Особливості перебігу туберкульозу ротової порожнини

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості перебігу туберкульозу ротової порожнини

Біломеря Тамара Анатоліївна

Алієв Руфат Бахтіяр огли

Шаповалова Анна Сергіївна

Єщенко Георгій Леонідович

Тихонова Вікторія Сергіївна

Анотація

Туберкульоз (ТБ) -- це хронічне інфекційне захворювання, яке може вражати різні частини тіла, включаючи ротову порожнину. Частіше за все, ТБ вражає легені. Мікобактерії туберкульозу (МБТ) можуть поширюватися гематогенним шляхом до різних частин тіла, охоплюючи всі складові ротової порожнини, такі як м'яке та тверде небо, язичок, слизова оболонка щік, ясна, губи, язик, верхня та нижня щелепи. Хоча ураження ротової порожнини трапляються рідко, вони мають вирішальне значення для ранньої діагностики та виявлення первинного туберкульозу. Раннє виявлення захворювання дозволяє знизити захворюваність і смертність серед пацієнтів. Обов'язком стоматолога стає включення туберкульозу в диференційну діагностику підозрілих уражень порожнини рота, щоб запобігти затримці лікування захворювання. Не буде перебільшенням, якщо стоматологічна ідентифікація туберкульозних уражень може стати суттєвою допомогою в першій лінії контролю за цим небезпечним і часто смертельним захворюванням. У цій статті також буде підкреслено важливу роль патоморфологічного дослідження у встановленні остаточного діагнозу цього страшного захворювання. Патоморфологічні ознаки туберкульозу в ротовій порожнині можуть включати гранульоми, кейсозні некрози та інші специфічні зміни, які можуть бути виявлені при біопсії. До інших факторів ризику розвитку туберкульозу в ротовій порожнині можуть входити неправильне використання тютюнопродуктів, низький рівень гігієни порожнини рота та імунодефіцитні стани. Важливо пам'ятати, що раннє виявлення та лікування туберкульозу в ротовій порожнині може значно покращити прогноз і виживання пацієнта. У випадку підозри на туберкульоз у стоматологічній практиці, слід вжити відповідні заходи для попередження передачі інфекції і негайного лікування пацієнта в спеціалізованих медичних установах. Інтеграція туберкульозу в стоматологічну практику може сприяти підвищенню рівня обізнаності серед медичних працівників та пацієнтів, а також сприяти здоров'ю нації в цілому.

Ключові слова: туберкульоз ротової порожнини, мікобактерія туберкульозу, атипові виразки, виразкове ураження.

Abstract

Bilomerya Tamara Anatolyivna Ph.D., Associate Professor of the Department of Internal Medicine №1, Donetsk National Medical University, Kramatorsk

Aliiev Rufat assistant at the Department of Internal Medicine №1, Donetsk National Medical University, Kramatorsk,

Shapovalova Anna Serhiivna assistant at the Department of Internal Medicine №1, Donetsk National Medical University, Kramatorsk

Yeshchenko Heorhii Leonidovych student of the 4^th year of studying at the Faculty of Pharmacy and Dentistr, Donetsk National Medical University, Kramatorsk

Tykhonova Viktoriia Serhiivna student of the 4^th year of studying at the Faculty of Pharmacy and Dentistry, Donetsk National Medical University, Kramatorsk

FEATURES OF THE COURSE OF TUBERCULOSIS OF THE ORAL CAVITY

Tuberculosis (TB) is a chronic infectious disease that can affect various parts of the body, including the oral cavity. Most often, TB affects the lungs.

Mycobacterium tuberculosis (TB) can spread hematogenously to various parts of the body, involving all components of the oral cavity, such as the soft and hard palate, uvula, buccal mucosa, gums, lips, tongue, upper and lower jaws. Although oral lesions are rare, they are crucial for early diagnosis and detection of primary tuberculosis. Early detection of the disease allows to reduce morbidity and mortality among patients. It is the duty of the dentist to include tuberculosis in the differential diagnosis of suspicious lesions of the oral cavity in order to prevent delay in the treatment of the disease. It would not be an exaggeration if the dental identification of tuberculous lesions can be of significant help in the first line of control of this dangerous and often fatal disease. This article will also emphasize the important role of pathological examination in establishing the final diagnosis of this terrible disease. Pathomorphological signs of tuberculosis in the oral cavity may include granulomas, caseous necrosis, and other specific changes that may be detected by biopsy. Other risk factors for the development of oral tuberculosis may include improper use of tobacco products, poor oral hygiene, and immunodeficiency states. It is important to remember that early detection and treatment of tuberculosis in the oral cavity can significantly improve the patient's prognosis and survival. In case of suspicion of tuberculosis in dental practice, appropriate measures should be taken to prevent the transmission of infection and immediate treatment of the patient in specialized medical institutions. Integrating tuberculosis into dental practice can help raise awareness among healthcare professionals and patients, and contribute to the health of the nation as a whole.

