Робота автономної нервової системи танцівника під час тренувань і виступів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

РОБОТА АВТОНОМНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ ТАНЦІВНИКА ПІД ЧАС ТРЕНУВАНЬ І ВИСТУПІВ

Драч Володимир Володимирович, магістр

хореографії, старший викладач кафедри хореографії

Стрес (від англ. Stress - напруга, тиск) - неспецифічна реакція організму у відповідь на дуже сильну дію (подразник) зовні, яка перевищує норму, а також відповідна реакція нервової системи [1, 16].

Термін «стрес» у фізіологію та психологію вперше ввів у 1932 році Волтер Бредфорд Кеннон у своїх класичних роботах з універсальної реакції «боротись чи втікати» (англ. fight-or-flight response). Досить часто авторство терміна приписують відомому канадському фізіологу Г ансу Сельє, проте використовувати саме поняття «стрес» він почав лише у 1946 році для пояснення загального адаптаційного напруження. [1, 17].

Ще одне наукове визначення: стрес - це захисна реакція організму на зовнішні подразники. Вона проявляється психічно, фізично, емоційно та дає змогу адаптуватися до змін. У людини стрес часто виникає під час взаємодії із соціумом. Зовнішні чинники сприймаються як загроза добробуту організму. Стрес має не лише реагувати на загрози та руйнівні чинники, але й повертати до стабільних умов існування [3, 5].

Фактори стресу в хореографії. Відповідно до зазначеного вище, трактуємо стрес як «фізичний, хімічний або емоційний фактор, що зумовлює до напруженого фізичного або психологічного стану, який до того ж може бути хвороботворним» і «стан, зумовлений стресом, особливо такий, який пов'язаний з фізичною або психологічною напругою як наслідком впливу факторів, здатних змінити наявний стан рівноваги». Іншими словами, ви можете не відчувати його вплив на собі, але він усе ж впливає на ваш стан. Це відбувається тому, що люди, які з постійною періодичністю наражаються на дію стресу, звикають до такого «стресового» стану. І навіть, навпаки, без дії стресу виконавцям може здаватись, що чогось у їхньому стані не вистачає. Напрям хореографії має всі три основні фактори стресу на танцівника, виконавця, артиста балету [3, 22].

Фізичний фактор стресу: багатогодинні тренування з високим фізичним та розумовим навантаження на різні групи м'язів. Виконавці часто не приділяють достатньої уваги «розігріву» та «охолодженню» (заминці) власного тіла. Набуті та можливі травми також є прямим фізичним фактором стресу для організму танцівника. Якісний відпочинок, сон [1, 23].

Хімічний фактор стресу: у випадку хореографії таким чинником стресу може бути некомфортна для виконавця температура повітря в танцювальній залі, на сцені, роздягальні чи гримерній або ж велика різниця перепадів температури між ними. Якість повітря, надмірна загазованість чи занизька вологість повітря. Якість та час прийомів їжі, яку вживають танцівники між тренуваннями [1, 25].

Емоційний фактор: внутрішніми переживання, тривожність від боязні невдач, тиск з боку викладача, а ще пам'ятаємо, що, окрім танцювальної зали (площадки, сцени), танцівник до та після тренування (виступу) перебуває у світі, сповненому інших чинників, які впливають на його емоційний стан.

Автономна нервова система (АНС). У кожної людини є, так би мовити, внутрішній «запобіжник», який виконує функцію своєрідного «янголаохоронця», котрий не втручається у вашу діяльність до того часу, доки йому не стане зрозуміло, що для вас є якась загроза. Цей «запобіжник» називається автономна нервова система, і вона є частиною нашого мозку, яка має змогу керувати певними діями людини всупереч її бажанням і здоровому сенсу [2, 22].

Функція АНС. Активується АНС саме тоді, коли вона вважає, що ви зіштовхуєтесь з певною небезпекою, і працює вона абсолютно самостійно. Здебільшого АНС працює саме на нашу користь. Людину навіть у сучасному житті очікує досить багато загроз для спокійного існування. Наприклад, якщо ми випадково торкнемося до чогось гарячого або гострого, то миттєво заберемо контактну зону тіла подалі від загрози. Насправді свідомо ми цього не робимо, за нас це робить АНС. Без її допомоги нам знадобилося б більше часу на те, щоб зрозуміти, яка саме ділянка тіла починає вражатися, проаналізувати ситуацію, причину й тільки після цього убезпечитись від зони ураження. За допомогою АНС ми такі речі робимо інстинктивно [2, 23].

Як працює АНС. На щастя чи ні, але іноді АНС починає керувати нами у випадку загроз, набагато менш яскраво виражених і не тільки фізичних, а також психологічних та емоційних. АНС буквально тримає постійно руку на нашому пульсі й аналізує нашу спроможність впоратись із ситуацією, у якій ми в цей момент перебуваємо. Слід звернути увагу, що при аналізі ситуації АНС порівнює її та наш стан у ній в розрізі з нашим минулим досвідом і бере під свій контроль (незалежно від того, спроможні ви впоратись чи ні із ситуацією, з якою в цей момент зіткнулись), якщо визначає, що раніше вам не вдавалось знайти оптимальне рішення в схожих випадках [2, 25].

Загрози для танцівників.

Фізичні. У фізичному плані виконавці стикаються з багатьма факторами, які, на думку АНС, є загрозами. Якщо танцівник не напрацював постійну звичку танцювати весь відрізок танцювального спектаклю (репертуару) або ж усіх п'яти чи десяти танців (у випадку виступів на змаганнях бального танцю), то під час виступу стрес вам забезпечений. Свідомість примушує нас продовжувати рухатись. Попри втому, щоб не сталось, АНС перевіряє, чи в стані ваше тіло слідувати вказікам вашого мозку. Без попереднього моделювання ваше тіло не зможе переконати АНС, що може працювати й далі наповну. Тоді АНС попереджає вас, посилаючи сигнали стресу: вона просто боїться, що самі ви не зможете впоратись із ситуацією. Іншими фізичними «загрозами» можуть бути: недостатня витривалість, неправильне харчування, нестача рідини в організмі, а також невиконання розминок, погано сформовані хореографічні й технічні навички й ін. [2, 25].

Психологічні. Психологічні загрози виникають через думки, потреби та бажання, які нам не підконтрольні. Наприклад, такі думки, як «а зараз мені потрібно станцювати добре, щоб посісти призове місце на фестивалі», АНС сприймає як реальну загрозу. Їй добре відомо, що не ви приймаєте рішення по кінцевому результату. Адже результат залежить від багатьох факторів, не підконтрольних саме вам: наприклад, інші учасники або танцювальні пари, колективи (якщо це фестиваль, ми не знаємо, з якого рівня програмою приїдуть учасники цього разу), учасники вашого колективу (ви не можете передбачити, як цього разу станцюють ваші партнери по команді), журі (чиї дії ми також не можемо передбачити), глядачі (не контролюємо рівень їхньої підтримки), навіть музика (у танцювальних батлах, на змаганнях бального танцю учасники не знають заздалегідь, під який музичний супровід їм потрібно буде танцювати) й ін. [2, 27].

Емоційні. Емоційні загрози часто здаються доволі нелогічними для нашого розуміння. Емоційні загрози виникають у ситуації, котру потрібно поміняти, щоб ви залишились задоволеними або щоб зникло відчуття дискомфорту (справа в тому, що коли ми задоволені, АНС «відпочиває»). Добре, що є багато речей, які допомагають у цьому. Деякі виконавці, наприклад, у перерві перед виступом відсторонюються від інших, налаштовуються, зосереджуючись на собі, щоб зняти фізичне та психологічне напруження. Іншим, навпаки, подобається в таких ситуаціях спілкуватись одне з одним і так відволікати АНС [2, 27].

Стрес знижує якість танцювання. Емоційна, психологічна, фізична напруга не тільки негативно впливає на свідомість (яскравими прикладами є відчуття того, що думки ніби сплутались і свідомість перебуває ніби в «тумані»), але також заважає вам рухатись настільки ж легко й вільно, як позастресовим станом. Під дією стресу частішає серцебиття, дихання стає менш рівними, не таким глибоким і більш коротким, збільшуються витрати нашої енергії і м'язи затискаються більше ніж зазвичай. Також це відбувається тому, що через вплив АНС наш організм виробляє коктейль у вигляді гормонів та всіляких хімічних сполучень [2, 28].

Слід запам'ятати, що АНС нам насправді взагалі не ворог. Вона лише попереджає нас про можливу небезпеку, натякаючи, що краще пошукати інший вихід із ситуації, а виробництво гормонів й ін. значно підвищує рівень напруги. нервовий стрес хореографія танцівник

Ці гормони відіграють насправді важливу роль у захисті тіла й свідомості від реальної та уявної загроз. Але ж змагання чи фестивалі не несуть у собі реальної загрози, тому наше завдання - не вмикати роботи цього механізму, впевнивши АНС в тому, що жодної загрози насправді немає, і змусити її перестати надсилати вам сигнали, котрі викликають стрес.

АНС потрібне відчуття безпеки. Щоразу, коли нам потрібно зробити чи виконати щось таке, що ще не значиться як безпечна позитивна звичка в особистому списку АНС, вона буде втручатися. Причому одразу після попереджальних сигналів стресу (розпізнаємо за частішим коротким диханням, затиснутими м'язами і відносним затуманенням свідомості). АНС намагається вам допомогти: вона перемикає нас у той стан, який зафіксований нею як надійний, як стан, у якому в нас усе добре виходить, як стан, до якого ви вже звикли [2, 28].

Для прикладу візьмемо ситуацію, коли за відносно короткий час перед виступом ми змінюємо або ускладнюємо свою хореографію чи навіть просто покращуємо техніку. Певною мірою ми начебто її відпрацювали, вивчили, відточили. І ось настає час змагань, виступу - і старі помилки починають з'являтись у нашому репертуарі, а іноді цілі частини старих варіацій. Чому це відбувається?

Такі ситуації трапляються тому, що АНС, розпізнавши стрес, починає впливати на вас, вона шукає ті сценарії, які для неї є безпечними, а головне, зрозумілими. Такими безпечними сценаріями є не свіжі напрацьовані навички, танцювальні комбінації, а ось ті, старі сценарії, минулі навички, які ми вже вважаємо помилками. Тому зазвичай все, що ми вивчаємо та напрацьовуємо незадовго до виступу, часто міняє свою форму під час виступу перед глядачем.

Щоб приборкати АНС, нам слід зосереджуватись на підконтрольних нам сценаріях, наприклад: заздалегідь добре натреновані варіації, технічні елементи, комфортні костюми (у яких ми почуваємо себе впевнено), добре відновлений фізичний та психологічний стани [2, 29].

Література

1. The Dance Cure (Dr Peter Lovatt),UK Version, 2020. 160 c.

2. Dance to your Maximum. Dance Plaza, 2001. 333 с.

3. Dance Psychology. Lulu Press, 2018, 176 с.

Размещено на Allbest.ru