Використання імпульсних струмів у лікуванні військовослужбовців з травмами опорно-рухового апарату та голови

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Медичний факультет №1

Кафедра внутрішньої медицини №1

Кафедра біологічної фізики, медичної апаратури та інформатики

Кафедра медицини катастроф та військової медицини

Використання імпульсних струмів у лікуванні військовослужбовців з травмами опорно-рухового апарату та голови

Іващук Д.О., студент

Шалковський Є.І., аспірант

Іващук О.В., к. ф.-м. н., доцент

Чорна В.В., к.м.н., доцент

Мисловська С.К., к.п.н., доцент

м. Вінниця

Анотація

Травми опорно-рухового апарати та голови мають найбільшу питому вагу у структурі бойових травм і є основною причиною втрати боєздатності військовослужбовців та інвалідизації.

У статті розглянуто особливості та механізми лікування таких пошкоджень за допомогою імпульсних струмів - постійних струмів з періодично повторюваними імпульсами. Описано особливості вибору параметрів струму (форми, частоти, тривалості імпульсів) для досягнення найкращого лікувального ефекту у залежності від виду травм.

Розглянуто механізм проведення та лікувальні можливості електростимуляції м'язів, електросонтерапії, діадинамотерапії, ампліпульстерапії.

Електролікування дозволяє відновити втрачені функції суглобів, покращити координацію рухів, трофіку тканин, кровообіг, має знеболюючий ефект, позитивно впливає на діяльність центральної нервової системи.

В електростимуляції м'язів, діадинамотерапії, ампліпульстерапії генеруються імпульсні струми, параметри яких забезпечують різноспрямований вплив на тонус і скоротливу здатність м'язів, що успішно використовують для зміцнення м'язового корсету хребта та відновлення рухової активності після отриманих травм і оперативного втручання.

Діадинамічні (діадинамотерапія) та синусоїдальні модульовані (ампліпульстерапіїя) струми дозволяють у 90-98% поранених військовослужбовців отримати виражений знеболюючий ефект, який може тривати протягом 2-4 годин.

Електросонтерапії шляхом подразнення клітин головного мозку імпульсними струмами впливає на центральну нервову систему, здійснюючи седативний та анальгезивний впливи. При цьому підвищуються хвилинний об'єм дихання та насичення крові киснем, зменшується нервове напруження, зникає втома, підвищується працездатність.

До кожної лікувальної методики додано список назв сучасних апаратів, що генерують імпульсні струми з потрібними параметрами.

Ключові слова: імпульсні струми, діадинамічні струми, модульовані струми, травма опорно-рухового апарату, травма голови, електростимуляція м'язів, електросонтерапія, діадинамотерапія, ампліпульстерапія.

Abstract

Use of pulsed currents in the treatment of military servants with musculoskeletal and head injuries

Ivashchuk D.O., student of Medical Faculty №1; Shalkovskyi Ye.I., PhD student of the chair of the Internal medicine №1; Ivashchuk O.V., C. Physic.-Math. Sci., Ph.D, Ass. Professor, Myslovska S.K., C. Ped. Sci., Ph.D, Ass. Professor Department of Biophysics, Informatics and Medical Equipment; Chorna V.V., C. Med.Sci., Ph.D, Ass. Professor, Department of Disaster Medicine and Military Medicine; National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya

Injuries to the musculoskeletal system and head account for the largest proportion of combat injuries and are the main cause of military personnel's loss of combat capability and disability.

The article discusses the features and mechanisms of treatment of such injuries using pulsed currents - direct currents with periodically repeating pulses. The features of the choice of current parameters (shape, frequency, duration of pulses) to achieve the best therapeutic effect depending on the type of injury are described.

The mechanism and therapeutic possibilities of electrical muscle stimulation, electrosonotherapy, diadynamic therapy, and amplipulse therapy are considered.

Electrotherapy can restore lost joint functions, improve coordination of movements, tissue trophism, blood circulation, has an analgesic effect, and has a positive effect on the central nervous system.

Muscle electrical stimulation, diadynamic therapy, and amplipulse therapy generate pulsed currents, the parameters of which provide a multidirectional effect on muscle tone and contractility, which is successfully used to strengthen the spinal muscular corset and restore motor activity after injuries and surgery.

Diadynamic currents (diadynamic therapy) and sinusoidal modulated currents (amplipulse therapy) allow 90-98% of wounded servicemen to obtain a pronounced analgesic effect that can last for 2-4 hours.

Electrosonotherapy by irritating brain cells with pulsed currents affects the central nervous system, providing sedative and analgesic effects. At the same time, it increases the minute volume of breathing and blood oxygen saturation, reduces nervous tension, fatigue, and increases efficiency.

Each therapeutic technique is accompanied by a list of names of modern devices that generate pulsed currents with the required parameters.

Keywords: pulsed currents, dyadic currents, modulated currents, musculoskeletal system injury, head injury, electrical muscle stimulation, electrosleep therapy, diadynamic therapy, amplipulse therapy.

Постановка проблеми

Зростання вражаючої здатності сучасної зброї, широке використання у бойових діях вибухових пристроїв є причинами зростання серед загального числа поранених важких поранень (48,9% - тяжких, 14,6% - вкрай тяжких). У загальній структурі бойових травм перші місця посідають ушкодження опорного-рухового апарату та голови (спостерігаються відповідно у 56% і 23% випадків поранень) [1], [2].

На сьогоднішній день актуальним є питання ефективного відновлення боєздатності військовослужбовців, яке полягає у зниженні кількості ускладнень, відновлені втрачених функцій, зменшені інвалідизації та психосоматичних розладів. Лікувальні методики, в основі яких лежить використання імпульсних струмів, дозволяють проводити немедикаментозне знеболення, покращують трофіку тканин, запобігають атрофії м'язів, нормалізують сон. Тому актуальним є питання вивчення особливостей їх використання у лікуванні та реабілітації військовослужбовців з травмами опорно-рухового апарату та голови

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом, зростає кількість праць, в яких описуються різні підходи до лікування поранених внаслідок бойових дій військовослужбовців. Частина авторів ділиться своїм позитивним досвідом застосування імпульсних струмів: І.Б. Заболотна, І.К. Бабова [3] під час реабілітації в умовах санаторно-курортних і реабілітаційних закладів, О.О. Запниветренко, О.В. Ковальова, А.І. Борисенко [4] у купуванні больового синдрому в зоні бойових дій. Питання системного вивчення можливостей імпульсних струмів у лікуванні військовослужбовців з травмами опорно-рухового апарату і голови залишається відкритим.

Мета статті - дослідження особливостей та механізмів використання імпульсних струмів у лікуванні військовослужбовців з травмами опорно- рухового апарату та голови.

Виклад основного матеріалу

лікувальний імпульсний струм травма опорний руховий

Для травм опорно-рухового апарату та голови характерні наявність больового синдрому, порушення функцій суглобів, атрофія м'язів внаслідок гіподинамії та тривалої іммобілізації, парези і паралічі м'язів обличчя, шиї, тулуба і кінцівок, погіршення координації, розлади периферійного кровообігу, порушення сну. Сьогоднішній рівень розвитку техніки сприяє комплексному використанню у зазначених випадках з лікувальною метою (без додаткового медикаментозного навантаження на організм) імпульсних струмів. Сучасні апарати для електротерапії є портативними, мають малу споживану потужність та час безперервної роботи, який перевищує 8 годин, забезпечені різними лікувальними програмами, таймером, рідкокристалічним дисплеєм для контролю параметрів.

Лікувальні властивості імпульсних струмів залежать від їх форми, частоти і тривалості впливу на уражені ділянки.

Імпульси трикутної та експоненціальної форми мають збуджуючий вплив на тканини, що дозволяє використовувати їх для електрогімнастики.

Прямокутні імпульси посилюють процеси гальмування в корі головного мозку і є найбільш ефективними для електросну і електроанальгезії.

Частоту імпульсів підбирають з врахуванням чутливості різних видів тканин до певних частот. Наприклад [5], посмуговані м'язи найбільш чутливі до частот 80-150 Гц, непосмуговані м'язи - до частоти 30 Гц, симпатичні нерви - до частот 1-10 Гц, а парасимпатичні нерви - до частот 21-100 Гц.

Тривалість імпульсів залежить від функціонального стану м'язів і може змінюватись від 0,1 до 1000 мс. Короткі імпульси тривалістю 0,1-0,5 мс є подібними до природних нейроімпульсів і доцільнішими для проведення міостимуляції. Довготривалі імпульси використовують для тканин, в яких процеси збудження протікають повільно: гладкі м'язові волокна, м'язи з порушеною іннервацією тощо.

Інтенсивність струму встановлюється відповідно до міохарактеристик здорових м'язів травмованого. Зазвичай, для м'язів обличчя і кистей сила струму становить 3-5 мА, для м'язів плеча, гомілки і стегна - 10-15 мА, для роботи по тулубу - 50 мА.

При електролікуванні травм опорно-рухового апарату та голови перевагу слід віддавати таким методикам:

1. Електростимуляція м'язів

Суть процедури полягає у застосуванні подразнюючої дії низькочастотних імпульсних струмів для відновлення провідності нервових волокон та скорочувальної здатності м'язів. Вона дозволяє зміцнити м'язовий корсет хребта, відновити втрачені функції суглобів, у тому числі, після операцій по їх заміні.

