Ефективність застосування препаратів магнію в комбінованій терапії у пацієнтів молодого віку з есенціальною гіпертензією та ожирінням

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ефективність застосування препаратів магнію в комбінованій терапії у пацієнтів молодого віку з есенціальною гіпертензією та ожирінням

Іваницька Тетяна Анатоліївна асистент кафедри пропедевтики внутрішньої медицини, Полтавський державний медичний університет, м. Полтава,

Казаков Юрій Михайлович доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри пропедевтики внутрішньої медицини, Полтавський державний медичний університет, м. Полтава

Анотація. Есенціальна гіпертензія (ЕГ) - найпоширеніше захворювання у світі. Ризик розвитку ЕГ збільшують: надмірне споживання натрію, низька фізична активність, ожиріння психічний стрес. Постійне підвищення тонусу симпатичної нервової системи може призводити до ремоделювання стінок кровоносних судин. Зміни товщини судинної стінки впливають на посилення периферичного судинного опору. Eпідеміологічні дослідження показали захисний ефект вживання препаратів магнію на ризик серцево-судинних захворювань. Проте дані досліджень про вплив цих препаратів на артеріальну жорсткість є суперечливими.

Мета дослідження. Вивчення ефектів препарату магнію на показники артеріальної жорсткості та динаміку добових рівнів артеріального тиску (АТ) у хворих на ЕГ І стадії в молодому віці при наявності ожиріння.

Матеріали та методи: ожиріння артеріальний тиск магній

Обстежено123 хворих з ЕГ І стадії віком від 18 до 43 років. !а група (n = 30) - пацієнти з ЕГ без ожиріння, отримували базисну терапію; Іб група пацієнти з ЕГ без ожиріння (n = 32) - хворі, які отримували на тлі базисної терапії препарати магнію; ІІа група(п = 30) пацієнти з ЕГ з ожирінням, які отримуювали базисну терапію; ІІб група (п = 31) - хворі, які отримували на тлі базисної терапії препарати магнію. Контроль група включала 30 практично здорових людей без гіпертензії, серцево-судинних захворювань та надмірної ваги. Матеріалами дослідження була медична документація, зокрема результати клінічних обстежень, двоенергетичної рентгенівської абсорбціометри, добового моніторування АТ, результати ультразвукових та лабораторних обстежень.

Результати. Позитивна динаміка спостерігалась за показниками швидкості поширення пульсової хвилі. В групах, що одночасно з базовою терапією приймали препарати магнію( Іб та ІІб) спостерігалось достовірне зменшення цього показника. В цих же групах спостерігалось статистично значима ступінь нічного зниження систолічного і діастолічного артеріального тиску (p<0,05) за даними добового моніторування АТ. Після лікування добовий профіль у пацієнтів Іа групи статистично не змінився, а в інших групах саме частка пацієнтів із профілем «night picker» після лікування зменшилась вдвічі. Частка пацієнтів з профілем «non-d^per» значно зменшилась у групах Іб та ІІб (до 6,20% (р<0,05)та 6,40%(p<0,05) відповідно по групах.

Висновки. У пацієнтів молодого віку з ЕГ додавання до базової антигіпертензивної терапії препаратів магнію має позитивний вплив на жорсткість мегістральних артерій. Також при комбінованій терапії відмічається краще зниження середньодобових показників артеріального тиску та нормалізація ступеня нічного зниження артеріального тиску, що має позитивний вплив на перебіг есенціальної гіпертензії у осіб молодого віку.

Ключові слова:Есенціальна гіпертензія, ожиріння, добове

моніторування артеріального тиску, артеріальна жорсткість, швидкість поширення пульсової хвилі.

Ivanytska Tetrnna AnatoHivna Assistant of the department of propaedeutics of internal medicine, Poltava State Medical University, Poltava

Kazakov Yurii Mykhailovych Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of the Department of Propedeutics of Internal Medicine, Poltava State Medical University Poltava

EFFECTIVENESS OF MAGNESIUM SUPPLEMENTS IN COMBINATION THERAPY IN YOUNG PATIENTS WITH ESSENTIAL HYPERTENSION AND OBESITY

Постановка проблеми

Відповідно до глобального аналізу тенденцій щодо артеріальної гіперетензії, кількість дорослих віком 30-79 років з гіпертонією зросла з 650 мільйонів до 1,28 мільярда в період 1990-2019 років. Дослідження також показало, що 53% жінок і 62% чоловіків з гіпертензією не отримували антигіпертензивної терапії (АГТ) та що артеріальний тиск (АТ) був під контролем (отримання антигіпертензивних препаратів і АТ <140/90 мм рт. ст.) менш ніж у 1 із 4 жінок і 1 з 5 чоловіків з гіпертонією. Рівень гіпертензії знизився в країнах з високим рівнем доходу, які зараз мають одні з найнижчих показників її розповсюдженості, але зріс у багатьох країнах з низьким або середнім рівнем доходу[1]. Рекомендації Європейського товариства кардіологів (ESC) та Європейського товариства гіпертензії (ESH) 2018 р. визначають артеріальну гіпертензію як систолічний АТ в офісі (поліклініці) >140 мм рт.ст. та/або діастолічний АТ >90 мм рт.ст., що еквівалентно 24-годинному амбулаторному вимірюванню АТ середнє значення >130/80 мм рт. ст. або середнє значення АТ вдома >135/85 мм рт. ст. [2].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Первинна(есенціальна) артеріальна гіпертензія -- викликана різноманітними генетичними факторами та факторами навколишнього середовища, які порушують функцію однієї або кількох регулюючих АТ систем, що призводить до встановлення АТ на вищому рівні. Значущу роль у розвитку ЕГ відіграють: ренін-ангіотензин- альдостеронова (РАА) система, симпатична вегетативна нервова система, натрійуретичні пептиди та речовини, що продукуються судинним ендотелієм (простациклін, NO, ендотеліни). Ризик розвитку ЕГ збільшують: надмірне споживання натрію, низька фізична активність, ожиріння (особливо центрального типу), психічний стрес (збільшення тонусу симпатичної вегетативної нервової системи) [3]. Симпатична нервова система належить до найважливіших систем, які відповідають за короткотривалі коливання артеріального тиску, а також впливає на величину артеріального тиску в довготривалій перспективі. Постійне підвищення тонусу симпатичної нервової системи може також призводити до гіпертрофії лівого шлуночка серця та ремоделювання стінок кровоносних судин. Зміни товщини судинної стінки впливають на посилення периферичного судинного опору у пацієнтів з ЕГ та призводять до відбиття хвиль назад до аорти, що підвищує систолічний АТ[4]. Зазвичай здорові особи мають вищий денний артеріальний тиск із нічним зниженням як систолічного, так і діастолічного АТ під час сну (падінням) на 10-20% і швидким підвищенням артеріального тиску вранці, пов'язаним із пробудженням. Активність вегетативної нервової системи продовжує залишатися одним із основних регуляторів циркадних змін артеріального тиску протягом дня, що вподальшому формує підвищену артеріальну жорсткість[5]. Жорсткість зазвичай розглядається як індекс старіння судин, при цьому індивідууми, на які надмірно впливає вплив факторів ризику, вказують на раннє старіння судин, тоді як особи, стійкі до факторів ризику, представляють наднормальне старіння судин[4,6]. Необхідно звернути увагу на наявність існуючих даних щодо зв'язку загального ожиріння з артеріальною жорсткістю. Так, повідомлялося про те, що окремі показники наявного абдомінального ожиріння та показники вісцеральної жирової тканини мають позитивний зв'язок з жорсткістю артерій (навіть після поправки на загальне ожиріння тіла)[7], проте деякими дослідженнями припускається формування підвищеної жорсткості артерій раніше, незалежно від кардіометаболічних факторів і способу життя людини, що, можливо, сприяє розвитку артеріальної гіпертензії[6]. Отже рання діагностика судинної жорсткості у молодому віці на ранніх етапах розвитку ЕГ дає можливість своєчасно розпочати лікування і профілактику несприятливих впливів підвищеної артеріальної жорсткості.

Епідеміологічні дослідження показали захисний ефект споживання магнію (Mg) на ризик серцево-судинних захворювань. Пероральний Mg діє як природний блокатор кальцієвих каналів, збільшує оксид азоту, покращує ендотеліальну дисфункцію та викликає пряму та непряму вазодилатацію у хворих з артеріальною гіпертензією[8,9]. Проте дані досліджень про вплив препаратів Mg на артеріальну жорсткість є суперечливими[10,11]. Більшість випробувань проводилося за участю дорослих людей середнього та літнього віку з надмірною вагою та/або ожирінням, оскільки очікувалось, що вони мають підвищену артеріальну жорсткість на початку , що дозволяє покращити результат після вживання препаратів магнію[12]. Вплив Mg на маркери судинної функції у молодих людей на ранніх стадіях артеріальної гіпертензії при наявності супутнього ожиріння висвітлений недостатньо.

Мета статті. Вивчення ефектів препарату магнію на показники артеріальної жорсткості та динаміку добових рівнів артеріального тиску (АТ) у хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію І стадії в молодому віці при наявності ожиріння.

