Перший психотичний епізод як травмуюча подія у ендогенних хворих

Размещено на http://www.allbest.ru

Київський Національний університет імені Тараса Шевченка

Перший психотичний епізод як травмуюча подія у ендогенних хворих

Черняк Анастасія Валеріївна здобувач наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 Психологія

Завязкіна Наталія Володимирівна доктор психологічних наук, доцент кафедри психодіагностики та клінічної психології

Анотація

У роботі здійснено теоретичний аналіз наукових підходів до розгляду компонентів психотичного епізоду, як травмуючої події, розмежовано поняття травми психотичного епізоду від інших видів травмуючих подій.

На сьогодні існує не велика кількість напрацювань теоретичного та прикладного характеру, які спрямовано на вивчення процесів утворення травмуючого досвіду переживання психотичного епізоду. Незважаючи на поточні суперечки, більшість розглянутих в даній роботі досліджень однозначно позиціонують психоз і адаптацію до цього досвіду в рамках травми.

Оцінка суб'єктивних переживань, пов'язаних із психотичними симптомами та лікуванням у пацієнтів із психотичними епізодами, включала як якісні, так і кількісні методи, включаючи тематичний аналіз, аналіз помилок семантичних асоціацій, форми особистих даних та анкети для розкриття інформації про травму. Крім того, порівняльний аналіз посттравматичних симптомів після психогенних та екзогенних психозів, розробка психодіагнос- тичних принципів діагностики посттравматичних симптомів у пацієнтів з первинними психотичними епізодами та дослідження умов, особливостей перебігу, наслідків та прогностичного значення індивідуальних проведено клініко-психологічні параметри посттравматичної симптоматики після психозу.

У статті розглядається посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) у відповідь на психоз та пов'язані з ним переживання, що є предметом зростаючої галузі досліджень. Повідомляється про широкий діапазон поширеності переживань психозу пов'язаних з ПТСР, проведене автором дослідження вказує на зв'язок з дефініційними та методологічними невідповідностями в оцінці психотичних травм пов'язаних з ПТСР. З метою

оцінки травматогенних ефектів психозу були обстежені пацієнти, які перенесли психози ендогенного і екзогенного походження. В дослідженні запропонований клініко-психопатологічний та клініко-психологічний інструментарій для виявлення ризиків формування психоз-асоційованої травми та посттравматичного стресового розладу, а також значення діссоціатівних механізмів у розвитку травматичних ефектів. З метою підвищення обізнаності українських соціальних працівників, застосування та оцінки КПТ при шизофренії, ця стаття прагне пояснити когнітивно- поведінкові теорії та втручання щодо симптомів шизофренії, описати експериментальний статус КПТ при шизофренії, узагальнити літературу для формулювання точних застосувань до практики та досліджень соціальної роботи, а також пояснити відповідність між КПТ при шизофренії та професією клінічного психолога.

Ключові слова: психотичний епізод, шизофренія, травматична подія, психодіагностика, посттравматичний стресовий розлад, соціальна робота, кризова ситуація. посттравматичний стресовий психотичний епізод

Cherniak Anastasiia Valeryivna, Ph.D. degree holder, specialty 053 Psychology, Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv

Zavyazkina Nataliia Volodymyrivna, Doctor of Psychological Sciences, Associate Professor of the Department of Psychodiagnostics and Clinical Psychology, Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv

FIRST PSYCHOTIC EPISODE YAK TRAUMUYUCHA PODIUM IN ENDOGENIC ILLNESSES

Abstract

In the work, a theoretical analysis of scientific approaches to considering the components of a psychotic episode as a traumatic event is carried out, the concept of trauma of a psychotic episode is distinguished from other types of traumatic events.

To date, there is not a large number of theoretical and applied studies aimed at studying the processes of formation of the traumatic experience of experiencing a psychotic episode. Despite the current controversies, most of the studies reviewed in this paper clearly position psychosis and adaptation to this experience within the framework of trauma.

