Медикаментозні ураження печінки - у фокусі нестероїдні протизапальні засоби

Размещено на http://allbest.ru

Медикаментозні ураження печінки - у фокусі нестероїдні протизапальні засоби

Коморовський Роман Ростиславович Коморовський Роман Ростиславович доктор медичних наук, професор кафедри внутрішньої медицини № 2 Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров'я України, Тернопіль, Україна

Гладких Федір Володимирович Гладких Федір Володимирович кандидат медичних наук, молодший науковий співробітник Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. C.П. Григор'єва Національної академії медичних наук України», Інститут проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук, Україна

Медикаментозне ураження печінки є частим диференціальним діагнозом у пацієнтів з гострим ураженням печінки без явної етіології. Гепатотоксичність частіше виявляють під час постмаркетингових досліджень або навіть набагато пізніше [1-3].

Понад 1200 препаратів зареєстровані як потенційні гепатотоксичні. Медикаментозний гепатит є основною причиною печінкової недостатності, зокрема при передозуванні парацетамолу (близько 50%).

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) є широко використовуваними лікарськими засобами для лікування болю та запалення - щорічно їх застосовує понад 300 мільйонів чоловік. Відомо, застосуванню НПЗЗ нерідко перешкоджають їх недостатня ефективність та ціла низка серйозних побічних ефектів - гастро-, нефро- та гепатотоксичність [4-5].

Пошкодження печінки, пов'язані з прийомом нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), є ідіосинкразичними реакціями та можуть проявлятися гепатоцелюлярними або холестатичними формами, а їх тяжкість може коливатися від безсимптомного підвищення печінкових тестів до блискавичного некрозу печінки, що призводить до смерті або потреби в трансплантації [6-8].

Деякі НПЗЗ можуть взаємодіяти з печінковими ферментами та спричиняти утворення вільних радикалів, таких як пероксиди та гідроксильні радикали. Це сприяє окислювальному стресу в клітинах печінки, що може призвести до пошкоджень. Крім того НПЗЗ можуть впливати на структуру та функцію мембрани клітин печінки, зокрема, збільшувати її проникність, що може сприяти витоку печінкових ензимів у кров та запуску імунної відповіді.

Одним з найуживаніший НПЗЗ на сьогодні залишається диклофенак натрію. медикаментозний печінковий гепатит ібупрофен

Механізм диклофенак-індукованої гепатотоксичності частково пояснюється пошкодженням мітохондрій, окисним стресом та імуноопосередкованими механізмами. Дослідження показали, що метаболіти диклофенаку здатні викликати апоптоз гепатоцитів.

Відомо, що ібупрофен відносно безпечніший за інші НПЗЗ. Незважаючи на інтенсивне використання ібупрофену в усьому світі, низька частота побічних ефектів свідчить про відмінну безпеку. Дійсно, немає звітів, які б демонстрували зв'язок ібупрофену із захворюваннями печінки (Boureau et al2004). Це можна пояснити коротким біологічним періодом напіввиведення та відсутністю токсичних метаболітів. Однак супутні фактори ризику, такі як захворювання печінки та одночасне споживання речовин, що ушкоджують печінку, можуть посилити токсичність ібупрофену для печінки. Дійсно, у пацієнтів з хронічним гепатитом типу С повідомлялося про значне підвищення рівня трансаміназ після прийому ібупрофену, що було підтверджено повторним тестом [9].

Про гепатотоксичність, спричинену німесулідом, вперше було повідомлено в 1997 році. За даними Kwon J. та співав. застосування німесуліду пов'язане з приблизно удвічі підвищеним ризиком гепатотоксичності [10].

Кетопрофен спричиняє нижчу гепатотоксичність із підвищенням рівня трансаміназ понад верхню межу норми в три рази менш ніж у 1 % пацієнтів та в одному випадку індексованого фульмінантного гепатиту в LiverTox [11].

Серед оксикамів найбільш гепатотоксичним є піроксикам. Це частіше гострий холестатичний, ніж гепатоцелюлярний гепатит. Механізм токсичності невідомий. Першими згадуються ідіосинкратична імуноалергічна токсичність і токсичні метаболіти [11].

