Результати лікування пацієнтів з герпетичним кератитом та приєднанням бактеріальної мікрофлори

Кератит, викликаний вірусом простого герпесу як поширене рецидивуюче інфекційне захворювання рогівки, що потенційно може спричинити сліпоту. Підходи до визначення виду мікрофлори кон’юнктивальної порожнини та принципи призначення механізму лікування.

Рубрика Медицина
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 13.06.2024
Размер файла 23,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Дніпровський державний медичний університет

КП «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня»

Результати лікування пацієнтів з герпетичним кератитом та приєднанням бактеріальної мікрофлори

Клопоцька Наталія Георгіївна,

кандидат медичних наук, доцент кафедри офтальмології

Грига Марина Валеріївна,

лікар-офтальмолог, офтальмологічне відділення №1

Забігайло Анна Юріївна,.

лікар-офтальмолог, офтальмологічне відділення №1

м. Дніпро

Анотація

Кератит, викликаний вірусом простого герпесу - це поширене рецидивуюче інфекційне захворювання рогівки, що потенційно може спричинити сліпоту. Кожен наступний рецидив протікає важче попереднього та призводить до розвитку ускладнень. Часто герпетичні кератити ускладнюються приєднанням бактеріальної мікрофлори, що в свою чергу, призводить до розвитку бактеріального кератиту. Бактеріальні кератити входять до першої п'ятірки захворювань у всьому світі, які призводять до сліпоти. Раннє визначення виду мікрофлори кон'юнктивальної порожнини та чутливість до антибактеріальних препаратів відіграє провідну роль в своєчасному призначенні лікування та мінімізації розвитку ускладнень. Герпетичні та бактеріальні ураження рогової оболонки ока привертають увагу науковців усього світу та займають одне з провідних місць в статистиці офтальмологічних захворювань та призводять до порушення трофіки та оксигенації тканин рогівки, чим сповільнюють процеси регенерації та сприяють утворенню виражених рубцевих змін. Гіпербарична оксигенація - метод додаткового насичення тканин киснем, який сприяє покращенню трофіки, регенерації тканин, попереджає формування біоплівок мікроорганізмами та згубно впливає на анаеробну мікрофлору, чим прискорює загоєння, запобігає прогресуючому ураженню рогівки, знижує ризик виникнення ускладнень, скорочує терміни лікування і знижує ризик подальших рецидивів.

Ми обстежили та пролікували 52 пацієнти (52 ока) з герпетичним кератитом та приєднанням бактеріальної мікрофлори віком від 21 до 65 років.

Пацієнти були розділені на 2 групи: контрольну 25 пацієнтів (25 очей) та основну 27 пацієнтів (27 очей).

Всім хворим проводилось офтальмологічне обстеження: візометрія, рефрактометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія, оптична когерентна томографія переднього відрізку, ультразвукове дослідження (В сканування), дослідження чутливості рогівки, проба з флюоресцеїном для оцінки термінів епітелізації рогової оболонки, мікробіологічне дослідження та визначення чутливості до антибактеріальних препаратів. За результатами мікробіологічного дослідження виявлено: грампозитивну, грамнегативну мікрофлору, змішану флору, у 16% випадках посів росту не дав.

Пацієнти обох груп (контрольної та основної) отримували противірусні препарати системно та місцево, місцево антисептичні препарати, десенсибілізуючі, кератопротектори, мідріатики; до отримання результатів мікробіологічного дослідження ципрофлоксацин та тобраміцин. Пацієнтам основної групи для покращення оксигенації та процесів регенерації тканин рогівки додатково призначили гіпербаричну оксигенацію

Призначення комплексного лікування із застосуванням гіпербаричної оксигенації показало високу терапевтичну ефективність: терміни стихання явищ запалення, епітелізації рогівки, розсмоктування інфільтратів, тривалість перебування у стаціонарі достовірно покращились.

Ключові слова: герпетичний кератит, бактеріальна мікрофлора, гіпербарична оксигенація, лікування.

