Місце промоції стоматологічного здоров'я в системі організації медичної допомоги. Дискусія

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»

Місце промоції стоматологічного здоров'я в системі організації медичної допомоги. Дискусія

Гурандо Вячеслав Радомирович, кандидат медичних наук, доцент, доцент кафедри медико-біологічних дисциплін

Мочалов Юрій Олександрович, доктор медичних наук, професор, професор кафедри хірургічної стоматології, щелепно-лицевої хірургії та онкостоматології

Клітинська Оксана Василівна, доктор медичних наук, професор, професор кафедри стоматології післядипломної освіти,

Дячук Едіта Йосипівна, старший викладач кафедри дитячої стоматології

Калиняк Марина Миколаївна асистент

Анотація

Більше півстоліття тому Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) визнала, що здоров'я є станом повного фізичного, душевного і соціального благополуччя. Однією з головних мет роботи є зміцнення здоров'я порожнини рота з метою досягнення постійного поліпшення її стану та зменшення нерівностей. Цей підхід включає мультиплексну дію, яка використовує різні стратегії для досягнення поставлених завдань. Одним із принципів зміцнення загального здоров'я та здоров'я порожнини рота є зосередження уваги на всьому населенні, а не на конкретних захворюваннях у групах ризику.

Захворювання порожнини рота залишається серйозною проблемою громадського здоров'я, особливо для неблагополучних і низьких соціально-економічних груп населення. Сучасна ситуація в цій області відображає різні фактори ризику, пов'язані з умовами життя, способом життя та навколишнім середовищем. Ефективна профілактика захворювань порожнини рота та зміцнення здоров'я вимагають інтеграції загальних факторів ризику та підходів у національні програми охорони здоров'я.

Майбутнє стоматології бачиться як період, коли стоматологи виступають як адвокати здоров'я порожнини рота. Їхні дії спрямовані на вплив на рішення і дії індивідів, громад та державних органів, які впливають на здоров'я. Це може бути досягнуто шляхом інформування приймальників рішень про конкретні проблеми здоров'я порожнини рота та формування порядку денного для політичних рішень, спрямованих на поліпшення здоров'я населення.

З метою підвищення ефективності своєї роботи, стоматологи повинні будувати партнерські відносини з громадськістю, іншими фахівцями та іншими секторами. Їхні навички та знання повинні бути доступні громаді, і стоматологи повинні активно взаємодіяти з іншими сферами, щоб забезпечити комплексний підхід до здоров'я порожнини рота. До цього часу роль приватних лікарів обмежується, але розвиток партнерських відносин із громадою дозволить стоматологам максимально впливати на покращення стану громадського здоров'я.

Ключові слова: здоров'я, здоров'я порожнини рота, промоція здоров'я, профілактика.

Gurando Viacheslav Radomyrovych Ph.D., Associate Professor, Associate Professor of the Department of Biomedical Disciplines, Uzhhorod National University, Uzhhorod

Mochalov Yuriy Oleksandrovych Doctor of Medical Sciences, Professor, Professor of the Department of Surgical Dentistry, Maxillofacial Surgery, and Oncostomatology, Uzhhorod National University, Uzhhorod,

Klitinska Oksana Vasylivna Doctor of Medical Sciences, Professor, Professor of the Department of Postgraduate Dental Education, Uzhhorod National University, Uzhhorod

Dyachuk Edyta Yosypivna Senior Lecturer of the Department of Pediatric Dentistry, Uzhhorod National University, Uzhhorod

Kalyniak Marina Mykolayivna Assistant of the Department of Orthopedic Dentistry, Uzhhorod National University, Uzhhorod

PROMOTION OF ORAL HEALTH IN THE MEDICAL CARE ORGANIZATION SYSTEM. DISCUSSION

Abstract

Over half a century ago, the World Health Organization (WHO) acknowledged that health is a state of complete physical, mental, and social well¬being. One of the main goals is to strengthen oral health by achieving continuous improvement and reducing disparities. This approach involves a multiplex action utilizing various strategies to accomplish set objectives. A fundamental principle in enhancing overall health and oral health is focusing on the entire population rather than specific diseases in at-risk groups.

Diseases of the oral cavity remain a significant public health issue, especially for disadvantaged and low socio-economic population groups. The current situation in this field reflects various risk factors associated with living conditions, lifestyle, and the surrounding environment. Effective prevention of oral cavity diseases and health promotion require the integration of general risk factors and approaches into national healthcare programs. The future of dentistry envisions a period where dentists serve as advocates for oral health. Their actions are aimed at influencing decisions and actions of individuals, communities, and government bodies affecting health. This can be achieved by informing decision-makers about specific issues related to oral health and shaping the agenda for political decisions aimed at improving the health of the population.

To enhance the efficiency of their work, dentists must build partnerships with the community, other professionals, and different sectors. Their skills and knowledge should be accessible to the public, and dentists should actively collaborate with other spheres to ensure a comprehensive approach to oral health. While the role of private practitioners has been limited so far, the development of partnerships with the community will empower dentists to have a maximum impact on improving public health.

Keywords: health, oral health, health promotion, prevention.

Вступ

Постановка проблеми. Загальновідомим є твердження що, здоров'я порожнини рота (і стоматологічне загалом) є невід'ємним елементом загального здоров'я та благополуччя. Задовільний (або належний) рівень стоматологічного здоров'я дозволяє людям ефективно спілкуватися та приймати їжу, насолоджуватися її смаковими та іншими органолептичними якостями, налагоджувати ефективне спілкування, а також має важливе значення для якості життя індивіда, його самооцінки та соціальної впевненості. За даними ВООЗ та національних органів управління охороною здоров'я, стоматологічна захворюваність займає панівні позиції у структурі загальної захворюваності населення у світі. До найбільш поширених захворювань порожнини рота належить карієс зубів та його ускладнення, пародонтит, вторинна адентія щелеп а також їх наслідки (ендодонтичного, хірургічного та ортопедичного лікування), рак слизової оболонки порожнини рота та щелеп, некаріозні ураження твердих тканин зубів. Перелічені нозологічні форми є доволі поширеними, а їхній вплив на суспільство та окрему людину є значним та до кінця не дослідженим. Біль, дискомфорт, обмеження функції приймання їжі, що призводить до поганого харчування, втрати працездатності, а також пропуски занять або зменшення кількості робочих годин через лікування стоматологічних захворювань - все це є поширеними наслідками захворювань порожнини рота, соціально- економічний ефект від яких потребує належної оцінки. Незважаючи на поліпшення стану здоров'я порожнини рота у населення в більшості розвинених країн за останні 30 років, нерівність у рівні здоров'я порожнини рота залишається серйозною проблемою для багатьох країн. Тому можна прийти до висновку, що захворювання порожнини рота мають розглядатися як важлива проблема громадського здоров'я.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нині нами накопичено достатньо великий обсяг даних щодо етіології та патогенезу захворювань порожнини рота та методі контролю й профілактики їх розвитку. Але незважаючи на вдосконалення клінічних оперативних методик, які зробили лікування більш ефективним, самі по собі лікувальні підходи не здатні викорінити хвороби порожнини рота в населення. Враховуючи актуальний розвиток системи охорони здоров'я в Україні, провідним елементом якості медичної допомоги є доказовість використовуваних лікувально-діагностичних технологій[1]. Для цього існують вагомі підстави щодо ефективності використовуваних методів санітарної освіти для покращення здоров'я порожнини рота і чи можуть ці методи вплинути на нерівність у стані здоров'я порожнини рота[2]. Від часів Willoughby Miller (1882) стоматологічна професія має виражений інтерес до профілактики захворювань порожнини рота. Сьогодні ми знаємо більше про процеси розвитку захворювань порожнини рота і почали визначати фактори ризику та методи зменшення цих станів на біологічному та клінічному рівнях шляхом зміни поведінки та дій окремих осіб, професіоналів та громадськості, а домінуючий профілактичний підхід у багатьох програмах профілактики стоматологічних захворювань базується на поведінковій моделі. Цей підхід робить акцент на наданні інформації про здоров'я порожнини рота пацієнтам і громадськості з припущенням, що поліпшення знань призведе до змін у поведінці щодо здоров'я порожнини рота і, в кінцевому підсумку, до поліпшення стану здоров'я порожнини рота[3].

Мета статті. Метою дослідження є систематичний аналіз підходів та стратегій, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я протягом останніх п'ятдесяти років, з метою зміцнення орального здоров'я. Дослідження спрямоване на визначення факторів ризику, пов'язаних з умовами життя, способом життя та навколишнім середовищем, які впливають на здоров'я порожнини рота, а також на вивчення сучасної ситуації в галузі та ідентифікацію шляхів зменшення нерівностей у забезпеченні орального здоров'я.

Виклад основного матеріалу

Крім того, дослідження ставить за мету розгляд майбутнього розвитку стоматології, зокрема, роль стоматологів як адвокатів орального здоров'я та їх вплив на рішення та дії індивідів, громад та державних структур. На основі отриманих даних буде визначено конкретні кроки та стратегії для підвищення ефективності профілактики захворювань порожнини рота та зміцнення орального здоров'я на загальному рівні національних програм охорони здоров'я.

