Застосування інструментальних методів обстеження у діагностиці зубощелепних аномалій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Застосування інструментальних методів обстеження у діагностиці зубощелепних аномалій

Ляховська Анастасія Віталіївна кандидат медичних наук, доцент кафедри ортодонтії, Полтавський державний медичний університет, м. Полтава

Анотація

У даній статті проведений аналіз наукової літератури, яка присвячена особливостям застосування різних інструментальних методів для діагностики зубощелепних аномалій. Відмічена значна поширеність даної патології, протягом останнього десятиліття їх розповсюдженість змінювалася від 4,74 до 45,1%. Особливої уваги заслуговує проведення ранньої діагностики різних видів і форм зубощелепних аномалій, що значно покращить результати їх лікування. Для встановлення вірного діагнозу необхідно застосовувати сучасні методи обстеження. У цьому огляді описані інструментальні методи дослідження, які використовуються для візуалізації даної патології, такі як: конусно-променева і мультиспіральна комп'ютерні томографії, магнітно- резонансна томографія, позитронно-емісійна томографія та її поєднання з комп'ютерними томографіями, ультразвукові методи дослідження. Детально розглянуті покази, особливості застосування кожного методу обстеження при різних зубощелепно-лицевих захворюваннях та їх недоліки.

Ультразвуку може бути віддана перевага у випадках, коли є підозра на аномалії м'яких тканин і лімфатичних вузлів, тоді як у випадках щелепно- лицевої травми та аномаліях щелепно-лицьових кісток може бути призначена конусно-променева комп'ютерна томографія. У випадках виникнення пухлини або розвитку інфекції у зубощелепно-лицевій ділянці мультиспіральна комп'ютерна томографія є ефективним методом обстеження. Для отримання кращих результатів в запущених випадках краще використовувати магнітно-резонансну томографію, за допомогою якої можна оцінити кінцеві гілки нервів і найдрібніші деталі. При загрозливих для життя станах може бути використане позитронно-емісійне томографічне сканування. Позитронно- емісійна томографія значно підвищує можливість виявлення зубощелепних аномалій, а поєднання даного методу обстеження з комп'ютерною томографією зменшує радіаційне опромінення та дозволяє широко використовувати у педіатричній практиці. Отже, застосування сучасних інструментальних досліджень на ранньому етапі діагностики зубощелепних аномалій дозволяє доволі швидко уточнити діагноз та розпочати відповідне лікування.

Ключові слова: інструментальні методи діагностики, зубощелепні аномалії, діти, діагностика, поширеність, комп'ютерна томографія, магнітно- резонансна томографія, позитронно-емісійна томографія, ультразвукове дослідження.

Abstract

діагностика зубощелепних аномалій

Liakhovska Anastasiia Vitalyivna Candidate of medical sciences, associate professor of the Department of Orthodontics, Poltava State Medical University, Poltava

APPLICATION OF INSTRUMENTAL EXAMINATION METHODS IN THE DIAGNOSIS OF DENTOALVEOLAR ANOMALIES

This article analyses the scientific literature on the peculiarities of using various instrumental methods for the diagnosis of dentoalveolar anomalies. A significant prevalence of this pathology has been noted; over the past decade, their prevalence has varied from 4.74 to 45.1%. Particular attention should be paid to the early diagnosis of various types and forms of dentoalveolar anomalies, which significantly improves the results of their treatment. To establish the correct diagnosis, it is necessary to use modern examination methods. This review describes the instrumental research methods used to visualise this pathology, such as cone beam and multislice computed tomography, magnetic resonance imaging, positron emission tomography and its combination with computed tomography, ultrasound methods of research. Indications, peculiarities of application of each examination method in various dentoalveolar and facial diseases and their disadvantages are considered in detail.

