheumatol., 18(2):67-84. https://doi.org/10.1038/ s41584-021-00724-w

Horecka, A., Hordyjewska, A., Blicharski, T., & Kurzepa, J. (2022). Osteoarthritis of the knee - biochemical aspect of applied therapies: a review. Bosn J Basic Med Sci., 22(4):488-498. https://doi.org/10.17305/ bjbms.2021.6489

Huang, H., Luo, M., Liang, H., et al. (2021). Meta-analysis Comparing Celecoxib with Diclofenac Sodium in Patients with Knee Osteoarthritis. Pain Med., 22(2):352-362. https://doi.org/10.1093/pm/pnaa230

Hunter, D. J., Bierma-Zeinstra, S. (2019). Osteoarthritis. Lancet., 393(10182):1745-1759. https://doi. org/10.1016/s0140-6736(19)30417-9

Hwang, H. S., & Kim, H. A. (2015). Chondrocyte Apoptosis in the Pathogenesis of Osteoarthritis. Int. J. Mol. Sci., 16(11):26035-26054. https://doi.org/10.3390/ijms161125943

James, C. B., & Uhl, T. L. (2001). A review of articular cartilage pathology and the use of glucosamine sulfate. J. Athl. Train., 36(4):413-419. PMCID: PMC15543

Jenei-Lanzl, Z., Meurer, A., & Zaucke, F. (2019). Interleukin-1p signaling in osteoarthritis - chondrocytes in focus. Cell Signal., 53:212-223. https://doi.org/10.1016/j.cellsig.2018.10.005

Jerosch, J. (2011). Effects of Glucosamine and Chondroitin Sulfate on Cartilage Metabolism in OA: Outlook on Other Nutrient Partners Especially Omega-3 Fatty Acids. Int. J. Rheumatol., 2011:969012. https://doi. org/10.1155/2011/969012

Jomphe, C., Gabriac, M., Hale, T. M, et al. (2008). Chondroitin sulfate inhibits the nuclear translocation of nuclear factor-kappaB in interleukin-1beta-stimulated chondrocytes. Basic Clin. Pharmacol. Toxicol., 102(1):59-65. https://doi.org/10.1111/j.1742-7843.2007.00158.x

Kanzaki, N,. Otsuka, Y., Izumo, T., et al. (2016). Glucosamine-containing supplement improves locomotor functions in subjects with knee pain - a pilot study of gait analysis. Clin. Interv. Aging., 11:835-841. https:// doi.org/10.2147/cia.s103943

Kapoor, M., Martel-Pelletier, J., Lajeunesse, et al. (2011). Role of proinflammatory cytokines in the pathophysiology of osteoarthritis. Nat. Rev. Rheumatol., 7(1):33-42. https://doi.org/10.1038/ nrrheum.2010.196

Kubo, M., Ando, K., Mimura, et al. (2009). Chondroitin sulfate for the treatment of hip and knee osteoarthritis: current status and future trends. Life Sci., 85(13-14):477-83. https://doi.org/10.1016/]'. lfs.2009.08.005

Legendre, F., Bauge, C., Roche, R., et al. (2008). Chondroitin sulfate modulation of matrix and inflammatory gene expression in IL-1beta-stimulated chondrocytes--study in hypoxic alginate bead cultures. Osteoarthritis Cartilage, 16(1):105-114. https://doi.org/10.1016/j.joca.2007.05.020

Monfort, J., Pelletier, J. P., Garcia-Giralt, N,. & Martel-Pelletier, J. (2008). Biochemical basis of the effect of chondroitin sulphate on osteoarthritis articular tissues. Ann. Rheum. Dis., 67(6):735-740. https://doi. org/10.1136/ard.2006.068882

Ni, S., Miao, K., Zhou, X., et al. (2015). The involvement of follistatin-like protein 1 in osteoarthritis by elevating NF-KB-mediated inflammatory cytokines and enhancing fibroblast like synoviocyte proliferation. Arthritis. Res. Ther., 17(1):91.

Permuy, M., Guede, D., Lopez-Pena, et al. (2015). Comparison of various SYSADOA for the osteoarthritis treatment: an experimental study in rabbits. BMC Musculoskelet Disord, 16:120. https://doi.org/10.1186/ s12891-015-0572-8

Primorac, D., Molnar, V., Rod, E., et al. (2020). Knee Osteoarthritis: A Review of Pathogenesis and State-Of- The-Art Non-Operative Therapeutic Considerations. Genes (Basel), 11(8):854. https://doi.org/10.3390/ genes11080854

Provenza, J. R., Shinjo, S. K., Silva, J. M., et al. (2015). Combined glucosamine and chondroitin sulfate, once or three times daily, provides clinically relevant analgesia in knee osteoarthritis. Clin. Rheumatol., 34(8):1455-1462. https://doi.org/10.1007/s10067-014-2757-1

Raynauld, J. P., Pelletier, J. P., Abram, F., et al. (2016). Long-Term Effects of Glucosamine and Chondroitin Sulfate on the Progression of Structural Changes in Knee Osteoarthritis: Six-Year Followup Data From the Osteoarthritis Initiative. Arthritis Care Res. (Hoboken), 68(10):1560-1566. https://doi.org/10.1002/acr.22866

Roman-Blas, J. A., Castaneda, S., Sanchez-Pernaute, O., et al. (2017). Combined Therapy Study Group. Combined Treatment With Chondroitin Sulfate and Glucosamine Sulfate Shows No Superiority Over Placebo for Reduction of Joint Pain and Functional Impairment in Patients With Knee Osteoarthritis: A Six- Month Multicenter, Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled Clinical Trial. Arthritis Rheumatol., 69(1):77-85. https://doi.org/10.1002/art.39819

Roughley, P. J., & Mort, J. S. (2014). The role of aggrecan in normal and osteoarthritic cartilage. J. Exp. Orthop., 1(1):8. https://doi.org/10.1186/s40634-014-0008-7

Scanzello, C. R. (2017). Chemokines and inflammation in osteoarthritis: Insights from patients and animal models. J. Orthop. Res., 35(4):735-739. https://doi.org/10.1002/jor.23471

Sonnenberg, G. F., & Artis, D. (2015). Innate lymphoid cells in the initiation, regulation and resolution of inflammation. Nat. Med., 21(7):698-708. https://doi.org/10.1038/nm.3892

Tsubaki, M., Kato, C., Manno, M., et al. (2007). Macrophage inflammatory protein-1alpha (MIP-1alpha) enhances a receptor activator of nuclear factor kappaB ligand (RANKL) expression in mouse bone marrow stromal cells and osteoblasts through MAPK and PI3K/Akt pathways. Mol. Cell. Biochem., 304(1-2):53-60. https://doi.org/10.1007/s11010-007-9485-7

Uitterlinden, E. J., Jahr, H., Koevoet, J. L., et al. (2006). Glucosamine decreases expression of anabolic and catabolic genes in human osteoarthritic cartilage explants. Osteoarthritis Cartilage. 14(3):250-257. https:// doi.org/10.1016/j.joca.2005.10.001

Urbi, Z., Azmi, N. S., Ming, L. C., Hossain, M. S. (2022). A Concise Review of Extraction and Characterization of Chondroitin Sulphate from Fish and Fish Wastes for Pharmacological Application. Curr. Issues Mol. Biol., 44(9):3905-3922. https://doi.org/10.3390/cimb44090268

Vaca-Gonzalez, J. J., Guevara, J. M., Moncayo, M. A., et al. (2019). Biophysical Stimuli: A Review of Electrical and Mechanical Stimulation in Hyaline Cartilage. Cartilage, 10(2):157-172. https://doi. org/10.1177/1947603517730637

Vaishya, R., Agarwal, A. K., Shah, et al. (2018). Current status of top 10 nutraceuticals used for Knee Osteoarthritis in India. J. Clin. Orthop. Trauma., 9(4):338-348. https://doi.org/10.1016/j.jcot.2018.07.015

Vangsness, C. T. Jr., Spiker, W., & Erickson, J. (2009). A review of evidence-based medicine for glucosamine and chondroitin sulfate use in knee osteoarthritis. Arthroscopy, 25(1):86-94. https://doi.org/10.1016/]'. arthro.2008.07.020

Wang, H., & Ma, B. (2022). Healthcare and Scientific Treatment of Knee Osteoarthritis. J. Healthc. Eng., 2022:5919686. https://doi.org/10.1155/2022/5919686

Watson, M. C., Brookes, S. T., Kirwan, J. R., & Faulkner, A. (2000). Non-aspirin, non-steroidal antiinflammatory drugs for osteoarthritis of the knee. Cochrane Database Syst. Rev., (2):CD000142. https://doi. org/10.1002/14651858.cd000142

Yamamura, H., Suzuki, Y., & Imaizumi, Y. (2018). Physiological and Pathological Functions of Cl- Channels in Chondrocytes. Biol. Pharm. Bull., 41(8):1145-1151. https://doi.org/10.1248/bpb.b18-00152

Zeighami, A., Dumas, R., & Aissaoui, R. (2021). Knee loading in OA subjects is correlated to flexion and adduction moments and to contact point locations. Sci Rep., 11(1):8594. https://doi.org/10.1038/s41598- 021-87978-2

Размещено на Allbest.ru