Чутливість до антибіотиків представників мікробіоти носової порожнини та зіву у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чутливість до антибіотиків представників мікробіоти носової порожнини та зіву у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію

Н. К. Скачкова

Державна установа «Інститут гематології та трансфузіології НАМН України», Київ, Україна

Резюме

Актуальність. Успішне лікування інфекційно-запальних ускладнень (ІЗУ) у хворих на лейкемію, у тому числі на гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ), потребує призначення адекватної антибактеріальної терапії. Враховуючи те, що з часом і в межах одного стаціонару властивості бактерій та їхня чутливість до антибіотиків змінюються, визначення чутливості збудників ІЗУ до антибактеріальних препаратів є необхідним для проведення успішної протибактеріальної терапії у хворих і не втрачає своєї актуальності.

Мета Визначити чутливість до антибіотиків чинних або вірогідних збудників ІЗУ, ізольованих зі слизових оболонок носу та зіву хворих на ГМЛ, для забезпечення вибору ефективного лікування пацієнтів.

Матеріали і методи. Обстежено 49 хворих на ГМЛ з ІЗУ так без них. Ізольовано 62 етіологічно значущих штами мікроорганізмів зі слизових оболонок носової порожнини та зіву пацієнтів. Визначено їхню чутливість до 41 антибіотика різних класифікаційних груп. Використано клінічні та мікробіологічні методи дослідження.

Результати. Мікроорганізми роду Staphylococcus найбільш чутливі до тетрациклінів, карбапенемів, стрептоміцину, амікацину, цефуроксиму, цефазоліну, цефоперазону, рифампіцину та левоміцетину - у (50,0-86,4)% випадків; роду Enterococcus - до рифампіцину (41,2%); Corynebacterium sp. non Diphteriae - до більшості антибіотиків різних класифікаційних груп - (71,4-100)%, вид Moraxella catarrhalis - до ампісульбіну, амоксициліну, цефазоліну, цефоперазону, іміпенему, меропенему, рифампіцину та левоміцетину - у (40,0-62,5)% випадків; вид Klebsiella pneumoniae - до аміноглікозидів II покоління, цефалоспоринів III та IV поколінь і карбапенемів - у (50,0-100%) випадків.

Висновки. Встановлено найбільш ефективні атибіотичні препарати для профілактики та лікування у хворих на ГМЛ з ІЗУ.

SENSITIVITY TO THE ANTIBIOTICS OF REPRESENTATIVES OF THE NOSE MICROFLORA AND ASSOCIATES IN PATIENTS WITH ACUTE MYELOID LEUKEMIA

N. K. Skachkova

State Institution «Institute of Hematology and Transfusiology of NAMS of Ukraine», Kyiv, Ukraine

Abstract

Вступ

Однією з актуальних проблем у гематології є лікування та профілактики інфекційно-запальних ускладнень (ІЗУ) у хворих на гостру лейкемію, у тому числі на гостру мієлоїдну лейкемію (ГМЛ) [1, 2]. Це у значній мірі пов'язано зі зростанням частоти застосування у хворих на ГМЛ високодозової хіміотерапії, що збільшує тривалість аплазії кровотворення та підвищує ризик розвитку й тривалість перебігу ІЗУ бактеріальної етіології [2].

Етіологічним чинником ІЗУ можуть стати представники факультативної та умовно-патогенної мікрофлори біотопів шкіри, слизових оболонок носової порожнини, зіву, шлунково-кишкового тракту, а також - екзогенні мікроорганізми. Це можуть бути як грампозитивні, так і грам- негативні бактерії [3]. антибіотик лікування кровотворення аплазія

