Оцінка медичної активності батьків як елемент профілактичної медицини

Размещено на http://allbest.ru

Тернопільський національний медичний університет

ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України

Оцінка медичної активності батьків як елемент профілактичної медицини

Воронцова Тамара Олександрівна к. мед. наук,

доцент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією

Дживак Володимир Георгійович доктор філософії (медицина), а

систент кафедри дитячих хвороб з дитячою хірургією

Кутрик Йордана Василівна здобувач вищої освіти ІІ рівня (магістр),

спеціалізація 223 Медсестринство

Матюшок Юлія Василівна здобувач вищої освіти ІІ рівня (магістр),

спеціалізація 226 Фармація, Промислова Фармація,

м. Тернопіль



Анотація

Стаття присвячена проблемі профілактики захворювань та вчасного звернення батьків щодо лікування дітей з різною патологією, зокрема з атопічним дерматитом. Вивчено активність батьків з даного питання, виявлені соціальні проблеми його реалізації.

Метою роботи було вивчити медичну активність батьків у профілактиці захворювань та оздоровленні дітей шкільного віку з ураженням шкіри алергічного генезу. Визначити частку не звертання батьків до медичних закладів у випадках захворювання дітей.

Сімейному лікарю чи дільничному педіатру важливо знати, як в родині відносяться до здоров'я дитини. Відомо, що найбільшу увагу стану здоров'я дитини батьки приділяють в перші роки життя, а вже в шкільному віці увага до проблем здоров'я знижується.

Була використана анкета, яка уніфікована на кафедрі дитячих хвороб з дитячою хірургією Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського МОЗ України. Анкета містила 24 питання до батьків із спрямованістю по догляду за дитиною з хронічними хворобами, знань дієтичного харчування, вчасного звернення за лікарською допомогою та проведення протирецидивних заходів.

В результаті визначено, що тривалість протікання захворювання залежить від рівня медичної активності батьків (мається на увазі, що мова йде про обернений кореляційний зв'язок). Це означає, що із спаданням рівня медичної активності тривалість протікання захворювання зростає. Високий рівень медичної активності сприяє ефективному контролю за хворобою та скороченню тривалості перебігу захворювання.

Застосування анкет для оцінки медичної активності батьків є корисним інструментом для лікарів. Це дозволяє ідентифікувати сім'ї з низьким рівнем активності та надавати їм додаткову підтримку та нагадування про необхідність лікування.

Виявлено обернений кореляційний зв'язок між рівнем медичної активності батьків та тривалістю перебігу захворювання у дітей. Зменшення активності батьків призводить до збільшення тривалості захворювання. На основі отриманих результатів рекомендується звернути особливу увагу на родини з низьким рівнем медичної активності. Інформаційна підтримка, регулярні нагадування та підвищення свідомості про важливість лікування можуть сприяти покращенню результатів лікування у дітей.

Ключові слова: медична активність, батьки, діти, анкета, обернений кореляційний зв'язок, результати лікування.



Abstract

Assessment of parents' medical activity as an element of preventive medicine

Voroncova Tamara Oleksandrivna PhD, MD, Associate Professor ofdepartment of Children's Diseases and Pediatric Surgery, I. Horbachevsky TernopilNational Medical University

Dzhyvak Volodymyr Georgiyovych MD, PhD (Medicine) Assistant Professor of department of Children's Diseases and Pediatric Surgery, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil

Kutryk Yordana Vasylivna MSN students (master's degree), specialisation 223 Nursing, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil

Matyushok Yulia Vasylivna is a second (master's) level higher education applicant in the specialty 226 Pharmacy, Industrial Pharmacy, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University, Ternopil

The article is devoted to the problem of disease prevention and timely treatment of children with various pathologies, including atopic dermatitis. The activity of parents on this issue is studied, and social problems of its implementation are identified. The aim of the study was to investigate the medical activity of parents in the prevention of diseases and rehabilitation of school-age children with skin lesions of allergic genesis. To determine the proportion of parents who do not visit medical institutions in cases of children's illness. It is important for a family doctor or district pediatrician to know how the family treats the child's health. It is known that parents pay the most attention to the child's health in the first years of life, and already at school age, attention to health problems decreases. The questionnaire was used, which is unified at the Department of Pediatric Diseases with Pediatric Surgery of the Ternopil Gorbachevsky National Medical University of the Ministry of Health of Ukraine. The questionnaire contained 24 questions for parents with a focus on caring for a child with chronic diseases, knowledge of dietary nutrition, timely medical care and anti-relapse measures. As a result, it was determined that the duration of the disease depends on the level of medical activity of parents (meaning that it is an inverse correlation). This means that as the level of medical activity decreases, the duration of the disease increases. A high level of healthcare activity contributes to effective disease control and reduces the duration of the disease. The use of questionnaires to assess parents' health activity is a useful tool for doctors. It allows identifying families with low levels of activity and providing them with additional support and reminders of the need for treatment. An inverse correlation was found between the level of parental health activity and the duration of the disease in children. A decrease in parental activity leads to an increase in the duration of the disease. Based on the results, it is recommended to pay special attention to families with low levels of health activity. Information support, regular reminders, and raising awareness of the importance of treatment can help improve treatment outcomes in children.

Keywords: medical activity, parents, children, questionnaire, inverse correlation, treatment outcomes.



Вступ

Постановка проблеми. На сьогодні в Україні структура первинної медичної допомоги сформована згідно медичної реформи. Її мета - забезпечити громадянам України рівний доступ до якісних медичних послуг, в результаті змін орієнтувати систему так, щоб у центрі її був пацієнт. Фактично спеціалізована допомога дітям надається окрім сімейними лікарями, ще й багатьма спеціалістами і структурними підрозділами державних та приватних лікувально-профілактичних закладів. Це все призводить до деперсоніфікації відповідальності за здоров'я людини, сім'ї та ускладнює управління якістю первинної допомоги [1,2].

Конвенція ООН з прав дитини ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 та набула чинності для України 27 вересня 1991. В статті 24 Конвенції говориться про те, що дитина має право на медичну допомогу, яка відповідає найвищим стандартам, і держава повинна забезпечувати достатню первинну медико-санітарну допомогу, проводити профілактику захворювань [3].

Поки плануються нові реформи, необхідно вже зараз вирішувати питання підвищення доступності та якості всіх видів медичної допомоги дітям на амбулаторно-поліклінічному етапі. Рівні захворюваності, інвалідності, смертності серед дитячого населення, фізичний та нервово-психічний розвиток дітей разом із соціально - економічними та екологічними факторами визначають якість життя та ефективність медичної допомоги, особливо на рівні первинної медико-санітарної допомоги, яка є найбільш наближеною до дитини і супроводжує його з моменту народження.

На даний час, допомогу дітям в основному надають сімейні лікарі, і якщо в минулому вони були з педіатричної служби, то досвід роботи з дітьми дає змогу вирішувати питання діагностики, лікування хворих дітей та консультування здорових дітей на високому рівні. Але питання надання допомоги на вторинному рівні зависає на таких важелях, як небажання або неможливість батьків везти дитину на консультацію в багатопрофільну лікарню. Часто батьки звертаються для діагностичних процедур в платні медичні центри, де спеціалісти УЗД-діагностики, або ендоскопісти не підготовлені для проведення обстеження дітей, а лаборанти відмовляються робити забір крові в дітей раннього віку. Пріоритет сучасної моделі медицини акцентується на первинному рівні амбулаторної допомоги, і оцінювання медичної активності батьків лише підвищують якість надання медичних послуг дитячому населенню та авторитет сімейного лікаря [4].

Адже більшість батьків звертаються в поліклініку до дільничого педіатра чи сімейного лікаря лише при гострому захворюванні дитини чи загостренню хронічного.

