Особливості бактеріальної контамінації грошових банкнот та її потенційна роль у передачі інфекційних захворювань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості бактеріальної контамінації грошових банкнот та її потенційна роль у передачі інфекційних захворювань

Замойська Любов Віталіївна студентка, Юзюк Дарина Сергіївна студетка, Климнюк Сергій Іванович доктор медичних наук, професор, Академік Міжнародної академії інтегративної антропології, Завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології, Галабіцька Ірина Михайлівна кандидат медичних наук, асистент кафедри терапії та сімейної медицини, Тернопільський національний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського

Анотація

Гроші, безумовно, є однією з найпоширеніших речей у сучасному світі, і ми взаємодіємо з ними щодня, безліч разів. Вони становлять важливу частину нашого повсякденного життя, оскільки люди використовують їх для різних платежів та торгівлі. Проте, зараз, більше ніж будь-коли, стає важливим розгляд питання про гігієну та безпеку, пов'язаний з коштами.

Мало хто задумується про те, що грошові банкноти приховують в собі не лише фінансову вартість, але й мікроорганізми, які можуть бути потенційно небезпечними для здоров'я. На поверхні грошей присутні різні бактерії, віруси, грибки та інші патогени, і ці мікроорганізми можуть виживати на них протягом тривалого часу.

Розуміння мікрофлори на грошових банкнотах та можливостей її ролі у передачі інфекційних захворювань стає надзвичайно важливим у зв'язку зі зростанням свідомості щодо гігієни та здоров'я. Із поширенням інфекційних хвороб та пандемій люди стають більш усвідомленими стосовно можливих шляхів передачі інфекцій, і гроші, як частина нашого повсякденного життя, можуть стати важливим фактором для такої передачі.

Дослідження мікрофлори на грошових банкнотах стає необхідним завданням для забезпечення гігієни та здоров'я громадськості. У наш час це питання стає актуальнішим, ніж будь-коли, і вимагає належного дослідження та уваги для забезпечення безпеки та благополуччя суспільства. Розгляд цієї теми може відкрити двері до нових методів збереження гігієни в повсякденному житті та запобігання розповсюдженню інфекційних захворювань через звичайні гроші [1].

Ключові слова: гроші, мікрофлора грошових банкнот, інфекційні захворювання, гігієна, громадське здоров'я, передача інфекцій, дослідження мікрофлори, безпека.

Abstract

Features of bacterial contamination of banknotes and its potential role in the transmission of infectious diseases

Zamoiska Liubov Vitaliyivna Student, Yuzyuk Daryna Serhiivna Student, Klymnyuk Serhiy Ivanovych Doctor of Medicine, Professor, Department of Microbiology, Virology and Immunology, Head of the Department of Microbiology, Galabitska Iryna Mykhaylivna PhD in Medicine, Assistant Professor of the Department of Therapy and Family Medicine, Ternopil National Medical University. I.Y. Gorbachevsky

Money is definitely one of the most common things in today's world, and we interact with it every day, countless times. They form an important part of our daily lives, as people use them for various payments and commerce. However, now, more than ever, it is becoming important to consider the issue of hygiene and safety related to funds.

Few people think about the fact that banknotes hide not only financial value, but also microorganisms that can be potentially dangerous to health. Various bacteria, viruses, fungi, and other pathogens are present on the surface of money, and these microorganisms can survive on it for a long time.

Understanding the microbiome on banknotes and the potential for its role in the transmission of infectious diseases is becoming extremely important due to the growing consciousness of hygiene and health. With the spread of infectious diseases and pandemics, people are becoming more aware of the possible ways of transmitting infections, and money, as part of our daily lives, can be an important factor in such transmission.

The study of the microflora on banknotes is becoming a necessary task to ensure the hygiene and health of the public. Nowadays, this issue is more relevant than ever and requires proper research and attention to ensure the safety and wellbeing of society. Addressing this topic could open the door to new methods of maintaining hygiene in everyday life and preventing the spread of infectious diseases through conventional money.

Keywords: money, microflora of banknotes, infectious diseases, hygiene, public health, transmission of infections, research of microflora, safety.

Постановка проблеми

Гроші відіграють суттєву роль у нашому щоденному житті. Ми користуємося грошовими банкнотами, щоб оплачувати товари та послуги, обмінюватися ними в наших щоденних транзакціях. Проте, мало хто задумується про можливі небезпеки, які можуть приховуватися на їхній поверхні.

Актуальність аналізу мікрофлори на грошових банкнотах та її можливої ролі у передачі інфекційних захворювань стає все більш очевидною в сучасному світі. Громадяни стають більш свідомими щодо питань гігієни та можливих шляхів передачі інфекцій, особливо в умовах епідемій та пандемій. Грошові банкноти можуть виступати як важливий чинник в цьому контексті, оскільки вони майже завжди перебувають в обігу та стикаються з великою кількістю людей.

Споживачі, торговці, банкіри та інші групи населення регулярно взаємодіють з грошовими банкнотами, і тим самим стають вразливими перед можливими інфекційними загрозами. На поверхні грошових банкнот можуть бути присутні бактерії, віруси та інші мікроорганізми, які можуть виживати протягом тривалого часу і передавати інфекції від особи до особи. Це може призвести до розповсюдження різних інфекційних захворювань, включаючи респіраторні інфекції, вірусні гепатити, антимікробну стійкість бактерій та інші хвороби, що становлять загрозу громадському здоров'ю [2].

Для вирішення поставленої проблеми, потрібно розробити науковий підхід та методологію дослідження мікрофлори на грошових банкнотах та її можливої ролі у передачі інфекційних захворювань. Основним об'єктом дослідження є грошові банкноти різних номіналів та походжень, які перебувають в обігу серед громадськості.

Перше завдання полягає в зборі зразків грошових банкнот із різних джерел, включаючи банки, торговців та приватних осіб. Зразки банкнот повинні бути ретельно ідентифіковані та документовані, вказуючи їхнє походження, дату видачі та інші важливі параметри.

Для аналізу мікрофлори на грошових банкнотах необхідно використовувати сучасні молекулярні методи, включаючи полімеразну ланцюгову реакцію (ПЛР) та секвенування ДНК. Ці методи дозволяють ідентифікувати різні види бактерій, вірусів та грибків, які можуть присутні на грошових банкнотах.

Після ідентифікації мікроорганізмів на грошових банкнотах, необхідно провести оцінку їхньої можливої ролі у передачі інфекційних захворювань. Це може включати в себе визначення, наскільки ці мікроорганізми є життєздатними на банкнотах, які умови сприяють їхній передачі, а також аналіз статистичних даних щодо захворювань, які можуть бути пов'язані з використанням грошових банкнот.

Аналіз мікрофлори на грошових банкнотах та її можлива роль у передачі інфекційних захворювань є важливою темою для досліджень у галузі медицини, громадського здоров'я та гігієни. Зростання усвідомлення цієї проблеми є важливим у контексті забезпечення безпеки громадськості, особливо в умовах пандемій та епідемій. Дослідження мікрофлори на грошових банкнотах та розуміння її можливої ролі можуть призвести до розробки більш ефективних стратегій гігієни та запобігання передачі інфекційних захворювань через грошові банкноти. Такі дослідження можуть сприяти підвищенню громадської свідомості та покращенню стандартів безпеки у використанні грошей.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Важливим етапом в дослідженні цієї проблеми є робота, що розглядає мікрофлору на грошових банкнотах та монетах в Польщі. Ця стаття, "Виділення культивованих мікроорганізмів з польських банкнот і монет", досліджує присутність культуропридатних бактерій та грибів на банкнотах і монетах в Польщі, що перебувають в загальному обігу. Автори провели аналіз бактерій та грибів на польських паперових банкнотах та монетах із застосуванням методів ідентифікації, включаючи порівняння послідовності гена 16S рРНК для бактерій. Результати цього дослідження надають унікальну можливість підкреслити актуальність та значущість цієї теми, а також вказати на важливі висновки, які можуть мати практичне значення для медицини, громадського здоров'я та гігієни в цілому.

У дослідженні було виявлено наступні види бактерій: коагулаз- негативні стафілококи (43.6% від загальної кількості бактерій), включаючи Staphylococcus saprophyticus, S. epidermidis та S. hominis, і види Enterococcus (30.8% від загальної кількості бактерій), такі як E.faecalis, E.faecium та E. durans. Щодо грибів, найчастіше виявляли Penicillium spp. і Aspergillus spp., а Candida spp. була найчастіше виявленою дріжджем на грошових знаках.

Дослідники виявили залежність між номіналом банкноти, фізичним станом грошового знака і кількістю бактерій та грибів. Вони вказали на те, що ця залежність існує.

Загальна кількість бактерій, які були ізольовані з грошових знаків, була в кілька тисяч разів вищою, ніж кількість ізольованих грибів. Загальна кількість бактерій та грибів, які були виділені з монет, була приблизно в 2,7 рази меншою, ніж кількість, виділена з банкнот [3].

Ця стаття підкреслює важливість вивчення мікрофлори на грошових банкнотах та можливої ролі грошей у передачі інфекційних захворювань, а також вказує на те, що різні мікроорганізми можуть присутні на грошових банкнотах, і ця проблема варта подальшого дослідження.

Мета статті - дослідити мікрофлору грошових банкнот та здійснити порівняльний аналіз між виділеними ізолятами.

Виклад основного матеріалу

У рамках дослідження було проведено аналіз мікрофлори 12 банкнот валюти різних країн, а саме: України, США, Канади та Польщі. Це дозволило розкрити різноманітність та особливості мікроорганізмів, які можуть знаходитися на грошових купюрах в різних країнах, а порівняння мікрофлори на грошах з цих різних регіонів може вказати на регіональні відмінності в забрудненні та можливі ризики для грошової гігієни. Цей аналіз в подальшому може бути корисним для розробки стратегій та стандартів для забезпечення безпеки готівкових грошей та підтримки грошової гігієни в різних країнах.

З готівки були зроблені мазки та проведений бактеріологічний аналіз з культивуванням матеріалу на диференційно-діагностичних середовищах та подальшою родовою ідентифікацією мікроорганізмів. Аналіз включав культивування зразків на спеціальних середовищах, що сприяють росту та розмноженню мікроорганізмів. Далі проводилася ідентифікація цих організмів за їхніми біологічними та морфологічними характеристиками. Диференційно-діагностичними середовищами слугували: кров'яний агар, що дозволяє ідентифікувати стафілококи, стрептококи та грамнегативні бактерії; жовтково-сольовий агар, за допомогою якого визначаються стафілококи, сальмонели, Escherichia coli та інші кишкові бактерії; середовище Ендо, щоб розпізнати Escherichia coli, Klebsiella та інші ентеробактерії [4].

Для опису даних використовували середнє арифметичне значення і стандартну похибку (M±m). Середнє арифметичне значення представляє собою середнє значення концентрації бактерій або іншої вимірюваної величини на основі даних з обраного набору зразків. Стандартна похибка (m) визначає, наскільки середнє значення може відрізнятися від інших можливих середніх значень при повторному проведенні експерименту або аналізі інших вибірок. Зазвичай стандартна похибка використовується для оцінки точності середнього значення, і чим вона менша, тим точніше середнє значення. Використання цих статистичних показників, передбачає вказування кількості зразків або вимірювань, на основі яких були розраховані середнє арифметичне значення та стандартна похибка. До прикладу, cередня концентрація бактерій виділених з банкноти 1 грн становила (4,03±0,58) lg КУО/мл, де n = 12 вказує, що середнє значення 4,03 lg КУО/мл було обчислено на основі 12 зразків, і стандартна похибка дорівнювала 0,58 [5].

При нормальному розподілі для оцінки статистично достовірної різниці використовували критерій Student (t-критерій) для незалежних груп. Цей статистичний аналіз був проведений для порівняння концентрацій бактерій на різних банкнотах чи валютних одиницях, таких як 1 гривня, 100 гривень, 1 долар США, 5 євро, і 10 злотих. Результати аналізу дозволили встановити, чи існують статистично значущі різниці між цими групами, що допомогло у визначенні впливу типу банкноти або валюти на концентрацію бактерій. Такий аналіз є важливим для оцінки гігієнічної якості збереження валютних одиниць та банкнот.

Результати дослідження

На купюрі 1 гривня середня концентрація бактерій - (4,03 ± 0,58) КУО/мл. На купюрі 2 гривні середня концентрація бактерій - (3,69 ± 1,22) КУО/мл. На купюрі 5 гривень середня концентрація бактерій - (3,94 ± 1,25) КУО/мл. Середня концентрація бактерій на купюрі 10 гривень - (3,69 ± 1,41) КУО/мл. На купюрі 20 гривень середня концентрація бактерій - (4,09 ± 1,14) КУО/мл. Середня концентрація бактерій на купюрі 50 гривень - (3,19 ± 1,0) КУО/мл. На купюрі 100 гривень середня концентрація бактерій - (2,69 ± 0,70) КУО/мл. Середня концентрація бактерій на купюрі 1000 гривень - (3,36 ± 0,57) КУО/мл. На купюрі 1 долар США (USA) середня концентрація бактерій - (2,69 ± 0,00) КУО/мл. на купюрі 1 канадський долар (CAD) середня концентрація бактерій - (2,69 ± 0,81) КУО/мл. На купюрі 5 євро середня концентрація бактерій - (2,36 ± 0,57) КУО/мл. Середня концентрація бактерій на купюрі 10 злотих - (2,69 ± 0) КУО/мл.

Згідно з визначеними величинами середньої концентрації бактерій на купюрах можна сказати, що присутня певна тенденція: грошові банкноти меншого номіналу мали вищі середні концентрації бактерій, ніж більшість інших досліджуваних валют. Це пояснюється тим, що дрібніші купюри використовуються частіше в повсякденному житті. Для порівняння долар США, канадський долар і євро мали менше бактеріального забруднення, що може свідчити про частішу обробку в банках та інших установах, де йде дотримання певних гігієнічних стандартів. Зазвичай процедури очищення та обробки великих купюр допомагають знижувати кількість бактерій на них.

На поверхні досліджуваних банкнот були знайдені також і патогенні бактерії: золотистий стафілокок на купюрі 100 грн. у концентрації - 1,70 КУО/мл, ешерихія на купюрах 1, 10 гривень - 3,69 та 4,69 КУО/мл є ознакою фекального забруднення.

Аналізуючи патогенні бактерії, які були знайдені на купюрах: 1, 10 та 100 грн. можна зробити висновок, що:

- наявний великий ризик інфекційного зараження, особливо у тих, хто має тривалий контакт із зараженими грошима;

- наявний низький рівень санітарної обробки грошових банкнот та низькою гігієною рук споживачів, про що свідчить фекальне забруднення.

Це має особливе значення, оскільки Staphylococcus aureus, є патогенною бактерією, яка може викликати різноманітні інфекції у людини. Вона має властивість легко проникати в організм через рани, мікротріщини на шкірі або слизових оболонок. Основні наслідки інфекцій, викликаних золотистим стафілококом, включають:

- шкірні інфекції: золотистий стафілокок може призвести до виникнення фурункулів (гнійних запалень волосяних фолікулів), абсцесів (гнійних утворень під шкірою)

- пневмонія: виникає у випадку, коли золотистий стафілокок потрапляє до легень; може бути особливо серйозною для людей зі зниженою імунною системою або іншими підвищеними ризиками.

- cепсис: cаме золотистий стафілокок є одним із збудників сепсису, що є серйозним захворюванням, при якому інфекція розповсюджується через кров та впливає на функцію органів та систем організму; cепсис може бути життєво небезпечним та вимагати негайного лікування в лікарні.

Escherichia coli є частиною нормальної мікрофлори організму людини та не завдає шкоди в невеликих кількостях. Проте висока концентрація Ешерихії на купюрах свідчить про серйозне фекальне забруднення та може призвести до ряду серйозних проблем для громадського здоров'я таких як:

- шлунково-кишкові інфекції: що проявляються такими симптомами як діарея, блювання, біль у животі та загальна слабкість. У разі фекального забруднення грошей великими кількостями інфекція може поширюватися серед людей, які з ними контактують.

- урогенітальні інфекції: деякі штами Ешерихії можуть також викликати інфекції сечової системи; це є особливо проблематичним як для жінок, так і для чоловіків, оскільки інфекції сечового тракту можуть бути надзвичайно болючими і дискомфортними.