Abstract

кератит герпес рогівка мікрофлора

Klopotska Natalia Georgiivna PhD. docentof the department of ophthalmology, Dnipro State Medical University, Dnipro

Hryga Maryna Ophthalmologist Ophthalmologal Department №1 Dnipropetrovsk Regional Clinical Eye Hospital, Dnipro

Zabihailo Anna Ophthalmologist Ophthalmologal Department №1 Dnipropetrovsk Regional Clinical Eye Hospital, Dnipro

Results of the treatment of patients with herpetic keratitis and accession of bacterial microflora

Herpes simplex keratitis is a common, relapsing infectious disease of the cornea that can potentially cause blindness. Each subsequent relapse is more difficult than the previous one and leads to the development of complications. Often, herpetic keratitis is complicated by the addition of bacterial microflora, which in turn leads to the development of bacterial keratitis. Bacterial keratitis is one of the top five causes of blindness worldwide. Early determination of the type of microflora of the conjunctival cavity and sensitivity to antibacterial drugs plays a leading role in the timely appointment of treatment and minimizing the development of complications. Herpetic and bacterial lesions of the cornea of the eye attract the attention of scientists around the world and occupy one of the leading places in the statistics of ophthalmic diseases and lead to disruption of trophic and oxygenation of corneal tissues, which slows down the regeneration processes and contributes to the formation of pronounced scar changes. Hyperbaric oxygenation is a method of additional saturation of tissues with oxygen, which contributes to the improvement of trophic, tissue regeneration, prevents the formation of biofilms by microorganisms and has a detrimental effect on anaerobic microflora, which accelerates healing, prevents progressive damage to the cornea, reduces the risk of complications, shortens the duration of treatment and reduces the risk of further relapses.

We examined and treated 52 patients (52 eyes) with herpetic keratitis and attachment of bacterial microflora aged 21 to 65 years. Patients were divided into 2 groups: a control group of 25 patients (25 eyes) and a primary group of 27 patients (27 eyes).

All patients underwent an ophthalmological examination: visometry, refractometry, biomicroscopy, ophthalmoscopy, optical coherence tomography of the anterior segment, ultrasound examination (B scan), corneal sensitivity examination, fluorescein test to assess the term of corneal epithelialization, microbiological examination and determination of sensitivity to antibacterial drugs. According to the results of a microbiological study, the following were found: grampositive, gram-negative microflora, mixed flora, in 16% of cases, culture did not grow.

Patients of both groups (control and main) received antiviral drugs systemically and locally, locally antiseptic drugs, desensitizers, keratoprotectors, mydriatics; before receiving the results of a microbiological study, ciprofloxacin and tobramycin. Patients in the main group were additionally prescribed hyperbaric oxygenation to improve oxygenation and processes of corneal tissue regeneration. The appointment of complex treatment with the use of hyperbaric oxygenation showed high therapeutic efficiency: the terms of subsidence of inflammation, epithelialization of the cornea, resorption of infiltrates, and the length of stay in the hospital significantly improved.

Keywords: herpetic keratitis, bacterial microflora, hyperbaric oxygenation, treatment

Оснвона частина

Постановка проблеми. Запальні захворювання рогівки, викликані вірусом герпесу - розповсюджена патологія органу зору з важким, тривалим та часто рецидивуючим пребігом, яка в більшості випадків виникає у осіб молодого, працездатного віку, часто призводить до зниження гостроти зору та інвалідизації пацієнтів. Часто герпетичні кератити ускладнюються приєднанням бактеріальної мікрофлори, що в свою чергу, призводить до розвитку бактеріального кератиту.

Бактеріальні кератити - відрізняються клінічно тяжким, тривалим та швидкоплинним перебігом, та іноді призводять до загибелі ока внаслідок розвитку ускладнень: перфорації рогівки, ендофтальміту або панофтальміту. Це загрозливі для гостроти зору захворювання, що потребують надання невідкладної допомоги та швидкого початку стаціонарного лікування. У багатьох випадках герпетичні та бактеріальні кератити важко піддаються лікуванню [1,2,5].