Виклад основного матеріалу

Обстежено123 хворих з ЕГ І стадії віком від 18 до 43 років (середній вік 36,75 ± 1,56 року). Залежно від наявності ожиріння та призначеного лікування пацієнти були розподілені на групи: !а група (n = 30) - пацієнти з ЕГ без ожиріння, які отримували базисну АГТ згідно гайдлайнами з АГ [2]; Іб група пацієнти з ЕГ без ожиріння (n = 32) - хворі, які отримували на тлі базисної терапії препарати магнію в дозі магнію лактату дигідрату 470 мг, що еквівалентно магнію 48 мг і піридоксину гідрохлориду 5 мг по 2 таблетки двічі на добу; ІІа група(п = 30) пацієнти з ЕГ з ожирінням, які отримуювали базову АГТ згідно гайдлайнами з АГ; ІІб група (п = 31) - хворі, які отримували на тлі базисної терапії препарати магнію в дозі магнію лактату дигідрату 470 мг, що еквівалентно магнію 48 мг і піридоксину гідрохлориду 5 мг по 2 таблетки двічі на добу. Тривалість терапії - 3 міс. Контроль група включала 30 практично здорових людей без гіпертензії, серцево-судинних захворювань та надмірної ваги, співставні за віком та статтю.

Критеріями включення були: вік 18-44 роки, наявність верифікованого діагнозу АГ І стадії, 1-го та 2-го ступеню з контрольованим офісним АТ (< 140/90 мм рт. ст.) згідно Global Hypertension Practice Guidelines [13]. Діагностика ожиріння (Ож) проводилась за клінічними рекомендаціями Європейської асоціації ендокринологів [14] і включала ІМТ >30 кг/м². Критеріями виключення були наявність ендокринної патології, ішемічної хвороби серця, хронічної серцевої недостатності, вторинної артеріальної гіпертензії; в досліджувані групи не включались хворі, що отримували гіполіпідемічну терапію . Дослідження проводилося із дотриманням усіх вимог Гельсінкської декларації, згідно з якою усі хворі дали інформовану згоду на участь у дослідженні.

Матеріалами дослідження була медична документація, зокрема результати клінічних обстежень, двоенергетичної рентгенівської абсорбціометри, добового моніторування АТ, результати ультразвукових та лабораторних обстежень. За стандартними протоколами виконувалось позиціонування та аналіз сканів двоенергетичної рентгенівської абсорбціометри (DXA) для абдомінальної жирової маси (DEXXUM T, режим Body Scope) [15]. Структуру сонної артерії та її жорсткість оцінювали за допомогою ультразвукового апарату (RADMIR ULTIMA EXPERT); діаметр просвіту загальної сонної артерії, Товщину комплексу інтима-медіа сонної артерії (КІМ) оцінювали з використанням лінійного датчика 12 МГц [16]. Вимірювання повторювали для 3 різних серцевих циклів і усереднювали; потовщення КІМ понад 0,9 мм, згідно з рекомендаціями Американської асоціації ехокардіографії, при дуплексному скануванні загальних сонних артерій оцінювалось як ремоделювання судин[16]. Для оцінки пружно-еластичних властивостей судинної стінки використовували метод фазового трекінгу, який реалізований на сканерах ULTIMA PA Expert в режимі "Wtrack"і в якому автоматично виконуються вимірювання діаметра судини протягом серцевого циклу та розраховуються параметри жорсткості, які рекомендовані Європейським консенсусом експертів по артеріальній жорсткості для оцінки локальної артеріальної жорсткості сонних артерій з визначенням наступних показників: SI - індекс артеріальної жорсткості EM - модуль еластичності, PWV - швидкість пульсової хвилі одноточкова АІ - індекс аугментації [17]. Ригідність артерій, залежно від отриманих значень PWV, розцінювалась як оптимальна (<7м/с), нормальна (7-10 м/с), підвищена (10-12 м/с), патологічна (>12 м/с) [17]. Також проводили 24-годинний добовий моніторинг АТ (ДМАТ) за допомогою апарату «Кардіосенс» виробництва компанії «ХАІ-МЕДИКА» (Харків, Україна). Вимірювання АТ проводилось після інструктажу пацієнта, у звичайному режимі фізичної активності, кожні 15 хвилин у денний час з 7.00 до 23.00 години, та через 30 хвилин у нічний час, з 23 до 7 години[2]. Були проаналізовані показники:середні значення систолічного АТ(САТ),