Нормальна мікрофлора людини становить основу її мікроекології, що розглядається як якісне та кількісне співвідношення популяцій мікроорганізмів окремих органів та систем, що підтримують біохімічну, метаболічну та імунну рівновагу організму, необхідну для збереження здоров'я людини. Мікробіоценоз слизових оболонок верхніх дихальних шляхів є складною мікроекологічною системою з вираженою здатністю до ауто- регуляції та аутостабілізаціі, що складається з багатовидових консорціумів мікроорганізмів. Колонізація слизової оболонки верхнього відділу респіраторного тракту властивими для даного екологічного локусу мікроорганізмами створює місцевий імунітет слизових оболонок і постає одним із перших значимих біологічних бар'єрів в організмі людини [4, 5]. Кількісні та якісні показники мікробіоти є відображенням здоров'я й порушень, пов'язаних зі змінами мікроекології слизових оболонок. Однак представники нормальної мікробіоти потенційно здатні спричинити інфекційні запалення, переважно - це умовно-патогенні бактерії, почасти типові симбіонти, які за нормальних умов колонізують слизові оболонки біотопів здорових осіб. Пригнічення факторів природного імунітету спричиняє порушення асоціативних зв'язків у мікробіоценозах, що призводить до дисбактеріозів і змін біологічних властивостей мікроорганізмів аутофлори [3-6].

Успішне лікування хворих з ІЗУ потребує призначення адекватної антибактеріальної терапії в період постцитостатичної аплазії кровотворення. Навіть невелика затримка введення антибіотичного препарату може значно погіршити прогноз лікування. У сучасній літературі розглядаються питання оптимального призначення антибіотиків для отримання максимальної клінічної ефективності [7]. Жоден окремо взятий антибіотик не може забезпечити профілактику всіх видів інфекції. Будь-яка схема анти- біотикотерапії може виявитися неефективною, якщо не враховувати фактори ризику розвитку постцитостатичних ускладнень, показники мікрофлори біотопів кожного з пацієнтів. Важливе значення має встановлення збудника ІЗУ для підбору і призначення адекватних антибіотиків, до яких певний штам бактерій виявив чутливість [8-11]. У разі вибору антимікробного препарату необхідно враховувати не тільки стан хворого, але й фактори агресії самих антибіотиків. Це також стосується і профілактики виникнення ІЗУ. Однак, до теперішнього часу застосування антибіотиків для профілактики ІЗУ викликає значну кількість питань, на які ще не знайдено однозначних відповідей.

Також слід зазначити, що властивості збудників ІЗУ та їхня чутливість до антибіотиків змінюються з часом і в межах одного стаціонару, що пов'язано з клінічним застосуванням нових антибіотичних препаратів та зміною антибіо- тикорезистентності бактерій [3, 11, 12]. Тому визначення чутливості збудників ІЗУ до антибіотиків, що ізолюються у хворих з різною патологією, у тому числі і при ГМЛ, є необхідним і не втрачає своєї актуальності.

Мета

Визначити чутливість до антибіотичних препаратів чинних або вірогідних збудників ІЗУ, що ізольовані зі слизових оболонок носової порожнини та зіву хворих на ГМЛ, для забезпечення вибору ефективного лікування пацієнтів.

Матеріали і методи

Зі слизових оболонок носової порожнини та зіву було ізольовано 62 штами бактерій, що були визначені як вірогідні, так і потенційні збудники ІЗУ, а саме: 22 штами мікроорганізмів роду Staphylococcus (S. aureus, S. epidermidis, S. sap- rophyticus) у титрі >10⁴ колонієутворюючих одиниць в 1 мл (КУО/мл), 19 - роду Enterococcus (102-10⁵ КУО/мл), 8 - Moraxella catarrchalis (10⁴-10⁶ КУО/мл), 7 - Coiynebacterium sp. non Diphteriae (>10⁴ КУО/мл), 4 - Klebsiella pneumoniae (>10² КУО/мл); поодинокі штами: Micrococcus sp. у титрі >10⁴ КУО/мл, Pseudomonas aeruginosa - >10³ КУО/мл.

Таблиця 1. Перелік антибіотичних препаратів, використаних у дослідженні

Чутливість наявних та ймовірних етіологічних агентів до 41 антибіотика різних класифікаційних груп (табл. 1) визначали за допомогою дис- ко-дифузійного методу на агарі Мюллера-Хінтона (HiMedia Laboratories Pvt. Limited) та оцінювали за рекомендаціями Європейського комітету з визначення чутливості до антимікробних препаратів - EUCAST [16].

Результати

За результатами визначення антибіотикочутливості мікроорганізмів роду Staphylococcus встановлено, що штами були найбільш чутливими (від 50,0% до 86,4%) до антибіотиків класифікаційних груп: тетрацикліни - (68,2-71,4)%, карбапенеми - (50,0-68,4)%; до окремих антибіотичних препаратів: стрептоміцин - 52,6%, цефуроксим - 52,6%, левоміцетин - 61,1%, цефазолін - 61,6%, цефоперазон - 72,2%, амікацин - 77,3% та рифампіцин - 86,4% До антибіотиків класифікаційних груп: фторхінолони, макроліди, більшості антибіотичних препаратів групи цефалоспоринів (окрім цефіксиму, цефподоксиму), оксациліну, ампісульбіну, канаміцину, гентаміцину, лінкоміцину та ванкоміцину чутливими виявились (20,0- 45,5)% штамів. Антибіотики групи пеніцилінів (окрім оксациліну та ампісульбіну) і кліндаміцин проявляли низьку інгібуючу дію до ізолятів: чутливими було лише (8,3-16,7)% штамів. Не було виявлено жодного чутливого штаму до цефіксиму та цефподоксиму. Діапазони чутливості стафілококів, які були ізольовані зі слизових оболонок носової порожнини та зіву хворих на ГМЛ, до антибіотиків різних класифікаційних груп представлено у табл. 2.

Таблиця 2. Діапазони чутливості стафілококів, які були ізольовані зі слизових оболонок носової порожнини та зіву хворих на ГМЛ, до антибіотиків різних класифікаційних груп

Штами мікроорганізмів роду Enterococcus виявились більш чутливими до значної кількості антибіотиків різних класифікаційних груп лише в (11,1-28,6)% випадків. Високу активність до ентерококів виявляв тільки рифампіцин (41,2% чутливих штамів). До таких антибіотиків як стрептоміцин, тетрациклін, еритроміцин, цефазолін, цефалексин, і цефподоксим чутливість ізолятів була низькою та становила (5,3-6,7)%. До оксациліну, цефіксиму, офлоксацину, ципрофлоксацину, норфлоксацину і ертапенему 100% ентерококів виявились стійкими. Діапазони чутливості до антибіотиків ентерококів представлено у табл. 3.

Штами Moraxella catarrchalis у (40,0-62,5)% випадків були найбільш чутливими до окремих антибіотиків різних класифікаційніх груп: до амоксициліну - 40,0% ізолятів, ампісульбіну - 50,0%, цефазоліну - 50,0%, цефоперазону - 50,0%, іміпенему - 50,0%, левоміцетину - 60,0%, меропе- нему - 62,5% та рифампіцину - 62,5%. Більшість антибіотичних препаратів характеризувались низькою активністю до ентерококів: чутливими було від 16,7% до 37,5% штамів. До аміноглікозидів I покоління, лінкоза- мідам, бензилпеніциліну, оксациліну, цефподоксиму, ципрофлоксацину, норфлоксацину, ломефлоксацину і дорипенему чутливих ізолятів виявлено не було. Діапазони чутливості до антибіотиків штамів Moraxella ca- tarrchalis представлено у табл. 4.

Таблиця 3. Діапазони чутливості ентерококів, які були ізольовані зі слизових оболонок носової порожнини та зіву хворих на ГМЛ, до антибіотиків різних класифікаційних груп

Таблиця 4. Діапазони чутливості штамів Moraxella catarrchalis, які були ізольовані зі слизових оболонок носової порожнини та зіву хворих на ГМЛ, до антибіотиків різних класифікаційних груп

За результатами дослідження на антибіотикочутливість штамів Coryne- bacterium sp. non Diphteriae встановлено, що (71,4-100)% ізолятів виявились чутливими до більшості антибіотичних препаратів різних класифікаційних груп - пеніцилінів, аміноглікозидів, цефалоспоринів, фторхінолонів, кар- бапенемів, а також до кларитроміцину і ванкоміцину. До таких антибіотиків, як тетрациклін, доксициклін, азитроміцин, офлоксацин, лінко- міцин, дорипенем і рифампіцин чутливими було (33,3-57,1)% штамів. Оксацилін, еритроміцин, цефіксим, цефподоксим, норфлоксацин, клінда- міцин та левоміцетин виявляли низьку інгібуючу дію до цих бактерій, чутливими були лише (14,3-28,6)% ізолятів. Діапазони чутливості до антибіотиків штамів Corynebacterium sp. non Diphteriae представлено у табл. 5.

