Аналіз структури захворюваності на гострі респіраторні захворювання серед населення України на сучасному етапі за даними анонімного опитування

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний медичний університет

Аналіз структури захворюваності на гострі респіраторні захворювання серед населення України на сучасному етапі за даними анонімного опитування

Соломенник Ганна Олегівна канд. мед. наук, доцент, доцент кафедри інфекційних хвороб,

Винокурова Ольга Миколаївна канд. мед. наук, асистент кафедри інфекційних хвороб

Костиря Марина Іванівна здобувач вищої освіти III медичного факультету

Продан Юлія Олександрівна здобувач вищої освіти III медичного факультету

Україна

Анотація

У статті наведено результати аналізу поширеності та етіологічної структури гострих респіраторних захворювань, а також їх ускладнень за період з р. по 24.02.2023 р. порівняно із попереднім довоєнним роком серед населення України за даними анонімного опитування. Показано, що захворюваність на гострі респіраторні захворювання останнім часом достовірно знизилася, а етіологічна їх структура зазнала змін у вигляді значного превалювання грипу над коронавірусною хворобою 2019. Кількість випадків установленого діагнозу та його лабораторного підтвердження, а також частота виникнення ускладнень також мали тенденцію до зменшення.

Ключові слова: крос-секційне дослідження, гострі респіраторні захворювання, етіологічна структура, захворюваність, грип, коронавірусна хвороба 2019, ускладнення.

Матеріали та методи

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ) - група клінічно та морфологічно подібних гострих запальних захворювань органів дихання, збудниками яких можуть бути віруси, що переважають серед інших, а також бактерії, мікоплазми, хламідії, легіонели, гриби тощо. Це найпоширеніші захворювання як серед інших інфекційних, так і серед тих, які перебігають із ураженням дихальних шляхів, що мають властивість уражати всі вікові групи населення [1, 2]. Вони посідають перше місце серед причин тимчасової втрати працездатності. Щорічно в Україні на ГРЗ хворіє 10-14 млн. осіб, що становить 25-30 % від загальної та 75-90 % від інфекційної захворюваності населення країни. Експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я відзначили, що останнім часом захворюваність на ГРЗ має тенденцію до зростання. Соціальні причини, пов'язані зі зростанням глобальної урбанізації, активізацією міжконтинентальних міграційних процесів призводять до подальшого, більш швидкого, поширення гострих респіраторних інфекцій [3]. Кожна людина в середньому 2-3 рази на рік хворіє на ГРЗ, але в більшості випадків хвороба має легкий перебіг. Разом із тим, клінічна картина ГРЗ може значно варіювати від стертої, малосимптомної до вираженої з явищами трахеобронхіту, дихальної недостатності внаслідок стенозувального ларингіту (крупу) тощо. Крім того, ГРЗ може ускладнюватися пневмонією, ураженням серцево-судинної та центральної нервової систем, нирок та ін.

Мета роботи - проаналізувати поширеність та етіологічну структуру гострих респіраторних захворювань, а також їх ускладнень за період з р. по 24.02.2023 р. серед населення України порівняно із попереднім довоєнним роком. респіраторний грип коронавірусний

Проведено крос-секційне дослідження захворюваності на ГРЗ серед населення України за період з 24.02.2021 р. по р. Нами була розроблена електронна анкета у вигляді Google forms.

У досліджені взяли участь 50 (100 %) респондентів віком від 21 до 60 років, серед яких жінок було 33 (66 %), чоловіків - 17 (34 %). Прояви ГРЗ протягом указаного періоду часу мали 38 (76 %) осіб. У 26 (52 %) респондентів діагноз був підтверджений на підставі клініко-анамнестичних і лабораторно-інструментальних досліджень з використанням критеріїв, рекомендованих стандартами медичної допомоги «Про затвердження та впровадження медико - технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при грипі та гострих респіраторних інфекціях», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України № 499 від 16.07.2014 р. [3]. Статистична обробка даних здійснювалася за допомогою програми Microsoft Excel (2010), зокрема з використанням критерію згоди у2 Пірсона.

Результати та їх обговорення

Структуру респондентів залежно від місця перебування в 2021-2023 рр. наведено на діаграмах (рис. 1 та 2). З них видно, що за період з березня 2022 р. по березень 2023 р. кількість людей, які перебувають за кордоном, збільшилася з 9 (18 %) осіб до 15 осіб, тобто на 12 % і становить 30 % від загальної кількості респондентів. Кількість осіб, які є внутрішньо-переміщеними особами (ВПО), також збільшилася з 6 осіб (12 %) до 14 осіб (28 %). У той же час, кількість учасників опитування, які проживають в Україні, зменшилася з 35 (70 %) осіб до 21 (42 %) особи, тобто на 28 % і становить менше половини респондентів.

Рис. 1. Місце перебування опитуваних за період з 24.02.2021 р. по 24.02.2022 р.

