Оцінка населенням сфери медичних послуг
З 2020 року стартував другий етап медичної реформи. Згідно з реформою українці отримали право обирати лікарів та лікарню, де вони б хотіли проходити лікування. Запущено програму "Доступні ліки", яка мала на меті покращення ситуації з доступністю ліків.
| Рубрика | Медицина |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.06.2024 |
| Размер файла | 502,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Оцінка населенням сфери медичних послуг
З 1 квітня 2020 року стартував другий етап медичної реформи (перший етап розпочався у 2016 р.) [Реформа охорони здоров'я в Україні з 2016 року, 2016].
Згідно з цією реформою українці отримали право обирати лікарів та лікарню, де вони б хотіли проходити лікування. Трохи раніше (починаючи з 2017 року) в країні було запущено програму "Доступні ліки", яка мала на меті зменшення фінансового навантаження та покращення ситуації з доступністю ліків. Усі ці кроки потрібні для того, щоб поліпшити якість надання медичних послуг, зробити їх більш доступними для населення. Однак не все так просто. Так, згідно з даними опитування "Оцінка медичної сфери" соціологічної групи "Рейтинг", у 2020 році значна частина громадян (64%) визнали, що вони скоріше не задоволені проведенням медичної реформи в Україні, і тільки 18% були скоріше задоволені її проведенням, натомість 13% опитаних взагалі нічого не чули про реформу [Оцінка медичної сфери, 2020]. За даними того самого дослідження, 40% респондентів на запитання про оптимальний термін проведення реформування зазначили, що для успішної її реалізації в Україні потрібно три і більше років, 21% визнали, що достатньо і року, а 9% зауважили, що з реформою медичної системи можна впоратись і за півроку. Кожен п'ятий громадянин України (20%) вважає, що медична реформа ніколи не буде успішно реалізована. Натомість результати моніторингу "Українське суспільство" 2019 року показали, що чверть населення країни (25%) позитивно оцінили зміни, що відбулися у царині охорони здоров'я (вільний вибір власного лікаря, програма "Доступні ліки") та їхній вплив на життя в країні. 35% респондентів негативно оцінили вплив змін в означеній царині. [Українське суспільство, 2019]. Тобто ми можемо сказати, що населення України швидше скептично ставиться до реформ, які мали місце у системі охорони здоров'я. медичний реформа лікування
За даними вищезазначеного дослідження соціологічної групи "Рейтинг", майже 60% опитаних чули про такі ініціативи Міністерства охорони здоров'я, як електронна система eHealth, оновлення автопарку екстреної допомоги, запровадження системи інформування населення щодо вакцинації, надання права громадянам добровільно вирішувати питання передачі органів на трансплантацію після своєї смерті. Про інші ініціативи поінформована лише третина населення (відновлення безкоштовного тестування на гепатит, будівництво міжрегіональних лікарень, посилення епідеміологічного контролю, створення університетських клінік). Ті, хто знає про ці ініціативи - дещо більше підтримують їх впровадження. Загалом усі зазначені ініціативи підтримують більшість опитаних, і найвищою підтримкою користуються ідеї оновлення автопарку й відновлення безкоштовного тестування на гепатит.
Так сталося, що другий етап медичної реформи стартував якраз під час пандемії COVID-19. Можна припустити, що на ставлення населення України до цієї реформи могли вплинути не завжди виважені рішення влади. Так, за даними моніторингу "Українське суспільство", у 2020 році 72% респондентів зазначили, що їх хвилює проблема епідемії коронавірусу; також 59% респондентів вказали на погіршення епідеміологічної ситуації в країні. Водночас цього ж року 74% респондентів визнали, що влада докладає недостатньо зусиль для боротьби з епідемією, ба навіть взагалі нічого не робить для цього [Українське суспільство, 2020]. До того ж, за результатами дослідження "Оцінка медичної сфери", половина опитаних очікують нову хвилю епідемії коронавірусу восени-взимку 2021 року, водночас 46% вважають, що влада повинна знову запровадити жорсткі карантинні заходи під час можливої другої хвилі епідемії, але при цьому стільки ж (47%) - проти таких заходів. Ті, хто очікує настання другої хвилі, більше вважають за необхідне впровадження карантинних заходів, однак і серед них третина проти цього.
Отже, ми бачимо, що населення України у 2019-2020 роках було не надто вдоволене змінами, що відбуваються у сфері охорони здоров'я. Однак постає питання: чи відбулися з 90-х років якісь зрушення у сприйнятті населенням України медичної сфери? Як воно оцінювало її протягом періоду незалежності України? Спробуємо дати відповідь на ці питання, а також з'ясувати, як населення України загалом та різні його соціально-демографічні групи (за статтю, віком, типом населеного пункту, оцінкою матеріального добробуту сім'ї) протягом 1996-2020 років 1 оцінювали стан свого здоров'я, достатність медичної допомоги та ті зміни, що відбулися у сфері медичного обслуговування. Усі використовувані нами змінні представлено в таблиці 1.