Таблиця 5. Діапазони чутливості штамів Corynebacterium sp. non Diphteriae, які були ізольовані зі слизових оболонок носової порожнини та зіву хворих на ГМЛ, до антибіотиків різних класифікаційних груп

Штами Klebsiella pneumoniae були найбільш чутливими (від 50,0% до 100% ) до аміноглікозидів II покоління, цефалоспоринів III та IV поколінь (окрім цефіксиму та цефподоксиму) і карбапенемів (окрім іміпенему). До окремих антибіотиків різних груп: цефалоспорини (цефазолін, цефурок- сим, цефіксим), фторхінолони (ломефлоксацин, левофлоксацин), карбапе- неми (іміпенем), макроліди (азитроміцин), а також до ванкоміцину, рифа- мпіцину і левоміцетину - виявляли високу резистентність, чутливими було лише 25,0% ізолятів. До більшості антибіотичних препаратів класифікаційних груп: пеніциліни, аміногікозиди I покоління, тетрацикліни, макроліди (окрім азитроміцину), фторхінолони (окрім ломефлоксацину, левофлоксацину), лінкозаміди, цефалексину та цефподоксиму штами Klebsiella pneumoniae були на 100% стійкими. Діапазони чутливості до антибіотиків мікроорганізмів виду Klebsiella ргеитопіае представлено у табл. 6.

За результатами визначення чутливості до антибіотиків поодиноких штамів збудників ІЗУ встановлено, що штам Micrococcus sp. був чутливим до антибіотичних препаратів груп фторхінолонів та карбапенемів й окремих антибіотиків різних класифікаційних груп - ампіоксу, амоксициліну, амоксиклаву, амікацину, цефазоліну, цефуроксиму, ефепіму, кліндаміци- ну і рифампіцину.

Таблиця 6. Діапазони чутливості штамів Klebsiella pneumoniae, які були ізольовані зі слизових оболонок носової порожнини та зіву хворих на ГМЛ, до антибіотиків різних класифікаційних груп

Штам Pseudomonas aeruginosa виявився чутливим до фторхінолонів (окрім ломефлоксацину) та до окремих антибіотиків груп: аміноглікозиди (гентаміцин), тетрацикліни (доксициклін), макроліди (кларитроміцин), а також до ванкоміцину і левоміцетину.

Таким чином, кожен вид мікроорганізмів - чинних або вірогідних збудників ІЗУ, що були ізольовані зі слизових оболонок носової порожнини та зіву хворих на ГМЛ, мають свій спектр і рівень чутливості до певних антибіотиків або групи антибіотичних препаратів.

Обговорення. За результатами проведених досліджень встановлено високу чутливість стафілококів до тетрациклінів, карбапенемів, стретомі- цину, цефуроксиму, цефазоліну, цефоперазону, левоміцетину, амікацину та рифампіцину (від 50,0% до 86,4% штамів). Слід відмітити, що серед грампозитивних бактерій стафілококи характеризуються високим рівнем пристосування та здатністю до формування резистентності до антибіотиків. Наші дослідження показали високу резистентність стафілококів до пеніцилінів, макролідів, канаміцину, гентаміцину, до більшості цефало- споринів, фторхінолонів, лінкозамідів та ванкоміцину (від 54,5% до 100% штамів), що співпадає з даними наукової літератури [11].

Аналіз отриманих результатів дозволив встановити низьку активність досліджених антибіотичних препаратів до ентерококів (чутливі від 5,3% до 28,6% ізолятів), окрім рифампіцину (41,2% чутливих штамів). Це підтверджує характерну для ентерококів резистентність до багатьох антибіотиків різних класифікаційних груп і корелює з результатами інших дослідників [17].

