Динамічна характеристика соціальної взаємодії та особливостей психосоціальної адаптації серед пацієнтів з негативними симптомами при шизофренії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальне некомерційне підприємство «Клінічна лікарня "Психіатрія"»

Динамічна характеристика соціальної взаємодії та особливостей психосоціальної адаптації серед пацієнтів з негативними симптомами при шизофренії

Кушнір Юрій Анатолійович кандидат медичних наук, завідувач відділенням

Київ

Анотація

Вивчення соціальної взаємодії та психосоціальної адаптації у пацієнтів з негативною симптоматикою при шизофренії включало в себе аналіз стану соціальної ангедонії, здатності до адаптації та соціального функціонування, схильності до соціального уникнення, тривоги у міжособистісних ситуаціях та типових способів відношення пацієнтів з негативними симптомами при шизофренії до оточуючих. Усього в досліджені прийняли участь 252 пацієнта з негативною симптоматикою при шизофренії: 83 пацієнта з першим психотичним епізодом, 88 пацієнтів з шизофренією в стані загострення та 81 пацієнт з шизофренією у стані ремісії. Доведено, що у пацієнтів з негативною симптоматикою при первинному епізоді шизофренії був встановлений високий рівень соціальної ангедонії і соціальної тривожності; знижений та обмежений рівні психосоціальної адаптації; порушення психосоціальної адаптації у сферах проведення дозвілля, суспільного життя, міжособистісних стосунків та інтересу до пізнання навколишнього; низьке бажання емоційно близьких стосунків та низькі очікування їх від оточуючих; високе прагнення уникнення відповідальності; виражена потреба в залежності від оточуючих та наявність високих показників включення у спілкування. У пацієнтів з негативною симптоматикою при загостренні шизофренії був встановлений помірний рівень соціальної ангедонії; високий рівень соціальної тривожності; знижений та низький рівні психосоціальної адаптації; порушення психосоціальної адаптації у сферах міжособистісних стосунків, сімейних відносин, життєдіяльності та працездатності, грошей та фінансів; низьке бажання контактів з оточуючими та емоційно близьких стосунків; прагнення уникнення відповідальності; низькі очікування від оточуючих щодо спілкування та емоційно близьких стосунків; виражена потреба в незалежності від оточуючих. У пацієнтів з негативною симптоматикою при ремісії шизофренії був встановлений високий та помірний рівень соціальної ангедонії; помірний рівень соціальної тривожності; вираженість соціального уникнення; низький рівень психосоціальної адаптації; порушення психосоціальної адаптації у сферах міжособистісних стосунків, сімейних відносин, суспільного життя, інтересу до навколишнього та проведення дозвілля; низьке бажання контактів з оточуючими та емоційно близьких стосунків; виражене прагнення уникнення відповідальності; низькі очікування від оточуючих щодо спілкування та емоційно близьких стосунків; виражена потреба в залежності від оточуючих. Отримані дані можуть бути використані для удосконалення психокорекційних заходів щодо покращення психосоціальної адаптації серед пацієнтів з негативними симптомами при шизофренії.

Ключові слова: хворі на шизофренію, негативні симптоми, соціальна взаємодія, психосоціальна адаптація, перший психотичний епізод, шизофренія у стані загострення, шизофренія у стані ремісії.

Abstract

Kushnir Yurii Anatoliyovych MD, PhD, Head of Department, Municipal Non-Profit Enterprise «Clinical Hospital "Psykhiatriia"», Kiev,

DYNAMIC CHARACTERISTICS OF SOCIAL INTERACTION AND FEATURES OF PSYCHOSOCIAL ADAPTATION AMONG PATIENTS WITH NEGATIVE SYMPTOMS IN SCHIZOPHRENIA