Ultrasound may be preferred in cases where soft tissue and lymph node abnormalities are suspected, while cone beam computed tomography may be indicated in cases of maxillofacial trauma and maxillofacial bone abnormalities. In cases of tumour or infection in the maxillofacial area, multislice computed tomography is an effective examination method. To obtain better results in advanced cases, it is better to use magnetic resonance imaging, which can evaluate the terminal branches of nerves and the smallest details. In life-threatening conditions, a positron emission tomography scan can be used. Positron emission tomography significantly increases the possibility of detecting dentoalveolar anomalies, and the combination of this examination method with computed tomography reduces radiation exposure and allows for its wide use in paediatric practice. Thus, the use of modern instrumental examinations at an early stage of diagnosis of dentoalveolar anomalies allows for a quicker diagnosis and appropriate treatment.

Key words: instrumental diagnostic methods, dentoalveolar anomalies, children, diagnostics, prevalence, computed tomography, magnetic resonance imaging, positron emission tomography, ultrasound.

Постановка проблеми

У наш час у світі приблизно 7,8% людей страждають від серйозних стоматологічних захворювань, у тому числі біля 573 мільйонів дітей [1]. Ця проблема особливо виражена серед жителів слаборозвинених країн [2]. Стоматологічні хвороби несуть із собою багато як миттєвих, так і тривалих негативних та особистих дефектів. Вони можуть викликати біль, труднощі з прийомом їжі та порушення сну, що може серйозно перешкоджати фізичному розвитку людини [3, 4] і благополуччю її порожнини рота [5, 6]. У сучасному суспільстві, яке сформоване соціальними мережами, дітей і підлітків часто дражнять і знущаються над їхніми неправильними зубами і зовнішнім виглядом порожнини рота. Дослідження показують, що це може мати негативний вплив на розвиток соціальних навичок спілкування з іншими людьми, а також на емоційний розвиток, самооцінку та якість життя.

Причиною цих негативних проявів є, як правило, розвиток у дітей зубощелепних аномалій, які у поєднанні з скелетною дисгнатією та різними видами дискінезій щелепно-лицевої ділянки є дуже поширеними в усьому світі і зустрічаються майже у 50%. Так, у 2006 році близько 10,6% десятирічних дітей у Німеччині мали аномалії положення щелеп і зубів помірного ступеня, 29,4% - виражені аномалії і 1,4% - важкі порушення. За даними сучасного мета-аналізу, аномалії II і III класу зустрічаються у змішаному прикусі в Європі у 30 і 3% дітей відповідно, поперечні аномалії - у 36% (перехресний прикус, зміщення середньої лінії), а вертикальні аномалії - приблизно у 22% дітей, тоді як скупченість зубів - приблизно у 42% всіх дітей зі змішаним прикусом. Німецьке епідеміологічне дослідження показало, що фронтальний перехресний прикус постійних зубів зареєстрований у 3,4 і 5,1% дітей відповідно, хоча аномалії II класу зустрічаються набагато частіше, ніж аномалії III класу. Вважається, що дисгнатія та порушення прикусу пов'язані з різними стоматологічними та медичними станами. Наприклад, ризик виникнення стоматологічної травми при ортодонтичній аномалії II класу (збільшеному прикусі з висунутою нижньою щелепою) - збільшується в 2-3 рази [7].

Також, було проведено кілька досліджень поширеності різних зубних аномалій. У повідомленні Uslu et al. доведено, що 40,3% з 636 пацієнтів мали принаймні одну зубну аномалію, а серед ортодонтичних пацієнтів частота цього патологічного стану значно вища [8]. У дослідженні, яке проведене серед індійської популяції, 31,26% людей мали зубні аномалії [9]. А у північногрецькій популяції, 13,7% із 1239 досліджених рентгенограм пацієнтів стоматологічної школи Університету Аристотеля мали принаймні патологію одного зуба [10]. Надзвичайно високий рівень зубних аномалій був зафіксований у ортодонтичних пацієнтів; тому ортодонти повинні ретельно вивчати попередні записи щодо зубних аномалій, щоб включити їх у план лікування [8].

У дослідженнях, які проведені за останнє десятиліття, поширеність зубощелепних аномалій змінювалася від 4,74 до 45,1%[11, 12, 13, 14, 15]. Такі розбіжності, швидше всього, пов'язані з технікою вибірки, критеріями включення пацієнтів та дизайном дослідження.