діастолічного АТ (ДАТ), частота серцевих скорочень (ЧСС), варіабельність (вар.) САТ і ДАТ, швидкість вранішнього підвищення АТ, за ступенем зниження САТ у нічний час характеризували добовий прфіль АТ, паціенти з достатнім зниженням (на 10 - 20 %) класифікувались як ''dippers”, при не достатньому зниженні (< 10%) - “non - dippers”, “оуег-dipper” вважали при надмірному зниженні (> 20%), при наявності нічної гіпертензії відносили до “night-peakers”[18]. Під час проведення дослідження користувалися нормативними значеннями АТ, рекомендованими Європейським товариством кардіологів (2020)[2]. Нормальним вважали середньодобовий рівень

АТ < 130/80 мм рт.ст., середній рівень АТ вдень - < 135/85 мм рт.ст. та вночі -

<120/70 мм рт.ст. Для діагностики АГ пороговим рівнем для

середньодобового САТ та ДАТ служили значення >130/80 мм рт.ст. Нормативи для пульсового АТ (ПАТ), за даними ДМАТ, в даний час остаточно не визначено, тому в роботі був використаний орієнтовний оптимальний рівень для середньо-добового ПАТ < 45 мм рт.ст. [2]

Усім особам, задіяним у дослідженні, проведено загальноклінічне обстеження, що включало в себе стратифікацію ризику серцево-судинних подій за шкалою SCORE, антропометричні вимірювання, фізикальне обстеження, загальний аналіз крові та сечі. Артеріальний тиск та антропометричні параметри (зріст, вага, окружність талії та стегон) вимірювали за стандартними процедурами.

Статистичну обробку даних виконували за допомогою статистичного програмного забезпечення StatPlus. Методи описової статистики включали параметричні та непараметричні методи. У той же час, враховуючи наявність ненормального розподілу частини даних, результати представляли у вигляді медіани (Med) та міжквартильного розмаху (Qi - Q3) з використанням непараметричного критерію Манна-Уітні для незалежних груп та критерію Вілкоксона для залежних груп. Кореляційні зв'язки розраховувалися за допомогою коефіцієнта рангової кореляціїСпірмена; статистично достовірним вважали значення р<0,05.

Результати

До початку лікування пацієнти в групах не мали достовірних відмінностей за віком, статтю та терміном ЕГ. Достовірні відмінності були за індексом маси тіла (p<0,001) між пацієнтами Іа Іб груп (ЕГ без ожиріння) та ІІа, ІІб групи (ЕГ з ожирінням) та за відсотком абдомінального жиру між пацієнтами з ожирінням та без ожиріння (р<0,05). Отримані результати свідчать, що у пацієнтів з ЕГ без ожирінням (Іа та Іб) до лікування параметри КІМ знаходились у межах фізіологічної норми, проте їх значення були підвищеними порівняно з результатами, отриманими в контрольній групі ( 0.85 (0.82 -0.91) mm; р<0,05). У групах з ЕГ та Ож до лікування (ІІа та ІІб) КІМ оцінювалась як ремоделювання судин і перевищувала аналогічні показники в групах без Ож (0.95 (0.89 -1.05) mm; р<0,05). Після проведеного лікування достовірних змін за показниками КІМ по групах виявлено не було. Динаміка спостерігалась за показниками PWV. Дані представлені в таблиці 1. В групах, що одночасно з базовою АГТ приймали препарати Mg ( Іб та ІІб) спостерігалось достовірне зменшення даного показника.

Таблицяі.

Зміни показників PWV по групах до та після лікування.

p<0.05 при порівнянні до та після лікування

Динаміка показників добового моніторовуння артеріального тиску у пацієнтів до і після лікування представлена в таблиці 2. До початку лікування пацієнти з ЕГ без ОЖ мали дещо нижчі рівні середньодобового САТ (p=0,26) середньодобового ДАТ (p=0,38), ці хоча відмінності не були достовірними. Після лікування в усіх групах спостерігалось зниження показників СдСАТ і СдДАТ, але в групі Іб ці показники достовірно відрізнялися до та після лікування (p<0.05). В групі ІІб достовірні відмінності отримані за показниками СдСАТ(р<0.05).

Таблиця 2.

