Перспективи застосування нанотехнологій у щелепно-лицевій хірургії для оптимізації регенерації кісткової тканини та шкіри
Впровадження нових методів тканинної інженерії для оптимізації результатів хірургічних втручань та зменшення травматичності у сфері естетичної реконструкції тканин обличчя та голови. Застосування наноматеріалів і біотехнологій у щелепно-лицевій хірургії.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.03.2024 |
| Размер файла | 24,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Тернопільський національний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України
Перспективи застосування нанотехнологій у щелепно-лицевій хірургії для оптимізації регенерації кісткової тканини та шкіри
Лоза Євген Олександрович кандидат медичних наук,
асистент кафедри патологічної фізіології,
Баліцька Оксана Юріївна доктор філософії,
асистент кафедри патологічної фізіології,
Лоза Христина Олегівна кандидат медичних наук,
доцент кафедри хірургічної стоматології,
Гутор Наталія Степанівна кандидат медичних наук,
доцент кафедри хірургічної стоматології
м. Тернопіль
Анотація
Проблема травм залишається значущою як у медичному, так і в соціальному вимірі сьогодення. Кожен рік сотні тисяч людей різних вікових груп отримують ушкодження обличчя внаслідок різних подій, таких як автокатастрофи, інші дорожньо-транспортні пригоди, вогнепальні події, спортивні травми та конфлікти.
Ці події можуть призводити до ушкодження м'яких тканин волосистої частини голови та обличчя, а багато з них супроводжуються переломами різних кісток, включаючи щелепи, виличний та назоетмоїдальний комплекси, кістки носа та орбіти, мозковий череп, а також ушкодження зубів і пародонту. хірургічний естетичний наноматеріал обличчя
Травматичні ушкодження щелепно-лицевої ділянки можуть викликати серйозні ускладнення, загрозливі для життя людини, а також призводити до значних естетичних і функціональних порушень, таких як проблеми з жуванням, ковтанням, диханням, мовленням, нюхом та зором.
Крім того, у пацієнтів може розвинутися хронічний больовий синдром, а залишкові наслідки травм часто стають причиною психосоціальних розладів. В умовах сучасного наукового та медичного розвитку виникає потреба у вивченні та впровадженні нових методів та технологій для оптимізації результатів хірургічних втручань та зменшення травматичності проведених процедур.
Впровадження нанотехнологій дозволяє краще контролювати фізичні та біологічні властивості біоматеріалу, ніж застосування звичайних технологій. Нанотехнології є інноваційною галуззю в поєднанні з тканинною інженерією, оскільки вони пропонують більшу універсальність у дизайні каркасів для сприяння клітинній адгезії, проліферації та диференціації. Використання наноматеріалів у регенерації щелепно-лицьових тканин є новим напрямком, який має великий потенціал для лікування черепно-лицевих дефектів.
Навіть при активному розвитку наукових досліджень наноматеріалів залишаються невивчені аспекти, зокрема в сферах стандартизації, безпеки та взаємодії з наносередовищем, що потребують подальших наукових досліджень та уваги для повного розуміння їхнього потенціалу та можливих ризиків.
Ключові слова: нанотехнології; нановолокна; тканинна інженерія наноматеріалів; наночастинки; інженерія нанотехнологічних матриксів; щелепно-лицьова ділянка; регенерація тканин.
Abstract
Prospects for the use of nanotechnology in maxillofacial surgery to optimize the regeneration of bone tissue and skin
Loza Yevhen Oleksandrovych Candidate of medical sciences, assistant professor of the Department of Pathological Physiology, I. Gorbachevskiy Temopil National Medical University Ministry of Health of Ukraine, Ternopil,
Oksana Yuriivna Balitska Doctor of Philosophy, Assistant Professor of the Department of Pathological Physiology, I. Gorbachevskiy Ternopil National Medical University Ministry of Health of Ukraine, Ternopil
Loza Hrystyna Olehivna Candidate of Medical Sciences, Associate Professor of the Department of Dental Surgery, I. Gorbachevskiy Ternopil National Medical University Ministry of Health of Ukraine, Ternopil
Natalia Stepanivna Gutor Candidate of Medical Sciences, Associate Professor of the Department of Dental Surgery, I. Gorbachevskiy Ternopil National Medical University Ministry of Health of Ukraine, Ternopil
The problem of trauma remains significant in both medical and social dimensions today. Each year, thousands of people of all ages sustain facial injuries from a variety of events, such as car accidents, other road traffic accidents, gun incidents, sports injuries, and conflicts.
These events can result in damage to the soft tissues of the scalp and face, and many of them are accompanied by fractures of various bones, including the scapulae, zygomatic and nasoethmoid complexes, nasal and orbital bones, skull, as well as dental and periodontal damage. Traumatic injuries to the maxillofacial region can cause serious life-threatening complications, as well as significant aesthetic and functional impairments, such as problems with chewing, swallowing, breathing, speech, smell, and vision. In addition, a chronic pain syndrome may develop in the family, and the residual effects of the trauma often cause psychosocial disorders. In the conditions of modern scientific and medical development, there is a need to study and implement new methods and technologies to optimize the results of surgical interventions and reduce the trauma of the procedures.
The introduction of nanotechnologies allows better control of the physical and biological properties of biomaterial than the use of conventional technologies. Nanotechnology is an innovative field in conjunction with tissue engineering, thereby offering greater versatility in the design of scaffolds to promote cell adhesion, proliferation, and differentiation. The use of nanomaterials in the regeneration of maxillofacial tissues is a new direction that has great potential for the treatment of craniofacial defects.
In addition, with the active development of scientific research on nanomaterials, there remain unexplored aspects, in particular in the areas of safety, security and interaction with the nanoenvironment, which require further scientific research and attention to fully understand their standard and possible risks.
Keywords: nanotechnology; nanofibers; tissue engineering of nanomaterials; nanoparticles; engineering of nanotechnological matrices; maxillofacial area; tissue regeneration
Вступ
Постановка проблеми. Проблема травм у сучасному світі є надзвичайно актуальною та важливою, як у медичному, так і в соціальному вимірі. Кожен рік сотні тисяч людей різних вікових груп потрапляють у складні ситуації, що призводять до травм обличчя. Ці ситуації включають автокатастрофи, дорожньо-транспортні пригоди, вогнепальні поранення під час війни в Україні, спортивні травми та конфлікти.
Отримання ушкоджень у ділянці голови та шиї може супроводжуватися серйозними наслідками, які включають пошкодження м'яких тканин, переломи різних кісток (щелеп, виличний та назоетмоїдальний комплекси, кістки носа та орбіти, мозковий череп), а також ушкодження зубів і пародонту.
Ці травматичні ушкодження можуть викликати серйозні ускладнення, які становлять загрозу для життя та можуть призводити до значних естетичних та функціональних порушень. Серед таких порушень - проблеми з жуванням, ковтанням, диханням, нюхом та зором. Крім того, у пацієнтів може розвинутися хронічний больовий синдром, а наслідки травм часто стають причиною розвитку психосоціальних розладів.
Отже, важливо приділити належну увагу проблемі травм обличчя, розробляти та вдосконалювати стратегії їхнього попередження та лікування, а також надавати підтримку пацієнтам у подоланні не лише фізичних, але й психологічних труднощів, пов'язаних з такими ушкодженнями.
В умовах сучасного наукового та медичного прогресу, виникає необхідність у пошуку нових методів та технологій для покращення результатів хірургічних втручань та зменшення травматичності процедур.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останні наукові дослідження в галузі щелепно-лицевої хірургії визначають ключові напрямки і величезний потенціал застосування нанотехнологій [1-7]. Низка новітніх публікацій вказує на вражаючий успіх у використанні різноманітних наноматеріалів для реконструкції кісток та тканин, надаючи медичним фахівцям нові інструменти та можливості .
Зокрема, значний інтерес викликає використання наногідроксіапатиту, який імітує структуру природної кістки. Цей наноматеріал відкриває перед хірургами нові перспективи у відновленні кісткової тканини, забезпечуючи високу біосумісність та сприяючи ефективній регенерації [6, 7].
Додатково, деякі публікації зазначають успішне використання гелевих та інших наноматеріалів для стимуляції регенерації шкіри. Це означає, що застосування нанотехнологій в щелепно-лицевій хірургії може розширити можливості в лікуванні не лише кісткових дефектів, але й у сфері естетичної реконструкції та відновлення шкірних покривів [3].
Таким чином, новаторські підходи до використання нанотехнологій у щелепно-лицевій хірургії відкривають перспективи для подальших досліджень та розвитку методів лікування, спрямованих на максимально ефективне відновлення та реконструкцію тканин обличчя та голови.
Мета цієї статті - розглянути сучасний стан використання нанотехнологій у щелепно-лицевій хірургії, обґрунтувати їхню ефективність та визначити напрямки подальших досліджень.
Виклад основного матеріалу
Регенерація кісткової тканини. Кісткову тканину можна розглядати як нанокомпозит, що складається переважно з колагену та гідроксиапатиту (ГА), що містить фосфат кальцію.
У цю матрицю вбудовані остеоцити, остеобласти, остеокласти та інші більш дрібні білки, пов'язані з кістками. Втрата кісткової тканини може відбуватися внаслідок травм, органічних захворювань кісток, інфекційних захворювань, операцій; реконструкція функціональної кістки залишається серйозною проблемою для хірургів-ортопедів [6].
Регенерація зламаної кістки є дуже повільним і неповним процесом. Раніше аутотрансплантати та алотрансплантати використовувалися для індукції кісткової регенерації, при цьому обидва трансплантати демонстрували однаковий регенеративний потенціал. Однак використання цих трансплантатів обмежене через недостатню доступність, ризик інфекцій (алотрансплантат), захворюваність донорської ділянки, крововтрати та складність культивування. Ідеальний кістковий трансплантат повинен бути вільним від патогенів, остеоіндуктивним, біомеханічно стабільним і мати мінімальну антигенність. Біоінертні матеріали також викликали значний інтерес для забезпечення механічної підтримки, не викликаючи значних імунних реакцій. Практика зараз змінюється в бік використання біоактивних матеріалів для регенерації переломів кісток. Все більше визнається, що біоактивне покриття імплантатів створює покращену інтеграцію імплантату та кістки. Досягнення нанотехнологій та тканинної інженерії забезпечили значні перспективи для регенерації та заміни пошкодженої кістки.
Впродовж останнього десятиліття були розроблені різні матриці на основі нанотехнологій. Найбільш часто досліджувані з них: вуглецеві нанотрубки (ВНТ), наночастинки з ГА, анодований титан, та нанотитан.
Нановолокна, вбудовані в спіральні поліепсилон-капролактонові тривимірні каркаси, після засівання остеобластами індукують краще прикріплення клітин, проліферацію, диференціацію та мінералізацію порівняно з циліндричними каркасами.
Виходячи з цих висновків, нановолокнисті каркаси зі спіральною структурою є найбільш перспективною альтернативою для інженерії кісткової тканини. Біоінспіровані структури, такі як синтетичний ГА з порами, візерунками та текстурами нанорозміру, діють як морфологічна основа для регенерації кісткових клітин. Нанорозмірний фосфат кальцію можна синтезувати за допомогою золь-гелю, процесів осадження, гідротермальних процесів та електроспінінгу. Продуктами цих процесів є нанокомпозити з фосфату кальцію, наноструктуровані монофазні кісткові наповнювачі з фосфату кальцію, наноструктуровані фази- попередники для цементів з фосфату кальцію, наноструктуровані покриття з фосфату кальцію та наноструктурований поліетилен.
Дослідження in vitro електросформованого фосфату кальцію, засіяного остеобластами і моноцитами свідчать про хорошу біосумісність без будь-яких негативних впливів на клітинну проліферацію. Повідомляється, що титанові імплантати, покриті ГА, прискорюють і підвищують інтеграцію остеоімплантатів на моделях щурів.
Нанополімерний ГА, яким покриті титанові імплантати, значно збільшує площу поверхні, що призводить до збільшення остеопровідності та інгібування локальної інфільтрації м'яких тканин. Дослідження in vivo показали, що такі наночастинки ГА, нетоксичні, оскільки, видаляються з організму за допомогою природного механізму очищення клітин. Крім того, додавання металевих наночастинок покращує біологічні властивості хітозану. Використання наночастинок хітозан-нано-ГА мідно- цинкового сплаву в інженерії кісткової тканини продемонструвало значне підвищення адсорбції білка та антибактеріальних властивостей. Вважають, що антимікробні засоби, змішані з нано компонентами для регенерації кісток, є більш корисними, ніж традиційне лікування, особливо у випадках тривалого остеомієліту [7].
На додаток до синтетичної модифікації матриці наночастинок, концепція застосування стовбурових клітин для регенерації кісток набуває все більшої популярності завдяки їх кращим властивостям проліферації та здатності диференціюватись у різні типи клітин. Мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) є найбільш поширеними серед клітин, які застосовують для регенерації кісткової тканини. Нанорозмірна модифікація матриці ще більше посилює їх ріст і диференціацію. МСК людини, отримані з кісткового мозку, можна стимулювати до диференціації в хондрогенні та остеогенні лінії за допомогою групи нанорозмірних біоматеріалів, таких як хітозан різних типів [5].
Поверхнева модифікація наноструктур є добре відомим підходом для модифікації їхньої біологічної активності. Тим не менш, токсичність через модифікацію поверхні залишається предметом занепокоєння.
Регенерація шкіри. Шкіра є найбільшим органом тіла, який забезпечує механічну підтримку внутрішніх органів, регулює температуру тіла та відіграє вирішальну роль у синтезі вітаміну D.
Вона більш схильна до механічних пошкоджень і інфекцій, тому що є зовнішньою оболонкою тіла. На даний момент не існує біоінженерних моделей шкіри, які могли б повністю імітувати анатомічні, фізіологічні та біологічні характеристики нормальної здорової шкіри. Важливо зазначити, що загоєння ран за допомогою нанотехнологій залишається основною сферою наукових інтересів у всьому світі. Білкові волокна, такі як колаген, фібронектин, ламінін і кератин, у дермі шкіри мають масштаб 30-130 нм.
Ці структури відповідають за проліферацію та міграцію клітин. Існує кілька підходів для виготовлення синтетичного позаклітинного матриксу у нанорозмірі, щоб імітувати природне середовище. Розробка замінників шкіри з електросформованими нановолокнами останнім часом набула вагомого значення для регенерації тканин шкіри. Електро нановолокно демонструє рівномірне прикріплення до поверхні рани, не викликаючи накопичення рідини.
Регенерація шкіри передбачає залучення клітин та їх міграцію, проліферацію кератиноцитів/фібробластів та ангіогенез для прискорення цього процесу. Фактор росту тромбоцитів, епідермальний фактор росту, фактор росту фібробластів, інсуліноподібний фактор росту, трансформуючий фактор росту бета та васкулярний ендотеліальний фактор росту є одними з типових факторів росту, які беруть участь у цьому процесі. Нанотехнології допомагають ефективно доставляти ці фактори росту в цільове місце, а також значно розширюють місцеву доступність, тим самим скорочуючи час загоєння. Більшість факторів росту, які використовуються для регенерації шкіри, вводять місцево за допомогою колагену та систем, модифікованих гіалуроновою кислотою. Фактор росту кератиноцитів 2 - також відомий як фактор росту фібробластів 10 - можна застосовувати поверхнево, а також у ін'єкційній формі. Він продемонстрував значні ранозагоювальні властивості [2, 3].
Наночастинки срібла клінічно використовуються поверхнево, у вигляді імпрегнованих гелів, мазей та пов'язок. Їх антимікробні та протизапальні властивості допомагають прискорити загоєння ран. Нещодавнє дослідження показало, що наночастинки срібла при імпрегнуванні бактеріальних целюлозних нановолокон підвищують ефективність і значно знижують токсичність [4]. Біоактивація каркасу є альтернативним підходом до регенерації тканин шкіри. Нещодавні наукові праці доводять, що активація колагенового скелета за допомогою кополімерно-захищених генних векторів індукує тимчасове вивільнення васкулярного ендотеліального фактора росту, надзвичайно важливого для ангіогенезу [1, 2].
Гідрогелі були широко досліджені для застосування у регенеративній медицині, однак, наногідрогелі залишаються менш дослідженими. Розеткові нанотрубки (РНТ) - це наноматеріали зі структурою, подібною до наноструктур природної шкіри, таких як колаген і кератин. Завдяки властивостям самозбирання та затвердіння при переході від кімнатної до температури тіла РНТ можуть бути матеріалами нового покоління для загоєння ран шкіри. Повідомляється, що РНТ, включені в полі-2- гідроксіетилметакрилат, гідрогелі, які зазвичай використовуються для регенерації шкіри, збільшують проліферацію кератиноцитів і фібробластів. Вважається, що однорідний розподіл нанофібринового композиту в гідрогелі хітозану є найбільш біологічно розкладаною, нетоксичною матрицею для регенерації тканин шкіри. Дослідження in vivo на щурах, яким наносили цей гідрогель, показали швидшу відповідь на загоєння ран, про що свідчить збільшення синтезу колагену. Гідрогелі також ефективні в контрольованому вивільненні просочених ліків, що є важливим для стійкої стимуляції росту тканин [2].
Терапія на основі стовбурових клітин виглядає перспективним варіантом регенерації шкіри. У цій терапії використовуються різні типи клітин, такі як циркулюючі ендотеліальні клітини, МСК, стовбурові клітини кісткового мозку, стовбурові клітини жирової тканини тощо. Останнім приділяють максимальну увагу та вважають найбільш клінічно випробуваними. Це пояснюється їх великою доступністю, легкістю збирання та кращими загоюючими властивостями завдяки секреції факторів росту. Однак, важливо пам'ятати, що терапія на основі стовбурових клітин може бути використана максимально, лише якщо розроблені відповідні каркаси, які можуть ефективно диференціювати ці стовбурові клітини в дермальну тканину. Розробка ідеального матриксу для клітинної регенерації все ще залишається до кінця невирішеною науковою проблемою. Автори припускають, що матрикс разом із стовбуровими клітинами жирової тканини може загоювати пошкоджену тканину шкіри за допомогою паракринної сигналізації. Механічні та фізико-хімічні властивості каркаса можуть змінювати диференціацію клітин, посіяних на ньому [3].
Висновки
Впровадження нанотехнологій відкриває можливості більш ефективного контролю над фізичними та біологічними властивостями біоматеріалів у порівнянні із звичайними технологіями. Завдяки точнішій регуляції розміру та структури на нанорівні, можна досягти вищого рівня адаптованості матеріалів до конкретних потреб. Це не лише підвищує якість та ефективність біоматеріалів, але також розширює їхні можливості застосування у медицині.
Одним із основних досягнень у цій галузі є використання наноструктур, які мають здатність імітувати рідну тканину, що призвело до розробки довговічних і ефективніших матриксів. Проводяться численні дослідження використання матриксів, засіяних стовбуровими клітинами, для відновлення кісток.
Безпека здоров'я людини з точки зору використання наноматеріалів у регенеративній медицині викликає серйозне занепокоєння, оскільки ця галузь все ще знаходиться на стадії розробки. Перед застосуванням на людині слід провести дуже детальні дослідження токсичного ефекту цих наноматеріалів.
Загалом, використання наноматеріалів у медицині для реконструкції кісток і тканин відкриває нові горизонти у сфері хірургічної практики та лікування травм. Незважаючи на це, необхідно проводити додаткові дослідження для визначення можливих ризиків та вдосконалення технологій з метою максимальної безпеки та ефективності використання наноматеріалів у клінічній практиці.
Література
1. Harsh Verma, et. al. Application of Nanotechnology in Oral and Maxillofacial Surgery. IOSR Journal of Dental and Medical Sciences (IOSR-JDMS), 19(6), 2020, pp. 56-61.
2. Chaudhury K, Kumar V, Kandasamy J, RoyChoudhury S. Regenerative nanomedicine: current perspectives and future directions. Int J Nanomedicine. 2014 Sep 1;9:4153-67. doi: 10.2147/IJN.S45332. PMID: 25214780; PMCID: PMC4159316.
3. Abbasi K, Tavakolizadeh S, Hadi A, Hosseini M, Soufdoost RS, Heboyan A, Alam M, Fani-Hanifeh S. The wound healing effect of collagen/adipose-derived stem cells (ADSCs) hydrogel: In vivo study. Vet Med Sci. 2023 Jan;9(1):282-289. doi: 10.1002/vms3.1059. Epub 2022 Dec 26. PMID: 36571812; PMCID: PMC9856998.
4. Adam M, Ganz C, Xu W, Sarajian HR, Gotz W, Gerber T. In vivo and in vitro investigations of a nanostructured coating material - a preclinical study. Int J Nanomedicine. 2014 Feb 14;9:975-84. doi: 10.2147/IJN.S48416. PMID: 24627631; PMCID: PMC3931640.
5. Signorini L, Marenzi G, Facente A, Marrelli B, Marano RM, Valletta A, Pacifici L, Gasparro R, Sammartino G, Severino M. Critical Overview on Pure Chitosan-based Scaffolds for Bone Tissue Engineering: Clinical insights in Dentistry. Int J Med Sci. 2023 Sep 18;20(12):1527- 1534. doi: 10.7150/ijms.87978. PMID: 37859701; PMCID: PMC10583188.
6. Pajor K, Pajchel L, Kolmas J. Hydroxyapatite and Fluorapatite in Conservative Dentistry and Oral Implantology-A Review. Materials (Basel). 2019 Aug 22;12(17):2683. doi: 10.3390/ma12172683. PMID: 31443429; PMCID: PMC6747619.
7. Shi Y, Liu J, Du M, Zhang S, Liu Y, Yang H, Shi R, Guo Y, Song F, Zhao Y, Lan J. Customized Barrier Membrane (Titanium Alloy, Poly Ether-Ether Ketone and Unsintered Hydroxyapatite/Poly-l-Lactide) for Guided Bone Regeneration. Front Bioeng Biotechnol. 2022 Jun 28;10:916967. doi: 10.3389/fbioe.2022.916967. PMID: 35837554; PMCID: PMC9273899.
References
1. Verma, H., et al. (2020). Application of Nanotechnology in Oral and Maxillofacial Surgery. IOSR Journal of Dental and Medical Sciences (IOSR-JDMS), 19(6), 56-61. [in English].
2. Chaudhury, K., Kumar, V., Kandasamy, J., RoyChoudhury, S. (2014). Regenerative nanomedicine: current perspectives and future directions. International Journal of Nanomedicine, 9, 4153-4167. doi: 10.2147/IJN.S45332. PMID: 25214780; PMCID: PMC4159316. [in English].
3. Abbasi, K., Tavakolizadeh, S., Hadi, A., Hosseini, M., Soufdoost, R. S., Heboyan, A., Alam, M., Fani-Hanifeh, S. (2023). The wound healing effect of collagen/adipose-derived stem cells (ADSCs) hydrogel: In vivo study. Veterinary Medicine and Science, 9(1), 282-289. doi: 10.1002/vms3.1059. Epub 2022 Dec 26. PMID: 36571812; PMCID: PMC9856998. [in English].
4. Adam, M., Ganz, C., Xu, W., Sarajian, H. R., Gotz, W., Gerber, T. (2014). In vivo and in vitro investigations of a nanostructured coating material - a preclinical study. International Journal of Nanomedicine, 9, 975-984. doi: 10.2147/IJN.S48416. PMID: 24627631; PMCID: PMC3931640. [in English].
5. Signorini, L., Marenzi, G., Facente, A., Marrelli, B., Marano, R. M., Valletta, A., Pacifici, L., Gasparro, R., Sammartino, G., Severino, M. (2023). Critical Overview on Pure Chitosan-based Scaffolds for Bone Tissue Engineering: Clinical insights in Dentistry. International Journal of Medical Sciences, 20(12), 1527-1534. doi: 10.7150/ijms.87978. PMID: 37859701; PMCID: PMC10583188. [in English].
6. Pajor, K., Pajchel, L., Kolmas, J. (2019). Hydroxyapatite and Fluorapatite in Conservative Dentistry and Oral Implantology-A Review. Materials (Basel), 12(17), 2683. doi: 10.3390/ma12172683. PMID: 31443429; PMCID: PMC6747619. [in English].
7. Shi, Y., Liu, J., Du, M., Zhang, S., Liu, Y., Yang, H., Shi, R., Guo, Y., Song, F., Zhao, Y., Lan, J. (2022). Customized Barrier Membrane (Titanium Alloy, Poly Ether-Ether Ketone and Unsintered Hydroxyapatite/Poly-l-Lactide) for Guided Bone Regeneration. Frontiers in Bioengineering and Biotechnology, 10, 916967. doi: 10.3389/fbioe.2022.916967. PMID: 35837554; PMCID: PMC9273899. [in English].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Ранній післяопераційний період з використанням традиційного лікування хворих після стандартних хірургічних втручань у щелепно-лицевій ділянці. Часткова паротидектомія при аденомі привушної залози. Комплексне лікування хворих стоматологічного профілю.
автореферат [94,7 K], добавлен 21.03.2009Клінічна ефективність метода реплантації відторгнутих тканин у зону дефекту носа. Ефективність застосування метода аутотрансплантації тканин. Застосування метода первинної пластики дефектів носа за допомогою різноманітних лоскутів на живлячій ніжці.
автореферат [53,5 K], добавлен 07.04.2009Лапароскопічні способи оперативних втручань - одне з технологічних досягнень у абдомінальній хірургії, їх переваги. Доцільність застосування лапароскопічних колектомій у випадках колоректального раку, сімейного поліпозу, неспецифічного виразкового коліту.
автореферат [69,1 K], добавлен 08.02.2009Кістковий апарат щелепно-лицьової області. Вікові особливості щелепних кісток. Будова і функції альвеолярного відростка. Елементи нижньощелепного суглоба. М'язи щелепно-лицьової області. Слизова оболонка рота та парадонт. Топографія слинних залоз.
реферат [61,1 K], добавлен 19.09.2013Розвиток дисрегенерації кісткової тканини після діафізарних переломів довгих кісток. Застосування методів непараметричної статистики для обробки результатів проведеного аналізу. Аналіз результатів лікування з використанням бальної системи оцінки Маттіса.
автореферат [87,2 K], добавлен 26.01.2009Розробка методу усунення дефектів і деформацій м’яких тканин обличчя, шляхом ін’єкційного пошарового введення в м’які тканини поліакриламідного гелю в комплексі з адаптаційною та імунокоригувальною терапією "Траумелем-С". Аналіз результатів лікування.
автореферат [37,3 K], добавлен 18.03.2009Стан фізичного розвитку дітей, хворих на хронічний пієлонефрит, у співвідношенні з кістковим віком. Структурно-функціональні зміни кісткової тканини. Відновлювальний етап та методи корекції порушень для оптимізації комплексної реабілітаційної терапії.
автореферат [86,9 K], добавлен 21.03.2009Підвищення ефективності хірургічних методів лікування генералізованого пародонтиту ІІ-го і ІІІ-го ступеня тяжкості шляхом застосування остеопластичних матеріалів, доповнених аутогенним тромбоцитарним концентратом та біологічно активними мембранами.
автореферат [680,6 K], добавлен 04.04.2009Поняття та призначення масажу. Прийоми гігієнічного масажу і правила їх застосування. Процеси в організмі, які відбуваються під впливом масажу. Косметичний масаж як комплекс масажних прийомів, що передбачають вплив на область голови, шиї й обличчя.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 21.09.2010Патології кісткової тканини в акушерстві. Остеопороз і остеопенічний синдром при вагітності і лактації, його локальні прояви з боку кістково-зв'язкового апарату тазу і систем підтримки мінерального гомеостазу. Застосування ультразвукової денситометрії.
автореферат [45,5 K], добавлен 10.04.2009Вдосконалення відомих і розробка нових методів відновлення або заміщення зубів. Застосування у стоматології великої кількості різних за складом сплавів металів. Системний підхід до оцінки стану здоров’я пацієнтів. Ускладнення стоматологічних втручань.
автореферат [63,3 K], добавлен 19.03.2009Застосування фізичних вправ відповідно до задач лікування. Використання масажу як самої ощадливої форми підвищення загального тонусу організму. Методи фізіотерапії на поліклінічному етапі реабілітації з урахуванням захворювань, що були прооперовані.
курсовая работа [84,0 K], добавлен 12.05.2011Класифікація та функції клітинних елементів сполучної тканини. Типи колагену відповідно до молекулярної організації, органної локалізації та тканинної належності. Сполучні тканини зі спеціальними властивостями (жирова, ретикулярна, пігментна та слизова).
лекция [26,7 K], добавлен 08.02.2009Особливості розвитку точних наук у радянський період. Розробка методів дискретної оптимізації, які вирішують завдання оптимізації в рамках математичних моделей. Завдання першого всесвітнього конгресу з нейронаук. Міжнародні організації по вивченню мозку.
реферат [33,4 K], добавлен 21.01.2011Комбіноване лікування хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації шляхом застосування сучасних методів діагностики та диференційованого використання хірургічних та нехірургічних методів лікування на основі даних клініко-статистичного прогнозування.
автореферат [96,3 K], добавлен 21.03.2009Дослідження та аналіз основних переваг використання принципу реєстрації вокселів в області відносно анатомічно сталих орієнтирів. Визначення та характеристика головних проблем оцінки змін рівня маргінальної кісткової тканини у периімплантатній області.
статья [20,0 K], добавлен 22.02.2018Характерні особливості й клітинні елементи хрящової тканини. Основна роль, структура кісткової тканини, етапи розвитку (остеогенез). Ріст, гістогенез, фізіологічна регенерація та вікові зміни в тканинах. Будова трубчастих кісток. Способи росту хряща.
лекция [735,8 K], добавлен 08.02.2009Результати хірургічного лікування хворих на гострий та хронічний калькульозний холецистит, ускладнений холедохолітіазом, на основі вдосконалення методів діагностики та вибору мініінвазивних хірургічних втручань. Переваги ендоскопічної ультрасонографії.
автореферат [1,5 M], добавлен 29.03.2009Комплекс засобів і методів лікування народної медицини, набутих у процесі багатовікового досвіду гуцулів. Лікувальна протизапальна функція часнику, лопуха, картоплі та бобових, листя деревію (муращуник) у народній хірургії, лікуванні епілепсії тощо.
реферат [16,6 K], добавлен 25.12.2009Захворювання шкіри, зумовлене порушенням функції сальних залоз. Причини виникнення себорейного дерматиту. Вивчення бар’єрних функцій епідермісу. Залежність видового складу мікробіоценозу шкіри у хворих на себорею від стану поверхневого ліпідного шару.
дипломная работа [4,0 M], добавлен 02.12.2012