Існують різні форми захворювань ротової порожнини, які можуть вражати губи, верхньощелепні кістки, піднебіння, дно рота та язик. Виникнення зубощелепних аномалій починається із закладки органів у плодів та процесів формування і прорізування зубів. Прорізування - це серія унікальних, складних подій, які пов'язані з переміщенням зародка зуба з місця його розвитку в альвеолярній крипті щелепи у функціональне положення в ротовій порожнині [16]. Будь-яка форма переривання цього процесу, наприклад, генетичні або екологічні причини, призводить до виникнення зубних аномалій [17]. Також багато з них можуть бути викликані неправильним розвитком ембріона або аномальним внутрішньоутробним розвитком, що перешкоджає нормальному росту плода. Ці вади розвитку зубів можуть бути генетично або екологічно індукованими під час морфо- або гістодиференціації в процесі розвитку зубів [18]. Більшість таких аномалій є безсимптомними, однак, вони викликають безліч клінічних ускладнень, наприклад, затримку або відсутність нормального початку прорізування зубів або їх стирання. Новонароджені, із-за виникнення зубощелепних аномалій, недоїдають через проблеми під час грудного вигодовування, у них в майбутньому може бути неестетичний зубний ряд, або оклюзійні порушення. Змінення язикового простору може призвести до утруднення мови та жування, болю в скронево-нижньощелепному суглобі. А треті моляри, як правило, є останніми зубами, що розвиваються, і при неналежному прорізуванні вони можуть стати патологічними. Їх захворювання спричиняють ряд запальних та інфекційних станів, можливо навіть, виникнення кіст і пухлин, а їх видалення супроводжується численними ускладненнями. Інші аномалії включають неправильний прикус і непропорційну оклюзійну силу, що призводить до пародонтальних проблем, руйнування зубів і, навіть, посилення карієсу [19, 20].

Однак, на особливу увагу заслуговує проведення ранньої діагностики різних видів і форм зубощелепних аномалій, що значно покращує результати їх лікування. Для встановлення вірного діагнозу необхідно застосовувати сучасні інструментальні методи обстеження. Тому для поліпшення знань про можливості проведення, покази, недоліки різних сучасних інструментальних методів дослідження зубощелепно-лицьової ділянки проведений даний огляд і аналіз наукової літератури.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. В даній статті проведений аналіз наукової літератури про роль і значення у діагностиці зубощелепних аномалій сучасних інструментальних рентгенологічних та ультразвукових методів, а також про показання, особливості проведення та недоліки конусно- променевої та мультиспіральної комп'ютерних томографій, магнітно- резонансної і позитронно-емісійної томографій, ультразвукових методів дослідження. Ці дані будуть цінними для покращання обстеження і безпеки пацієнтів із аномаліями зубощелепно-лицьової ділянки.

Метою статті було покращити знання про сучасні інструментальні методи дослідження зубощелепних аномалій шляхом проведення аналізу наукової літератури.

Виклад основного матеріалу

Для виявлення зубощелепно-лицевих уражень, особливо у дітей, найчастіше використовується магнітно-резонансна томографія (МРТ), яка не викликає радіаційного опромінення. Вона забезпечує якісне контрастування м'яких тканин та є чудовим візуальним дослідженням для сканування голови, хребта та суглобів, випадків остеомієліту, інфекцій м'яких тканин і пухлин щелеп [21, 22]. За допомогою даного обстеження можна прослідити хід кінцевих гілок трійчастого нерва, які лежать поблизу третіх молярів нижньої щелепи, а також виконати зображення деформованих зубів, пульпи, пульпарних каналів і кортикальної кістки в трьох вимірах, що є доволі корисним при виконанні ортодонтичного та хірургічного лікування у дітей та, за необхідності, його можна використовувати для проведення повторних зображень [22]. Однак, МРТ має кілька недоліків - вона дорога і її роздільна здатність нижча, ніж комп'ютерної томографії [23, 24].

