Особливості ліпідного профілю крові у вагітних з гестаційним діабетом

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості ліпідного профілю крові у вагітних з гестаційним діабетом

Розумна Анастасія Володимирівна лікар-лаборант, Лікарня інтенсивного лікування "Кременчуцька", м. Кременчук

Останіна Тетяна Георгіївна кандидат медичних наук, доцент кафедри загальної медицини з курсом фізичної терапії, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро

Воронкова Ольга Сергіївна доктор біологічних наук, професор, в.о. декана факультету медичних технологій діагностики та реабілітації, кафедра загальної медицини з курсом фізичної терапії, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро

Лацинська Світлана Анатоліївна доцент, кандидат медичних наук, доцент кафедри загальної медицини з курсом фізичної терапії, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро

Старішко Оксана Миколаївна старший викладач кафедри загальної медицини з курсом фізичної терапії, Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпро

Анотація

Гестаційний діабет є значущою медико-соціальною проблемою сучасного суспільства: його поширеність неухильно зростає в останні десятиріччя і, за даними різних досліджень, складає від 1,5% до 12%, а в ряді країн Європи досягає 20,7%. При розвитку гестаційного діабету в жінки значно збільшується ризик виникнення акушерських ускладнень - самовільних абортів, передчасних пологів, гестозу, прееклампсії; він несприятливо впливає на внутрішньоутробний стан плоду, збільшуючи частоту виникнення макросомії або гіпотрофії плоду, кардіомегалії, вроджених вад, а також на здоров'я і розвиток новонародженого надалі. Також перенесений гестаційний діабет має віддаленні наслідки і для здоров'я жінки: збільшується ризик розвитку ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, ожиріння і цукрового діабету 2 типу в майбутньому.

Метою проведеного дослідження було визначити особливості змін показників ліпідного профілю крові у вагітних в залежності від компенсації вуглеводного обміну при гестаційному діабеті. Обстежено 100 жінок з гестаційним діабетом у ІІІ триместрі вагітності (37,49±0,22 тижнів), середній вік яких складав 34,85±0,58 років. Оцінку досліджуваних лабораторних показників проводили в залежності від кількості пологів (народжували вперше або повторно) та компенсації вуглеводного обміну за рівнем глікованого гемоглобіну (<7,0% та > 7,0%).

Встановлено, що гестаційний діабет у жінок, які народжують повторно, асоціюється з достовірно більш високими рівнями глікемії, глюкозурії та глікованого гемоглобіну, ніж у жінок, які народжують вперше (р <0,05). Незалежно від кількості пологів та рівня НЬАІс порушення ліпідного обміну при гестаційному діабеті проявляється розвитком високоатерогенної комбінованої дисліпідемії зі збільшенням рівнів загального холестерину, тригліцеридів та холестерину ЛПНЩ у поєднанні зі зниженням рівня холестерину ЛПВЩ. Гестаційний діабет у жінок, що народжують повторно, асоціюється з більш вираженим підвищенням рівнів загального холестерину, тригліцеридів та холестерину ЛПНЩ, ніж у жінок, які народжують вперше (р <0,05). Рівень глікованого гемоглобіну > 7,0% у вагітних з гестаційним діабетом асоціюється з достовірно більшим підвищенням загального холестерину і холестерину ліпопротеїнів низької щільності (р <0,05).

Персоніфікований підхід щодо оцінки змін вуглеводного і ліпідного обмінів дозволить не тільки прогнозувати перебіг гестаційного діабету, а й вдосконалити лікувально-профілактичні заходи і поліпшити прогноз для жінок з цією патологією.

