Морфометричний моніторинг периульцерозної зони при виразковій хворобі ускладненій кровотечею за різним клінічним перебігом
Причини виникнення, клінічні прояви й ускладнення виразкової хвороби шлунка, симптоми кровотечі. Морфологічні дослідження гастродуоденальних виразок. Ендоскопічна діагностика дванадцятипалої кишки. Аналіз динаміки морфометричних змін периульцерозної зони.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 10.06.2024 |
| Размер файла | 23,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Тернопільсьский національний медичний університет
імені І.Я. Горбачевського МОЗ України
Морфометричний моніторинг периульцерозної зони при виразковій хворобі ускладненій кровотечею за різним клінічним перебігом
Качановський Ярослав Володимирович аспірант
кафедри хірургії факультету післядипломної освіти,
Дзюбановський Ігор Якович доктор медичних наук, професор,
завідувач кафедри хірургії факультету післядипломної освіти,
м .Тернопіль
Анотація
Виразкова хвороба шлунку - це патологічний стан, при якому виникають глибокі дефекти епітелію на слизовій оболонці цього органу, які проникають до м'язового шару.
Головним фактором, що сприяє виникненню виразкової хвороби шлунка, є порушення балансу між захисними механізмами шлункової стінки та шкідливим впливом агресивних факторів, таких як гострий стрес, неправильне харчування, вживання нестероїдних протизапальних препаратів, інфекція бактерією Helicobacter pylori тощо.
Клінічні прояви включають біль у верхній ділянці живота, виразковий кровоток, блювоту, нудоту та інші диспептичні розлади.
Для діагностики виразкової хвороби шлунка застосовуються методи інструментальної діагностики, такі як гастроскопія, а також лабораторні та біохімічні методи дослідження.
Клінічний перебіг виразкової хвороби шлунка може бути різноманітним і залежить від багатьох факторів, таких як рівень активності захворювання, наявність ускладнень, ефективність лікування та індивідуальні особливості пацієнта.
Кровотечі це одне з найбільш серйозних ускладнень виразкової хвороби шлунку. Вони можуть бути прихованими і проявлятися лише виявленням крові у калі, або ж вони можуть супроводжуватися виразними симптомами, такими як відчуття значної слабості, блідість шкіри та навіть блювота з кров'ю.
Морфологічні дослідження ускладнених гастродуоденальних виразок показали, що вираженість дегенеративних і фіброзних змін у стінці шлунку та дванадцятипалій кишці проявляються тенденцією до поширення та посилюються по мірі зростання кількості поєднаних ускладнень виразкової хвороби. Ендоскопічно оцінено 378 хворих із хронічними кровоточивими виразками шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) за класифікацією Forrest. Біопсію брали з ділянки періульцерозного інфільтрату під час проведення ендоскопічної діагностики перед проведенням гемостазу в день госпіталізації в стаціонар. Динаміка морфометричних змін периульцерозної зони при виразковій хворобі з рецидивами і без них вказуюють на суттєву різницю між досліджуваними параметрами. Поява ознак структурної перебудови артерій за великим діаметром поряд із ураження інших судин вказує на прогресування факторів агресії та суттєве обмеження пластичних, регенераторних чинників, що впливає на рецидив кровотечі.