Тому підсумовуючи можна зробити висновок, що забруднення грошей такими патогенними бактеріями, Staphylococcus aureus та Escherichia coli створює ризик для громадського здоров'я. Люди, які користуються такими грошима, можуть потрапити в контакт з цими бактеріями та інфікуватися, що в подальшому призведе до розвитку різних захворювань. Це особливо небезпечно для людей зі зниженою імунною системою та дітей. Тому важливо дотримуватися гігієнічних норм, таких як регулярне миття рук після обігу грошей для запобігання можливій інфекції.

При проведенні статистичної обробки було визначено статистично достовірну різницю в концентраціях між 1 і 100 гривнями p<0,05 (p=0,033), між 1 гривнею і 1 доларом США p<0,05 (р=0,016), між 1 гривнею і 5 євро p<0,05 (р=0,024), між 1 гривнею і 10 злотими p<0,05 (р=0,016), між 20 і 100 гривнями p<0,05 (р=0,047).

Висновки

Середня концентрація бактерій виділених з банкноти 1 грн становила (4,03±0,58) lg КУО/мл, що було статистично достовірно вищим у порівнянні з 100 грн ((2,69±0,7) lg КУО/мл) (p<0,05), 1 доларом США ((2,69±0) lg КУО/мл) (p<0,05), 5 євро ((2,36±0,57) lg КУО/мл) (p<0,05) та 10 злотих ((2,69±0) lg КУО/мл) (p<0,05). Також було виявлено статистично достовірну різницю в середній концентрації бактерій між банкнотами 20 грн ((4,09±1,14) lg КУО/мл) (p<0,05) та 100 грн ((2,69±0,70) lg КУО/мл) (p<0,05). Було ізольовано Staphylococcus aureus у концентрації 1,70 lg КУО/мл з банкноти 100 грн та E. coli з банкнот 1 і 10 грн у концентраціях 3,69 lg КУО/мл та 4,69 lg КУО/мл відповідно.

Отже, при проведенні дослідження було виявлено, що середня концентрація бактерій на банкнотах нижчого номіналу була статистично достовірно вищою у порівнянні з банкнотами вищого номіналу (p<0,05), що можна пояснити частішим використанням дрібніших банкнот. Наявність патогенних бактерій на деяких банкнотах вказує на те, що гроші можуть слугувати вектором передачі небезпечних інфекційних захворювань.

Література

1. Сайт газети «Молодий буковинець»

2. Першин Є.С. Грошова одиниця, як осередок накопичення умовно-патогенними мікроорганізмами / Є.С. Петришин // Ужгородська філія Закарпатського територіального відділення МАН. - 2014.

3. Каліта М. Виділення культивованих мікроорганізмів з польських банкнот і монет / М. Каліта, М. Палусінська-Шиш, А. Турська-Шевчук, С. Вдовяк-Врубель, Т. Урбанік-Сипневська // Національний центр біотехнологічної інформації. - 2013.

4. Сайт медичної енциклопедії

5. Сайт «Вікіпедія»

грошовий банкнота мікрофлора інфекція

1. Sait hazetu «Molodyi bukovynets» [Website of the newspaper "Young Bukovynets"]. molbuk.ua. [in Ukrainian]

2. Pershyn E.S. (2014). Hroshova odynytsa yak oseredok nakopychennia umovno-patohennymy mikroorhanismamy [Monetary Unit, as a Focus of Accumulation of Opportunistic Pathogenic Microorganisms]. Uzhorodska filia Zakarpatskoho terytorialnoho viddilenia MAN - Uzhhorod Branch of the Zakarpattia Territorial Branch of the Junior Academy of Sciences. [in Ukrainian].

3. Kalita M., Palusinska-Szysz M., Turska-Szewczuk A., Wdowiak-Wrobel S., Urbanik- Sypniewska T. (2013). Vydilennia kultyvovanyh mikroorhanismiv z polskyh banknot i monet [Isolation of cultivable microorganisms from Polish notes and coins]. Natsionalnyi tsentr biotehnolohichnoi informatsii - The National Center for Biotechnology Information. [in Ukrainian]

4. Sait medychnoi entsyklopedii [Medical encyclopedia site]. medical-enc.com.ua. [in Ukrainian]

5. Sait «Vikipedia» [Wikipedia website]. uk.wikipedia.org. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru