Концептуальні засади розбудови цифрової охорони здоров’я (digital health)

Размещено на http://allbest.ru

Національний університет «Києво-Могилянська академія»

Концептуальні засади розбудови цифрової охорони здоров'я (digital health)

Александренко Гліб Дмитрович аспірант

м. Київ



Анотація

Стаття присвячена комплексному аналізу цифрової охорони здоров'я. Проаналізовано принципи та підходи до розбудови цифрової охорони здоров'я. Запропоновано комплексний погляд, що дозволяє краще зрозуміти можливості й виклики, пов'язані з цифровою трансформацією охорони здоров'я. Результати дослідження можуть бути використані для подальших кроків розбудови цієї с фери, так і фахівців та спеціалістів, що безпосередньо працюють у ній.

Цифрова охорона здоров'я охоплює широкий спектр технологій, концептуальних підходів, вимірів й напрямків що постійно розвиваються, впроваджуються та забезпечують цифрову трансформацію охорони здоров'я. Однак, її подальший розвиток є складним процесом, який має базуватися на кращих практиках, підходах та принципах. Інтегрований, міжсекторальний підхід та розбудова надійної інфраструктури є ключовими для реалізації потенціалу цифрової охорони здоров'я.

Результати аналізу наукових публікацій та досліджень формують підґрунтя для створення фундаменту цифрової охорони здоров'я, її складових та реалізації конкретних завдань в сфері від управління до інтервенцій для профілактики та зміцнення здоров'я. Основною складовою цифрової охорони здоров'я є електронна охорона здоров'я що включає мобільну охорону здоров'я, телемедицину та телездоров'я, яка розширюється застосуванням штучного інтелекту в охороні здоров'я, аналітики та великих даних, але не обмежується ними. Разом з тим цифрове громадське здоров'я надає нові можливості для реалізації функцій громадського здоров'я, а цифрова медицина розкриває переваги прецензійної медицини разом із цифровою терапією. Важливою практичною складовою є інтервенції цифрової охорони здоров'я - цифрові продукти, сервіси та інструменти в охороні здоров'я. Вони охоплюють широкий спектр рішень, проте потребують подальшого вивчення підходів до їх створення, впровадження та оцінки ефективності. Цифрова охорона здоров'я орієнтується на різні рівні застосування - від індивідуального до популяційного.

Ключові слова: здоров'я, охорона здоров'я, громадське здоров'я, дані в охороні здоров'я, дані про здоров'я, цифрова охорона здоров'я, цифрова медицина, цифрове громадське здоров'я, електронна охорона здоров'я, мобільна охорона здоров'я, телемедицина, телездоров'я, цифрова терапія, технології охорони здоров'я, штучний інтелект, машинне навчання, медична інформатика, цифрові інструменти, інтервенції цифрової охорони здоров'я, сервіси, застосунки, концептуальні підходи.



Abstract

Conceptual principles of digital health development

Aleksandrenko Hlib Dmytrovych Postgraduate Student, National University of Kyiv-Mohyla Academy, Kyiv

The article is devoted to a comprehensive analysis of digital health. It is analyzed the principles and approaches to the development of digital healthcare. The comprehensive view is proposed to better understand the opportunities and challenges associated with the digital transformation of healthcare. The results of the study can be used for further steps in the development of this field, as well as for professionals and specialists working directly in it.

Digital health covers a wide range of technologies, conceptual approaches, dimensions and directions that are constantly evolving, being implemented and ensuring digital transformation of healthcare. However, its further development is a complex process that should be based on best practices, approaches and principles. An integrated, cross-sectoral approach and the development of a robust infrastructure are key to realizing the potential of digital health.

The results of the analysis of scientific publications and research form the basis for creating the foundation of digital health, its components and the implementation of specific tasks in the field of management to interventions for health prevention and promotion. The main component of digital health is eHealth, which includes mobile health, telemedicine and telehealth, and is expanded by the use of artificial intelligence in healthcare, analytics and big data, but is not limited to them. At the same time, digital public health provides new opportunities for the implementation of public health functions, and digital medicine reveals the benefits of precision medicine along with digital therapeutics. An important practical component is digital health interventions - digital products, services, and tools in healthcare. They cover a wide range of solutions, but require further study of approaches to their creation, implementation, and evaluation. Digital health is focused on different levels of utilization, from individual to population.

Keywords: health, healthcare, public health, data in healthcare, health data, digital health, digital medicine, digital public health, eHealth, mHealth, telemedicine, telehealth, digital therapeutics, HealthTech, artificial intelligence, machine learning, health informatics, digital tools, digital health interventions, services, applications, conceptual approaches.



Вступ

Постановка проблеми. Цифрові технології досить активно залучаються у трансформацію сфери охорони здоров'я, відкриваючи нові можливості для покращення якості медичних послуг, розбудови стійкої системи громадського здоров'я, оптимізації процесів та підвищення ефективності галузі. Цифрова охорона здоров'я є однією з найбільш перспективних і швидкозростаючих сфер застосування інформаційно-комунікаційних технологій, що охоплює широкий спектр інструментів та підходів, спрямованих досягнення основоположних цілей систем охорони здоров'я, насамперед зміцнення здоров'я населення та підвищення ефективності галузі. Останнім часом у світі демонструється стрімке зростання уваги до цифрової охорони здоров'я, а події 2020-2022 рр. стали каталізатором таких процесів. Поширення пандемії COVID-19 змусило осіб, що приймають управлінські рішення у сфері охорони здоров'я, шукати нові рішення в організації та наданні медичних послуг, що прискорило впровадження багатьох цифрових рішень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багатоукраїнських науковців, таких як М. Білинська, Н. Васюк, Ю.Вороненко, З.Гладун, Н.Кризина, В.Москаленко, А.Нагорна, В. Пономаренко, Я.Радій, І.Рожкова і багато інших, вже внесли значний внесок у вивчення державного управління охороною здоров'я. Проте швидкий технологічний розвиток у всьому світі та реформи в охороні здоров'я України підкреслюють важливість подальших наукових досліджень щодо цифрових трансформацій в охороні здоров'я. Такі дослідження стають ключовими в умовах стрімкого технологічного прогресу та реформування галузі охорони здоров'я.

Зокрема, недостатньо уваги приділено комплексному аналізу концептуальних засад розбудови цифрової охорони здоров'я та її складових. Більшість наявних публікацій зосереджені на результатах цифрової охорони здоров'я або окремих її аспектах, таких як електронна охорона здоров'я, мобільна охорона здоров'я інші окремі складові та цифрові технології [1; 7; 8 та інші]. Бракує цілісного бачення того, як усі ці елементи поєднуються разом у рамках широкої концепції цифрової охорони здоров'я та які основні принципи мають застосовуватися для її розбудови.

Саме на заповнення цих прогалин і спрямована дана стаття. В ній здійснюється спроба комплексно структурувати цифрову охорону здоров'я, проаналізувати її складові та рівні, а також запропонувати концептуальну модель для кращого розуміння її структури. Результати дослідження можуть бути використані як для подальших кроків розбудови цієї сфери, так і фахівцями та спеціалістами, що безпосередньо працюють у ній.

Мета статті. Метою статті є комплексний аналіз концептуальних засад розбудови цифрової охорони здоров'я та її складових, визначення основних принципів та підходів для подальшої розбудови цієї сфери, а також структуризація та побудова концептуальної моделі цифрової охорони здоров'я для кращого розуміння її багатогранної структури.



Виклад основного матеріалу

Цифрова охорона здоров'я або цифрове здоров'я (англ. Digital health) визначається Всесвітньою організацією охорони здоров'я (далі - ВООЗ) як «сукупність знань і практик, пов'язаних зі створенням та використанням цифрових технологій для покращення здоров'я в широкому розумінні». Вона передбачає продукти та послуги, які використовують інформаційно-комунікаційні технології (далі - ІКТ) для покращення профілактики, діагностики, лікування, моніторингу та управління питаннями, пов'язаними з охороною здоров'я, а також для моніторингу та управління поведінкою і звичками, що впливають на здоров'я. Цифрова охорона здоров'я є інноваційною і може покращити доступ до послуг охорони здоров'я та їхню якість, а також підвищити загальну ефективність сектору охорони здоров'я» [1].

Розглядаючі складові цифрової охорони здоров'я, фундаментом виступають дані охорони здоров'я, пріоритетне значення серед яких - це дані про здоров'я (Health data) [2]. Це цифрові аналоги традиційної документації, індикатори фізіологічної активності, відомості про спосіб життя пацієнта та іншу інформацію, що має важливе значення для комплексного розуміння стану здоров'я індивіда та медичного обслуговування. Ці дані можна збирати з різних джерел, таких як медичні картки, носимі пристрої та мобільні додатки, поведінкові дані з гаджетів тощо [3]. Дані про здоров'я мають вирішальне значення для прийняття клінічних рішень, моніторингу стану здоров'я пацієнтів та проведення наукових досліджень.

Важливими складовими цифрової охорони здоров'я, що формуються з цих даних, є електронні записи про здоров'я (EHR), електронні медичні записи (EMR) та персональні записи про здоров'я (PHR). Хоча вони мають певну схожість, між ними також є деякі суттєві відмінності [4; 5 та ін.].

Електронні медичні записи (EMR) відображають історії хвороби та лікування пацієнта, які заповнюються і ведуться працівниками окремого закладу охорони здоров'я. При цьому слід зазначити, що обмін такими медичними записами між різними закладами охорони здоров'я може бути ускладненим та містити неповну інформацію про стан здоров'я пацієнта [6]. На противагу електронним медичним записам (EMR) електронні записи про здоров'я (EHR) містять більш повну інформацію про здоров'я пацієнта, включаючи дані з різних закладів охорони здоров'я та джерел.

Постачальники послуг охорони здоров'я можуть отримувати доступ до персональних записів про здоров'я (PHR) і оновлювати їх у режимі реального часу, незалежно від їхнього місцезнаходження, а також покращувати комунікацію між постачальниками послуг охорони здоров'я і зменшувати кількість медичних помилок [7]. Персональні записи про здоров'я (PHR) управляються самими пацієнтами та можуть включати широкий спектр інформації про здоров'я та лікування, наприклад, історію хвороби, результати аналізів і списки ліків. Пацієнти можуть отримати доступ до своїх записів з будь-якого місця, де є доступ до Інтернету, що полегшує обмін інформацією про здоров'я з лікарями. Персональні записи про здоров'я (PHR) також можуть бути інтегровані з іншими цифровими інструментами охорони здоров'я, такими як носимі пристрої та телемедичні платформи, щоб надати повну картину щодо стану здоров'я пацієнта та поведінкових особливостей [8].

Попри деякі відмінності, електронні записи про здоров'я (EHR), електронні медичні записи (EMR) та персональні записи про здоров'я (PHR) мають спільну мету - забезпечити кращий доступ до інформації про здоров'я та покращити результати лікування пацієнтів. В контексті даних про здоров'я та сучасних тенденцій, великі дані (Big Data) стають ключовою складовою, що дозволяє здійснювати агрегацію інформації для подальшого прийняття обґрунтованих рішень. Під великими даними мається на увазі величезна кількість структурованих і неструктурованих даних, які генеруються в системі охорони здоров'я. Сюди входять дані про здоров'я, дані медичної візуалізації, геномні дані, дані з натільних пристроїв тощо. Методи аналізу великих даних використовуються для вилучення інформації та закономірностей з цих даних, що дозволяє приймати рішення на основі доказів та надавати персоналізовану медичну допомогу [9].

Штучний інтелект і машинне навчання (ШІ/МН) пропонують перспективи для аналізу великих даних, а також для передбачення розвитку захворювань та оптимізації лікування. За допомогою ШІ/МН можна значно вдосконалити діагностику захворювань, прогнозування їхнього перебігу та обрати найбільш оптимальні методи лікування для конкретного пацієнта. ШІ/МН передбачають використання алгоритмів і обчислювальних моделей для аналізу та інтерпретації великих обсягів даних, що дозволяє машинам навчатися і робити прогнози або приймати рішення [9]. Наступна важлива складова, стосується обміну даними - інтероперабельність, що служить містком, який спрощує обмін даними між різними платформами та системами.

Під інтероперабельністю розуміється здатність різних систем і пристроїв охорони здоров'я безперешкодно обмінюватися даними та використовувати їх. В межах цифрової охорони здоров'я інтероперабельність має важливе значення для забезпечення обміну інформацією в галузі охорони здоров'я та доступу до неї на різних платформах і в різних організаціях. Досягнення інтероперабельності є ключовим викликом у сфері охорони здоров'я, проте є вирішальним для покращення координації надання послуг охорони здоров'я та результатів лікування пацієнтів [8].

Інші технології, пропонують новітні підходи для обміну даними в охороні здоров'я, наприклад блокчейн пропонує інноваційний підхід до забезпечення безпеки та прозорості даних. Блокчейн - це децентралізована і безпечна технологія цифрового реєстру, яка дозволяє прозоро і захищено реєструвати транзакції. У сфері охорони здоров'я блокчейн може використовуватися для безпечного зберігання та обміну електронними записами ((EHR, EMR та/або PHR), забезпечення цілісності даних та інтероперабельності між різними системами охорони здоров'я [10].

Кібербезпека забезпечує захист цифрових систем, мереж і даних від несанкціонованого доступу, використання або пошкодження. У контексті цифрової охорони здоров'я кібербезпека та технології для її забезпечення має вирішальне значення для захисту інформації про здоров'я пацієнтів, забезпечення цілісності медичних пристроїв і систем та підтримки довіри до цифрових технологій охорони здоров'я [10].

В цілому цифрова охорона здоров'я становить собою комплексне поле, що охоплює не тільки інтеграцію даних, але й використання різноманітних технологій для збору, обробки, використання та управління цими даними, або «продуктів» цих даних. Серед таких «продуктів» є інформаційні системи, що допомагають інтегрувати та оптимізувати процеси в охороні здоров'я.

До інформаційних систем охорони здоров'я відносяться технології та процеси, що використовуються для управління інформацією в охороні здоров'я. Сюди входять медичні інформаційні системи (МІС), платформи обміну даними, системи підтримки прийняття клінічних рішень тощо. Медичні інформаційні системи, відіграють важливу роль в сучасній охороні здоров'я, вони сприяють безпечному та ефективному обміну інформацією про пацієнтів між постачальниками послуг охорони здоров'я, покращуючи координацію в охороні здоров'я та результати лікування пацієнтів [8]. Важливо зазначити мобільну охорону здоров'я (mHealth) як складову цифрової охорони здоров'я, інтенсивний розвиток якої можна спостерігати останні два десятиліття, як одного з рушіїв мобільної ери цифрової трансформації [11].

Мобільна охорона здоров'я передбачає використання мобільних та безпровідних технологій для підтримки цілей охорони здоров'я [13]. Включає мобільні додатки та пристрої, які розроблено для підтримки здоров'я та надання можливості пацієнтам та медичним працівникам спілкуватися та взаємодіяти в реальному часі. Ці додатки та пристрої можуть надавати їхнім споживачам ряд функціональних можливостей, наприклад відстеження показників здоров'я, надання персоналізованої інформації про стан здоров'я, полегшення комунікації з працівниками охорони здоров'я та підтримка зміни поведінки тощо.

Інструменти мобільної охорони здоров'я мають потенціал для розширення можливостей людей взяти під контроль своє здоров'я та покращити моніторинг за здоров'ям [10]. Наприклад, носимі пристрої дозволяють здійснювати моніторинг стану здоров'я особи у режимі реального часу, вносячи істотний вклад у профілактику, лікування та своєчасне виявлення захворювань. До таких пристроїв відносяться наприклад, смартгодинник, фітнес-трекери та біосенсори. Ці пристрої можуть збирати дані про різні параметри здоров'я, включаючи частоту серцевих скорочень, режим сну, фізичну активність тощо. Носимі пристрої дозволяють людям стежити за своїм здоров'ям у режимі реального часу і надають цінні дані для працівників охорони здоров'я [10].

Іншими складовими цифрової охорони здоров'я, інтенсивний розвиток яких можна було спостерігати як при пандемії COVID-19 [12], так і сьогодні, є телездоров'я та телемедицина, що відкривають можливості до дистанційної діагностики та консультацій. Під телездоров'ям і телемедициною розуміють використання телекомунікаційних технологій для дистанційного надання послуг охорони здоров'я. Це може включати віртуальні консультації, віддалений моніторинг і телеконференції. Телездоров'я (або телеохорона здоров'я) і телемедицина мають потенціал для поліпшення доступу до послуг охорони здоров'я, особливо для людей у віддалених або недостатньо обслуговуваних районах, а також для поліпшення координації в охороні здоров'я [10]. медицина цифровий охорона здоров'я кібербезпека

Окремо варто виділити важливу велику складову - електронну охорону здоров'я (eHealth) [23]. Вона безпосередньо стосується використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для підтримки охорони здоров'я та пов'язаних з ним сфер, включаючи послуги охорони здоров'я, медичний нагляд, літературу, освіту, знання та дослідження в галузі охорони здоров'я [17]. Електронна охорона здоров'я, охоплює мобільну охорону здоров'я, телездоров'я і телемедицину, інші складові. Вона відіграє важливу роль у забезпеченні цифрової трансформації систем охорони здоров'я в усьому світі та безпосереднього розвитку цифрової охорони здоров'я.

В контексті цифрової охорони здоров'я та її складових особливе значення набувають рівні, на які ця сфера орієнтується, такі як індивідуальний та популяційний. Індивідуальний рівень підкреслює важливість персоналізації медичного підходу, який враховує унікальні особливості кожного пацієнта. Це сприяє не лише ефективності лікування, але й забезпечує глибше розуміння потреб та особливостей стану здоров'я кожної людини.

Також розширює цифрову охорону здоров'я до використання генетичних даних, біомаркерів та інших можливостей що дозволяють здійснювати точне прогнозування ризиків розвитку захворювань, підбір найбільш ефективних методів лікування та профілактики.

Під персоналізованою медициною, також відомою як прецизійна медицина, мається на увазі адаптація медичного лікування та інтервенцій до індивідуальних особливостей пацієнтів, таких як генетичний склад, спосіб життя та вплив навколишнього середовища. Цифрові технології охорони здоров'я, такі як секвенування геному та прогностична аналітика, відіграють вирішальну роль у забезпеченні персоналізованої медицини, надаючи уявлення про фактори ризику та реакцію на лікування [32].

Цей рівень безпосередньо охоплює цифрова медицина, що є великим окремим напрямком цифрової охорони здоров'я, метою якої є використання переваг цифрових технологій для поліпшення результатів лікування пацієнтів та ефективності систем охорони здоров'я на індивідуальному рівні та медичної практики. Основною складовою цифрової медицини є цифрова терапія (Digital therapeutics, DTx) [15], що є науково обґрунтованими терапевтичними втручаннями за допомогою програмного забезпечення, спрямованими на профілактику, управління або лікування розладів здоров'я чи захворювань.

Іншими словами, цифрова терапія - це програмні продукти та сервіси, орієнтовані на пацієнта, що допомагають лікувати, запобігати або контролювати перебіг захворювання з доведеною клінічною ефективністю. Наприклад, цифрова терапія може підтримувати пацієнтів у самостійному управлінні симптомами і, таким чином, покращувати якість їхнього життя та інші клінічні кінцеві точки. Цифрова терапія використовує цифрові інструменти, такі як мобільні пристрої, додатки, сенсори, віртуальну реальність, Інтернет та інші інструменти, щоб стимулювати поведінкові зміни у пацієнтів. Розвиток цифрової терапії може мати позитивний вплив на надання персоналізованих медичних послуг, оскільки їхній дизайн пристосований до потреб пацієнта [16].

Популяційний рівень, своєю чергою зосереджується на аналізі та оптимізації здоров'я цілих груп населення, що дає змогу розробляти загальні стратегії та рекомендації для покращення добробуту більших соціальних груп. В аспекті популяційного рівня особливий інтерес представляє цифрове громадське здоров'я, що зосереджено на моніторингу та поліпшенні здоров'я великих груп людей, популяцій та різних спільнот.

Цифрове громадське здоров'я (Digital public health, DiPH) не є ізольованою галуззю, натомість, це інструмент, який спрямований на досягнення ключових цілей громадського здоров'я, використовуючи цифрові технології. Таким чином, цифрове громадське здоров'я - це значний за обсягом напрям цифрової охорони здоров'я, що активно інтегрується у традиційні підходи до громадського здоров'я, надаючи можливість для більш ефективного збору, обробки та аналізу даних [17].

Окрім складових, рівнів та напрямків що окреслюють цифрову охорону здоров'я, важливо окремо зазначити інтервенції цифрової охорони здоров'я (Digital health interventions, DHIs), що лежать в основі практичної площини цифрової охорони здоров'я [18;19] та стосується функціональних можливостей цифрових технологій, спрямованих на досягнення цілей охорони здоров'я. За визначенням ВООЗ, інтервенції цифрової охорони здоров'я включають «будь-який цифровий продукт, сервіс або інструмент для надання послуг та інформації в галузі охорони здоров'я окремим особам, групам осіб і цілим системам охорони здоров'я». Інтервенції цифрової охорони здоров'я мають класифікацію та можуть стосуватися різних складових, рівнів й напрямків.

Попри важливість та перспективи, дослідження й розвиток щодо підходів до створення, впровадження, оцінки та доказовості інтервенцій цифрової охорони здоров'я досі тривають [20; 21].

Також, в контексті можливостей та перспектив розвитку цифрової охорони здоров'я, також зазначити концепцію цифрових екосистем що її суттєво розширюють. Досвід в Австралії вказує, що цифрові екосистеми не обмежуються технологічним складовими та напрямками, а також включають безпосереднього споживача, зацікавлених сторін та інші елементи [14]. В останні роки концепція цифрових екосистем набуває все більшого поширення в різних галузях, включаючи й охорону здоров'я.

В цілому цифрова охорона здоров'я охоплює широкий спектр різних технологій, концептуальних підходів та вимірів що постійно розвиваються та впроваджуються і не обмежується наведеним вище переліком. Однак, розбудова цифрової охорони здоров'я це складний процес, що також має чітко виведені підходи та принципи.

ВООЗ окреслила рамки для розробки національної стратегії електронної охорони здоров'я, яка визначає сім ключових компонентів, що працюють разом для створення сприятливого середовища для її впровадження [22].

До них відносяться лідерство та управління, стратегія та інвестиції, законодавство та політика, кадровий потенціал, стандарти та інтероперабельність, інфраструктура, а також сервіси та застосунки. Сильне лідерство та управління на національному рівні мають вирішальне значення для забезпечення стратегічного керівництва, координації зацікавлених сторін та сприяння політичній підтримці [23].

Національна політика та законодавство у сфері електронної охорони здоров'я допомагають створити нормативно-правове середовище, необхідне для впровадження інструментів електронної охорони здоров'я та захисту споживачів [24]. Розвиток кадрового потенціалу забезпечує належну технічну експертизу в усіх сферах електронної охорони здоров'я [25]. Міжнародні стандарти та рамки інтероперабельності сприяють належному обміну інформацією між технологіями [25]. Надійна інфраструктура ІКТ забезпечує основу для платформ електронної охорони здоров'я та обміну інформацією [26].

Сервіси та застосунки електронної охорони здоров'я спираються на цю інфраструктуру для надання інноваційних послуг кінцевим користувачам [27]. Разом ці елементи складають комплексний підхід до створення сприятливого середовища для успішного впровадження та розвитку електронної охорони здоров'я. Однак дані чисельних публікацій та оглядів літератури підкреслюють, що одних лише зазначених елементів недостатньо. Для успішного впровадження необхідно враховувати соціальні, організаційні, політичні та культурні фактори країни та її системи охорони здоров'я [27; 28].

Інтегрований, міжсекторальний підхід та розбудова надійної інфраструктури є ключовими для реалізації потенціалу цифрової охорони здоров'я. Так, у звіті G-Science academies statement 2020[25] визначено вимоги до інфраструктури для прогресу цифрової охорони здоров'я, серед яких ключові це кібербезпека, інтероперабельність, надійність даних і доступ до них, інтегративна аналітика, цифрова грамотність громади та довіра, а також робоча сила. Ці вимоги доповнюють ті що були запропоновані ВООЗ для впровадження електронної охорони здоров'я.

Важливим пріоритетом є розробка протоколів кібербезпеки, конфіденційності та безпеки шляхом міжсекторальної співпраці. Технічні та управлінські гарантії повинні захищати конфіденційність, забезпечуючи при цьому належний обмін даними і незмінність записів про транзакції. Ще однією ключовою потребою є стандарти та інтероперабельність, які уможливлять зв'язок між пристроями та обмін інформацією між організаціями. Глобальна співпраця необхідна для розробки узгоджених протоколів, які забезпечать безперебійну роботу інтерфейсів і надійний обмін інформацією. Надійність даних, доступність, якість і стандартизовані протоколи зберігання також є важливими вимогами до інфраструктури. Сюди входять протоколи зберігання, доступу, обміну та використання даних, що забезпечують корисність у різних системах, зберігаючи при цьому безпеку. Управління даними залишається сферою, що потребує подальшої співпраці та розвитку.

Адже, інтегративна аналітика, штучний інтелект і прогностичне моделювання - це можливості, що швидко розвиваються і можуть генерувати інсайти з великих гетерогенних наборів даних. Математичний, обчислювальний та інформаційний прогрес є фундаментальним для реалізації цих потенційних переваг. Однак прозорість, контекстна чутливість і довіра є критично важливими пріоритетами. Не менш важливими є цифрова грамотність, розуміння і довіра громадськості для справедливого розвитку у сфері цифрової охорони здоров'я.

Залучення зацікавлених сторін до процесу врядування може сприяти зміцненню довіри, водночас зберігаючи пильність щодо потенційної шкоди. Ретельне управління необхідне для того, щоб переваги цих технологій поширювалися на все суспільство. Окрім, цього робоча сила в цифровій охороні здоров'я у сфері охорони здоров'я, що постійно розвивається, потребуватиме широкого кола професійних компетенцій, які наразі рідко зустрічаються в практиці.

Окрім базової кваліфікації щодо основних організаційних питань (наприклад, функціональності електронних систем охорони здоров'я), клініцистам, персоналу та керівництву системи охорони здоров'я, а також розробникам і постачальникам послуг/інноваторам знадобляться принаймні базові або концептуальні знання з управління даними, інтероперабельності, базової статистики та науки про дані, управління даними та співпраці, етики тощо.

Також, навчання з питань рівності має вирішальне значення для уникнення розривів і підвищення обізнаності про наслідки упередженості для вразливих груп населення [29; 30; 31 та ін.].

Окрім вимог до інфраструктури, експертами у ціц сфері, зокрема представниками Консорціума лідерства Національної академії медицини, було запропоновано основні принципи для розпорядників цифрової інфраструктури та даних у сфері охорони здоров'я [32]:

- конфіденційність (Personal): особи повинні мати повну свободу дій щодо контролю та використання своїх персональних даних. Право контролю та використання персональних даних залишається за особою або уповноваженою нею особою;

- захист (Safe): протоколи управління даними захищають від використання, що може призвести до особистої шкоди;

- результативність (Effective): дані збираються та зберігаються відповідно до затверджених протоколів щодо управління даними, що робить їх якісними та достовірними;

- справедливість (Equitable): цифрові системи охорони здоров'я повинні бути навмисно розроблені таким чином, щоб виявляти та виправляти упередження або нерівність, забезпечуючи справедливе ставлення та лікування для всіх;

- ефективність (Efficient): кожне придбання цифрового обладнання або ліцензування послуги повинно передбачати покращення інтероперабель- ності системи охорони здоров'я та її функціональності;

- доступність (Measurable): дані повинні бути легкодоступними, коли та де б вони не були потрібні для прийняття обґрунтованих рішень;

- вимірюваність (Measurable):ефективність цифрових систем охорони здоров'я повинна постійно оцінюватися, щоб гарантувати, що точність та інтероперабельність підтримуються на найвищому рівні;

- прозорість (Transparent): повинні бути чітко вказані джерела і способи використання персональних даних, включаючи конкретні дані про час і контекст;

- адаптивність (Adaptive): регулярний перегляд і калібрування стратегій роботи з даними мають вирішальне значення для того, щоб вони залишалися актуальними, сучасними та корисними;

- безпечність (Secure): користувачі повинні сприймати та відчувати протоколи обміну даними як надійні та безпечні, що сприятиме зміцненню довіри до цифрової інфраструктури охорони здоров'я. Наведені принципи є наскрізною частиною складових цифрової охорони здоров'я для розбудови інфраструктури та безпечного, ефективного й справедливого обміну даними. Поміж іншого, для відповідності наведеним принципам, важливим є дотримання вимог відповідних нормативно-правових актів що конкретизують та формують рамку для дотримання цих принципів [33]. Серед ключових керівних документів у цій сфері можна виділити «Health Insurance Portability and Accountability Act (HIPAA) & Health Information Technology for Economic and Clinical Health (HITECH) Act» (США), що регулює обробку захищеної інформації про здоров'я, використання різних видів електронних записів (EHR, EMR, PHR) та Регламент про захист даних (General Data Protection Regulation, GDPR) (ЄС), який ставить акцент на захист персональних даних, включаючи дані про здоров'я [34, 35].

Міжнародний стандарт ISO 27001 «Information technology - Security techniques - Information security management systems» важливий для систем управління інформаційною безпекою в охорони здоров'я [36]. Такі міжнародні рекомендації як NIST Cybersecurity Framework і The Federal Information Security Management Act of 2002 (FISMA) забезпечують основу для кібербезпеки, в тому числі в медичних інформаційних системах [37; 38].

The Food and Drug Administration Regulations і правила Medical Device Data Systems (MDDS) регулюють медичні пристрої та програмне забезпечення [39; 40 та ін.], Health Level Seven International (HL7) стандартизує обмін інформацією, сприяючи інтероперабельності ІТ у сфері охорони здоров'я, а місцеві та державні нормативні акти доповнюють національні та міжнародні вимоги.

Для наочного представлення комплексної концептуальної структури цифрової охорони здоров'я було розроблено модель (рис. 1), яка включає основні складові, рівні, підходи та принципи. Для створення моделі було адаптовано та доповнено напрацювання різних авторів [10; 15; 17; 25 та інші]. Ця модель демонструє взаємозв'язки між ключовими елементами цифрової охорони здоров'я та їх ієрархію, а також окреслює сфери застосування. Це може слугувати орієнтиром для формування стратегій розбудови цифрової охорони здоров'я та розуміння її багатогранної комплексної структури.

визначення. ключові складові. компоненти, рівні та напрямки

Рис.1. Концептуальна структура цифрової охорони здоров'я



Висновки

Цифрова охорона здоров'я є комплексним та багатогранним поняттям, що охоплює широкий спектр технологій, підходів та напрямків, що лежать в основі цифрової трансформації охорони здоров'я. Дані виступають фундаментом цифрової охорони здоров'я та її складових, які спрямовані на здійснення конкретних завдань від управління та інтервенцій до профілактики та зміцнення здоров'я. Основною складовою цифрової охорони здоров'я є електронна охорона здоров'я що включає мобільну охорону здоров'я, телемедицина та телездоров'я, та розширюється застосуванням штучного інтелекту в охороні здоров'я, аналітики та великих даних, але не обмежується ними. Важливою практичною складовою є інтервенції цифрової охорони здоров'я - цифрові продукти, сервіси та інструменти в охороні здоров'я. Вони охоплюють широкий спектр рішень, проте потребують подальшого вивчення підходів до їх створення, впровадження та оцінки ефективності. Цифрова охорона здоров'я орієнтується на різні рівні застосування - від індивідуального до популяційного та що окреслює напрямки яка цифрова медицина та цифрове громадське здоров'я. Розбудова цифрової охорони здоров'я вимагає комплексного підходу та дотримання ключових компонентів, вимог й принципів які мають як технологічний, економічний, організаційний так і соціальний характер.



Література

1. Shaping Europe's digital future. https://health.ec.europa.eu/ehealth-digital-health-and- care/overview_en (дата звернення 20.11.2023)

2. Value from health data: European opportunity to catalyse progress in digital health. URL: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33571452/ (дата звернення 20.11.2023)

3. The Confusion between an EMR and an EHR Continues. URL: https:// www.semanticscholar.org/paper/173517bc407dc1c076d87564577fb2b52a58c4fd (дата звернення 20.11.2023)

4. Deep EHR: A Survey of Recent Advances in Deep Learning Techniques for Electronic Health Record (EHR) Analysis. URL:https://arxiv.org/abs/1706.03446 (дата звернення 20.11.2023)

5. A Novel EMR Integrity Management Based on a Medical Blockchain Platform in Hospital. URL: https://www.semanticscholar.org/paper/A-Novel-EMR-Integrity-Management-Based- on-a-Medical-Hang-Choi/59f26202de02b03e8da9cae69c6b1ec1fc5b3b56 (дата звернення 20.11.2023)

6. Are personal health records the answer to better clinician-patient interaction for the treatment of wounds? URL:https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25252143/ (дата звернення 20.11.2023)

7. Machine learning for modeling the progression of Alzheimer disease dementia using clinical data: a systematic literature review. URL:https://arxiv.org/abs/2108.04174 (дата звернення 20.11.2023)

8. A scoping review of digital health innovation ecosystems in developed and developing countries.URL:https://www.semanticscholar.org/paper/47202fe996fe5abb61aa84ca441854f11b6 36179 (дата звернення 20.11.2023)

9. Transforming healthcare with big data analytics and artificial intelligence: A systematic mapping study. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S1532046419302308 (дата звернення 20.11.2023)

10. National eHealth Strategy Toolkit. URL:https://www.who.int/publications/i/item/ national-ehealth-strategy-toolkit (дата звернення 20.11.2023)

11. The evolution of digital transformation: from pre-internet to post-pandemic. URL: https://hatchworks.com/history-digital-transformation/ (дата звернення 20.11.2023)

12. The role of telehealth during COVID-19 outbreak: a systematic review based on current evidence. URL: https://link.springer.com/article/10.1186/s12889-020-09301-4 (дата звернення 20.11.2023)

13. WHO guideline Recommendations on Digital Interventions for Health System Strengthening. URL:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK541904/ (дата звернення 20.11.2023)

14. A digital health ecosystem ontology from the perspective of Australian consumers: a mixed-method literature analysis. URL:https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35298327/ (дата звернення 20.11.2023)

15. Digital health, digital medicine, and digital therapeutics in cardiology: current evidence and future perspective in Japan. URL:https://www.nature.com/articles/s41440-023-01317-8 (дата звернення 20.11.2023)

16. Digital Therapeutics (DTx). URL:https://edps.europa.eu/press-publications/publications/ techsonar/digital-therapeutics-dtx_en (дата звернення 20.11.2023)

17. What are Digital Public Health Interventions? First Steps Toward a Definition and an Intervention Classification Framework. URL:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/ PMC9277526/ (дата звернення 20.11.2023)

18. Digital health interventions for non-communicable disease management in primary health care in low-and middle-income countries. URL:https://www.nature.com/articles/s41746- 023-00764-4/ (дата звернення 20.11.2023)

19. Digital Health Interventions for Delivery of Mental Health Care: Systematic and Comprehensive Meta-Review. URL:https://mental.jmir.org/2022/5/e35159 (дата звернення 16.11.2023)

20. Classification of digital interventions, services and applications in health: a shared language to describe the uses of digital technology for health. URL:https://academic.oup.com/ oodh/pages/cfp-digital-health-interventions-uhc/ (дата звернення 20.11.2023)

21. Designing and Evaluating Digital Health Interventions. URL:https://www.frontiersin.org/ research-topics/55695/designing-and-evaluating-digital-health-interventions (дата звернення 08.11.2023)

22. Towards Semantic Interoperability for Electronic Health Records. URL: https://doi.org/ 10.1160/ME5001 (дата звернення 08.11.2023)

23. Atlas eHealth country profiles: based on the findings of the second global survey on eHealth. URL:https://apps.who.int/iris/handle/10665/44502 (дата звернення 08.11.2023)

24. Use of Digital Mental Health for Marginalized and Underserved Populations. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s40501-019-00181-z (дата звернення 08.11.2023)

25. G-SCIENCE ACADEMIES STATEMENT 2020. URL:https://www.scj.go.jp/ja/ info/kohyo/pdf/kohyo-24-gs2020-3.pdf (дата звернення 08.11.2023)

26. Policy-Making? Lessons From Success in Tobacco Control and Access to Medicines: A Qualitative Study of Australia and the (Comprehensive and Progressive) Trans-Pacific Partnership. URL:https://doi.org/10.34172/ijhpm.2020.80 (дата звернення 28.10.2023)

27. Mobile-Enhanced Prevention Support Study for Men Who Have Sex With Men and Transgender Women Leaving Jail: Protocol for a Randomized Controlled Trial. URL: https:// doi.org/10.2196/18106 (дата звернення 28.11.2023)

28. Enablers and barriers to the secondary use of health data in Europe: general data protection regulation perspective. URL: https://archpublichealth.biomedcentral.com/articles/ 10.1186/s13690-022-00866-7

29. URL: https://www.semanticscholar.org/paper/Preparing-the-public-health-workforce- for-digital-%26-Wong-Buttigieg/6b0716d08524844db2532f39d383da5de34554d2 (дата звернення 28.11.2023)

30. Addressing Bias and Fairness Issues in Artificial Intelligence. URL: https:// www.semanticscholar.org/paper/Addressing-Bias-and-Fairness-Issues-in-Artificial-Gupta/b3fdf 3e9cb0a0d0794913ab31376fdb9113db252 (дата звернення 28.11.2023)

31. Identifying the need to institutionalize digital equity among faculty: the experience of the Kenya Medical Training College. URL:https://www.semanticscholar.org/paper/Identifying- the-need-to-institutionalize-digital-of-Gicheru-Mwangi/f2d95003ece73be045aace45b893ca253fd 03362(дата звернення 28.11.2023)

32. The Promise of Digital Health: Then, Now, and the Future. URL: https://www.ncbi. nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9499383/^aTa звернення 28.11.2023)

33. Effective regulation of digital health technologies. URL: https://www.ncbi.nlm. nih.gov/pmc/articles/PMC6295946/^aTa звернення 28.11.2023)

34. Health Information Privacy. URL:https://www.hhs.gov/hipaa/index.html^aTa звернення 28.11.2023)

35. What is the HITECH Act?. URL: https://www.hipaajournal.com/what-is-the-hitech- act/ (дата звернення 28.11.2023)

36. ISO/IEC 27001:2022. URL:https://www.iso.org/ru/standard/27001(дата звернення 28.11.2023)

37. Just Released: Draft of the NIST Cybersecurity Framework 2.0! URL: https://www.nist.gov/ cyberframework (дата звернення 28.11.2023)

38. Federal Information Security Management Act (FISMA). URL:https://security.cms.gov/ learn/federal-information-security-management-act-fisma (дата звернення 28.10.2023)

39. FDA Rules and Regulations. URL:https://www.fda.gov/regulatory-information/fda- rules-and-regulations (дата звернення 28.10.2023)

40. Medical Device Data Systems. URL:https://www.fda.gov/medical-devices/general- hospital-devices-and-supplies/medical-device-data-systems (дата звернення 28.10.2023)



References

1. Shaping Europe's digital future, (2018). URL: https://health.ec.europa.eu/ehealth- digital-health-and-care/overview_en (дата звернення 20.11.2023) [in English]

2. Value from health data: European opportunity to catalyse progress in digital health, (2021). URL:https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33571452/ (дата звернення 20.11.2023) [in English]

3. The Confusion between an EMR and an EHR Continues, (2012). URL: https:// www.semanticscholar.org/paper/173517bc407dc1c076d87564577fb2b52a58c4fd (дата звернення 20.11.2023)[in English]

4. Deep EHR: A Survey of Recent Advances in Deep Learning Techniques for Electronic Health Record (EHR) Analysis, (2017). URL:https://arxiv.org/abs/1706.03446 (дата звернення 20.11.2023)[[in English]

5. A Novel EMR Integrity Management Based on a Medical Blockchain Platform in Hospital, (2019). URL:https://www.semanticscholar.org/paper/A-Novel-EMR-Integrity-Management- Based-on-a-Medical-Hang-Choi/59f26202de02b03e8da9cae69c6b1ec1fc5b3b56 (дата звернення 20.11.2023)[[in English]

6. Are personal health records the answer to better clinician-patient interaction for the treatment of wounds? (2014). URL:https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/25252143/ (дата звернення 20.11.2023)[[in English]

7. Machine learning for modeling the progression of Alzheimer disease dementia using clinical data: a systematic literature review, (2021). URL:https://arxiv.org/abs/2108.04174 (дата звернення 20.11.2023) [in English]

8. A scoping review of digital health innovation ecosystems in developed and developing countries, (2019). URL:https://www.semanticscholar.org/paper/47202fe996fe5abb61 aa84ca441854f11b636179 (дата звернення 20.11.2023) [in English]

9. A digital health ecosystem ontology from the perspective of Australian consumers: a mixed-method literature analysis, (2023). URL:https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35298327/ (дата звернення 20.11.2023) [in English]

10. National eHealth Strategy Toolkit, (2012). URL:https://www.who.int/publications/ i/item/national-ehealth-strategy-toolkit (дата звернення 20.11.2023) [in English]

11. The evolution of digital transformation: from pre-internet to post-pandemic, (2023). URL: https://hatchworks.com/history-digital-transformation/ (дата звернення 20.11.2023) [in English]

12. The role of telehealth during COVID-19 outbreak: a systematic review based on current evidence, (2020). URL:https://link.springer.com/article/10.1186/s12889-020-09301-4 (дата звернення 20.11.2023) [in English]

13. WHO guideline Recommendations on Digital Interventions for Health System Strengthening, (2019). URL:https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK541904/ (дата звернення 20.11.2023)[[in English]

14. A digital health ecosystem ontology from the perspective of Australian consumers: a mixed-method literature analysis, (2023). URL:https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35298327/ (дата звернення 20.11.2023)

15. Digital health, digital medicine, and digital therapeutics in cardiology: current evidence and future perspective in Japan, (2023). URL:https://www.nature.com/articles/s41440- 023-01317-8 (дата звернення 20.11.2023) [in English]

16. Digital Therapeutics (DTx), (2023). URL:https://edps.europa.eu/press-publications/ publications/techsonar/digital-therapeutics-dtx_en (дата звернення 20.11.2023) [in English]

17. What are Digital Public Health Interventions? First Steps Toward a Definition and an Intervention Classification Framework, (2022). URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/ PMC9277526/ (дата звернення 20.11.2023) [in English]

18. Digital health interventions for non-communicable disease management in primary health care in low-and middle-income countries, (2023). URL: https://www.nature.com/articles/ s41746-023-00764-4/ (дата звернення 20.11.2023) [in English]

19. Digital Health Interventions for Delivery of Mental Health Care: Systematic and Comprehensive Meta-Review, (2022). URL:https://mental.jmir.org/2022/5/e35159 (дата звернення 16.11.2023)[in English]

20. Classification of digital interventions, services and applications in health: a shared language to describe the uses of digital technology for health, (2023). URL: https://www.who.int/ publications-detail-redirect/9789240081949 (дата звернення 08.11.2023) [in English]

21. Designing and Evaluating Digital Health Interventions, (2023). URL: https:// www.frontiersin.org/research-topics/55695/designing-and-evaluating-digital-health-interventions (дата звернення 08.11.2023) [in English]

22. Towards Semantic Interoperability for Electronic Health Records, (2007). URL: https://doi.org/10.1160/ME5001 (дата звернення 08.11.2023) [in English]

23. Atlas eHealth country profiles: based on the findings of the second global survey on eHealth, (2011). URL:https://apps.who.int/iris/handle/10665/44502 (дата звернення 08.11.2023) [in English]

24. Use of Digital Mental Health for Marginalized and Underserved Populations, (2019). URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s40501-019-00181-z (дата звернення 08.11.2023) [in English]

25. G-SCIENCE ACADEMIES STATEMENT, (2020). URL:https://www.scj.go.jp/ja/ info/kohyo/pdf/kohyo-24-gs2020-3.pdf (дата звернення 08.11.2023) [in English]

26. Policy-Making? Lessons From Success in Tobacco Control and Access to Medicines: A Qualitative Study of Australia and the (Comprehensive and Progressive) Trans-Pacific Partnership, (2020. URL:https://doi.org/10.34172/ijhpm.2020.80 (дата звернення 28.10.2023) [in English]

27. Mobile-Enhanced Prevention Support Study for Men Who Have Sex With Men and Transgender Women Leaving Jail: Protocol for a Randomized Controlled Trial, (2020). URL:https://doi.org/10.2196/18106 (дата звернення 28.11.2023) [in English]

28. Enablers and barriers to the secondary use of health data in Europe: general data protection regulation perspective, (2022). URL:https://archpublichealth.biomedcentral.com/ articles/10.1186/s13690-022-00866-7 (дата звернення 28.11.2023) [in English]

29. Preparing the public health workforce for digital health futures: the case for digital Health training & capacity building, (2021). URL:https://www.semanticscholar.org/paper/Preparing- the-public-health-workforce-for-digital-%26-Wong-Buttigieg/6b0716d08524844db2532f39d383 da5de34554d2 (дата звернення 28.11.2023) [in English]

30. Addressing Bias and Fairness Issues in Artificial Intelligence, (2023). URL: https:// www.semanticscholar.org/paper/Addressing-Bias-and-Fairness-Issues-in-Artificial-Gupta/b3fdf 3e9cb0a0d0794913ab31376fdb9113db252 (дата звернення 28.11.2023) [in English]

31. Identifying the need to institutionalize digital equity among faculty: the experience of the Kenya Medical Training College, (2023). URL: https://www.semanticscholar.org/paper/ Identifying-the-need-to-institutionalize-digital-of-Gicheru-Mwangi/f2d95003ece73be045aace45 b893ca253fd03362(дата звернення 28.11.2023) [in English]

32. The Promise of Digital Health: Then, Now, and the Future, (2022). URL: https:// www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC9499383/(дата звернення 28.11.2023) [in English]

33. Effective regulation of digital health technologies, (2018). URL: https://www.ncbi. nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6295946/(дата звернення 28.11.2023) [in English]

34. Health Information Privacy, (2023). URL:https://www.hhs.gov/hipaa/index.html (дата звернення 28.11.2023) [in English]

35. What is the HITECH Act? (2023). URL:https://www.hipaajournal.com/what-is-the- hitech-act/(дата звернення 28.11.2023) [in English]

36. ISO/IEC 27001:2022, (2022). URL: https://www.iso.org/ru/standard/27001(дата звернення 28.11.2023) [in English]

37. Just Released: Draft of the NIST Cybersecurity Framework 2.0! (2022). URL: https://www.nist.gov/cyberframework (дата звернення 28.11.2023) [in English]

38. Federal Information Security Management Act (FISMA), (2020). URL: https:// security.cms.gov/learn/federal-information-security-management-act-fisma (дата звернення 28.10.2023) [in English]

39. FDA Rules and Regulations, (2020). URL: https://www.fda.gov/regulatory-information/ fda-rules-and-regulations (дата звернення 28.10.2023) [in English]

40. Medical Device Data Systems, (2019). URL:https://www.fda.gov/medical-devices/ general-hospital-devices-and-supplies/medical-device-data-systems (дата звернення 28.10.2023) [in English]

Размещено на Allbest.ru

...