Assessment of subjective experiences of psychotic symptoms and treatment in patients with psychotic episodes involved both qualitative and quantitative methods, including thematic analysis, semantic association error analysis, personal data forms, and traum a dis cl o sure que sti onnaire s. In addition, a comparative analysis of post-traumatic symptoms after psychogenic and exogenous psychoses, the development of psychodiagnostic principles for the diagnosis of post-traumatic symptoms in patients with primary psychotic episodes and a study of the conditions, characteristics of the course, consequences and prognostic value of individual clinical and psychological parameters of post-traumatic symptoms after psychosis were carried out.

The study considers post-traumatic stress disorder (PTSD) a type of psychosis and the experience associated with it, which is the subject of growing research. While there is a wide range of experiences of psychosis associated with PTSD, the author's research suggests an association with definitional and methodological inconsistencies in the assessment of psychotic trauma associated with PTSD. The method of assessing the traumatic effects of psychosis included patients who had undergone endogenous and exogenous psychosis. In further research, clinical- psychopathological and clinical-psychological tools are used to identify the risks of forming psychosis-associative trauma and post-traumatic stress disorder, as well as the significance of dissociative mechanisms Changes in the development of traumatic effects. Although the results of CBT for schizophrenia are widely available, the obvious implications for social work are less noticeable. By increasing the knowledge of Ukrainian social workers, the evaluation of CBT in schizophrenia is aimed at explaining the cognitive-behavioral theories and treatment of symptoms of schizophrenia, describe the experimental status of CBT in schizophrenia, review the literature to formulate precise guidelines for practice and research in social work, and Also explain the relationship between CBT for schizophrenia and the profession of a clinical psychologist.

Keywords: psychotic episode, schizophrenia, traumatic condition,

psychodiagnostics, post-traumatic stress disorder, social work, crisis situation.

Постановка проблеми. Реакція на психоз та його лікування додатково ускладнюється наслідками психічного захворювання, анозогнозією та соціальною стигмою щодо психічних захворювань. Особи на початку психозу часто уникають професійної допомоги через стурбованість стигмою, а негативні наслідки інтерналізації стигми на функціонування та самопочуття були добре задокументовані. Ці травматичні життєві події, поряд із травматичним досвідом психотичних епізодів та психіатричного лікування, концентрують увагу на необхідності зменшення наслідків постпсихотичної травми у даній популяції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У літературі, що стосується психологічних реакцій на психози (шизофренічні психози - діагнози за МКБ-10 F 20.0, F 20.1) (МКБ-10, 1994) та їх лікування, наголошується як на постпсихотичній депресії, так і на постпсихотичних симптомах ПТСР. Фактично, ПТСР зараз розглядається як вторинна психічна хвороба після психозу. Понад 20 років тому Шанер повідомляв про те, як у людини розвинулися симптоми після шизофренічного епізоду, які відповідали ПТСР

(Бергер, 2002). Ці симптоми включали повторне переживання травматичної події(подій), уникнення пов'язаних з травмою подразників та надмірне збудження. З тих пір понад 17 досліджень повідомляють про високий рівень постпсихотичних симптомів ПТСР, пов'язаних з психотичним досвідом (Берчвуд, 1997).

Мета статті - Оцінити суб'єктивні переживання, пов'язані з психотич- ними симптомами та лікуванням у пацієнтів з психотичними епізодом, за допомогою якісних методів. Зробити порівняльний аналіз особливостей та різниці проявів постравматичних симптомів після ендогенного та психогенного психозу. Розробка керівних принципів клінічної практики з діагностики постравматичних симптомів у пацієнтів з первинним психотичним епізодом. Вивчити умови формування, клінічні закономірності розвитку постравматичних симптомів після психозу, і визначити особливості його перебігу і наслідків.

