Щодо упередження ускладнень цукрового діабету 2 типу в практиці лікаря загальної практики – сімейного лікаря

Размещено на http://www.allbest.ru/

Щодо упередження ускладнень цукрового діабету 2 типу в практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря

Ніколаєнко-Камишова Тетяна Петрівна доктор медичних наук, доцент кафедри сімейної медицини ФПО та пропедевтики внутрішньої медицини, Дніпровський державний медичний університет, м. Дніпро

Височина Ірина Леонідівна доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри сімейної медицини ФПО та пропедевтики внутрішньої медицини, Дніпровський державний медичний університет, м. Дніпро

Анотація

Проблема виникнення, розвитку та прогресування перебігу цукрового діабету (ЦД) 2 типу натепер вкрай актуальна у світі, оскільки кількість хворих на цю патологію постійно зростає. Тому найбільш важливим ланцюгом у її вирішенні є компетенції лікарів загальної практики сімейної медицини (ЗПСМ). Згідно сучасних настанов світу та України існують скринінгові критерії щодо визначення клінічних і лабораторних факторів ризику розвитку порушень обміну глюкози. Вивчення клініко-лабораторних відхилень у стані пацієнтів груп високого ризику та хворих на ЦД 2 типу у поєднанні з коморбідністю, особливо, при приєднанні судинних ускладнень, дозволить вже на етапі первинної ланки надання медичної допомоги, профілактувати прогресування ЦД 2 типу та/або запобігти розвитку ускладнень. Відстежений стан 28 пацієнтів, в тому разі, 16 осіб з латентним ЦД, 12- з ЦД 2 типу при наявності коморбідності. Виявлені зміни лабораторних показників (глюкози натще, глікозульованого гемоглобіну, ліпідограми), що супроводжувалися розвитком мікро- та макроангіопатій. Виявлені зміни обгрунтовують проведення динамічного моніторінгу та консультування з лікарями суміжних спеціальностей щодо упередження прогресування розвитку гіперглікемії та судинних ускладнень, саме на рівні сімейного лікаря. Як висновок - в практиці сімейного лікаря існує необхідність скринування контингенту високого ризику з приводу розвитку порушень обміну глюкози у поєднанні зі змінами ліпідограми, як основних ранніх критеріїв формування цукрового діабету 2 типу на тлі судинних змін та при коморбідності. Лабораторні показники пацієнтів з латентним діабетом дозволяють вважати їх контингентом високого ризику з прогресування гіперглікемії при вже існуючих проявах метаболічного синдрому. Хворі на цукровий діабет при наявності коморбідності мають більш виражені зміни лабораторних показників (глюкози натще, HbA1C, ХС ЛПВЩ, ХС ЛПНЩ, тригліцеридів, CРБ), що свідчить про вплив ЦД 2 типу, як обтяжуючого фактору на загальний стан пацієнтів. діабет глюкоза цукровий

Nikolaienko-Kamyshova Tetiana Petrivna Doctor of Medicine, docent of the Department of Family Medicine БРЕ and propaedeutics of internal medicine, Dnipro State Medical University, Dnipro

Vysochyna Iryna Leonidivna Doctor of Medicine, Professor, Head of the Department of Family Medicine FPЕ and propaedeutics of internal medicine, Dnipro State Medical University, Dnipro,

REGARDING THE PREVENTION OF TYPE 2 DIABETES COMPLICATIONS IN THE PRACTICE OF A GENERAL PRACTITIONER - FAMILY DOCTOR

Abstract. The problem of the emergence, development and progression of the course of type 2 diabetes is currently extremely relevant in the world, as the number of patients with this pathology is constantly increasing. Therefore, the most important chain in its solution is the doctors of general practice of family medicine. According to the guidelines, there are screening criteria for determining clinical and laboratory risk factors for the development of glucose metabolism disorders. The study of clinical and laboratory deviations in the condition of patients of high-risk groups and patients with diabetes in combination with comorbidity, especially when vascular complications are added, will allow to prevent the progression of the disease, prevent the development of complications, already at the stage of the primary link of providing medical care. The condition of 28 patients was monitored - 16 with latent diabetes, 12 with type 2 diabetes in the presence of comorbidity. Changes in laboratory parameters (fasting glucose, glycosylated hemoglobin, lipidogram) were detected, which were accompanied by the development of micro- and macroangiopathy. That is why it is necessary to monitor and consult with specialists in narrow specialties regarding the prevention of the progression of hyperglycemia and vascular complications, precisely at the level of a family doctor. As a conclusion - in the practice of a family doctor, there is a need to screen the high-risk contingent for the development of glucose metabolism disorders in combination with changes in the lipid profile, as the main early criteria for the formation of type 2 diabetes on the background of vascular changes and comorbidity. Laboratory indicators of patients with latent diabetes allow us to consider them as a contingent of high risk for the progression of hyperglycemia with already existing manifestations of the metabolic syndrome. Patients with diabetes in the presence of comorbidity have more pronounced changes in laboratory parameters (fasting glucose, HbA1C, HDL-C, LDL-C, triglycerides, CRB), which indicates the influence of type 2 diabetes as an aggravating factor on the general condition of patients.

Постановка проблеми. Проблема зростання захворюваності на неінфекційні хвороби серед дорослого населення неухильно зростає [1,2]. Натепер в усьому світі збільшилась кількість хворих на цукровий діабет - захворювання зі складним багатофакторним патогенезом. За даними Міжнародної Діабетичної Асоціації на кінець 2021 р., чисельність пацієнтів з ЦД 2 типу у віці 20-79 років перевищувала 537 млн. Наведені показники враховують лише зареєстровані випадки захворювання по факту звернення та активного скринінгу, який проводиться у разі поєднання цукрового діабету з артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця, хронічною хворобою нирок. Коморбідність, особливо у літніх пацієнтів, обтяжує загальний стан та швидко призводить до фатальних наслідків - саме, серцево-судинних подій, розповсюдженість яких серед пацієнтів на ЦД 2 типу в 2-4 рази перевищує таку серед хворих без ЦД 2 типу [3,4].

