Оцінка сенсибілізуючої дії 5 % водних розчинів поверхнево-активних речовин, що зустрічаються в сучасних косметичних та миючих засобах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оцінка сенсибілізуючої дії 5 % водних розчинів поверхнево-активних речовин, що зустрічаються в сучасних косметичних та миючих засобах

Останіна Наталія Вадимівна

канд.екон.наук, доктор філософії, зав. лабораторією контролю якості і безпеки продукції ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва Національної' академії медичних наук України"

Григоренко Людмила Євгеніївна

канд.біол.наук, провідний науковий співробітник лабораторії контролю якості і безпеки продукції ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва Національної' академії медичних наук України"

Степанчук Світлана Василівна

канд.біол.наук, старший науковий співробітник лабораторії контролю якості і безпеки продукції ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва Національної' академії медичних наук України"

Голіченков Михайло Олександрович

канд.мед.наук, зав. лабораторією гігієни нових хімічних матеріалів, препаратів та біомоніторингу ДУ "Інститут громадського здоров'я ім. О.М. Марзєєва Національної' академії медичних наук України", Україна

Анотація

У роботі наведені результати вивчення сенсибілізуючої дії 5 % водних розчинів груп поверхнево-активних речовин різних класів (аніонні та неіоногенні ПАР) при тривалому трансдермальному надходженні до організму мурчаків. Виявлена здатність певних представників аніонних (лаурилсульфат натрію, лауретсульфат натрію) та неіоногенних (діетаноламіди жирних кислот кокосової олії) ПАР спричиняти розвиток сенсибілізації організму дослідних тварин навіть у концентрації 5 %, яка є рекомендованою для застосування у препаратах побутового призначення та косметичних засобах. Підтверджено, що серед досліджених ПАР найбільш агресивні сенсибілізуючі властивості проявлялися у аніонних ПАР.

Ключові слова: поверхнево-активні речовини, сенсибілізуюча дія, мурчаки, епікутанні аплікації.

У сучасному науковому середовищі алергію називають "хворобою цивілізації". Якщо XX століття було століттям серцево-судинних захворювань, тоді XXI, за прогнозами ВООЗ, стане сторіччям алергії. Через високу поширеність цієї патології, постійні темпи зростання захворюваності, більш тяжкий клінічний перебіг, труднощі діагностики, лікування та профілактики більшості алергічних захворювань алергія стала однією з основних проблем охорони громадського здоров'я в усьому світі, а також предметом вивчення різних міжнародних епідеміологічних, імунологічних та клінічних досліджень [1].

Останні наукові публікації свідчать, що в багатьох країнах світу на алергічні захворювання страждають до 30-40 % населення. Не є винятком і Україна, де згідно з офіційною статистикою, алергічні захворювання зареєстровані у 10-15 % із загального числа населення. При цьому до 24 % випадків алергії є небезпечними для життя людей, а 12 % з них закінчуються летальним результатом [2].

Причиною підвищення частоти алергічних реакцій серед населення у світі є вплив різних факторів, одне з провідних місць серед яких належить таким хімічним сполукам як поверхнево-активні речовини (ПАР), які привертають велику увагу через широке застосування у господарській діяльності та побуті (товари побутової хімії, косметичні очищуючи засоби - шампуні, гелі для душу, піни для ванни, тощо). В літературі досить багато даних про здатність ПАР викликати порушення діяльності мозку, нирок, легенів, печінки, алергічні реакції [3-5]. А окремі представники синтетичних ПАР (аніонних, катіонних, неіоногенних) мають канцерогенні, ембріонотоксичні, тератогенні властивості [6].

Доведена токсичність синтетичних ПАР стала причиною обмежень їхнього вмісту в препаратах побутового призначення та косметичних засобах. У розвинутих країнах засоби побутової хімії, що містять ці небезпечні для здоров'я людей речовини заборонені, тоді як в Україні вони досі дозволені, а для зменшення їхнього шкідливого впливу рекомендується використовувати засоби, в яких вміст таких ПАР не перевищує 5% [4].

Наразі, в Україні питання щодо особливостей біологічної дії ПАР залишається надзвичайно актуальним, оскільки ще й досі існує брак наукових досліджень та інформації щодо впливу цих компонентів на організм людини в малих дозах, рекомендованих до застосування, протягом тривалого терміну [4].

Все вище зазначене обумовило актуальність виконання даної роботи.

Мета дослідження: вивчення сенсибілізуючої дії 5 % водних розчинів найбільш затребуваних ПАР - інгредієнтів косметичних та миючих засобів у хронічному експерименті.