Даний метод лікування також застосовується для відновлення провідності пошкодженого рухового нерва при парезах і паралічах.

Для проведення процедури використовують такі апарати: «Стимул-1», «Тонус-1», «Нейрон», «Міоритм-040», «Нейропульс», «Міотон-604».

Параметри струму і тривалість електростимуляції залежить від ступеня пошкодження нервово-м'язового апарату. Електростимуляція ізольованого м'яза або нерва може тривати від 1 до 6 хвилин. Чим важчі ураження, тим тривалість є меншої.

2. Електросонтерапія

Лікувальний метод впливу на центральну нервову систему шляхом подразнення клітин головного мозку імпульсними струмами. Призводить до посилення процесів гальмування в корі, внаслідок чого наступає сон з одночасною стимуляцією мозку. При цьому у хворого зменшується нервове напруження, послаблюється головний біль, зникає втома, підвищується працездатність. Під дією прямокутних імпульсних струмів в головному мозку відбувається вироблення ендорфінів, що пояснює седативний та анальгезивний впливи.

Для електросну використовують низькочастотні (1-130 Гц) імпульсні струми, з силою, що не перевищує 3 мА, напругою до 50 В і тривалістю імпульсу 0,2-0,4 мс.

Результат електросонтерапії залежить від стану нервової системи. Ним може бути:

• легкий дрімотний стан;

• швидке засинання з початком дії струму, сон впродовж всієї процедури, пробудження відразу після її закінчення;

• сон впродовж всієї процедури і ще деякий час після її закінчення.

На відміну від медикаментозного сна, електросон не має токсичної та алергічної дій.

Процедуру проводять за допомогою апаратів:«Електросон-4Т»,

«Електросон-5», «Electrodorm-5M», «Neuroton-101», «Sleepatron», «Somnidor», «Somnolema», «Good Night».

3. Діадинамотерапія

Лікувальний ефект досягається шляхом дії на організм людини двох постійних імпульсних струмів низької частоти (однотактного безперевного частотою 50 Гц і двотактного безперевного частотою 100 Гц) та малої сили (до 50 мА), які або постійно чергуються між собою на різних електродах або підводяться окремо.

Діадинамічні струми спричинюють ритмічне скорочення м'язів, прискорюючи циркуляцію крові в судинах, покращуючи колатеральний кровообіг, збільшуючи кількість функціонуючих капілярів, стимулючи трофічні та окисно-відновні процеси в тканинах. Однотактний безперевний струм призводить до утворення у тканинах біологічно активних речовин: гістаміну, ацетилхоліну, аденілової кислоти. Двотактний безперервний струм сприяє зростанню електропровідності шкіри та підвищує поріг чутливості. Як наслідок, одержують гальмівний, анестезувальний ефект і швидке знеболення травмованої ділянки тіла. Знеболююча дія може тривати від 2 до 4 годин.

При потребі діадинамичні струми можна використовувати для введення у тканини лікарських речовин.

Діадинамічні струми генеруються апаратами: «Стимул-1», «СНИМ-1», «Тонус-1», «Тонус-2», «Діадинамік», «Модель-717», «Bipulsator», «Dinamed», «Neuroton», «Phyaction Guidence», «Phyaction Suporta».

4. Ампліпульстерапія

У ампліпульстерапії з лікувальною метою використовують синусоїдальний модульований струм - змінний струм частотою 5000Гц, який модулюється коливаннями низької частоти від 10 до 150 Гц, близькими до біологічних струмів життєдіяльності людського організму. Змінний синусоїдальний модульний струм завдяки своїй ємнісній провідності без перешкод долає опір шкіри, вільно проходить в глибину тканин, викликає скорочення м'язових волокон, покращує кровопостачання, зменшує венозний застій, ішемію, набряклість тканин. Як наслідок, отримуємо у 90-98% поранених виражений знеболюючий ефект, який може тривати протягом 4 годин. Важливе значення також має підвищення лабільності і покращення трофічної функції нервово-м'язового апарату.

Синусоїдальні модульовані струми мають різноспрямований вплив на тонус і скоротливу здатність м'язів, що успішно використовують для відновлення рухової активності після отриманих травм і оперативного втручання.

Ампліпульстерапія є ефективнішою за діадинамотерапію, що пояснюється більшою проникністю синусоїдальних струмів у порівнянні з діадинамічними струмів, які мають більшу подразнюючу дію на структури шкіри та підшкірної клітковини.

Лікування синусоїдальними модульованими струмами проводять апаратами: «Ампліпульс-ЗТ», «Ампліпульс-3», «Ампліпульс-4» і «Ампліпульс-5».

Висновки

Травми опорно-рухового апарату та ЧМТ часто пов'язані з високим ризиком втрати боєздатності військовослужбовця та інвалідизацією. Лікування ушкоджень імпульсними струмами є ефективним, простим у виконані і недорогим. Для отримання потрібного лікувального ефекту важливо правильно підібрати параметри струмів і методику стимуляції м'язів та нервових тканин. Електролікування дозволяє відновити втрачені функції суглобів, покращити координацію рухів, трофіку тканин, кровообіг, має знеболюючий ефект, позитивно впливає на діяльність ЦНС.

Перспективою подальших досліджень є підвищення ефективності лікування шляхом оптимізація параметрів стимуляції.

Література

1. Лурін І.А., Хоменко І.П., Гуменюк К.В., Король С.О. Особливості ключового виду та характеру вогнепальних уражень військовослужбовців під час сучасних збройних конфліктів. Харківська хірургічна школа. 2022. №2 (113). С. 59-63.

2. Денисюк М., Дубров C., Черняєв С., Середа С., Заікін Ю. Структура травматичних ушкоджень та досвід лікування поранених внаслідок бойових дій в перші дні нападу росії на Україну. Pain, anaesthesia & intensive care. 2022. 1(98). С. 7-12.

3. Реабілітація військовослужбовців з травми опорно-рухового апарату та черепно-мозковою травмою в умовах санаторно-курортних і реабілітаційних закладів: методичний посібник / за заг.ред. І.Б. Заболотної, І.К. Бабової. Одеса: КП ОМД, 2022. 57 с.

4. Запниветренко О.О., Ковальова О.В., Борисенко А.І. Досвід лікування больового синдрому в зоні бойових дій. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференція здобувачів вищої освіти та молодих вчених «Сучасні технології в оздоровчій діяльності». Запоріжжя, 2023. С. 40-43.

5. Іващук Д.О. Електростимуляція м'язів в умовах обмеженої рухливості. Матеріали ХУШ Науково-практичної конференція студентів та молодих вчених з міжнародною участю «Перший крок в науку - 2021». Вінниця, 2021. С. 186-187.

References

1. Lurin, I.A. & Khomenko, I.P. & Humeniuk, K.V. & Korol, S.O. (2022). Osoblyvosti kliuchovoho vydu ta kharakteru vohnepalnykh urazhen viiskovosluzhbovtsiv pid chas suchasnykh zbroinykh konfliktiv [Peculiarities of the key type and nature of gunshot wounds of servicemen during modern armed conflicts]. Kharkivska khirurhichna shkola, № 2 (113), (pp. 59-63) [in Ukrainian].

2. Denysiuk, M. & Dubrov, C. & Cherniaiev, S. & Sereda, S. & Zaikin Yu. (2022). Struktura travmatychnykh ushkodzhen ta dosvid likuvannia poranenykh vnaslidok boiovykh dii v pershi dni napadu rosii na Ukrainu [The structure of traumatic injuries and the experience of treating the wounded as a result of hostilities in the first days of Russia's attack on Ukraine]. Pain, anaesthesia & intensive care, 1(98), (pp. 7-12) [in Ukrainian].

3. Zabolotnoi, I.B. & Babovoi, I.K. (2022). Reabilitatsiia viiskovosluzhbovtsiv z travmy oporno-rukhovoho aparatu ta cherepno-mozkovoiu travmoiu v umovakh sanatorno-kurortnykh i reabilitatsiinykh zakladiv [Rehabilitation of military personnel from injuries of the musculoskeletal system and craniocerebral injuries in the conditions of sanatoriums and rehabilitation institutions: methodical guide]. Odesa: KP OMD [in Ukrainian].

4. Zapnyvetrenko, O.O. & Kovalova, O.V. & Borysenko, A.I. (2023). Dosvid likuvannia bolovoho syndromu v zoni boiovykh dii [Experience in the treatment of pain syndrome in the combat zone]. Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsiia zdobuvachiv vyshchoi osvity ta molodykh vchenykh «Suchasni tekhnolohii v ozdorovchii diialnosti», Zaporizhzhia [in Ukrainian].

5. Ivashchuk, D.O. (2021). Elektrostymuliatsiia miaziv v umovakh obmezhenoi rukhlyvosti [Electrical stimulation of muscles in conditions of limited mobility]. XVIII Naukovo-praktichna konferenciya studentiv ta molodih vchenih z mizhnarodnoyu uchastyu «Pershij krok v nauku - 2021», Vinnicya [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru