Дослідження ризиків для здоров’я осіб, що працюють в особливо небезпечних умовах

Гільман Анна Юріївна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри громадського здоров'я та фізичного виховання Національного університету «Острозька академія»

Дмиш Людмила Ярославівна, бакалавр громадського здоров'я Національного університету «Острозька академія»

Результати. У статті проаналізовано особливості діяльності осіб, що працюють в особливо небезпечних умовах (на прикладі шахтарів, лікарів та пожежників) на основі теоретичного аналізу та проведеного емпіричного дослідження. З'ясовано вплив небезпечних умов праці на шахтарів, лікарів та пожежників. Визначено ризики в діяльності осіб, що працюють в особливо небезпечних умовах: для шахтарів це пил, шум і вібрація, для лікарів та пожежників - це насамперед високе психоемоційне напруження. Загалом встановлено, що для таких осіб найбільш негативну дію в умовах праці чинять такі фактори, як високе психоемоційне напруження, вплив токсичних, хімічних речовин та високих температур, замкнутий простір, нестача кисню та сонячної енергії. Описано способи зниження впливу небезпечних умов праці для осіб, що працюють у таких умовах.

Ключові слова: ризики, небезпека, вібрація, шум, пил, психоемоційне напруження, випромінювання.

Hilman A. Yu., Dmysh L. Ya. STUDY OF HEALTH RISKS TO PERSONS WORKING IN PARTICULARLY HAZARDOUS CONDITIONS

During the professional activity in particularly dangerous conditions, a person is exposed to factors that affect his health and can cause negative consequences in a person's well-being and self-perception. The study of risk factors, proving their role in the violation of human health, as well as the quantitative characterization of the dependence of harmful effects on the levels of exposure to specific factors allows to assess the real threat to the health of the employee and provides objective grounds for the implementation ofpreventive measures.

Objektiv. The purpose of the study to investigate the health risks of persons working in especially hazardous conditions.

Materials and methods: theoretical: analysis, synthesis, generalization of literature on the topic; empirical: methods: «Assessment of the level ofsatisfaction with the quality of life (N. Vodopyanova)»; «Questionnaire for assessing neuropsychic stability (LVMA named after S. Kirov)»; «well-being, activity, mood (SAN)»; Questionnaire «Factors and risks of influence on the health of workers in the working environment». A number of devices were also used, with the help of which microclimate indicators and factors that form working conditions were studied, among them: a psychometer, sound level meter, anemometer, luxmeter; mathematical: statistical data processing was carried out using the SPSS 20.0 for Windows.2package.

Results. The article analyzes thefeatures of the activities of persons working in especially dangerous conditions (on the example of miners, doctors and firefighters) on the basis of a theoretical analysis and an empirical study. The influence of dangerous working conditions on miners, doctors andfirefighters was found out. The risks in the activities of persons working in especially dangerous conditions are identified: for miners it is dust, noise and vibration, for doctors and firefighters it is, first of all, high psycho-emotional stress. In general, it has been established that for such persons the most negative effect in working conditions is exerted by such factors as: high psycho-emotional stress, exposure to toxic chemicals and high temperatures, confined space, lack of oxygen and solar energy. Ways to reduce the impact of hazardous working conditions for persons working in such conditions are described.

Key words: risks, danger, vibration, noise, dust, psycho-emotional stress, radiation.

Вступ

Актуальність вивчення особливо небезпечних умов праці полягає в різноманітності сфер, де впливу шкідливих факторів піддаються працівники багатьох професій. У Конституції України вказано, що роботодавець зобов'язаний забезпечити працівників безпечними умовами праці, які не шкодитимуть організму працівників, не знижуватимуть продуктивність його роботи та не впливатимуть на психічне й фізичне здоров'я. Однак такі умови не можна створити у всіх сферах життєдіяльності людства, адже є окремі професії, що змушують працівників піддаватися впливу шкідливих чинників. Одні професії криють психологічне навантаження, а інші - вплив на фізичне здоров'я. До таких професій впевнено можна уна- лежнити лікарів, шахтарів та пожежників.