Матеріали і методи дослідження. При плануванні дослідження враховували, що ПАР є фактором слабкої інтенсивності, контакт населення з ним відбувається тривалий час (впродовж всього життя), а основний шлях надходження до організму - трансдермальний. Таким чином для вивчення розвитку сенсибілізаційних ефектів було обрано схему, яка складалася з хронічних досліджень ПАР різних класів в максимально рекомендованих для застосування концентраціях (5 %) при епікутанному потраплянні до організму.

Для дослідження були обрані неіоногенні ПАР (кокоглюкозид, діетаноламіди жирних кислот кокосової олії) та аніонні ПАР (лаурилсульфат натрію, лауретсульфат натрію, натрієва сіль поліетоксисульфосукцинату). Вибір досліджуваних ПАР обумовлений тим, що останнім часом вони активно впроваджуються в рецептури косметичних та миючих засобів. Причому, серед усіх синтетичних ПАР найбільш "м'якими" є неіоногенні, які мають менш подразнюючі властивості, тоді як аніонні є найбільш агресивними по відношенню до організму людини.

Експериментальні дослідження проводились на мурчаках (самках) з масою тіла в середньому 450-520 г. Нанесення водних розчинів ПАР 5% концентрації (контрольним тваринам - нанесення водопровідної води) здійснювалося на вистрижену ділянку шкіри площею 5х 5 см ² протягом 90 діб, у дозі 20 мг/см ² тричі на тиждень на 2 години з подальшим змиванням суміші водою.

Для оцінки сенсибілізуючої дії речовин при епікутанному шляху потрапляння до організму використовують різні методи виявлення імунологічної реактивності організму, одним із яких є реакція дегрануляції базофілів периферичної крові (непрямий тест Шеллі). Цей тест зарекомендував себе високою інформативністю результатів, які отримуються, при сенсибілізації та аутосенсибілізації, тому був використаний нами в скринінгових дослідженнях сенсибілізуючого потенціалу. Оцінка розвитку сенсибілізації організму здійснювалась через 30 та 90 діб після проведення аплікацій розчинами ПАР, а дослідження здатності організму мурчаків до відновлення - у період післядії через 30 діб після припинення аплікацій.

Обрахунок і аналіз отриманих даних проводили з використанням загальноприйнятих методів статистичної обробки результатів медико- біологічних досліджень (з визначенням середньоарифметичних величин показників, стандартної похибки, квадратичного відхилення) [7].

Результати та їх обговорення. Результати скринінгових досліджень сенсибілізуючої дії 5 % водних розчинів ПАР різних класів наведені в Таблиці. Реакцію оцінювали як позитивну, тобто сенсибілізація організму мала місце, коли відсоток дегранульованих базофільних гранулоцитів у крові дослідних тварини перевищував 10 %.

Таблиця

Результати оцінки сенсибілізуючої дії ПАР за тестом Шеллі (n = 6)

Примітки:

1. *Ступінь вираженості реакції: до 10 % - реакція відсутня; від 10 % до 20 % - реакція слабкопозитивна; від 20 до 30 % - реакція позитивна; 30 % - реакція різко позитивна;

2. ** Відмінності статистично достовірні, р<0,05;

3. *** Скорочення: тв. - тварини.

Аналіз результатів досліджень виявив стійку тенденцію до розвитку сенсибілізуючих ефектів у тварин дослідних груп, яким наносили аплікації лаурилсульфатом натрію, лауретсульфатом натрію, диетаноламідів жирних кислот кокосової олії. Так, в групі тварин, яких піддавали впливу водним розчином лаурилсульфату натрію, відмічали наступну динаміку розвитку позитивної реакції за Шеллі: через 30 діб - у 33 % тварин дослідної групи (у 2 мурчаків із 6), через 90 діб - вже у 67 % (у 4 мурчаків із 6), через 30 діб після закінчення аплікації всі сенсибілізовані тварини (67 %) зберігали позитивну реакцію (див. табл.).

Аналогічна картина розвитку сенсибілізації організму реєструвалася й у тварин, які отримували аплікації розчином лауретсульфатом натрію: на 30 добу експерименту позитивна реакція визначалася у 33 % тварин дослідної групи, через 90 діб впливу та через 30 діб після закінчення аплікації - у 50 % (у 3 мурчаків із 6) (див. табл.).

У групі тварин, яким наносили аплікації розчином діетаноламідів жирних кислот кокосової олії, кількість мурчаків з відсотком дегрануляції базофілів вище 10 % через 30 діб складала 33%, через 90 діб такі тварини були відсутні, а через 30 діб після закінчення аплікації знову проявився сенсибілізуючий потенціал у 33 % тварин у групі (див. табл.).

Таким чином, отримані дані свідчать про чітку тенденцію збереження сенсибілізуючого потенціалу навіть через 30 діб після закінчення аплікацій у тварин, яким епікутанно наносили розчини лаурилсульфатом натрію, лауретсульфатом натрію, диетаноламідів жирних кислот кокосової олії.

Дослідження сенсибілізуючих властивостей натрієвої солі поліетоксисульфосукцинату та кокоглюкозиду показало наступне. Відсоток дегрануляції базофілів в тесті Шеллі в дослідних групах тварин, які отримували аплікації 5 % водних розчинів зазначених ПАР протягом усього періоду спостереження був менше 10 %. Тобто сенсибілізуючого потенціалу в цих дослідних групах не виявлено.

Отже, аналіз результатів проведених досліджень свідчить про здатність лаурилсульфату натрію, лауретсульфату натрію, діетаноламідів жирних кислот кокосової олії спричиняти розвиток сенсибілізації організму навіть у концентрації 5 %, яка є рекомендованою для застосування у препаратах побутового призначення та косметичних засобах. Хоча в звичайних умовах очищуючі косметичні та мийні засоби не контактують зі шкірою так тривало, як ПАР в експерименті, населення користується ними протягом всього життя і повністю замінити їх на безпечні речовини у складі засобу на сьогодні технологічно неможливо. Крім того, слід пам'ятати і про відому своєрідність біологічної дії ПАР, яка полягає в тому, що вони можуть не тільки власне виявляти загальнотоксичну й алергенну дію на організм людини, а й посилювати токсичну, канцерогенну, сенсибілізуючу, мутагенну дію інших хімічних речовин при комплексному та комбінованому надходженні до організму. А отже, на нашу думку, їхню високу потенційну сенсибілізуючу дію необхідно враховувати при створенні нових композицій і, за можливості, в якості очищуючих компонентів використовувати виключно найбільш безпечні з ПАР. сенсибілізуючий агресивний мурчак

Висновки

1. Виявлена здатність певних представників аніонних (лаурилсульфат натрію, лауретсульфат натрію) та неіоногенних (діетаноламіди жирних кислот кокосової олії) ПАР спричиняти розвиток сенсибілізації організму дослідних тварин навіть у концентрації 5 %, яка є рекомендованою для застосування у препаратах побутового призначення та косметичних засобах.

3. Підтверджено, що серед досліджених ПАР найбільш агресивні сенсибілізуючі властивості проявлялися у аніонних ПАР.

Список використаних джерел

1. Алергічні ураження шкіри у практиці сімейного лікаря (друге видання, доповнене): навчальний посібник для лікарів, клінічних ординаторів, лікарів загальної (сімейної) практики, лікарів терапевтичного спрямування, а також для лікарів- інтернів за фахом "загальна практика-сімейна медицина" та "внутрішні хвороби" /В.І. Кривенко, І.В. Непрядкіна, М.Ю. Колесник. [та ін.]. - Запоріжжя: [ЗДМУ], 2017. - 127 с. Вилучено з: http://dspace.zsmu.edu.Ua/bitstream/123456789/6029/1/%D0%90%D0%BB%D0%B5 %D1%80%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D1%83%D1%80%D0%B0 %D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D1%88%D0%BA%D1 %96%D1%80 %D0%B8%2C%20%D0%BF%D0%BE%D1%81 %D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0 %BA%202017.pdf

2. Вилучено з: http://khocz.com.ua/8-lipnia-2019-roku-vsesvitnij-den-borotbi-z-alergiieju/

3. Бондаренко Ю.Г. Особливості та безпечне застосування поверхнево активних речовин миття посуду. - 2020. Вилучено з: https://www.oblses.ck.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=1997:2020- 09-28-08-55-50&catid=86:2018-02-14-12-19-27&Itemid=50

4. Вплив засобів побутової хімії, що містять поверхнево активні речовини на стан здоров'я дітей (частина I) / Т.В. Фролова, В.В. М'ясоєдов, О.В. Атаманова, І. Р. Сіняєва, Н.Ф. Стенкова // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2019. - Том 4, № 6 (22). - С. 211 -216.

5. Пелех І. Р. Перспективи застосування поверхнево-активних речовин мікробного походження у складі лікарських та косметичних засобів / І.Р. Пелех, С.Б. Білоус, Р.І. Вільданова, О.М. Шульга // Фармацевтичний часопис. - 2016. - № 1. - С. 108112. Вилучено з: http://nbuv.gov.ua/UIRN/Phch_2016_1_22.

6. Янышева Н.Я. О бластомогенном действии некоторых поверхностно-активных соединений -компонентов CMC для населения / Н.Я. Янышева, О.И. Волощенко, И.А. Черниченко, Н.В. Баленко // Гигиена и санитария. 1982. - №7. - С. 9-12.

7. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. - К., 2006. - 558 с.

Размещено на Allbest.ru