Особливістю захворювання є повільний безсимптомний перебіг, при відсутності скринінгу та встановлення діагнозу може відтерміновуватися на 7 - 9 років, тому реальну кількість пацієнтів встановити неможливо [5].

У відповідності до настанов МОЗ України, з боку лікарів ЗПСМ проведення скринінгу потребують пацієнти віком 45+ років, а також всі хворі з дісліпідеміями та проявами метаболічних порушень. Отже відсутність контролю гіперглікемії упродовж тривалого часу сприяє розвитку ускладнень у вигляді макро- та мікросудинних ускладнень з дисфункцією та недостатністю багатьох органів, особливо очей, нирок, судин, серця, нервової системи у вигляді прогресуючих ретинопатії з втратою зору, нефропатії з розвитком ниркової недостатності на тлі нефротичного синдрому та системної артеріальної гіпертензії, нейропатії (симетрична полінейропатія), а також атеросклерозу великих судин (як наслідку гіперінсулінемії), що ускладнюється інфарктом міокарду, інсультами, ураженням периферичних артерій нижніх кінцівок [6,7]. Поєднання ураження судин, нейропатії та імунодефіциту призводить до розвитку так званої "діабетичної ступні" з вірогідністю розвитку гангрени [8].

Таким чином, виявлення, спостереження, динамічний контроль щодо раннього виявлення проявів гіперглікемії та розвитку ускладнень, призначення адекватної терапії з роз'ясненням про необхідність модифікації образу життя та проведення самоконтролю є прерогативою сімейного лікаря.

Мета статті - визначити залежність виникнення ускладнень цукрового діабету 2 типу від тривалості захворювання, показників глікемії, наявності коморбідності, прихильності до лікування у хворих на ЦД 2 типу, що перебувають на обліку у сімейного лікаря.

Матеріали та методи: Проведений ретроспективний аналіз амбулаторних карток 28 хворих на цукровий діабет 2 типу, (18 жінок та 10 чоловіків) віком від 47 до 73 років, які спостерігаються сімейними лікарями загальної практики сумісно з ендокринологом. Термін спостереження за хворими складав від 2 до 7 років.

Згідно настановам сімейними лікарями постійно проводився моніторинг показників загального аналізу крові, глюкози натще, показників печінково-ниркового комплексу, ліпідограми, загального білку, загального аналізу сечі, контроль артеріального тиску, ЕКГ, оглядається очне дно. За необхідністю пацієнти консультуються кардіологом та судинним хірургом.

Дійсне дослідження було проведено відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людей. Статистична обробка результатів здійснювалась з використанням пакету Microsoft Excel та SPSS trial v.26. Перевірка нормальності розподілу даних в групах здійснювалась з допомогою критерію Шапіро-Уілка. Оскільки більшість параметрів мала нормальний розподіл, в подальшому застосовували критерії параметричної статистики. Результати вважалися статистично достовірними при р<0,05. Виклад основного матеріалу. Результати. При ретроспективному аналізі амбулаторних карток пацієнтів розподілили на 2 групи: 1 група - 16 пацієнтів у стані латентного діабету; 2 група - 12 хворих на ЦД 2 типу з коморбідністю (гіпертонічна хвороба, хронічна хвороба нирок, ішемічна хвороба серця); 5 хворих з другої групи перенесли судинні ускладнення у вигляді інфаркту міокарду (2 особи), гострого порушення мозкового кровообігу (2 особи), інфаркту міокарду, інсульту та ураження периферичних артерій з формуванням "діабетичної ступні".

Пацієнти 1 групи віком від 47 до 54 років були виявлені при профілактичному огляді - скаржилися на помірну втому та слабкість. У всіх визначалась надмірна вага - Об'єм талії у жінок - завбільшки 100 см, у чоловіків -110 см, артеріальний тиск не перевищував показники 150 та 90 мм рт.ст., набряків не було. Хворі 2 групи віком від 55 до 73 років мали прояви астенічного синдрому, серцевої недостатності, енцефалопатії, неврологічні порушення з проявами парестезій. Майже всі вони скаржилися на відчуття болю у нижніх кінцівках, що з'являлися та посилювались при незначному фізичному навантаженні, швидке погіршення зору.

При огляді визначалась м'язова атрофія, пастозність та набряк нижніх кінцівок на рівні гомілки, порушення потовиділення та підвищена сухість шкіри, її мацерація.

Огляд окуліста дозволив втиявити ознаки мікроангіопатії - у пацієнтів 1 групи визначались поодинокі аневризми, у більшості хворих 2 групи констатовані прояви макулодистрофії та різного ступеня дозрілості катаракти.

На ЕКГ у всіх пацієнтів визначались метаболічні порушення, гіпертрофія лівого шлуночка, у хворих 2 групи відмічені порушення ритму та прояви гіпоксії.

Огляд судинного хірурга після проведення УЗД нижніх кінцівок у хворих з 2 групи підтвердив ураження судин нижніх кінцівок з послабленням пульсації артерій на гомілках.

Хворі 2 групи отримували стаціонарне лікування з приводу ускладненого перебігу коморбідної патології, консультовані ендокринологом щодо корекції спеціальної терапії.

Лабораторні показники мали достовірні відмінності параметрів і представлені в табл. 1.

Таблиця 1