The study of social interaction and psychosocial adaptation in patients with negative symptoms in schizophrenia included an analysis of the state of social anhedonia, the ability to adapt and social functioning, a tendency to social avoidance, anxiety in interpersonal situations, and typical ways of relating patients with negative symptoms in schizophrenia to others. A total of 252 patients with negative symptoms of schizophrenia participated in the study: 83 patients with a first psychotic episode, 88 patients with schizophrenia in a state of exacerbation, and 81 patients with schizophrenia in a state of remission. It has been proven that in patients with negative symptoms during the primary episode of schizophrenia, a high level of social anhedonia and social anxiety was established; reduced and limited levels of psychosocial adaptation; violation of psychosocial adaptation in the areas of leisure, social life, interpersonal relationships and interest in learning about the environment; low desire for emotionally close relationships and low expectations of them from others; high desire to avoid responsibility; a pronounced need to depend on others and the presence of high rates of inclusion in communication. A moderate level of social anhedonia was established in patients with negative symptoms during an exacerbation of schizophrenia; high level of social anxiety; reduced and low levels of psychosocial adaptation; violation of psychosocial adaptation in the spheres of interpersonal relations, family relations, vitality and working capacity, money and finances; low desire for contacts with others and emotionally close relationships; the desire to avoid responsibility; low expectations from others regarding communication and emotionally close relationships; expressed need for independence from others. High and moderate levels of social anhedonia were found in patients with negative symptoms in remission of schizophrenia; moderate level of social anxiety; severity of social avoidance; low level of psychosocial adaptation; violation of psychosocial adaptation in the spheres of interpersonal relations, family relations, social life, interest in the environment and leisure activities; low desire for contacts with others and emotionally close relationships; expressed desire to avoid responsibility; low expectations from others regarding communication and emotionally close relationships; expressed need to depend on others. The obtained data can be used to improve psychocorrective measures to improve psychosocial adaptation among patients with negative symptoms in schizophrenia.

Keywords: patients with schizophrenia, negative symptoms, social interaction, psychosocial adaptation, first psychotic episode, schizophrenia in a state of exacerbation, schizophrenia in a state of remission

Вступ

Постановка проблеми. Вивчення шизофренії в даний час залишається однією з найбільш актуальних проблем клінічної психіатрії. Це обумовлено наявністю не вирішених до теперішнього часу питань щодо її типології, усунення негативних наслідків хвороби та розробки ефективних методів фармакотерапії та психокорекції [1,5,13]. Будучи хронічним прогредієнтним захворюванням, шизофренія часто призводить до непрацездатності, що визначає високі витрати суспільства не тільки на її безпосереднє лікування, а й на соціальний захист, підтримку та реабілітацію [2,8]. Прямі і непрямі втрати, пов'язані з лікуванням, психосоціальною реабілітацією, тимчасовою та стійкою втратою працездатності хворих на шизофренію становлять більшу частину бюджету психіатричних служб економічно розвинених країн. Значні втрати суспільства асоційовані із соціальною дезадаптацією, порушеннями в макро- та мікросоціальному функціонуванні, протиправними діями хворих на шизофренію, відносяться до непрямих витрат, що перевищують економічні втрати при будь-якій іншій психічній патології [10].

Одним із ключових аспектів прогнозу шизофренії є можливість впливу на зміни в особистісній сфері, що стосується емоційних, вольових та асоціативних процесів, а також соціального функціонування [3,9]. Будучи основою негативного синдрому, ці зміни є найбільш важко коригуються і лягають важким тягарем на самого хворого, його родину, охорону здоров'я та соціальні служби [11,13].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Шизофренія з переважанням негативних порушень у клінічній картині виступає об'єктом великої кількості сучасних досліджень. Зокрема, згідно з сучасними даними, кількість статей, присвячених негативній симптоматиці при шизофренії, зросла з 5 % у 1980 р. до 20% у 2012 р. [8,10]. Проблеми щодо даної проблематики зумовлені відсутністю чіткого, несуперечливого розуміння як концепції негативних розладів загалом, і окремих її компонентів [6,12]. Незважаючи на появу нових поколінь антипсихотичних препаратів, кількість одужань та тривалих ремісій у пацієнтів з негативними симптомами (НС) при шизофренії практично не збільшується, а комплекс проблем, пов'язаний із небажаними явищами внаслідок лікарського лікування, не зменшується [4,7]. Проблема діагностики НС при шизофренії, оцінки їх ролі та впливу на перебіг та прогноз захворювання залишається високо актуальною та потребує ретельного вивчення. Розуміння особливостей соціальної взаємодії та психосоціальної адаптації на різних етапах захворювання у пацієнтів з НС при шизофренії виступає важною ланкою у покращенні діагностики та лікуванні НС при шизофренії.

Мета статті - визначити особливості динаміки соціальної взаємодії та психосоціальної адаптації на різних етапах захворювання у пацієнтів з НС при шизофренії для покращення діагностики та лікування негативної симптоматики при шизофренії.

Методи та об'єкт дослідження. Усього в досліджені прийняли участь 252 пацієнта з негативною симптоматикою при шизофренії: 83 пацієнта з першим психотичним епізодом (І група), 88 пацієнтів з шизофренією в стані загострення (ІІ група) та 81 пацієнт з шизофренією у стані ремісії (ІІІ група). Пацієнтам була надана повна інформація про дослідження, згідно з принципами Гельсінкської декларації прав людини, Конвенцією Ради Європи про права людини і біомедицину, відповідними законами України та міжнародними актами та було запропоновано підписати інформовану згоду на участь у дослідженні, яка була затверджена етичною комісією. Серед усіх обстежених пацієнтів з НС при шизофренії переважали особи жіночої статі (59 % із 252). В І групі переважали особи 20-29 років (67 % із 83, р=0,0001), у ІІ групі - 30-49 років (87 % із 88, р=0,049) %, в ІІІ групі - 30-39 років (41 % із 81) та 50-60 років (26 % із 81, р=0,0001). Серед пацієнтів І групи переважали особи з середньою освітою (32 % із 83, р=0,028), у ІІ та ІІІ груп - зі спеціальною середньою освітою (34 % із 88, р=0,048 та 58 % із 81, р=0,0001 відповідно). В І групі переважали неодружені особи (76 % із 88, р=0,0001), а у ІІ та ІІІ - розлучені особи (52 % із 88, р=0,0001 та 58 % із 81, р=0,0001 відповідно).

Вивчення соціальної взаємодії та психосоціальної адаптації у пацієнтів з негативною симптоматикою при шизофренії включало в себе аналіз стану соціальної ангедонії, здатності до адаптації та соціального функціонування, схильності до соціального уникнення, тривоги у міжособистісних ситуаціях та типових способів відношення пацієнтів з НС при шизофренії до оточуючих. Для дослідження особливостей соціальної взаємодії у пацієнтів з НС при шизофренії використовувався комплекс методів дослідження: психометричний (Шкала соціальної ангедонії (RSAS), Методика визначення здатності до психосоціальної адаптації (EAPS), Шкала соціального уникнення та дистресу (SADS)), психодіагностичний (Опитувальник міжособистісних відносин (FIRO-B)) та статистичний. Статистична обробка даних застосовувалась для визначення середніх величин кількісних параметрів, їхніх стандартних помилок (у форматі М ± m), достовірності відмінностей (t-критерій Ст'юдента, точний метод Фішера і кутове перетворення Фішера). Для кожної градації діагностичного критерію визначався її внесок у постановку діагнозу: розраховувалась міра інформативності Кульбака (МІ) та обчислювалися діагностичні (прогностичні) коефіцієнти (ДК) [14]. Статистична обробка результатів проводилась за допомогою Excel-2010 та STATISTICA 6.1.

Виклад основного матеріалу

Оцінка соціальної ангедонії серед пацієнтів з НС при шизофренії у динаміці захворювання продемонструвала, що у більшості пацієнтів І групи визначався високий рівень соціальної ангедонії (83,13 ± 4,16) %, у 14,46 % пацієнтів був встановлений помірний рівень, а у 2,41 % осіб - низький рівень соціальної ангедонії (Рис.1). В ІІ групі у більшості пацієнтів був встановлений помірний рівень (64,77 ± 4,42) %, у 31,82 % пацієнтів був зафіксований високий рівень та у 3,41 % осіб - низький рівень соціальної ангедонії. В ІІІ групі у більшості пацієнтів визначався високий рівень соціальної ангедонії (56,79 ± 4,67) %, у 35,80 % - помірний та у 7,41 % - низький рівень соціальної ангедонії. Статистичний аналіз дозволив довести, що осіб з високим рівнем соціальної ангедонії було більше в І групі (83,13 %) у порівнянні з ІІ (31,82 %, р = 0,0001, ДК = 4,17, МІ = 1,07) та ІІІ групами (56,79 %, р = 0,0001, ДК = 1,65, МІ = 0,22), у той час коли в ІІ та ІІІ було більше пацієнтів з помірним рівнем соціальної ангедонії (64,77 %, р = 0,0001, ДК = 6,51, МІ = 1,64 та 35,80 %, р = 0,001, ДК = 3,94, МІ = 0,42 відповідно). Також було встановлено, що пацієнти з загостренням шизофренії відрізнялись від пацієнтів з ремісією шизофренії переважанням осіб з помірним рівнем соціальної ангедонії (64,77 %, р = 0,0001, ДК = 2,57, МІ = 0,37), у той час коли в групі пацієнтів з ремісією шизофренії було більше осіб з високим рівнем соціальної ангедонії (56,79 %, р = 0,0005, ДК = 2,52, МІ = 0,31).