За даними Meunier L. та співав. загальна частота гепатотоксичності, спричиненої НПЗЗ, варіює і коливається від 0,29 до 9 на 100 000 пацієнтів на рік [11].

Висновки

НПЗЗ є однією з основних причин гострого гепатиту, особливо гепатоцелюлярного типу. Більшість гострих ушкоджень печінки, викликаних НПЗЗ, пов'язані з ідіосикратичним типом та лише частково вивченими механізмами, за винятком аспірину.

Список використаних джерел

[1] Bjornsson E. S. (2016). Hepatotoxicity by Drugs: The Most Common Implicated Agents. International journal of molecular sciences, 17 (2), 224. https://doi.org/10.3390/ijms17020224

[2] Степанюк, Н.Г., & Гладких, Ф.В. (2014). Характеристика ускладнень фармакотерапії на тлі застосування НПЗЗ за даними спонтанних карт-повідомлень у Подільському регіоні за 2013 рік. Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація, 1-2 (22-23), 30-34. https://doi.org/10.5281/zenodo.7888342

[3] Гладких, Ф.В., & Степанюк, Н.Г. (2015). Характеристика терапевтичного ефекту ібупрофену та його комбінації з вінбороном за даними гематологічних показників на моделі ад'ювантного артриту у щурів. Львівський медичний часопис, 4, 64-70. https://doi.org/10.5281 /zenodo.7893859

[4] Кошурба, І.В., Гладких, Ф.В., & Чиж, М.О. (2022). Оцінка антиульцерогенного ефекту кріоконсервованого екстракту плаценти на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка. Медична наука України, 18 (2), 3-9. https://doi.org/10.32345/2664- 4738.2.2022.01

[5] Гладких, Ф.В., Кошурба, І.В., & Чиж, М.О. (2023). Характеристика антиульцерогенної активності кріоекстракту плаценти при гострому та хронічному ураженнях шлунка. Сучасні медичні технології, 1 (56), 62-68. https://doi.org/10.34287/MMT.1(56).2023.10

[6] Кошурба, І.В., Чиж, М.О., Гладких, Ф.В., & Бєлочкіна, І.В. (2022). Вплив кріоекстракту плаценти на метаболічний та функціональний стан печінки за D-галактозамінового гепатиту. Innovative Biosystems and Bioengineering, 6 (2), 64-74. https://doi.org/10.20535/ibb.2022.6.2.264774

[7] Кошурба, І.В. (2022) Дослідження впливу кріоекстракту плаценти на процеси цитолізу та перекисного оксилення ліпідів за CCU-індукованого ураження печінки. Сучасні медичні технології, 54 (3), 46-54. https://doi.org/10.34287/MMT.3(54).2022.9

[8] Чиж, М.О., Кошурба, І.В., Марченко, М.М., Гладких, Ф.В., & Бєлочкіна, І.В. (2023). Гендерний детермінізм впливу кріоекстракту плаценти на гепатотропні ефекти езомепразолу, кларитроміцину та метронідазолу при хронічному ураженні печінки. Сучасні медичні технології, 1 (56), 55-61. https://doi.org/10.34287/MMT.1(56).2023.9

[9] Kim, M., Lee, E. J., & Lim, K. M. (2021). Ibuprofen Increases the Hepatotoxicity of Ethanol through Potentiating Oxidative Stress. Biomolecules & therapeutics, 29 (2), 205-210. https://doi.org/10.4062/biomolther.2020.108

[10] Kwon, J., Kim, S., Yoo, H., & Lee, E. (2019). Nimesulide-induced hepatotoxicity: A systematic review and meta-analysis. PloS one, 14 (1), e0209264. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0209264

[11] Meunier, L., & Larrey, D. (2018). Recent Advances in Hepatotoxicity of Non Steroidal AntiInflammatory Drugs. Annals of hepatology, 17 (2), 187-191. https://doi.org/10.5604/01.3001.0010.8633

Размещено на Allbest.ru