Сучасна фармакотерапія сечокам'яної хвороби

Сучасна фармакотерапія сечокам'яної хвороби

Ситник Еліна Олегівна,

здобувач вищої освіти фармацевтичного факультету

Олійник Світлана Валентинівна,

кандидат фармацевтичних наук, асистент кафедри технології ліків

Ярних Тетяна Григорівна,

доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри технології ліків

Буряк Марина Валеріївна,

кандидат фармацевтичних наук, доцент, доцент кафедри технології ліків

Анотація

У структурі урологічних захворювань одне з провідних місць займає сечокам'яна хвороба. Захворюваність на сечокам'яну хворобу у світі становить не менше 3% і продовжує прогресивно зростати. Вікова структура захворюваності на сечокам'яну хворобу характеризується високими показниками серед осіб працездатного віку, особливо відзначається вікова група 25-50 років. Найчастіше хвороба реєструється серед чоловіків: 70-80% випадків, у жінок: 50-60%. Враховуючи велику поширеність сечокам'яної хвороби у структурі урологічних захворювань, збільшення захворюваності у сучасному світі, високу частоту рецидивування, актуальним завданням залишається розробка та впровадження нових ефективних лікарських засобів, призначених для лікування та профілактики сечокам'яної хвороби.

Ключові слова: урологічні захворювання, сечокам'яна хвороба, фармакотерапія, лікарські препарати, лікарська рослинна сировина.

Основна частина

Сечокам'яна хвороба - це захворювання, найбільш постійною і суттєвою ознакою якого є утворення та присутність одиночних або множинних каменів у системі сечовивідних шляхів - ниркових чашечках, балії, сечоводі, сечовому міхурі та сечівнику [1].

До екзогенних причин сечокам'яної хвороби можна віднести: інфекції сечовивідних шляхів, спекотний клімат, зневоднення організму, жорсткість питної води, особливості харчування, недолік або передозування низки вітамінів (А, Dта ін.), гіподинамію. Передозування та безконтрольне застосування деяких лікарських засобів [2].

До ендогенних факторів відносять порушення фосфорно-кальцієвого обміну, метаболізму щавлевої кислоти (оксалатів), сечової кислоти, цистинового обміну, деякі ендокринопатії (гіперпаратиреоз, гіпертиреоз, хвороба Іценко - Кушинга та ін.), метаболічний синдром, остеопороз [3].

Консервативна терапія сечокам'яної хвороби - це складний комплекс різних методів впливу, спрямованих на усунення етіологічних факторів хвороби та патогенетичних умов каменеутворення: метаболічних порушень, порушення секреторно-екскреторної функції нирок, уродінаміки та фізико - хімічних властивостей сечі. Антилітогенна терапія включає відповідну дієту, водний режим та лікарську терапію з урахуванням типу каменеутворення: оксалатного, фосфатного, сечокислого, цистинового або змішаного [3, 4].

Фармакотерапія сечокам'яної хвороби спрямована на ліквідацію больового синдрому, запального процесу, розчинення сформованих конкрементів, корекцію кислотності сечі. А також дозволяє знизити ризик рецидивного каменеутворення за рахунок коригування біохімічних змін у крові, сечі та сприяє відходженню конкрементів розміром до 5 мм [5].

При всіх формах сечокам'яної хвороби призначаються лікарські препарати різних груп, що мають такі ефекти: протизапальний, спазмолітичний; сечогінний; нефропротекторний; антибактеріальний; знеболюючий; антиоксидантний (табл. 1) [4, 6, 7].

Таблиця 1. Класифікація лікарських речовин для лікування сечокам'яної хвороби

Монокомпонентні лікарські рослинні препарати, що застосовуються для лікування та профілактики урологічних захворювань, містять ЛРС: брусниці листя, горця пташиного траву, лопуха коріння, ялівцю плоди, ортосифону тичинкового листя, мучниці листя, хвоща траву; екстракти або індивідуальні сполуки: марени красильной сухий екстракт, авісан та ін. [8].

На сьогоднішній день у Державному реєстрі лікарських засобів зареєстровані такі багатокомпонентні лікарські рослинні засоби, рекомендовані для лікування та профілактики захворювань сечовивідних шляхів: Арстифен (KusumHealthcarePvtLtd, Індія), Блемарен (AlfamedFabrilArzneimittel, Gmbh, Німеччина), Канефрон Н (BionoricaSE, Німеччина), Роватінекс (RowaPharmaceuticalsLtd, Ірландія), Солідагорен (Dr. GustavKleinGmbH&Co. KG, Німеччина), Тутукон (MiquelYGarrigaS.L., Іспанія), Фітолізин (HerbapolWarsawLtd, Польща), Цисто-Аурин (AdvancePharmaGmbH, Німеччина), Цистон (HimalayaDrugCompany, Індія), крім того, 4 рослинні збори та 6 екстракційних препаратів (табл. 2) [9, 10].

Результати наведені табл. 2 показують, що існує потреба в розширенні асортименту комплексних препаратів українського виробництва, це дозволить забезпечити індивідуальний підхід до вибору фармакотерапії захворювань сечовивідних шляхів і розширити можливості консервативного лікування.

Офіцинальна медицина використовує досвід традиційної медицини, методи якої широко застосовують практично всіма соціальними групами населення. А також через можливу нефротоксичну дію синтетичних сильнодіючих засобів, що застосовуються для лікування нирок та сечовивідних шляхів, в даний час все більша увага приділяється фітотерапії. Можливості лікування урологічних захворювань лікарськими рослинами використовуються недостатньо повно [10, 11].