Для візуалізації, як набутих так і вроджених зубощелепних аномалій у дітей також часто застосовується конусно-променева комп'ютерна томографія (КПКТ), яка розглядається як перша лінія діагностики. Вона використовує «імпульсний конічний або пірамідальний промінь рентгенівського випромінювання з проекцією на плоску панель». При цьому навколо ізоцентру відбувається одноразове обертання по круговій траєкторії, після чого виходить зображення [25]. Рівень радіаційного опромінення, який необхідний для проведення КПКТ, менший, ніж при мультиспіральній комп'ютерній томографії (МСКТ) [26], а невеликі зображення розміром від 4 см (ідеально для кількох зубів) до понад 20 см в діаметрі легко виконуються при її застосуванні.

Так як у багатьох пацієнтів спостерігається клаустрофобі, то у їхньому випадку КПКТ є найкращим варіантом [27, 28], оскільки вона відкрита і може бути виконана у двох позиціях вертикального положення людини (стоячи і сидячи). Основними недоліками даної комп'ютерної томографії є те, що при націлюванні на м'які тканини якість зображення не відповідає вимогам і дане обстеження може привоти до появи металевих артефактів [25]. Також при її застосуванні значно полегшується проведення 3D реконструкції [29]. КПКТ можна використовувати при хірургічних, ендодонтичних, імплантаційних та ортодонтичних випадках у зубощелепній ділянці, а також для діагностики щелепно-лицевої патології [30]. Крім того, за її допомогою можна планувати правильну постановку зубних імплантатів, проводити візуалізацію аномальних зубів, оцінку щелеп, вовчого піднебіння і обличчя, діагностику карієсу зубів, ендодонтичну діагностику та поширеність зубощелепно-лицевої травми [31].

Мультиспіральна комп'ютерна томографія (МСКТ) має віялоподібний промінь, а зображення отримують шляхом кількох обертань навколо пацієнта. Вони обертаються «спіральним рухом над осьовою площиною». Даний метод дослідження має менший час збору даних, що значно зменшує артефакти руху (які можуть виникати через дихання та ковтання), тому під час зображення м'яких тканин він надає чудову картину. Цей метод дослідження дозволяє використовувати контрастну речовину на основі йоду, яка може бути дуже корисною для визначення інфекції або пухлини в зубощелепно-лицевій ділянці [32]. Однак, і він має деякі недоліки: 1) не є економічно ефективним; 2) для його встановлення необхідний великий простір; 3) створює металеві артефакти [33]. У цьому випадку спеціалізовані пакети стоматологічного програмного забезпечення, надають «кілька панорамних зображень поперечного перерізу вздовж зубних дуг», з використанням методу «надутої щоки», що гарантує отримання детального зображення з підвищеною точністю [34]. Якщо порівнювати між собою обидві комп'ютерні томографії то встановлено, що дентальна конусно-променева є кращою, ніж мультиспіральна як у стоматологічному, так і в імплантаційному режимах, при цьому і якість її зображення є вищою [35]. Однак, роздільна здатність контрасту є гіршою у КПКТ у порівнянні з мультиспіральною. Отже, МСКТ можна використовувати для візуалізації м'яких тканин, а конусно-променеву - для дослідження щелепно-лицевих твердих тканин [36].

У науковій літературі описані дослідження, які вивчали можливості ядерної медицини для діагностики уражень щелепно-лицевої ділянки. Діагностична ядерна медицина має справу з 99mTc, який використовувався для виявлення скелетних метастазів у хворих з карциномою простати та сечового міхура. Такий же метод можна застосовувати для виявлення уражень скронево-нижньощелепного суглоба, випадків гіперплазії виростків, хвороби Педжета та кісткових трансплантатів. Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ) в поєднанні з комп'ютерною томографією є більш ефективніша, ніж будь-яке інше дослідження, оскільки зубощелепні аномалії можна розглядати з різних точок зору. Ефективне 3D-сканування, яке проводиться за допомогою програмного забезпечення та ефективність діагностики найдрібніших деталей зубощелепно-лицевої ділянки є причинами його все частішого використання. Однак, через високу вартість існує обмеження його використання [37]. Залежно від виду зубощелепних аномалій ПЕТ можна використовувати в поєднанні з комп'ютерною томографією або МРТ [38].