Під час роботи в особливо небезпечних умовах людина піддається чинникам, що впливають на її здоров'я і можуть викликати негативні наслідки в самопочутті та самосприйнятті людини. Загроза життю і здоров'ю називається ризиком, іншими словами це можна пояснити як відсутність певного рівня безпеки. Виокремлюють три види ризику для життя і здоров'я людини: фізичний - пов'язаний із життям і фізичним здоров'ям; психологічний - пов'язаний з упевненістю, гідністю, самоповагою; соціальний - пов'язаний з авторитетом, популярністю, успіхом [1; 2].

Мета статті - дослідити ризики для здоров'я осіб, що працюють в особливо небезпечних умовах.

Методи дослідження: теоретичні: аналіз, синтез, узагальнення літератури з теми; емпіричні: методики «Оцінка рівня задоволеності якістю життя (Н. Водоп'янова)», «Опитувальник оцінки нервово-психічної стійкості (ЛВМА ім. С. Кірова)», «Самопочуття, активність, настрій (САН)»; Анкета «Фактори та ризики впливу на здоров'я працівників в умовах виробничого середовища». Також використано низку приладів, за допомогою яких досліджувалися показники мікроклімату та чинників, що формують умови праці, серед них - психометр, шумомір, анемометр, люксметр; математичні: статистична обробка даних проводилася за допомогою пакету SPSS 20.0 for Windows.2.

Результати дослідження

Умови праці передбачають вплив на психічне та фізичне здоров'я працівників і можуть мати негативний характер та призводити до виникнення захворювань різної соматики. Умови праці - це сукупність факторів виробничого середовища, які впливають на функці-ональний стан організму працівників, їхнє здоров'я та працездатність. Вони визначаються застосовуваним обладнання, технологією, предметами і продуктами праці, системою захисту робітників, обслуговуванням робочих місць і зовнішніми чинниками, які залежать від стану виробничих приміщень, що створюють певний мікроклімат. Таким чином, з огляду на характер виконуваних робіт, умови праці специфічні як для кожного підприємства, установи, організації, виробництва, цеху і ділянки, так і для робочого місця зокрема [3; 4].

Також це поняття об'єднує чинники і фактори, які формуються за соціальних відносин та психо-логічних впливів. Отже, умови праці - це складне об'єктивне суспільне явище, що формується в процесі роботи під впливом взаємопов'язаних чинників соціально-економічного, техніко-орга- нізаційного та природного характеру і впливає на здоров'я, працездатність людини, ставлення до роботи та ступінь задоволеності нею, на ефективність праці та інші економічні результати виробни-цтва, на рівень життя і всебічний розвиток людини як головної продуктивної сили суспільства [4].

Згідно з гігієнічною класифікацією умови праці поділяються на чотири класи, а також вио-кремлюються небезпечні умови праці. Це умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення гострих професійних уражень, зокрема й важких форм.

Розглянемо це на прикладі лікарів, шахтарів та пожежників.

Сфера діяльності лікарів різноманітна, і для всіх характерні такі ризики на робочому місці:

1. Високе нервове, психічне та розумове напруження.

2. Надлишкове напруження аналізаторних систем (зір, слух, нюх).

3. Вимушена робоча поза.

4. Наявність понаднормових робіт, роботи в нічний час.

5. Дискомфортний мікроклімат.

6. Недостатня освітленість робочих місць.

7. Шкідливі хімічні, біологічні та фізичні фактори.

8. Імовірність травматизму та ін. [5].

Однак є й певні особливості гігієни праці лікарів, які працюють за різними спеціальностями. Розглянемо деякі з них:

- лікар терапевтичного профілю. Абсолютна більшість хворих з будь-якими першими проявами погіршення стану здоров'я звертаються спочатку до терапевта. За даними обстежень, у 74,2% дільничних терапевтів та 77,3% терапевтів швидкої медичної допомоги умови праці слід вважати несприятливими (велика кількість пацієнтів, шум, транспортні проблеми, складності обстеження хворого на дому та ін.). Причому найбільш несприятливими є умови праці дільничного педіатра (до шкідливих чинників належить велика кількість викликів, низький рівень санітарної культури багатьох сімей, бездоріжжя, інфекційні захворювання, зокрема й особливо небезпечні, тощо);

- лікар хірургічного профілю. Тривале вимушене положення тіла (насамперед навантаження нижніх кінцівок внаслідок того, що за операційним столом тривалість робочого часу становить у ЛОР-лікарів 94%, в акушерів-гінекологів - 83%, хірургів - 77%), призводить до появи таких негативних зрушень, як плоскостопість, варикозне розширення вен та ін. У ЛОР-лікарів, які більшість операцій проводять сидячи, - до порушень кровообігу нижніх кінцівок, органів малого тазу, функції хребта та ін. Хірурги використовують великий перелік дезінфікувальних та мийних матеріалів (йод, спирт, препарати хлору тощо), що може призводити до пошкоджень шкіри рук, виникнення екзем та ін. Повітря операційних блоків містить надлишкову кількість хімічних речовин - як мийних та дезінфікувальних препаратів, так і наркотичних і знеболювальних засобів. Імовірним є поєднання цих шкідливостей з бактеріальним забрудненням рук, підвищеним ризиком травматизму. До цього слід додати велике зорове напруження та інші незручності в умовах виняткового розумового навантаження, необхідність бути обережним та рішучим.

- інфекціоніст (зокрема, паразитолог, дерматовенеролог, епідеміолог та ін.). Праця інфекціоністів дуже схожа на роботу лікарів терапевтичного профілю, однак шкідливостей у ній значно більше. Насамперед це зумовлено ймовірнішим ризиком для інфекціоніста самому захворіти тими ж хворобами, що й пацієнти, особливо повітряно- крапельними інфекціями. Таким лікарям доводиться використовувати мийні та дезінфікувальні засоби, спецодяг (зокрема, протичумні костюми), брати участь у дезобробці, щепленнях та інших карантинних (протиепідемічних) заходах. Відповідно, такі лікарі, окрім ризику інфікуватися, більш схильні до алергічних захворювань [6].

Особливістю роботи пожежників є наявність екстремальних умов при виконанні по ставлених завдань. Під час гасіння пожежі особовий склад піддається впливу міцних теплових потоків, від-критого вогню, токсичного диму (у складі якого переважає оксид вуглецю, а також містяться сполуки сірки, азоту, при спалюванні полімерів та гуми - цианіди, діоксиди), підвищених рівнів шуму та вібрації, які генерує пожежна техніка та обладнання, підвищеної температури повітря у вогнищі загоряння, різких перепадів температур при гасінні пожеж у холодний період року, значних фізичних навантажень. Пожежники працюють в умовах недостатньої освітленості та виконують роботи на висоті. Окрім гасіння пожежі, вони беруть участь в аварійно-рятувальних операціях. У пожежників відзначається високий ступінь нервово-психічного напруження, пов'язаний з відповідальністю за тактичне рішення та результат встановленого завдання, з наявністю загрози для власного життя і відповідальністю за безпеку інших осіб [7].

Праця шахтарів супроводжується великим ризиком і характеризується низкою особливостей. Оскільки зсуви порід і обвали лишаються частим явищем, відбивання, відкачування, транспортування руди по штреках і штольнях, а також кріпильні роботи, пов'язані з небезпекою для здоров'я. Основними виробничими шкідливос- тями, які характеризують умови праці шахтарів, є несприятливі метеорологічні умови, пил і токсичні гази, шум і вібрація, недостатнє освітлення [8].

Характерною особливістю мікроклімату шахт є різкі коливання окремих його компонентів на різних ділянках підземних робіт. Для повітряного середовища шахт характерні дуже високі темпе-ратури і висока відносна вологість, що несприятливо впливає на організм шахтарів.

Склад шахтного повітря характеризується меншим вмістом кисню, підвищеним - вуглецю оксиду, оксидів азоту, сірководню, сірчистого ангідриду, метану та інших домішок, що утворюються внаслідок різних робіт у шахті.

На вугільних шахтах існує небезпека вибуху метану, що утворює з киснем вибухову суміш. Метан міститься у вугільних пластах і масивах гірських порід і виділяється в процесі добування руди з копа-лин та під час вибухових робіт. З огляду на це серйозною проблемою є освітлення шахт. Разом із мета-ном у повітрі інколи є незначна кількість сірководню, який теж може спричинити трагічні наслідки.

Пил як головний несприятливий чинник у вугільних шахтах утворюється і надходить у повітря під час усіх робіт, пов'язаних із бурінням, відбиванням; накиданням, транспортуванням і пере-вантаженням вугілля.

Аналізуючи вищеперераховані чинники особливо небезпечних умов праці, можна дійти висновку, що вони не тільки негативно впливають на самопочуття працівників, а й знижують рівень здоров'я лікарів, шахтарів та пожежників. Також такі негативні чинники, як метан, сірководень, оксиди азоту, які утворюють вибухові суміші, можуть призвести до трагічних випадків та смерті працівників.

З метою вивчення ризиків для здоров'я осіб, що працюють в особливо небезпечних умовах, ми дослідили стан здоров'я працівників зазначених професійних груп.

До складу досліджуваних груп увійшли: працівники вугільної промисловості шахти «Черво- ноградська» м. Червоноград Львівської області, медичний персонал Гощанської центральної районної лікарні Рівненської області, а також працівники пожежно-рятувальної частини Рівненської області, смт Гоща.

До груп спостереження входили працівники, що мають стаж роботи понад 7 років; вільно воло-діють українською мовою.

Було обстежено 30 працівників, що піддавалися впливу особливо небезпечних умов праці. Вибірку становили 35% жінок і 65% чоловіків. Середній вік учасників опитування - 46,3-47,1 років.

Щоб уникнути надмірного стомлення досліджуваних, а також щоб не допустити похибки в результатах опитування, дослідження проводилося в кілька етапів, що містили від 2 до 4 листувань залежно від професії та зайнятості працівників.

З метою теоретичного та емпіричного дослідження ризиків для здоров'я лікарів, шахтарів та пожежників, які працюють в особливо небезпечних умовах, ми сформували два підрозділи, які описують зміни у фізичному та психологічному здоров'ї працівників, які тривалий час перебували в екстремальних умовах праці.

Для оцінки рівня задоволеності якістю життя використано методику «Оценка уровня удовлетво-ренности качеством жизни (Н. Водоп'янова)». Опи- тувальник для оцінки якості життя був розроблений в Інституті стресу (США), щоб допомогти пацієнтам збалансувати стресовий вплив і вибір своєї форми поведінки для подолання стресового стану.

Опитування містило такі категорії: робота, особисті досягнення, здоров'я, спілкування з рідними, підтримка від близьких, оптимістичність, самоконтроль та негативні емоції. Результати наведено в таблиці 1.

Насамперед дані дослідження дають змогу зробити висновки, що в працівників вугільної промисловості найнижчий індекс якості життя, тоді як у лікарів і пожежників, які взяли участь у дослідженні, майже однакове значення, яке займає середню межу. Індекс якості життя був вищим і для обох спеціальностей перебував майже на одному рівні.

Критерій «Робота» різниться для кожної професії. Це пов'язано не тільки з впливом фізичних чинників на працівників, а й з професійним вигоранням. Низькі значення для шахтарів та високі для пожежників можуть бути спричинені і такими факторами, як незадоволеність / задоволеність оплатою праці, фінансовим положенням та стосунками між колегами.

Таблиця 1

Середні показники оцінки рівня задоволеності якістю життя за результатами опитування (бальна система)

У цей час показник «Здоров'я» більше страждає від фізичних факторів. Оскільки умови праці для шахтарів мають найгірший стан, вони займають найнижче значення. Важливим фактором, що впливає на здоров'я, є психоемоційне напруження та стрес, що притаманні для трьох професій.

Таблиця 2