Keywords: tuberculosis of the oral cavity, mycobacterium tuberculosis, atypical ulcers, ulcerative lesion.

Постановка проблеми

Туберкульоз ротової порожнини є рідкісним, але значущим захворюванням, яке вимагає уваги практикуючих лікарів та вчених. Враховуючи складність діагностики та лікування, важливо звернутися до проблем, які виникають у клінічній практиці та наукових дослідженнях цього захворювання.

• Специфіка діагностики та диференційної діагностики: діагноз туберкульозу ротової порожнини становить виклик для лікарів через його неспецифічні симптоми та схожість з іншими захворюваннями. Існуючі методи діагностики вимагають удосконалення для підвищення точності та швидкості встановлення діагнозу.

• Ефективність сучасних схем лікування: попри існуючі схеми лікування туберкульозу, у тому числі і ротової порожнини, виникають питання ефективності та раціональності їх застосування. Проблеми, пов'язані із стійкістю до ліків та розвитком резистентності, потребують уваги для пошуку нових та більш ефективних методів лікування.

• Безпека пацієнтів та медичного персоналу: у стоматологічній практиці важливо забезпечити безпеку пацієнтів і медичного персоналу у контексті туберкульозу ротової порожнини, зокрема, дотримуватись всіх ланок заходів інфекційного контролю.

• Потреба в інтеграції стоматологічної та фтизіо-пульмонологічної практик: враховуючи специфічні аспекти туберкульозу ротової порожнини, важливо вдосконалити співпрацю між стоматологами та пульмонологами- фтизіатрами для раннього виявлення та комплексного лікування.

Аналіз останніх досліджень і публікацій: Останні дослідження та публікації, присвячені туберкульозу ротової порожнини, висвітлюють кілька ключових аспектів, які важливі для розуміння, діагностики та лікування цього захворювання.

• Діагностичні та лікувальні стратегії: останні дослідження акцентують увагу на розробці нових діагностичних методів, які дозволяють ефективніше визначати туберкульоз ротової порожнини в ранніх стадіях. Молекулярно-генетичні тести, такі як полімеразна ланцюгова реакція, виявляються перспективними для підвищення специфічності та чутливості діагностики.

• Резистентність та мутації: дослідження генетичних мутацій, що призводять до стійкості до ліків, виводять проблему резистентності на новий рівень. Робота в цьому напрямку може привести до розробки нових препаратів та лікувальних стратегій для подолання цієї проблеми.

• Взаємозв'язок з імунокомпетентністю: недавні дослідження наголошують на взаємозв'язку між туберкульозом ротової порожнини та станом імунокомпетентності. Розуміння цього аспекту може визначити ризик розвитку захворювання в імунокомпрометованих пацієнтів та спрямувати на зміни в лікувальних протоколах.

• Безпека стоматологічного прийому: останні публікації акцентують увагу на впровадженні суворих протоколів безпеки для попередження передачі туберкульозу в стоматологічній практиці. Використання новітніх технологій та методів стерилізації, розподілення потоків хворих, а також дотримання норм гігієни кашлю, є ключовими аспектами забезпечення передачі МБТ.

Метою статті є аналіз літературних джерел з вивченням сучасних поглядів щодо відомостей про характеристику клінічних особливостей, виникнення, діагностичного процесу та лікування ТБ ротової порожнини. Оральні прояви ТБ є рідкісними і зазвичай вторинними. Переважно вони з'являються у вигляді виразок. Висипання зазвичай поодинокі, болючі і стійкі до звичайного лікування, а отже потребують комплексного підходу до терапії лікарем-фтизіатром та лікарем-стоматологом. Діагноз такої позалегеневої локалізації ТБ завжди потребує гістологічного підтвердження. Особливостями сучасної пандемії ТБ є збільшення кількості випадків резистентного ТБ та ко- інфекції (ТБ+ВІЛ), що може призвести до зростання кількості випадків ТБ ротової порожнини. Тому практикуючі лікарі-стоматологи повинні знати про можливе виникнення цього захворювання та розглядати його при проведенні диференційної діагностики атипових оральних запальних змін.

Виклад основного матеріалу

Актуальність. Туберкульоз - це захворювання, яке характеризується утворенням гранульоматозних уражень, спричинених бактерією Mycobacterium Tuberculosis. Німецький вчений Роберт Кох виявив патоген в 1882 році. З тих часів це стало глобальною проблемою охорони здоров'я [1]. Туберкульоз нечасто розглядається при диференційній діагностиці уражень ротової порожнини. Незважаючи на те, що туберкульоз ротової порожнини вважається рідкісним, він все ще становить 0,5-1% від усіх випадків туберкульозу. Прояви ТБ в ротовій порожнині частіше виникають через гематогенне поширення. Однак, на думку деяких дослідників, також можливо, що місцеві травми в ротовій порожнині можуть сприяти зараженню [2].

Зазвичай такий ТБ розвивається вторинно через активацію латентної туберкульозної інфекції або гематогенну дисемінацію.

Виразки є найпоширенішими проявами туберкульозу ротової порожнини [3, 4, 5]. При первинному туберкульозі болюча виразка супроводжується збільшенням локальних лімфовузлів (підщелепних, субментальних і шийних). Ця форма захворювання часто виникає у дітей, тоді як вторинна форма є найрозповсюдженішою у людей середнього та похилого віку [2, 6, 7]. Виразки при вторинному туберкульозі викликають глибокий біль. Ці хворобливі зміни можуть ускладнювати ковтання і мовлення, і часто викликають гіперсалівацію. Розміри лімфатичних вузлів можуть залишатися незмінними або збільшуватися, з тенденцією до пом'якшення в пізніших стадіях захворювання.

Туберкульозні виразки часто відзначаються своєю одиночністю, але також можуть бути представлені групою. Вони можуть мати різний характер, бути поверхневими чи глибокими, овальними або витягнутими, і їх центр може бути покритий некротичною тканиною, створюючи кілька міліметрів глибокого заглиблення. Краї виразки нерівні, підірвані, ущільнені і рвані. Дно виразки може бути покрите жовтуватими або сірими гранулами Трелата.

Хоча найпоширенішою формою туберкульозу ротової порожнини є виразкова, іноді може відзначатися також люпоїдна форма, яка виявляється рідше. У цій формі на запаленій основі можуть з'являтися рожеві або жовтуваті гранули, які об'єднуються в агрегати діаметром 2 см, що розщеплюються і утворюють виразки. Ці виразки загоюються, залишаючи рубці. Інтраоральні ураження часто супроводжуються змінами на шкірі обличчя, зокрема на носі . Класифікація Ейрда включає п'ять типів перорального туберкульозу: виразки, туберкуломи (гранули, що колапсуються і утворюють виразки), туберкульозні тріщини, горбкові папіломи (виростки від полів туберкульозної тріщини) та холодні абсцеси. Крім виразок, в літературі іноді виділяють інші форми перорального туберкульозу, такі як вузлики або папули, тріщини, розростання тканин або інфільтрація, періапікальні гранульоми. Туберкульоз також може впливати на кістки, зазвичай черепно-лицьові (щелепи і вилична кістка), хоча це відбувається рідко. Під час туберкульозного запалення кісток і остеомієліту можуть з'явитися екстраоральні нориці, особливо на щоці. Слід зауважити, що оральні прояви туберкульозу є інфекційними.

Лікарі повинні враховувати загальні симптоми, що можуть вказувати на туберкульоз, аналізуючи анамнез захворювання пацієнта. Стійкий тривалий кашель є раннім симптомом захворювання. Пацієнти також можуть відчувати лихоманку, озноб, нічну пітливість, втрату ваги та втому. Кровохаркання може відзначатися у людей з порожнинами розпаду в легенях, хоча це рідко буває першою ознакою туберкульозу. Оральні ураження, виниклі в результаті легеневих змін, можуть передувати бронхо-легеневим та інтоксикаційним синдромам. Зазначені симптоми рідко спостерігаються при первинному туберкульозі ротової порожнини.

Фактори ризику

Місцевими факторами в ротовій порожнині, які можуть сприяти зниженню сприйнятливості до розвитку туберкульозу ротової порожнини, є стійкість смугастих м'язів до бактеріальної інвазії, сапрофітів і товщини захисного епітеліального покриття. Ще одним дуже важливим фактором сприйнятливості до перорального туберкульозу є порушення цілісності слизової оболонки порожнини рота, що може призвести до колонізації бактерій.

Імунокомпрометовані стани, такі як ВІЛ, цукровий діабет, нераціональне харчування, злоякісні пухлини, тривала терапія кортикостероїдами та хронічна ниркова недостатність, професійні пилові захворювання, міграція населення, перебування в закладах пенітенціарної системи також можуть становити загрозу для розвитку туберкульозу. Загальні умови, такі як ожиріння, пристрасть до алкоголю або куріння, погана вентиляція і відсутність сонячного світла, також є факторами ризику туберкульозу.

Патоморфологічна діагностика

На підставі огляду ротової порожнини лікарям-стоматологам дуже складно встановити діагноз "туберкульоз ротової порожнини". При оцінці хронічної, індурованої виразки клініцисти повинні розглядати можливі інші інфекційні процеси, такі як первинний сифіліс, глибокі грибкові захворювання, а також неінфекційні процеси, такі як хронічна травматична виразка та плоскоклітинний рак. Важливо провести додаткові інструментальні та лабораторні методи обстеження виразки ротової порожнини за допомогою біопсії, гістопатологічного дослідження, мікроскопічного дослідження виділення з виразки на кислотостійкі бактерії (КСБ), посів біологічного матеріалу на живильні середовища, застосування молекулярно-генетичних методів. Через низьку чутливість обстеження на КСБ у випадках оральних уражень, отримані результати можуть бути неінформативними. Декілька досліджень показали низьку позитивність мазків в різних біопсіях уражень ротової порожнини, близько 7,8% [8]. Патоморфологічне дослідження зразка біопсійного матеріалу хворого на туберкульоз ротової порожнини зазвичай виявляє класичний казеозний гранулематоз з центральним некрозом, оточеним епітеліоїдними клітинами, гігантськими клітинами Лангханса та інфільтрацією лімфоцитів [9]. Однак при імунокомпрометованих умовах, таких як синдром набутого імунодефіциту, гранулема може бути неказеозною. Біопсія орального ураження є підтверджувальною, але в деяких випадках однієї біопсії може бути недостатньою, оскільки гранулематозні зміни не завжди видно в ранніх стадіях. У деяких випадках може знадобитися повторна біопсія, а також варто випробувати тонкоголкову аспіраційну цитологію, якщо біопсія неможлива. Одночасно з цим проводиться дообстеження хворого для підтвердження або спростування туберкульозу інших локалізацій.

У ситуації, коли існує діагностична невизначеність, слід провести комплексне клініко-радіологічне обстеження, узгоджуючи його з анамнезом. Для підтвердження діагнозу вкрай важливі лабораторні та гістологічні дослідження, де культура мікроорганізмів вважається безперечним підтвердженням захворювання. Незважаючи на це, молекулярно-генетичні тести, такі як тести на ампліфікацію нуклеїнових кислот та полімеразна ланцюгова реакція, а також мікробіологічні тести, наприклад, культуральне дослідження, в тому числі на рідкому середовищі BACTEC, розглядаються як найефективніші інструменти для діагностики туберкульозу.

Диференційний діагноз

Клінічна картина туберкульозу порожнини рота є різноманітною і неспецифічною. Диференційна діагностика включає ряд аспектів. Для визначення причин виразок порожнини рота необхідно ретельно зібрати анамнез, провести клінічне обстеження та використовувати додаткові обстеження. Важливо встановити кількість виразок, їх тривалість та зовнішній вигляд країв. У цьому контексті слід враховувати ряд захворювань, які можуть призводити до утворення виразок, таких як сифіліс, актиномікоз, гістоплазмоз, плоскоклітинний рак, травматичні ураження, рецидивний афтозний стоматит, лейкемія, пемфігоїд, ерозивна форма лишайника, хвороба Крона або саркоїдоз.

Туберкульозні виразки характеризуються стійкістю, тривалістю більше 3 тижнів, нечутливістю до місцевого лікування і, як правило, поодинокістю та болючістю. Це відрізняє їх від сифілітичних виразок, які безболісні, із гладкими, але ущільненими краями. Плоскоклітинний рак, проявляючись як виразка, розвивається повільніше, ніж при туберкульозі, і може набувати форми цвітної капусти. Поля тверді, підняті, відзначається інфільтрацією тканин. Початково виразки не супроводжуються болем і бувають схильні до кровотечі. Слід зазначити, що у 3% випадків оральні туберкульозні ураження співіснують з оральною злоякісністю. Травматичні ураження порожнини рота є найчастішою причиною виразок. Вони є болючими, оточені запаленим кільцем і загоюються при відсутності подразників або під впливом протизапального лікування. Множинні, болючі та рецидивні виразки можуть бути показниками рецидивного афтозного стоматиту або деяких захворювань слизової оболонки, таких як виразковий лишай, пемфігоїд. Одиночні або множинні виразки, що подібні до туберкульозних, також можуть виникати при інших гранулематозних захворюваннях, таких як хвороба Крона або саркоїдоз. Гістоплазмоз (глибока мікотична інфекція) може викликати виразки, що нагадують туберкульозні, з системними симптомами, включаючи втому і продуктивний кашель. Вони загоюються після тривалої протигрибкової терапії.

Лікування

Якщо хворим на ТБ не діагностувати і не розпочати лікування належним чином і своєчасно, захворювання може завдати серйозної шкоди організму і призвести до смерті [10].

Лікування ТБ ротової порожнини ідентичне лікуванню легеневого туберкульозу. В теперішній час найбільш ефективні схеми чутливого ТБ вимагають комбінації чотирьох препаратів (ізоніазид, рифампіцин, піразинамід і етамбутол), які приймають щодня протягом перших 2 місяців, а потім ще 4 місяці два препарати (ізоніазид, рифампіцин) [11].

Тягар лікування туберкульозу ускладнений двома основними факторами: резистентністю та наявністю коморбідної патології у пацієнтів. Незважаючи на це, медикаментозне лікування повинно бути продовжено для повного усунення бактерії та запобігання рецидивам. Резистентність до ліків виникає внаслідок генетичних мутацій, що призводять до спадкової втрати чутливості до ліків. Хоча резистентність до одного препарату не означає невдачу терапії, мультирезистентні штами роблять туберкульоз значно складнішим та витратнішим для лікування. З цієї причини потрібні нові та більш ефективні препарати, які вирішують кілька проблем у покращенні контролю над туберкульозом. У контексті туберкульозу зазвичай виділяють два типи резистентності: туберкульоз з множинною лікарською стійкістю (МЛС-ТБ) та широкою лікарською стійкістю (ШЛС-ТБ). МЛС^Б характеризується стійкістю МБТ до найбільш ефективних протитуберкульозних препаратів першої лінії, таких як ізоніазид та рифампіцин, тоді як ШЛС- ТБ має додаткову резистентність до препаратів другого ряду, таких як аміноглікозиди та/або циклічні поліпептиди (капреоміцин, амікацин та канаміцин) і фторхінолони.

Хворі на туберкульоз в умовах стоматологічного прийому.

Клінічна стоматологічна практика може сприяти передачі різних інфекцій від пацієнта до стоматолога, між пацієнтами та від стоматолога до пацієнта через близькість до носової та ротової порожнини пацієнта.

Таким чином, необхідно встановити бар'єри для запобігання інфікування медичного персоналу стоматологічних клінік.

Збір анамнезу хвороби пацієнта повинен спонукати лікаря-стоматолога визначити, чи є пацієнт бактеріовиділювачем та чи отримує він лікування. Неліковані активні випадки є максимальним ризиком для медичного персоналу стоматології [12].

Лікарі-стоматологи постійно стикаються з ризиком зараження туберкульозом через бризки, аерозолі та заражену кров. Лікування зубів у пацієнтів з активним туберкульозом повинно обмежуватися терміновими та обов'язковими процедурами.

Оскільки численні серйозні захворювання передаються повітрям, кров'ю або через контакт з іншими рідинами організму, і неможливо визначити, які пацієнти конкретно інфіковані, важливо уникати прямого контакту з кров'ю, рідинами тіла та слизовими оболонками. Слід дотримуватися високих стандартів операційної дезінфекції та стерилізації інструментів [13].

Дотримання належної гігієни рук, використання засобів індивідуального захисту (очні щитки, маски для обличчя, накладки на голову, рукавички та хірургічні халати, респіратор, оснащений НЕРА-фільтром, якщо пацієнт є бактеріовиділювачем та використання хірургічних масок для решти пацієнтів), процедури стерилізації інструментарію, вентиляція та знезараження повітря є важливими для попередження передачі інфекцій.

Програма стоматологічного інфекційного контролю спрямована на створення безпечного робочого середовища, що зменшує ризик інфекцій серед пацієнтів та професійного впливу на членів стоматологічної команди.

Висновки

ТБ ротової порожнини представляє собою рідкісне захворювання, що може виникнути як у результаті первинної інфекції туберкульозом, так і внаслідок реактивації існуючої хвороби. Ризики розвитку цього захворювання включають місцеві та системні фактори, такі як стан імунної системи, харчування, супутні захворювання та фактори ризику, такі як куріння та вживання алкоголю. Діагноз та диференційна діагностика туберкульозу ротової порожнини вимагають використання сучасних лабораторних методів, таких як біопсія з подальшим гістологічним дослідженням та молекулярно-генетичні тести.

Терапія туберкульозу ротової порожнини відбувається на основі затверджених схем лікування. Ефективність лікування забезпечується комплексним підходом до терапії, комбінацією протитуберкульозних препаратів та контрольованим лікуванням. Ускладнення лікування включають резистентність до антимікобактеріальної терапії, що підкреслює важливість розробки нових та ефективних препаратів.

Лікарі-стоматологи повинні враховувати ризики зараження туберкульозом у роботі з пацієнтами та дотримуватися правил інфекційного контролю. Клінічна стоматологічна практика повинна враховувати особливості пацієнтів із туберкульозом, забезпечуючи безпеку для всіх сторін та дотримання необхідних протоколів.

Загалом, розуміння факторів ризику, методів діагностики та важливості превентивних заходів може сприяти ефективному управлінню та контролю туберкульозу ротової порожнини в стоматологічній практиці.

Література

1. Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 19 січня 2023 року №102 «Про затвердження стандартів охорони здоров'я при туберкульозі». URL: https://moz.gov.ua/ article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-19012023 -- 102-pro-zatverdzhennj a-standartiv-- medichnoi-dopomogi-tuberkuloz

2. В. А. Волковой, Н. М. Кононенко, В. В. Гнатюк. Патологічна анатомія. Х.: НФаУ: Золоті сторінки, 2013. 392 с. https://doi.org/10.5n4/pdia.2014.43284

3. В. І. Петренко, М. Г. Долинська, А. В. Александрін, В. В. Петренко. Профілактика туберкульозу. Навчальний посібник для студентів і лікарів-інтернів ВНМЗ IV рівня акредитації та лікарів. К.: 2Print, 2017. 88 с.

4. Aoun N., El-Hajj G., El Toum S. Oral ulcer: an uncommon site in primary tuberculosis. Aust Dent J. 2015;60(01): 119-122. https://doi.org/10.1111/adj.12263

5. Araj G. F., Saade A., Itani L. Y., Avedissian A. Z. Tuberculosis burden in Lebannon: evolution and current status. J Med Liban. 2016;64(01):1-7. https://doi.org/10.12816/0023824

6. Jain P., Jain I. Oral manifestations of tuberculosis: Step towards early diagnosis. J Clin Diagn Res. 2014;8:18-21. https://doi.org/10.7860/JCDR/2014/10080.5281

7. Krawiecka E., Szponar E. Tuberculosis of the oral cavity: an uncommon but still a live issue. Postepy Dermatol Alergol. 2015;32(04):302-306.

8. Manjelievskaia J., Erck D., PirachaS., Schrager L. Drug-resistant TB: Deadly, costly and in need of a vaccine. Trans R Soc Trop Med Hyg. 2016;110:186-191. https://doi.org/10.1093/ trstmh/trw006

9. Popescu M. R., Plesea I. E., Olaru M., Strambu I. R., Fronie A. I., Petrescu I. O., et al. Morphological aspects in tuberculosis of oral cavityOur experience and a review of the literature attempt. Rom J Morphol Embryol. 2015;56:967-87.

10. Rao V. G., Muniyandi M., Bhat J., Yadav R., Sharma R. Research on tuberculosis in tribal areas in India: A systematic review. Indian J Tuberc. 2018;65:8-14. https://doi.org/10.1016/ j.ijtb.2017.06.001

11. Rosado P., Fuente E., Gallego L., Calvo N. Primary tuberculosis of the palate. BMJ Case Rep. 2014;2014:115-118. https://doi.org/10.1136/bcr-2013-203306

12. Taute R. B., Wylie J., Carter L. Oral and maxillofacial surgery: anunusual extranodal presentation of Mycobacterium Tuberculosis in the upper lip. Dent Update. 2015;42(05):473-475. https://doi.org/10.12968/denu.2015.42.5.473

13. Trinh Q. M., Nguyen H. L., Do T. N., Nguyen V. N., Nguyen B.H., Nguyen T. V. A., et al. Tuberculosis and HIV co-infection in Vietnam. Int J Infect Dis. 2016;46:56-60. https://doi.org/10.1016/j.ijid.2016.03.021

References

1. Nakaz Ministerstva okhorony zdorov'ia Ukrainy vid 19 sichnia 2023 roku №102 «Pro zatverdzhennia standartiv okhorony zdorov'ia pry tuberkulozi» URL: https://moz.gov.ua/article/ mini stry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-19012023-- 102-pro-zatverdzhennj a-standartiv--medichnoi- dopomogi-tuberkuloz

2. Volkovoi, V. A., Kononenko, N. M., & Hnatiuk, V. V. (2013). Patolohichna anatomiia [Pathological anatomy]. Kh.: NFaU: Zoloti storinky. 392 s. https://doi.org/10.5114/pdia.2014. 43284 [in Ukrainian].

3. Petrenko, V. I., Dolynska, M. H., Aleksandrin, A. V., & Petrenko, V. V. (2017). Profilaktyka tuberkulozu [Tuberculosis prevention]. Navchalnyi posibnyk dlia studentiv i likariv-interniv VNMZ IV rivnia akredytatsii ta likariv. K.: 2Print. 88 s. [in Ukrainian].

4. Aoun, N., El-Hajj, G., & El, Toum S. (2015). Oral ulcer: an uncommon site in primary tuberculosis. Australian Dental Journal, 60(01), 119-122. DOI: 10.1111/adj .12263

5. Araj, G. F., Saade, A., Itani, L. Y., & Avedissian, A. Z. (2016). Tuberculosis burden in Lebannon: evolution and current status. Lebanese Medical Journal, 64(01), 1-7. DOI: 10.12816/0023824

6. Jain, P., & Jain, I. (2014). Oral manifestations of tuberculosis: Step towards early diagnosis. Journal of Clinical Diagnostic Research, 8, 18-21. DOI: 10.7860/JCDR/2014/10080.5281

7. Krawiecka, E., & Szponar, E. (2015). Tuberculosis of the oral cavity: an uncommon but still a live issue. Postepy DermatolAlergol, 32(04), 302-306.

8. Manjelievskaia, J., Erck, D., Piracha, S., & Schrager, L. (2016). Drug-resistant TB: Deadly, costly and in need of a vaccine. Trans R Soc Trop Med Hyg, 110, 186-191. DOI: 10.1093/trstmh/trw006

9. Popescu, M. R., Please, I.E., Olaru, M., Strambu, I. R., Fronie, A. I., & Petrescu, I. O., et al. (2015). Morphological aspects in tuberculosis of oral cavity. Our experience and a review of the literature attempt. Rom JMorphol Embryol, 56, 967-87.

10. Rao, V G., Muniyandi, M., Bhat, J., Yadav, R., & Sharma, R. (2018). Research on tuberculosis in tribal areas in India: A systematic review. Indian Journal of Tuberculosis, 65, 8-14. DOI: 10.1016/j .ijtb.2017.06.001

11. Rosado, P., Fuente, E., Gallego, L., & Calvo, N. (2014). Primary tuberculosis of the palate. BMJ Case Reports, 2014,115-118. DOI: 10.1136/bcr-2013-203306

12. Taute, R. B., Wylie, J., & Carter, L. (2015). Oral and maxillofacial surgery: anunusual extranodal presentation of Mycobacterium Tuberculosis in the upper lip. Dental Update, 42(05), 473-475. DOI: 10.12968/denu.2015.42.5.473

13. Trinh, Q. M., Nguyen, H. L., Do, T. N., Nguyen, V. N., Nguyen, B. H., Nguyen, T. V. A., et al. (2016). Tuberculosis and HIV co-infection in Vietnam. International Journal of Infectious Diseases, 46, 56-60. DOI: 10.1016/j.ijid.2016.03.021

Размещено на Allbest.ru