Ключові слова: гестаційний діабет, глікований гемоглобін, ліпопротеїди низької і високої щільності, загальний холестерин, тригліцериди. діабет ліпідний вагітний

Rozumna Anastasiia Volodymyrivna laboratory doctor, Intensive Care Hospital "Kremenchutska", Kremenchuk

Ostanina Tetyana Georgiivna Candidate of Medical Sciences, associate professor of the Department of General Medicine with Course of Physical Therapy, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro

Voronkova Olha Serhiyivna Dr. Sci. Biol., professor, Acting Dean of Faculty of Medical Technologies of Diagnostic and Treatment, Department of General Medicine with Course of Physical Therapy, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro

Latsynska Svitlana Anatolyivna associate professor, Candidate of Medical Sciences, associate professor of the Department of General Medicine with Course of Physical Therapy, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro,

Starishko Oksana Mykolayivna senior lecturer of the Department of General Medicine with Course of Physical Therapy, Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro

FEATURES OF BLOOD LIPID PROFILE IN PREGNANT WOMEN WITH GESTATIONAL DIABETES

Abstract. Gestational diabetes is a significant medical and social problem of modern society: its prevalence has been steadily increasing in recent decades and, according to various studies, ranges from 1.5% to 12%, and in some European countries it reaches 20.7%. With the development of gestational diabetes in a woman, the risk of obstetric complications - spontaneous abortions, premature births, gestosis, pre-eclampsia - increases significantly; it adversely affects the intrauterine condition of the fetus, increasing the frequency of macrosomia or hypotrophy of the fetus, cardiomegaly, congenital defects, as well as the health and development of the newborn in the future. Gestational diabetes also has far-reaching consequences for a woman's health: the risk of developing coronary heart disease, hypertension, obesity, and type 2 diabetes in the future increases.

The aim of the research was to determine the characteristics of changes in blood lipid profile markers in pregnant women depending on the compensation of carbohydrate metabolism in gestational diabetes. 100 women with gestational diabetes of the III trimester of pregnancy (37.49±0.22 weeks), whose average age was 34.85±0.58 years, were examined. Evaluation of the studied laboratory markers was carried out depending on the number of births (first or second births) and compensation of carbohydrate metabolism by the level of glycated hemoglobin (<7.0% and > 7.0%).

It was established that gestational diabetes in women who give birth again is associated with significantly higher levels of glycemia, glycosuria, and glycated hemoglobin than in women who give birth for the first time (p <0.05). Regardless of the number of births and the level of HbA1c, the disturbance of lipid metabolism in gestational diabetes is manifested by the development of highly atherogenic combined dyslipidemia with an increase in the levels of total cholesterol, triglycerides and Low density lipoprotein (LDL) cholesterol in combination with a decrease in the level of High density lipoprotein (HDL) cholesterol. Gestational diabetes in multiparous women was associated with more pronounced increases in total cholesterol, triglycerides, and LDL-cholesterol than in primiparous women (p < 0.05). The level of glycated hemoglobin > 7.0% in pregnant women with gestational diabetes is associated with a significantly greater increase in total cholesterol and low-density lipoprotein cholesterol (p < 0.05).

A personalized approach to assessing changes in carbohydrate and lipid metabolism will allow not only to predict the course of gestational diabetes, but also to improve treatment and prevention measures and improve the prognosis for women with this pathology.

Keywords: gestational diabetes, glycated hemoglobin, low- and high-density lipoproteins, total cholesterol, triglycerides.

Постановка проблеми. Гестаційний діабет - це порушення вуглеводного обміну, котре вперше виникає в жінки під час вагітності й обумовлене розвитком інсулінорезистентності з наступним збільшенням рівня глюкози крові. Гестаційний діабет вважається однією з важливіших медико-соціальних проблем сучасного суспільства; його поширеність неухильно зростає в останні десятиріччя. За даними окремих авторів, розповсюдженість гестаційного діабету в різних країнах світу складає від 1,5% до 12% [1], а в ряді країн Європи досягає 20,7% [2]. Розвиток у вагітної жінки гестаційного діабету асоціюється зі значним збільшенням кількості випадків ускладненого перебігу вагітності та пологів, зростанням дитячої перинатальної захворюваності й смертності: при відсутності або неадекватному лікуванні до 30-50% збільшується загроза викидів і передчасних пологів, до 25-60% - розвиток прееклампсії, до 30-60% - багатоводдя, діабетичної фетопатії і макросомії плода [2]. Також перенесений під час вагітності гестаційний діабет матиме вплив на збільшення ризику розвитку в майбутньому тяжкої хронічної патології (ожиріння, метаболічного синдрому, цукрового діабету 2 типу, серцево-судинних захворювань) як в матері, так і в дитини [2, 3], що з часом призведе до погіршення здоров'я і працездатності молодого населення теперішнього і майбутніх поколінь [4, 5, 6].