Є родини, які звертаються до медичних працівників в основному за медичною довідкою, наприклад, перед навчальним роком. І невелика частина батьків звертається до сімейного лікаря з профілактичною метою. При цьому, враховуючи завантаженість прийомів лікаря, не факт, що вони зможуть отримати вичерпну відповідь на всі свої запитання. В останні роки відбулися глибокі зміни соціально-економічних умов життя суспільства, які знову зробили актуальною проблему виконання батьками обов'язків щодо виховання своїх дітей. Як перед юридичною наукою і практикою, так і перед медичною спільнотою встали питання регулювання батьківських обов'язків в нових умовах. Адже саме лікар найчастіше стає тією первинною ланкою, яка повинна запідозрити, виявити хворобу, навчити батьків і попередити недбале ставлення до здоров'я дитини. Або, в гіршому варіанті, необхідним для лікаря стає створювати план реабілітації та спостереження для дітей з хронічною патологією, в родинах яких виявлена низька медична активність.

Коли на прийомі у лікаря виявлено дитину, батьки якої не звертають уваги на симптоми хвороби з тієї чи іншої причини, або забувають про необхідність реабілітаційних заходів при хронічних захворюваннях своєї дитини - а це, на жаль, вже далеко не поодинокі випадки на наш час, то сімейний лікар повинен активно реагувати на це.

Одні з причин зниження медичної активності батьків є:

У зв'язку з чим важливо закріпити у правових нормах обов'язки батьків та гарантії їх реалізації. Адже зниження медичної активності батьків веде до тяжких наслідків для здоров'я дитини, прогнозу хвороби, її видужання та реабілітації. Якість медичної допомоги дітям з хронічною патологією ґрунтується на засадах профілактики, діагностики і лікування. Воно передбачає своєчасне та повне обстеження, взаємодію між сімейним лікарем та дитячим спеціалістом, здійснення систематичного моніторингу, обґрунтованість госпіталізації. Важливу роль також відіграє інформованість та медична активність батьків та їхніх дітей про захворювання тої чи іншої системи. Формування здорового стилю життя у хворої дитини - це першочергове завдання батьків. Саме батьки повинні не лише прислуховуватись до скарг дитини чи зміни її поведінки, але і вчасно звертатися до лікаря з вище переліченими проблемами.

Під медичною активністю батьків розуміється їх належне відношення до здоров'я їх дитини: виконання медичних призначень, своєчасне відвідування лікувально-профілактичних закладів, дотримання правил особистої гігієни. подолання шкідливих звичок, дотримування дієти, виконання медичних порад, приписань, тобто цілеспрямована діяльність батьків по попередження загострення у хворої дитини, відстрочена мета - досягнення повної ремісії. Також до медичної активності батьків відноситься вчасне проходження профілактичних оглядів, санаторне оздоровлення дітей, вчасне направлення в стаціонари [6,7]. Сімейному лікарю чи дільничному педіатру важливо знати, як в родині відносяться до здоров'я дитини. Відомо, що найбільшу увагу стану здоров'я дитини батьки приділяють в перші роки життя, а вже в шкільному віці увага до проблем здоров'я знижується. Батьки через соціальні проблеми більшу увагу приділяють своєму господарству, або в першу чергу думають за своє здоров'я, за стан здоров'я членів родини, які знаходяться на війні чи є пораненими в госпіталі, чи вже отримали інваліднсть, не звертають уваги на появу перших симптомів хвороби дитини [8]. медичний оздоровлення хвороба дитина україна

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження показують, що батьківська участь у медичних заняттях та здійснення профілактичних заходів, таких як вакцинація, регулярні медичні огляди та відвідування лікаря при виникненні симптомів, є ключовими для забезпечення оптимального стану здоров'я дитини. Освіта батьків щодо основ здорового способу життя, дитячих захворювань та профілактичних заходів може сприяти підвищенню рівня медичної активності та зменшенню інцидентів захворювань у дітей. Медичні працівники, зокрема педіатри, можуть відігравати важливу роль у стимулюванні батьківської участі у профілактичних програмах шляхом надання інформації, консультацій та підтримки. Використання мобільних додатків, веб-платформ та інших інтерактивних технологій може сприяти підвищенню батьківської участі в медичних процедурах та програмах профілактики. Співпраця між медичними закладами та сім'єю: Забезпечення ефективної комунікації між медичними працівниками та батьками, а також створення сприятливого середовища для взаємодії та співпраці може позитивно вплинути на рівень медичної активності батьків [9,10,11,12,13].

Мета статті - вивчити медичну активність батьків у профілактиці захворювань та оздоровленні дітей шкільного віку з ураженням шкіри алергічного генезу. Визначити частку незвертання батьків до медичних закладів у випадках захворювання дітей.



Виклад основного матеріалу

Запропоновано використовувати анкету, яка уніфікована на кафедрі дитячих хвороб з дитячою хірургією Тернопільського національного медичного університету ім. І. Я. Горбачевського.

Анкета містить 24 питання до батьків із спрямованістю по догляду за дитиною з хронічними хворобами, знань дієтичного харчування, вчасного звернення за лікарською допомогою та проведення протирецидивних заходів (Рис. 1, Додаток 1).

Рис. 1. Запропонований протокол оцінки медичної активності батьків.

Висновки по анкетах оцінювались наступним чином: високий рівень медичної активності - батьки проінформовані про особливості хвороби дитини, режиму, дієти, лікування, протирецидивної терапії; середній рівень - недостатній ступінь обізнаності за станом дитини, недостатнім контролем за лікуванням, харчуванням, фізичним навантаженням; низький рівень - не ознайомленість із патологією дитини у поєднані із недостатньою увагою або ж ігноруванням скарг.

Використовувати анкетування рекомендовано не лише при першому звертанні до лікаря, але і при повторних оглядах дитини.

Частота рецидивів хронічних захворювань у дитячому шкільному віці є прямопропорційною поінформованості батьків щодо особливостей хвороби їхньої дитини: дієти, режиму, вчасного проведення протирецидивної терапії.

Родинам, де медична активність батьків на середньому чи низькому рівні, рекомендовано збільшити частоту звертань до лікаря, в обов'язковому порядку видавати пам'ятки по особливостям перебігу того чи іншого захворювання, харчуванню хворих дітей, нагадувати батькам про проведення проти рецидивного лікування, необхідність оглядів у спеціалістів та проведення додаткових методів лікування, контролювати дієтичне харчування тощо.

Для прикладу пропонуємо розглянути ефективність анкетування амбулаторних хворих з атопічним дерматитом.

Спостерігалось 112 хворих шкільного віку, які мали хронічний перебіг атопічного дерматиту.

Симптоми перебігу дерматиту представлені в таблиці 1.

Таблиця 1.

Симптоми атопічного дерматиту у дітей шкільного віку.

Симптоми	Відсотки	Кількість
Свербіж	24,32%	27
Сухість	41,44%	46
Папульоновезикулярний висип	59,46%	66
Мокнуття і кірки	25,23%	28
Ураження шкіри обличчя	34,23%	38
Гіперпігмінтація	9,01%	10
Себорейний дерматит	29,73%	33
Кропив'янка	42,34%	57
Алергійний ренит	18,02%	10

В даній роботі досліджувався вплив медичної активності батьків (фактор впливу високий, середній та низький) (табл. 2) на тривалість перебігу захворювання (кількісні дані виражені в місяцях).



Відповідно висунуті гіпотези:

Но : медична активність батьків не впливає на тривалість перебігу захворювання.

Ні : медична активність батьків не впливає на тривалість перебігу захворювання.

Таблиця.2

Фактори впливу медичної активності батьків.

Медична активність
висока	середня	низька
8	10	15
5	10	14
7	10	18
5	15	20
7	10	14
5	11	17
4	10	17
5	9	16
7	8	16
7	12	15
6	10	16
5	11	16
7	14	18
7	10	13
7	10	15
6	8	12
7	9	13
7	8	11
5	8	12
6	9	14
6	9	12
6	8	12
6	9	12
6	9	10
5	9	10
7	9	9
7	9	12
7	8	12
7	5	11
5	8	13
5	8	14
6	9	12
-	9	14
-	8	14
-	8	12
-	8	12
-	9	15
-	9	14
-	-	14
-	-	15
-	-	18

Для цього було використано статистичний пакет програми Microsoft Excel, а саме однофакторний дисперсійний аналіз.

Отримані результати показали, оскільки фактичне значення F- критерію дорівнює 158,6 і є значно більшим F критичного=3,08 ми з достовірністю р=0,05 відхиляємо нульову гіпотезу та приймаємо альтернативну.

Дійсно медична активність батьків впливає на термін перебігу захворюваності. Ступінь впливу складає 75% , про що свідчить порахований коефіцієнт R. Для дослідження взаємозв'язку між медичною активністю батьків та тривалістю захворювання у дітей було проведено кореляційний аналіз показників.

Вид кореляційного зв'язку найчастіше використовують для дослідження процесів, яким притаманно, що на рівень результативної ознаки впливають не лише істотні фактори, а й інші випадкові та невраховані. Кореляційний зв'язок виявляє лише співвідношення між причиною та наслідком [14].

Нами використано метод порівняння паралельних рядів, що полягає у співставленні ряду факторної ознаки (медичної активності батьків) та ряду значень результативної (тривалість протікання захворювання).

Значення фактора було розміщено у ранжованому (зростаючому) порядку. (Таблиця 3).

В результаті чого проаналізовано напрямок зміни величини та співвідношення результативної ознаки.

Таблиця 3.

Тривалість протікання захворювання в залежності від медичної активності батьків

рангі	тривалість захворювання	ранг2	тривалість захворювання	ранг 3	тривалість захворювання
1	4	2	5	3	9
1	5	2	8	3	10
1	5	2	8	3	10
1	5	2	8	3	11
1	5	2	8	3	11
1	5	2	8	3	12
1	5	2	8	3	12
1	5	2	8	3	12
1	5	2	8	3	12
1	5	2	8	3	12
1	6	2	8	3	12
1	6	2	8	3	12
1	6	2	9	3	12
1	6	2	9	3	12
1	6	2	9	3	12
1	6	2	9	3	13
1	6	2	9	3	13
1	6	2	9	3	13

Очевидно, що тривалість протікання захворювання залежить від рівня медичної активності батьків, причому мова йде про обернений кореляційний зв'язок. Він говорить, що із спаданням рівня медичної активності тривалість протікання захворювання зростає. (рис.2).



Рис. 2. Графічне зображення методу порівняльних рядів



Висновки

Високий рівень медичної активності сприяє ефективному контролю за хворобою та скороченню тривалості перебігу захворювання. Застосування анкет для оцінки медичної активності батьків є корисним інструментом для лікарів. Це дозволяє ідентифікувати сім'ї з низьким рівнем активності та надавати їм додаткову підтримку та нагадування про необхідність лікування. Виявлено обернений кореляційний зв'язок між рівнем медичної активності батьків та тривалістю перебігу захворювання у дітей. Зменшення активності батьків призводить до збільшення тривалості захворювання. На основі отриманих результатів рекомендується звернути особливу увагу на родини з низьким рівнем медичної активності. Інформаційна підтримка, регулярні нагадування та підвищення свідомості про важливість лікування можуть сприяти покращенню результатів лікування у дітей.

Перспективи подальших досліджень. Для подальшого розуміння впливу медичної активності батьків на хід захворювання рекомендується провести додаткові дослідження з більшою кількістю об'єктів та більш детальним аналізом факторів, що впливають на медичну активність сімей.



Література

1. Anufriyeva, V., Pavlova, M., Stepurko, T., & Groot, W. (2022). The perception of health care quality by primary health care managers in Ukraine. BMC health services research, 22(1), 895. https://doi.org/10.1186/s12913 -022-08300-y

2. Melnychenko, O. A., Chovpan, G. O., Udovychenko, N. M., Muratov, G. R., Kravchenko, Z. D., Rohova, O. G., & Kutuzyan, Z. M. (2021). The medical reform: realities and prospects for ukraine. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 74(5), 1208-1212.

3. https ://zakon.rada .gov.ua/l aws/ show/995_021#Text

4. Первинна медико-санітарна допомога / сімейна медицина : [монографія] / за ред. В.М. Князевича; Міністерство охорони здоров'я України. - К., 2009. - с. 289

5. Актуальні аспекти вищої медичної освіти за фахом «Загальна практика-сімейна медицина» : Навч.-наук. посіб. / за ред. проф. Л.С. Бабінець. -- Тернопіль : Осадца Ю.В., 2021. - 652 с.

6. Діяльність сімейного лікаря в умовах страхової медицини : навч.-метод. посіб. до практ. занять та самостійної роботи студентів VI курсу з дисципліни «Загальна практика - сімейна медицина» / Н. С. Михайловська. - Запоріжжя : ЗДМУ, 2017. - 109 с

7. Sichkoriz, O. Y. (2019). The main aspects of training of a family doctor in ukraine. Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine, (4), 38-43. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2018.4.10025

8. Складний пацієнт в педіатрії. Клінічні спостереження : навч. посіб. / за ред. Г.С. Сенаторової. Харків : ХНМУ, 2024. 268 с.

9. Alexander, K. E., Brijnath, B., & Mazza, D. (2015). Parents' decision making and access to preventive healthcare for young children: applying Andersen's Model. Health expectations : an international journal of public participation in health care and health policy, 18(5), 1256-1269. https://doi.org/10.1111/hex.12100

10. Сірко Р. Сімейні чинники ризику психічного здоров'я студентської молоді// Концепція розвитку галузі фізичного виховання і спорту в Україні: Зб. наук. праць. Вип. IV. - Рівне: Ред-видав. центр МЕГУ ім. С. Дем'янчука, 2006. -С. 241-246.

11. Сушик О. Соціальний характер сім'ї: демографічний аспект // Проблеми педагогічних технологій: Зб. наук. праць. -Луцьк: Вол. обл. друк., 2001. -№ 1. -С. 50-54.

12. Zaporozhan, S. Y., Vorontsova, T. O., Volyanska, L. A., Krytsky, I. O., Sinitska, V. O., & Burbela, E. I. (2018). A modern approach of advisory and medical assistance to children on the primary level. Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, (2), 9-14. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2018.2.9322

13. Гнітецька Т., Олещук В., Лисанюк В. Активність батьків сільської місцевості у профілактиці захворювань та оздоровленні дітей. Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація» https://www.studcon.org/aktyvnist-batkiv-silskoyi-miscevosti-u- profilaktyci-zahvoryuvan-ta-ozdorovlenni-ditey-0

14. Prodan, A., & Dzhyvak, V. (2022). Metabolic syndrome: Correlation between main hormones and oxidative stress parameters. Romanian Journal of Diabetes Nutrition and Metabolic Diseases, 29(2), 214-219. https://www.rjdnmd.org/index.php/RJDNMD/article/view/1134



References

1. Anufriyeva, V., Pavlova, M., Stepurko, T., & Groot, W. (2022). The perception of health care quality by primary health care managers in Ukraine. BMC health services research, 22(1), 895. https://doi.org/10.1186/s12913-022-08300-y [in English].

2. Melnychenko, O. A., Chovpan, G. O., Udovychenko, N. M., Muratov, G. R., Kravchenko, Z. D., Rohova, O. G., & Kutuzyan, Z. M. (2021). The medical reform: realities and prospects for ukraine. Wiadomosci lekarskie (Warsaw, Poland : 1960), 74(5), 1208-1212. [in English].

3. zakon.rada.gov.ua Retrieved from https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/995_021#Text [in Ukrainian].

4. Knjazevich, V.M. (2009). Pervinna mediko-sanitarna dopomoga / simejna medicina [Primary health care /family medicine], K. [in Ukrainian].

5. Babinec', . L.S. (2021). Aktual'ni aspekti vishhotmedichnot osviti za fahom «Zagal'na praktika-simejna medicina» [Current aspects of higher medical education in the specialty "Generalpractice-family medicine"]. Ternopil' : Osadca Ju.V. [in Ukrainian].

6. Mihajlovs'ka, N. S. (2017). Dijal'nist' simejnogo hkarja v umovah strahovot medicini [Activities of a family doctor in the conditions of insurance medicine]. Zaporizhzhja : ZDMU [in Ukrainian].

7. Sichkoriz, O. Y. (2019). The main aspects of training of a family doctor in Ukraine. Bulletin of Social Hygiene and Health Protection Organization of Ukraine, (4), 38-43. https://doi.org/10.11603/1681-2786.2018A10025 [in English].

8. Senatorova, G.S. (2024). Skladnij pacwnt v pediatrit. Klinichni sposterezhennja [A difficult patient in pediatrics. Clinical observations], Harkiv : HNMU [in Ukrainian].

9. Alexander, K. E., Brijnath, B., & Mazza, D. (2015). Parents' decision making and access to preventive healthcare for young children: applying Andersen's Model. Health expectations : an international journal of public participation in health care and health policy, 18(5), 1256-1269. https://doi.org/10.1111/hex.12100 [in English].

10. Sirko, R. (2006). Simejni chinniki riziku psihichnogo zdorov'ja students'koi molodi [Family risk factors for the mental health of student youth]. Koncepcija rozvitku galuzi fizichnogo vihovannja i sportu v Ukratni - Concept of development of the field of physical education and sports in Ukraine, 241-246 [in Ukrainian].

11. Sushik, O. (2001). Social'nij harakter sim'i: demografichnij aspekt [Social character of the family: demographic aspect]. Problemipedagogichnih tehnologij - Problems of pedagogical technologies, 1, 50-54 [in Ukrainian].

12. Zaporozhan, S. Y., Vorontsova, T. O., Volyanska, L. A., Krytsky, I. O., Sinitska, V. O., & Burbela, E. I. (2018). A modern approach of advisory and medical assistance to children on the primary level. Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology, (2), 9-14. https://doi.org/10.11603/24116-4944.2018.2.9322 [in English].

13. Gnitec'ka, T., Oleshhuk, V., Lisanjuk, V. Aktivnist' bat'kiv sil's'koi miscevosti u profilaktici zahvorjuvan' ta ozdorovlenni ditej [Activity of rural parents in disease prevention and improvement of children]. www.studcon.org Retrieved from https://www.studcon.org/aktyvnist- batkiv-silskoyi-miscevosti-u-profilaktyci-zahvoryuvan-ta-ozdorovlenni-ditey-0 [in Ukrainian].

14. Prodan, A., & Dzhyvak, V. (2022). Metabolic syndrome: Correlation between main hormones and oxidative stress parameters. Romanian Journal of Diabetes Nutrition andMetabolic Diseases, 29(2), 214-219. https://www.rjdnmd.org/index.php/RJDNMD/article/view/1134 [in English].



Додаток 1

Анкета:«Оцінка медичної активності сім'ї хворої дитини»

Уважно ознайомтесь зі змістом анкети, обведіть кружком один з варіантів відповіді на кожне питання.

1. Освіта матері?

1) Неповна середня;

2) Повна середня та спеціальна;

3) Вища.

2. Освіта батька?

1) Неповна середня;

2) Повна середня і спеціальна;

3) Вища.

3. Скільки років хворіє Ваша дитина? (враховуйте час із появи перших симптомів)

1) 3 роки і більше;

2) 2 роки;

3) 1 рік і менше.

4.Чи задоволені Ви отриманою медичною допомогою?

1) Ні;

2) Так;

3).Частково.

5. Якщо не задоволені то з якої причини? (враховуйте тільки те лікування, яке мало місце до поступлення в стаціонар)

1) Неуважне відношення медичного персоналу;

2) Незручний графік прийому лікаря;

3) Поліклініка (лікарня) розташована далеко від дому.

6.Чи знаєте Ви особливості профілактики та лікування системи травлення у дитини?

1) Ні;

2) Так;

3) Частково ознайомлена(-ий).

7. З яких джерел Ви отримуєте

знання із сфери медицини?

1) Розмови із знайомими та рідними;

2) Інтернет, газети, журнали, радіо, ТБ;

3) Лекції та бесіди з медичними працівниками.

8. Скільки часу пройшло від моменту перших скарг до звернення за медичною допомогою до гастроентеролога?

1) 3-6 місяців і більше;

2) 1-3 місяці;

3) Одразу чи протягом місяця.

9. Ви звернулись до лікаря несвоєчасно? Чому?

1) Не звернули уваги на скарги дитини;

2) Не змоги виділити часу, щоб сходити з дитиною до лікаря, так як сподівались, що серйозного захворювання немає;

3) Не хотіли, щоб дитина пропустила заняття.

10. Як часто Ви звертаєтесь за порадою до медичних працівників?

1) Не регулярно;

2) Тільки за викликом, направленню;

3) Регулярно.

11. Чи виконувались порад та призначення лікаря?

1) Ні;

2) Не в повному об'ємі;

3) Виконували повністю.

12. Чому Ви могли не виконувати призначення лікаря?

1) Не вважали їх виконання обов'язковими;

2) Не знайомі з принципами лікування та профілактики хвороби;

3) Не довіряли лікарю.

13. Чи дотримується дитина рекомендацій щодо дієти?

1) Не дотримується або дотримується тільки дякуючи батькам;

2) Інколи порушує;

3) Дотримується залюбки.

14. Як відноситься дитина до своєї хвороби?

1) Байдуже;

2) з підвищеною увагою;

3) Спокійно.

15. Чи контролюють батьки організацію режиму дня дитини?

1) Ні;

2) Періодично;

3) Регулярно.

16. Скільки часу щоденно дитина знаходиться на відкритому повітрі?

1) До 1 години;

2) Від 1 до 3 годин;

3) Більше 3 годин.

17. Чи робить дитина вранішню зарядку?

1) Ні;

2) Інколи;

3) Регулярно.

18. Чи часто дитина чистить зуби?

1) Чистить не кожен день;

2) Щоденно 1 раз;

3) Щоденно зранку та ввечері.

19. Коли дитина миє руки?

1) Тільки за нагадуванням батьків;

2) Не завжди;

3).Обов'язково перед прийомом їжі, після прогулянки.

20. Чи є в дитини шкідливі звички?

1) Курить і знає смак алкогольних напоїв;

2) Тільки курить;

3) Не курить і не знає смаку алкогольних напоїв.

21. Чи готуються для дитини в сім'ї окремі, спеціальні страви?

1) Ні;

2) Інколи;

3) Регулярно.

22. Чи споживає дитина синтетичні та газовані напої?

1) декілька разів на тиждень;

2) декілька разів на місяць;

3) не споживає.

23. Чи споживає дитина жуйки?

1) Декілька разів у тиждень;

2) Декілька разів на місяць;

3) Не споживає.

24. З чим, на думку батьків, пов'язане останнє загострення дитини?

1) Порушення дієти, чи нерегулярне проведення протирецидивної терапії;

2) Психологічна травма, перенапруження в навчальному закладі;

3) Перенесена гостре захворювання.

Размещено на Allbest.ru

...