Ключові слова: гастродуоденальна виразка, кровотеча
Abstract
Morphometric monitoring of the periulcer zone in peptic ulcer complicated by bleeding with different clinical course
Kachanovsky Yaroslav Volodymyrovych PhD student of the Department of Surgery Postgraduate Faculty, I. Horbachevsky National medical University, Ternopil
Dzubanovsky Ihor Yakovych Doctor of Medical Sciences, Professor, Head of the Department of Surgery Postgraduate Faculty, I. Horbachevsky National medical University, Ternopil
Gastric ulcer is a pathological condition in which deep epithelial defects occur on the mucous membrane of this organ, which penetrate to the muscle layer. The main factor contributing to the development of gastric ulcers is an imbalance between the protective mechanisms of the stomach wall and the harmful effects of aggressive factors, such as acute stress, unhealthy diet, use of non-steroidal anti-inflammatory drugs, infection with Helicobacter pylori, etc. Clinical manifestations include pain in the upper abdomen, ulcerative blood flow, vomiting, nausea and other dyspeptic disorders. Instrumental diagnostic methods, such as gastroscopy, as well as laboratory and biochemical tests, are used to diagnose gastric ulcers. The clinical course of gastric ulcer disease can be varied and depends on many factors, such as the level of disease activity, the presence of complications, the effectiveness of treatment and the individual characteristics of the patient. Bleeding is one of the most serious complications of gastric ulcer disease. They can be latent and manifested only by the detection of blood in the faeces, or they can be accompanied by distinct symptoms, such as a feeling of significant weakness, pale skin, and even vomiting of blood. Morphological studies of complicated gastroduodenal ulcers have shown that the severity of degenerative and fibrous changes in the stomach wall and duodenum tend to spread and increase with the number of combined complications of peptic ulcer disease. Endoscopic evaluation of 378 patients with chronic bleeding gastric and duodenal ulcers (BUD) according to the Forrest classification was performed. Biopsy was taken from the area of periulcer infiltrate during endoscopic diagnostics before hemostasis on the day of hospital admission. The dynamics of morphometric changes in the periulcer zone in peptic ulcer disease with and without recurrence indicate a significant difference between the studied parameters. The appearance of signs of structural restructuring of large diameter arteries along with damage to other vessels indicates the progression of aggression factors and a significant limitation of plastic and regenerative factors, which affects the recurrence of bleeding.
Keywords: gastroduodenal ulcer, bleeding
Вступ
Постановка проблеми. Поширеність виразкової хвороби у загальній популяції становить до 5-10 % [1]. Попри суттєве зниження показників захворюваності та смертності за останні кілька десятків років все ж у 10-20 % пацієнтів зустрічаються ускладнення [2]. Кровотеча на сьогоднішній день є найпоширенішим ускладненням пептичних виразок, із середньою 30-денною смертністю до 8, 6% [4].
Морфологічні дослідження ускладнених гастродуоденальних виразок показали, що вираженість дегенеративних і фіброзних змін у стінці шлунку та дванадцятипалій кишці проявляються тенденцією до поширення та посилюються по мірі зростання кількості поєднаних ускладнень виразкової хвороби. шлунок виразковий гастродуоденальний периульцерозний
У свою чергу, кількість та важкість ускладнень, що виникають при виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки значною мірою залежать від тривалості захворюваності [3]. Дегенеративні, некротичні зміни у ділянці виразки можуть торкатися як дрібних поверхнево розташованих кровоносних судин, так і судин великого діаметру, що в значній мірі корелює залежність ступеня тяжкості кровотечі [5].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В останні роки спостерігається постійне удосконалення методів морфометричного аналізу, що дозволяє дослідникам отримувати більш точні та деталізовані дані щодо периульцерозної зони при виразковій хворобі. Зокрема, застосування комп'ютерних програм для аналізу зображень та обробки даних стає все більш поширеним.
Важливість морфометричного аналізу полягає у можливості передбачення ризику ускладнень, виборі оптимального методу лікування та моніторингу ефективності терапії. Наприклад, деякі дослідження свідчать про можливість використання морфометричних даних для індивідуалізації підходу до кожного пацієнта.
Потенційні напрями досліджень включають вдосконалення методів аналізу, розробку нових технологій та застосування морфометричних даних у клінічній практиці для покращення результатів лікування пацієнтів [6,7,8,9,10].
Мета статті - оцінити морфометричні параметри периульцерозної зони активних кровоточивих гастродуоденальних виразок.
Виклад основного матеріалу
Ендоскопічно оцінено 378 хворих із хронічними кровоточивими виразками шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) за класифікацією Forrest.
Біопсію брали з ділянки періульцерозного інфільтрату під час проведення ендоскопічної діагностики перед проведенням гемостазу в день госпіталізації в стаціонар.
Біоптати фіксували у 10% формаліні. Гістопрепарати виготовлялися згідно загальноприйнятої методики парафінової проводки та фарбувалися гематоксиліном і еозином.
Мікроскопічну аналіз, морфометричні виміри та фотографування здійснювали за допомогою тринокулярного мікроскопа лабораторного класу Nikon Eclipse Ci-E з об'єктивами планахроматами 10х, 20х та 40х. та відповідним програмним забезпеченням.
Динаміка морфометричних показників у групах дослідження, розділених згідно ендоскопічного типу гемостазу, представлені нами у таблиці 1.
Таблиця 1
Динаміка морфометричних показників змін периульцерозної зони при виразковій хворобі ускладненої гострою кровотечею
|
Показники |
Групи дослідження за типом кровотечі (Forrest) |
|||||||
|
F IA |
F IB |
F IAB |
F IIA |
F IIB |
F IIAB |
F III |
||
|
n=14 |
n=16 |
n=30 |
n=15 |
n=15 |
n=30 |
n=15 |
||
|
Відносна площа некрозів, % |
8,70 ± 0,37 |
8,21 ±0,31 p>0,05 |
8,46 ± 0,24 |
6,16 ± 0,26 P2<0,001 |
5,95 ± 0,22 P1>0,05 P3<0,001 |
6,05 ± 0,17 P*<0,001 |
||
|
Відносна площа фіброретик улярної тканини, % |
9,06 ± 0,16 |
8,90 ±0,17 p>0,05 |
8,98 ± 0,12 |
12,91 ± 0,32 P2<0,001 |
12,50 ±0,28 P1>0,05 P3<0,001 |
12,71 ± 0,21 P*<0,001 |
29,69 ± 0 30** *** p<0,001; p<0,001 |
|
|
Щільність клітинного інфільтрату в 1 мм2 |
305 |
278 |
292 |
130 |
111 |
121 |
34 |
|
|
Кількість еритроциті в в 1 мм2 |
188 |
173 |
181 |
53 |
41 |
47 |
||
|
Кількість нейтро-фільних лейкоцитів в 1 мм2 |
112 |
97 |
105 |
72 |
65 |
69 |
8 |
|
|
Середній діаметр судин, мкм |
19,69 ± 0,65 |
20,11 ±0,07 p>0,05 |
19,90 ± 0,32 |
19,24 ± 0,11 P2<0,05 |
19,00 ±0,12 P1>0,05 P3<0,05 |
19,12 ± 0,08 P*<0,05 |
15,73 ± 0,13**,*** p<0,001; p<0,001 |
Примітки: n - кількість спостережень;
P - різниця проти показників групи F IA;
Pi - різниця проти показників групи F IIA;
P2 - різниця проти показників групи F IA;
P3 - різниця проти показників групи F IB P* - різниця проти показників групи F IAB;
**- вірогідна різниця проти показників групи F IAB; ***- вірогідна різниця проти показників групи F IIAB.
Через значну варіабельність кількості пацієнтів, з кожної групи для математичної обробки було взято 14 - 15 випадків, що достатньо для статистичної достовірності. Вибрані для морфометричного дослідження показники, на нашу думку, найкраще демонстрували морфологічну картину і її динаміку в зоні хронічної виразки.
У першій групі, яка відповідала ендоскопічним стигматам F IA, відносна площа некрозів становила 8,70±0,37 %, відносна площа фіброретикулярної тканини 9,06±0,16 %. При цьому спостерігалася висока щільність клітинного інфільтрату - 305 клітин в 1 мм2. В клітинному складі переважали еритроцити (188 в 1 мм2) і лейкоцити (112 в 1 мм2). Середній діаметр судин становив 19,69±0,65 мкм, що демонструвало дилятацію судин мікроциркуляторного русла. Наведені результати вимірювань у даній групі свідчать про активний деструктивно-запальний процес в зоні хронічної виразки, що супроводжувався кровотечею.
У другій групі дослідження, яка відповідала ендоскопічним стигматам F IB спостерігалася незначна позитивна динаміка. Так відносна площа некрозів зменшувалася на 5,63 %, відносна площа фіброретикулярної тканини на 1,77 % порівняно з першою групою. Одночасно середній діаметр судин зростав на 2,09 %. Проте ці показники в межах підгруп однієї групи були статистично недостовірні (p>0,05), тому що відносяться до 1-го типу активно прогресуючих виразок з високим ризиком рецидиву кровотечі.
Щільність клітинного інфільтрату, кількість еритроцитів і нейтрофілів також зменшувалася на 8,85 %, 7,98 % і 13,39 % відповідно, що свідчило про незначне зниження інтенсивності запальної реакції і геморагій.
Морфометричні дані, отримані у групі F IIA показали достовірне (P<0,001) зменшення відносної площі некрозів порівняно із групою F IA на 29,2 %. Одночасно зростала частка фіброретикулярної тканини на 29,82 %, що також було статистично достовірно (P<0,001). Діаметр судин зменшувався на 2,29 %, але результат залишався статистично достовірним (P<0,05). Суттєво змінювався кількісний і якісний склад клітинного інфільтрату, щільність якого в цій групі активних виразок знижувалася на 57,38%, і в абсолютних числах складала 130 клітин в 1 мм2 проти 305 клітин у групі F IA. Кількість еритроцитів знижувалася на 71,81 % (53 проти 188 в 1 мм2), а кількість нейтрофільних лейкоцитів - на 35,71 %. Наведені результати є свідченням нерізко виражених запальних та некротичних змін у досліджених біоптатах, посилення колагеноутворення і,відповідно зниження ризику рецидиву кровотеч. Судинне русло реагувало значно повільніше: присутній запальний процес підтримував розлади гемоциркуляції.
За результатами обчислень у групі біоптатів F IIB за типом кровотечі виявлено подальше зниження значень показників вимірювань як по відношенню до даних групи F IIA, так і по відношенню до групи F IB. Показник відносної площі некрозів зменшувався на 3,41 %, середній діаметр судин - на 1,25 %. Натомість показник відносної площі фіброретикулярної тканини зростав на 3,18 %. Ці показники несуттєво відрізнялися і були статистично недостовірними при порівнянні з F IIA. Кількість еритроцитів в 1 мм2 знижувалася на 22,64 %, нейтрофілів на 9,72 %. Відповідно зменшувалася щільність клітинного інфільтрату в тканині біоптатів на 14,62 %.
Натомість результати вимірювань у цій групі були статистично достовірними проти показників у групі F IB (P<0,001; P<0,05). Відносна площа некрозів зменшувалася на 29,67 % (P<0,001), відносна площа фіброретикулярної тканини збільшувалася на 28,8 % (P<0,001), а показник середнього діаметру судин знижувався на 5,52% (P<0,05). Суттєво зменшувалася щільність клітинного інфільтрату (на 60, 02 %) і його якісний склад: кількість еритроцитів падала на 76,3%, лейкоцитів - на 33%.
Якщо показники в межах однієї групи стигмат за Forrest (F IAB і F IIAB) статистично мало відрізнялися і були статистично недостовірними, то порівняльний аналіз показників між цими групами був уже достатньо показовим.
Відносна площа некрозів знижувалася на 28,5% (P<0,001), а площа фіброретикулярної тканини зростала на 29,35%. Щільність клітинного інфільтрату падала на 58,5%, тобто більше ніж у два рази. У 3,85 рази зменшувалася кількість еритроцитів і в 1,5 рази зменшувалася кількість нейтрофілів. Зате показник середнього діаметра судин зберігав попередні тенденції і зменшився на 3,92% (P<0,05).
Таким чином, морфометричні показники між цими двома групами досліджених гастробіоптатів, розділених за стигматами F IAB та F IIAB, свідчать про зниження ризику рецидиву шлункових кровотеч за рахунок статистично достовірних показників зменшення відносної площі некрозів, редукції кровотечі та запального процесу.
У третій групі дослідження, віднесеної нами до F III некрози не зазначалися. Також були відсутні еритроцити в складі клітинних інфільтратів. Кількість нейтрофільних лейкоцитів зменшувалася порівняно із групами F
IAB та F IIAB у 13 та у 8,6 разів відповідно і в абсолютних цифрах становила 8 клітин. Щільність самого клітинного інфільтрату зменшувалася відповідно у 8,6 та 3,6 разів. Відносна площа фіброретикулярної тканини збільшувалася на 69,76% (P<0,001) проти першої групи і на 57,19% (P<0,001) проти другої групи. Також в цій групі статистично достовірно (P<0,001) зменшувався діаметр судин мікроциркуляторного русла на 20,95% та 17,73% відповідно.
Таким чином, проведені нами морфометричні виміри підтвердили результати гістологічного дослідження біопсійного матеріалу і дозволяють більш точно прогнозувати ризики рецидиву кровотеч при гастродуоденальних виразках.
Висновки
Динаміка морфометричних змін периульцерозної зони при виразковій хворобі з рецидивами і без них вказуюють на суттєву різницю між досліджуваними параметрами. Поява ознак структурної перебудови артерій за великим діаметром поряд із ураження інших судин вказує на прогресування факторів агресії та суттєве обмеження пластичних, регенераторних чинників, що впливає на рецидив кровотечі.
Література
1. Kamada, T., Satoh, K., Itoh, T., Ito, M., Iwamoto, J., Okimoto, T., ... & Koike, K. (2021). Evidence-based clinical practice guidelines for peptic ulcer disease 2020. Journal of gastroenterology, 56, 303-322.
2. Kotha, A., & Kumar, V. A. (2020). A study on surgical complic. of peptic ulcer disease: a prospec. study at a tertiary care center. Int. Surgery Jour., 7(2), 408-413.
3. Vaiphei, K., & Vaiphei, K. (2022). Peptic Ulcer, Gastric Ulcer and Gastropat. Interpret. of Endoscopic Biopsy-Gastritis, Gastropat. and Beyond, 229-233.
4. Vakil, N. (2024). Endoscopic Diagnosis, Grading, and Treatment of Bleeding Peptic Ulcer Disease. Gastrointestinal Endoscopy Clinics, 34(2), 217-229.
5. Xiaohua, H. (2022). Correlation between endoscopic Morphology and Bleeding of gastric Ulcer. Journal of Healthcare Engineering, 2022.
6. Dzhyvak, V. H., Khlibovska, O. I., & Klishch, I. M. (2019). Role of endogenic intoxication in muscle injury in experiment. Int. J. Med. Med. Res, 5(2), 122-127.
7. Dzubanovsky, I. Y., Svistun, R. V., & Prodan, A. M. (2020). Reconstructive-recovery organ-sparing and organ- preserving operations for recurrent duodenal ulcers. Art of Medicine, 4(№3 (15), 79 - 84.
8. Malik, T. F., Gnanapandithan, K., & Singh, K. (2023). Peptic Ulcer Disease. In StatPearls. StatPearls Publishing.
9. Choi, Y. J., Kim, T. J., Bang, C. S., Lee, Y. K., Lee, M. W., Nam, S. Y., Shin, W. G., & Seo, S. I. (2023). Changing trends and characteristics of peptic ulcer disease: A multicenter study from 2010 to 2019 in Korea. World journal of gastroenterology, 29(44), 5882-5893. https://doi.org/10.3748/wjg.v29.i44.5882
10. Wadewitz, E., Friedrichs, J., Grilli, M., Vey, J., Zimmermann, …, A. (2024). Approaches for the treatment of perfor. peptic ulcers: a network meta-analysis of random. controlled trials - study protocol. BMJ open, 14(3), e082732. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2023-082732
References
1. Kamada, T., Satoh, K., Itoh, T., Ito, M., Iwamoto, J., Okimoto, T., ... & Koike, K. (2021). Evidence-based clinical practice guidelines for peptic ulcer disease 2020. Journal of gastroenterology, 56, 303-322.
2. Kotha, A., & Kumar, V. A. (2020). A study on surgical complic. of peptic ulcer disease: a prospect. study at a tertiary care center. Inter. Surg. Jour., 7(2), 408-413.
3. Vaiphei, K., & Vaiphei, K. (2022). Peptic Ulcer, Gastric Ulcer and Gastrop.. Interpret. of Endoscopic Biopsy-Gastritis, Gastropathies and Beyond, 229-233.
4. Vakil, N. (2024). Endoscopic Diagnosis, Grading, and Treatment of Bleeding Peptic Ulcer Disease. Gastrointestinal Endoscopy Clinics, 34(2), 217-229.
5. Xiaohua, H. (2022). Correlation between endoscopic Morphology and Bleeding of gastric Ulcer. Journal of Healthcare Engineering, 2022.
6. Dzhyvak, V. H., Khlibovska, O. I., & Klishch, I. M. (2019). Role of endogenic intoxication in muscle injury in experiment. Int. J. Med. Med. Res, 5(2), 122-127.
7. Dzubanovsky, I. Y., Svistun, R. V., & Prodan, A. M. (2020). Reconstructive-recovery organ-sparing and organ- preserving operations for recurrent duodenal ulcers. Art of Medicine, 4(№3 (15), 79 - 84.
8. Malik, T. F., Gnanapandithan, K., & Singh, K. (2023). Peptic Ulcer Disease. In StatPearls. StatPearls Publishing.
9. Choi, Y. J., Kim, T. J., Bang, C. S., Lee, Y. K., Lee, M. W., Nam, S. Y., Shin, W. G., & Seo, S. I. (2023). Changing trends and characteristics of peptic ulcer disease: A multicenter study from 2010 to 2019 in Korea. World journal of gastroenterology, 29(44), 5882-5893. https://doi.org/10.3748/wjg.v29.i44.5882
10. Wadewitz, E., Friedrichs, J., Grilli, M., Vey, J., Zimmermann, S., Kleeff, J., Ronellenfitsch, U., Klose, J., & Rebelo, A. (2024). Approaches for the treatment of perfor. peptic ulcers: a network meta-analysis of randomised controlled trials - study protocol. BMJ open, 14(3), https://doi.org/10.1136/bmjopen-2023-082732
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Відомості про анатомію і фізіологію шлунка і дванадцятипалої кишки. Ознаки захворювання і причини виникнення виразкової хвороби. Фізичні тренування як засіб її профілактичного лікування. Заходи, спрямовані на покращення харчування і обміну речовин.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 14.11.2010Загальна характеристика, етіологія і патогенез, класифікація та клінічна характеристика виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки. Основні підходи до немедикаментозного i відновного лікування при захворюваннях, лікувальна дія фізичних вправ.
курсовая работа [43,6 K], добавлен 16.08.2010Класифікація та клінічна характеристика виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки. Анатомо-фізіологічні особливості травної системи. Загальна характеристика засобів фізичної реабілітації при виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки.
дипломная работа [135,6 K], добавлен 19.04.2011Розвиток, патогенетичні ланки, класифікація, клінічні особливості бронхіальної астми в дітей. Алгоритм терапії астматичного нападу. Класифікація та сучасні терапевтичні підходи до лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки у дітей.
реферат [240,3 K], добавлен 12.07.2010Патогенетичні особливості виникнення ерозивно-виразкових уражень шлунка у хворих на хронічну хворобу нирок II та III стадії, обумовлену тривалим перебігом хронічного рецидивуючого пієлонефриту. Аналіз дослідження протеолітичної активності плазми крові.
статья [21,0 K], добавлен 07.11.2017Загальна характеристика і особливості протікання виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, її клінічна картина та симптоми. Обстеження та аналізи, необхідні для постановки діагнозу. Групування симптомів у синдроми. Призначення лікування та профілактика.
история болезни [44,4 K], добавлен 25.01.2011Характеристика особистостей і варіантів психотерапії при виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки, виразковому коліту, хворобі Крона, порушенні ковтання. Диференціальна діагностика та лікування закріплення, емоційної діареї, нервової анорексії.
контрольная работа [32,7 K], добавлен 18.10.2015Аналіз патогенетичних особливостей виникнення ерозивно-виразкових уражень шлунка у хворих на хронічну хворобу нирок II та III стадії. Дослідження стану необмеженого протеолізу шляхом визначення лізису азоальбуміну, азоказеїну та азоколу (лізис колагену).
статья [20,4 K], добавлен 31.08.2017Асоційовані захворювання. Потрійна або квадротерапія при дуоденальних пептичних виразках без постерадикаційного лікування. Клінічний перебіг, ендоскопічної картини і морфологічне та бактеріологічне дослідження біоптатів зі слизової оболонки шлунка.
автореферат [43,1 K], добавлен 14.03.2009Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки - хронічне рецидивуюче захворювання, найхарактернішим проявом якого є утворення виразкового дефекту на слизовій оболонці. Основні методи хірургічного лікування, особливості та способи оперативних втручань.
контрольная работа [239,7 K], добавлен 02.09.2010Особливості перебігу вагітності у жінок з захворюванням травної системи. Клініка гастриту та його лікування. Виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки. Симптоми запалення слизової оболонки товстої кишки. Лабораторні та інструментальні дослідження.
презентация [4,4 M], добавлен 04.02.2014Покращення результатів хірургічного лікування гострокровоточивих гастродуоденальних виразок, шляхом вдосконалення діагностично-лікувальної тактики. Аналіз частоти та структури післяопераційних ускладнень. Алгоритм виконання антрумектомії з ваготомією.
автореферат [121,7 K], добавлен 28.08.2015Виразкова хвороба (ВХ). Макроскопічний стан гастродуоденальної зони та гістологічні зміни СО шлунка у хворих на ВХ ДПК та їх динаміку під дією ІГТ до лікування і через 30 днів після проведення ерадикації. Функціонально-метаболічний резерв організму.
автореферат [219,0 K], добавлен 12.03.2009Дослідження ішемічної хвороби серця (ІХС) як гострої та хронічної дисфункції серцевого м’яза. Основні клінічні симптоми ІХС. Перебіг стенокардії напруження. Діагностика та профілактики, лікування захворювання. Основні види ліпідознижуючих препаратів.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 14.03.2019Причини виникнення і клінічна течія гіпертонічної хвороби (ГХ). Механізми лікувальної дії фізичних вправ. Ступені та симптоми ГХ. Основні принципи її лікування. Удосконалення професійної підготовки студентів інституту фізичної культури та реабілітації.
реферат [26,5 K], добавлен 08.09.2009Народжуваність як основний показник демографічної ситуації. Вроджені патології у немовлят: причини виникнення, симптоми, діагностика. Екологічно-санітарний стан як фактор впливу на внутрішньоутробний розвиток плоду. Лікування ВВР у новонароджених дітей.
дипломная работа [2,7 M], добавлен 30.09.2014Поєднання хронічних захворювань печінки із запальними та дегенеративно-дистрофічними змінами слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Кислотоутворююча функція шлунка поряд з гіпергастринемією при ЕВУШ на фоні дифузних захворювань печінки.
автореферат [49,6 K], добавлен 09.03.2009Історія хвороби кота. Зовнішній огляд та дослідження серцево-судинної, дихальної, травної, сечостатевої та нервової системи. Лабораторна діагностика отодекозу. Визначення хвороби, клінічні ознаки. Перебіг хвороби та патогенез, лікування та профілактика.
история болезни [29,9 K], добавлен 19.10.2009Стан моторної активності шлунка й секреторного апарату шлунка при моделюванні вегетативного дисбалансу, дуоденогастрального рефлюксу. Первинний етап розвитку дуоденогастрального рефлюксу. Збір шлункового соку. Міоелектрична і секреторна активність шлунка.
автореферат [92,4 K], добавлен 21.03.2009Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи. Основні причини виникнення гіпертонічної хвороби, її клінічні прояви та перебіг захворювання. Медикаментозне лікування та профілактика. Використання засобів фізичної реабілітації при гіпертонії.
дипломная работа [79,0 K], добавлен 14.11.2010