Хоча КПКТ традиційно обирали першою лінією діагностики зубощелепно- лицевих аномалій, потрібно не забувати про можливості застосування ультразвукового дослідження (УЗД). Це особливо важливо па м'ятати при обстеженні дітей, адже виконання комп'ютерної томографії пов'язано із радіаційним опроміненням. Саме через відсутність опромінення ультразвук є одним із найкращих методів дослідження в дитячій стоматології. Він ефективно візуалізує найдрібніші деталі поверхневої структури тканин у зубощелепно-лицьовій ділянці без впливу іонізуючого випромінювання. Однак, при його проведенні також виявлені деякі недоліки, суть яких полягає у меншій просторовій роздільній здатності та зменшення проникнення в структури, які наповнені газами, або у кістки. Переваги даного обстеження полягають у тому, що ультразвук є клінічно ефективним для визначення товщини м'язів, судин і м'яких тканин ділянки шиї та скронево- нижньощелепного суглобу, а також візуалізації судинних уражень, аномалій лімфатичних вузлів, та його можна використовувати для оцінки періапікальних уражень. Також УЗД є одним з найбільш доступних та економічно обгрунтованих методів обстеження [39, 40].

При порівнянні результатів обстеження проведених за допомогою звичайних рентгенограм, комп'ютерних томограм, МРТ та УЗД для виявлення сторонніх тіл у м'яких тканинах встановлено, що ультразвуковий метод є дуже ефективним з точки зору чутливості та специфічності [41]. Що стосується вибору дози опромінення, то стоматологи не повинні лишній раз піддавати пацієнтів небажаному опроміненню, особливо коли це стосується дітей. При цьому потрібно дотримуватися трьох принципів: 1) «Правильно обґрунтовувати методи обстеження». Тобто, рентгенографію слід робити лише тоді, коли немає іншого способу отримати відповідну інформацію. 2) «Обмеження використання досліджень», тобто необхідно уникати непотрібних і повторних обстежень. Так, застосування надзвичайно низьких доз опромінення можуть давати зображення, які не є діагностично корисними і при цьому потрібно виконувати повторні рентгенологічні обстеження. 3) «Оптимізація зображення», тобто необхідно завжди намагатися отримати рентгенографічне дослідження високої якості, використовуючи при цьому попередні два принципи. Так, наприклад, зниження дози при виконанні КПКТ можна досягти шляхом зменшення поля зору [42, 43]. У випадках зубощелепно-лицевої пухлини або виникнення інфекції МСКТ є ефективним методом обстеження. Також необхідно знати, що МРТ немає радіоактивного випромінювання, за його допомогою можна оцінити кінцеві гілки нервів і найдрібніші деталі, а ультразвукові методи мають ряд переваг, таких як низька вартість, доступність і відсутність радіаційного опромінення. ПЕТ значно підвищує можливість виявлення зубощелепних аномалій. Поєднання використання даного методу обстеження разом з ком'ютерною томографією дозволяє зменшити радіаційне опромінення та дозволяє її широко використовувати у педіатричній практиці.

Однак, тільки від лікаря-клініциста залежить призначення обстеження у кожному конкретному випадку відповідно до його підозри на наявність у пацієнта захворювання [18, 44]. Як обстеження першої лінії, ультразвуку може бути відданна перевага у випадках, коли є підозра на аномалії м'яких тканин і лімфатичних вузлів, тоді як у випадках щелепно-лицевої травми та аномалій щелепно-лицьових кісток може бути призначена КПКТ. Для отримання кращих результатів і в запущених випадках краще використовувати МРТ, а при загрозливих для життя станах може бути використане ПЕТ-сканування [45, 46].

Висновок

Результати аналізу наукової літератури дозволяють зробити висновок, що зубощелепні аномалії є доволі поширеними захворюваннями. Застосування сучасних інструментальних досліджень на ранньому етапі діагностики зубощелепних аномалій дозволяє доволі швидко уточнити діагноз та провести відповідне адекватне лікування, що приводить до одужання пацієнтів та покращення якості їх життя.

