Рівні цитотоксичних клітин у хворих на колоректальний рак з метастазами у печінку до та після проведення радіочастотної абляції та хірургічної резекції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна установа «Інститут медичної радіології та онкології ім. С.П. Григор'єва Національної академії медичних наук України»

РІВНІ ЦИТОТОКСИЧНИХ КЛІТИН У ХВОРИХ НА КОЛОРЕКТАЛЬНИЙ РАК З МЕТАСТАЗАМИ У ПЕЧІНКУ ДО ТА ПІСЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РАДІОЧАСТОТНОЇ АБЛЯЦІЇ ТА ХІРУРГІЧНОЇ РЕЗЕКЦІЇ

Сорочан Павло Павлович канд. мед. наук, завідувач лабораторії радіаційної імунології Кузьменко Олена Вікторівна канд. біол. наук, ст. науковий співробітник, ст. науковий співробітник, лабораторії радіаційної імунології Іваненко Марина Олегівна канд. біол. наук, ст. науковий співробітник

Анотація

колоректальний рак хірургічний резекція

Проведено аналіз та узагальненння існуючих даних щодо змін NK-клітин та їх рецепторів у хворим на колоректальний рак після хірургічної резекції або радіочастотної абляції метастазів у печінку. РЧА терапія стимулює вроджений протипухлинний імунітет шляхом безпосереднього посилення цитотоксичності клітин природних кілерів.

Ключові слова: радіочастотна абляція, хірургічна резекція, колоректальний рак, цитотоксичні клітини, онкохворі.

Виклад основного матеріалу

Колоректальний рак (КР) одне з найбільш частих злоякісних новоутворень у світі. Він займає третє місце в структурі онкологічної захворюваності й друге - в структурі смертності. Печінка є найчастішим місцем метастатичного поширення КР і від 14% до 18% пацієнтів мають метастази в печінку під час встановлення діагнозу. При КР основою протипухлинного лікування залишається хірургічна резекція. Проте, у багатьох пацієнтів після короткого проміжку часу виникають рецидиви або генералізація пухлинного процесу [1 - 3]. Радіочастотна абляція (РЧА) на сьогодні є найбільш перспективним методом лікування метастатичних уражень. Є свідчення щодо зростання клітин з протипухлинною активністю після РЧА. Було визначено, що відсоток NK-клітин у периферичній крові кроликів у групах лікування РЧА був значно вищим порівняно з контрольними групами. Рівні ІНФ-у та ФНП-а у NK-клітинах також були суттєво підвищені після РЧА-індукованої теплової коагуляції. РЧА посилювала також експресію NKG2D рецептора активації NK-клітин та протипухлинну цитотоксичність NK-клітин щодо клітин раку печінки [4]. У пацієнтів, які перенесли РЧА з приводу гепатоцелюлярної карциноми, відзначали зростання частки і абсолютної кількості NK-клітин, які мали збільшену експресію рецепторів активації та зменшену експресію пригнічуючих рецепторів. Автори також відмічали підвищену функціональну активність цих клітин [5]. Отже РЧА терапія стимулює вроджений протипухлинний імунітет шляхом безпосереднього посилення цитотоксичності клітин природних кілерів.

Менш вивченим є відповідь організму при різних способах видалення метастатичних уражень печінки при КР, таких як хірургічна резекція та радіочастотна абляція.

Мета роботи - вивчити кількісні зміни NK-клітин та їх рецепторів у хворим на колоректальний рак після хірургічної резекції або РЧА метастазів у печінку.

Матеріали та методи

Клініко-лабораторне обстеження проведено 22 хворим на КР із метастазами у печінку. Всім хворим встановлено IV стадію захворювання (T3N0M1), гістологічно визначалася аденокарцинома, помірного ступеня злоякісності (G2). Дослідження проведено на трьох етапах: І - за добу до хірургічної резекції або РЧА, ІІ - на 3 добу після втручання, ІІІ - на 14 добу після втручання. 1 група - 12 хворим під епідуральною анастезією і ультразвуковим наведенням виконана радіочастотна абляція метастазів у печінці з коагуляцією пункціонних каналів з використанням апарату CoolTip series E. 2 група - під загальною анестезією хворим виконано хірургічне лікування метастазів у печінку: 5 хворим - крайову резекцію, 3 хворим - гемігепатектомія та 2 пацієнтам - метастазектомія.

Лімфоцити виявляли за допомогою антитіл до панлейкоцитарного маркеру CD45 (клон J33). Антитіла до CD3 (клон UCHT1), CD45 (клон КС 56) використовували для визначення активуючого рецептора (CD335+ (NKp46)) та інгібуючого рецептора (CD 159a+ (NKG2A)) на NK-клітинах з фенотипом CD16+56+ та визначали NKT-клітини з фенотипом CD3- CD16+56+, методом проточної цитометрії на цитометрі FC-500 з використанням моноклональних антитіл фірми Beckman Coulter (ОША).

Статистичну обробку проводили за допомогою пакета програм Sta tistica 13.3 EN (StatSoft, ОША). Показники мали розподіл, відмінний від нормального, описова статистика наведена у вигляді медіани, нижнього та верхнього квартилів - Me (Q25; Q75). Різницю при р <0,05 вважали статистично значущою.

Результати та їх обговорення

Дослідження імунних показників виявило порушення в субпопуляційному складі лімфоцитів на І етапі лікування в обох досліджуваних групах, зокрема, такі як наявність низької відносної та абсолютної кількості NK-клітин. Медіани NK- клітин становили 14,8 % та 10,6 % відповідно.

