Біотехнологічні аспекти лікування захворювань шлунково-кишкового тракту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини

Державна установа «Інститут медичної'радіології та онкології

Чиж Микола Олексійович,

кандидат медичних наук, старший дослідник

Кошурба Ілля Васильович, аспірант

Гладких Федір Володимирович,

кандидат медичних наук, молодший науковий співробітник

Одним з основних напрямків у лікуванні хворих з захворюваннями шлунково-кишкового тракту (ШКТ) є розробка інноваційних біологічних засобів діагностики та терапії. Біотехнологічні препарати виготовляються з використанням біологічних агентів, таких як антитіла, ферменти, генетично модифіковані мікроорганізми та ін. Вони можуть бути спрямовані на покращення функціонування ШКТ, пригнічення запалення, регулювання імунної відповіді або вплив на мікробіоту кишківника. Крім того, біотехнологічні підходи також знаходять застосування в розробці нових методів діагностики та скринінгу захворювань ШКТ. Наприклад, генетичні тести можуть виявляти спадкові аномалії, пов'язані з певними захворюваннями, а також допомагати обрати оптимальну терапію для кожного пацієнта на основі їхніх генетичних характеристик. Такі тести можуть допомогти виявити ризик розвитку хвороби і вчасно прийняти профілактичні заходи або розпочати лікування [1,2].

Біотехнологічні підходи також використовуються для розробки нових методів доставки лікарських засобів. Інкапсульовані активні агенти можуть бути використані для доставки ліків безпосередньо до конкретної частини травного тракту, що дозволяє забезпечити максимальну ефективність лікування і знизити його побічні ефекти.

Іншим напрямком біотехнологій в лікуванні хворих з патологією ШКТ є дослідження мікробіоти кишківника. Як відомо, дисбаланс мікробіоти може бути пов'язаний з розвитком різних захворювань. Біотехнологічні методи дозволяють досліджувати склад мікробіоти, вивчати її взаємодію з організмом та розробляти препарати, що сприяють відновленню та підтримці здорової мікробіоти.

Предметом активних досліджень останніх років стало вивчення противиразкової та гепатозахисної активності кріоекстракту плаценти (КЕП) людини. Дослідники Інституту проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук України розробили та впровадили унікальну методику тривалого зберігання кріоконсервованого препарату плацентарної тканини людини в низькотемпературному середовищі. Цей препарат виявився високоактивним модулятором фізіологічних функцій, маючи широкий спектр біологічної активності - протизапальна, антиоксидантна, імуномодулююча, репаративна, нефропротекторна, метаболотропна, остеотропна, кардіопротекторна та інші види активності. Як відомо, до складу препаратів плаценти входить ряд факторів росту: гепатоцитів (hepatocyte growth factor - HGF), інсуліноподібний (insulin-like growth factor - IGF), фібробластів (fibroblast growth factor - FGF), епідермальний (epidermal growth factor - EGF), нервів (nerve growth factor - NGF), колонієстимулюючий (colony stimulating factor - CSF) та ін.

Дослідження надали переконливі дані щодо його участі у різних фізіологічних процесах та терапевтичної ефективності при низці патологічних станів. Застосування КЕП проявляє виразну гепатозахисну дію на моделях гострих токсичних уражень печінки [3-4]. Доведено, що застосування КЕП на тлі комбінованого нарізного введення езомепразолу, кларитроміцину та метронідазолу у тварин з хронічним етанол-тетрахлорметановим ураженням печінки у щурів призводило до ослаблення гепатотоксичної дії противиразкових засобів [5 -7].

Крім того, за даними літературних джерел, профілактичне застосування КЕП при індометациновому ураженні шлунка чинить противиразкову дію на рівні 69,1 %, при ураженні шлунка диклофенаком натрію - 92,1%. Досліджуваний кріоекстракт також здатен нівелювати гастротоксичну дію ацетилсаліцилової кислоти, ібупрофену, стресового чинника та хімічних ульцерогенів [8-10].

Список використаних джерел

[1] Weingarden, A. R., & Vaughn, B. P. (2017). Intestinal microbiota, fecal microbiota transplantation, and inflammatory bowel disease. Gut microbes, 8(3), 238-252. https://doi.org/10.1080/19490976.2017.1290757.

[2] Кошурба, І.В., Гладких, Ф.В. & Чиж, М.О. (2023). Сучасні підходи до лікування виразкової хвороби шлунка та перспективи використання засобів біологічної терапії. Сучасні медичні технології, 2 (57), 58-66.

https://doi.org/10.34287/MMT.2(57).2023.10.

[3] Чиж, М.О., Кошурба, І.В., Марченко, М.М., Гладких, Ф.В. & Бєлочкіна І.В. (2023). Гендерний детермінізм впливу кріоекстракту плаценти на гепатотропні ефекти езомепразолу, кларитроміцину та метронідазолу при хронічному ураженні печінки. Сучасні медичні технології, 1(56), 55-61. https://doi.org/10.34287/MMT.1(56).2023.9.

[4] Кошурба, І.В. (2022). Дослідження впливу кріоекстракту плаценти на процеси цитолізу та перекисного оксилення ліпідів за ССІ4-індукованого ураження печінки. Сучасні медичні технології, 54 (3), 46-54. https://doi.org/10.34287/MMT.3(54).2022.9.

[5] Кошурба, І.В., Чиж, М.О., Гладких, Ф.В. & Бєлочкіна, І.В. (2022). Вплив кріоекстракту плаценти на метаболічний та функціональний стан печінки за D-галактозамінового гепатиту. The Innovative Biosystems and Bioengineering, 6 (2), 64-74. https://doi.org/10.20535/ibb.2022.6.2.264774.

[6] Кошурба, І.В., Гладких, Ф.В., Чиж М.О., Бєлочкіна, І.В. & Рубльова, Т.В. (2022). Гепатотропні ефекти трикомпонентної противиразкової терапії та кріоекстракту плаценти: роль статевих чинників у ліпопероксидації. Фізіологічний журнал, 68 (5), 25-32. https://doi.org/10.15407/fz68.05.025.

[7] Koshurba, I.V., Chyzh, M.O., Hladkykh, F.V., Komorovskyi, R.R. & Marchenko, M.M. (2023).

Role of cryopreserved placenta extract in prevention and treatment of paracetamol- induced hepatotoxicity in rats. Scripta Medica, 54 (2), 133-139.

http://doi.org/10.5937/scriptamed54-44663.

[8] Гладких Ф.В., Кошурба І.В. & Чиж М.О. (2023). Характеристика антиульцерогенної активності кріоекстракту плаценти при гострому та хронічному ураженнях шлунка. Сучасні медичні технології, 1 (56), 62-68.

https://doi.org/10.34287/MMT.1(56).2023.10.

[9] Кошурба, І.В., Гладких, Ф.В. & Чиж, М.О. (2022). Оцінка антиульцерогенного ефекту кріоконсервованого екстракту плаценти на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка. Медична наука України, 18 (2), 3-9. https://doi.org/10.32345/2664- 4738.2.2022.01.

[10] Гладких, Ф.В. (2021). Противиразкова активність кріоекстракту плаценти при експериментальному індометацин-індукованому ульцерогенезі. Львівський медичний часопис, 27 (3-4), 67-82. https://doi.org/10.25040/aml2021.3-4.067

Размещено на Allbest.ru