Література

1. Vos T. Global, Regional, and National Prevalence, Incidence, and Disability-Adjusted Life Years for Oral Conditions for 195 Countries, 1990-2015: A Systematic Analysis for the Global Burden of Diseases, Injuries, and Risk Factors. J. Dent. Res. 2017;96:380-7. DOI: 10.1177/0022034517693566.

2. Colak H, Dulgergil CT, Dalli M, Hamidi MM. Early childhood caries update: A review of causes, diagnoses, and treatments. J. Nat. Sci. Biol. Med. 2013;4:29-38. DOI: 10.4103/09769668.107257.

3. Alkarimi HA, Watt RG, Pikhart H, Sheiham A, Tsakos G. Dental Caries and Growth in School-Age Children. Pediatrics. 2014;133:616-623. DOI: 10.1542/peds.2013-0846.

4. Mishu MP, Tsakos G, Heilmann A, Watt RG. Dental caries and anthropometric measures in a sample of 5- to 9-year-old children in Dhaka, Bangladesh. Community Dent. Oral Epidemiol. 2018;46:449-56. DOI: 10.1111/cdoe.12412.

5. Abanto J, Carvalho TS, Mendes FM, Wanderley MT, Bonecker M, Raggio DP. Impact of oral diseases and disorders on oral health-related quality of life of preschool children. Community Dent. Oral Epidemiol. 2011;39:105-14. DOI: 10.1111/j.1600-0528.2010.00580.x.

6. Gomes MC, Pinto-Sarmento TA, Costa E, Martins CC, Granville-Garcia AF, Paiva SM. Impact of oral health conditions on the quality of life of preschool children and their families: A cross-sectional study. Health Qual. Life Outcomes. 2014;12:55. DOI: 10.1186/1477-7525-12-55.

7. Ideale Behandlungszeitpunkte kieferorthopadischer Anomalien (AWMF-Registernummer: 083-038.

8. Uslu O, Akcam MO, Evirgen S, Cebeci I. Prevalence of dental anomalies in various malocclusions. Am J Orthod Dentofacial Orthop. 2009;135:328-35. DOI: 10.1016/j.ajodo.2007.03.030.

9. Gupta SK, Saxena P, Jain S, Jain D. Prevalence and distribution of selected developmental dental anomalies in an Indian population. J Oral Sci. 2011;53:231-8. DOI: 10.2334/josnusd. 53.231.

10. Fardi A, Kondylidou-Sidira A, Bachour Z, Parisis N, Tsirlis A. Incidence of impacted and supernumerary teeth-a radiographic study in a North Greek population. Med Oral. 2011;16:56-61. DOI: 10.4317/medoral.16.e56.

11. Aren G, Guven Y, Tolgay CG, Ozcan І, Bayar OF, Kose TE, et al. The prevalence of dental anomalies in a Turkish population. J Istanbul Univ Fac Dent. 2015;49:23-8. DOI: 10.17096/jiufd.86392.

12. Khan SQ, Ashraf B, Khan NQ. Prevalence of dental anomalies among orthodontic patients. Pak Oral Dent J. 2015;35:224-74.

13. Haugland L, Storesund T, Vandevska-Radunovic V. Prevalence of Dental Anomalies in Norwegian School Children. Open J Stomatol. 2013;03:329-33. DOI: 10.4236/ojst.2013.36055.

14. Shokri A, Poorolajal J, Khajeh S, Faramarzi F, Kahnamoui HM. Prevalence of dental anomalies among 7- to 35-year-old people in Hamadan, Iran in 2012-2013 as observed using panoramic radiographs. Imaging Sci Dent. 2014;44:7-13. DOI: 10.5624/isd.2014.44.1.7.

15. Vani NV, Saleh SM, Tubaigy FM, Idris AM. Prevalence of developmental dental anomalies among adult population of Jazan, Saudi Arabia. Saudi J Dent Res. 2016;7:29-33. DOI: 10.1016/j .sj dr.2015.03.003.

16. Berkovitz BK, Holland GR, Moxham BJ. Development of the dentitions. In: Berkovitz BK, Holland GR, Moxham BJ, editors. Oral anatomy, embryology, and histology. 4th ed. Edinburgh: Mosby; 2009. p. 358.

17. Al-Jabaa AH, Aldrees AM. Prevalence of Dental Anomalies in Saudi Orthodontic Patients. J Contemp Dent Pract. 2013;14:724-30.

18. Jaya R, Sundaresan R, Kumar M, Srinivasan R. A rare case of dilated invaginated odontome with talon cusp in a permanent maxillary central incisor diagnosed by cone beam computed tomography. Imaging Sci. Dent. 2013;43:209-13. DOI: 10.5624/isd.2013.43.3.209.

19. Morinaga K., Aida N., Asai T., Tezen C., Ide Y., Nakagawa K. Dens evaginatus on occlusal surface of maxillary second molar: A case report.Bull. Tokyo Dent. Coll. 2010;5:165-8. DOI: 10.2209/tdcpublication.51.165.

20. Groselj M, Jan J. Molar incisor hypomineralisation and dental caries among children in Slovenia. Eur. J. Paediatr. Dent. 2013;14:241-5.

21. Mardini S, Gohel A. Imaging of odontogenic infections. Radiol. Clin. N. Am. 2018;56:31-44. DOI: 10.1016/j.rcl.2017.08.003.

22. Demirturk Kocasarac H, Geha H, Gaalaas LR. MRI for dental applications. Dent. Clin. N. Am. 2018;62:467-480. DOI: 10.1016/j.cden.2018.03.006.

23. Portelli M, Militi A, Lo Giudice A, Lo Giudice R, Rustico L, Fastuca R, et al. 3D Assessment of Endodontic Lesions with a Low-Dose CBCT Protocol. Dent. J. 2020;8:51. DOI: 10.3390/dj8020051.

24. Tymofiyeva O, Peter C, Rottner K, During M, Jakob PM, Richte EJ. Diagnosis of Dental Abnormalities in Children Using 3-Dimensional Magnetic Resonance Imaging. dentoalveolar surgery. J. Oral Maxillofac. Surg. 2013;71:1159-69. DOI: 10.1016/j.joms.2013.02.014.

25. Nasseh I., Al-Rawi W. Cone beam computed tomography. Dent. Clin. N. Am. 2018;62:361-91. DOI: 10.1016/j.cden.2018.03.002.

26. Nardi C, Talamonti C, Pallotta S, Saletti P, Calistri L, Cordopatri C, Colagrande S. Head and neck effective dose and quantitative assessment of image quality: A study to compare cone beam CT and multislice spiral CT. Dentomaxillofac. Radiol. 2017;46:20170030. DOI: 10.1259/dmfr.20170030.

27. Temilola DO, Folayan MO, Fatusi1 O, Chukwumah NM, Onyejaka N, Oziegbe E, et al. The prevalence, pattern and clinical presentation of developmental dental hard-tissue anomalies in children with primary and mix dentition from Ile-Ife, Nigeria. BMC Oral Health. 2014;14:125. DOI: 10.1186/1472-6831-14-125.

28. Schulze RK, Drage NA. Cone-beam computed tomography and its applications in dental and maxillofacial radiology. Clin. Radiol. 2020;75:647-57. DOI: 10.1016/j.crad.2020.04.006.

29. Miracle AC, Mukherji SK. Conebeam CT of the head and neck, part 1: Physical principles. Am. J. Neuroradiol. 2009;30:1088-95. DOI: 10.3174/ajnr.A1653.

30. Elluru V, Elluru SV. Cone beam computed tomography: Basics and applications in dentistry. J. Istanb. Univ. Fac. Dent. 2017;51:102-21. DOI: 10.17096/jiufd.00289.

31. Aldhuwayhi S, Bhardwaj A, DeebanYA, Bhardwaj SS, Alammari RB, Alzunaydi A. A Narrative Review on Current Diagnostic Imaging Tools for Dentomaxillofacial Abnormalities in Children. Children (Basel). 2022;9(5):621. DOI: 10.3390/children9050621.