Метаболічні порушення при гестаційному діабеті мають наступні прояви: розвиток інсулінорезистентності та постпрандіальної гіперглікемії, що призводить до гіперінсулінемії і зниження секреції глюкагону, в результаті чого частка глюкози перетворюється на тригліцериди [1]. Посилення гормональної активності плаценти у ІІ триместрі вагітності призводить до збільшення концентрації вільних жирних кислот, що забезпечують зниження чутливості периферичних органів-мішеней до дії інсуліну [1]. У ІІІ триместрі вагітності на тлі збільшення продукції плацентарного лактогену посилюється ліполіз в адипоцитах і знижується утилізація глюкози тканинами, а посилення синтезу пролактину призводить до появи гіпоестрогенемії і змін ліпідного спектру крові: збільшується вміст загального холестерину (ЗХ), ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) та ліпопротеїнів дуже низької щільності при одночасному зниженні рівня ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) [7], що асоціюється зі збільшенням ризику розвитку ішемічної хвороби серця, артеріальної гіпертензії, ожиріння і цукрового діабету 2 типу в майбутньому [8, 9]. Таким чином, незважаючи на десятиріччя вивчення гестаційного діабету, удосконалення комплексних підходів як до діагностики, так і до лікувально-профілактичних заходів при даній патології вагітності залишається актуальною проблемою сучасної медицини.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Багато дослідників як в Україні (Авраменко Т.В., Мелліна І.М., Медвідь В.І., Городенчук З.Б.), так і в усьому світі (Doran F.M., Saravanan P., Kramer C.K., Campbell S., Retnakaran R., McIntyre H.D., Catalano P., Zhang C., Desoye G., Mathiesen E.R., Damm P., Tobias D.K., Stuart J.J., Chavarro J., Li S., Rimm E.B., Rich-Edwards J.) приділяють увагу питанням вдосконалення діагностики і надання медичної допомоги жінкам з гестаційним діабетом. В останнє десятиріччя опубліковано декілька рекомендацій Американської діабетичної асоціації (ADA) "Стандарти медичної допомоги при цукровому діабеті" для різних категорій населення (2016, 2017, 2019, 2021, 2022, 2023 рр.), включаючи і рекомендації ADA 2020 р. щодо менеджменту цукрового діабету у вагітних. Однак залишається чимало невирішених питань щодо персоніфікованого підходу до ведення вагітних з гестаційним діабетом. На нашу думку, більш індивідуалізований підхід щодо прогнозування ступеня виразності можливих змін вуглеводного і ліпідного обмінів у вагітних з гестаційним діабетом дозволить вдосконалити лікувально-профілактичні заходи і поліпшити прогноз для жінок з цією патологією.

Мета статті - визначити особливості змін показників ліпідного профілю крові у вагітних в залежності від компенсації вуглеводного обміну при гестаційному діабеті.

Виклад основного матеріалу. Дослідження було проведено на базі клініко-діагностичної лабораторії "Дніпровського обласного перинатального центру зі стаціонаром" Дніпропетровської обласної ради". Об'єктом дослідження були вагітні з гестаційним цукровим діабетом, предметом дослідження - показники ліпідного спектру крові (загальний холестерин, ліпопротеїди низької і високої щільності, тригліцериди), глікований гемоглобін (HbA1с), глюкоза крові та сечі. В роботі було використано наступні методи дослідження: аналітичні (огляд сучасної медичної літератури, статистичних даних, наукових літературних даних та протоколів), лабораторні (біохімічні методи дослідження сироватки крові), статистичні (обробка отриманих даних за допомогою набору стандартних програм Microsoft Excel). Дослідження показників ліпідного спектру крові проводилося на біохімічному аналізаторі BioChem FC-360 з реактивами фірми "Cormay"; рівня глюкози крові - на автоматичному експрес-аналізаторі EKSAN-Gm; рівня глікованого гемоглобіну - на автоматичному аналізаторі Cobas е 411 з реактивами "HUMAN"; для вимірювання рівня глюкози в сечі використовувалися тест- смужки фірми GlukoPhan.