Виклад основного матеріалу. Учасники описали низку чинників як травматичних щодо психіатричного втручання. Серед пацієнтів, в яких був щонайменше один психотичний прояв, виникли п'ять основних тем травмуючих чинників лікування: тривале для них перебування в лікарні; побічні ефекти від медикаментів; примусове лікування, включаючи примусову госпіталізацію, використання обмежень і примусове введення ліків, і перебування з іншими пацієнтами; та погане поводження з боку професіоналів, за винятком застосування примусового лікування. Найбільш поширеною темою травматогенних аспектів психіатричного лікування було тривале перебування в лікарні, про що повідомили учасників 25,8%. Один учасник, якому було близько 20, пролежав у лікарні більше року через свій перший психотичний епізод. Інший повідомив: «Залишитися тут протягом 2 місяців; У мене немає квартири, ми з мамою не ладнаємо; Мені нема куди піти, це смішно». Учасники також зазначили, що відчувають збентеження через тривале перебування в лікарні. Одна людина сказала: «Я не розумію, чому я тут; вони кажуть, що я повинен бути тут принаймні 21 день, але я тут місяць; психологи кажуть, що я буду тут постійно».

У цьому дослідженні велика кількість пацієнтів описали психотичні симптоми - почуття переслідування (65,4 %) і втрату зв'язку з реальністю (61,5 %) - як дуже неприємні. Подібним чином у дослідженні посттравматичного стресового розладу при нещодавно виниклому психоз за участю 54 пацієнти поширеними психотичними симптомами були «відчуття, що люди будують змову проти вас» (66%) і «боязнь втратити розум/дотик до реальності» (63%).

У дослідженні досвід лікування - «фізичний стримування» (63,4%) і «погроза з боку інших пацієнтів» (80,7%) - виявився найбільш засмучуваль- ним. Кілька останніх досліджень на цю тему показали подібні результати. Наше дослідження також показало значний зв'язок між фізичним обмеженням і посттравматичним стресовим розладом. Відносно високу поширеність фізичного обмеження можна пояснити переповненістю лікарень, браком медперсоналу та відсутністю ізолятора. У цих умовах інколи можуть широко застосовуватися фізичні обмеження. Крім того, пацієнтів часто доставляють до лікарні у сильному збудженні після тривалого розвитку симптомів і після того, як усі інші спроби лікування були невдалими (традиційне лікування, амбулаторна психіатрична допомога). Основна причина цього полягає в тому, що госпіталізація в психіатрію є високою стигматизацією. Для багатьох пацієнтів застосування фізичного обмеження має більше травматичний, ніж терапевтичний характер. Це супроводжується почуттям сорому, втратою гідності та самоповаги, втратою ідентичності, тривогою та агресією, соціальною ізоляцією та розчаруванням. Багато пацієнтів висловлюють почуття ув'язнення та обмеження свободи пересування. Інші висловлюють почуття депресії та апатії щодо використання цих методів.

У дослідженні учасники часто скаржилися на страждання від інших стаціонарних пацієнтів. Цей висновок потрібно розуміти в світлі умов наших стаціонарних служб. Більшість пацієнтів, які госпіталізуються, є тяжкохворими, часто надходять у вимушеному порядку, і кілька пацієнтів змушені жити в одній палаті. Фактично в одній палаті може перебувати від трьох до шести пацієнтів. Крім того, немає ізолятора, тому збуджені пацієнти та ті, хто потребує суворого спостереження та особливого догляду, можуть взагалі залишатися в загальній кімнаті, яка знаходиться поруч із кабінетом медсестер, що призводить до відсутності інтимності. Ця ситуація може бути причиною дискомфорту пацієнтів. Перебування поруч із хворими та лякання пацієнтів неодноразово описувалося в літературі як травмуюча подія, а також інші негативні аспекти, які можуть бути пов'язані зі стаціонарними психіатричними послугами, такі як фізичні напади або небажані сексуальні домагання. Феномен переживання страждання та травми в місці, яке повинно бути безпечним і захищеним, було описано як травма притулку.