При виникненні запальної патології в рогівковій оболонці, надходження кисню до ураженого органу ускладнюється через запалення, набряк тканин, спазм судин крайової петлистої сітки. Коли доставка кисню порушена, розвивається гіпоксія. Для корекції талікування цих станів використовують кисневу терапію (оксигенотерапію). Для цього використовуютьбарокамери підвищення тиску кисню - гіпербарична оксигенація (ГБО), т.я. при нормальному атмосферному тиску навіть дихання чистим киснем часто не в змозі усунути кисневу недостатність на рівні клітин органів і тканин [3,4].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Кератит, викликаний вірусом простого герпесу - це поширене (становлять 66% від усіх запальних захворювань рогівки), рецидивуюче інфекційне захворювання рогівки, що потенційно може спричинити сліпоту. Кожен наступний рецидив протікає важче попереднього, призводить до розвитку ускладнень (вторинна глаукома, виразка рогової оболонки, стійкі помутніння рогівки та ін.), які можуть потребувати хірургічного лікування. Успішне лікування рецидивів скорочує тривалість захворювання, запобігає прогресуючому ураженню рогівки, що призводить до втрати зору, і знижує ризик подальших рецидивів. Доволі часто герпетичні кератити ускладнюються приєднанням бактеріальної мікрофлори. Герпетичні та бактеріальні ураження рогової оболонки ока привертають увагу науковців усього світу та займають одне з провідних місць в статистиці офтальмологічних захворювань. Раннє визначення виду мікрофлори кон'юнктивальної порожнини та чутливість до антибактеріальних препаратів відіграє провідну роль в своєчасному призначенні лікування та мінімізації розвитку ускладнень. Антимікробна терапія, як правило, є емпіричною з використанням антибіотиків широкого спектру дії, ефективність яких дедалі більше знижується через появу антимікробної резистентності [1,2,5].

Гіпербарична оксигенація із антигіпоксичною направленістю дії має багато позитивних ефектів, а саме: біоенергетичний, бактеріостатичний, антитоксичний, спазмолітичний, протизапальний, імуномоделюючий, посилює регенераторні процеси та дію деяких медикаментів, покращує мікорциркуляцію в органах та посилює антиоксидантну активність організму. Під впливом гіпербаричного кисню в організмі нормалізується енергетичний баланс і регулюється функціональна та метаболічна активність клітини, попереджається утворення токсичних метаболітів і активується їх руйнування, нормалізується і стимулюється активність імунної системи, поліпшується тканинний обмін, прискорюється процес загоєння виразок. Проведені спостереження вказують на пролонговану дію ГБО - отриманий ефект може зберігатись до декількох місяців, що знизить ризик розвитку рецидиву [3,4].

Мета статті - вивчити перебіг захворювання та розробити комплексне лікування у хворих на герпетичний кератит з приєднанням бактеріальної мікрофлори.

Виклад основного матеріалу. Ми обстежили та пролікували 52 пацієнти (52 ока) з герпетичним кератитом та приєднанням бактеріальної мікрофлори віком від 21 до 65 років. Пацієнти були розділені на 2 групи: контрольну 25 пацієнтів (25 очей) та основну 27 пацієнтів (27 очей).

Всім хворим проводилось офтальмологічне обстеження за загальноприйнятими методиками: візометрія, рефрактометрія, біомікроскопія, офтальмоскопія, оптична когерентна томографія переднього відрізку, ультразвукове дослідження (В сканування), дослідження чутливості рогівки, проба з флюоресцеїном для оцінки термінів епітелізації рогової оболонки, мікробіологічне дослідження та визначення чутливості до антибактеріальних препаратів.

Забір біологічного матеріалу проводили під час госпіталізації та перед призначенням антибактеріальних препаратів і одразу починали роботу. Мікробіологічні дослідження отриманого матеріалу, ідентифікація мікроорганізмів, визначення чутливості до антибактеріальних препаратів проводилися згідно з вказівками Європейського комітету з тестування на чутливість до антибіотиків та Європейським керівництвом з клінічної мікробіології [6,7,8,9].

За результатами мікробіологічного дослідження виявлено: грампози - тивну мікрофлору - 60%, грамнегативну мікрофлору - 19%, змішану флору - 5%. Посів росту не дав у 16% випадках.

Пацієнти обох груп (контрольної та основної) отримували противірусні препарати системно та місцево, місцево антисептичні препарати, десенсибілізуючі, кератопротектори, мідріатики; до отримання результатів мікробіологічного дослідження ципрофлоксацин та тобраміцин.

Пацієнтам основної групи для покращення оксигенації та процесів регенерації тканин рогівки додатково призначили гіпербаричну оксигенацію: 10 сеансів проводили в барокамері БЛКС 301М, тривалість сеансу - 45 хв., тиск - 1,5 ата.

Для оцінки клінічної ефективності лікування в основній та контрольній групах враховували терміни стихання явищ запалення, епітелізації рогівки, розсмоктування інфільтратів, тривалість перебування у стаціонарі.

Результати проведених клінічних досліджень представлено в таблиці.

Результати лікування хворих на герпетичний кератит з приєднанням бактеріальної мікрофлори (в днях)

(M ± m)

Група

пацієнтів

Епітелізація рогівки

Резорбція

інфільтратів

Зникнення

перикорнеальної

ін'єкції

Термін перебування в стаціонарі

Початок

Кінець

Початок

Кінець

Основна n = 27

6,4±0,2

8,0±0,2

5,5±0,1

10,3±0,3

12,7±0,2

14,2±0,2

Контрольна n = 25

8,2±0,2

14,5±0,3

8,7±0,2

16,5±0,2

17,5±0,2

19,1±0,2

р

<0,01

<0,001

<0,01

<0,001

<0,001

<0,001

З отриманих даних видно, що епітелізація рогової оболонки в основній групі починається на 6,4±0,2 день, закінчення епітелізації відбувається на 8,0±0,2 день, в тойчас як в контрольній групі епітелізація починається на 8,2±0,2 день і закінчується на 14,5±0,3 день. Початок розсмоктування інфільтратів в основній групі відмічається на 5,5±0,1 день, в контрольній - на 8,7±0,2 день; закінчення - на 10,3±0,3 та 16,5±0,2 день відповідно. Перикорнеальна ін'єкція зникала в основній групі на 12,7±0,2 день, а в контрольній - на 17,5±0,2 день (р<0,001). Пацієнти основної групи перебували в стаціонарі 14,2±0,2 дні, а контрольної групи - 19,1±0,2дні (р<0,001).

При проведенні мікробіологічного дослідження після лікування посів росту не дав.

Висновки. Запальні захворювання очей герпетичної та бактеріальної етіології призводять до тяжких дистрофічних змін не тільки рогової оболонки, а й глибше розташованих структур ока. У пацієнтів з герпетичним кератитом та приєднанням бактеріальної мікрофлори спостерігається швидко прогресуючий перебіг захворювання, більш обширне та глибоке ураження тканин рогівки та підвищений ризик розвитку ускладнень. Раннє визначення виду мікрофлори кон'юнктивальної порожнини та чутливості до антибактеріальних препаратів відіграє провідну роль в своєчасному призначенні лікування та мінімізації розвитку ускладнень.

Призначення комплексного лікування із застосуванням гіпербаричної оксигенації показало високу терапевтичну ефективність: терміни стихання явищ запалення, епітелізації рогівки, розсмоктування інфільтратів, тривалість перебування у стаціонарі достовірно покращились.

Література

1. Риков С.О. Особливості анамнезу та клінічного перебігу герпетичного кератокон'юнктивіту. / С.О. Риков, М.А. Знаменська // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб наук. праць - Київ - Луганськ - Харків, 2007. - випуск 1-2 (76-77).-С. 453-459

2. Bourcier, T., Thomas, F., Borderie, V., Chaumeil, C., &Laroche, L. (2003). Bacterial keratitis: predisposing factors, clinical and microbiological review of 300 cases. The British journal of ophthalmology, 87 (7), 834-838. https://doi.org/10.1136/bjo.87.7.834

3. Гіпербароокситерапія / П.М. Чуєв, А.С. Владика, К.П. Воробйов; За ред. П.М. Чуєва. - Одеса: ОДМУ, 1999. - 187 с.

4. Brugniaux J.V., Coombs G.B., Barac O.F. Highs and lows of hyperoxia: physiological, performance, and clinical aspects // American journal of Physiology - Regulatory, Integrarative and Comparative Physiology. - 2018. - 315 (1). - 161-164.

5. Andre C, Van Camp AG, Ung L, Gilmore MS, Bispo PJM. 2024. Characterization of the resistome and predominant genetic lineages of Gram-positive bacteria causing keratitis. Antimicrobial Agents and Chemotherapy Vol. 68, No. 3. Availablefrom:https://doi.org/10.1128/ aac.01247-23

6. Cornaglia G, Courcol R, Herrmann J-L, Kahlmeter G, Peigue-Lafeuille H, Vila J. (2012). ESCMID: European manual of clinical microbiology. 1-st ed. 472 p.

7. The European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing. Breakpoint tables for interpretation of MICs and zone diameters. Version 11.0 [Internet]. 2021 [cited 2022 Nov 15]. Available from: http://www.eucast.org

8. The European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing. Intrinsicresistance and unusual phenotypes. Expert rules. Version 3.3 [Internet]. 2021. [cited 2022 Nov 15]. Available from: http://www.eucast.org

9. The European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing. EUCASTGuidance Documents [Internet]. [cited 2022 Nov 15]. Available from: http://www.eucast.org

References

1. Rykov, S.O. & Znamenska, M.A. (2007). Osoblyvosti anamnezu ta klinichnoho perebihu herpetychnoho keratokonyunktyvitu. Problemy ekolohichnoi ta medychnoi henetyky i klinichnoi imunolohii: Proceedings of the International Scientific and Practical Conference. Vols.1, (pp. 453-459). Luhansk: LuhanskSMU [in Ukrainian].

2. Bourcier, T., Thomas, F., Borderie, V., Chaumeil, C., &Laroche, L. (2003). Bacterial keratitis: predisposing factors, clinical and microbiological review of 300 cases. The British journal of ophthalmology, 87 (7), 834-838. Available from: https://doi.org/10.1136/bjo.87.7.834

3. Chuiev, P.M., Vladyka, A.S., Vorobiov, K.P. (1999). Hiperbarooksiterapiia. P.M. Chuiev (Ed). Odesa: ODMU [in Ukrainian].

4. Brugniaux J.V., Coombs G.B., Barac O.F. Highs and lows of hyperoxia: physiological, performance, and clinical aspects // American journal of Physiology - Regulatory, Integrarative and Comparative Physiology. - 2018. - 315 (1). - 161-164.

5. Andre C, Van Camp AG, Ung L, Gilmore MS, Bispo PJM. (2024). Characterization of the resistome and predominant genetic lineages of Gram-positive bacteria causing keratitis. Antimicrobial Agents and Chemotherapy Vol. 68, No. 3. Available from: https://doi.org/10.1128/ aac.01247-23

6. Cornaglia G, Courcol R, Herrmann J-L, Kahlmeter G, Peigue-Lafeuille H, Vila J. (2012). ESCMID: European manual of clinical microbiology. 1-st ed. 472 p.

7. The European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing. Breakpoint tables for interpretation of MICs and zone diameters. Version 11.0 [Internet]. 2021 [cited 2022 Nov 15]. Available from: http://www.eucast.org

8. The European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing. Intrinsic resistance and unusual phenotypes. Expert rules. Version 3.3 [Internet]. 2021. [cited 2022 Nov 15]. Available from: http://www.eucast.org

9. The European Committee on Antimicrobial Susceptibility Testing. EUCAST Guidance Documents [Internet]. [cited 2022 Nov 15]. Available from: http://www.eucast.org

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Якісний та кількісний склад мікрофлори у хворих з гнійно-запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки, аналіз впливу різних озонових розчинів на штами мікроорганізмів. Оцінка запропонованого методу лікування та його апробація в клінічних умовах.

    автореферат [45,0 K], добавлен 02.04.2009

  • Ожиріння як хронічне рецидивуюче захворювання, що характеризується надмірним нагромадженням жирової тканини. Класифікація захворювання, його лікування та профілактика. Характеристика дисліпідемії. Значення раціонального харчування і фізичної активності.

    реферат [961,2 K], добавлен 16.11.2010

  • Стан загального та місцевого імунітету у хворих на рецидивний простий герпес слизової оболонки порожнини рота і губ під час рецидиву та ремісії. Використання препаратів Ербісолу та Ербісол-Ультрафарму. Цитокіновий профіль периферійної крові хворих.

    автореферат [45,6 K], добавлен 07.04.2009

  • Загальна характеристика мікрофлори. Механізми проникнення бактеріальних ендотоксинів у внутрішнє середовище організму. Функції нормальної мікрофлори кишківника. Причини та ознаки розвитку дисбактеріозу. Функції мікрофлори ШКТ, можливі порушення.

    курсовая работа [39,8 K], добавлен 21.09.2010

  • Мікрофлора порожнини рота та шлунку, тонкої та товстої кишки. Механізми проникнення бактеріальних ендотоксинів у внутрішнє середовище організму. Лікування та профілактика дисбактеріозу, виявлення його причин та ознаки розвитку. Нормальна мікрофлора.

    реферат [38,9 K], добавлен 24.11.2014

  • Клінічні особливості, характер та вираженість порушень з боку місцевого імунітету ока і цитокінового профілю сльози. Лікування хворих на травматичні ерозії рогівки. Вплив додаткового застосування ліпофлавону на показники місцевого імунітету ока.

    автореферат [100,7 K], добавлен 19.03.2009

  • Полікистоз нирок як спадкове захворювання, яке може передаватися за домінантним або рецесивним типом. Клінічні прояви та методи діагностики захворювання. Комп’ютерна томографія нирок у домашніх собак і кішок, хворих на полікистоз. Лікування хвороби.

    реферат [3,2 M], добавлен 11.04.2014

  • Кишкова мікрофлора як основний чинник захисту організму маляти, його головні функції, структура та елементи. Фази формування мікрофлори у немовлят, фактори, що сприяють даному процесу. склад нормальної мікрофлори, його аеробна та анаеробна асоціації.

    презентация [524,0 K], добавлен 17.03.2013

  • Загальна характеристика, симптоми та клінічна картина ракових новоутворень в ротовій порожнині, головні причини її виникнення та етапи розвитку. Передракові стани та факультативні захворювання. Типи ракових утворень та принципи їх лікування, діагностика.

    презентация [1,0 M], добавлен 13.01.2012

  • Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки - хронічне рецидивуюче захворювання, найхарактернішим проявом якого є утворення виразкового дефекту на слизовій оболонці. Основні методи хірургічного лікування, особливості та способи оперативних втручань.

    контрольная работа [239,7 K], добавлен 02.09.2010

  • Серцева недостатність як найбільш поширене захворювання серцево-судинної системи. Фактори прогресування хронічної серцевої недостатності у хворих похилого і старечого віку. Підвищення ефективності медикаментозного лікування з використанням симвастатину.

    автореферат [143,2 K], добавлен 12.03.2009

  • Характеристика захворювання раку молочної залози. Реабілітація, корекція психосоматичних розладів в процесі комплексного лікування захворювання. Розподіл хворих на рак молочної залози за віком. Результати дослідження та їх обговорення. Самооцінка хворого.

    автореферат [141,2 K], добавлен 13.02.2009

  • Дослідження будови вірусу Епштейна-Барр. Вивчення клінічних варіантів хронічної вірусної інфекції. Інфекційний мононуклеоз. Опис гострого лімфопроліферативного захворювання внаслідок первинного інфікування вірусом. Лабораторна діагностика та лікування.

    презентация [2,0 M], добавлен 09.11.2014

  • Походження, ботанічна характеристика, хімічний склад та перспективи використання хризантеми. Кількісне визначення вмісту біологічно активних речовин у квітках рослини. Етіологія, патогенез, клініка цукрового діабету. Принципи лікування захворювання.

    дипломная работа [1,6 M], добавлен 07.06.2014

  • Лікування гострого одонтогенного остеомієліту. Консервативні методи лікування. Іммобілізація ураженої кінцівки. Показання до оперативного втручання. Хірургічне лікування при неефективності консервативної терапії, при ускладненні. Препарати для лікування.

    презентация [166,0 K], добавлен 15.02.2013

  • Фактори ризику та перебіг запальних захворювань шийки матки у ВІЛ-інфікованих жінок. Вивчення стану мікрофлори піхви та цервікального каналу. Схема комплексного лікування та профілактики з призначенням високоефективної антиретровірусної терапії.

    автореферат [91,2 K], добавлен 09.03.2009

  • Хронічні захворювання травної системи у дітей. Функціональні та органічні захворювання шлунка та кишечника у дітей. Підвищення ефективності діагностики, створення клініко-морфологічної класифікації принципів профілактики і лікування ХННК у дітей.

    автореферат [105,9 K], добавлен 12.04.2009

  • Роль бактеріальної флори та її функції, склад кишкової мікрофлори людини, причини і наслідки її порушення. Використання пробіотиків для підтримання нормобіоценозу. Визначення антагоністичної активності мікроорганізмів, властивості штамів продуцентів.

    дипломная работа [460,5 K], добавлен 24.08.2010

  • Гостра тонкокишкова непрохідність. Тяжка патологія черевної порожнини. Результати комплексного лікування хворих з гострою тонкокишковою непрохідністю шляхом розробки та впровадження ранньої ентеральної терапії. Способ профілактики мікробної транслокації.

    автореферат [77,5 K], добавлен 19.03.2009

  • Виокремлення оториноларингології у самостійну дисципліну. Захворювання глотки їх патогенез, симптоми, причини виникнення, лікарські засоби для лікування. Травми слизової оболонки. Гострий фарингіт, лепторихоз, тонзиліти (ангіни), захворювання мигдаликів.

    контрольная работа [49,9 K], добавлен 02.07.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.