За даними наукової літератури, штами Moraxella catarrchalis, що ізолюються від хворих з низькою імунною реактивністю, до яких відносяться і хворі на ГМЛ, у 80% випадків були резистентними до цефалоспоринів I покоління, мали знижену чутливість до цефаклору, але були чутливими до цефалоспоринів III і IV поколінь, макролідам, фторхінолонам, цефурок- симу, амоксиклаву, тетрацикліну та рифампіцину [18]. За нашими даними, штами Moraxella catarrchalis виявились найбільш чутливими у (40,0- 62,5)% випадків до амоксициліну, ампісульбіну цефазоліну, цефоперазо- ну, іміпенему, левоміцетину, меропенему та рифампіцину.

Відомо, що препаратами вибору щодо до Corynebacterium sp. non Diphteriae можуть бути цефотаксим, цефазолін, гентаміцин, рифампіцин та ванкоміцин [19]. За результатами наших досліджень спектр антибіотиків вибору був більш широким - пеніциліни, аміноглікозиди, цефалоспорини, фторхінолони, карбапенеми, кларитроміцин і ванкоміцин.

Штами Klebsiella pneumoniaе, за нашими даними, були найбільш чутливими (від 50,0% до 100%) до аміноглікозидів II покоління, цефалоспоринів III та IV поколінь і карбапенемів, що співпадає з даними наукової літератури [20].

Таким чином, отримані результати дослідження чутливості збудників ІЗУ у хворих на ГМЛ до антибіотиків різних класифікаційних груп, згідно з рекомендаціям EUCAST, свідчать про необхідність обов'язкового проведення мікробіологічних досліджень з визначенням наявних чи вірогідних збудників ІЗУ та їхньої чутливості до антибіотичних препаратів. Проведені дослідження мають практичне значення, оскільки дозволяють обґрунтувати своєчасне призначення ефективних антибіотиків та дають змогу запобігти розвитку ІЗУ або провести адекватну антибактеріальну терапію за прояви клінічних ознак ІЗУ у даної категорії хворих.

Висновки

1. Найбільш високу інгібуючу дію на мікроорганізми роду Staphylococcus, що були ізольовані зі слизових оболонок носової порожнини та зіву у хворих на ГМЛ, виявляли тетрацикліни, карбапенеми, стрептоміцин, амікацин, цефуроксим, цефазолін, цефоперазон, рифампіцин та левоміцетин - у (50,0-86,4)% випадків; роду Enterococcus - рифампіцин (41,2%); Corynebacterium sp. non Diphteriae - пеніциліни, аміноглікозиди, цефалоспорини, фторхінолони, карбапенеми, кларитроміцин і ванкоміцин - (71,4-100)%; щодо Moraxella catarrhalis - ампісульбін, амоксицилін, цефазолін, цефоперазон, іміпенем, меропенем, рифампіцин та левоміцетин - (40,062,5)%; щодо Klebsiella pneumoniae - аміноглікозиди II покоління, цефалоспорини III та IV поколінь і карбапенеми у (50,0-100)% випадків.

2. Визначені антибіотики можуть бути препаратами вибору для профілактики і лікування хворих на ГМЛ з ІЗУ з урахуванням вірогідного або чинного збудника ІЗУ.

3. Для підвищення ефективності антибактеріальної терапії та запобігання розвитку антибіотикорезистентності штамів мікроорганізмів антибіотичні препарати необхідно призначати тільки з урахуванням індивідуальної чутливості до них збудників ІЗУ.

Література

1. Торопова ИЮ, Паровичникова ЕН, Клясова ГА, Куликов СМ, Чабае- ва ЮА, Ротанова МН. Клинический мониторинг инфекционных осложнений у больных гемобластозами на фоне программной химиотерапии. Гематология и трансфузиология. 2011;56(6):10-9.

2. Владимирова СГ, Тарасова ЛН, Скольская ОЮ. Показатели гемостаза у больных острым миелоидным лейкозом в период манифестации заболевания. Онкогематология. 2012;2:36-41.

