Набряк рогівки в післяопераційному періоді у хворих на катаракту: варіант тактики ведення пацієнтів
Тактика ведення пацієнтів та зменшення терміну реабілітації пацієнтів після факоемульсифікації катаракти при виникненні набряку рогівки. Оцінка ефективності застосування рибофлавіну та катіонної емульсії в післяопераційному періоді у хворих на катаракту.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.03.2024 |
| Размер файла | 16,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Харківський національний медичний університет, Україна
Кафедра офтальмології
Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №2
Офтальмологічне відділення
Набряк рогівки в післяопераційному періоді у хворих на катаракту: варіант тактики ведення пацієнтів
Боєва Ю.Ю., асистент
Дейниховський В.П., завідувач
Актуальність
Факоемульсифікація катаракти (ФЕК) є пріоритетним методом хірургічного лікування патології кришталика. Це є стандартом сучасної хірургії. Серед переваг для вибору цього методу - мала інвазивність, безшовний характер процесу та скорочений час тривалості операції. За рахунок цього спостерігається й направленість на зниження ризику виникнення ускладнень у післяопераційному періоді. Але навіть при досягненнях сучасної офтальмохірургії виникнення ускладнень може відбутися й при застосуванні передового методу оперативного втручання. Набряк рогівки в післяопераційному періоді спостерігається приблизного у 17-21% від усіх прооперованих пацієнтів. На ризик її виникнення безпосередньо впливають безліч факторів, але щільність ядра кришталика займає провідне місце, бо пацієнти у багатьох випадках звертаються вже на пізніх стаціях процесу з різних причин. Несприятливі умови та нестабільна ситуація в країні для проведення оперативного втручання збільшила кратність таких випадків.
Мета дослідження - оцінити ефективність застосування рибофлавіну (В2) та катіонної емульсії (гліцерину) в післяопераційному періоді у хворих на катаракту при різній щільності кришталика.
Матеріали та методи.
Для дослідження використовувались дані 74 пацієнтів ( 98 очей) з віковою та ускладненою катарактою віком від 38 до 90 років, серед яких 33 жінки та 31 чоловіки, у яких в післяопераційному періоді на 1 добу виник набряк рогівки. Пацієнти були поділені на 2 групи: контрольну та досліджувану. До контрольної входили 31 пацієнт (13 - зріла катаракта, 10 - незріла, 8 - ускладнена неповна). До досліджуваної - пацієнти 43 (20 - зріла, 15- незріла, 8 - ускладнена неповна).
Всім пацієнтам виконувалось хірургічне лікування катаракти одним хірургом на факоемульсифікаторі «Infinity Vision System» з використанням одного мікроскопу.
В післяопераційному періоді всі хворі дотримувались схеми лікування: інстиляції очних комбінованих крапель ципрофлоксацин+дексаметазон протягом 7 днів, краплі дексаметазону з 8 доби після операції, субкон'юнктивальні ін'єкції дексаметазону 0,5 №3 та нестероїдні протизапальні засоби per os №10.
Пацієнти досліджуваної групи додатково зі стандартною схемою лікування отримували інстиляції рибофлавіну (В2) кожні 15 хвилин протягом однієї години та таку ж кратність інстиляцій гліцерину в око протягом наступної години на 1, 2 та 3 добу післяопераційного періоду.
Згідно класифікації щільності кришталика по Буррато до контрольної групи входили ядра III ступеня щільності - 18 пацієнтів (10 - незріла катаракта, 8 - ускладнена неповна) та IV ступеня - 13 пацієнтів (зріла катаракта). До досліджуваної: 23 пацієнти (15 - незріла, 8 - ускладнена неповна) - III ступеня та 20 пацієнт (зріла) - IV ступінь щільності кришталика.
На наступний день після операції незначний набряк рогівки виник у 62,5% (46 пацієнтів: 20 - контрольна група, 26 - досліджувана), дифузний набряк епітелію рогівки та одиничні складки десцементової оболонки у 25,6% (19 пацієнтів: 6 - контрольна група, 13 - досліджувана ), дифузний набряк та виражені складки десцементової оболонки 12,1% (9 пацієнтів: 4 - контрольна група, 5 - досліджувана). Ефективність лікування визначалась суб'єктивним почуттям пацієнтів, зменшенням об'єктивних проявів ускладнень за менш тривалий час та більш вищою гостротою зору.
Контроль виконувався на 1,2, 3 та 5 добу післяопераційного періоду.
