Оцінка якості медсестринського догляду пацієнтами із серцевою недостатністю у відділеннях стаціонару

Размещено на http://www.allbest.ru/

Буковинський державний медичний університет

Оцінка якості медсестринського догляду пацієнтами із серцевою недостатністю у відділеннях стаціонару

Григорець Діана Корнеліївна

викладач закладу фахової передвищої освіти фахового коледжу.

Науковий керівник: Плеш Ігор Антонович

д-р. мед. наук, професор, зав. кафедри догляду за хворими та ВМО

Україна

Анотація

Проведений аналіз даних опитувальника - анкети задоволеності пацієнтів якістю медсестринського догляду (PSNCQQ) доктора Лашінгера, 2005 р. Більшість стаціонарних пацієнтів із серцевою недостатністю були задоволені умовами перебування та послугами у лікарні, оцінивши на високому рівні якість медсестринського догляду. Пацієнти оцінили ввічливе, адекватне, але обережне спілкування медичних сестер з ними та їхніми родичами, без лишньої емоційності. Швидкість встановлення контакту, готовність медсестер бути гнучкими у задоволенні потреб пацієнта, зацікавленість у вирішенні їх проблем, високу готовність медсестер відповідати на запитання пацієнтів та інформувати родичів про їх стан і потреби, отримали від медсестри інструкції щодо підготовки до лабораторних та інструментальних обстежень на достатньому рівні, висловили більшість пацієнтів. Ключові слова: медсестринський догляд, якість догляду, задоволеність пацієнтів, стаціонарні хворі, серцева недостатність.

Вступ

Медичні сестри становлять у середньому 59% медичного персоналу в 172 країнах, із них більше 90% жіночої статі. За даними ВООЗ, забезпеченість медичними сестрами на 10 тис. населення в Європейському регіоні сягає 82,0 (2018 р.), а у світі -- 16,0. Україна посідає 38-ме місце в Європейському регіоні за рівнем забезпеченості медичними сестрами. В Чернівецькій області рівень забезпеченості медичними сестрами є близьким до загальнодержавного показника -- 70,94 на 10 тис. населення з тенденцією до зниження, через ряд причин: збільшення медичних працівників-мігрантів, пандемія COVID-19, агресія і повномасштабна війна з рф [1].

Медична сестра давно вже є автономним медичним працівником у таких країнах як Швеція, Фінляндія, Нідерланди, Англія, США, Китай де пацієнти попередньо консультуються у медичних сестер і, лише, коли це необхідно, звертаються до лікарів [2].

Тому медична сестра є провідною особою надання медичних послуг. Від того, чи задоволені пацієнти її послугами, залежить престиж лікувального закладу.

Karaca A, Duma Z. (2019) провели дослідження в клінічних умовах з метою оцінки зв'язку між якістю медсестринського догляду та рівнем задоволеності пацієнтів. Отримавши результат прямого зв'язку між якістю уваги та емпатією, вони зробили висновок про залежність між якістю медичної допомоги та параметром надійності, співставляючи цей параметр із доглядом та керівництвом, які надаються пацієнту [3].

Вітчизняні дослідження щодо оцінки пацієнтами якості медсестринського догляду малочисельні. Більше йдеться про оцінку медичними сестрами виробничого середовища, про загальний характер медичного догляду, включаючи лікарську діяльність [4].

В окремих лікувальних закладах анкетування пацієнтів щодо задоволеності якістю медсестринського догляду у стаціонарних відділеннях запропоновано проводити у день їх виписування зі стаціонару та надавати результати аналізу головній медичній сестрі в кінці кожного кварталу [5].

Мета

Провести аналіз якості медсестринського догляду пацієнтів із серцевою недостатністю кардіологічного стаціонару шляхом анкетування їх на етапі виписки. медсестринський догляд пацієнт

Матеріали та методи

Для оцінки рівня задоволеності пацієнтів кардіологічного стаціонару із серцевою недостатністю медсестринським доглядом під час їхнього перебування в лікарні використовували «Анкету задоволеності пацієнтів якістю медсестринського догляду» (PSNCQQ) доктора Лашінгера (2005 р.). Двадцять пунктів були оцінені за шкалою Лайкерта від 1 до 5, від «відмінно» до «погано» відповідно із загальною сумою балів від 20 до 100. Сукупний бал від 20 до 45 оцінювався як низький рівень задоволеності доглядом, від 46 до 70 означав помірний рівень задоволеності, тоді як від 71 до 100 був визнаний як високий рівень задоволеності доглядом [6].

Опитування проведено за 1-2 дні до планової виписки впродовж 2023 року. Було отримано письмовий дозвіл на проведення дослідження від уповноваженого органу та отримано інформовану згоду від кожного пацієнта. Опитувальник пацієнти заповнювали самостійно, за виключенням тих хто через важкість свого стану (прогресуюча катаракта, тремор) не змогли заповнити самі (12 пацієнтів - 15,1 %), їм допомагали родичі або медичні сестри.

Загалом 79 анкет було роздано стаціонарним пацієнтам загально- кардіологічного відділення №1 ОКНП "Чернівецький кардіологічний центр" із СН ІІ-А (79,7% - 63 пацієнти), ІІ-Б (20,3% - 16 пацієнтів) за Василенко-Стражеско та ІІ-IV функціональних класів за NYHA, віком від 30 до 88 років.

Критеріями вилучення з дослідження були пацієнти вік яких менше за 30 років та пацієнти з СН І ст. а також ті, хто відмовилися від опитування.

Основна частина

Середній вік опитаних становив 59,5 ±2,67 років з них 57 чоловіків (72,2%) 22 жінок (27,8%), 50 одружених (63,3%), 8 неодружених (10,1 %), 21 овдовілих (26,5%). Найчастіше причинами СН в анамнезі були хворі із перенесеним у минулому інфарктом міокарда (11 пацієнтів - 13,9%) 22 із лівошлуночковою недостатністю (27,8%), 8 пацієнтів мали ваду серця (10,1 % ), 6 пацієнтів з міокардитом (7,5 %), 6 пацієнтів із застійною серцевою недостатністю (7,5%), решта 26 пацієнтів мали іншу серцеву патологію (32,9% - хронічна або пароксизмальна фібриляція передсердь, тріпотіння передсердь, недостатність клапанів, кардіоміопатія). Тривалість госпіталізації в середньому становила 7,2±0,26 днів, що є добрим прогностичним та економічним показником. Для пацієнтів із СН ІІА ст. число проведених у стаціонарі ліжкоднів - 8,5 для СН ІІ-Б ст. - 6,9.

Загалом, 68,3% пацієнтів оцінили стан свого здоров'я під кінець останньої госпіталізації (перед випискою) як задовільний (покращення), 16,4% пацієнтів як незначне покращення, 12,7% пацієнтів без змін і лише 2 (2,5%) пацієнти відчули значне погіршення (рис. 1). Значне покращення перед випискою відчуло 12,6% пацієнтів із СН ІІАст., 54,4% хворих із СН ІІА та 13,9% із СН ІІ-Б почували себе задовільно. Незначне покращення та відсутність змін спостерігали більшість пацієнтів із СН ІІ-Б ст. (18,4%).

Рис. 1. Розподіл хворих за рівнем задоволеності медсестринським доглядом

36 (45,5%) пацієнтів отримали у задовільній формі інформацію, яку надали їм медичні сестри про лабораторні дослідження, лікування і чого очікувати від розвитку захворювання, швидко оформяли медичну документацію, для 23 (29,1%) пацієнтів інформація від медичної сестри була цілком зрозумілою, і подана в повному обсязі, 20 (25,3%) пацієнтів декілька разів уточнювали інформацію у медичної сестри.

35 (44,3%) пацієнтів отримали задовільні інструкції від медсестри щодо підготовки до проведення лабораторних та інструментальних досліджень, інші 29 (36,7%) пацієнтів повністю зрозуміли пояснення медсестри, 15 (18,9%) пацієнтів незрозуміли деяких медичних термінів, які використовувала медсестра. Не усі пацієнти отримали пояснення щодо медичних втручань, яке не виправдало їхніх очікувань.

28 (35,4%) пацієнтів з легкістю отримували інформацію від медичної сестри, логічно та зручно. 26 (32,9%) пацієнтів задовільно оцінили готовність медсестер відповідати на їхні запитання, 1 8 (22,7%) пацієнтів чули від медичних сестер завчені фрази та висловлювання, 7 (8,8%) пацієнтів відчули труднощі у отриманні відповідей від медсестри, через інтенсивну зайнятість.

(86,0%) пацієнтів оцінили на відмінно або дуже добре, завжди коректне, спілкування медичних сестер з ними та їхніми родичами, невимушено встановлювали контакт, розуміли та поділяли їхній емоційний стан, вміли пристосовувати свої комунікативні здібності з пацієнтами незалежно від статі, віку. 11 (13,9%) пацієнтів відмітили закритий стиль спілкування медичних сестер, які були дуже обережні у розмові, мали недостатньо часу для індивідуального спілкування.

44 (55,6%) пацієнти задоволені, що медичні сестри надавали вичерпну і достовірну інформацією про їхній стан і потреби на момент бесіди з їхніми родичами, зверталися до них шанобливо, говорили доступною для них мовою.

18 (22,7%) пацієнтів зауважили, що їхні родичі мають більшу потребу в отриманні інформації про їхній стан від медичної сестри, 17 (21,5%) пацієнтів незадоволені тим, що медсестри під час спілкування з членами їхньої родини, не пояснювали професійні терміни.

Родичі більшості опитаних пацієнтів (41 - 51,8%) приймали участь у їхньому догляді, наприклад, контролювали прийом медикаментів, допомогали в транспортуванні, супроводжували їх на діагностичні процедури. 17 (21,5%) хворих зауважили, що їхні родичі мало залучалися до лікувальної взаємодії, родичі 21 пацієнтів (26,5%) майже ніколи не були присутніми під час обстежень.

(87,3%) пацієнтів приємно вражені ввічливістю медичних сестер, які з повагою, дружелюбністю і доброзичливістю до них ставилися. Вони були тактовними, розділяли їхні переживання, заспокоювали, підбадьорювали, уважно слухали.

57 пацієнтів (72,1 %) задоволені увагою медичних сестер до їхнього стану, до найменших деталей, часто відвідували їх і добре стежили за їхнім самопочуттям. До 9 (11,3%) пацієнтів медсестри навідувались періодично. 13 (16,5%), хворих відчули дифіцит турботи та піклування.

40 пацієнтам (50,6%) сподобалось, що медсестри дослухалися до їхньої думки та поглядів, часто запитували про те, що вони вважають важливим, і давали можливість вибору пріоритетів. 39 (49,3%) пацієнтам не сподобалось нав'язливе посилання лише на листок призначень лікаря чи спілкування виключно з ним.

28 (35,4%) пацієнти відмітили готовність медсестер бути гнучкими у задоволенні їхніх потреб, зацікавлені у вирішенні проблем, 35 (44,3%) пацієнтів відчували більшу потребу у співчутті та увазі до своїх проблем, підтримки інтересів з боку медсестри. 17 (21,5%) відмітили, що нерідко медсестри недостатньо гнучкі, інколи не тактовні і квапливі.

21 (26,5%) пацієнти задоволені як медичні сестри дуже добре пристосували свій розклад до їхніх потреб, 32 (40,5%) пацієнтів незадоволені, що режим робочого часу медичної сестри не достатньо був гнучким, 26 (32,9%) хворих відмітили недосконалість плану догляду на день.

50 пацієнтів (63,2%) оцінили на відмінно або дуже добре здатність медсестер зробити так, щоб їм було комфортно і спокійно, 29 (36,7%) пацієнтів поскаржились на палатні умови: неналежне освітлення, відсутність індивідуалізації.

33 пацієнти (41,7%) задоволені реакцією медичного персоналу на всі виклики, намагалася допомогти якомога швидше, адекватно реагували та вміли контролювати свої емоції, 20 (25,3%) пацієнтів відмітили деяку затримку у швидкості реагування медичних сестер, 26 (32,9%) елементи пасивності реагування на виклики до хворих, і часту зміну настрою медичних сестер.

66 пацієнтів (83,5%) високо оцінили професійну кваліфікацію та компетентність медичних сестер: дуже добре виконували свої обов'язки, мали «добрі руки»: у вену потрапляли чітко з першого разу, ін'єкції виконували безболісно, обережно та уважно проводили краплинне вливання без неприємних відчуттів, дуже добре володіли знаннями та мали велике терпіння. 13 пацієнтів (1 6,5%) вважають роботу медичної сестри монотонною, рутинною і повільною через втомленість, вважають, що медичні сестри не детально обізнані з станом хворих.

44 (55,6%) пацієнтів задоволені злагодженістю координації допомоги, згуртованістю колективу медичних сестер, командною, злагодженою роботою між медсестрами та іншим персоналом лікарні, який піклувався про них та вдалою організацією робочого простору на базі медичного закладу. 1 2 (15,1 %) пацієнтів відмітили позитивні службові відносини із дотриманням професійних меж. 23 (29,1%) хворих відмітили надмірну залежність медичних сестер від лікуючого лікаря у прийнятті деяких рішень.

47 пацієнтів (59,4%) відчули спокійну атмосферу, яку створювали медсестри. Відчуття спокою і тиші пов'язані із кількістю пацієнтів в палаті (наодинці, з 1 людиною, з кількома), 25 (31,6%) пацієнтів хотіли б більше особистого простору, приватності, ізолювання від контактів з іншими людьми, 7 (8,8%) пацієнтів не задоволені умовами в палатах, через те, що було важко заснути.

26 (32,9%) пацієнтів повністю задоволені тим, що медичні сестри утримувалися від поширення особистої інформації про стан їхнього здоров'я стороннім; 23 (29,1%) пацієнти наголосили, що особисту інформацію медичні сестри розголошували лише за їхнім бажанням і згодою. 30 (37,9%) пацієнтів незадоволені тим, що обговорювалась інформація немедичного характеру, така, що стосується особистого життя пацієнта, наприклад, його шкідливі звички, зауваження щодо зовнішнього вигляду.

54 (68,3%) пацієнти не отримали чітких і повних інструкцій від медсестри при виписці, щодо рекомендацій після виписки. Медсестрам необхідно було проявляти більший інтерес до процесу надання інформації.

Лише 11 (13,9%) пацієнтів отримали інформацію від лікуючого лікаря щодо дати, (періоду) повторного огляду (контролю) в амбулаторних умовах (після виписки). 47 (59,4%) пацієнтів хотіли б чіткого (конкретного, індивідуального) роз'яснення від лікуючого лікаря стаціонару про тривале лікування після виписки, що робити і чого очікувати, коли він покине лікарню, до кого звертатися у разі потреби, 21 (26,5%) пацієнт відносно задоволений зусиллям медсестер, підтримувати зв'язок після виписки (дали свій номер телефону та лікуючого лікаря).

Більшість стаціонарних пацієнтів із серцевою недостатністю (60,7 %) були задоволені умовами перебування та послугами у лікарні, оцінивши на відмінно (88,6 %) якість медсестринського догляду. Загальний показник сприйняття якості медсестринського догляду та послуг лікарні має помірний рівень задоволеності пацієнтів (56,9%) %) із середнім показником задоволеності пацієнтів 59,0 балів. Виходячи з отриманого результату, більше половини пацієнтів (63,2 %) порекомендували б цю лікарню своїм рідним і друзям.

Пацієнти оцінили ввічливе, адекватне, але обережне спілкування медичних сестер з ними та їхніми родичами, без лишньої емоційності, швидкість встановлення контакту, готовність медсестер бути гнучкими у задоволенні потреб пацієнта, зацікавленість у вирішенні їх проблем, високу готовність медсестер надавати інформацію та інструкції щодо підготовки до лабораторних та інструментальних обстежень.

Понад 90% пацієнтів з ентузіазмом запропонували лікарню друзям і родині, якщо вона їм була б потрібна, задоволені пацієнти є лояльними та більш схильними повернутися до тієї ж лікарні чи медичного закладу в майбутньому та можуть запропонувати їх іншим.

Висновки

Рівень задоволеності пацієнтів із синдромом серцевої недостатності у загальнокардіологічному відділенні, ОКНП "Чернівецький кардіологічний центр" з використанням шкали Лайкерта відповідає високому та середньому рівню відповідно 30,3% та 56,9% (87,2%). Нижче середнього рівня задоволеності мали 12,7% хворих переважно із СН ІІ-Б ст., що зумовлено тяжкістю їхнього стану та відносно короткотривалим перебуванням на стаціонарному лікуванні.

Вагомою проблемою в оцінці догляду за хворими в стаціонарних умовах є сподівання пацієнтів на конкретний індивідуальний план безперервного догляду перед випискою, невизначеності в цьому ролі медичної сестри, самооцінки стану в амбулаторних умовах.

Суттєвого доопрацювання та розробки потребують планування та інструкції при виписці і координація догляду після виписки як запорука тривалої ремісії та покращення якості життя пацієнтів в амбулаторних умовах.

Список використаних джерел

1. Волосовець, О., Заболотько, В., & Волосовець, А. (2023). Кадрове забезпечення галузі охорони здоров'я в Україні та світі: сучасні виклики. Українські медичні вісті, 20-26.

2. Біланова Л. П. Аналіз задоволення потреб пацієнта в медсестринському процесі: зарубіжний та власний досвід. Вища освіта в медсестринстві: проблеми і перспективи: матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю, (с. 239-243). 25-26 жовтня, 2018, Житомир, Україна: Полісся.

3. Karaca, A., & Durna, Z. (2019). Patient satisfaction with the quality of nursing care. Nursing open, 6 (2), 535-545.

4. Богомаз В.М., Карвась Н.В., Татаркін Д.О. (2020). Оцінка медичними сестрами виробничого середовища закладів охорони здоров'я. Український медичний часопис, (3), 20-23.

5. Іщенко О. М. Анкета анонімного опитування пацієнтів щодо задоволеності якістю сестринського (медичного) догляду у стаціонарному відділенні, центрі КЗ «Зразківський обласний онкологічний диспансер».

6. Laschinger, H. S., Hall, L. M., Pedersen, C., & Almost, J. (2005). A psychometric analysis of the patient satisfaction with nursing care quality questionnaire: an actionable approach to measuring patient satisfaction. Journal of nursing care quality, 20(3), 220-230.

Размещено на Allbest.ru