3. Фомина МВ, Михайлова ЕА, Кузнецова НП, Морозова ФИ, Кирги- зова СБ, Азнабаева ММ и [др. ] Медико-экологические аспекты ре-

4. Toropova UJ, Parovichnikova EN, Klyasova GA, Kulikov SM, Chabae- va UA, Rotanova MN. Clinical monitoring of infectious complications in patients with hematological malignancies receiving programmed chemotherapy. Hematology and Transfusiology. 2011;56(6):10-9.

5. Vladimirova SG, Tarasova LN, Skolskaya OY. Hemostasis in acute myeloid leukemia patients during disease manifestation. Oncohema- tology. 2012;2:36-41.

6. Fomina MV, Mikhailova EA, Kuznetsova NP, Morozov FI, Kirgizov SB, Aznabaev MM and [others]. Medical-ecological aspects of resistance зистентности микрофлоры у детей с острыми воспалительными заболеваниями верхних дыхательных путей. Вестник Оренбургского государственного университета. 2017; 12(212):117-9.

7. Скрипников ПМ, Силенко ГМ, Силенко БЮ, Хлебор МВ, Сидорова АІ. Фактори гомеостазу ротової порожнини в нормі та при дефіциті секреторного IgA. Український стоматологічний альманах. 2014; 2:100-4.

8. Бухарин ОВ. Симбиотические взаимоотношения микроорганизмов при инфекции. Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. 2013;1:93-7.

9. Крисенко ОВ, Скляр ТВ, Воронкова ОС, Сірокваша ОА, Шевченко ТМ. Особливості складу мікробних асоціацій та стійкості до антибіотиків мікробіоти ротової порожнини. Мікробіологія і біо- технологія. 2014;1:35-44.

10. Jarmash AK, Pirro V, Kerian KS, Cooks RG. Detection of step throat causing bacterium directly from medical swabs by touch spray-mass spectrometry. Analyst. 2014; 139(19):4785-9.

11. Майданник ВГ. Антибактериальная терапия и антибиотикорези- стентность. Укр. мед. часопис. 2017; 5:94-5.

12. Червинец ЮВ, Беляева ЕА, Чаркова АР, Червинец ВМ. Анализ чувствительности микроорганизмов, выделенных от больных верхних дыхательных путей к противомик- робным препаратам. Современные проблемы науки и образования [Internet]. 2015;1:1-1. Доступно: microflora in children with acute inflammatory diseases of the upper respiratory tract. Vestnik Orenburg- skogo gosudarstvennogo univer- siteta. 2017;12(212):117-9. (in Russian)

13. Skrypnykov PM, Sylenko HM, Sylenko BIu, Khlebor MV, Sydo- rova AI. Faktory homeostazu roto- voi porozhnyny v normi ta pry defitsyti sekretornoho IgA. Ukrain- skyi stomatolohichnyi almanakh. 2014;2:100-4. (in Ukrainian).

14. Bukharin OV. Symbiotic interactions of microorganisms during infection. Journal of Microbiology, Epidemiology and Immunobiology. 2013;1:93-7.

15. Krysenko OV, Skliar TV, Voronkova OS, Sirokvasha OA, Shevchenko TM. Features of microbial association composition and antibiotic resistance of oral cavity microflora. Microbiology and biotechnology. 2014;1:35-44.

16. Jarmash AK, Pirro V, Kerian KS, Cooks RG. Detection of step throat causing bacterium directly from medical swabs by touch spray-mass spectrometry. Analyst. 2014; 139(19):4785-9.

17. Maidannyk VH. Antybakteryalnaia terapyia y antybyotykorezystentnost. Ukrainian Medical Journal. 2017; 5:94-5. (in Russian).

18. Chervinets YuV, Belyaeva EA, Char- kova AR, Chervinets VM. Analiz chuvstvitelnosti mikroorganizmov, vyidelennyih ot bolnyih verhnih dy- ihatelnyih putey k protivomikrob- nyim preparatam. Sovremennyie prob- lemyi nauki i obrazovaniya [Internet]. 2015; 1: 1-1. Available: URL: URL: http://www.science-education ru/ru/article/view? id =17918.

19. Пухлик СМ. Антибиотикотера- пия у пациентов с острыми бактериальными риносинуситами, Подходы к лечению согласно протоколам и рациональной антибио- тикотерапии. Укр. мед. часопис. 2017;1(117):59-65.