На ІІ етапі відмічено суттєве зменшення відносної та абсолютної кількості NK- та NKT-клітин в обох групах. Відносна кількість NK-клітин зменшилась майже у 2 рази у цей термін дослідження. Як відомо NK-клітини відіграють вирішальну роль у протипухлинному імунному захисті. Вони проявляють цитолітичну активність шляхом прямого впливу на пухлинні клітини та вивільнення цитотоксичних гранул, що містять гранзими (А, В, Н, К і М) та перфорини або шляхом секреції різних цитокінів, таких як ІФ -у та ФНП-а. Є повідомлення щодо прогностичної цінності цих клітин при КР. За даними Tang та співавторів [6], NK- клітини крові були незалежним предиктором виживання у пацієнтів з КР, а сукупна кількість NK -клітин та В -лімфоцитів збільшувала прогностичну значущість. Спостережне дослідження, проведене у пацієнтів, які перенесли операцію з приводу КР, показало, що передопераційна кількість NK-клітин була прогностичним фактором рецидиву раку [7]. Вважають, що NK-клітини мають важливе значення для імунного нагляду, включаючи захист від метастазів під час внутрішньосудинного посіву пухлини, що відбувається під час операції.

Паралельно зі зниженням NK-клітин відбувалось зниження NK клітин в обох досліджуваних групах, експресуючих активуючі (CD335+ (NKp46)) та інгібуючі рецептори (CD 159a+ (NKG2A)).

При цьому вираженість зниження експресії варіювала у широкому діапазоні. Повідомляють, що рівні експресії активуючих NKp30 та NKp46 рецепторів корелюють з літичною активністю NK-клітин щодо клітин колоректального раку. Є дані, що експресія NKp46 корелювала з безрецидивною виживаністю хворих на КР з максимальним періодом спостереження 71 міс. [8].

У той же час на ІІ етапі у 1 групі залишалась низькою відносна та абсолютна кількість NK- та NKT-клітин.

На ІІІ етапі у хворих на КР після резекції (2 група) зберігались високі значення медіан NK-, NKT-лімфоцитів.

Отже у ранні строки як після проведення радіочастотної абляції, так і після резекції метастазів КР у печінку відбуваються системні імунні порушення. Імунні порушення, тісно пов'язані із запальною реакцією після інвазивного втручання, є більш виразними та тривалими після хірургічної резекції.

Висновки

Охарактеризовано зміни цитотоксичних лімфоцитів після проведення РЧА та хірургічної резекції. На 3 добу в обох групах спостерігали зменшення кількості NK- та NKT-клітин. Але у групі із резекцією на цьому етапі була у 1,5-2 рази нижчою експресія маркерів активації/дегрануляції NK CD159a та CD335. На 14 добу після втручання група хворих із резекційним лікуванням демонструвала гіршу динаміку відновлення із виразним відставанням за кількістю та функціональними маркерами NK-лімфоцитів, що свідчить про виснаження специфічної клітинної протипухлинної відповіді у таких пацієнтів.

Список використаних джерел

1. Tohme, S., Simmons, R. L., & Tsung, A. (2017). Surgery for Cancer: A Trigger for Metastases. Cancer Research, 77(7), 1548-1552. https://doi.org/10.1158/0008-5472. can-16-1536.

2. Hiller, J. G., Perry, N. J., Poulogiannis, G., Riedel, B., & Sloan, E. K. (2017). Perioperative events influence cancer recurrence risk after surgery. Nature Reviews Clinical Oncology, 15(4), 205-218. https://doi.org/10.1038/nrclinonc.2017.194.

3. Nakamura, Y., Yamaura, T., Kinjo, Y., Kawase, M., Kanto, S., & Kuroda, N. (2022). Impact of severe postoperative inflammatory response on recurrence after curative resection of colorectal cancer. International Journal of Colorectal Disease. https://doi.org/10. 1007/s00384-022-04271 -y.

4. Mo, Z., Lu, H., Mo, S., Fu, X., Chang, S., & Yue, J. (2018). Ultrasound-guided radiofrequency ablation enhances natural killer-mediated antitumor immunity against liver cancer. Oncology Letters. https://doi.org/10.3892/ol.2018.8231.

5. Zerbini, A., Pilli, M., Laccabue, D., Pelosi, G., Molinari, A., Negri, E., Cerioni, S., Fagnoni, F., Soliani, P., Ferrari, C., & Missale, G. (2010). Radiofrequency Thermal Ablation for Hepatocellular Carcinoma Stimulates Autologous NK-Cell Response. Gastroenterology, 138(5), 1931 -1942.e2. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2009.12.051.

6. Immune phenotypic linkage between colorectal cancer and liver metastasis / Y. Liu et al. Cancer Cell. 2022. Vol. 40, no. 4. P. 424-437.e5. URL: https://doi.org/10.1016/j.ccell. 2022.02.013.

7. Adoptive Transfer of NKG2D CAR mRNA-Engineered Natural Killer Cells in Colorectal Cancer Patients / L. Xiao et al. Molecular Therapy. 2019. Vol. 27, no. 6. P. 1114-1125. URL: https://doi.org/10.1016/j.ymthe.2019.03.011.

8. Innate tumor killers in colorectal cancer / F. Zhong et al. Cancer Letters. 2022. Vol. 527. P. 115-126. URL: https://doi.org/10.1016/j.canlet.2021.12.022.

Размещено на Allbest.ru