32. Gohel A, Oda M, Katkar AS, Sakai O. Multidetector row computed tomography in maxillofacial imaging. Dent. Clin. N. Am. 2018;62:453-65. DOI: 10.1016/j.cden.2018.03.005.

33. Chindasombatjaroen J, Kakimoto N, Murakami S. Quantitative analysis of metallic artifacts caused by dental metals: Comparison of cone-beam and multi-detector row CT scanners. Oral Radiol. 2011;27:114-20. DOI: 10.1007/s11282-011-0071-z.

34. Weissman JL, Carrau RL. “Puffed-cheek” CT improves evaluation of the oral cavity. Am. J. Neuroradiol. 2001;22:741-44.

35. Yoshida Y., Tokumori K., Okamura K., Yoshiura K. Comparison of a dental cone beam CT with a multi-detector row CT on effective doses and physical image quality. Nihon Hoshasen Gijutsu Gakkai Zasshi. 2011;67:25-31. DOI: 10.6009/jjrt.67.25.

36. Shaabaninejad H., Sari A., Mobinizadeh M.R., Rafiei S., Sari A.M., Safi Y. The Efficacy of CBCT for Diagnosis and Treatment of Oral and Maxillofacial Disorders: A Systematic Review. J. Islamic Dent. Assoc. Iran. 2014;25:292-302.

37. Gordin A, Golz A, Keidar Z, Daitzchman M, Bar-Shalom R, Israel O. The role of FDGPET/CT imaging in head and neck malignant conditions: Impact on diagnostic accuracy and patient care. Otolaryngol. Head Neck Surg. 2007;137:130-7. dOi: 10.1016/j.otohns.2007.02.001.

38. Roh JL, Yeo NK, Kim JS, Lee JH, Cho KJ, Choi SH, et al. Utility of 2-[18F] fluoro-2- deoxy-D-glucose positron emission tomography and positron emission tomography/computed tomography imaging in the preoperative staging of head and neck squamous cell carcinoma. Oral Oncol. 2007;43:887-93. DOI: 10.1016/j.oraloncology.2006.10.011.

39. Sharma S, Rasila D, Singh M, Mohan M. Ultrasound as a diagnostic boon in Dentistry a review. Inter. J. Sci. Study. 2014;2:70-6.

40. Evirgen §, Kamburoglu K. Review on the applications of ultrasonography in dentomaxillofacial region. World J. Radiol. 2016;8:50-8. DOI: 10.4329/wjr.v8.i1.50.

41. Tikku AP, Kumar S, Loomba K, Chandra A, Verma P, Aggarwal R. Use of ultrasound, color Doppler imaging and radiography to monitor periapical healing after endodontic surgery. J. Oral Sci. 2010;52:411-16. DOI: 10.2334/josnusd.52.411.

42. Bhardwaj SS, Alghamdi S, Almulhim B, Alassaf A, Almalki A, Bhardwaj A, Alzunaydi A. CBCT in Pediatric Dentistry: Awareness and Knowledge of Its Correct Use in Saudi Arabia. Appl. Sci. 2022;12:335. DOI: 10.3390/app12010335.

43. Jacobs R, Salmon B, Codari M, Hassan B, Bornstein MM. Cone beam computed tomography in implant dentistry: Recommendations for clinical use. BMC Oral Health. 2018; 18:88. DOI: 10.1186/s12903-018-0523-5.

44. Hayashi T. Application of ultrasonography in dentistry. Jpn. Dent. Sci. Rev. 2012;48:5-13. DOI: 10.1016/j .jdsr.2011.05.001.

45. Scarfe WC, Toghyani S, Azevedo B. Imaging of benign odontogenic lesions. Radiol. Clin. N. Am. 2018;56:45-6. DOI: 10.1016/j.rcl.2017.08.004.

46. Cantarella D, Savio G, Grigolato L, Zanata P, Berveglieri C, Lo Giudice A, et al. A New Methodology for the Digital Planning of Micro-Implant-Supported Maxillary Skeletal Expansion. Med. Devices Evid. Res.2020;13:93-106. DOI: 10.2147/MDER.S247751.

Размещено на Allbest.ru