реабілітація факоемульсифікація катаракта набряк рогівка
Результати
При біомікроскопії ока відмічалась значна позитивна динаміка вже після одного циклу інстиляцій на 2 добу після операції. В досліджуваній групі незначний набряк рогівки зменшився у 62,7% (27 пацієнтів), зменшився дифузний набряк епітелію та зникнення одиничних складок десцементової оболонки у 20,9% (9 пацієнтів). Дифузній набряк рогівки та складки десцементової оболонки у 16,2% (7 пацієнтів) від всієї групи зберігався.
На 3 добу після оперативного втручання у 83,7% (36 пацієнти) від всієї досліджуваної групи спостерігалось повне зникнення проявів ускладнень рогівки. У 16,3% (7 пацієнтів) досліджуваних спостерігався незначний набряк рогівки та одиничні складки десцементової оболонки.
На момент огляду через 5 днів стан рогівки усіх пацієнтів досліджуваної групи був задовільний.
Слід зазначити, що пацієнти досліджуваної групи вже через пів години інстиляцій відмічали поліпшення зорових функцій та зменшення неприємних відчуттів у прооперованому оці.
У пацієнтів контрольної групи післяопераційний набряк зменшувався значно повільніше. Під час огляду на 2 добу позитивна динаміка спостерігалась у 64,5% (20 пацієнтів): зменшення набряку рогівки та зникнення одиничних складок. У всіх інших пацієнтів контрольної групи майже без змін.
На 3 добу вже у 87,0% (27 пацієнтів) відмічались позитивні зміни: зникнення набряку рогівки у 58,0%,(18 пацієнтів) зменшення набряку та складок десцементової оболонки у 29,0% (9 пацієнтів ). У інших пацієнтів контрольної групи зміни зі сторони рогівки зберігались.
На момент огляду через 5 днів залишкові явища в контрольній групі спостерігались у 6,4% пацієнтів ( 2 пацієнти).
В обох групах відмічалось поліпшення зорових функцій та зникнення післяопераційного набряку рогівки в терміни 2-5 діб з моменту оперативного втручання.
Висновки
1. Використання інстиляцій рибофлавіну та гліцерину при виникнення набряку рогівки після факоемульсифікації катаракти значно зменшує термін реабілітації пацієнтів в післяопераційному періоді, що, як наслідок, покращує якість життя.
2. Інстиляції рибофлавіну та гліцерину не викликають побічних реакцій у пацієнтів, дискомфорту та подразнення, добре переносяться.
3. Препарати є досить економічними та доступними для використання його в післяопераційному періоді катаракти.
4. При нагальній потребі можуть самостійно використовуватись пацієнтом в домашній обстановці під керуванням лікаря, якщо часті візити неможливі з питань безпеки.
Размещено на Allbest.Ru
...Подобные документы
Аналіз даних якості життя хворих після пахвинної алогерніопластики у віддаленому післяопераційному періоді. Зменшення впливу запальної реакції на структури пахвинного каналу та репродуктивні органи за рахунок попередження контакту полімерного імплантату.
статья [20,5 K], добавлен 07.11.2017Стан всмоктувальної функції тонкої кишки у хворих перитонітом. Білковий та ліпідний обмін в досліджуваних групах. Біоелектрична активність тонкої кишки у хворих після операції. Оптимальні строки початку ентерального харчування при кишковій недостатності.
автореферат [32,5 K], добавлен 12.03.2009Структура статевої онкологічної захворюваності чоловіків України. Методи лікування раку легень: радикальні хірургічні операції - лобектомія та пульмонектомія. Розробка та апробація програми фізичної реабілітації чоловіків у післяопераційному періоді.
автореферат [62,9 K], добавлен 26.01.2009Показання до ампутації. Клінічна характеристика хворого після неї. Механізм лікувальної дії, гімнастика для хворих з ампутованими кінцівками, використання кінетотерапії. Комплекс лікувальної гімнастики після ампутації гомілки в післяопераційному періоді.
контрольная работа [27,0 K], добавлен 05.06.2010Клінічні особливості, характер та вираженість порушень з боку місцевого імунітету ока і цитокінового профілю сльози. Лікування хворих на травматичні ерозії рогівки. Вплив додаткового застосування ліпофлавону на показники місцевого імунітету ока.
автореферат [100,7 K], добавлен 19.03.2009Клініко-фізіологічне обґрунтування лікувальної дії засобів фізичної реабілітації на організм після компресійного перелому хребетного стовпа. Програма фізичної реабілітації хворих. Врахування ефективності застосування засобів фізичної реабілітації.
