Розлади сну у військовослужбовців в період активних бойових дій

Досліджено та проаналізовано структуру порушень сну у військовослужбовців. Перелік рекомендацій для покращення режиму сну під час перебування у зоні бойових дій. Проведено анкетування 87 військовослужбовців, що перебувають у зоні активних бойових дій.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 29.03.2024
Размер файла 14,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розлади сну у військовослужбовців в період активних бойових дій

Плотнікова Анастасія Сергіївна

здобувач вищої освіти медичного факультету Харківський національний медичний університет, Україна

Науковий керівник: Брек Валерія Василівна

канд. мед. наук, доцент кафедри внутрішніх та професійних хвороб Харківський національний медичний університет, Україна

Вступ

Сон - це один із найважливіших процесів, що забезпечує відновлення всього організму, сприяє інтегруванню і зберіганню важливої інформації, та відсіюванню непотрібних даних. Недостатня кількість або зниження якості сну можуть призвести до різних функціональних порушень [1]. Першою чергою страждає центральна нервова система, що проявляється роздратованістю, зниженням розумової діяльності, пам'яті та працездатності, підвищенням ризику виникнення тривожних розладів та галюцинацій. Крім того, сон має важливу роль в регуляції діяльності імунної системи. Тому за наявності розладів сну може знижуватись загальна опірність організму, що призводить до підвищення рівня інфекційної захворюваності, яка має тенденцію до швидкого розповсюдження в закритому колективі.

Військовослужбовці, що знаходяться в зоні активних бойових дій, постійно стикаються з різного роду стресом, [2] перевтомою під час важкого фізичного навантаження та іншими факторами, що впливають на якість та тривалість сну.

Мета роботи. Дослідити та проаналізувати структуру порушень сну у військовослужбовців. Скласти перелік рекомендацій для покращення режиму сну під час перебування у зоні бойових дій.

Матеріали та методи. Було проведено анкетування 87 військовослужбовців, що перебувають у зоні активних бойових дій, з яких 85 чоловіків та 2 жінки. Середній вік складає 45,7 років.

Результати та обговорення

Циркадні ритми регулюють цикли сну та неспання, що є важливою складовою підтримання гомеостазу організму [3]. Через характер своєї служби військовим часто доводиться лягати спати, коли це можливо, і вони мають швидко засинати навіть у шумній та незручній обстановці. При чому будь-який рівень шуму змінює структуру і знижує якість сну, може спровокувати стресову реакцію, що призводить до денної сонливості,

змін настрою та зниження когнітивних функцій. Під час анкетування було виявлено, що 77% опитуваних відзначали, що тривалість їх сну складає від 4 до 6 годин, 19% - від 2 до 4 годин, та 4% відмітили, що сплять від 6 до 8 годин на добу. Більш переважним графкіом є вахти, які збігаються з циркадними ритмами та дозволяють спати від 5 до 7 годин, що сприяє зменшенню денної сонливості, поліпшенню настрою, прискоренню часу реакції та здійсненню меншої кількості помилок.

Дослідження показало, що 90% анкетованих мають скарги на розлади сну, а саме: 52% - депривація сну, 17% - інсомнія, 10% - порушення регулярності циклу (сон-неспання), 9% - сонний параліч, 6% - сонний бруксизм, 4% - говоріння під час сну, 2% - інші розлади сну.

Розуміння важливості сну поступово зростає серед військових. Попри це, ще велика кількість військовослужбовців сприймають зменшення тривалості сну як щось звичне і нормальне. Під час опитування було зареєстровано 61% анкетованих, які відмітили, що здатні самостійно обирати кількість годин для сну.

Окрім того, 18% опитуваних відповіли, що постійну потребу сну вони вважають проявом слабкості. Тому необхідно проводити бесіди з приводу важливості сну для організму, особливо в умовах постійного психічного та фізичного навантаження.

Депривація сну на короткостроковій чи довгостроковій основі може призводити до зниження зосередженості та концентрації, підвищенної сонливості вдень, відсутності мотивації, пригнічення настрою, агресивності та подовження часу реакції. За даними нашого опитування лише 22% військовослужбовців розуміють, що тривала недостатність сну негативно впливає на їхню продуктивність. Ця тенденція разом із помірним зменшенням когнітивних функцій, зниженням уважності та розсудливості може погіршувати якість командної роботи, негативно впливати на здатність оцінювати ризики на полі бою, і в результаті може призвести до травмування або поранення під час активних бойових дій.

Недостатня кількість якісного сну окрім прямого впливу також пов'язана із розвитком різних хронічних захворювань: посттравматичний стресовий розлад, деменція, цукровий діабет та захворювання серцево-судинної системи.

Опитані військовослужбовці, які на постійній основі недосипають вночі, частіше повідомляють про зловживання тютюновими виробами і алкоголем, появу симптомів депресії та панічних розладів.

Висновки

розлади сну військовослужбовець бойовий

Недостатня кількість якісного сну особового складу є розповсюдженою проблемою. У структурі розладів сну провідну позицію займають депривація сну, інсомнія та порушення регулярності циклу сну та неспання, що призводить до різних наслідків з боку всіх органів і систем, але в першу чергу страждає саме нервова та імунна система. Для попередження цієї проблеми необхідно працювати над створенням доброзичливого мікроклімату у колективі; розвивати звички, які допомагають розслабитись та перепочити в умовах постійного фізичного та психологічного навантаження; проводити бесіди для покращення командної роботи, а також складання графіків чергування з урахуванням того, що тривалість сну має бути не менше 6 годин.

Список використаних джерел:

[1] Dopheide JA. Insomnia overview: epidemiology, pathophysiology, diagnosis and monitoring, and nonpharmacologic therapy. Am J Manag Care. 2020 Mar;26(4 Suppl):S76-S84. doi: 10.37765/ajmc.2020.42769. PMID: 32282177.

[2] Brown RE, Spratt TJ, Kaplan GB. Translational approaches to influence sleep and arousal. Brain Res Bull. 2022 Jul;185:140-161. doi: 10.1016/j.brainresbull.2022.05.002. Epub 2022 May 10. PMID: 35550156; PMCID: PMC9554922.

[3] Larsen P, Drain JR, Gibson N, Sampson J, Michael S, Peoples G, Groeller H. Chronicity of sleep restriction during Army basic military training. J Sci Med Sport. 2022 May;25(5):432- 438. doi: 10.1016/j.jsams.2022.01.008. Epub 2022 Feb 4. PMID: 35277344.

[4] Capaldi VF, Balkin TJ, Mysliwiec V. Optimizing Sleep in the Military: Challenges and Opportunities. Chest. 2019 Jan;155(1):215-226. doi: 10.1016/j.chest.2018.08.1061. Epub 2018 Sep 12. PMID: 30218649.

[5] Schwartz, A. (2017). The complex Ptsd workbook: A mind-body approach to regaining emotional control and becoming whole. Althea Press.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.