Динаміка показників добового моніторування артеріального тиску у пацієнтів з ЕГ та ОЖ в залежності від проведеного лікування, (Med) та міжквартильний розмах (Qi - Q3)

На початку дослідження недостатнє зниження САТ і ДАТ під час сну (профіль «non-d^per») зареєстровано у 12,5% хворих Іа групи, у Іб групі - у 13,3%, у ІІа групі - 26,7 %, та у ІІб групі - 22,6 %. У хворих на Ег з ОЖ цей профіль спостерігався вдвічі частіше. Крім того, надмірне зниження АТ вночі (профіль «over-dipper») виявляли у 6,7% пацієнтів Іа групи, у 3,1 % пацієнтів Іб групи, у 13,3 % пацієнтів ІІа групи та у 16,1 % пацієнтів ІІб групи. Також у пацієнтів Іб та ІІб груп були наявні пацієнти з добовим профілем «night picker» (особи з нічною гіпертензією, у яких показники АТ у нічний час перевищують денні) 6,3% та 6,7% відповідно по групах (рис. 1).

Після лікування добовий профіль у пацієнтів Іа групи не змінився, а в інших групах саме частка пацієнтів із профілем «night picker» після лікування зменшилась вдвічі і становила 3,1% для Іб групи та 3,2% для ІІб групи. Частка пацієнтів з профілем «non-d^per» значно зменшилась у групах Іб та ІІб (до 6,20% (р<0,05)та 6,40%(p<0,05) відповідно по групах), натомість майже на 20% зросла частка хворих з добовим профілем АТ типу «dipper» (74,3%) у пацієнтів ІІб групи(р<0,05) (рис. 2).

Обговорення

Підвищення жорсткості артерій -- це складний процес, що відображає стан здоров'я артерій і пов'язаний із розвитком та прогресуванням атеросклерозу в різних частинах артеріального русла [4]. У сучасних рекомендаціях жорсткість артерій розглядається як предиктор серцево-судинних подій [2], таких як інфаркт міокарда, інсульт та серцева недостатність, незалежно від інших традиційних факторів ризику, включаючи артеріальну гіпертензію[6]. Абдомінальне ожиріння виступає додатковим фактором ризику серцево-судинних подій у пацієнтів з ЕГ та має негативний вплив на формування артеріальної жорсткості[7]. Отримані нами результати співставні з попередніми дослідженнями, оскільки пацієнти з ЕГ та Ож мали вищі показники КІМ як до так і після лікування і менше піддалися корекції, порівняно з показниками PWV, що достовірно зменшились у групах, що приймали додатково до базової терапії препарати магнію. Схожі результати отримані у дослідженні Joris, P. J.et al. [10], в той же час Schutten, J. C et al. не було виявлено достовірного покращення показників артеріальної жорсткості після прийому препаратів магнію, хоча вони констатували позитивний ефект на еластичність артерій у осіб із значно підвищеною жорсткістю артерій [11].

Раціональне лікування ЕГ неминуче починається з точного вимірювання АТ. Актуальні рекомендації одностайні щодо амбулаторного моніторингу АТ у всіх пацієнтів перед призначенням АГТ [2,13]. Ідея полягає в тому, щоб виключити гіпертензію білого халата та діагностувати масковану гіпертензію. При корекції АГТ 24-годинний амбулаторний моніторинг АТ дозволяє виключити надмірне зниження АТ у нічний час або ортостатичну гіпотензію.

Кількома дослідженнями доведено, що застосування препарату магнію сприяє зниженню АТ як офісного [12] так і середньодобового систолічного та діастолічного артеріального тиску[19]. Hasan, E. K. Et al. довели позитивний вплив магнію лактату на артеріальний тиск у жінок з метаболічним синдромом [20]. Наше дослідження показало вірогідне зниження СдСАТ і СдДАТ у пацієнтів з ЕГ без Ож після АГТ та прийому препарату магнію та зниження СдСАТ у пацієнтів з ЕГ та Ож.

Прогностично несприятливими вважаються такі типи добового профілю як «non-dipper» та «night-peakers», тому що недостатнє зниження АТ у нічний період асоціюється з великою частотою перенесеного інсульту, більш частим розвитком гіпертрофії міокарду лівого шлуночка, частотою та ступеню мікроальбумінурії, а розвиток феномену «over-dipper» супроводжується такими ускладненнями як розвиток ішемічного інсульту чи тромбоемболії легеневої артерії [18]. Вищий 24-годинний і вищий нічний АТ були пов'язані з більшим ризиком смертності від усіх причин і сукупним серцево-судинним результатом, навіть після коригування[21]. Наше дослідження продемонструвало статистично більше зниження нічного АТ та зміну несприятливих нічних профілів на профіль “dipper” групах які отримували на тлі базисної терапії препарати магнію, що можна пояснити впливом магнію на автономну нервову систему та номалізацію циркадних ритмів[5].