Таблиця 1
Змінні, використані під час аналізу
|
Змінна |
Запитання в анкеті |
|
|
Оцінка респондентами достатності здоров'я |
f6.2 Чого з наведеного Вам не вистачає - Здоров'я? |
|
|
Оцінка респондентами достатності необхідної медичної допомоги |
f6.8 Чого з наведеного Вам не вистачає - Необхідної медичної допомоги? |
|
|
Оцінка респондентами змін, що відбулися у сфері медичного обслуговування |
r1.2 Як Ви оцінюєте характер змін, які відбулися у Вашому житті за останні 12 місяців? - Медичне обслуговування |
|
|
Стать |
s1. Ваша стать |
|
|
Вік |
s2. Ваш вік У всіх таблицях буде наведено середні та 95%-ві довірчі інтервали для |
|
|
Тип населеного пункту |
s12. Де Ви зараз проживаєте?них. Орієнтуючись на ці довірчі інтервали, ми можемо визначити, чи існує |
|
|
Оцінка матеріального добробуту сім'ї |
L2. Оцініть, будь ласка, матеріальний рівень життя Вашої сім' їстатистично значуща відмінність між середніми, які ми порівнюємо. Якщо довірчі інтервали перетинаються, статистично значущої відмінності між середніми немає. Якщо ж вони не перетинаються, ця відмінність є. |
виокремлено 3 вікові групи: 18-29 років, 30-54 роки, 55 і більше років.
2 Запитання передбачало 4 варіанти відповідей: Київ, місто з населенням понад 250 тис. осіб, невелике місто, село. Перші три варіанти відповідей було об'єднано у варіант місто.
3 Виокремлено 3 групи за оцінкою матеріального добробуту сім'ї: низька, середня, висока.
2 Оцінка достатності здоров'я
Перш ніж торкнутись питань, пов'язаних з оцінкою достатності медичної допомоги та змін, що відбулися у сфері медичного обслуговування, дізнаємося, як респонденти оцінюють достатність здоров'я. Це дасть змогу визначити, наскільки "болючою" є тема здоров'я для населення України в цілому та для різних соціально- демографічних груп. Запитання "Чого з наведеного Вам не вистачає - здоров'я?" мало 4 варіанти відповідей: 1 - не вистачає, 2 - важко сказати, вистачає чи ні, 3 - вистачає, 4 - не цікавить. Останній варіант відповіді було позначено як пропущене значення (частка тих, хто його обрав, була незначною). На основі відповідей було розраховано середнє значення. Мінімальне його значення становило 1, максимальне - 3. Чим більше значення середнього, тим вища оцінка достатності здоров'я.
Як бачимо з таблиці 21, з роками оцінка респондентами достатності здоров'я в цілому поліпшується. Загалом можна констатувати, що, починаючи із 2006 року, ми спостерігаємо тенденцію до покращення показника оцінки достатності здоров'я, за винятком 2012 року. При цьому у 2020 році була зафіксована найвища оцінка достатності здоров'я починаючи із 1996 року - 1,99. Найнижчою вона була у 1998 році і становила всього 1,68, що значно нижче за оцінку попередніх і наступних двох років (1,78 та 1,77 відповідно).
Таблиця 2
Оцінка респондентами достатності здоров'я, 1996-2020 роки
|
Рік |
Середнє та 95%-ві довірчі інтервали для нього |
|
|
1996 |
1,78 (1,736; 1,818) |
|
|
1998 |
1,68 (1,643; 1,723) |
|
|
2000 |
1,77 (1,725; 1,806) |
|
|
2006 |
1,86 (1,819; 1,901) |
|
|
2008 |
1,89 (1,849; 1,932) |
|
|
2010 |
1,89 (1,848; 1,932) |
|
|
2012 |
1,81 (1,769; 1,851) |
|
|
2014 |
1,94 (1,899; 1,984) |
|
|
2020 |
1,99 (1,952; 2,034) |
Тепер з'ясуємо, як оцінюють достатність здоров'я чоловіки та жінки (рис. 1). Зауважимо, що чоловіки завжди краще оцінюють достатність здоров'я, аніж жінки, але іноді цей розрив між оцінками є максимальним, як, наприклад, у 90-х роках (середня оцінка становила 2 для чоловіків і 1,6 для жінок у 1996 р.), а іноді він скорочується, у тому числі за рахунок того, що жінки починають краще оцінювати своє здоров'я (середня оцінка 2,09 для чоловіків та 1,91 для жінок у 2020 р.). Такий приклад ми спостерігаємо і сьогодні - у 2020 році. Можливим поясненням стабільної різниці в оцінках чоловіками і жінками достатності свого здоров'я може слугувати те, що під час планування вагітності, власне вагітності, пологів, післяпологового періоду жінки приділяють більше уваги своєму здоров'ю, аніж чоловіки: проходять різноманітні обстеження, здають аналізи тощо. Відповідно, вони володіють більшою інформацією щодо стану свого здоров'я і внаслідок цього можуть оцінювати його гірше.
Рисунок 1. Оцінка достатності здоров'я за статтю (середнє)
Визначимо, як оцінюють достатність здоров'я представники різних вікових груп. Для цього розподілимо вибірку на три вікові групи: 18-29 років, 30-54 роки, 55 і більше. Гіпотетично розуміємо, що оцінка достатності свого здоров'я має зменшуватися із віком, бути найвищою в наймолодшій віковій групі і найменшою в старшій віковій групі. Дані, наведені на рисунку 2, підтверджують цю гіпотезу: ми спостерігаємо стабільно високу оцінку серед молоді і низьку - серед людей похилого віку. Також бачимо, що, починаючи із 2010 року, скорочується різниця в оцінці достатності здоров'я між такими двома віковими групами, як молодь та люди середнього віку, і найкоротшою ця відстань є у 2010-му (середня оцінка становить 2,34 для групи 30-54 роки) та у 2020 році (2,46 для вікової групи 18-29 і 2,15 для вікової групи 30-54 років). Також бачимо, що найбільшим розрив у оцінках достатності здоров'я середньої та старшої вікової групи був у 2010 році (середня оцінка становила 2,03 для вікової групи 30-54 років і 1,39 для вікової групи 55+ відповідно).
Рисунок 2. Оцінка достатності здоров'я за віком (середнє) вікової групи 18-29 і 2,03 для вікової
З'ясуємо, як оцінювали достатність здоров'я жителі сіл і міст (рис. 3). Ми бачимо, що порівняно з іншими соціально-демографічними показниками тип населеного пункту демонструє найнижчий розрив між двома групами в оцінках рівня достатності свого здоров'я, причому за весь період збору даних у рамках моніторингу. Водночас ми спостерігаємо, що в певні проміжки часу (2000, 2006, 2014) цей розрив скорочується (середня оцінка становить 1,8 для жителів міст проти 1,7 для жителів сіл у 2000 р., 1,89 і 1,8 у 2006 р. та 1,96 і 189 у 2014 р.), а потім знову збільшується. Цікаво, що в останньому моніторинговому замірі ми спостерігаємо однакові оцінки достатності власного здоров'я як у місті, так і в селі (по 1,99). Слід відмітити, що в цілому за весь період часу, за винятком 2020 року, жителі міста демонструють дещо вищу оцінку достатності здоров'я порівняно із жителями сіл (найбільшою ця різниця в оцінках була у 2010 р., коли жителі міста оцінили своє здоров'я в середньому на 1,97, а жителі села - на 1,72).
Тепер з'ясуємо, як оцінюють достатність здоров'я респонденти з різною оцінкою матеріального добробуту сім'ї (рис. 4). Як уже зазначалося, ми спостерігаємо певне збільшення цього показника за останні роки і відмічаємо, що зі збільшенням рівня матеріального добробуту сім'ї зростає й оцінка достатності здоров'я: відповідно, найвищою вона є в групі із високим рівнем матеріального добробуту (2,33 у 2020 р.), і найнижчою - із низьким (1,59 у 2020 р.). Також спостерігаємо, що в певні роки розрив між оцінками різних груп матеріального добробуту (особливо між середнім і високим його рівнями) скорочується (наприклад, у 1996 р. різниця в оцінках становила 0,11: 1,96 та 2,07 відповідно, а у 2008 - 0,2: 1,94 і 2,14), в інші роки вона зростає (у 1998 р. різниця становила 0,4: 1,85 і 2,25, у 2006 р. - 0,37: 1,88 і 2,25). Так, найнижчий розрив у оцінках достатності власного здоров'я ми фіксуємо у 1996 р. між групами з високим та середнім рівнями добробуту, а найвищий - у замірі 2020 року між групами з низьким та високим його рівнями (1,59 і 2,33 відповідно).
Рисунок 3. Оцінка достатності здоров'я за типом населеного пункту (середнє)
Рисунок 4. Оцінка достатності здоров'я за рівнем матеріального добробуту (середнє)
Оцінка достатності необхідної медичної допомоги
Розглянемо, як респонденти оцінюють достатність необхідної медичної допомоги. Оцінка достатності може опосередковано характеризувати рівень доступності медичної допомоги для населення України. Запитання "Чого з наведеного Вам не вистачає - необхідної медичної допомоги?" мало 4 варіанти відповіді: 1 - не вистачає, 2 - важко сказати, вистачає чи ні, 3 - вистачає, 4 - не цікавить. Останній варіант було позначено як пропущене значення (відсоток тих, хто його обрав, був незначним). Після цього для запитання було розраховано середнє. Мінімальне значення середнього становило 1, максимальне - 3. Чим більше значення середнього, тим вища оцінка достатності необхідної медичної допомоги.
З таблиці 3 бачимо, що в цілому оцінка достатності необхідної медичної допомоги зростає починаючи із 2008 року, коли вона була найвищою і становила 1,76. Водночас, як і з оцінкою достатності власного здоров'я, спостерігаємо різке його зниження у 2012 році до 1,6, і поступове підвищення у наступні роки. Станом на 2020 рік цей показник уже наздоганяє значення 2008 року і становить 1,72. Найнижчим показник достатності необхідної медичної допомоги був у 90-х роках.
Що стосується оцінки достатності необхідної медичної допомоги залежно від статі, то тут ми бачимо, що впродовж усього часу оцінка завжди є вищою серед чоловіків (середня оцінка у 2020 р. 1,82), аніж серед жінок (середня оцінка у 2020 р. 1,65). Можливо, це пов'язано із тим, що традиційно жінки опікуються в сім'ї не тільки власним здоров'ям, а й здоров'ям інших членів сім'ї, особливо неповнолітніх або недієздатних, що відповідно збільшує кількість звернень за необхідною медичною допомогою, а це, своєю чергою, може впливати й на оцінку достатності цієї допомоги.
Подивимося, чи відрізняється цей показник у представників різних вікових груп. Припускаємо, що молоді люди мають мати менше проблем зі здоров'ям, і, відповідно, рідше звертатися за медичною допомогою, через що й їхні оцінки достатності необхідної медичної допомоги повинні бути вищими, особливо порівняно із найстаршою віковою групою. Дійсно, ми бачимо, що представники вікової групи 18-29 років найкраще оцінюють достатність необхідної медичної допомоги (середня оцінка становить 1,97 у 2020 р.), а респонденти, яким виповнилось 55 років і більше, оцінюють її найгірше впродовж усіх років (середня оцінка 1,5 у 2020 р.).
Щодо розбіжностей в оцінці за таким критерієм, як місце проживання, то аналіз даних показав, що раніше оцінка достатності необхідної медичної допомоги була значно вищою в містах, ніж у селах (1,75 у містах і 1,57 у селах у 2010 р.), згодом ця дистанція в оцінках міських і сільських жителів почала скорочуватися, і вже у 2020 році ми спостерігаємо перевищення оцінки достатності необхідної медичної допомоги в бік сільських жителів (1,71 - у місті і 1,75 у селі у 2020 р.). Така сама ситуація спостерігалася у 1996 році (середня оцінка становила 1,53 у місті і 1,58 у селі). Без додаткових даних важко оцінити, що саме змінилося в українському суспільстві, і визначити, завдяки чому оцінка селян зросла (і була вищою у 1996 р.) порівняно з містянами. Можна припустити, що на оцінку вплинула або медична реформа і зміна можливостей отримання медичних послуг у сільській місцевості, або ж обставини, пов'язані з епідемією коронавірусу, яка припала саме на рік, коли ми спостерігаємо підвищення цієї оцінки.
Також дані, представлені в таблиці 3, показують, що респонденти з високою оцінкою матеріального добробуту найкраще оцінюють достатність необхідної медичної допомоги (середня оцінка 2 у 2020 р.), а респонденти з низькою оцінкою матеріального добробуту - найгірше (середня оцінка 1,47 у 2020 р.).
Таблиця 3
Оцінка респондентами достатності необхідної медичної допомоги: залежно від статті, вікових категорій, типу поселення і оцінки рівня матеріального добробуту сім'ї, 1996-2020 роки (середнє)
|
Рік |
Всього |
Стать |
Вікові категорії |
Тип населеного пункту |
Оцінка рівня матеріального достатку сім 'ї |
|||||||
|
Чоловіки |
Жінки |
18-29 років |
30-54 роки |
55 і більше років |
Місто |
Село |
Низька |
Середня |
Висока |
|||
|
1996 |
1,55 |
1,63 |
1,48 |
1,77 |
1,56 |
1,38 |
1,53 |
1,58 |
1,36 |
1,69 |
2,23 |
|
|
1998 |
1,45 |
1,53 |
1,38 |
1,77 |
1,48 |
1,2 |
1,5 |
1,35 |
1,29 |
1,58 |
2,06 |
|
|
2000 |
1,49 |
1,59 |
1,41 |
1,81 |
1,53 |
1,24 |
1,52 |
1,42 |
1,31 |
1,6 |
2,09 |
|
|
2006 |
1,62 |
1,71 |
1,56 |
1,92 |
1,66 |
1,38 |
1,65 |
1,57 |
1,34 |
1,65 |
2,05 |
|
|
2008 |
1,76 |
1,86 |
1,68 |
1,93 |
1,8 |
1,6 |
1,83 |
1,64 |
1,44 |
1,79 |
2,16 |
|
|
2010 |
1,7 |
1,78 |
1,63 |
1,9 |
1,76 |
1,47 |
1,76 |
1,57 |
1,47 |
1,72 |
2,03 |
|
|
2012 |
1,6 |
1,67 |
1,54 |
1,82 |
1,63 |
1,4 |
1,64 |
1,52 |
1,35 |
1,65 |
1,86 |
|
|
2014 |
1,7 |
1,79 |
1,63 |
1,89 |
1,74 |
1,54 |
1,72 |
1,64 |
1,49 |
1,71 |
2,1 |
|
|
2020 |
1,72 |
1,82 |
1,65 |
1,97 |
1,8 |
1,5 |
1,71 |
1,75 |
1,47 |
1,72 |
2 |
Зміни, що відбулися у сфері медичного обслуговування
Нарешті з'ясуємо, як респонденти оцінюють зміни, що відбулися у сфері медичного обслуговування за останні 12 місяців. Це стосується оцінки всім населенням України та окремими його соціально-демографічними групами якості медичних послуг, що надаються. Запитання "Як Ви оцінюєте характер змін, які відбулися у Вашому житті за останні 12 місяців? (позиція "Медичне обслуговування") має 5-бальну шкалу, де 1 - значно погіршилися, а 5 - значно поліпшились. Розрахуємо середнє значення для цього запитання, яке змінюватиметься від 1 до 5: чим воно більше, тим краще респонденти оцінюють зміни, що відбулися у сфері медичного обслуговування.
Як бачимо з таблиці 4, за майже 30 років незалежності відбулися певні зміни у оцінці того, що відбувається з медичним обслуговуванням у країні: поліпшується воно, погіршується чи залишається без змін. Сьогодні респонденти значно краще оцінюють ці зміни (середня оцінка становить 2,4), аніж це було до 2000-х років, коли середня оцінка становила 1,82, але дещо гірше, аніж це було 10 років тому - на початку 2000-х років і до 2010 року (наприклад, у 2006 р. цей показник сягав 2,6).
Тендерний розподіл сприйняття змін у сфері медичного обслуговування показує, що впродовж усіх років, починаючи із 1996, серед чоловіків спостерігається вища оцінка змін порівняно із жінками (1,95 і 1,85 у 1996 р. відповідно). Наразі 2020 року вперше за тривалий час ми бачимо відсутність різниці у відповідях чоловіків та жінок (в обох підвибірках середня оцінка становить 2,4). Чому чоловіки оцінюють зміни краще, аніж жінки, важко сказати, але є припущення, що жінки більш вибагливі щодо медичного обслуговування, аніж чоловіки.
Тепер з'ясуємо, як представники різних вікових груп оцінюють зміни, що відбулися у сфері медичного обслуговування. Так, представники наймолодшої вікової групи 18-29 років очікувано краще оцінюють зміни (середня оцінка становила 2,63 у 2020 р.), що відбулися у царині медичного обслуговування, аніж респонденти віком 55 років і старше (їхня середня оцінка у 2020 р. становила 2,23). Відповідно, середня вікова група (30-54 роки) у всі роки проведення дослідження давала середню оцінку цих змін (2,44 у 2020 р.) порівняно із іншими двома віковими групами.
Також ми з'ясували, як оцінюють зміни мешканці міст і сіл. Як і у випадку із оцінкою достатності необхідної медичної допомоги, ми спостерігаємо зміну тенденцій у розрізі місто/село в оцінці змін, що відбулися у медичному обслуговуванні 2020 року. Так, якщо в попередні роки (починаючи із 1998 р. і до 2008 р. включно), ми спостерігали вищі середні оцінки змін серед міських жителів, порівняно із оцінками сільських, то, починаючи із 2014 року, ця тенденція почала змінюватися, і хоча у 2020 році це зростання у бік вищої оцінки серед сільського населення вельми незначне, але воно є (2,4 та 2,41 відповідно). У 2014 ж році розрив був значно більшим, і для жителів міст середня оцінка змін становила 2,39, натомість для селян - вже 2,53.
Нарешті подивимось, як оцінюють зміни, що відбулися у царині медичного обслуговування, респонденти з різною оцінкою матеріального добробуту сім'ї. Гіпотетично припускаємо, що більш заможні громадяни мають краще оцінювати зміни, а найбідніші, відповідно - найгірше. Насправді так і є. Із таблиці 4 ми бачимо, що як за рівнем матеріального добробуту, так і за оцінкою змін виділяються і симетрично пересікаються три групи: низька, середня, висока. Причому різниця в оцінках змін групою із невисоким рівнем матеріального добробуту іноді майже удвічі нижча за оцінку групою із високим рівнем добробуту (як, наприклад, було у 2000 р., коли в групі із низьким рівнем матеріального добробуту вона становила 1,66, а із високим - 2,7). У 2020 році цей розрив не такий уже великий, але він є, і оцінка змін у сфері медичного обслуговування серед групи з низьким рівнем матеріального добробуту становить 2,1, із середнім - 2,4, а із високим - 2,7.
Таблиця 4
Оцінка респондентами змін, що відбулися у царині медичного обслуговування: за статтю, віковими категоріями, типом поселення і оцінкою рівня матеріального добробуту сім'ї, 1996-2020 роки (середнє)
|
Стать |
Вікові категорії |
Тип нсісеяенооо пункпо |
Оцінка рівня матеріального достатку сім 'ї |
|||||||||
|
Рік |
Всього |
Чоловіки |
Жінки |
18-29 років |
30-54 роки |
55 і більше років |
Місто |
Село |
Низька |
Середня |
Висока |
|
|
1996 |
1,89 |
1,95 |
1,85 |
2,17 |
1,9 |
1,69 |
1,88 |
1,92 |
1,61 |
2,13 |
2,61 |
|
|
1998 |
1,82 |
1,84 |
1,8 |
2,19 |
1,83 |
1,54 |
1,88 |
1,69 |
1,57 |
2,04 |
2,52 |
|
|
2000 |
1,94 |
2 |
1,89 |
2,3 |
1,91 |
1,72 |
1,91 |
1,98 |
1,66 |
2,11 |
2,7 |
|
|
2006 |
2,6 |
2,65 |
2,56 |
2,78 |
2,64 |
2,42 |
2,58 |
2,64 |
2,29 |
2,65 |
2,88 |
|
|
2008 |
2,57 |
2,61 |
2,54 |
2,73 |
2,59 |
2,43 |
2,6 |
2,5 |
2,3 |
2,59 |
2,86 |
|
|
2010 |
2,45 |
2,48 |
2,42 |
2,63 |
2,47 |
2,29 |
2,47 |
2,39 |
2,12 |
2,52 |
2,73 |
|
|
2012 |
2,45 |
2,53 |
2,38 |
2,64 |
2,45 |
2,33 |
2,46 |
2,42 |
2,11 |
2,52 |
2,79 |
|
|
2014 |
2,43 |
2,48 |
2,39 |
2,6 |
2,41 |
2,36 |
2,39 |
2,53 |
2,2 |
2,48 |
2,64 |
|
|
2020 |
2,4 |
2,4 |
2,4 |
2,63 |
2,44 |
2,23 |
2,4 |
2,41 |
2,1 |
2,4 |
2,7 |
Висновки
Згідно з результатами моніторингового дослідження Інституту соціології НАН України та інших досліджень, зокрема, соціологічної групи "Рейтинг", можна припустити, що населення України недостатньо високо оцінює проведену медичну реформу і вважає, що для її ефективного втілення потрібно ще три роки, а то й більше, а наразі ті зміни, які відбулися у сфері охорони здоров'я, не зовсім позитивно вплинули на життя в країні. Але тут потрібно враховувати, що і реформування, і збір даних, здійснений у рамках цих двох досліджень, припали на складний 2020 рік, коли в жодній країні система охорони здоров'я не була повною мірою готова до викликів. Відповідно згідно з даними досліджень ми спостерігаємо доволі високу стурбованість населення епідемією коронавірусу та погіршенням епідеміологічної ситуації в країні, а також тим, що, на думку жителів України, влада докладає недостатньо зусиль для боротьби з епідемією. Водночас ми спостерігаємо не дуже високу поінформованість населення щодо нещодавно запроваджених або запланованих на найближчий час ініціатив МОЗ (хіба що за винятком таких, як оновлення електронної системи eHealth, поновлення автопарку екстреної допомоги, інформування населення щодо вакцинації і надання права громадянам добровільно вирішувати питання щодо передачі органів після смерті).
Отже, ми визначили, як населення України та різні соціально-демографічні групи (за статтю, віком, типом населеного пункту, оцінкою матеріального добробуту сім'ї) впродовж 1996-2020 років оцінювали достатність здоров'я, необхідної медичної допомоги та характер змін, що відбулися у сфері медичного обслуговування. Населення України та більшість його соціально-демографічних груп у 2020 році краще оцінювали достатність здоров'я та необхідної медичної допомоги, порівняно з другою половиною 90-х років та 2000 роком. Крім того, у 2020 році і ті, і ті у той самий часовий період краще оцінювали зміни, що відбулися у царині медичного обслуговування, проте гірше порівняно, наприклад, з 2006 роком. Тобто загалом оцінка населенням України медичної сфери у 2020 році покращилась порівняно з другою половиною 90-х років та 2000 роком.
Було також помічено, що чоловіки традиційно краще оцінюють достатність здоров'я і медичної допомоги, а також зміни, що відбулися у сфері медичного обслуговування, аніж жінки, хоча у 2020 році ця різниця зменшилась і є майже невідчутною. Щодо причин можна висловити такі припущення. По-перше, жінки порівняно з чоловіками більш уважно і серйозно ставляться до свого здоров'я. По-друге, вони загалом частіше за чоловіків відвідують поліклініки зі своїми дітьми, а тому є більш вимогливими до якості медичної допомоги, що надається.
Молодь віком 18-29 років краще, ніж інші вікові групи, оцінює достатність здоров'я та медичної допомоги, а також зміни, що відбуваються у сфері медичного обслуговування, натомість вікова група 55 років і старше - найгірше. Різниця між оцінками наймолодшої та середньої вікової групи традиційно менша, ніж різниця в оцінках середньої та старшої групи у питаннях, пов'язаних зі здоров'ям, і це, вочевидь, пояснюється тим, що за своїм самопочуттям та потребою звернення за послугами до сфери медичного обслуговування молодша та середня групи ближче одна до одної, аніж середня та старша вікові групи.
Респонденти з низькою оцінкою матеріального добробуту сім'ї найгірше оцінюють достатність здоров'я і медичної допомоги та ті зміни у сфері медичного обслуговування, а респонденти з високою оцінкою матеріального добробуту - найкраще. Також виявилось, що між жителями міст і сіл немає помітних відмінностей в оцінці достатності здоров'я, необхідної медичної допомоги та змін, що відбулися у сфері медичного обслуговування, особливо, коли йдеться про 2020 рік.
Джерела
1. Оцінка медичної сфери (2020). Соціологічна група "Рейтинг": Отримано з: http://ratinggroup.ua/research/ukraine/ocenka_medicinskoy_ sfery.html
2. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. (2019). Випуск 6 (20). Київ: Інститут соціології НАН України.
3. Реформа охорони здоров'я в Україні з 2016 року. (2016). Отримано з: https:// uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC %D0%B0_%D0%BE%D1%85%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8_% D0%B7%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D196_%D0%B7_2016_% D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83
4. Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. (2020). Випуск 7 (21). Київ: Інститут соціології НАН України.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Інструменти визначення стратегічних цілей в сфері медичного бізнесу. Принципи і критерії сегментації ринку медичних товарів, послуг. Структурування споживчих переваг. Особливості і динаміка функціонування психічних процесів у лікарів різних спеціалізацій.
контрольная работа [26,1 K], добавлен 28.10.2014Сутність і правила асептики при готуванні стерильних ліків. Приміщення для їх виробництва. Методи стерилізації лікарських форм. Методи звільнення ін’єкційних розчинів від механічних забруднень. Сутність стабільності та ізотонічності, апірогенності ліків.
курсовая работа [4,8 M], добавлен 26.09.2010Міська поліклініка як спеціалізований лікувально-профілактичний заклад. Служби сімейних лікарів та медичних сестер, надання пацієнту медичної допомоги на вторинному і третинному рівнях. Суть Концепції розвитку охорони здоров’я населення України.
контрольная работа [27,4 K], добавлен 23.11.2009Умови промислового випуску лікарських препаратів. Загальні принципи організації фармацевтичного виробництва. Базові терміни, якими користуються в літературі и у виробничій діяльності. Нормативно-технічна документація у промисловому виробництві ліків.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 31.10.2010Дослідження впливу ферментів і різних високоактивних речових шлунково-кишкового тракту, складу і температури їжі, алкоголю, тютюну та інших ліків на терапевтичну ефективність дії лікарських речовин, що потрапили до організму людини пероральним шляхом.
реферат [263,9 K], добавлен 06.09.2011Наркотична залежність, надання першої медичної допомоги, способи лікування. Метод доктора Назаралієва, атропіношокова терапія. Замісна терапія. "Чищення крові". Загрозливі стани й невідкладна допомога. Передозування наркотиків - загроза життю наркомана.
реферат [32,1 K], добавлен 20.02.2010Фізико-хімічна, фармацевтична та фармакологічна взаємодія лікарських препаратів. Комбінована дія лікарських речовин: синергізм та антагонізм. Взаємодія організму та ліків: системна протидія. Вплив навколишнього середовища на взаємодію організму і ліків.
реферат [36,8 K], добавлен 21.01.2011Класифікація та різновиди очних лікарських форм, їх властивості та оцінка ефективності використання, вимоги до якості, існуючі проблеми та їх вирішення. Особливості технології виготовлення очних ліків, перспективи організації їх виробництва в Україні.
курсовая работа [57,5 K], добавлен 26.09.2010Симптоми захворювання щитовидної залози. Характеристика лікарських засобів, показання до застосування, дози та спосіб їх приймання. Лікування хвороби методами народної медицини. Природні ліки, рецепти по їх виготовленню і використанню в домашніх умовах.
реферат [26,0 K], добавлен 23.01.2011Становлення первісного суспільства, гомінідна тріада морфологічної відмінності людини. Періодизація і хронологія первісної ери і первісного лікування. Письмові джерела, археологічні та палеонтологічні дані по історії первісного лікування та лікарів.
реферат [18,7 K], добавлен 31.05.2010Ставлення до ролі допоміжних речовин у складі фармацевтичних препаратів. Класифікація допоміжних речовин. Особливості прописування лікарських форм для дітей, їх фармакодинаміка та фармакокінетика. Вибір шляху введення, виду та дозування лікарської форми.
курсовая работа [159,4 K], добавлен 07.11.2015Поняття допоміжних речовин як необхідних компонентів лікарських форм, що впливають на його біологічну доступність, їх класифікація за хімічною структурою, природою та функціональним призначенням, різновиди та відмінні властивості, умови використання.
курсовая работа [47,3 K], добавлен 26.09.2010Здатність окремих органів тіла відновлюватися при різних травмах, пораненнях. Полімери медичного призначення. Класифікація і вимоги до медичних полімерів та сфери їх використання. Механізми використання медичних матеріалів в біологічних системах.
курсовая работа [79,2 K], добавлен 24.06.2008Причини незадовільних результатів лікування хвороби Крону та шляхи їх покращення. Математична модель прогнозування загострень та закономірності розвитку захворювання, інформативні гістоморфологічні маркери. Тактика хірургічного лікування та реабілітація.
автореферат [41,2 K], добавлен 03.04.2009Правила GMP та застосування чистих приміщень у виробництві лікарських засобів. Нормативні та рекомендаційні документи по ізоляторах. Розділення зон з різними класами чистоти. Потоки та баланс повітря. Конструктивні і планувальні рішення приміщень.
курсовая работа [58,9 K], добавлен 28.03.2016Проблема оптимізації діагностики, покращення результатів хірургічного лікування хворих з множинними артеріальними аневризмами головного мозку. Клініко-інструментальні дослідження. Локалізація аневризм і виявлення джерела крововиливу. Хірургічне лікування.
автореферат [81,5 K], добавлен 29.03.2009Проблеми розвитку ВІЛ-інфекції. Створення посібника для поширення інформації щодо лікування та профілактики синдрому набутого імунодефіциту. Контроль за безпекою щодо зараження СНІДом медичних працівників під час виконання ними професійних обов'язків.
отчет по практике [29,9 K], добавлен 14.12.2010Оцінка стоматологічного стану осіб із хворобами пародонта Донецької області. Лікування генералізованого пародонти ту II-го та III-го ступеня тяжкості з використанням остеопластичних матеріалів, оцінка його клінічної ефективності та розробка рекомендацій.
автореферат [671,3 K], добавлен 02.04.2009Нормативні документи, які регламентують контроль якості лікарських форм, виготовлених в аптеках. Стандарти контролю якості ліків в аптеці. Фармакопея і її значення в аптечній практиці. Мануальні прописи в аптечній технології. Види аптечного самоконтролю.
курсовая работа [61,9 K], добавлен 11.05.2009Загальні положення про медичні групи, фізична культура у системі освіти та лікування учнівської молоді. Актуальність проблеми фізичного розвитку в спеціальній медичній групі. Складність в процесі навчання фізичним вправам дітей з ослабленим здоров’ям.
реферат [22,7 K], добавлен 16.10.2011
