Оцінка ефективності застосування кріоекстракту плаценти з метою ослаблення гепатотоксичного впливу диклофенаку натрію

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини Національної' академії' наук, України, Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. СП. Григор'єва Національної академії медичних наук України»

Інститут проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук, Комунальне неприбуткове підприємство «Чернівецький обласний перинатальний центр»

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КРІОЕКСТРАКТУ ПЛАЦЕНТИ З МЕТОЮ ОСЛАБЛЕННЯ ГЕПАТОТОКСИЧНОГО ВПЛИВУ ДИКЛОФЕНАКУ НАТРІЮ

Гладких Федір Володимирович кандидат медичних наук,

молодший науковий співробітник

Кошурба Ілля Васильович аспірант,

медичний директор з неонатологічної допомоги

Нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) посідають провідне місце за соціальною значущістю серед лікарських засобів (ЛЗ) у всьому світі завдяки їх широкому застосуванню як жарознижуючих, знеболюючих та протизапальних препаратів, а останнім часом, і як потенційних засобів для лікування хворих на COVID-19 [1, 2]. Гепатотоксичність, викликана НПЗЗ, здебільшого пов'язана з диклофенаком натрію (ДН) [3, 4, 5].

Нашу увагу у якості потенційного біотехнологічного ЛЗ з гепатозахисною дією привернув вітчизняний препарат «Кріоцелл - кріоекстракт плаценти». Кріоекстракт плаценти (КЕП) отримано науковцями Інституту проблем кріобіології і кріомедицини Національної академії наук України [6, 7, 8]. У попередніх дослідженнях нами було встановлено, що лікувально-профілактичне введення КЕП нормалізувало метаболічні процеси у печінці та відновлювало її функціональний стан за рахунок антиоксидантного та мембраностабілізучого ефектів, які ослаблювали обумовлений введенням Д-галактозаміну, цитолітичний синдром та відновлювали білковосинтезуючу функцію печінки. Крім того показано, що КЕП володіє енергостабілізуючою дією на гепатоцити щурів зі змодельованим тетрахлорметановим ураженням печінки [9, 10, 11].

Дослідження гепатозахисної дії КЕП проведене на моделі гострого ДН-індукованого гепатиту у щурів, яке моделювали введенням ДН в дозі 100 мг/кг. КЕП (0,16 мл/кг) та референс-препарат силімарин (50 мг/кг) вводили у профілактичному режимі застосування - 5 введень до моделювання гепатиту. Тварин виводили з експерименту через 24 год. після введення ДН. Матеріалом дослідження виступали цільна кров та гомогенати печінки щурів.

Дослідження показало, що введення ДН призвело до посилення процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у тканинах печінки, на що вказувало статистично вірогідне (р<0,001) підвищення вмісту реактантів з тіобарбітуровою кислотою (ТБК-РП) у 2,3 рази відносно показників інтактних тварин. На тлі зростання вмісту ТБК-РП відмічалось статистично вірогідне (р<0,001) зниження активності каталази на 42,4%, що вказувало на виснаження компенсаторних можливостей антиоксидантної системи (АОС).

Біохімічні дослідження крові щурів показали, що паралельно до змін у системі ПОЛ/АОС введення ДН призвело до зростання активності амінотрансфераз в середньому на 28,8% відносно показників інтактних щурів, а також до зростання (р<0,001) концентрації загального білірубіну у периферичній крові у 3,4 рази та становило відповідно 42,0±1.65 ммоль/л.

Профілактичне п'ятиденне введення КЕП, аналогічно до референс - препарату силімарину, нівелювало викликані ДН ознаки ураження печінки. Встановлено, що на тлі введення КЕП вміст ТБК-РП знизився на 48,6 (р<0,001), а на тлі введення силімарину - знизився на 40,9% (р<0,001). Разом з відновленням балансу у системі ПОЛ/АОС, застосування як КЕП так і силімарину викликало ослаблення функціональних розладів, викликаних передозування ДН. На це вказувало зниження активності амінотрансфераз у периферичній крові та статистично вірогідне (р<0,001) зниження концентрації загального білірубіну у 2,9 рази на тлі введення КЕП та у 1,9 рази при введенні силімарину відносно показників нелікованих щурів з ДН-індукованим гепатитом (42,0±1,65 ммоль/л) та становив відповідно 14,3±1,32 ммоль/л та 22.0±0.93 ммоль/л відповідно.