Висновки

З наведених вище результатів можна зробити висновок, що у пацієнтів молодого віку з есенціальною гіпертензією додавання до базової антигіпертензивної терапії препаратів магнію має позитивний вплив на жорсткість мегістральних артерій. Також при комбінованій терапії відмічається краще зниження середньодобових показників артеріального тиску та нормалізація ступеня нічного зниження артеріального тиску, що має позитивний вплив на перебіг есенціальної гіпертензії у осіб молодого віку.

Література:

1. NCD Risk Factor Collaboration (NCD-RisC). Worldwide trends in hypertension prevalence and progress in treatment and control from 1990 to 2019: a pooled analysis of 1201 population-representative studies with 104 million participants. Lancet. 2021. №398(10304) P.957-80. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/34450083/

2. Williams B, Mancia G, Spiering W, et al. 2018 ESC/ESH guidelines for the management of arterial hypertension. Eur Heart J. 2018. №39(33). P. 3021-104. URL:

3. Iqbal AM, Jamal SF. Essential Hypertension. In: StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. 2023. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK539859/

4. Interaction Between Hypertension and Arterial Stiffness. /Safar M. E., Asmar R., Benetos A., Blacher J., Boutouyrie P., Lacolley P et al. //Hypertension. 2018. 72(4)/ P. 796-805. URL: https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.118.11212

5. Takeda N, Maemura K. Circadian clock and the onset of cardiovascular events. Hypertension research : official journal of the Japanese Society of Hypertension. 2016. 39. P. 383-390. URL: https://doi.org/10.1038/hr.2016.9

6. Boutouyrie, P., Chowienczyk, P., Humphrey, J. D., & Mitchell, G. F. Arterial Stiffness and Cardiovascular Risk in Hypertension. Circulation research. 2021. 128(7). P. 864-886. URL: https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.121.318061

7. Agbaje AO, Barker AR, Tuomainen T-P. Longitudinal associations of fat mass, lean mass, body mass index and blood pressure from childhood through young adulthood with carotid- femoral pulse wave velocity and carotid intima-media thickness at age 24.5 years. J Am Coll Cardiol. 2021/ 77(18_suppl_1). P. 1490. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/36241708/

8. Seravalle G., Mancia G., Grassi G. Role of the sympathetic nervous system in hypertension and hypertension-related cardiovascular disease. High blood pressure & cardiovascular prevention : the officialjournal of the Italian Society of Hypertension. 2014. 21(2). P. 89-105. URL: https://doi.org/10.1007/s40292-014-0056-1

9. Houston M. The role of magnesium in hypertension and cardiovascular disease. Journal of clinical hypertension (Greenwich, Conn.). 2011. 13(11). P. 843-847. URL: https://doi.org/ 10.1111/j.1751-7176.2011.00538.x

10. Joris P. J., Plat J., Bakker S. J., Mensink R. P. Long-term magnesium supplementation

improves arterial stiffness in overweight and obese adults: results of a randomized, double-blind, placebo-controlled intervention trial. The American journal of clinical nutrition. 2016. 103(5), 1260-1266. URL: https://doi.org/10.3945/ajcn.116.131466'

11. Effects of Magnesium Citrate, Magnesium Oxide, and Magnesium Sulfate

Supplementation on Arterial Stiffness: A Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled Intervention Trial. /Schutten J. C., Joris P. J., Groendijk I., Eelderink C., Groothof D. et al. //Journal of the American Heart Association.2022.11(6). P. e021783. URL:

https://doi.org/10.1161/JAHA.121.021783

12. Zhang, X., Li, Y., Del Gobbo, L. C., Rosanoff, A., Wang, J., Zhang, W., Song, Y. Effects of Magnesium Supplementation on Blood Pressure: A Meta-Analysis of Randomized Double-Blind Placebo-Controlled Trials. Hypertension (Dallas, Tex. : 1979). 2016. 68(2). P. 324-333. URL: https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.116.07664

13. 2020 International Society of Hypertension Global Hypertension Practice Guidelines./ Unger T, Borghi C, Charchar F, Khan NA, Poulter NR et al./'/Hypertension. 2020. 75(6)/.P.1334-1357. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/32370572/

14. European Society of Endocrinology Clinical Practice Guideline: Endocrine work-up in obesity./ Pasquali R, Casanueva F, Haluzik M, van Hulsteijn L, Ledoux S.et al.// Eur J Endocrinol. 2020/ 182(1). P. G1-G32. URL: https://doi.org/10.1530/EJE-19-0893

15. Association between regional body fat and cardiovascular disease risk among postmenopausal women with normal body mass index. / Chen GC, Arthur R, Iyengar NM, Kamensky V, Xue X. et al. // Eur Heart J. 2019. 40(34). P. 2849-2855. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31256194/

16. Zyriax, BC., Dransfeld, K. & Windler, E. Carotid intima-media thickness and cardiovascular risk factors in healthy volunteers. Ultrasound J. 2021. P. 17 URL: https://doi.org/10.1186/s13089-021-00218-6

17. Laurent S, Cockcroft J, Van Bortel L, et al. Expert consensus document on arterial stiffness: methodological issues and clinical applications. Eur Heart J. 2006. 27(21). P. 2588-605.

18. Aksit, E., Gursul, E., Aydin, F., Samsa, M., & Ozcelik, F. (2017). Non-dipper hypertension is associated with slow coronary flow among hypertensives with normal coronary angiogram. Cardiovascular journal of Africa, 28(1), 14-18. URL: https://doi.org/10.5830/CVJA-2016-045

19. Gryniv OI. (2018). The effect of combined pharmacotherapy on the dynamics of cardiog hemodynamics and cardiac pacing variability in patients with arterial hypertension. Pharma Innovation. 7(7):507-511.

20. Hasan, E. K., Mshimesh, B. A. R., Rzoqi, S. S., Aziz, L. S. A., Khazaal, F. A. K., Marzooq, A. A., & Abudlqader, E. H. Effect of magnesium l-lactate supplement on blood pressure and corrected qt interval in a sample of iraqi women with metabolic syndrome. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland: I960). 2023. 76(2) P. 360-369. URL: https://doi.org/10.36740/WLek202302117

21. Huang, Q. F., Yang, W. Y., Asayama, K., Zhang, Z. Y., Thijs, L., Li, Y., O'Brien, E., & Staessen, J. A. Ambulatory Blood Pressure Monitoring to Diagnose and Manage Hypertension. Hypertension (Dallas, Tex. : 1979). 2021. 77(2). P. 254-264. URL: https://doi.org/10.1161/ HYPERTENSIONAHA.120.14591

References:

1. NCD Risk Factor Collaboration (NCD-RisC). Worldwide trends in hypertension prevalence and progress in treatment and control from 1990 to 2019: a pooled analysis of 1201 population-representative studies with 104 million participants. Lancet. 2021 Sep 11; 398(10304):957-80.

2. Williams B, Mancia G, Spiering W, et al. 2018 ESC/ESH guidelines for the management of arterial hypertension. Eur Heart J. 2018 Sep 1;39(33):3021-104.

3. Iqbal, A. M., & Jamal, S. F. (2023). Essential Hypertension. In StatPearls. StatPearls Publishing.

4. Safar, M. E., Asmar, R., Benetos, A., Blacher, J., Boutouyrie, P., Lacolley, P., Laurent, S., London, G., Pannier, B., Protogerou, A., Regnault, V., & French Study Group on Arterial Stiffness (2018). Interaction Between Hypertension and Arterial Stiffness. Hypertension (Dallas, Tex. : 1979), 72(4), 796-805. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.118.11212

5. Takeda, N., & Maemura, K. (2016). Circadian clock and the onset of cardiovascular events. Hypertension research : official journal of the Japanese Society of Hypertension, 39(6), 383-390. https://doi.org/10.1038/hr.2016.9

6. Boutouyrie, P., Chowienczyk, P., Humphrey, J. D., & Mitchell, G. F. (2021). Arterial Stiffness and Cardiovascular Risk in Hypertension. Circulation research, 128(7), 864-886. https://doi.org/10.1161/CIRCRESAHA.121.318061

7. Agbaje, A. O., Barker, A. R., & Tuomainen, T. P. (2023). Cumulative muscle mass and blood pressure but not fat mass drives arterial stiffness and carotid intima-media thickness progression in the young population and is unrelated to vascular organ damage. Hypertension research : official journal of the Japanese Society of Hypertension, 46(4), 984-999. https://doi .org/10.1038/s41440-022-01065-1

8. Seravalle, G., Mancia, G., & Grassi, G. (2014). Role of the sympathetic nervous system in hypertension and hypertension-related cardiovascular disease. High blood pressure & cardiovascular prevention : the official journal of the Italian Society of Hypertension, 21(2), 89-105. https://doi .org/10.1007/s40292-014-0056-1

9. Houston M. (2011). The role of magnesium in hypertension and cardiovascular disease. Journal of clinical hypertension (Greenwich, Conn.), 13(11), 843-847. https://doi.org/ 10.1111/j.1751-7176.2011.00538.x

10. Joris, P. J., Plat, J., Bakker, S. J., & Mensink, R. P. (2016). Long-term magnesium supplementation improves arterial stiffness in overweight and obese adults: results of a randomized, double-blind, placebo-controlled intervention trial. The American journal of clinical nutrition, 103(5), 1260-1266. https://doi.org/10.3945/ajcn.116.131466