20. Токаева БТ, Кималякова ХХ, Угу- шева ДХ, Шихова ТС. Анализ чувствительности золотистого стафилококка к антибиотикам. Наука и здравоохранение. 2014;12:92-4.

21. Евглевский ДА, Евглевский АнА, Карпухно ОВ, Бахтурин АЯ, Че- ботков ФИ. Современные проблемы и перспективы повышения эффективности антибиотиков. Вестник Курской гос. сельхоз. академии. 2015;6:70-1.

22. Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений. Приказ МЗ СССР № 535 от 22 апреля 1985 года; 1985:126 с.

23. Хоулт Дж., Криг Н, Снит П, Стейл Дж, Уильямс С, редактор. Пер. с англ. Заварзин ГА, редактор. Определитель бактерій Берджи. Москва

24. Биргер МО, редактор. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследований. Москва : Медицина; 1982. 464 с.

25. Breakpoint tables for interpretation of MICs and zone diameters Version 4. O,valid/from 2014-01-01. European Committee on Antimicrobial http://www.science-educationen/ru/ article/view?id= 17918. (in Russian)

26. Puhlik SM. Antibiotikoterapiya u patsientov s ostryimi bakterialnyimi rinosinusitami, Podhodyi e leche- niyu soglasno protokolam i ratsion- alnoy antibiotikoterapii. Ukrainian Medical Journal. 2017; 1(117):59- 65. (in Russian)

27. Tokaeva BT, Kimalyakova HH, Ugusheva DH, Shikhova TS. Analysis of the sensitivenes of YellowGreen Staphylococcus to the antibiotics. Science and Healthcaze. 2014;12:92-4.

28. Evglevsky DA, Evglevsky AN, Karpukhno OV, Bakhturin AY, Chebotkov FI. Modern problems and prospects of th efficiency of antibiotics. Vestnik Kurskoy gosu- darstvennoy selskohozyaystvennoy Akademii. 2015;6:70-1.

29. Ob unifikatsii mikrobiologicheskih (bakteriologicheskih) metodov issle- dovaniya, primenyaemyih v kliniko- diagnosticheskih laboratoriyah lechebno- profilakticheskih uchrezhdeniy. Pri- kaz MZ SSSR # 535 ot 22 aprelya 1985 goda; 1985:126 s. (in Russian)

30. Hoult J, Krieg N, Sneat P, Staley J, Williams S, editor. Bergey's Manual of Determinative Bacteriology. Moscow: World; 1997. 800 s. (in Russian)

31. Birger MO, redaktor. Spravochnik po mikrobiologicheskim i viruso- logicheskim metodam issledovaniy. Moskva:Meditsina;1982. 464 s. (in Russian)

32. Breakpoint tables for interpretation of MICs and zone diameters Version 4. O,valid/from 2014-01-01. European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing (EUCAST); 2014.

33. Мироненко ЛГ, Ткачик ІП, Пере- тятко ОГ. Видовий склад та анти- біотикорезистентність ентерококів, ізольованих від хворих на нейрохірургічну патологію. Лаб. Діагностика. 2013;1(63):39-43.

34. Николенко ОЮ, Гриценко ЛЗ, Жадинский НВ, Боева СС, Еременко ИН. Условно-патогенные микроорганизмы рода Moraxella. Медико-социальные проблемы семьи. 2011;1(16):116-21.

35. Хорсеева ГГ, Воронина НА, Гасретова ТД, Тюкавкина СЮ, Сылка ОИ, Миронов АЮ. Чувствительность к антибиотикам штаммов Corynebacterium sp. non Diph- teriae, выделенных в стационарах Ростова-на-Дону и Ростовской области. Клин. лаб. диагностика. 2017; 62(8):502-6.

36. Маркелова НН, Семенова ЕФ, Шпичка аИ, Моисеева ИЯ, Родина ОП. Мониторинг чувствительности некоторых возбудителей оппортунистических инфекций к современным препаратами антибиотиков различного происхождения. Научные ведомости БелГУ .Серия естественных наук. 2014; 23(194):105-11.

Размещено на Allbest.ru