За період з 24.02.2021 р. по 24.02.2022 р. на ГРЗ хворіли 39 (78 %) учасників опитування, з 24.02.2022 р. по 24.02.2023 р. - 25 (50 %), тобто цей показник зменшився на 28 % (у2=7,34; р <0,01). Також виявлено тенденцію до зменшення кількості осіб, які перехворіли на ГРЗ двічі або тричі (10 (20 %) і 3 особи (6 %) відповідно; у2=3,18; р>0,05). Кількість опитуваних, які не хворіли жодного разу, збільшилася з 11 (22 %) до 25 (50 %) (у2=7,34; р<0,01).

Рис. 2. Місце перебування опитуваних за період з 24.02.2022 р. по 24.02.2023 р.

За період з 24.02.2022 р. по 24.02.2023 р. кількість тих, кому був встановлений точний діагноз, мала тенденцію до зниження з 25 (64,1 %) до 11 (44 %) (х2=1,75; р>0,05), що пов'язано зі збільшенням частки людей за кордоном, які не мали змоги звернутися по медичну допомогу. Також відбулася певна зміна й етіологічної структури захворюваності (рис. 3).

Спостерігалася тенденція до почастішання випадків грипу (31,82 % і 55,56 % відповідно) і зменшення випадків коронавірусної хвороби 2019 (43,18 % і 22,22 % відповідно) у загальній структурі ГРЗ. Частота випадків захворювань, спричинених риновірусом (18,18 % і 16,67 %) або аденовірусом (6,82 % 5,56 %) майже не зазнала змін.

Рис. 3. Етіологічна структура ГРЗ за даними опитування за період з 24.02.2021 р. по 24.02.2023 р.

Таблиця 1 Кількість лабораторно підтверджених випадків ГРЗ серед опитаних респондентів по роках

[авторська розробка]

Кількість звернень до лікаря за воєнний період зменшилася з 56,41 %

(22 особи з 39) до 20 % (5 осіб з 25) (х2=6,85; р<0,02). Серед причин не звертання по медичну допомогу були: нестача часу - 12 (60 %) осіб з 20 (у попередньому році 10 (58,82 %) осіб з 17), недовіра до лікаря та надання переваги самолікуванню - 4 (20 %) особи (в попередньому році 7 (41,18 %) осіб), труднощі звертання до спеціаліста внаслідок перебування за кордоном - 4 (20 %) особи.

Загалом усі хворі, що звернулися по медичну допомогу, виконували надані рекомендації (100 % і 95,45 % відповідно). Засоби лікування, що застосовувалися респондентами під час лікування ГРЗ, наведено на діаграмі (рис 4).

Рис. 4. Засоби, що застосовувалися респондентами під час лікування ГРЗ за період з 24.02.2021 р. по 24.02.2023 р.

Ускладнення виникли в 3 (12 %) осіб, хворих на ГРЗ, за період з 24.02.2022 р. по 24.02.2023 р. (усі з випадки були зумовлені пневмонією) і в 9 (23,08 %) осіб за період з 24.02.2021 р. по 24.02.2022 р. Серед останніх також левову частку склала пневмонія (6 (66,67 %) осіб), а також спостерігали міокардит (2 (22,22 %) особи) та синдром Рея (1 (11,11 %) особа).

Висновки

Захворюваність на ГРЗ серед населення України за даними анонімного опитування за період з 24.02.2022 р. по 24.02.2023 р. порівняно із попереднім роком достовірно знизилася (р<0,01), проте кількість випадків встановленого діагнозу та його лабораторного підтвердження, а також частота виникнення ускладнень мали тенденцію до зменшення. Крім того, останнім часом відбулася певна зміна в етіологічній структурі ГРЗ: грип став домінувати над іншими ГРЗ, зокрема над коронавірусною хворобою 2019, що ймовірно пов'язано з формуванням колективного імунітету до SARS-CoV-2, зокрема завдяки активній вакцинації населення.

Кількість звернень по медичну допомогу з приводу ГРЗ під час війни з різних причин значно скоротилася (р<0,02), разом із тим, майже всі хворі, що отримали консультацію, виконували надані їм рекомендації. Найчастіше призначалася патогенетична (жарознижувальні та протизапальні засоби, рясне питво) терапія і лише в окремих випадках - етіотропні противірусні препарати, серед яких перевагу всупереч сучасним міжнародним рекомендаціям надавали амантадину та римантадину.

Список використаних джерел

1. Н. Д. Коломиец, О. Н. Романова, О.Н. Ханенко, О. В. Тонко & А. А. Ключарева (2021). Коронавирусные инфекции XXI века. Что мы знаем о возбудителях и их эпидемиологии. Клиническая инфектология и паразитология, (1), 54-73.

2. О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба & ін. (2022). Інфекційні хвороби: підручник. О. А. Голубовська (ред.). Київ: ВСВ «Медицина».

3. Наказ МОЗ України № 499 від 16.07.2014 р. «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при грипі та гострих респіраторних інфекціях» (2014).

Размещено на Allbest.ru