У даному дослідженні невелика більшість учасників (n=28, 53,9%) повідомили, що симптоми психозу викликали більше засмучення, ніж досвід лікування. Існують суперечливі дані щодо того, що є більш травматичним: сам психотичний досвід чи досвід лікування в психіатричній лікарні. Проте більшість досліджень свідчать про те, що психотичні симптоми викликали більше занепокоєння, ніж примусове лікування [10, 13, 42]. Існують труднощі щодо виявлення найгіршої травматичної події, пов'язаної з психозом, можливо тому, що, як і при ПТСР через фізичну хворобу (Фрейзер, 2004), або тривале сексуальне чи фізичне насильство (Фолсом, 2002), досвід психозу може бути хронічним та/або повторюватися з окремими травматичними подіями, що відбуваються протягом тривалого періоду. Тим не менше, факти свідчать, що суб'єктивні загрози, пов'язані з психозом, можуть бути травматичними, що призводить до нав'язливих спогадів, які загрожують "тут і зараз" і призводять до ПП-ПТСР.

Основними цілями огляду було (1) визначити фактори, що посилюють або зменшують стійкість оцінки ПП-ПТСР та (2) оцінювати докази щодо цих визначених критеріїв, включаючи їх вплив на рівень поширеності ПП-ПТСР. Визначення факторів, необхідних для надійної та достовірної діагностичної оцінки ПП-ПТСР, з метою вибору критеріїв для оцінки досліджень ПП-ПТСР було досягнуто у два етапи. По-перше, звернення до літератури про ПТСР, щоб визначити ключові методологічні фактори в загальній оцінці ПТСР. По-друге, обговорення критеріїв та досягнення консенсусу щодо основних критеріїв для надійної та достовірної діагностичної оцінки ПП-ПТСР. Наступні фактори були обрані для їх узгодженості з базою даних досліджень, найкращими практичними клінічними рекомендаціями, а нещодавно переглянуто DSM-5 та запропоновано ICD-11 (Сойдан, 2008) діагностичними критеріями ПТСР. Є чотири фактори, два пов'язані з оцінкою психозу, переживаннями пов'язаними з психозом, і два з вимірюванням ПП-ПТСР. Вони описані нижче та узагальнені в таблиці 1 разом із їх гіпотетичним впливом на показники поширеності.

Таблиця. 1

Визначення терміну «травма, пов'язана з психозом» обмежувалось надзвичайно загрозливими конкретними подіями, тим самим мінімізуючи діагноз ПП-ПТСР, де інший діагноз, такий як «постпсихотична депресія», може бути більш доречним. Чітке визначення минулих конкретних подій важливо для розрізнення травматичних спогадів про події, пов'язані з психозом, та поточного досвіду, пов'язаного з психозом, з метою мінімізації надмірної оцінки ПП-ПТСР. І навпаки, якщо травматичний стрес натомість апріорі визначений дослідником (наприклад, випадки лише госпіталізації), респондент може повідомити про реакцію на подію (події), відмінну від найгіршого психологічного травматичного досвіду, що призводить до недооцінки ПП-ПТСР (Давид, 1990). Отже, дослідження отримували вищий рейтинг якості, якщо учасники обирали найбільш травмуючу подію, пов'язану з психозом, як у загальнодоступних дослідженнях ПТСР (Теркінгтон, 2004). Більш низькі рейтинги можуть бути пов'язані з перевищенням/заниженням оцінки або ПП-ПТСР (Кінгдон, 2002).

Незважаючи на те, що кількісна література задокументувала психологічні реакції на психоз та його лікування, брак даних щодо того, як сприймають психотичні симптоми або досвід примусового лікування саме люди з психозом. Якісні методи дослідження - це перспективна стратегія для розуміння суб'єктивного досвіду та пропозиції щодо потенційно корисних підходів до лікування (Геддок, 2003).

Поточне дослідження мало на меті оцінити суб'єктивні переживання, пов'язані з психотичними симптомами та лікуванням у пацієнтів з психотичними епізодом, за допомогою якісних методів. Завданням було дослідити аспекти симптомів та лікування, які сприймались як травматичні.