Узагальнюючи отримані дані, можна зробити висновок, що профілактичне п'ятиденне введення КЕП нівелювало викликані ДН ознаки ураження печінки - вміст ТБК-РП знизився на 48,6%, а концентрація загального білірубіну статистично вірогідно знизилась у 2,9 рази відносно показників нелікованих тварин.

Список використаних джерел

1. Al-Hayder, M.N., Aledani, T.H. W., & Al-Mayyahi, R.S. (2021). Amelioration of the hepatotoxic effects of nonsteroidal drugs using vitamin C and determination of their relationship with the lipid profile. Journal of Taibah University Medical Sciences, 17(4), 715-723. https://doi.org/!0.1016/j.jtumed.2021.11.003.

2. Bindu, S., Mazumder, S., & Bandyopadhyay, U. (2020). Non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) and organ damage: A current perspective. Biochemical pharmacology, 180, 114147. https://doi.org/10.1016/j.bcp.2020.114147.

3. Sriuttha, P., Sirichanchuen, B., & Permsuwan, U. (2018). Hepatotoxicity of Nonsteroidal Anti-Inflammatory Drugs: A Systematic Review of Randomized Controlled Trials. International journal of hepatology, 2018, 5253623. https://doi.org/10.1155/2018/5253623.

4. Степанюк, Н.Г., & Гладких, Ф.В. (2014). Характеристика ускладнень фармакотерапії на тлі застосування НПЗЗ за даними спонтанних карт-повідомлень у Подільському регіоні за 2013 рік. Клінічна фармація, фармакотерапія та медична стандартизація, 1-2 (22-23), 30-34. https://doi.org/10.5281/zenodo.7888342.

5. Степанюк, Н.Г., Гладких, Ф.В., & Басараб, О.В. (201 б). Аналіз побічних реакцій на тлі застосування анальгетиків-антипіретиків та нестероїдних протизапальних засобів, які призначались лікарями закладів охорони здоров'я Подільського регіону у 2015 році. Галицький лікарський вісник, 2 (23), 60-63. https://doi.org/10.5281 /zenodo.7907174.

6. Гладких Ф.В., Кошурба І.В., & Чиж М.О. (2023). Характеристика антиульцерогенної активності кріоекстракту плаценти при гострому та хронічному ураженнях шлунка. Сучасні медичні технології, 1 (56), 62-68. https://doi.org/10.34287/MMT.1(56).2023.10.

7. Кошурба, І.В., Гладких, Ф.В., & Чиж, М.О. (2022). Оцінка антиульцерогенного ефекту кріоконсервованого екстракту плаценти на моделі спиртово-преднізолонового ураження шлунка. Медична наука України, 18 (2), 3-9. https://doi.org/10.32345/26644738.2.2022.01.

8. Гладких, Ф.В. (2021). Противиразкова активність кріоекстракту плаценти при експериментальному індометацин-індукованому ульцерогенезі. Львівський медичний часопис, 27 (3-4), 67-82. https://doi.org/10.25040/aml2021.3-4.067.

9. Чиж, М.О., Кошурба, І.В., Марченко, М.М., Гладких, Ф.В., & Бєлочкіна І.В. (2023). Гендерний детермінізм впливу кріоекстракту плаценти на гепатотропні ефекти езомепразолу, кларитроміцину та метронідазолу при хронічному ураженні печінки. Сучасні медичні технології, 1(56), 55-61. https://doi.org/10.34287/MMT.1(56).2023.9.

10. Кошурба, І.В. (2022). Дослідження впливу кріоекстракту плаценти на процеси цитолізу та перекисного оксилення ліпідів за ССІ4-індукованого ураження печінки. Сучасні медичні технології, 54 (3), 46-54. https://doi.org/10.34287/MMT.3(54).2022.9.

11. Кошурба, І.В., Чиж, М.О., Гладких, Ф.В., & Бєлочкіна, І.В. (2022). Вплив кріоекстракту плаценти на метаболічний та функціональний стан печінки за D-галактозамінового гепатиту. The Innovative Biosystems and Bioengineering, 6 (2), 64-74. https://doi.org/10.20535/ibb.2022.6.2.264774.

Размещено на Allbest.ru