дипломная работа [156,3 K], добавлен 25.05.2012Клініко-фізіологічне обґрунтування та механізми лікувальної дії кінезотерапії. Її застосування в комплексі з фізіотерапією та масажем до хворих в експериментальній групі, вивчення ефективності. Оцінювання якісного та функціонального стану пацієнтів.
курсовая работа [153,4 K], добавлен 26.07.2011Вивчення фармакодинамічних ефектів препаратів сорбілакт і реосорбилакт у пацієнтів із легеневою недостатністю та хронічним легеневим серцем та дослідження ефективності й безпеки їхнього застосування у комплексному лікуванні хворих. Інфузійна терапія.
автореферат [192,5 K], добавлен 06.04.2009Основні патогенетичні механізми у розвитку діабетичної нефропатії. Доцільність застосування просталаду як допоміжного фітотерапевтичного препарату у хворих з діабетичною нефропатією. Заспокійливий, загальнозміцнюючий, антимікробний вплив на організм.
статья [30,1 K], добавлен 06.09.2017Клінічні параметри показників функції зовнішнього дихання та варіабельності серцевого ритму у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень на фоні базисної терапії залежно від статі, віку пацієнтів, тривалості захворювання, стажу паління.
автореферат [46,9 K], добавлен 18.03.2009Вивчення частоти виникнення гломерулонефриту серед пацієнтів з СН. Особливості перебігу і структурно-функціональних змін серцево-судинної системи і нирок у хворих на СН з супутнім гломерулонефритом. Ліпідний обмін і антиоксидантий захист у хворих на СН.
автореферат [67,0 K], добавлен 07.04.2009Клініко-лабораторне обстеження хворих на розповсюджений псоріаз. Вивчення стану психо-соціальної адаптації пацієнтів. Розробка вдосконаленого, патогенетично обґрунтованого методу лікування хворих на псоріаз. Вивчення рівня печінкових ферментів.
автореферат [36,1 K], добавлен 18.03.2009Значення методів попереднього дослідження хворого для діагностики терапевтичних внутрішніх захворювань. Порядок обстеження хворих та основні скарги пацієнтів. Перкусія, пальпація та аускультація у визначенні діагнозу захворювання органів кровообігу.
научная работа [2,0 M], добавлен 26.07.2009Аналіз вікового аспекту суїцидальних дій. Зростання числа суїцидентів похилого віку з психічними розладами непсихотичного рівня. Дослідження суїцидальної поведінки у хворих похилого віку та оптимізування психіатричної допомоги даній категорії пацієнтів.
автореферат [64,0 K], добавлен 21.02.2009Основні методи та засоби фізичної реабілітації, які застосовуються для реабілітації хворих після операційних втручань з приводу захворювань органів черевної порожнини. Дослідження ефективності лікування на різних етапах при різних рухових режимах.
дипломная работа [683,3 K], добавлен 22.03.2011Виділення з респіраторною вологою ліпідів і лiпопротеїдiв. Ефективність лікування хворих на ХРХС залежно від статі і віку пацієнтів та характеру пороку серця. Вплив початкових параметрів експiратiв на подальші результати лікування хворих на ХРХС.
автореферат [27,8 K], добавлен 21.03.2009Лікарняні зупинки кровообігу. Вчасне розпізнавання пацієнтів у критичному стані. Основні критерії виклику реанімаційної бригади. Забезпечення прохідності дихальних шляхів. Проведення вчасної дефібриляції та післяреанімаційного лікування пацієнтів.
презентация [1,2 M], добавлен 08.09.2015Стан місцевого захисту у хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень та підвищення ефективності лікування цієї категорії пацієнтів. Встановлено позитивний вплив препарату фенспірид на визначені порушення.
автореферат [44,7 K], добавлен 05.04.2009Види патології черевної порожнини. Посилення лікувального впливу на організм людини. Клініко-функціональне обґрунтування методів фізичної реабілітації при патології черевної порожнини. Показання і протипоказання до занять ЛФК в післяопераційному періоді.
курсовая работа [864,0 K], добавлен 11.05.2011Рівень секреторної активності слинних залоз у пацієнтів до і після протезування знімними зубними протезами. Деякі показники гомеостазу ротової порожнини в людей з зниженою функціональною активністю слинних залоз. Рецептура гелю, що коригує слиновиділення.
автореферат [49,2 K], добавлен 18.03.2009