Дослідження було проведено в стаціонарному психіатричному відділенні і було вирішено оцінити учасників якомога швидше після того, як симптоми їх епізоду були стабілізовані, щоб підвищити точність їх сприйняття та емоційних реакцій під час індексних подій.

Таблиця. 2

Травмуючий досвід пацієнтів

Таблиця.3

Повідомлення про травмуючі переживання, пов'язані з лікуванням і психотичними симптомами

Вплив травми (наприклад, сексуальне насильство, серйозна аварія) оцінювали за допомогою Шкали оцінки впливу травматичних подій, яка включала 22 пункти, кожен з яких оцінювався як «ніколи/рідко/інколи/часто» (Вестбрук, 2014). Після заповнення анкети учасник був орієнтований на оцінку психологічно травматичних подій, пов'язаних з психотичними симптомами або досвідом лікування.

Був модифікований Міссіпський опитувальник ПТСР (Бенталл, 2001) через напівструктуроване інтерв'ю, призначене для виявлення посттравматичних реакцій на психози та досвід лікування. Модифікований опитувальник був розділений на два розділи: реакції на психотичні симптоми та реакції на досвід лікування (Зливков, 2006). У першому розділі реакцію на психотичні симптоми оцінювали, спочатку задавши серію з 15 запитань (наприклад, «Чи викликали у вас симптоми психічної хвороби надзвичайне занепокоєння чи жах?»; «Чи вірили ви, що вам хотіли нашкодити?») (Грінсбергер, 1995). Стверджуюча відповідь на будь-який предмет супроводжувалась підпитаннями для отримання конкретних прикладів. Після цих запитань учасникам було запропоновано визначити, який досвід у всіх їхніх епізодах був найбільш тривожним, коли вони озирнулись на нього. Процес аналізу даних у цьому дослідженні складався з початкового відкритого кодування відповідей учасника з польових приміток на початкові категорії. Було здійснено остаточний вибірковий процес кодування, який визначив основні теми та концепції.

Методи

Було оцінено контент-аналізом двадцять одне дослідження ПП-ПТСР (ПТСР, переживання пов 'язані із психозом - ПП-ПТСР) із показником

поширеності від 11 до 51%. У чотирнадцяти дослідженнях (67%) використовувались потужні заходи виміру ПТСР, але ПП-травма не була конкретно визначена або оцінена валідованими заходами. Одинадцять досліджень (52%) оцінювали ПТСР до того, як минув достатній час після травми. Через значні методологічні обмеження неможливо було переглянути показники ПП-ПТСР та надати переглянуту оцінку поширеності (Гаретті, 2002).

Результати

Учасники описали ряд травматогенних аспектів психотичних симптомів. Було виокремлено п'ять тем, що стосуються травматогенних аспектів психозу: (1) лякаючі галюцинації, про які повідомили 23,8% учасників; (2) параноя / марення, про яке повідомили 20,6% учасників; (3) суїцидальні думки / спроби, про які повідомили 15,9% учасників; (4) думки / спроби нанести шкоду іншим, про які повідомили 9,5% учасників; (5) дезорганізована поведінка або кататонія - повідомили 7,9% учасників. Інші категорії включали теми, такі як спалахи минулих зловживань, панічні атаки, манія, втрата опіки над дітьми тощо, про які повідомляли 22,2% учасників. Результати підтверджують необхідність вирішення питань, пов'язаних з посттравматичними реакціями на психоз у людей з психотичними епізодами. Дані цього дослідження свідчать про необхідність перевірки інтенсивних та негативних емоційних реакцій, які люди часто відчувають під час психотичного епізоду та під час епізодів лікування. Психотерапія може бути запропонована пацієнтам, які демонструють посттравматичні реакції і повинні звертатися до цих реакцій шляхом валідації, щоб полегшити травматичні реакції на психоз (Бек, 1952).