Рис.1 Рівень соціальної ангедонії у пацієнтів з НС при шизофренії (за даними шкали RSAS)

Рис.2 Характеристика соціального уникнення та дистресу у пацієнтів з НС при шизофренії (за даними шкали SADS)

Для виміру схильності до соціального уникнення, тривоги у міжособистісних ситуаціях використовувалась шкала соціального уникнення та дистресу (SADS) (Рис.2). Як видно з рисунку 2, загальний рівень соціальної тривожності в І групі складав 79,75 %, у ІІ групі - 88,73 % та в ІІІ групі 68,65 %. Тобто найбільший рівень соціальної тривожності був зафіксований в групах хворих з загостренням шизофренії та при первинному психотичному епізоді, у той час коли у хворих на шизофренію в стані ремісії рівень соціальної тривожності був нижчим (68,65 %, р < 0,021). Аналіз складових соціальної тривоги дозволив визначити, що у пацієнтів І та ІІ груп вагомий внесок в наявність соціальної тривоги належав вираженій соціальній ангедонії (59,19 % та 57,21 % відповідно), а соціальне уникнення було виражене на 20,94 % та 17,11 % відповідно. Натомість в ІІІ групі помірні показники соціальної тривоги були обумовлені наявністю соціальної ангедонії (53,84 ± 0,91) % та соціального уникнення (28,45 ± 1,09) %. При цьому було доведено, що рівень соціального уникнення був вищим в ІІІ групі, ніж у пацієнтів з шизофренією у стані загострення (р = 0,037).

Оцінка здатності до адаптації пацієнтів із НС при шизофренії використовувалась шкала EAPS (Табл.1). З таблиці 1 видно, що у пацієнтів І групи у 42,17 % осіб була зафіксована знижена здатність до психосоціальної адаптації, у 25,30 % осіб - обмежена здатність, у 18,07 % пацієнтів здатність до психосоціальної адаптації була помірною, а у 8,43 % хворих - низькою. Серед пацієнтів ІІ у 14,77 % була зафіксована обмежена здатність до адаптації, у 31,82 % пацієнтів була встановлена знижена, у 21,59 % - низька та у 19,32 % - дуже низька здатність до психосоціальної адаптації. У значної кількості пацієнтів ІІІ групи був зафіксований низький рівень соціально-психологічної адаптації (30,86 ± 3,21) %, у 13,58 % - дуже низький рівень, у 29,63 % пацієнтів була зафіксована знижена здатність до психосоціальної адаптації та у 16,05 % - обмежена здатність до адаптації.

Математичне порівняння груп дозволило довести, що в І групі хворих з НС при шизофренії було більше осіб з помірною (18,07 %, р = 0,008, ДК = 5,03, МІ = 0,31 та р = 0,006, ДК = 5,63, МІ = 0,37 відповідно), обмеженою (25,30 %, р = 0,035, ДК = 2,34, МІ = 0,12 та р = 0,053, ДК = 1,98, МІ = 0,09 відповідно) та зниженою (42,17 %, р = 0,047, ДК = 1,22, МІ = 0,06 та р = 0,032, ДК = 1,53, МІ = 0,10 відповідно) здатністю психосоціальної адаптації, у той час коли в ІІ та ІІІ групах пацієнтів було більше осіб з низькою (21,59 %, р = 0,009, ДК = 4,08, МІ = 0,27 та 30,86 % р = 0,0001, ДК = 5,63, МІ = 0,63 відповідно) та дуже низькою (19,32 %, р = 0,0002, ДК = 9,04, МІ = 0,76 та 13,58 %, р = 0,006, ДК = 7,51, МІ = 0,42 відповідно) здатністю психосоціальної адаптації. шизофренія соціальний ангедонія

Таблиця 1 Рівень психосоціальної адаптації у пацієнтів з НС . при шизофренії

Детальний аналіз сфер психосоціальної адаптації дозволив визначити, що у всіх групах хворих реєструвався низький рівень функціонування та можливостей психосоціальної адаптації у різних сферах. Найбільш порушеними сферами у пацієнтів І групи були «проведення дозвілля» (2,17 ± 1,33), «суспільне та соціальне життя» (2,67 ± 0,92), «міжособистісні стосунки» (3,11 ± 0,48), та «інтерес до пізнання навколишньої інформації» (3,84 ± 1,48) (Рис.3).

Рис. 3 Середньогруповий рівень адаптації та функціонування у різних соціальних сферах у пацієнтів з НС при шизофренії

В ІІ групі відмічалось зниження соціальної адаптації у сферах міжособистісних та сімейних стосунків (2,19 ± 1,18 та 2,37 ± 1,09 балів відповідно), життєдіяльності та працездатності (3,67 ± 1,65) та у сфері грошей та фінансів (3,89 ± 1,46). В ІІІ групі були визначені найбільші порушення соціальної адаптації у сферах міжособистісних та сімейних стосунків (1,03 ± 0,47 та 2,94 ± 1,68 балів відповідно), суспільного та соціального життя (2,11 ± 1,12), інтересу до пізнання навколишньої інформації (2,78 ± 1,06), проведення дозвілля» (3,45 ± 1,14) та у сфері дружніх взаємин (3,39 ± 1,82).

Порівняльний аналіз показників соціальної адаптації між групами продемонстрував, що у пацієнти І групи відрізнялись більш вираженими порушеннями у сфері проведення дозвілля (2,17 балів, р < 0,036) та більшою адаптацією у сфері сімейних відносин (4,01 балів, р < 0,032), грошей і фінансів (6,24 балів, р < 0,018) у порівнянні з ІІ та ІІІ групами. Пацієнти ІІ групи відрізнялись більшою адаптацією у сферах дружніх стосунків (5,82 балів, р < 0,039), суспільного життя (4,17 балів, р < 0,029), більшим інтересом до пізнання навколишньої інформації (4,98 балів, р < 0,012) та адаптацією до умов життя (6,57 балів, р < 0,028). Пацієнти ІІІ групи відрізнялись більш вираженим порушенням у сфері міжособистісних стосунків (1,03 балів, р < 0,026) та більшою адаптацією у сфері життєдіяльності та працездатності (5,11 балів, р < 0,032).

Аналіз типових способів відношення пацієнтів з НС при шизофренії до людей здійснювався за допомогою опитувальника міжособистісних відносин (FIRO-B), результати якого представлені на рисунку 4.

Рис. 4 Особливості міжособистісної поведінки хворих з НС при шизофренії

У пацієнтів І групи відмічались низькі показники афекту (1,02 ± 0,27), контролю (2,44 ± 0,63) та включення (3,65 ± 0,75) у напрямку від суб'єкта до інших людей, що проявлялось в не бажанні брати на себе відповідальність, відсутності прагнення бути в близьких стосунках з оточуючими та схильності уникати контактів. У пацієнтів ІІ групи у напрямку від суб'єкта до інших людей були визначені низькі показники афекту (1,26 ± 0,43), включення (2,24 ± 0,87) та контролю (3,21 ± 1,08), що виражалось в наявності відчуття дискомфорту в оточенні людей, схильності до обмеження контактів, відсутності бажання до становлення емоційно близьких стосунків та відсутності потреби контролювати та впливати на оточуючих. В ІІІ групі у напрямку від суб'єкта до інших людей також відмічались низькі показники афекту (1,11 ± 0,27), контролю (2,03 ± 1,02) та включення (1,13 ± 0,65). Попри те, що у всіх пацієнтів з НС були встановлені низькі показники міжособистісних намірів, були визначені статистично значущі розбіжності: у пацієнтів І групи потреба включення була вищою (3,65 балів) за пацієнтів ІІ та ІІІ груп (2,24 балів, р = 0,031 та 1,13 балів, р = 0,002 відповідно), а у пацієнтів ІІ групи потреба у контролі була вищою (3,21 балів) за хворих ІІІ групи (2,03 балів, р = 0,028).

У напрямку очікувань від оточуючих у пацієнтів І групи визначались низькі показники включення та афекту (3,87 ± 1,25 та 3,15 ± 1,21 балів відповідно) та високі показники контролю (7,76 ± 3,17), що виражалось у відсутності поведінки, спрямованої на пошуки контактів, на прагнення належати до спільнот, відсутності бажання від оточуючих емоційних стосунків та наявності вираженої потреби пацієнтів в залежності, в очікуванні контролю та керівництва з боку оточуючих.

У пацієнтів ІІ групи у напрямку від інших людей до суб'єкта відмічались низькі показники включення (1,47 ± 0,39), контролю (2,56 ± 0,79) та афекту (2,54 ± 0,65), що проявлялось у відсутності очікувань від оточуючих встановлення близьких контактів, активності щодо спілкування та не прийняття від оточуючих контролю над собою. В ІІІ групі пацієнтів з НС при шизофренії спостерігалась схожа тенденція з І групою: у напрямку від інших людей до суб'єкта були зафіксовані низькі показники включення та афекту (2,01 ± 0,88 та 3,39 ± 1,62 балів відповідно) та високі показники контролю (8,13 ± 3,46). Статистичний аналіз дозволив визначити, що у пацієнтів І групи очікування від оточуючих щодо спілкування були вищими (3,87 балів) за пацієнтів ІІ групи та ІІІ групи (1,47 балів, р = 0,001 та 2,01 балів, р = 0,025 відповідно), а також у пацієнти І та ІІІ груп мали виражену потребу в залежності і в очікуванні контролю з боку оточуючих (7,76 балів, р = 0,0001 та 8,13 балів, р = 0,0001 відповідно), у той час коли пацієнти ІІ групи не схильні були приймати контроль оточуючих над собою (2,56 балів, р = 0,0001).

Висновки

Проведений аналіз динамічних характеристик соціальної взаємодії серед пацієнтів з НС при шизофренії, в результаті якого було визначені типові особливості, характерні для пацієнтів з первинним епізодом, з загостренням стану та у стані ремісії.

У пацієнтів з НС при первинному епізоді шизофренії був встановлений: високий рівень соціальної ангедонії (83,13 %, р = 0,0001) і соціальної тривожності (79,75 %); знижений та обмежений рівні психосоціальної адаптації (42,17 %, р = 0,047 та 25,30 %, р = 0,035); порушення психосоціальної адаптації у сферах проведення дозвілля (2,17 балів, р = 0,036), суспільного життя (2,67 балів, р = 0,029), міжособистісних стосунків (3,11 балів) та інтересу до пізнання навколишнього (3,84 балів, р = 0,012); низьке бажання емоційно близьких стосунків (1,02 балів) та низькі очікування їх від оточуючих (3,15 балів); високе прагнення уникнення відповідальності (2,44 балів); виражена потреба в залежності від оточуючих (7,76 балів, р = 0,0001); наявність високих показників включення у напрямку від суб'єкта (3,65 балів, р = 0,031) та до суб'єкта (3,87 балів, р = 0,025).

У пацієнтів з НС при загостренні шизофренії був встановлений помірний рівень соціальної ангедонії (64,77 %, р = 0,0001); високий рівень соціальної тривожності (88,73 %); знижений та низький рівні психосоціальної адаптації (31,82 % та 21,59 %, р = 0,001); порушення психосоціальної адаптації у сферах міжособистісних стосунків (2,19 балів), сімейних відносин (2,37 балів, р = 0,032), життєдіяльності та працездатності (3,67 балів, р = 0,032), грошей та фінансів (3,89 балів, р = 0,018); низьке бажання контактів з оточуючими та емоційно близьких стосунків (2,24, р = 0,031 та 1,26 балів відповідно); прагнення уникнення відповідальності (3,21 балів); низькі очікування від оточуючих щодо спілкування та емоційно близьких стосунків (1,47 балів, р = 0,001 та 3,15 балів); виражена потреба в незалежності від оточуючих (2,56 балів, р = 0,0001).

У пацієнтів з НС при ремісії шизофренії був встановлений високий та помірний рівень соціальної ангедонії (56,79 %, р = 0,0001 та 35,80 %, р = 0,001); помірний рівень соціальної тривожності (68,65 %, р = 0,021); вираженість соціального уникнення (28,45 %, р = 0,037); низький рівень психосоціальної адаптації (30,86 %, р = 0,001); порушення психосоціальної адаптації у сферах міжособистісних стосунків (1,03 балі, р = 0,026), сімейних відносин (2,94 балів, р = 0,032), суспільного життя (2,11, р = 0,029), інтересу до навколишнього (2,78 балів, р = 0,012) та проведення дозвілля (3,45 балів); низьке бажання контактів з оточуючими та емоційно близьких стосунків (1,13, р = 0,031 та 1,11 балів відповідно); виражене прагнення уникнення відповідальності (2,03 балів, р = 0,028); низькі очікування від оточуючих щодо спілкування та емоційно близьких стосунків (2,01 балів, р = 0,001 та 3,39 балів); виражена потреба в залежності від оточуючих (8,13 балів, р = 0,0001).

Отримані дані можуть бути використані для удосконалення психокорекційних заходів щодо покращення соціальної взаємодії та особливостей психосоціальної адаптації серед пацієнтів з негативними симптомами при шизофренії.

Література

1. Bitter, I., Mohr, P., Raspopova, N., Szulc, A., Samochowiec, J. et al. (2022) Assessment and treatment of negative symptoms in schizophrenia-a regional perspective. Front Psychiatry, 12: 820801. doi: 10.3389/fpsyt.2021.820801

2. Brown, E.C., Tas, C., Can, H. (2014) A closer look at the relationship between the subdomains of social functioning, social cognition and symptomatology in clinically stable patients with schizophrenia. Comprehensive Psychiatry, 55 (1): 25-32.

3. Capatina, O.O., Miclutia, I.V. (2018) Are negative symptoms in schizophrenia a distinct therapeutic target? ClujulMed, 91(1):58-64. doi: 10.15386/cjmed-864.

4. Dziwota, E., Stepulak, M.Z., Wloszczak-Szubzda, A., Olajossy, M. (2018) Social functioning and the quality of life of patients diagnosed with schizophrenia. Ann Agric Environ Med, 25(1):50-55. doi:10.5604/12321966.1233566.

5. Fujimaki, K., Toki, S., Yamashita, H., Oyamada, T., & Yamawaki, S. (2018) Predictors of negative symptoms in the chronic phase of schizophrenia: A cross-sectional study. Psychiatry research, 262: 600-608. https://doi.org/10.10167j.psychres.2017.09.051

6. Galderisi, S., Mucci, A., Dollfus, S., Nordentoft, M. et al. (2021) EPA guidance on assessment of negative symptoms in schizophrenia. Eur Psychiatry, 18; 64(1): e23. doi: 10.1192/j.eurpsy.2021.11.

7. Lauren, T. Catalano, Jonathan K. Wynn, Junghee Lee, Michael F. Green (2021) A comparison of stages of attention for social and nonsocial stimuli in schizophrenia: An ERP study. Schizophrenia Research, 238: 128-136. https://doi.org/10.1016/j.schres.2021.10.008.

8. Marder, S.R, Galderisi, S. (2017) The current conceptualization of negative symptoms in schizophrenia. World Psychiatry, 16(1): 14-24. doi: 10.1002/wps.20385.

9. Okruszek, L., A. Wichniak, M. Jarkiewicz, A. Schudy, M. Gola, K. Jednorog, A. Marchewka, E. Lojek (2016) Social and nonsocial affective processing in schizophrenia - An ERP study. International Journal of Psychophysiology, 107: 54-62. https://doi.org/10.1016/j.ijpsycho. 2016.06.007.

10. Riehle, M., Mehl, S., & Lincoln, T. M. (2018) The specific social costs of expressive negative symptoms in schizophrenia: reduced smiling predicts interactional outcome. Acta psychiatrica Scandinavica, 138(2), 133-144. https://doi.org/10.1111/acps.12892

11. Schlosser, D.A., Campellone, T.R., Biagianti, B., Delucchi, K.L. et al. (2015) Modeling the role of negative symptoms in determining social functioning in individuals at clinical high risk of psychosis. Schizophrenia Research, 169 (1-3): 204-208, https://doi.org/10.1016/j. schres.2015.10.036.

12. Wojciak, P., Domowicz, K., Andrzejewska, M., & Rybakowski, J. K. (2021) Negative symptoms in schizophrenia, assessed by the brief negative symptom scale, self-evaluation of negative symptom scale, and social cognition: a gender effect. International journal of psychiatry in clinical practice, 25(3), 252-257. https://doi.org/10.1080/13651501.2020.1810278

13. Zahid, A., & Best, M. W. (2021) Stigma towards individuals with schizophrenia: Examining the effects of negative symptoms and diagnosis awareness on preference for social distance. Psychiatry research, 297: 113724. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2021.113724

14. Medical Statistics: A Textbook for the Health Sciences / S. J. Walters et al. Wiley- Blackwell: 5th edition, 2021. 448 p.

References

1. Bitter, I., Mohr, P., Raspopova, N., Szulc, A., Samochowiec, J. et al. (2022) Assessment and treatment of negative symptoms in schizophrenia-a regional perspective. Front Psychiatry, 12: 820801. doi: 10.3389/fpsyt.2021.820801

2. Brown, E.C., Tas, C., Can, H. (2014) A closer look at the relationship between the subdomains of social functioning, social cognition and symptomatology in clinically stable patients with schizophrenia. Comprehensive Psychiatry, 55 (1): 25-32.

3. Capatina, O.O., Miclutia, I.V. (2018) Are negative symptoms in schizophrenia a distinct therapeutic target? ClujulMed, 91(1):58-64. doi: 10.15386/cjmed-864.

4. Dziwota, E., Stepulak, M.Z., Wloszczak-Szubzda, A., Olajossy, M. (2018) Social functioning and the quality of life of patients diagnosed with schizophrenia. Ann Agric Environ Med, 25(1):50-55. doi:10.5604/12321966.1233566.

5. Fujimaki, K., Toki, S., Yamashita, H., Oyamada, T., & Yamawaki, S. (2018) Predictors of negative symptoms in the chronic phase of schizophrenia: A cross-sectional study. Psychiatry research, 262: 600-608. https://doi.org/10.10167j.psychres.2017.09.051

6. Galderisi, S., Mucci, A., Dollfus, S., Nordentoft, M. et al. (2021) EPA guidance on assessment of negative symptoms in schizophrenia. Eur Psychiatry, 18; 64(1): e23. doi: 10.1192/j. eurpsy.2021.11.

7. Lauren, T. Catalano, Jonathan K. Wynn, Junghee Lee, Michael F. Green (2021) A comparison of stages of attention for social and nonsocial stimuli in schizophrenia: An ERP study. Schizophrenia Research, 238: 128-136. https://doi.org/10.1016/j.schres.2021.10.008.

8. Marder, S.R, Galderisi, S. (2017) The current conceptualization of negative symptoms in schizophrenia. World Psychiatry, 16(1): 14-24. doi: 10.1002/wps.20385.

9. Okruszek, L., A. Wichniak, M. Jarkiewicz, A. Schudy, M. Gola, K. Jednorog, A. Marchewka, E. Lojek (2016) Social and nonsocial affective processing in schizophrenia - An ERP study. International Journal of Psychophysiology, 107: 54-62. https://doi.org/10.1016/j.ijpsycho. 2016.06.007.

10. Riehle, M., Mehl, S., & Lincoln, T. M. (2018) The specific social costs of expressive negative symptoms in schizophrenia: reduced smiling predicts interactional outcome. Acta psychiatrica Scandinavica, 138(2), 133-144. https://doi.org/10.1111/acps.12892

11. Schlosser, D.A., Campellone, T.R., Biagianti, B., Delucchi, K.L. et al. (2015) Modeling the role of negative symptoms in determining social functioning in individuals at clinical high risk of psychosis. Schizophrenia Research, 169 (1-3): 204-208, https://doi.org/10.1016/j. schres.2015.10.036.

12. Wojciak, P., Domowicz, K., Andrzejewska, M., & Rybakowski, J. K. (2021) Negative symptoms in schizophrenia, assessed by the brief negative symptom scale, self-evaluation of negative symptom scale, and social cognition: a gender effect. International journal of psychiatry in clinical practice, 25(3), 252-257. https://doi.org/10.1080/13651501.2020.1810278

13. Zahid, A., & Best, M. W. (2021) Stigma towards individuals with schizophrenia: Examining the effects of negative symptoms and diagnosis awareness on preference for social distance. Psychiatry research, 297: 113724. https://doi.org/10.1016/j.psychres.2021.113724

14. Medical Statistics: A Textbook for the Health Sciences / S. J. Walters et al. Wiley- Blackwell: 5th edition, 2021. 448 p.

Размещено на Allbest.ru