Відомо, що в комплексній терапії урологічних захворювань використовують лікарські рослинні засоби, що володіють як діуретичними властивостями (брусниця звичайна, нирковий чай, мучниця звичайна, хвощ польовий), спазмолітичними (фенхель, полин звичайний), протизапальними (лопух, звіробій), антисептичними (календула лікарська, звіробій) та гемостатичними (дуб, калина звичайна, горець пташиний, звіробій).

урологічний хвороба сечокам'яний фармакотерапія

Таблиця 2. Лікарські препарати вітчизняного виробництва для лікування сечокам'яної хвороби

Лікарські рослинні препарати, такі як уролесан, уронефрон, широко застосовуються як складова консервативного лікування сечокам'яної хвороби після видалення сечових каменів, а також як монотерапія для профілактики первинної сечокам'яної хвороби за наявності факторів ризику та рецидивного каменеутворення [9, 11, 13].

Фармакологічна дія лікарських засобів на основі субстанцій рослинного походження обумовлена наявністю комплексу біологічно активних речовин, які реалізують його різними механізмами, оскільки належать до різних класів хімічних сполук [14].

Висновки. Незважаючи на значні успіхи, досягнуті останніми роками при наданні допомоги хворим на сечокам'яну хворобу, вона займає одне з провідних місць у структурі урологічних захворювань, характеризується високим рівнем захворюваності та вираженою тенденцією до збільшення частоти випадків захворювання. В даний час багатокомпонентним засобам на основі субстанцій рослинного походження приділяється більша увага, так як вони мають комплексну дію на етіопатогенез захворювань сечовивідних шляхів і застосовуються як ефективна складова консервативного лікування, а також як монотерапія для профілактики за наявності факторів ризику.

Список використаних джерел

[1] Quhal, F., Seitz, C. (2021). Guideline of the guidelines: urolithiasis. Curr Opin Urol, (31), 125-129. https://doi.org/10.1097/MOU.0000000000000855.

[2] Zumstein, V., Betschart, P., Abt, D., Schmid, H.P., Panje, C.M., Putora, P.M. (2018). Surgical management of urolithiasis - a systematic analysis of available guidelines. BMC Urol, (18), 25. https://doi.org/10.1186/s12894-018-0332-9.

[3] Jiang, P., Xie, L., Arada, R., Patel, R.M., Landman, J., Clayman, R.V. (2021). Qualitative

Review of Clinical Guidelines for Medical and Surgical Management of Urolithiasis: Consensus and Controversy 2020. J Urol, (205), 999-1008.

https://doi.org/10.1097/JU.0000000000001478.

[4] Turk, C., Petffk, A., Sarica, K., Seitz, C., Skolarikos, A., Straub, M., Knoll, T. (2016). EAU Guidelines on Interventional Treatment for Urolithiasis. Eur Urol, (69), 475-82. https://doi.org/10.1016/j.eururo.2015.07.041.

[5] Gottlieb, M., Long, B., Koyfman, A. (2018). The evaluation and management of urolithiasis in the ED: A review of the literature. Am J Emerg Med, (36), 699-706. https://doi.org/10.1016/j.ajem.2018.01.003.

[6] Wentz, A. E, Wang, R.C., Marshall, B.D.L., Shireman, T.I., Liu, T., Merchant, R.C. (2022). Opioid Analgesic Use After an Acute Pain Visit: Evidence from a Urolithiasis Patient Cohort. West J Emerg Med, (23), 864-871. https://doi.org/10.5811/westjem.2022.8.56679.

[7] Баранник, С. І., Бараннік, А.С., Терент'ева, Г.А., Гречко, Л.В. (2016). Проблеми комплексного лікування і профілактики сечового діатезу. Південноукраїнський медичний науковий журнал, (13), 29-31.

[8] Марчишин, С.М., Дорошенко, О.Г., Койро, О.О., Чорна, Н.С. (2015). Дослідження впливу оригінальних фітозборів на видільну функцію нирок в експерименті. Фітотерапія. Часопис, (1), 76-79.

[9] Державний реестр лікарських засобів України (2023). Вилучено з:http://moz.gov.ua/.

[10] Шев^, В.Л., Хохленкова, Н.В., Ярних, Т.Г. (2014). Аналіз вітчизняного фармацевтичного ринку лікарських засобів, що застосовуються для лікування сечокам'яної хвороби. Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики, (3), 88-91.

[11] Катеренчук, І. П., Ткаченко, Л.А., Ярмола, Т. І. (2013). Можливості сучасної фітотерапії в комплексному лікуванні й профілактиці захворювань нирок і сечовивідних шляхів у практиці сімейного лікаря. Практикуючий лікар, (1), 67-72.

[12] Nirumand, M.C., Hajialyani, M., Rahimi, R., Farzaei, M.H., Zingue, S., Nabavi, S.M., Bishayee, A. (2018). Dietary Plants for the Prevention and Management of Kidney Stones: Preclinical and Clinical Evidence and Molecular Mechanisms. Int J Mol Sci. (19), 765. https://doi.org/10.3390/ijms19030765.

[13] Nagal, A. Singla, R.K. (2013). Herbal resources with antiurolithiatic effects: a review. Indo Gl. J. of Pharm. Scien, (3), 6-14.

[14] Gindi, S., Methra, T., Chandu, B.R., Boyina, R., Dasari, V. (2013). Antiurolithiatic and invitro anti-oxidant activity of leaves of Ageratum conyzoides in rat. World J. Pharm. Pharm. Sci, (2), 636-649.

Размещено на Allbest.ru