Таким чином, це якісне дослідження описує досвід людей під час епізодів психозу. Були виявлені численні фактори, що сприяють травматичним аспектам досвіду психотичного епізоду, включаючи примусові аспекти психіатричного лікування. Потрібні подальші дослідження, щоб визначити, як можна вдосконалити послуги з охорони психічного здоров'я, щоб зменшити травми, пов'язані з хворобою, та полегшити одужання. Будуть розглядатися важливі методологічні проблеми, які ускладнюють дослідження ПТСР після психозу, клінічні наслідки для даної галузі.

Висновки

Висновки даного дослідження розширять результати попередніх досліджень із залученням переважно хворих з першим психотичним епізодом. Травматичні життєві події будуть проаналізовані з різними наслідками психозу, включаючи підвищений ризик психотичних розладів з послабленими позитивними психотичними симптомами. Адже вплив травми пов'язаний з різними психічними розладами і тому специфіка впливу психозу на травму залишається незрозумілою. Це дослідження піднімає дві недостатньо вивчені галузі: специфіка між травмою та психозом щодо інших розладів, які часто є наслідком посттравми, та запропоновані механізми, які пов'язують травму з психозом. Найболючіші випадки

лікування, про які повідомили принаймні половина учасників, стосувалися примусової госпіталізації та фізичної ізоляції чи обмеження. Інші поширені негативні враження від лікування включали побічні ефекти ліків або інші проблеми (45%), примушування приймати ліки (24%) і погрози з боку лікаря, який лікує (22%). Ці висновки також подібні до інших повідомлень про перший досвід застосування системи лікування людей з нещодавнім епізодом психозу. Травмуючий ефект ізоляції та обмежень у лікарні часто відзначався, особливо для осіб, які в анамнезі зазнали сексуального насильства в дитинстві, що призвело до поштовху до безпечних альтернатив таким практикам.

Висока частка учасників повідомила про симптоми ПТСР, пов'язані з їхнім психотичним епізодом, при цьому 66% відповідали критеріям синдрому ПТСР (тобто відповідали критеріям симптомів DSM-IV для ПТСР, незалежно від критерію A1/A2 для травматичної події). Коли вибірка дослідження була обмежена учасниками, для яких їхній травматичний досвід стався більше місяця тому, 58% відповідали критеріям симптомів ПТСР.

Література

Американська психіатрична асоціація. (2004). Практичні рекомендації щодо лікування пацієнтів із шизофренією. Вашингтон, Американська психологічна асоціація.

Бек, А.Т. Успішна амбулаторна психотерапія хронічного шизофреніка з маренням, заснованим на запозиченому почутті провини : навч. посіб. / А.Т. Бек. - Оксфорд: Видавництво «Taylor & Francis», 1952. - 305-312 с.

Бенталл, Р.П., Коркоран, Р., Говард, Р., Блеквуд, Н. і Кіндерман, П. Переслідуючі марення: огляд і теоретична інтеграція [Електронний ресурс]. Огляд клінічної психології, 2001 - Т. 21, №8. - С. 1143-1192. Режим доступу: doi:10.1016/S0272-7358(01)00106-4.

Бергер, К. С. «Соціальна робота в медичних установах». У настільному довіднику соціального працівника : навч. посіб. / Roberts, A.R. і Грін, Г. Дж. 497-501. Нью-Йорк: Oxford University Press. 2002. - 497-501 с.

Берчвуд, М. і Чедвік, П. Всемогутність голосів: Перевірка валідності когнітивної моделі [Електронний ресурс]. Психологічна медицина, 1997 - С. 12-13. Режим доступу: doi: 10.1017/S0033291797005552

Вестбрук Д., Кеннерлі Г., Кірк Дж. Вступ у когнітивно-поведінкову терапію : навч. посіб. / Д. Вестбрук. - Львов: Свічадо, 2014. - 420 с.

Гареті П.А., Кайперс Е., Фаулер Д., Фріман Д. та Беббінгтон П.Е. Когнітивна модель позитивних симптомів психозу [Електронний ресурс]. Психологічна медицина, 2001 - С. 189-195. Режим доступу: doi:10.1017/S0033291701003312

Геддок, Г. та Сідл, Р. «Психоз». У блокпостах у когнітивно-поведінковій терапії: перетворення проблем у можливості для змін : навч. посіб. / Р. Л. Ліхі. Нью-Йорк: Guilford Press. 2003. - 135-152 с.

Грінсбергер Д. і Падескі К.А. 1995. Розум над настроєм: змініть свої почуття, змінивши спосіб мислення : навч. посіб. / Д. Грінсбергер. Нью-Йорк: Guilford Press,1995. - 18-59 с.

Давид, А.С. Інсайт і психоз : навч. посіб. / А. С. Давид. Лондон: Британський журнал психіатрії, 1990. - 798-808 с.

Зливков В. Проблема особистісної та професійної само ідентифікації в сучасній психології : навч. посіб. / В. Зливков. Київ: Соціальна психологія, 2006. - No5. - 128-136 с.

Зубкін, Дж. та Спрінг, B. Вразливість - новий погляд на шизофренію [Електронний ресурс]. Журнал аномальної психології, 86 (2): 1977. - С. 103-126. Режим доступу: doi:10.1037/0021-843X.86.2.103

Кемпбелл, Д. Т. та Стенлі, Дж. К. Експериментальні та квазіекспериментальні проекти для досліджень : навч. посіб. / Д. Т. Кембелл. Бостон, Массачусетс: Houghton Mifflin Company, 1963 - 16-37 с.

Кінгдон, Д.Г. і Теркінгтон, Д. «Використання когнітивно-поведінкової терапії шизофренії в районній психіатричній службі». У когнітивній терапії пацієнтів із шизофренією: еволюція нового підходу до лікування : навч. посіб. / Мерло, M.C.G., Перріс, К. та Бреннер, Х.Д. Кіркленд. Вашингтон: видавництво Hogrefe & Huber, 2002 - 59-67 с.

Сойдан, Г. Застосування рандомізованих контрольованих досліджень і системних оглядів у дослідженнях соціальної роботи [Електронний ресурс]. Дослідження практики соціальної роботи, 18(4): 2008 - С. 311-318. Режим доступу: doi:10.1177/ 1049731507307788

Теркінгтон Д., Дадлі Р., Уорман Д.М. і Бек, А.Т. Когнітивно-поведінкова терапія шизофренії : навч. посіб. / Д. Теркінгтон. Варшава: Журнал психіатричної практики, 2004. - 5-16 с.

Туркінгтон, Д., Кінгдон, Д. і Тревор, Т. Ефективність короткої когнітивно- поведінкової терапії в лікуванні шизофренії [Електронний ресурс]. Британський журнал психіатрії, 180: 2002. - С. 523-527. Режим доступу: doi:10.1192/bjp.180.6.523

Фаулер, Д., Гареті, П. і Кайперс, Е. Когнітивна поведінкова терапія психозу: теорія і практика : навч. посіб. / Д. Фаулер. Великобританія: Wiley, 1995. - 214-218 с.

Фолсом Д. і Єсте Д.В. Шизофренія у бездомних: системний огляд літератури [Електронний ресурс]. Acta Psychiatrica Scandinavica, 105: 2002. - С. 404-413. Режим доступу: doi:10.1034/j.1600-0447.2002.02209.x

Фрейзер, П.А., Тікс, А.П. та Баррон, К.Е. 2004. Тестування ефектів модератора та посередника в дослідженні психології консультування : навч. посіб. / П. А. Фрейзер. Ванкувер: Журнал консалтингу та клінічної психології №2, 2004. 115-134 с.

References

American Psychiatric Association. (2004). Practical recommendations for the treatment of patients with schizophrenia. Washington: American Psychological Association [in English].

Бєс^ A.T. (1952). Successful outpatient psychotherapy of a chronic schizophrenic with delusions based on borrowed guilt. London: Publishing house "Taylor & Francis [in English].

Bentall, RP, Corcoran, R., Howard, R., Blackwood, N. & Kinderman, P. (2001). Persecutory delusions: a review and theoretical integration [Electronic resource]. Review of clinical psychology, 2001 - Vol. 21, No. 8. - P. 1143-1192. Access mode: doi:10.1016/S0272- 7358(01)00106-4 [in English].

Berger, K. S. (2002). "Social work in medical institutions." In The social worker's desk handbook, Edited by: Roberts, A.R. and Green, G.J. 497-501. New York: Oxford University Press [in English].

Birchwood, M. & Chadwick, P. (1997). The omnipotence of voices: Testing the validity of a cognitive model [Electronic resource]. Psychological medicine. Access mode: doi:10.1017/ S0033291797005552 [in English].

Westbrook D., Kennerly G., Kirk J. (2014). Znayomstvo z conitivno povedinkovoyu terapiyeyu [Introduction to cognitive behavioral therapy]. Lviv: Svichado [in Ukrainian].

Garethy, PA, Kuypers, E., Fowler, D., Freeman, D. (2001). Cognitive model of positive symptoms of psychosis [Electronic resource]. Psychological medicine, 2001 - pp. 189-195. Access mode: doi:10.1017/S0033291701003312 [in English].

Haddock, H. and Siddle, R. (2003). "Psychosis." In Roadblocks in cognitive-behavioral therapy: turning problems into opportunities for change, Edited by: Leahy, RL New York: Guilford Press [in English].

Grinsberger D. and Padeski K.A. (1995). Mind Over Mood: Change Your Feelings by Changing the Way You Think, New York: Guilford Press [in English].

David, A.S. Insight and psychosis. (1990). London: British Journal of Psychiatry [in English].

Zlyvkov V. (2006). Problema osobistisnoi ta profesiynoi samoidentyfikacyi v suchasnomu sviti [The problem of personal and professional self-identification in modern psychology]. Kyiv: Social psychology [in Ukrainian].

Zubkin, J. & Spring, B. (1977). Vrazlyvist - novyi poglyad na shizofreniyu [Vulnerability - a new perspective on schizophrenia]. [Electronic resource]. Journal of Abnormal Psychology, 86 (2): P. 103-126. Access mode: doi:10.1037/0021-843X.86.2.103 [in Ukrainian].

Campbell, D. T. and Stanley, J. C. (1963). Experimental and quasi-experimental designs for research. Boston, MA: Houghton Mifflin Company [in English].

Kingdon, D.G. and Turkington, D. (2002). "The Use of Cognitive Behavioral Therapy for Schizophrenia in a Community Psychiatric Service." In Cognitive therapy for patients with schizophrenia: the evolution of a new treatment approach, Edited by: Merleau, M.C.G., Parris, K. and Brenner, H.D. Kirkland, Washington: Hogrefe & Huber [in English].

Soydan, G. (2008). Application of randomized controlled trials and systematic reviews in social work research [Electronic resource]. Research in the practice of social work. Access mode: doi:10.1177/1049731507307788 [in English].

Turkington D., Dudley R., Workman D.M. and Beck, A.T. (2004). Cognitive behavioral therapy for schizophrenia: a review. Warsaw: Journal of Psychiatric Practice [in English].

Turkington, D., Kingdon, D. & Trevor, T. (2002). Effectiveness of brief cognitive behavioral therapy in the treatment of schizophrenia [Electronic resource]. British Journal of Psychiatry. Access mode: doi:10.1192/bjp.180.6.523 [in English].

Fowler, D., Garethy, P. & Kuypers, E. (1995). Cognitive Behavioral Therapy for Psychosis: Theory and Practice, Chichester. Great Britain: Wiley [in English].

Folsom D. and Yeste D.V. (2002). Schizophrenia in the homeless: a systematic review of the literature [Electronic resource]. Acta Psychiatrica Scandinavica. Access mode: doi:10.1034/j.1600-0447.2002.02209.x [in English].

Fraser, P.A., Thix, A.P. and Barron, K.E. (2004). Testing moderator and mediator effects in counseling psychology research. Vancouver: Journal of Consulting and Clinical Psychology [in English].

Размещено на Allbest.ru