11. Schutten, J. C., Joris, P. J., Groendijk, I., Eelderink, C., Groothof, D., van der Veen, Y., Westerhuis, R., Goorman, F., Danel, R. M., de Borst, M. H., & Bakker, S. J. L. (2022). Effects of Magnesium Citrate, Magnesium Oxide, and Magnesium Sulfate Supplementation on Arterial Stiffness: A Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled Intervention Trial. Journal of the American Heart Association, 11(6), e021783. https://doi.org/10.1161/JAHA.121.021783

12. Zhang, X., Li, Y., Del Gobbo, L. C., Rosanoff, A., Wang, J., Zhang, W., & Song, Y. (2016). Effects of Magnesium Supplementation on Blood Pressure: A Meta-Analysis of Randomized Double-Blind Placebo-Controlled Trials. Hypertension (Dallas, Tex. : 1979), 68(2), 324-333.

13. Unger, T., Borghi, C., Charchar, F., Khan, N. A., Poulter, N. R., Prabhakaran, D., Ramirez, A., Schlaich, M., Stergiou, G. S., Tomaszewski, M., Wainford, R. D., Williams, B., & Schutte, A. E. (2020). 2020 International Society of Hypertension Global Hypertension Practice Guidelines. Hypertension (Dallas, Tex. : 1979), 75(6), 1334-1357. https://doi.org/10.1161/ HYPERTENSIONAHA.120.15026

14. Pasquali, R., Casanueva, F., Haluzik, M., van Hulsteijn, L., Ledoux, S., Monteiro, M. P., Salvador, J., Santini, F., Toplak, H., & Dekkers, O. M. (2020). European Society of Endocrinology Clinical Practice Guideline: Endocrine work-up in obesity. European journal of endocrinology, 182(1), G1-G32. https://doi.org/10.1530/EJE-19-0893

15. Chen, G. C., Arthur, R., Iyengar, N. M., Kamensky, V., Xue, X., Wassertheil-Smoller, S., Allison, M. A., Shadyab, A. H., Wild, R. A., Sun, Y., Banack, H. R., Chai, J. C., Wactawski- Wende, J., Manson, J. E., Stefanick, M. L., Dannenberg, A. J., Rohan, T. E., & Qi, Q. (2019). Association between regional body fat and cardiovascular disease risk among postmenopausal women with normal body mass index. European heart journal, 40(34), 2849-2855. https://doi.org/10.1093/ eurheartj / ehz391

16. Zyriax, B. C., Dransfeld, K., & Windler, E. (2021). Carotid intima-media thickness and

cardiovascular risk factors in healthy volunteers. The ultrasound journal, 13(1),17.

https://doi.org/10.1186/s13089-021-00218-6

17. Laurent, S., Cockcroft, J., Van Bortel, L., Boutouyrie, P., Giannattasio, C., Hayoz, D., Pannier, B., Vlachopoulos, C., Wilkinson, I., Struijker-Boudier, H., & European Network for Non- invasive Investigation of Large Arteries (2006). Expert consensus document on arterial stiffness: methodological issues and clinical applications. European heart journal, 27(21), 2588-2605. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehl254

18. Aksit, E., Gursul, E., Aydin, F., Samsa, M., & Ozcelik, F. (2017). Non-dipper hypertension is associated with slow coronary flow among hypertensives with normal coronary angiogram. Cardiovascular journal of Africa, 28(1), 14-18. https://doi.org/10.5830/CVJA-2016-045

19. Gryniv OI. The effect of combined pharmacotherapy on the dynamics of cardiog hemodynamics and cardiac pacing variability in patients with arterial hypertension. Pharma Innovation 2018;7(7):507-511.

20. Hasan, E. K., Mshimesh, B. A. R., Rzoqi, S. S., Aziz, L. S. A., Khazaal, F. A. K., Marzooq, A. A., & Abudlqader, E. H. (2023). Effect of magnesium l-lactate supplement on blood pressure and corrected qt interval in a sample of iraqi women with metabolic syndrome. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland : 1960), 76(2), 360-369. https://doi.org/ 10.36740/WLek202302117

21. Huang, Q. F., Yang, W. Y., Asayama, K., Zhang, Z. Y., Thijs, L., Li, Y., O'Brien, E., & Staessen, J. A. (2021). Ambulatory Blood Pressure Monitoring to Diagnose and Manage Hypertension. Hypertension (Dallas, Tex. : 1979), 77(2), 254-264. https://doi.org/10.1161/ HYPERTENSIONAHA.120.14591

Размещено на Allbest.ru