В дослідження було включено 100 вагітних з гестаційним діабетом, середній вік яких складав 34,85±0,58 років. Всі обстежені жінки були на ІІІ триместрі вагітності і мали термін вагітності 37,49±0,22 тижнів. Серед обстежених вагітних були жінки, які народжували вперше (n=10), та жінки, що народжували повторно (n=90). Середній вік жінок, що народжували вперше, складав 30,3±0,6 років; вагітні з повторними пологами були достовірно старше і їх середній вік складав 35,57±0,56 років (р <0,05). Різниці у термінах вагітності не виявили: вагітні, що народжували вперше, мали 37,05±0,22 тиждень гестації; вагітні, що народжували повторно, мали 37,49±0,21 тиждень гестації. Середній індекс маси тіла (ІМТ) вагітних також істотно не відрізнявся: 30,10±0,2 кг/м ² та 32,73±0,18 кг/м ² відповідно для жінок, що народжували вперше та повторно.

Оцінку порушень вуглеводного обміну у вагітних з гестаційним діабетом здійснювали за рівнями глікемії натще, глюкозурії та ИЬЛ 1с. За результатами дослідження було встановлено, що лабораторні показники, які відображують стан вуглеводного обміну, у вагітних, які народжували повторно, були достовірно вищими (р <0,05), ніж у жінок, які народжували вперше (табл. 1).

Таблиця 1

Показники вуглеводного обміну у жінок з гестаційним діабетом (M±m)

Примітка: * - достовірність відмінностей між групами, р <0,05.

Так, у жінок, що народжували вперше, середній рівень глюкози крові становив 5,86±0,07 ммоль/л, а рівень глікованого гемоглобіну - 6,72±0,05%; у жінок, що народжували повторно, середній рівні глюкози крові та глікованого гемоглобіну складали 6,41±0,07 ммоль/л та 7,05±0,05% відповідно. Виявлення глюкозурії при плановому пренатальному обстеженні не відноситься до критеріїв діагностики гестаційного цукрового діабету [10], але може використовуватись для комплексної оцінки стану вуглеводного обміну вагітної. За результатами нашого дослідження глюкозурія у вагітних жінок, які народжували вперше, становила 2,22±0,44 ммоль/л, що було достовірно нижче, ніж у жінок, які народжували повторно (4,79±0,40 ммоль/л, р <0,05). Таким чином, спираючись на отримані дані, можна зробити висновок, що вагітні з гестаційним цукровим діабетом, що народжують повторно, мають більш виражені зміни вуглеводного обміну, ніж вагітні з гестаційним діабетом, що народжують вперше.

При вивченні показників ліпідного обміну було встановлено, що всі вагітні з гестаційним цукровим діабетом мали збільшення рівнів загального холестерину, ліпопротеїдів низької щільності і тригліцеридів, а також зниження рівня ліпопротеїдів високої щільності (табл. 2).

Таблиця 2

Показники ліпідного обміну у жінок з гестаційним діабетом (M ± m)

Примітка: * - достовірність відмінностей між групами, р <0,05.

При порівняльному аналізі досліджуваних показників привертає увагу той факт, що середні рівні загального холестерину (7,30±0,06 ммоль/л), ЛПНЩ (4,75±0,11 ммоль/л) і тригліцеридів (2,50±0,02 ммоль/л) у вагітних, що народжували повторно, були достовірно вищими (р <0,05), ніж середні рівні загального холестерину (6,46±0,07 ммоль/л), ЛПНЩ (3,51±0,12 ммоль/л) і тригліцеридів (2,30±0,02 ммоль/л) у вагітних, що народжували вперше. При оцінці середнього рівня ЛПВЩ було встановлено, що як в жінок, котрі народжували вперше, так і в жінок, які народжували повторно, середній рівень досліджуваного показника був зниженим і становив 1,06±0,01 ммоль/л незалежно від кількості пологів. Узагальнюючі отримані результати дослідження ліпідного спектру крові, можна прийти до висновка, що згідно клінічній класифікації дисліпідемії Українського наукового товариства кардіологів (2007) у вагітних з гестаційним діабетом виявляється високо- атерогенна комбінована дисліпідемія (відповідає типу IIb і типу III за D. Fredrickson, 1970), яка в майбутньому буде мати прогностичне значення для збільшення кардіоваскулярного ризику в цієї категорії жінок.

Для подальшої оцінки особливостей змін ліпідного обміну в обстежених жінок було проведено аналіз показників ліпідного спектру крові в залежності від визначеного рівня глікованого гемоглобіну. Згідно з рекомендаціями Американської діабетичної асоціації (ADA, 2017), нормальне значення глікованого гемоглобіну в дорослих (включаючи вагітних жінок) становить <5,7% [11]. В той же час, за даними вітчизняних дослідників, рівень глікованого гемоглобіну 5,7-6,4% під час вагітності вже може свідчити про наявність гестаційного діабету та асоціюється з більш несприятливим прогнозом закінчення вагітності як для матері, так і для плоду [2]. Згідно оновленим рекомендаціям ADA (2020), рівень НЬА 1с <6,0% у ІІ і ІІІ триместрі вагітності в жінок з супутнім цукровим діабетом асоціюється з найнижчим ризиком передчасних пологів, розвитком гестозу і несприятливих подій для плода, а при необхідності запобігання розвитку гіпоглікемічних станів рекомендований цільовий рівень НЬА 1с може бути <7, 0% [12].

На теперішній час не існує чітких критеріїв компенсації гестаційного діабету за рівнем глікованого гемоглобіну. Також, згідно з рекомендаціями ADA (2017; 2020), рівень НЬА 1с не включено в перелік моніторингових досліджень за перебігом гестаційного діабету у вагітних, проте нам здалося доцільним дослідити особливості змін показників ліпідного спектру крові в залежності від рівня глікованого гемоглобіну, спираючись на визначений рекомендаціями ADA (2017) критерій компенсації цукрового діабету (HbA^ <7,0%) для невагітних дорослих і дітей [11] та рекомендований індивідуалізований підхід щодо цільових рівнів HbA^ від <6,0% до <7,0% (при ризику розвитку гіпоглікемії у жінки) в рекомендаціях ADA (2020) для вагітних з наявним цукровим діабетом [12].

Для аналізу особливостей ліпідного обміну в залежності від рівня глікованого гемоглобіну обстежених вагітних з гестаційним діабетом було поділено на 2 групи:

• 1 група (n=48) - вагітні з гестаційним діабетом і рівнем HbA1 с < 7,0%;

• 2 група (n=52) - вагітні з гестаційним діабетом і рівнем HbA1 с > 7,0%.

Відомо, що одним з важливих факторів ризику розвитку гестаційного діабету є вік жінки: ризик його розвитку збільшується, якщо вагітна має вік >25 років [13], за даними інших авторів - старше 30 років [14]. Середній вік обстежених жінок в нашому дослідженні склав 35,57±0,56 років, при чому вагітні другої групи (HbA1 > 7,0%) були достовірно старші за вагітних з першої групи (НЬА 1с < 7,0%): 35,57±0,56 та 30,3±0,6 років відповідно (р <0,05)-

Середній рівень глюкози крові на момент дослідження у групах достовірно не відрізнявся, проте був дещо вищим у вагітних другої групи (6,70±0,06 ммоль/л), ніж у першій групі (6,10±0,07 ммоль/л); при цьому рівень глікованого гемоглобіну у другій групі (7,39±0,04%) був достовірно вищим, ніж у вагітних першої групи (6,65±0,05%, р <0,05). При дослідженні сечі достовірно вищий рівень глюкозурії також було виявлено у вагітних 2-ї групи (3,35±0,40 ммоль/л у 1-й групі, 6,12±0,41 ммоль/л у 2-й групі; р <0,05), що можна пояснити перевищенням ниркового порогу для глюкози на тлі більш вираженої гіперглікемії при HbA1 > 7,0%.

При аналізі показників ліпідного спектру крові при гестаційному діабеті було встановлено, що всі вагітні (100%) в обох групах, незалежно від рівня глікованого гемоглобіну, мали підвищені рівні загального холестерину, ЛПНЩ і тригліцеридів та зниження рівню холестерину ЛПВЩ (табл. 3).

Таблиця 3

Показники ліпідного спектру крові у вагітних в залежності від рівня глікованого гемоглобіну (M ± m)

Примітка: * - достовірність відмінностей між групами, р <0,05.

При цьому, середній рівень загального холестерину (7,05±0,07 ммоль/л) і холестерину ЛПНЩ (4,32±0,11 ммоль/л) у вагітних з гестаційним діабетом при рівні НЬАІс < 7,0% був достовірно нижчим, ніж у вагітних з гестаційним діабетом і рівнем НЬАІс > 7,0% (7,34±0,06 ммоль/л і 5,15±0,11 ммоль/л відповідно; р <0,05). Середній рівень тригліцеридів у групах істотно не відрізнявся і складав у 1 групі (з НЬАІс < 7,0%) 2,45±0,20 ммоль/л, у 2-й групі (з НЬА 1 > 7,0%) - 2,55±0,02 ммоль/л. Всі вагітні з гестаційним діабетом також мали знижений середній рівень холестерину ЛПВЩ (1,07±0,01 ммоль/л у 1-й групі та 1,04±0,01 ммоль/л у 2-й групі), при цьому ступінь зниження даного показника, як і збільшення рівня тригліцеридів, не залежала від рівня глікованого гемоглобіну. Таким чином, виявлена комбінована дисліпідемія у вагітних з гестаційним діабетом мала більший ступінь виразності за рівнями загального холестерину і ЛПНЩ при рівні глікованого гемоглобіну > 7,0%.

Висновки

1. Гестаційний діабет у жінок, що народжують повторно, асоціюється з достовірно більш високими рівнями показників вуглеводного обміну (глікемією, глюкозурією, глікованого гемоглобіну), ніж у жінок, що народжують вперше (р <0,05).

2. Порушення ліпідного обміну при гестаційному діабеті характеризується розвитком високоатерогенної комбінованої дисліпідемії зі збільшенням рівнів загального холестерину, тригліцеридів та холестерину ЛПНЩ у поєднанні зі зниженням рівня холестерину ЛПВЩ.

3. При гестаційному діабеті у жінок, що народжують повторно, реєструється більш виражене підвищення рівнів загального холестерину, тригліцеридів та холестерину ЛПНЩ, ніж у жінок, які народжують вперше (р <0,05).

4. Рівень глікованого гемоглобіну > 7,0% у вагітних з гестаційним діабетом асоціюється з достовірно більшим підвищенням рівнів загального холестерину і холестерину ліпопротеїнів низької щільності (р <0,05).

Література

1. Медвідь В. І. Цукровий діабет і вагітність. Медична газета "Здоров'я України". 2015. №104. https://health-ua.com/article/ 18338-tcukrovij -dabet-ta-vagtnst.

2. Авраменко Т.В., Мелліна І. М., Бикова Л.М. Гестаційний діабет: надання медичної допомоги під час вагітності. Методичні рекомендації для акушерів-гінекологів, сімейних лікарів, терапевтів та ендокринологів. Медичні аспекти здоров'я жінки. 2019. № 6 (127). С. 5-13.

3. Авраменко Т.В., Говсєєв Д. О., Явір В. С., Мелліна І. М. Гестаційний діабет: профілактика під час вагітності, скринінг і діагностика захворювання. Український журнал "Здоров'я жінки". 2021. № 1 (157). С. 26-32.

4. Hod M., Kapur A., McIntyre H.D., FIGO Working Group on Hyperglycemia in Pregnancy, FIGO Pregnancy and Prevention of early NCD Committee. Evidence in support of the International Association of Diabetes in regnancy study groups' criteria for diagnosing gestational diabetes mellitus worldwide in 2019. Am J Obstet Gynecol. 2019. 221 (2). Р. 109-116. doi: 10.1016/j.ajog.2019.01.206.

5. McIntyre H. D., Kapur A., Divakar H., Hod M. Gestational Diabetes Mellitus- Innovative Approach to Prediction, Diagnosis, Management, and Prevention of Future NCD- Mother and Offspring. Front. Endocrinol. (Lausanne). 2020. 11. Р. 614533. doi: 10.3389/fendo. 2020.614533.

6. Saravanan P., Diabetes in Pregnancy Working Group, Maternal Medicine Clinical Study Group, Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. Gestational diabetes: opportunities for improving maternal and child health. Lancet Diabetes Endocrinol. 2020. 8 (9). Р. 793-800. doi: 10.1016/S2213-8587(20)30161-3.

7. Dirar М. А., Doupis J. Gestational diabetes from A to Z. World J. Diabetes. 2017. V. 8 (12). Р. 489-511.

8. Daly B., Toulis K. A., Thomas N., Gokhale K., Martin J., Webber J., et al. Increased risk of ischemic heart disease, hypertension, and type 2 diabetes in women with previous gestational diabetes mellitus, a target group in general practice for preventive interventions: a population-based cohort study. PLoSMed. 2018. 15. e1002488. https://doi.org/10.1371/journal. pmed.1002488.

9. Kramer C. K., Campbell S., Retnakaran R. Gestational diabetes and the risk of cardiovascular disease in women: a systematic review and meta-analysis. Diabetologia. 2019. 62. Р. 905-914. https://doi.org/10.1007/s00125-019-4840-2.

10. Городенчук З.Б. Гестаційний діабет. Складні проблеми і невирішені питання. З турботою про жінку. 2017. №2 (77). https://extempore.info/component/content/article/9- j oornal/959-hestatsiinyi -di abet-2.html ? Itemi d=357.

11. Standards of Medical Care in Diabetes 2017. Diabetes Care. 2017. 40 (Supplement 1). S4-S5. http://care.diabetesjournals.org/content/40/Supplement_1/S4.

12. Standards of Medical Care in Diabetes 2020. Clin Diabetes. 2020. 38 (1). Р. 10-38. https://diabetesjournals.org/clinical/article/38/1/10/32237/Standards-of-Medical-Care-in-Diabetes-2020.

13. Мелліна І. М., Авраменко Т.В., Владимиров О.А., Владимирова Н. І. Фактори ризику розвитку гестаційного діабету. Медичні аспекти здоров'я жінки. 2016. №2 (98). С. 5-11.

14. Doran F. M. An exploratory study of physical activity and lifestyle change associated with pregnancy and gestational diabetes mellitus and the implications for health promotion interventions: thesis for the Degree of Doctor of Philosophy in Health and Human Sciences. Lismore, 2010, Р. 50.

15. References:

16. Medvid', V. I. (2015). Tsukrovyy diabet i vahitnist' [Diabetes mellitus and pregnancy]. Medychna hazeta "Zdorov"ya Ukrayiny" - Medical newspaper "Health of Ukraine". 104. https://health-ua.com/article/ 18338-tcukrovij -dabet-ta-vagtnst.

17. Avramenko, T. V., Mellina, I. M., Bykova, L. M. (2019). Hestatsiynyy diabet: nadannya medychnoyi dopomohy pid chas vahitnosti. Metodychni rekomendatsiyi dlya akusheriv- hinekolohiv, simeynykh likariv, terapevtiv ta endokrynolohiv [Gestational diabetes: providing medical care during pregnancy. Methodological recommendations for obstetricians-gynecologists, family doctors, therapists and endocrinologists]. Medychni aspekty zdorov"ya zhinky - Medical aspects of women's health. 6 (127). 5-13.

18. Avramenko, T. V., Hovsyeyev, D. O., Yavir, V. S., Mellina, I. M. (2021). Hestatsiynyy diabet: profilaktyka pid chas vahitnosti, skryninh i diahnostyka zakhvoryuvannya [Gestational diabetes: prevention during pregnancy, screening and diagnosis of the disease]. Ukrayins'kyy zhurnal "Zdorov"ya zhinky" - Ukrainian magazine "Women's Health". 1 (157). 26-32.

19. Hod, M., Kapur, A., McIntyre, H.D., FIGO Working Group on Hyperglycemia in Pregnancy, FIGO Pregnancy and Prevention of early NCD Committee. (2019). Evidence in support of the International Association of Diabetes in regnancy study groups' criteria for diagnosing gestational diabetes mellitus worldwide in 2019. Am. J. Obstet. Gynecol. 221 (2). 109-116. doi: 10.1016/j.ajog.2019.01.206.

20. McIntyre, H. D., Kapur, A., Divakar, H., Hod, M. (2020). Gestational Diabetes Mellitus- Innovative Approach to Prediction, Diagnosis, Management, and Prevention of Future NCD- Mother and Offspring. Front. Endocrinol. (Lausanne). 11. 614533. doi: 10.3389/fendo.2020.614533.

21. Saravanan, P., Diabetes in Pregnancy Working Group, Maternal Medicine Clinical Study Group, Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. (2020). Gestational diabetes: opportunities for improving maternal and child health. Lancet Diabetes Endocrinol. 8 (9). 793-800. doi: 10.1016/S2213-8587(20)30161-3.

22. Dirar, М. А., Doupis, J. (2017). Gestational diabetes from A to Z. World J. Diabetes. 8 (12). 489-511.

23. Daly, B., Toulis, K. A., Thomas, N., Gokhale, K., Martin, J., Webber, J., et al. (2018). Increased risk of ischemic heart disease, hypertension, and type 2 diabetes in women with previous gestational diabetes mellitus, a target group in general practice for preventive interventions: a population-based cohort study. PLoS Med. 15. e1002488. https://doi.org/10.1371/journal.pmed. 1002488.

24. Kramer, C. K., Campbell, S., Retnakaran, R. (2019). Gestational diabetes and the risk of cardiovascular disease in women: a systematic review and meta-analysis. Diabetologia. 62. 905-914. https://doi.org/10.1007/s00125-019-4840-2.

25. Horodenchuk, Z. B. (2017). Hestatsiynyy diabet. Skladni problemy i nevyrisheni pytannya [Gestational diabetes. Complex problems and unresolved issues]. Z turbotoyupro zhinku - With care for the woman. 2 (77). https://extempore.info/component/content/article/9-joornal/959- he statsiinyi-di abet-2.html ? Itemi d=357.

26. Standards of Medical Care in Diabetes 2017. (2017). Diabetes Care. 40 (Supplement 1). S4-S5. http://care.diabetesjournals.org/content/40/Supplement_1/S4.

27. Standards of Medical Care in Diabetes 2020. (2020). Clin Diabetes. 38 (1). 10-38. https://diabetesjournals.org/clinical/article/38/1/10/32237/Standards-of-Medical-Care-in-Diabetes-2020.

28. Mellina, I. M., Avramenko, T. V., Vladymyrov, O. A., Vladymyrova, N. I. (2016). Faktory ryzyku rozvytku hestatsiynoho diabetu [Risk factors for the development of gestational diabetes]. Medychni aspekty zdorov"ya zhinky - Medical aspects ofwomen's health. 2 (98). 5-11.

29. Doran, F. M. (2010). An exploratory study of physical activity and lifestyle change associated with pregnancy and gestational diabetes mellitus and the implications for health promotion interventions: thesis for the Degree of Doctor of Philosophy in Health and Human Sciences. Lismore, 50.

Размещено на Allbest.ru