Модель санітарної освіти є дуже популярною серед стоматологів, оскільки вона може бути застосована до клінічного підходу до лікування та догляду за окремими пацієнтами. Однак нещодавні огляди літератури з питань санітарної освіти та пропаганди здоров'я показали, що цей старий підхід не враховує суперечливості та багатство патернів людської поведінки та важливості соціально-економічних і екологічних факторів, які визначають зміну поведінки, що буде тривалою. Загальновизнано, що взаємозв'язок між здоров'ям і хворобами порожнини рота змінюється в усьому світі у відповідь на нові соціальні, культурні та економічні моделі, а також, незважаючи на значні досягнення в галузі охорони здоров'я порожнини рота, особливо в боротьбі з карієсом і захворюваннями пародонту, люди все ще страждають від цих хвороб. Щоб відповісти на ці нові виклики, фахівці зі стоматології та інші науковці в галузі охорони здоров'я намагаються знайти способи звести до мінімуму тривале існування захворювань порожнини рота, для яких відомі стратегії профілактики[4]. Для досягнення цієї мети новий підхід, значною мірою сформований під впливом ВООЗ, призвів до виникнення руху за зміцнення здоров'я, який робить акцент на зменшенні нерівності у сфері охорони здоров'я за допомогою дій, спрямованих на зміну детермінант здоров'я.

На сьогодні, "здоров'я" - це комплексна дефініція, яка визначає відсутність захворювань та вроджених і набутих вад в індивіда, та доволі часто включає в себе як профілактику захворювань, так і зміцнення здоров'я. Понад 50 років тому ВООЗ було визначено, що "здоров'я - це стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя і здатності функціонувати, а не просто відсутність хвороб або фізичних дефектів". Можливість зміцнювати здоров'я на додаток до запобігання захворюванням стає все більш високою, і сьогодні здоров'ю сприяють забезпечення гідного рівня життя, хороших умов праці, освіти, фізичної культури, відпочинку та рекреації. ВООЗ описує зміцнення здоров'я як "процес, який дозволяє окремим особам і громадам посилити контроль над факторами здоров'я і тим самим поліпшити своє здоров'я через особистий вибір і соціальну відповідальність". "Зміцнення здоров'я" - це комплекс заходів, що поєднує різноманітні соціальні та поведінкові науки, а також інші дисципліни, пов'язані зі здоров'ям. "Медична освіта" є важливою частиною зміцнення здоров'я і визначається як "будь-яка комбінація навчального досвіду, покликана сприяти добровільній адаптації поведінки, сприятливої для здоров'я". Однієї лише освіти недостатньо для того, щоб гарантувати здоров'я, але відповідна інформація може стати основою для прийняття поінформованих рішень щодо власного здоров'я. Дослідження показали, що санітарна освіта осіб, які приймають рішення (лідерів громад та медичних працівників), є потенційно потужним інструментом соціальних змін. Завдяки накопиченню наукових знань ми знаємо, що можна запобігти 2 найпоширенішим захворюванням порожнини рота (карієс і пародонтоз); однак події, дії та поведінка на культурному, соціальному, громадському, сімейному та індивідуальному рівнях продовжують перешкоджати повній реалізації повноцінного здоров'я порожнини рота[5].

"Профілактика захворювань" є ще одним ключовим елементом у зміцненні здоров'я. Вона включає біомедичні підходи та підходи громадського здоров'я - від використання відповідних фторидів і зубних герметиків для профілактики карієсу до захисних масок і рукавичок, які обмежують можливості інфікування медичних працівників. Профілактика захворювань характеризується як:

Первинна - зниження ризику захворювання;

Вторинна - скринінг та раннє втручання, щоб зупинити розвиток хвороби;

Третинна - мінімізація впливу хвороби на функціональність та активність.

Протягом останніх 100 років дослідження в галузі зміцнення здоров'я порожнини рота значно розширилися та еволюціонували від від стратегій профілактики фторування води та систем надання послуг зі зміцнення здоров'я порожнини рота до досліджень, розроблених з урахуванням соціокультурного, політичного та економічного контекстів, в яких відбуваються заходи з профілактики та зміцнення здоров'я[6]. Використовуючи результати досліджень, фахівці зі стоматології повинні консультувати людей щодо належних процедур гігієни порожнини рота, допомагати дітям уникати ризикованої поведінки, розробляти програми для усунення ризикованої поведінки, заохочувати поведінкові зміни для покращення лікування захворювань і підвищення ефективності лікування, підтримувати соціальні або громадські ініціативи, спрямовані на сприяння здоровому середовищу[7].

Також важливо усвідомлювати, що хвороби порожнини рота дуже складні, вони є результатом біологічних і генетичних умов, підвищеної фізіологічної вразливості, несприятливого впливу навколишнього середовища, втрати соціальної та економічної підтримки та пов'язаних з ними індивідуальних, соціальних, екологічних і культурних чинників. Захворювання порожнини рота також прискорюються через відсутність позитивних факторів (наприклад, відсутність доступу до відомих ефективних профілак-тичних стратегій). Через таку широку багатофакторну етіологію захворювань порожнини рота підходи до зміцнення здоров'я порожнини рота повинні бути диверсифікованими та комплексними. Зважаючи на те, що ефективність та результативність стратегій профілактики більшості захворювань порожнини рота добре відома, метою зміцнення здоров'я порожнини рота є досягнення здоров'я порожнини рота за допомогою цих специфічних стратегій, підкріплених позитивним способом життя, відповідними послугами та середовищем, яке сприяє здоровій особистій поведінці. У цих зусиллях доведеться подолати багато бар'єрів на шляху до зміцнення здоров'я порожнини рота, таких як інтеграція лікувальних і профілактичних підходів до охорони здоров'я, різноманітність існуючих поглядів на конкретні цілі зміцнення здоров'я порожнини рота, недостатнє усвідомлення деякими медичними працівниками того, що порожнина рота є частиною людського організму і що лікування захворювань порожнини рота передбачає розуміння системного здоров'я і хвороби, а також місця і функцій людини в соціальному світі. Зміцнення здоров'я порожнини рота може стати шляхом до того, щоб кожна людина і всі члени суспільства несли однакову відповідальність, тобто підтримували функцію і здоров'я порожнини рота протягом усього життя[8].

Промоція здоров'я порожнини рота та профілактика захворювань досягається шляхом:

* індивідуальні навички догляду за порожниною рота;

* діяльність практикуючих лікарів, спрямована на зміцнення здоров'я, включаючи освіту, діагностику, а також лікувально-профілактичні та профілактичні послуги, такі як застосування герметиків і фторвмісних аплікацій;

* вдосконалення в геоекологічній підтримці, таких, як національна політика в галузі харчування або регулювання оптимального рівня фторування води[9].

На сьогодні представниками багатьох наукових шкіл ведуться дискусії стосовно найбільш підходящого підходу для оцінки різних методів втручання при профілактиці стоматологічних захворювань. Однак залишається відкритим питання, які підходи до зміцнення здоров'я порожнини рота повинні застосовувати фахівці в галузі стоматології. Основним елементом зміцнення здоров'я є розробка та впровадження низки взаємодоповнюючих стратегій, спрямованих на зміцнення здоров'я. Цього можна досягти наступним чином:

* Промоція здоров'я через державну політику - зосередження нашої уваги на впливі на здоров'я державної політики з усіх секторів, а не лише з сектору охорони здоров'я;

* Створення сприятливого середовища - шляхом оцінки впливу довкілля на здоров'я та роз'яснення можливостей внесення змін, сприятливих для здоров'я;

* Розвиток особистих навичок - виходячи за рамки передачі інформації, сприяти розумінню і підтримувати розвиток особистих, соціальних і політичних навичок, які дозволяють людям вживати заходів для зміцнення здоров'я;

* Посилення діяльності громад - шляхом підтримки конкретних та ефективних дій громад у визначенні пріоритетів, прийнятті рішень, плануванні стратегій та їх реалізації для досягнення кращого здоров'я;

* Переорієнтація послуг охорони здоров'я - шляхом зосередження уваги від відповідальності за надання лікувальних та клінічних послуг до мети зміцнення здоров'я[9].

Стратегія зміцнення здоров'я порожнини рота повинна бути ефективною, мінімізувати нерівність у стані здоров'я порожнини рота, мати мінімально можливі витрати, узгоджуватися з існуючими програмами загального зміцнення здоров'я, аналізувати і розуміти широкі переконання громади, а також переконання професіоналів, які виступають в ролі адвокатів, розробляти ряд чітко сформульованих і складних цілей, а також гарантувати, що дії ґрунтуються на фактичних даних.

На сьогоднішній день запропоновано 2 основні стратегії зміцнення здоров'я порожнини рота:

1. Загальний підхід до факторів ризику;

2. Стратегії народонаселення[10].

Протягом життя людина може наражатися на необмежену кількість ризиків для свого здоров'я. Ризик - це ймовірність того, що певна подія відбудеться протягом певного періоду часу. Всесвітній семінар з пародонтології (1996 р.) прийняв наступне визначення фактору ризику: "фактор навколишнього середовища, поведінки або біологічний фактор, підтверджений часовою послідовністю, як правило, в довготривалих дослідженнях, який при наявності безпосередньо збільшує ймовірність виникнення захворювання, а при відсутності або усуненні - зменшує цю ймовірність. Фактори ризику є частиною причинно-наслідкового ланцюга або впливу на організм у зв'язку з цим причинним ланцюгом. Коли хвороба виникає, усунення фактору ризику може не призвести до одужання".

Фактори, які призводять до розвитку захворювання в певний період часу, ймовірно, мають своє коріння в складному ланцюжку екологічних подій, які можуть початися роками раніше. Поширені захворювання порожнини рота і зубів є хронічними захворюваннями, і рішеннями щодо їх профілактики необхідно ділитися з іншими медичними працівниками, освітянами та громадськістю. Основними факторами розповсюджених захворювань зубів і порожнини рота є харчування, зубний наліт, куріння, алкоголь, стрес і травми зубів і щелеп[11].

Оскільки ці фактори є спільними для низки інших хронічних захворювань, доцільно використовувати підхід до загальних факторів ризику. Особи, які приймають рішення, та окремі громадяни будуть більш схильні до впливу заходів, спрямованих на профілактику основних загальних захворювань, а також карієсу зубів, ніж якщо надавати лише рекомендації, що стосуються конкретних стоматологічних захворювань. Розрізняються дії, спрямовані на зменшення факторів ризику, і дії, що сприяють зміцненню факторів здоров'я. Одним із принципів зміцнення загального здоров'я та здоров'я порожнини рота є зосередження уваги на всьому населенні, а не на конкретних захворюваннях у групах ризику. Основною перевагою даної стратегії є зосередженість на покращенні стану здоров'я всього населення в цілому та груп підвищеного ризику. Ця перевага зменшує соціальну нерівність. Профілактичні стратегії сприятливо впливають не лише на окреме захворювання, але й одночасно на декілька станів. Ряд факторів ризику в окремих осіб і груп, особливо в нижчих соціальних групах, свідчить про те, що профілактичні підходи повинні бути спрямовані на кластери факторів ризику, спільних для низки захворювань, а також на соціальні структури, які впливають на ризик для здоров'я окремих осіб. Загальний підхід розглядає фактори ризику, які є спільними для багатьох хронічних захворювань, тому потенційні переваги такого підходу є набагато більшими, ніж ізольовані втручання[12].

Стратегії популяційного здоров'я стосуються всього спектру факторів, що впливають на здоров'я, а не зосереджуються на конкретних ризиках і клінічних ознаках, пов'язаних з певним захворюванням порожнини рота.

Підхід високого ризику: занепокоєння щодо зниження рівня захворюваності у людей з важким карієсом або захворюваннями пародонту ґрунтується на припущенні, що люди, схильні до розвитку великої кількості порожнин і кишень, відрізняються від тих, хто має низький ризик. Це передбачає наявність певних засобів для виявлення тих, хто потребує особливої уваги. Стратегія високого ризику спрямована на виявлення людей, які можуть захворіти в майбутньому, шляхом використання або прогностичного маркера, або ранньої ознаки захворювання, яка передує його клінічним проявам, щоб зосередити зусилля на них. Скринінг використовується для виявлення осіб з високим ризиком, які потребують ретельного моніторингу та спеціального профілактичного лікування. Підхід високого ризику можна вважати традиційним і медично орієнтованим підходом до профілактики захворювань, але цей підхід має низку обмежень, найважливішими з яких є низька ефективність прогнозування ризиків, маркування осіб та низька економічна ефективність втручань.

Переваги стратегії високого ризику полягають у наступному:

* Будь-яке профілактичне втручання має відповідати індивідуальним потребам щодо майбутніх захворювань;

* Тим, хто не належить до групи ризику, не потрібно проходити профілактичне лікування;

* Послуги та ресурси повинні спрямовуватися туди, де потреба та потенційні вигоди є найбільшими.

* Недоліки стратегії високого ризику полягають у наступному:

* Тест для виявлення осіб з високим ризиком повинен мати високу чутливість і специфічність (на сьогоднішній день жоден з них не є достатнім);

* Ті, що не належать до групи високого ризику, не означають, що вони не піддаються ризику;

* Це дорого коштує;

* Потрібна робоча сила.

Популяційний підхід: передбачає, що всі люди, схильні до ризику розвитку захворювань порожнини рота, і тому профілактичні втручання повинні бути спрямовані на всіх членів суспільства. Сьогодні, порівняно з 20 роками тому, у багатьох промислово розвинених країнах стан здоров'я зубів у дітей та молодих людей значно покращився. Це покращення стало результатом зміни норм поведінки населення в цілому, а також змін у виробничій практиці та додавання фтору до зубної пасти. Метою WPA є зміна соціальних норм і контроль над детермінантами, усуваючи основні причини, і може бути гнучко спрямована на визначену частину всього населення (школа, район, місто). WPA відрізняється від підходу високого ризику тим, що він не використовує скринінг окремих осіб на наявність факторів ризику і спирається на міжсекторальне планування (політики, санітарні просвітителі, лікарі, вчителі тощо).

Роль лікаря-стоматолога-практика у зміцненні здоров'я порожнини рота в населення. У найближчому майбутньому стоматологи стануть адвокатами здоров'я порожнини рота. Їхні дії будуть спрямовані на те, щоб впливати на рішення та дії окремих осіб, громад та державних органів, які впливають на здоров'я[15]. Цього можна досягти шляхом інформування осіб, які приймають рішення в цілому, про конкретні проблеми здоров'я порожнини рота, а також формування порядку денного для прийняття політичних рішень, спрямованих на поліпшення здоров'я населення. Для підвищення ефективності стоматологи повинні будувати партнерські відносини з громадою, іншими фахівцями та іншими секторами[16]. Стоматологи повинні надавати свої навички в розпорядження громади, але до сьогоднішнього дня роль приватно практикуючих лікарів обмежена.

Стоматологи громадського здоров'я повинні розробити наступні підходи:

* Максимально використовуйте наявних інших фахівців, пов'язаних з охороною здоров'я;

* Домовляйтеся про місцеві ініціативи, наприклад, щоб забезпечити сприйнятливість до змін у поведінці;

* Домовитися про засоби оцінки, реєстрації та моніторингу раціону харчування для всієї популяції, що бере участь у практиці;

* Розробити засоби для надання ефективного консультування з метою популяризації здорового харчування;

* Домовтеся про цілі, які дозволять оцінити ці ініціативи, що базуються на практиці [17].

Висновки

стоматологічне здоров'я

Дослідження вказують, що переважні причини різкого зниження рівня карієсу в промислово розвинених країнах пов'язані більше з пропагандою здорового способу життя, ніж зі стоматологічними послугами. Компонентами майбутніх успішних стратегій підвищення рівня стоматологічного здоров'я у населення можуть бути:

* Цільові характеристики індивідів та груп ризику;

* Використання кількох підходів впливу та управління ризиками одночасно;

* Розширення сфери застосування профілактичних заходів та корекція умов для зміцнення здоров'я порожнини рота;

* Акцентування на роль сім'ї та місцевої громади в розвитку профілактичних програм;

* Створення інтегрованих та комплексних програм профілактики стоматологічних захворювань;

* Вивчення досвіду та оптимізація профілактичних програм, які довели свою ефективність;

* Заохочення координації зусиль та розвиток міждисциплінарного підходу у збереженні стоматологічного здоров'я.

Усі профілактичні заходи потребують економічної, соціальної та політичної підтримки для забезпечення їх прийняття, впровадження та ефективності. Завдяки інтеграції здоров'я порожнини рота в загальну політику охорони здоров'я, політика щодо зміцнення здоров'я порожнини рота повинна стати більш ефективною та дієвою. Здоров'я порожнини рота повинно перестати бути маргіналізованим у загальній системі охорони здоров'я, а стоматологи повинні стати членами команди в адвокації та освіті разом з іншими організаціями, урядовими секторами та громадськими організаціями.

Література

1. Вороненко ЮВ, Павленко ОВ, Мазур ІП. Стоматологічна допомога в Україні: основні показники діяльності за 2008-2018 роки: довідник. Кропивницький, 2018: 212.

2. Hobdell M, Petersen PE, Clarkson J, Johnson N. Global goals for oral health 2020. Int Dent J, 2003; 53:285-288.

3. Petersen PE, Kwan S. Evaluation of community based oral health promotion and oral disease prevention - WHO recommendations for improved evidence in public health practice. Comm Dent Health, 2005; 22:71-74.

4. Petersen PE. Priorities for research for oral health in the 21st century - the approach of the WHO Global Oral Health Programme. Comm Dent Health, 2005; 22:71-74.

5. Petersen PE. The World Oral Health Report 2003. Continuous improvement of oral health in the 21st century - the approach of the WHO Global Oral Health Programme. Comm Dent Oral Epidemiol, 2003; 31(suppl 1):3-24.

6. Мочалов Ю.О., Ступницький Р.М., Шупяцький І.М., Моложанов І.О., Кеян Д.М. Прогностична оцінка доступності стоматологічної допомоги для населення України в умовах реформи охорони здоров'я (дискусія). Сучасна стоматологія. 2021. № 1(105).С.96-101.

7. Sardana, D., Ritto, F. P., Ciesla, D., & Fagan, T. R. (2023). Evaluation of oral health education programs for oral health of individuals with visual impairment: An umbrella review. Special care in dentistry: official publication of the American Association of Hospital Dentists, the Academy of Dentistry for the Handicapped, and the American Society for Geriatric Dentistry, 43(6), 751-764. https://doi.org/10.1111/scd.12873.

8. Chen, L., Hong, J., Xiong, D., Zhang, L., Li, Y., Huang, S., & Hua, F. (2020). Are parents' education levels associated with either their oral health knowledge or their children's oral health behaviors? A survey of 8446 families in Wuhan. BMC oral health, 20(1), 203. https://doi.org/ 10.1186/s12903-020-01186-4

9. Chau, R. C. W., Thu, K. M., Chaurasia, A., Hsung, R. T. C., & Lam, W. Y. (2023). A Systematic Review of the Use of mHealth in Oral Health Education among Older Adults. Dentistry journal, 11(8), 189. https://doi.org/10.3390/dj11080189

10. Patel, J., Durey, A., Naoum, S., Kruger, E., & Slack-Smith, L. (2022). Oral health education and prevention strategies among remote Aboriginal communities: a qualitative study. Australian dental journal, 67(1), 83-93. https://doi.org/10.1111/adj.12890

11. Fraihat, N., Madae'en, S., Bencze, Z., Herczeg, A., & Varga, O. (2019). Clinical Effectiveness and Cost-Effectiveness of Oral-Health Promotion in Dental Caries Prevention among Children: Systematic Review and Meta-Analysis. International journal of environmental research and public health, 16(15), 2668. https://doi.org/10.3390/ijerph16152668

12. Burgette, J. M., Peralta, E., Chew, C., Watson, K. I., D'Alesio, A. M., & Rosen, D. (2023). Infant Oral Health Education Curriculum for Medical, Nursing, and Social Work Trainees. Journal of interprofessional education & practice, 33, 100682. https://doi.org/10.1016/ j.xjep.2023.100682

13. Клітинська ОВ, Мочалов ЮО, Пупена НВ. Сучасні погляди на вплив окремих представників мікрофлори на розвиток стоматологічних захворювань та уражень шлунково-кишкового тракту. Молодий вчений. 2014; 11(14): 217-20.

14. Мочалов Ю.О. Соціально-економічні детермінанти стоматологічного здоров'я у дітей. Український журнал медицини, біології та спорту.2023.Т.8, №1 (41).С.30-40.

15. Пішковці А.-М. М., Слабкий Г. О. Напрями діяльності системи громадського здоров'я по збереженню стоматологічного здоров'я дитячого населення. //Science and education: problems, prospects and innovations. Abstracts of I International Scientific and Practical Conference (October 7-9, 2020). Kyoto, Japan, 2020. С. 419-424.

16. Слабкий Г. О., Пішковці А.-М. М. Концептуальні підходи до оптимізації стома-тологічної медичної допомоги дитячому населенню гірської географічної зони проживання // The 9 th International scientific and practical conference «Innovations and prospects of world science» (April 28-30, 2022). Perfect Publishing, Vancouver, Canada, 2022. С. 107-115.

17. Возний ОВ, Германчук СМ., Струк ВІ, Біда ВІ, Погоріла АВ. Стан і перспективи розвитку стоматологічної допомоги населенню України. Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. 2019; 12 (2): 228-34.

Referensces

1. Voronenko YuV, Pavlenko OV, Mazur IP. (2018) Stomatolohichna dopomoha v Ukrayini: osnovnipokaznyky diyalnosti za 2008-2018 roky: dovidnyk. Kropyvnytskyi, [in Ukrainian].

2. Hobdell M, Petersen PE, Clarkson J, Johnson N. Global goals for oral health 2020. Int Dent J, 2003; 53:285-288.

3. Petersen PE, Kwan S. Evaluation of community based oral health promotion and oral disease prevention - WHO recommendations for improved evidence in public health practice. Comm Dent Health, 2005; 22:71-74.

4. Petersen PE. Priorities for research for oral health in the 21st century - the approach of the WHO Global Oral Health Programme. Comm Dent Health, 2005; 22:71-74.

5. Petersen PE. The World Oral Health Report 2003. Continuous improvement of oral health in the 21st century - the approach of the WHO Global Oral Health Programme. Comm Dent Oral Epidemiol, 2003; 31(suppl 1):3-24.

6. Mochalov Yu.O., Stupnytskyi R.M., Shupiatskyi I.M., Molozhanov I.O., Keyan D.M. (2021). Prohnozna otsinka dostupnosti stomatolohichnoi dopomohy dlia naselennia Ukrayiny v umovakh reformy okhorony zdorov'ia (dyskusiia). Suchasna stomatolohiia, 1(105),96-101. [ in Ukrainian].

7. Sardana, D., Ritto, F. P., Ciesla, D., & Fagan, T. R. (2023). Evaluation of oral health education programs for oral health of individuals with visual impairment: An umbrella review. Special care in dentistry: official publication of the American Association of Hospital Dentists, the Academy of Dentistry for the Handicapped, and the American Society for Geriatric Dentistry, 43(6), 751-764. https://doi.org/10.1111/scd. 12873.

8. Chen, L., Hong, J., Xiong, D., Zhang, L., Li, Y., Huang, S., & Hua, F. (2020). Are parents' education levels associated with either their oral health knowledge or their children's oral health behaviors? A survey of 8446 families in Wuhan. BMC oral health, 20(1), 203. https://doi.org/ 10.1186/s12903-020-01186-4

9. Chau, R. C. W., Thu, K. M., Chaurasia, A., Hsung, R. T. C., & Lam, W. Y. (2023). A Systematic Review of the Use of mHealth in Oral Health Education among Older Adults. Dentistry journal, 11(8), 189. https://doi.org/10.3390/dj11080189

10. Patel, J., Durey, A., Naoum, S., Kruger, E., & Slack-Smith, L. (2022). Oral health education and prevention strategies among remote Aboriginal communities: a qualitative study. Australian dental journal, 67(1), 83-93. https://doi.org/10.1111/adj.12890

11. Fraihat, N., Madae'en, S., Bencze, Z., Herczeg, A., & Varga, O. (2019). Clinical Effectiveness and Cost-Effectiveness of Oral-Health Promotion in Dental Caries Prevention among Children: Systematic Review and Meta-Analysis. International journal of environmental research andpublic health, 16(15), 2668. https://doi.org/10.3390/ijerph16152668

12. Burgette, J. M., Peralta, E., Chew, C., Watson, K. I., D'Alesio, A. M., & Rosen, D. (2023). Infant Oral Health Education Curriculum for Medical, Nursing, and Social Work Trainees. Journal of interprofessional education & practice, 33, 100682. https://doi.org/10.1016Zj.xjep. 2023.100682

13. Klitinska OV, Mochalov YuO, Pupena NV. (2014) Suchasni pohliady na vplyv okremykh predstavnykiv mikroflory na rozvytok stomatolohichnykh zakhvoriuvan ta urazhen shlunkovo-kyshekovoho traktu. Molodyi vchenyi, 11(14): 217-20. [in Ukrainian].

14. Mochalov Yu.O. (2023) Sotsialno-ekonomichni determmanti stomatologmhnogo zdorov'ya u dhei. Ukrainskyi zhurnalmeditsyny, biolohii ta sportu, 8,1(41),30-40. [ in Ukrainian].

15. Pishkovtsi A.-M. M., Slabkyi H. O. (2020)Napriamy diialnosti systemy hromadskoho zdorov'ia po zberezhenniu stomatolohichnoho zdorov'ia dityachoho naselennia. //Science and education: problems, prospects and innovations. Abstracts of I International Scientific and Practical Conference (October 7-9, 2020). (pp 419-424), Kyoto, Japan, [in Ukrainian].

16. Slabkyi H. O., Pishkovtsi A.-M. M. (2022). Konceptualni pidkhody do optimizatsii stomatologichnoi medychnoi dopomogy dityachomu naselenniu hirskoyi heohrafichnoyi zony prozhyvannya // The 9th International scientific and practical conference «Innovations and prospects of world science» (April 28-30, 2022). Perfect Publishing, Vancouver, Canada, pp. 107-115. [in Ukrainian].

17. Voznyi OV, Hermanchuk SM, Struk VI, Bida VI, Pohorila AV. (2019). Stan i perspektyvy rozvytku stomatolohichnoi dopomohy naselenniu Ukrayiny. Aktualnipytannia farmatsevtychnoi i medychnoi nauky tapraktyky. 12 (2): 228-34. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru